19704

«Братья Карамазовы»: проблема замысла, место глав «Бунт» и «Великий Инквизитор» в романе

Доклад

Литература и библиотековедение

Братья Карамазовы: проблема замысла место глав Бунт и Великий Инквизитор в романе. В романе мы видим целую галерею образов. Отец и сыновьяэто разные стороны русского характера. Фёдор Павлович отец братьев Карамазовых. Это человек прошлого бывший крепостник о

Русский

2013-07-17

33 KB

18 чел.

«Братья Карамазовы»: проблема замысла, место глав «Бунт» и «Великий Инквизитор» в романе.

В романе мы видим целую галерею образов. Отец и сыновья-это разные стороны русского характера.

Фёдор Павлович, отец братьев Карамазовых. Это человек прошлого, бывший крепостник, он привык управлять людьми. Главные черты характера: цинизм, скандальность, он сладострастник и вызывает всем своим видом и действиями омерзение у окружающих, в том числе и у сыновей. Фёдор Павлович был дважды женат. Первая жена-своевольная барышня, сильный характер. Брак разрушился, но в нем родился сын Дмитрий.

Это страстная натура, способен любить. Но также он порывист, способен на опрометчивые поступки, в которых потом сам раскаивается..

Хотелось бы отметить любовь Дмитрия-Грушеньку. Г.Светлова, как и все женщины у Достоевского, не имеет своей личной истории, составляя часть биографии и судьбы других героев. Это образ грешницы, стоящей на распутье между нравственными угрызениями, связывающими ее с прошлым, и настоящим, к которому призывает новая, чистая любовь. Г. находит в себе силы, чтобы порвать с прошлым и соединиться с Митей в любви и страдании. Исследователями творчества Достоевского замечено, что Г. претерпевает в романе метаморфозу, ведущую ее «многогрешную» душу на путь покаяния и нравственного обновления.

Вторая жена Фёдора Павловича – Софья Ивановна- полная противоположность первой. Это тихая кроткая женщина, но ФП пытается вызвать в ней бурю. Но вызывает только приступы отчаяния. Она замучена и не может больше жить. Двое детей от второго брака -Иван и Алёша - осиротели.

Остановимся подробнее на образах Ивана и Алёши Карамазовых.

Алёша-младший сын - чистой души человек, праведник, болеет за всех, а особенно за братьев. Он хотел бы быть священником, но духовный наставник старец Зосима перед смертью не благословляет его, потому что в церкви человек спасает свою душу, а за ее пределами другие души.

Объявленный в предисловии «От автора» главным героем, А.К. тем не менее играет весьма скромную роль в интриге романа, являясь главным образом

их воплощенной в человеческий облик совестью.

Но если в фабуле романа А.К. задействован слабо, то душевная жизнь героя буквально переполнена событиями. В течение нескольких дней А.К. выпадает пережить смерть своего духовного наставника старца Зосимы, убийство отца, социальную гибель брата Дмитрия, духовный кризис брата Ивана, самоубийство Смердякова и смерть мальчика Илюшечки Снегирева, в судьбе которого А.К. принимает живое участие. Все эти духовные испытания, преломляясь в душе А.К., обнаруживает его человеческую сущность и характер. Судя по черновым записям, А.К. изначально был задуман таким же философом, как и Иван. Но в окончательном варианте Достоевский предпочел сделать главной доминантой образа не высокий интеллектуализм, а мудрость сердца. Среди главных черт характера А.К. — открытость, искренность, отсутствие себялюбия, бескорыстие и целомудрие. Вместе с тем писатель наделил А.К. такими свойствами личности, как бесстрашие, целеустремленность и воля. Именно сочетание этих черт позволяет А.К. занимать в романе совершенно’ уникальное место: «все этого юношу любили, и это с самых детских даже лет его». Присутствие А.К. поднимает других из смуты обыденной жизни, облагораживает и очищает их.

Что касается среднего сына, Ивана, то это был человек рассудка. Рационалист. Он очень умен, но это глубокий, едкий ум, загадочен, мучается вопросом о существовании Бога, а также ищет ответ на главнй вопрос романа: всё дозволено или не всё.По идейной концепции романа, настоящий отцеубийца не Смердяков, а богоборец Иван. (Для Достоевского атеизм-это не безбожие, а  богоборство) Ведь Павел убивает ФП под давлением и внушением Ивана. Образ И.К. — дальнейшее развитие в творчестве Достоевского героя-бунтаря, исповедующего атеистические убеждения, призывающего к пересмотру существующих нравственных устоев. Фигура И.К. окружена загадочностью. Он рос в чужой семье угрюмым мальчиком, рано обнаружил блестящие способности. Учился в университете естественным наукам, сам содержал себя грошовыми уроками и журнальной работой. Алеша Карамазов признается ему в сцене в трактире: «Брат Дмитрий говорит про тебя: Иван — могила. Я говорю про тебя: Иван — загадка».

