19867

Предмет біржового права

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тема 1. Предмет біржового права. Мета: Освітня: Ознайомити студентів з виникненням і розвитком бірж в Україні і світі. Вивчення правового статусу світових бірж гарантій майнових прав бірж. Виховна: моделювання поведінки студента як майбутнього спеціаліста на основі

Украинкский

2013-07-18

63.5 KB

4 чел.

Тема 1. Предмет біржового права.

Мета:

Освітня: Ознайомити студентів з виникненням і розвитком бірж в Україні і світі. Вивчення правового статусу світових бірж, гарантій майнових прав бірж.

Виховна: моделювання поведінки студента як майбутнього спеціаліста на основі отриманих знань та навичок.

Розвиваюча: Оволодіння навичками, знаннями з предмету щоб взаємопов’язати їх з раніше набутими для формування освітньої бази майбутнього юриста.

План

  1.  .Виникнення і розвиток біржі.
  2.  Товарні біржі в Україні і в світі.
  3.  Функції біржі та об’єкти біржової торгівлі.

Література

ЗУ „Про товарну біржу ”від 12 10 1991 року.

ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок” від 2 лютого 2006 року.

Указ Президента України „Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах”  від 27.02.95 № 146

Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі. - К.: Либідь, 2001.

Дудорова К.Б. Українське законодавство про товарну біржу. Історія та сучасність //     Вісник Київського університету. - Вип. 32, Юридичні науки. -К., 1993.

Єщенко П. Біржа: функції і завдання // Економіка України. - 1994 -№3

Прядко Д. Коректується статус біржі. // Юридичний журнал, № 4 від 2004 р.

Гайдуцький А. Сучасні напрямки міжнародного ринку капіталу. // Ринок цінних паперів України, № 3, 2006 р.

Питання для самоперевірки:

  1.  Виникнення біржі.
  2.  Найважливіші центри біржової торгівлі.
  3.  Історичний розвиток біржі.
  4.  Товарні біржі в Україні і в світі.
  5.  Функції біржі.
  6.  Об’єкти біржової торгівлі.

1. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК БІРЖ 

Біржі виникли в XIII-XV століттях у Північній Італії, але широке застосування в діловому світі одержали в XVI столітті в Антверпені, Ліоні і Тулузі, потім у Лондоні і Гамбурзі. Із XVII століття біржі вже діяли в багатьох торговельних містах європейських держав. Біржами називалися будинки, де збиралися ділові люди і причетні до торгівлі особи для ведення переговорів і укладання оптових торговельних угод відповідно до встановлених правил. Перші біржі були товарні, оскільки вони замінили купівлю-продаж наявним товаром із рук у руки на купівлю за зразками через біржових посередників.

Становлення біржових установ у Росії прямо пов'язано з Петром І, який ознайомився з діяльністю голландських бірж під час свого "стажування", на верфях Нідерландів. Саме з ініціативи імператора в Росії виникли перші торгово-маклерські установи. Воля реформатора випередила період, коли об'єктивна необхідність розширення товарно-грошових відносини заздалегідь створює механізм, що буде сприяти розвитку процесів.

Першу товарну біржу було засновано ще в 1703 році, але об'єктивні умови не сприяли її розвитку. Через двадцять років вольовим указом 1723 року імператор пропонував "приневолити" купців до відвідування цих нових комерційних установ.

Таким чином, на відміну від Заходу, ініціатива створення біржі належала не торговцям, а державі.

Першу російську біржу відкрито в Санкт-Петербурзі в 1724 році. Створення Московської біржі пов'язано з декретом Катерини II "Про затвердження плану побудови Гостинного двору з біржею при ньому", підписаного імператрицею в 1789 році. Однак практична діяльність Московської біржі, розташованої на Ільїнці, почалася лише після війни 1812 року. У числі перших українських бірж була Одеська, заснована в 1796 році.

