19759

Фізичні властивості рідини

Лекция

Физика

Розділ 1. Фізичні властивості рідини Гідромеханіка як наука: загальні положення історичні відомості. Рідина її основні властивості. Закон внутрішнього тертя Ньютона. 1 Гідромеханіка гідро вода рідина; механіка рух наука яка вив

Украинкский

2013-07-17

52 KB

4 чел.

Розділ 1. “Фізичні властивості рідини”

  1.  Гідромеханіка як наука: загальні положення, історичні відомості.
  2.  Рідина, її основні властивості. Закон внутрішнього тертя Ньютона.

-1-

Гідромеханіка (“гідро” – вода, рідина; “механіка” – рух)– наука, яка вивчає закони рівноваги і руху рідини, а також взаємодію між рідиною і твердими тілами в стані спокою і відносного їх руху. Складається з двох основних розділів – гідростатики та гідродинаміки.

Гідростатика – розділ гідромеханіки, який вивчає закони рівноваги рідини, яка знаходиться під дією зовнішніх та внутрішніх сил, та умови рівноваги тіл, занурених у рідину.

Гідродинаміка – розділ гідромеханіки, який вивчає закони руху рідин та тіл в рідинах.

Гідромеханіка базується на знаннях з фізики, математики, теоретичної механіки. Є основою для вивчення суднових допоміжних механізмів, суднових дизельних установок, теорії корабля (устрій судна та рушія). Закономірності використовуються у нафтовій промисловості, гідротехніці, водопроводах, водному транспорті, атомній енергетиці тощо.

Історія розвитку умовно ділиться на 5 етапів:

І. Основоположник – Архімед (287-212рр. до н.е.) – основи вчення про рівновагу рідини.

ІІ. Епоха Відродження: Леонардо да Вінчі (1452-1519рр.) – вивчав рух води; Галілео Галілей (1564-1642рр.) – вивчав основи гідростатики; Е.Торрічеллі (1608-1647рр.) – вивчав витікання рідини через отвори; Блез Паскаль (1623-1662рр.) – розподіл тиску в рідині; Ісаак Ньютон (1642-1727) – вивчення тертя в рухомій рідині та теорії гідродинамічної подібності.

ІІІ. Формування гідромеханіки як науки – XVIII ст.: М.В. Ломоносов (1711-1765рр.) – закон збереження речовини та енергії; Л. Ейлер (1707-1783рр.) – чітке визначення поняття тиску в рідині, диференціальне рівняння рівноваги та руху нев’язкої рідини; Д. Бернуллі (1700-1782рр.) – закон руху рідини (праця “Гідродинаміка або Записи про сили і рух рідини”).

IV. XVIII-XIX ст.: практична гідравліка – А.Дарсі, І.Дюпюї, Ж.Пуазейль, Г.Гаген, А.Базен, Ф.Беланже, Дж.Стокс, О.Рейнольдс та ін. Теоретична гідромеханіка – Л.Лагранж, Л.Нав’є, А.Сен-Венан, І.С.Громек (теорія вихрового руху).

V. XIX-XXІ ст. – глибокі теоретичні розробки, різноманітні досліди – М.П.Петров, М.Є.Жуковський, М.М.Павловський, О.М.Крилов, С.О.Чаплигін тощо. Створення, розвиток та вдосконалення академій, кафедр, інститутів, що займалися гідромеханікою.

-2-

Рідина – фізичне тіло, яке має такі властивості як текучість (із-за якої займає форму посудини і не має власної) та дуже мала здатність до стискання (при зміні тиску чи температури).

Ідеальна рідина – абсолютно рухома нев’язка та нестислива рідина. Аналог – реальна вода у спокої.

Основні характеристики (властивості) рідини:

  1.  Густина: , одиниці вимірювання ; (вода ρ=103 кг/м3); т.б. це маса одного кубічного метру рідини.
  2.  Питома вага: , одиниці вимірювання ; (вода γ=9806 Н/м3); т.б. це вага (сила тяжіння) одного кубічного метру рідини.
  3.  Питомий об’єм: ,  ; (вода υ=10-3 кг/м3 ); т.б. це об’єм, який займає один кілограм рідини.
  4.  Стискання – це здатність рідини змінювати об’єм при зміні зовнішнього тиску:

коефіцієнт стискання - ; (вода βV=4,9*10-10 м2/Н);

модуль об’ємної пружності – ; (вода Eo=2,03*109 Па);

Т.б. для стиснення води на 1,5% потрібно ΔP=300атм=30МПа.

