19900

Інноваційна форма інвестицій

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція № 5. Тема 5: Інноваційна форма інвестицій. Мета: ознайомлення з поняттям інноваційної діяльності венчурного підприємства стадіями інноваційної діяльності. План 1. Поняття й зміст інновацій. Інноваційна діяльність. 2. Венчурне підприємство. Стадії іннов...

Украинкский

2013-07-18

73 KB

15 чел.

Лекція № 5.

Тема 5: Інноваційна форма інвестицій.

Мета: ознайомлення з поняттям інноваційної діяльності, венчурного підприємства, стадіями інноваційної діяльності.

План

1. Поняття й зміст інновацій. Інноваційна діяльність.

2. Венчурне підприємство. Стадії інноваційного процесу.

3. Інтелектуальні інвестиції. Класифікація об'єктів інтелектуальних інвестицій.

Література:

  1.  Конституція України від 28.06.96.
  2.  Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18.09.91 № 1560.
  3.  Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19.02.94 № 55/94.
  4.  Вінник О.М. Інвестиційне право. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2004.
  5.  Омельченко А.В. Інвестиційне право. Навчальний посібник.- К: Атіка, 2004.
  6.  Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник.-К.: ЦУЛ, 2005.
  7.  Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности.- К.: Издательство Либра ООО, 2003
  8.  Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом.- К.: Лібра, 2002.
  9.  Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. -К.: Генеза, 2006.

Питання для самоперевірки:

1. Суб'єкти інноваційної діяльності і їх функції.

  1.   Державні органи управління інноваційною діяльністю.
  2.  Інноваційні підприємства.
  3.  Фінансово-кредитні інноваційні установи.
  4.  Поняття й зміст інновацій
  5.  Стадії інноваційного процесу.

1. Поняття і зміст інновацій. Інноваційна діяльність

Інноваціями прийнято вважати вкладення інвестиційного капіталу в нововведеннях, що призводять до кількісного або якісного поліпшення підприємницької (виробничої) діяльності.

Як правило, інноваціям передує науково-виробнича діяльність, пов'язана з появою нововведення.

Ідея нововведення може бути зароджена як інвенція, іниціація або дифузія інновації.

Інвенція - ідея, пропозиція або проект, що після обробки виливаються в інновації.

Іниціація - це рекомендації щодо вдосконалення науково-технічної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності, мета яких є початком інноваційного процесу або його продовженням (розвиток).

Дифузія - пропозиція про використання вже обґрунтованої і впровадженої ідеї інновації.

Підготовка, обґрунтування, освоєння і контроль упровадження інвестицій у нововведення називається інноваційною діяльністю (процесом).

Інноваційний процес у різних сферах діяльності в результаті розвитку науково-технічного прогресу може проходити різні за строками і затратами фази (стадії). Наприклад, у виробничій (інвестиційній) сфері цей процес проходить такі стадії:

• сертифікація (патентування) ідеї;

• наукове, техніко-економічне обґрунтування нового продукту (технології);

• експериментальне освоєння;

• доведення до промислового виробництва;

• отримання нового продукту в необхідній кількості для його комерціалізації.

Законом України "Про інвестиційну діяльність" інноваційна діяльність визнається як одна з форм інвестиційної діяльності, щ0 здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництвах і соціальних сферах, та включає в себе:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

• реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

• фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

• розробку й впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і економічного становища.

Світовий досвід свідчить, що не всі інноваційні ідеї впроваджуються. Причини цього: помилки в обґрунтуванні; недостатньо "чисті" результати експерименту; нестача засобів для розвитку виробництва і тривалі строки інноваційного процесу, які призводять до старіння нововведення.

Інновації, як правило, переслідують одну або декілька з трьох основних суспільних цілей. Вкладення в нововведення можуть здійснюватись з метою отримання прибутку, зниження затрат на виробництво, досягнення соціального ефекту.

Інновації у вдосконалення технології можуть не призводити до створення нового продукту, але впливають на поліпшення його товарних якостей, підвищувати технічний рівень виробництва, створення нової техніки, яка в подальшому може бути реалізована як товар.

Світовий досвід свідчить, що впровадження досягнень науково-технічного прогресу на конкретному виробництві реалізуються тільки на одну третю результативного ефекту нововведення, останнє використовується іншими підприємствами. Є багато інноваційних ідей, що були в нас неперспективними, а потім з успіхом використовувались в інших країнах.

Інвестиційний і інноваційний процеси, як правило, суміщені. Багато авторів стверджують, що довгострокові інвестиції є інноваційними. Однак - це не завжди так. Багато суб'єктів інвестиційної діяльності за різних причин повинні відмовитись від інновацій.