Сам Достоевский называет Ивана «одним из главнейших характеров». Идейная нагрузка образа И.К. обусловлена уже тем, что ему Достоевский отдает авторство «Поэмы о Великом инквизиторе» — вершины своих религиозно-философских размышлений. Это вставная новелла, в романе она занимает центральное место. Это — пространный пересказ Иваном Карамазовым брату Алеше содержания своей уничтоженной поэмы. Здесь — один из кульминационных пунктов композиции романа, средоточие ведущихся его героями идейных споров. Великий Инквизитор духовным ценностям противопоставляет первобытную силу инстинктов, идеалу героической личности — суровую стихию человеческих масс, внутренней свободе — потребность каждодневно добывать хлеб насущный, идеалу красоты — кровавый ужас исторической действительности.

Гордыня Великого Инквизитора, мечтающего заместить собою Бога, прямиком ведет его душу в ад. Христос же,  которому, как показывает писатель, при втором пришествии был бы уготован застенок инквизиции и костер, остается победителем в споре. Палачу-инквизитору нечего противопоставить его молчанию и последнему всепрощающему поцелую.

И.К. с Инквизитором, со «страшным и умным духом» против Христа. Иван считает, что Инквизитор прав, доверять людям нельзя. Его идея «все позволено» реализуется в отцеубийстве, совершенном Смер-дяковым, «дух самоуничтожения и небытия» воплощается в «чёрте». У И.К. два «двойника» — черт, повторяющий его мысли, «самые гадкие и глупые», и лакей Смердяков, снижающий его «идею» до уголовного преступления.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36678. МАРКСИЗМ ТА НЕОМАРКСИЗМ 46.5 KB
  Виникнення та сутність марксизму. Виникнення та сутність марксизму Класична німецька філософія завершує класичний етап розвитку філософії. Філософія марксизму відрізняється від учень його послідовників: І. Віддаючи належне теорії марксизму яка націлила класову боротьбу пролетаріату на завоювання політичної влади і організацію соціалістичного...
36679. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ. Конспект лекції 69.5 KB
  НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ ПЛАН 1. Умови формування та особливості німецької класичної філософії.Умови формування та особливості німецької класичної філософії. Важливу роль у формуванні німецької класичної філософії відіграли досягнення природознавства та суспільних наук: стали розвиватися фізика і хімія просунулося вперед вивчення органічної природи.
36680. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ. Лекція 107 KB
  Проблема методу пізнання. Проблема методу пізнання. Спочатку ці обидва види матеріалізму виступають спільно: і той і інший розпочинають критику схоластики з питання про метод пізнання з метою подолання не лише схоластичної відірваності від досвіду практики але й притаманного схоластиці ідеалізму. Бекон в Англії Декарт у Франції Спіноза в Голландії – при всіх відмінностях їх один від одного збігаються між собою у цьому розумінні мети й завдань пізнання.
36681. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДРОДЖЕННЯ 98.5 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДРОДЖЕННЯ для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2011 Тема: Філософія середньовічного суспільства та Відродження ПЛАН 1. А звідси й космоцентризм філософії – намагання зрозуміти сутність природи космосу світу в цілому. Для філософії середньовіччя головним орієнтиром стала не природа а Бог. Саме цим і зумовлювався теоцентризм філософії епохи середньовіччя – істинною реальністю всього світу є Бог а не...
36682. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ 147.5 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2011 Тема: Антична філософія VI ст. Періодизація античної філософії. Класичний період давньогрецької філософії 4. Періодизація античної філософії.
36683. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ. Лекційне заняття 98 KB
  Поєднують ж їх позиції наступні риси: Віра в пануючі у світі порядок і справедливість завдяки закону Карми – всі гарні чи погані вчинки людини викликають відповідні наслідки в цій та наступних життях; Ідея вічного круговороту як нескінченного переродження всіх живих істот – сансара: Всесвіт – арена де кожен на протязі всього життя відіграє певну роль де смерть не лякає людину адже вона залишається безсмертною перевтілюючись у наступному житті в іншу істоту; Концепція Мокші – найвищої мети життя людини: необхідності звільнення її від...
36684. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА 86 KB
  Короленка Кафедра філософії Опорний конспект лекції з курсу ФІЛОСОФІЯ на тему: ФІЛОСОФІЯ ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА для студентів ІІ курсів усіх факультетів Полтава2009 ТЕМА: ФІЛОСОФІЯ ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА ПЛАН 1. Філософія як любов до мудрості 2. Філософія як форма суспільної свідомості 4. Міф релігія філософія – як етапи сходження людської самосвідомості 1.
36685. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І КУЛЬТУРА. ФОРМАЦІЯ І ЦИВІЛІЗАЦІЯ У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ 89.5 KB
  Філософське поняття культури. Навпаки врахування специфіки індивідуальної свідомості її багатогранності неповторності всього того що становить сутність духовності особистості є надзвичайно важливою умовою формування та розвитку цінностей духовної культури свідомості людини. Філософське поняття культури. Існує декілька сот визначень того що можна назвати культурою десятки підходів до її вивчення теоретичних концепцій моделей культури.
36686. СОЦІАЛЬНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА 86.5 KB
  Дійсно класи нації народності трудові колективи сім’ї різноманітні формальні і неформальні групи соціальні прошарки та інші спільності людей їх взаємовідносини функціонування та розвиток складають основний зміст соціальної сфери. Недооцінка ролі і значення соціальної сфери в житті людей знаходить своє відтворення у недостатньому врахуванні специфіки інтересів класів соціальних груп націй та народностей трудових колективів окремих людей у недостатній увазі до соціальної сторони їх праці побуту що призвело до зниження...