Помітний розвиток біржового руху в Росії відбувся в 30-40-х роках минулого сторіччя, коли ріст фабрично-заводських і кустарних підприємств стимулював розширення торгово-ринкових відносин. У ті роки виникли біржі в Кременчузі, Рибинському, Нижньому Новгороді й інших торгових центрах Росії.

Основний період утвердження біржової діяльності в Росії -60-70-і роки, що безпосередньо було пов'язано зі сплеском економічного зросту країни у зв'язку з реформами 1861 року. У цей період біржі виникли практично у всіх великих містах Росії.

Діяльність біржових установ регламентувалася положеннями Статуту. У ньому чітко визначалася процедура, умови і правила укладання угод, права й обов'язки учасників. До 1917 року в Росії було зареєстровано 115 торговельних та універсальних бірж і відповідне число біржових комітетів.

Після Жовтневої революції діяльність біржових комітетів, як і самих бірж, було припинено: вони не вписувалися в теорію й практику "воєнного комунізму". Однак НЕП відновив біржі в правах. Перші товарні біржі в країні Рад виникли наприкінці 1921 року (Вятська, Нижегородська), чотири місяці 1922 року були періодом найбільш швидкого росту їх чисельності.

До серпня 1922 року, коли вийшла постанова Ради праці й оборони про біржі, що стала основою їхнього існування, їхнє число досягло 50. До 1923 року їх налічувалося 79, а до 1924-96. Найбільше значення в біржовому обігу мала Московська товарна біржа обіг якої досяг 39,3 відсотка всього біржового обігу, а потім Ленінградська (9,1 відсотка), Харківська (8,1 відсотка), на інші 109 бірж доводилося-43,5 відсотка.

Більшість бірж, відповідно до резолюції IX з'їзду Рад, виникли як державні, кооперативні або державно-кооперативні. У деяких випадках у їх зародженні брала участь приватна торгівля (наприклад, Воронезька біржа виникла як "Об'єднана біржа державних, кооперативних і суспільних установ та організацій і приватних підприємств").

Оскільки юридична природа радянських товарних бірж викликала суперечки, поясненнями комвнуторгу від 18.01 і 17.02.23, біржі було визнано громадськими організаціями. Як і суспільні організації, товарні біржі користувалися відносною незалежністю, установлюючи внутрішню організацію й розпорядок роботи біржових інститутів - маклеріату, котирувальної, арбітражної комісій тощо. Основний принцип організації товарної біржі - виборність її органів. Комвнуторгу повідомлялися дані про особовий склад обраного біржового комітету.

Конкретні заходи діяльності біржі можна розділити на групи:

  1.  діяльність біржі як органу захисту інтересів торгівлі;
    1.  створення центрального ринку;
    2.  виявлення стану ринку і цін;
    3.  сприяння розвитку більш високих форм торгівлі.

У 1930 році діяльність радянської біржі припинилася. Тоталітарна командно-розподільна система, що стверджувалася в країні, більше не будувала механізми вільного ринкового регулювання. За плановими основами народного господарства твердо стояла регламентна примусова система контрольованого виробництва і розподілу, яка тримала в руках волю і права людини, його матеріальні й духовні потреби.

Наразі чергове відродження біржі диктують життєві вимоги, тобто повернення до розумних методів господарювання, апробованих досвідом історії людства. Сам факт вторинного відродження біржі після її ліквідації в 1930 році - достатня підстава для твердження, що ноно йде від самого життя як невідкладне явище наявних економічних потреб суспільства. Оптова біржова торгівля - перевірена століттями прогресивна форма комерційного посередництва. Цим шляхом ідуть усі цивілізовані народи. Немає сумніву, що, переборовши всі труднощі і перешкоди, Україна не тільки практично реалізує цю форму комерційних відносин, але і сама включиться у світову систему біржової торгівлі.

2. Товарні біржі в Україні і в світі.

