19667

Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР

Доклад

История и СИД

Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР. Разрушения мировой и гражданской войн обусловили тяжелый экономический кризис в Советской стране. Благодаря нэпу удалось достигнуть довоенного 1913 г.уровня развития промышленности и сельского хозяйства. Но ст

Русский

2013-07-17

20.09 KB

7 чел.

Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР.

Разрушения мировой и гражданской войн обусловили тяжелый экономический кризис в Советской стране. Благодаря нэпу, удалось достигнуть довоенного (1913 г.)уровня развития промышленности и сельского хозяйства. Но страна все-таки оставалась аграрной Кроме того, СССР оставался единственной страной, где победила социалистическая революция, и надеяться на какую-то большую внешнюю поддержку было нельзя. Эти обстоятельства вызвали разработку курса на индустриализацию который предусматривал переход к индустриальному типу хозяйствования.

Индустриализация — процесс создания крупного машинного производства в промышленности и других отраслей хозяйства.

Индустриализация   в   СССР   проходила   в   виде   пятилеток, когда   на   5   лет   вперед   планировались   показатели   развития народного хозяйства. Первая пятилетка проходила в 1928/291932/33 гг. (хозяйственный год в то время начинался с 1 октября), вторая — в 1933—1937 гг. В основу первой пятилетки был положен сталинский план «сверхиндустриализации», что в конечном   итоге   привело   к   его   невыполнению.   Однако   простой народ об этом ничего не знал, и благодаря именно ему и его трудовому энтузиазму в стране были построены такие гиганты индустрии,  как  крупнейшая  в  то  время  в  мире Днепровская ГЭС, Кузнецкий и Магнитогорский металлургические комбинаты, Сталинградский тракторный и Горьковский автомобильный заводы, железная дорога, соединившая Туркестан с Сибирью ,Московское метро и др.

Ускоренные темпы индустриализации сводили на нет товарно-денежные отношения, которые лежали в основе нэпа. В развитии экономики страны стал преобладать командно-административный стиль, при котором господствовали жесткое подчинение приказу сверху, железная дисциплина. Тем не менее, несмотря на невыполнение некоторых показателей второй и третьей пятилеток (ее прервала война с Германией), экономическая ситуация в стране постепенно менялась к лучшему, и в результате индустриализации была построена современная материально-техническая база. Страна превратилась в индустриально-аграрную. Успехи были достигнуты прежде всего за счет трудового энтузиазма советских людей.

Навсегда в советскую историю вошло имя Алексея Григорьевича Стаханова, Шахтера одной из донбасских шахт, который в 1935 г. за смену вырубил 102 т угля и тем самым перевыполнил сменное задание в  14 раз.

Пятилетки также проходили под лозунгом «Пятилетка — в четыре года!».

Однако в проведении индустриализации были и отрицательные моменты, связанные с использованием принудительного труда заключенных на строительстве объектов народного хозяйства. Так основной трудовой силой при строительстве Беломоро-Балтийского канала.Строительство   вело   Государственное управление лагерей (ГУЛАГ).

Результаты индустриализации в СССР воплотились в темпах роста тяжелой промышленности в годы первых пятилеток (1928—1940 гг.), они были более высокими, чем в России перед первой мировой войной. В конце 30-х гг. СССР по объемам промышленного производства вышел на второе место в мире после США. В стране вступило в строй более 9 тыс. промышленных предприятий.

коллективизация сельского хозяйства. Перед страной стояла еще одна, не менее важная задача- перевести на социалистические рельсы сельское хозяйство. Поэтому было решено ввести сверхналог на крестьянство.

В результате в 1928 1929 гг. в стране возник хлебозаготовительный кризис. Урожай зерновых, собранный тогда крестьянами, был неплохим, однако в город он не поступил. Почему? Была снижена госцена на закупку зерна у крестьян в расчете сэкономить государственные средства и пустить их для проведения индустриализации. Поэтому крестьянство решило оставить часть урожая у себя до будущего года, надеясь, что цены возрастут. И как следствие — вскоре очень остро встал вопрос об обеспечении продуктами главных промышленных центров и армии.

Выход   из   хлебозаготовительного   кризиса   был   найден   на

путях коллективизации.  Коллективизация — политика объединения мелких крестьянских хозяйств в  крупные коллективные хозяйства (колхозы).

Для осуществления такой политики из города в деревню направили более 25 тыс. уполномоченных — так называемых «двадцатипятитысячников» — кадровых рабочих, членов партии. Но они, не зная особенностей крестьянской жизни, допускали много ошибок, применяли грубый нажим при создании колхозов, что, понятно, отталкивало крестьян от коллективизации.

С самого начала в колхозы начали записывать всех крестьян, а их имущество, в том числе мелкий домашний скот (цыплят, поросят и т. д.), обобществлять, оно становилось колхозным, что также вызывало недовольство крестьян. Tе кто  не хотел вступать в колхозы, объявляли кулаками, несмотря на то, что среди них были и так называемые середняки. Потом началось проведение политики по ликвидации кулака как класса. Кулаческие хозяйства, к которым было причислено большое количество середняков, были ликвидированы, а их семьи выселены в отдаленные районы страны.

Средства, необходимые для проведения индустриализации, с крестьян собирались принудительно. Одним из методов такого обирания крестьян были так называемые «палочки», которыми отмечались на доске отработанные каждым колхозником трудодни и по которым он получал заработок, но не деньгами, а натурой. В результате, не доплатив крестьянам за сданное ими в фонд государства зерно, превратив их имущество в колхозное, проведя  раскулачивание и заплатив крестьянам  вместо заработка «палочки», государство смогло провести индустриализацию.