У країнах з розвиненою ринковою економікою причиною можуть бути коньюктурні міркування, конкуренція, низький рейтинг фірми на окремому етапі, нестача коштів на інновації, високий ступінь ризику нововведення. Ці фактори суттєво впливають на інноваційну політику як інвесторів, так і інших учасників інвестиційної діяльності.

Із врахуванням цих факторів будує свою інноваційну політику і держава. Хоч перехід до ринку передбачає зменшення ролі держави в інвестиційній діяльності, інновації - головне джерело прискорення процесу розширеного виробництва.

Тому вихід України з економічної кризи потребує розробки обґрунтування і підтримки зі сторони держави важливих направлень науково-технічного прогресу, його участі в інноваційному процесі. У західних країнах більше 60 відсотків приросту ефективності виробництва досягається за рахунок технічного переоснащення, інновацій у вдосконалення технологій і виробництво нових продуктів.

Найбільш високі досягнення в галузі науково-технічного прогресу відмічаються в країнах "великої сімки." У цих країнах за останні роки відбуваються значні інтеграційні процеси, які торкаються інноваційної політики. Створення транснаціональних корпорацій, спільне використання НТП дає можливість керівництву цих країн поступово зміщати акценти інноваційної політики з мікрорівня на макрорівень, регулювати взаємодію учасників інноваційного процесу без прямого впливу на розвиток національних господарських комплексів, виробничих галузей, окремих суб'єктів-підприємців.

2. Венчурне підприємство. Стадії інноваційного прогресу

Товарне виробництво в умовах ринкової економіки - це конкурентна боротьба за ринки збуту. Виграти в боротьбі за споживача можна двома способами: зниження ціни на товар, досягнення високого рівня якості. Перший спосіб малоефективний в умовах насиченості ринку і високого життєвого рівня населення. Споживач платить більше за товар вищої якості. Виробництво якіснішого товару потребує більших витрат, хоча в окремих випадках упровадження нової технології може призвести до подвійного ефекту: зниження собівартості при одночасному вищому рівні якості. Найефективнішим засобом для досягнення цієї мети є розвиток науки і використання результатів науково-технічного прогресу (НТП) на практиці. Результатами НТП є нововведення.

Інноваційний процес складається із стадій:

народження ідеї;

техніко - економічне обґрунтування;

отримання дослідних зразків;

маркетинг продукту;

здійснення проекту, створення підприємств;

реалізація товару.

Інтеграція науки з виробництвом (інноваційне підприємництво) потребує великих витрат, що не завжди оправдуються, пов'язані з великим ризиком. В останні роки застосовується одна з форм, яка називається венчурною (ризикованою). Наприклад, в США половина всіх основних промислових нововведень реалізована фірмами з кількістю зайнятих до 1000 чоловік, а четверта частина із них - фірмами з кількістю зайнятих менше 1000 чоловік.

Діяльність таких фірм пов'язана із значним ризиком банкрутства, однак зростання їх кількості пояснюється такими факторами:

• необхідність розробки принципово нових продуктів і технологій, які відсутні на ринку;

• наявність стійкої пропозиції на інвестиційному ринку;

• можливість швидкого збагачення в результаті інтенсивної творчої праці.

Такі компанії обіцяють високі дивіденди по своїх акціях. У 80-ті роки ринковий бізнес стає типовою формою господарювання, освоєння нових направлень НТП (електроніка, інформатика, біоінженерія тощо).

Венчурна фірма створюється невеликою групою однодумців -інженерів, винахідників, інженерів з досвідом роботи в лабораторіях крупних фірм.

Переваги венчурних фірм:

• вузька спеціалізація, концентрація матеріально-технічних, фінансових ресурсів на вибраному направленні дослідження;

• можливість швидкої переорієнтації на інші направлення. Конкуренція змушує венчурні фірми максимально скоротити строки науково-конкурсних робіт, інтенсифікувати процес впровадження нововведення у виробництво.

Розробляючи нові технології та освоюючи нові види продукції, венчурні фірми отримують підтримку держави і крупних компаній, яким невигідно цим займатися через ризик понести збитки.

Основним критерієм класифікації венчурного підприємництва є джерело фінансування.

Організаційні форми венчурного підприємництва:

1. "Незалежний" (чистий) венчур - організовується у вигляді акціонерних товариств, рекламує в пресі свою ідею створення нововведення, акумулює під цю ідею засоби приватних та інституційних інвесторів;

2. Венчурні фірми, що створюються однією або декількома корпораціями на пайовій участі, отримали назву "зовнішнього венчура". "Зовнішній" може структуризуватися в декількох модифікаціях, організовано оформлених у вигляді науково-дослідницьких консорціумів.