Для біржової торгівлі характерна висока концентрація оборотів по країнах і біржах. Переважну частину біржового обігу зосереджено у ведучих торговельних і фінансових центрах світу - США, Великобританії, Японії, на які приходиться до 98 відсотків обсягу біржових угод із товарами у вартісному виражені. Крім того, на товарних біржах ведеться ф'ючерсна й опціонна торгівля цінностями, валютами, відсотковими ставками тощо.

Формування центрів біржової торгівлі обумовлено дією цілого ряду факторів. Серед них найважливішими є наявність достатніх фінансових ресурсів, розвиток засобів зв'язку й іншої інфраструктури, зручність географічного положення, сприятливе законодавство в частині податкового і валютного регулювання.

Найбільшою товарною біржею світу є "Чикаго Борд оф Трейд", де укладаються угоди з контрактами на пшеницю, кукурудзу, овес, сою, срібло, золото, а також на державні цінні папери, банківські дсікпити. У 1992 році кількість проданих на біржі ф'ючерсних котра ктів перевищила 112 млн., а опціонних - 26 млн.

Друга за величиною біржа світу також знаходиться в Чикаго -"Чикаго Меркентайл Ексчейвдж". Власне товари складають порівняно невелику частину її обігу. У 1992 році лише близько 8 млн. угод з 87 млн. було укладено на торгівлю живою великою рогатою худобою, живими свиньми, пиломатеріалами. Інша кількість припадала на продаж контрактів, в основі яких лежать валюти, євродоларові депозити, державні цінні папери. Обсяг опціонних угод перевищив 17 млн.

Третьою за обігом е "Нью-Йорк Меркентайл Ексчейндж". У 1992 році на ній було заключено понад 32 млн. ф'ючерсних і 6 млн. опціонних угод із продажу нафти, бензину, дизельного палива, платини і паладію.

Найбільшими біржами Європи є англійські біржі:

•Лондонська біржа металів (алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель);

•Лондонська міжнародна нафтова біржа (мазут, дизельне паливо).

Паризька біржа "МАТИФ" у 1992 році вийшла на четверте місце за біржовим обігом після зазначених вище бірж США. Найбільшою японською біржею є Токійська товарна біржа, обіг якої перевищив 12 млн. контрактів. На ній укладаються угоди з бавовняною і вовняною пряжею, каучуком, платиною, золотом, сріблом.

На відміну від міжнародних, регіональні біржі обслуговують переважно ринки декількох країн. Так "Болтик ф'ючерз Ексчейндж" у Лондоні веде торгівлю сільськогосподарською продукцією й орієнтується на ринок країн ЄЕС.

Існують національні біржі (японські, бразильські, деякі американські), які обслуговують потреби торгівлі, промисловості лише своєї країни.

У 1993 році в Україні функціонувало понад 60 товарних бірж. Таку їх велику кількість обумовлено низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. Згодом, із розвитком економіки, кількість бірж зменшиться. Особливостями українських бірж є, порівняно із західними, малий статутний капітал, універсальність, низький рівень спеціалізації. Залежно від об'єкта продажу біржі підрозділяються на універсальні і спеціалізовані. Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина і худоба.

В умовах скорочення виробництва закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки. Ось чому для нашої країни характерний ріст універсальних товарних бірж.

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називаються спеціалізованими. У свою чергу, вони поділяються на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані.

В Україні значно частіше зустрічаються спеціалізовані широкого профілю біржі. Серед них виділяється "Украгропромбіржа", до складу якої входить центральна біржова структура і декілька регіональних. Через "Украгропромбіржу" реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб ,АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільськогосподарською технікою і транспортними засобами біржі можна класифікувати за суб'єктами утворення. В Україні більшість товарних бірж організовуються державними установами, наприклад, органами постачання, Міністерством аграрної політики, іншими міністерствами і відомствами. Так було створено Українську універсальну товарну біржу і "Украгропромбіржу". У той же час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, Одеська приватна біржа "Світлана і К". Певні плюси має кожен із способів організації бірж. Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру, а інших - їхня доступність для більшої кількості суб'єктів.