Более того, то зерно, что было собрано благодаря усилиям крестьян, под угрозой загнания их в колхозы, вывозилось на элеваторы, откуда потом оно шло на продажу за границу, чтобы купить оборудование для новых заводов. Такая политика в 1932—1933 гг. привела к большому голоду, жертвами его стали 4 млн крестьян. Крестьяне, которым не оставили почти ничего, потянулись в город, где они пытались трудоустроиться. Однако на пути крестьян властями были созданы многочисленные преграды. Между городом и деревней были размещены специальные заградотряды, а в городе введена паспортная система с обязательной пропиской, без которой нельзя было получить работу.

К осени 1932 г. в колхозах было объединено 62,4 % крестьянских хозяйств, занимавших 80 % посевных площадей. Остальных объединили в годы второй пятилетки. Так, насильственными методами была проведена в Советской стране коллективизация крестьянских хозяйств, которая создала необходимые условия для осуществления индустриализации. Однако нужно отметить, что еще накануне Отечественной войны деревня, к этому времени едва достигшая показателей доколхозного производства, вносила в национальный доход государства больше, чем индустрия.

Выводы. Индустриализация и коллективизация позволили заложить экономический фундамент советского общества, повысить жизненный уровень народа. Однако массовый трудовой героизм советских людей сочетался с принудительным трудом заключенных, загоном в колхозы крестьян, за счет которых были проведены индустриальные преобразования.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22980. Клавіатура і індикація 5.36 MB
  ОЗП індикації являє собою область операційної памяті в якій стільки комірок скільки знаків може бути розміщено на екрані. Побудова знаків Знаки на екрані дисплею будуються за мозаїчним принципом. Знакоформувач Знакоформувач являє собою ПЗП в якому закладена інформація про структуру утворюваних ним знаків. Таким чином ці три ІМС можуть створювати 96 різних знаків символів.
22981. Робота зі співпроцесором 3.19 MB
  Обгрунтування необхідності співпроцесора Хоча мікропроцесор К1810ВМ86 оперує з 16розрядними числами відносна точність його обчислень не дуже висока. Такий допоміжний процесор має назву співпроцесора. Включення співпроцесора Для спільної роботи зі співпроцесором мікропроцесор МП86 слід включити у максимальний режим = 0.
22982. Тенденції у розвитку мікропроцесорної техніки 1011.5 KB
  Другий шлях полягає навпаки у роздрібненні секціонуванні мікропроцесора на окремі функціональні блоки і модулі кожний з яких виконує свої операції: операційний блок блок мікрокомандного керування блок памяті мікрокоманд та інше. Його система команд майже цілком співпадає з системою команд МП80 і відрізняється від неї лише декількома додатковими командами про які мова йтиме далі. У апаратному відношенні МП85 містить всі ті ж блоки що і МП80 але має крім того: блок керування перериваннями котрий розширює можливість звернення до...
22983. Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86 1.05 MB
  Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB Зявилися принципово нові команди пoвязані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...
22984. Мультипроцесорні системи 4.79 MB
  Дійсно звернення до памяті або до зовнішніх пристроїв та захоплення системної шини дозволяється одночасно лише одному з процесорів тоді як останні повинні в цей час переробляти раніш одержані дані або знаходитись в режимі очікування. Такий часовий розподіл загальних ресурсів системи має назву арбітражу системної шини і виконується групою пристроїв спеціальних ІМС так званих арбітрів шини. Арбітр шини дозволяє захоплення системної шини лише одному з процесорів що виставили запит тому котрий посідає найвищого пріоритету і...
22985. Мікропроцесори 80386 і 80486 4.79 MB
  Це дозволяє йому здійснювати обмін з памяттю зі швидкістю до 32 Мбайт сек і виконувати до 5 мільйонів операцій у секунду MIPS. Отже під час виконання одної команди відбувається декодування другої а третя видобувається з памяті. Усі можливості МП386 мультипрограмність віртуальна память захист пріоритети зповна відкриваються лише в захищеному режимі. У порівнянні з МП286 у МП386 існують істотні відміни в організації віртуальної памяті.
22986. Поняття про RISC-процесори. Процесори п’ятого та шостого поколінь 6.22 MB
  Процесори пятого та шостого поколінь Поняття про RISCпроцесори Якісний стрибок у розвитку мікропроцесорних систем відбувся з появою мікропроцесора 8086. Такі процесори і компютери дістали назву RISC процесорів та RISC компютерів на відміну від процесорів та компютерів зі складною системою команд Complex Instruction Set Computer CISC компютер. Перший справжній RISC компютер було створено наприкінці 70х років в університеті Берклі.
22987. Діагностика несправностей у мікропроцесорних системах 739 KB
  Тут можна навести таку наочну аналогію: візьміть на сторінці друкованого тексту вертикальний рядок літер що розташовані одна над одною і спробуйте встановити зміст тексту. Тому третя трудність полягає у тому щоб будьякимсь чином представити інформацію що міститься у вихідному тестсигналі у компактній та зрозумілій формі по якій можна було б судити про справність або несправність пристрою що перевіряється. Тестпрограма повинна бути періодичною щоб можна було проконтролювати відтворюваність її результатів від кількох актів тестування....
22988. Декотріі принципи роботи сучасних мікропроцесорів та ЕОМ 1.54 MB
  Вони показують яка команда виконується до якої комірки памяті або зовнішнього пристрою звертається процесор і містять іншу важливу і вичерпну інформацію. Після того як у програмі дається сигнал вивільнити мікросхему вміст усіх регістрів переписується в область памяті що має назву сегмента стану задачі TSS Taske State Segment. При роботі у мультипрограмному режимі можуть виникати певні труднощі з використанням оперативної памяті котра стає тепер вже загальною для кількох задач. Можливі непередбачені ситуації коли одна програма...