19619

Оцінка об’єкта і процесу технологічної діяльності

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Урок 23. Оцінка обєкта і процесу технологічної діяльності 1 год. Мета уроку. Засвоєння знань про витрати на виготовлення виробу. Формування умінь розраховувати витрати матеріалів на виконання виробу. Розвивати мислення. Виховувати бережливе ставлення до матеріаль

Украинкский

2013-07-12

27.8 KB

28 чел.

Урок 23. Оцінка об’єкта і процесу технологічної діяльності ( 1 год.)

Мета уроку. Засвоєння знань про витрати на виготовлення виробу.

Формування умінь розраховувати витрати матеріалів на виконання виробу. Розвивати мислення. Виховувати бережливе ставлення до матеріальних цінностей.

Об’єкт навчальної праці: кухонна поличка (дошка)

Обладнання. Виріб, лінійка, зошит.

Тип уроку. Комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 1 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 10 хв )

ІІІ.Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 10 хв)

VI. Практична робота ( 15 хв)

VII. Підсумок уроку ( 5 хв)

Хід уроку

І.Організаційна частина.

  1.  Призначення чергових.
  2.  Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з’ясовують питання):

1.Пригадайте як правильно користуватись лінійкою під час вимірювання лінійних розмірів?

2.Назвіть основні показники якості об’єкту технологічної діяльності?

3.Як ви розумієте слова «економія», «економне використання»?

4.Як ви вважаєте чи обмежені запаси деревини в природі?

5.Чи були відходи деревини під час виготовлення вашого виробу? Як ви розумієте слово «відходи»? Чи можливе їх повторне використання?

6.Чи можна визначити кількість відходів при виготовленні певного виробу?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Знання та уміння, які ви отримаєте сьогодні на уроці дадуть вам змогу більш економно ставитись до природних ресурсів, і зокрема деревини. Контроль кількості відходів (їх зменшення) дає змогу більш економно організувати виготовлення виробу, і відповідно зменшити його ціну, що значно економить ваш бюджет (бюджет вашої родини).

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє дидактичні завдання:

- знати методи контролю якості виробів, поняття витрати на виготовлення виробу;

- визначати відходи на виготовлений виріб, здійснювати розрахунок витрат матеріалів на виконання виробу

- здійснювати екологічний аналіз виробу.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) методи контролю якості виробу

б) економічне обґрунтування виробу;

в) відходи деревини;

а) Після того як виріб виготовили здійснюють контроль якості. Серед методів контролю якості найбільш поширеними є візуальний та метод вимірювання лінійних розмірів виробу.

Суть візуального контролю полягає у тому, що після остаточної обробки та оздоблення виробу його уважно оглядають на наявність браку, що є наслідком порушення технології обробки матеріалу. На виробництві, як правило, цим займається окрема ланка працівників, які складають незалежну експертизу про якість виробу – відділ технічного контролю (ВТК).

Під час візуального контролю виробу, дотримуються наступних вимог:

  1.  виріб повинен в цілому відповідати запланованим функціональним характеристикам, тобто бути придатним до використання;
  2.  відсутність занадто великих щілин у місцях з’єднання деталей;
  3.  виріб не повинен мати скошених або сколотих деталей;
  4.  бути естетично привабливим,
  5.  відсутність добре помітних подряпин чи ушкоджень, які можуть залишитись внаслідок порушення послідовності операцій обпилювання чи шліфування наждачним папером.

Окремі вимоги ставлять до оздоблення виробу. Якщо виріб пофарбований то звертають увагу на рівномірний розподіл фарби по всій його поверхні, наявність «напливів» чи надмірного нашарування фарби або ж навпаки - її відсутності у вигляді «прогалин» в окремих місцях. Це ж стосується полакованих виробів. Полакований виріб повинен мати матовий блиск, що свідчить не стільки про великий шар лаку, який поклали на поверхню виробу, а на якісно відшліфовану поверхню виробу до лакування. На ньому також повинні бути відсутні лінії розмітки (якщо лакування було прозоре) чи інші позначки олівцем. Якщо виріб має малюнок, він має бути розташований симетрично по центру або ж в цілому не порушувати композицію, яка закладена у виріб. Якщо під час лакування (фарбування) виробу порушували час його висихання, наприклад недостатньо давали йому висохнути, то виріб в окремих місцях (це як правило труднодоступні місця – в кутових з’єднаннях тощо) залишається «вологим». Такі місця набиваються брудом, виріб швидко набуває неохайного, брудного вигляду. Вважається, що виріб полаковано (пофарбовано) якісно, якщо його можна протерти вологою тканиною без шкоди для його покриття.