3. ФУНКЦІЇ БІРЖІ ТА ОБЄ’КТИ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.

Наразі об'єктами біржової торгівлі є приблизно 70 видів продукції, на частку якої припадає близько ЗО відсотків міжнародного товарообігу. Обіг міжнародних товарних бірж з усіх видів операцій оцінюється в 3,5-4,0 трильйони щорічно (це тільки по міжнародних біржах). На частку сільськогосподарських і лісових товарів приходиться дні третини товарів, що є в обігу на біржі. На першому місці: насіння масляних культур, продукти їхньої переробки - льняне і бавовняне насіння, соєві боби, соєва олія. На другому місці - пшениця, кукурудза, ouec, жито, ячмінь, рис. На третьому - жива худоба і м'ясо.

У групі промислової сировини і продукції її переробки більше половини доводиться на паливні товари: сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ-пропан.

Іншу половину складають кольорові і дорогоцінні метали: мідь, свинець, олово, цинк, золото, срібло, платина, паладій. Крім товарів біржова торгівля поширюється на деякі інші сектори ринку - ринок капіталу (фондова біржа) і ринок валют (валютна біржа).

Біржа - організовуюча, системоутворююча частина ринкової структури. Завдання біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

1. Організація ринку сировини за допомогою біржового механізму:

• насамперед біржа забезпечує попит на сировину, що безпосередньо не пов'язано з його використанням. Специфічно біржовий попит і пропозицію здійснюють "ділки" біржі - біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих цінах не буде ні дефіциту, ні затоварення;

• на біржі обертається не сам товар, а сертифікат власності на нього або ж контракт на постачання товару. Сучасна товарна біржа - це ринок контрактів на постачання товару при відносно невеликих розмірах його реальних постачань. Біржа, не зв'язуючи рух великих мас товарів, вирівнює попит та пропозицію.

2. Отже, ще один з компонентів організації ринку – стабілізація цін:

• коливання ціни, викликане розбіжністю реального попиту і реальної пропозиції, слабко еластичні, не погашаються негайно, а скоріше володіють комулятивністю (здатність перетворюватися в різкі коливання ціни); біржова спекуляція є механізмом не піднімання цін, а їх стабілізації;

• важливим фактором стабілізації цін є гласність укладання угоди, публічне встановлення цін на початок і кінець біржового дня (біржове котирування),  обмеження денного  коливання  цін у межах, «становлених біржовими правилами. З цим пов'язано інформаційну діяльність бірж.

3. Вироблення товарних стандартів, установлення сортів, прийнятих для споживачів, реєстрація марок фірм допущених до біржової торгівлі. Останнє - це так званий ценз на якість продукції, яка виготовляється фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, тобто встановлення традицій торгівлі.

4. Як і раніше біржі виконують свою товаропровідну функцію, тобто ту функцію, через яку вони спочатку і виникли - купівля і продаж реального товару.

5. Стабілізуючи ціни на обмежений список сировини і товарів, біржі стабілізують і витрати на виробництво інших, не тільки біржових товарів.

6. Стабілізація грошового обігу і полегшення кредиту. Біржа збільшує об'єм грошового обігу, тому що вона являє собою сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа - одна з

найважливіших сфер застосування позичкового капіталу, оскільки вона надає надійне забезпечення позичок і зводить ризик до мінімуму.

7. Врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами - господарська діяльність.