Виділяють три типи таких консорціумів:

• ті, що створюються з метою проведення фундаментальних довгострокових досліджень - такий консорціум має свою науково-дослідницьку базу, засновниками його можуть бути великі військово-промислові концерни, він може частково субсидуватися державою;

• створений з метою активізації наукової діяльності науково-дослідних інститутів, університетів, на їх виробничій базі з використанням науково-виробничого потенціалу - такий концерн отримує донорське фінансування і має міжгалузевий характер.

• створений всередині галузі корпораціями на пайовій участі з метою розробки галузевих стандартів, технічних умов і контролю за їх застосуванням - такий консорціум може створюватися під егідою великої холдінгової компанії, має тимчасовий характер і часто розпадається через внутрішньогалузевої конкуренції;

3. Венчурні фірми, що фінансуються інвестиційними фондами, компаніями, трастами, можуть використовувати й їхні джерела: засоби великих корпорацій, банків, пенсійних і благодійних фондів, страхових компаній, часткові субсидії держави. Попит на венчурний капітал у таких фірм великий і не задовольняється комерційними банками, що утримуються від ризику. Це викликало створення спеціалізованих венчурних інвестиційних фондів і компаній. Мета - акумулювання венчурного капіталу, венчурне фінансування, кредитування спеціалізованих ринкових фірм;

4. Вищеперерахованим організаційним формам венчурного підприємництва передував "внутрішній венчур". У 60-ті роки в США великі концерни і корпорації почали створювати в своїх структурах автономні, науково-дослідницькі і проектні групи або відділи. Мета їх — пошук, обґрунтування ідей виробництва дослідницьких зразків, налагодження виробництва нових видів продукції, впровадження прогресивних технологічних процесів. Фінансування за рахунок основної діяльності компаній.

Недоліки " внутрішнього венчура":

• подвійна залежність венчура від керівництва компанії і від керівництва відділка (проекту);

• відсутність конкуренції як стимулу інтенсифікації робіт;

• обмеженість засобів для фінансування венчурних проектів у період спаду виробництва в корпорації.

Венчурні фірми обслуговують перші дві стадії інноваційного процесу (народження або пошук ідеї і техніко-економічне обґрунтування проекту; крупні венчури можуть також виготовляти дослідницькі зразки, вивчати ринок збуту).

Венчурне підприємство в усіх розвинених країнах Заходу користується підтримкою як зі сторони держави, місцевих органів влади, так і з сторони крупних національних і транснаціональних компаній.

3. Інтелектуальні інвестиції. Класифікація об'єктів інтелектуальних інвестицій

Однією із складових частин інвестиційного ринку є ринок інтелектуальних товарів і послуг. На цьому ринку обертається особливий товар, що є інтелектуальною власністю людини чи групи людей. Товарну форму набуває продукт інтелектуальної діяльності індивідуума або колективу.

Інтелектуальна власність може виступати у двох формах: індивідуальна і колективна.

Інтелектуальну власність розділяють на декілька видів:

• виключна власність - запатентована або захищена авторським правом;

• інформаційна власність - у вигляді набутих знань, досвіду, навиків, кваліфікації. Така власність не має правового захисту і реалізується у вигляді  інформаційних послуг на контрактній основі через освіту або публікації;

•ліцензійна власність - у вигляді набутих інвестором прав володіння або користування, що фіксуються ліцензіями.

Можна виділити ще один вид інтелектуальної власності, що не-може бути запатентована, оскільки її авторами можуть бути декілька індивідуумів або колектив.

Відповідно до видів інтелектуальної власності класифікуються і об'єкти інтелектуальних інвестицій: винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг.

Винахід - результат творчої праці в будь-якій суспільне корисній діяльності, що відповідає ознакам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатний для використання. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки або до дати конвенційного пріоритету.

Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, що відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним.

Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Держпатенту України. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Держпатенту України.

Винаходи і корисні моделі - близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об'єкті - до винаходів належать продукти і способи, до корисної моделі - конструктивне виконання пристрою.

Промисловий зразок - це нове художньо-конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він новий і промислово придатний. Він визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Держпатенту України. Проте на новизну промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Держпатенту України.