Інший метод контролю якості виробу – вимірювання лінійних розмірів. Його здійснюють посилаючись на креслення виробу, з використанням вимірювального інструменту. Для цього визначають основні (контрольні) розміри виробу. Їх ще часто називають габаритними. Роблять заміри цих розмірів виробу, і порівнюють із запланованими, тобто тими, що визначенні на кресленні виробу.

б) В умовах сучасного серійного виробництва необхідною умовою його успішного функціювання є економічне обґрунтування тієї продукції, яку виготовляють. Мета економічного обґрунтування – встановити дійсну необхідність виготовлення того чи іншого об’єкту. Під час виготовлення, наприклад, машини, витрати на її виготовлення можуть перевищувати прибуток від її продажу. Тоді кажуть про те, що виготовлення і серійне виробництво таких машин є збитковим, і проектування та випуск такої продукції зупиняють або не починають взагалі.

Економічне обґрунтування проводять у три етапи:

  1.  Визначення витрат на виготовлення виробу.
  2.  Скільки коштувало виготовлення виробу для його виробництва (собівартість).
  3.  Визначення ціни виробу, за якою будуть здійснювати його продаж.

в) У процесі обробки деревини в столярній майстерні залишаються різні відходи: тирса, стружки, кусочки дощок, рейок, брусків. Якщо на заняттях у майстерні неекономно використовується деревина, залишається чимало відходів.

Можна уявити собі, як багато відходів буває на великих деревообробних підприємствах, таких, наприклад, як меблева фабрика, яка випускає за один день сотні шаф, тумбочок, стільців та інших столярних виробів. Багато років тому більшість відходів деревини спалювали, тільки деяку частину використовували для утеплення приміщень. Сьогодні на сучасних промислових підприємствах відходи деревини повністю використовують для потреб народного господарства. Із відходів роблять деревно-стружкові і деревно-волокнисті плити, картон і папір, матеріал для утеплення будинків та багато іншого.

Використовуючи відходи деревини в меблевому виробництві, будівництві та інших галузях народного господарства, ми економимо велику кількість деревини й тим зберігаємо дерева в лісах. А ліс дуже потрібен людям. Дерева виділяють кисень і фітонциди (фітонциди – це утворювані рослинами речовини що вбивають мікроорганізми), вони оберігають річки від обміління, родючі землі – від суховіїв та чорних бур.

VI. Практична робота.

Завдання 1. Заготовка деревини для виготовлення шпаківні має масу 3,2 кг, а готова шпаківня (кухонна поличка) – 2,6 кг. Користуючись формулою: n = (Мзаг – Мвир /Мзаг)*100% визначити процент деревини, що пішла у відходи в процесі обробки. В цій формулі Мзаг – маса заготовки, М вир – маса виробу.

Завдання 2. Розрахунок витрат матеріалів, за вище наведеною формулою, на виконання запланованого виробу.

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:

1 Чи змінилося ваше ставлення до конструкційних матеріалів? Чому важливо економно витрачати деревину?

2. Які питання, серед тих, що вивчались на даному уроці, стануть вам у нагоді під час подальшої роботи у шкільній майстерні?