8. Формування і функціонування світового ринку. Сучасна біржа в цьому аспекті з'єднує функціонування товарної, фондової і валютної біржі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81403. Социальное обслуживание пожилых людей 37.36 KB
  Традиционно в нашем обществе сложились три направления деятельности органов социальной защиты населения в том числе пожилых людей и старых людей: социальная помощь представление старым людям льгот и преимуществ; социальное обслуживание; организация пенсионного обеспечения. Для Большинства пожилых людей выход на пенсию это снижение доходов в полтора два и более раз. Отсутствие возможности у пожилых людей самостоятельно или с помощью родственников удовлетворять свои потребности не всегда должно являться основанием для помещения в...
81404. Формы социального обслуживания пожилых людей 35.74 KB
  Обязательным минимумом в работе таких центров является наличие трех отделений: социальной помощи на дому временного дневного пребывания срочной социальной помощи Основными задачами и функциями центров являются: выявление престарелых нуждающихся в социальной поддержке; определение конкретных видов и форм помощи лицам нуждающимся в социальной поддержке; привлечение государственных и общественных организаций для совместной работы; предоставление различных социальнобытовых услуг разового или постоянного характера лицам нуждающимся в...
81405. Инвалиды как объект социальной работы и социологического анализа 40.01 KB
  Социальная защита инвалидов – это система гарантированных государством экономических социальных и правовых мер обеспечивающих инвалидам условия для преодоления замещения компенсации ограничений жизнедеятельности и направленных на создание им равных с другими гражданами возможностей для участия в жизни общества. Индивидуальная программа реабилитации инвалидов – это комплекс оптимальных для инвалида реабилитационных мероприятий включающий в себя отдельные виды формы объемы сроки и порядок реализации медицинских профессиональных и др....
81406. Основные категории жизнедеятельности, определяющие установление соответствующей группы инвалидности 37.26 KB
  Критериями установления І группы инвалидности является ограничение одной или нескольких категорий жизнедеятельности в значительной степени: ограничение самообслуживания III ст.; ограничение способности самостоятельно передвигаться III ст.; ограничение способности к обучению III ст.; ограничение способности к трудовой деятельности III ст.
81407. Основные институты реализации программы трудоустройства инвалидов. Приведите конкретные примеры 32.89 KB
  Государство обеспечивает дополнительные гарантии гражданам испытывающим трудности в поиске работы путем разработки и реализации программ содействия занятости создания дополнительных рабочих мест и специализированных организаций включая рабочие места и организации для труда инвалидов установления квоты для приема на работу инвалидов а также путем организации обучения по специальным программам и другими мерами. Квота для приема на работу инвалидов устанавливается в соответствии с Федеральным законом О социальной защите инвалидов в...
81408. Семья как социальный институт, структура и функции социального института семьи 36.14 KB
  Семья социальная группа основанная на родственных связях по браку по крови. В зависимости от форм брака: Моногамная семья состоящая из двух партнёров. Полигамная семья один из супругов имеет несколько брачных партнёров. В зависимости от пола супругов: Однополая семья двое мужчин или две женщины совместно воспитывающие приёмных детей искусственно зачатых или детей от предыдущих гетеросексуальных контактов.
81410. Девиантное поведение как социальный феномен. Специфика девиантного поведения подростков 41.74 KB
  Специфика девиантного поведения подростков. Основными формами девиантного поведения являются: пьянство наркомания преступность проституция самоубийство гомосексуализм. Объяснения причин девиантного поведения: Биологическое – люди по своему биологическому складу предрасположены к определенному типу поведения. Девиантное поведение подростков не соответствует закономерностям взрослого отклоняющегося поведения.
81411. Факторы деструктивного поведения подростков 40.07 KB
  Биологические факторы это неблагоприятные физиологические или анатомические особенности организма ребенка нарушения умственного развития дефекты слуха и зрения повреждения нервной системы телесные дефекты дефекты речи и др.; психологические факторы это психопатологии или акцентуации характера. Данные отклонения выражаются в нервнопсихических заболеваниях психопатии неврастении пограничных состояниях повышающих возбудимость нервной системы и обуславливающих неадекватные реакции подростка; социальнопсихологические факторы....