  1.  В’язкість – здатність рідини створювати опір відносному переміщенню її шарів.

Згідно з законом Ньютона для внутрішнього тертя:

Сила опору, що виникає між шарами рідини при їх відносному переміщенні (русі), залежить від коефіцієнта динамічної в’язкості, площі дотику поверхонь, градієнта швидкості.

Коефіцієнт динамічної в’язкості: ;

Кінематична в’язкість: ; [η]=1 Па*с=10 Пуаз; [ν]=1м2/с=104 Ст.

  1.  Поверхневий натяг – здатність рідини створювати поверхню завдяки внутрішній взаємодії молекул. В цьому явищі беруть участь три тіла – тверде, газ (повітря) та рідина, взаємодія між якими обумовлює змочування або незмочування твердих тіл.
  2.  Розчинність газів у рідинах. Сутність цього явища в тому, що певні гази можуть розчинюватись у досліджуваних рідинах. Це призводить до створення сумішей чи розчинів, які можуть позитивно або негативно впливати на експлуатаційні властивості рідини.
  3.  Кипіння – явище інтенсивного випаровування рідини, що супроводжується утворенням великої кількості бульбашок, при певних умовах (тиск-температура).

Кавітація – утворення бульбашок в області низького тиску, перенесення в область високого тиску та їх конденсація ударного характеру (місцеве підвищення тиску). Це негативне явище, яке нерідко виникає при експлуатації суднового обладнання (особливо відцентрових чи лопастних насосів).

Заняття №3

Лабораторна робота№1

“Визначення в’язкості рідини”

(див. Додаток)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10276. Познание - совокупность процессов, процедур и методов приобретения знаний о явлениях и закономерностях объективного мира 13.95 KB
  Познание совокупность процессов процедур и методов приобретения знаний о явлениях и закономерностях объективного мира. Познание является основным предметом гносеологии теории познания. Чувственное и рациональное познание Познание распадается как бы на две половин
10277. Принцип действительности и возможности 11.53 KB
  Принцип действительности и возможности является как бы подытоживанием пройденного отрезка пути поскольку интегрирует в себе рассмотренные до сих пор модификации материи содержит их в себе в снятом виде выражает собою диалектическое развитие этого отрезка в целом в е
10278. Георг Гегель 12.14 KB
  Георг Гегель исходя из принципа развития дает впечатляющую модель бытия во всех его проявлениях уровнях и стадиях развития. Именно он конструирует диалектику как систему основных взаимосвязей и категорий применительно к развитию абсолютной идеи. Рассматривая соотно...
10279. ГНОСЕОЛОГИЯ - критика и теория познания 39.57 KB
  ГНОСЕОЛОГИЯ философская дисциплина занимающаяся исследованиями критикой и теориями познания теория познания. В отличие от эпистемологии гносеология рассматривает процесс познания с точки зрения отношений субъекта познания исследователя к объекту познания
10280. Томас Гоббс - английский мыслитель 12.28 KB
  Томас Гоббс английский мыслитель последовательный материалист. Гоббс создал первую законченную систему механистического материализма соответствовавшего характеру и требованиям естествознания того времени. Природа представляется Гоббсу совокупностью протяжённых ...
10281. Движение - понятие, охватывающее в самом общем виде всякое изменение и превращение 13.97 KB
  Движение понятие охватывающее в самом общем виде всякое изменение и превращение. Во-вторых движение в философии определяется как любое изменение. Движение в применении к материи утверждал Ф. Энгельс это изменение вообще. В диалектическом материализме движение ...
10282. Диалектика ( искусство спорить, вести рассуждение) 38.94 KB
  Диалектика искусство спорить вести рассуждение один из основных методов философского познания мира базирующийся на столкновении тезиса и антитезиса. Цель диалектического метода попытаться разрешить этот конфликт путём рационального обсуждения. Предметом диа
10283. Демократическое общество 13.95 KB
  Демократическое общество это свободное общество ориентированное на конкретного человека создающего атмосферу уважения к правовым традициям и законам общегуманистическим идеалам обеспечивающее свободу творческой и предпринимательской деятельности создающее воз
10284. Детерминизм (определять, ограничивать) 13.64 KB
  Детерминизм определять ограничивать философское учение об объективной закономерной взаимосвязи и взаимообусловленности явлений материального и духовного мира. Детерминизм учение о первоначальной определяемости всех происходящих в мире процессов включая все пр...