7.2 Заключна частина:

  1.  виставлення оцінок за роботу на уроці;
  2.  домашнє завдання: завершити розрахунки.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34717. Теория Маслоу. Виды благ. Факторы производства. Безграничность потребностей и ограниченность ресурсов 32.36 KB
  Он выделял пять групп потребностей: физиологические потребности в пище воде одежде жилье отдыхе воспроизведении рода; потребности в безопасности защита от преступников и внешних врагов защита от нищеты и помощь при болезнях комфорт постоянство условий жизни; социальные потребности в любви дружбе общении с людьми; потребности в уважении со стороны других людей и самоуважении достижение успеха служебный рост; потребности в самореализации реализация своих целей способностей развитие собственной личности. По...
34718. История развития метрологии в России 23.6 KB
  Метрология в древнем мире и в средние векаПотребность в измерениях возникла в незапамятные времена.Многие меры имели антропометрическое происхождение или были связаны с конкретной трудовой деятельностью человека.Древнее происхождение имеют и естественные меры. Первыми из них получившими повсеместное распространение стали меры времени.
34719. Античная система мер и весов 20.09 KB
  Первоначально видимо возникли меры длины. Меры длины палец 185 см 1 12 целого 246 см ладонь 739 см ступня 2962 см локоть 463 см двойной шаг 148 м день пути 28 725 м Меры площади югер 25233 м 10 000 квадратных футов 876 м арура 50 квадратных футов 438 м Меры объёма Котила античная единица измерения ёмкости равная 0275 литра. Хус античная единица измерения ёмкости равная 324 литра Меры объёма сыпучих тел медимн четверик 525 л модий четверик 874 л Меры объёма жидких тел метрет...
34720. Основные особенности развития системы мер в средневековой Западной Европе 19.29 KB
  Характерной чертой ее было понятие целого s базовой единицы измерения. Такой принцип унифицировал способы измерения облегчал установление соответствий между линейными квадратными и кубическими мерами. Для измерения больших земельных массивов применялись такие меры как центурии 200 югеров 50377 га и сальтус 4 центурии или 2015 га. Меры измерения объема жидких и сыпучих тел исчислялись несколько поиному.
34721. Меры веса и объема Древнерусского государства 15.12 KB
  Меры веса были очень разнообразны т. Равнялся 10 пудам1638 кг Пуд был наиболее ходовой мерой и равнялся 1638 кг Гривна употреблялась и как мера веса и как денежная единицаслиток серебра весом 400г Гривна весоваяпримерно 40 г серебра Меры объёма: основная мера объёма жидкостей была ведро= 1 40 бочки=10 кружек. Бочка как мера жидкостей применялась в основном в процессе торговли с иностранцами которым запрещалось вести розничную торговлю вином на малые меры.
34722. Измерение длины, расстояния и площади Древнерусского государства 15.32 KB
  существовало 3 вида сажени: Простаярасстояние по прямой между большими пальцами вытянутых в стороны рук=152см Маховаярасстояние по прямой между средними пальцами вытянутых в стороны рук=176см Косаярасстояние от ступни до конца пальцев противоположной руки вытянутой по диагонали. Следующей мерой длины был локотьрасстояние по прямой от локтевого сгиба до конца вытянутого среднего пальца4751см или одна треть сажени.это расстояние между концами вытянутых пальцев по прямой 1 8 сажени. Пядь малая 1819смрасстояние между большим пальцем и...
34723. Денежная система Древнерусского государства 15.01 KB
  происходит дальнейшее усложнение денежной системы. общерусская денежновесовая система как бы разделилась на две местные системы северную и южную. В основу северной системы была положена норма веса принятая в торговле с Западной Европой. Гривна этой системы равнялась 5119 г серебра и являлась древнейшим элементом возникше.
34724. Мера веса и объема в удельных княжествах 12.94 KB
  Основными мерами веса являлись большая96 золотников и малая48 золотников гривенка. В новгородских летописях появляется новая единица весапочка служившая при взвешивании благородных металлов и драгоценных камней. Продолжают употребляться крупные единицы весаберковец равный 10 пудам; пуд; а так же новая мера капь=4 пудам= 65.
34725. Изменение единиц площади, длины и расстояния в удельных княжествах 15.91 KB
  Сохраняется старое деление крупных единиц на мелкие: локоть или стопа = 2 пядям или ногам; сажень = 4 локтям = 8 пядям.и сажень в 174 см. Малой пяди в 19 см соответствовал локоть в 38 см й сажень в 152 см. Помимо указанных размеров саженей локтей и пядей в употреблении была и сажень в 216 см образовавшаяся на основании пяди с кувырком в 27 см1.