Інтелектуальні інвестиції здійснюються у вигляді:

• набуття виключних прав використання - купівля патентів, ліцензій на винахід, промислових зразків тощо;

• набуття інформаційних послуг через найм різного роду спеціалістів;

• набуття науково-технічної продукції, тобто інтелектуальних товарів в матеріальній формі (проектно-кошторисна документація, програми, методики, ноу-хау). Ці товари можуть бути представлені будь-якими носіями інформації: програмним забезпеченням для комп'ютерів, аудіо- і відеозаписами, друкованою продукцією;

• вкладення в людський капітал — витрати на освіту, підготовку та перепідготовку кадрів, навчання, охорону здоров'я тощо.

Фінансування інтелектуальних інвестицій здійснюється за рахунок таких джерел: бюджетні асигнування і кошти державних підприємств, приватнопідприємницький капітал, спонсорські кошти, субсидії окремих фірм або приватних осіб.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75608. РАЗЛОЖЕНИЕ ФУНКЦИЙ В РЯДЫ 259.5 KB
  Ортонормированный базис Для представления одномерных величин достаточно одного параметра. Возникает вопрос нельзя ли ввести ортонормированную систему в пространство функций так же как она вводится для векторного пространства Иначе говоря нельзя ли ввести множество взаимно перпендикулярных единичных функций Если это возможно то рассматриваемую функцию можно выразить в виде линейной комбинации таких функций. Рассмотрим некоторое множество функций семейство функций. Если число этих функций невелико можно...
75609. МАТЕМАТИЧЕСКОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ СИГНАЛА. МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ПОДОБИЯ СИГНАЛОВ. КОРРЕЛЯЦИЯ 136 KB
  Элемент из этого числового набора называется компонентом вектора. Это означает что анализ вектора f аналогичен анализу функции непрерывного сигнала ft если она не имеет точек разрыва. Для этого необходимо определить понятия: расстояния между векторами скалярное расстояние норма вектора...
75610. РАЗЛОЖЕНИЕ ФУНКЦИЙ В ДЕЙСТВИТЕЛЬНЫЙ РЯД ФУРЬЕ 282.5 KB
  В последнем соотношении колебание самого большого периода, представленное суммой cost и sint, называют колебанием основной частоты или первой гармоникой. Колебание с периодом, равным половине основного периода, называют второй гармоникой
75611. РАЗЛОЖЕНИЕ ФУНКЦИЙ В КОМПЛЕКСНЫЙ РЯД ФУРЬЕ 60.5 KB
  Это и есть разложение в комплексный ряд Фурье. Коэффициенты Сk называются комплексными коэффициентами Фурье и, подобно действительным коэффициентам Фурье, вычисляются как скалярные произведения
75612. КЛЮЧЕВЫЕ ОПЕРАЦИИ ЦОС 191 KB
  Применяется для вычисления выходного сигнала yt линейной системы по заданному входному xt и известному импульсному отклику ht рис. Линейными называются системы для которых справедлив принцип суперпозиции отклик на сумму входных сигналов равен сумме откликов на эти сигналы по отдельности и принцип однородности изменение амплитуды входного сигнала вызывает пропорциональное изменение амплитуды выходного сигнала. Для реальных систем объектов свойство линейности может выполняться приближенно В системах цифровой обработки...
75613. ПРОГРАММИРОВАНИЕ КЛЮЧЕВЫХ ОПЕРАЦИЙ ЦОС В MATLAB 51.5 KB
  Основные арифметические операции в MATLAB: сложение, вычитание, умножение , деление и возведение в степень. Операции умножения, деления и возведения в степень рассчитаны на работу с матрицами, поэтому при поэлементных операциях они записываются
75614. Цифровая фильтрация 152 KB
  согласованные фильтры; фильтры для борьбы с шумами при нелинейных и нестационарных процессах фильтр ГильбертаХуанга Выбор способа борьбы с шумами должен производится с учетом свойств и особенностей информативного сигнала и помехи. Чем в большей степени свойства сигнала и шума априори известны тем может быть получен больший эффект от цифровой обработки. Кроме того несмотря на обилие стандартных доведенных до уровня готовых программ цифровой обработки с учетом конкретных априори известных свойствах информативного сигнала и шума может...
75615. ОПТИМАЛЬНАЯ И СОГЛАСОВАННАЯ ФИЛЬТРАЦИЯ 170.5 KB
  Оптимальная фильтрация Оптимальное выделение сигнала из шума можно проводить различными методами в зависимости от того какая задача ставится: обнаружение сигнала сохранение формы сигнала и т. В каждом методе оптимальной фильтрации вводится понятие критерия оптимальности согласно которому строится оптимальный алгоритм обработки сигнала. Оптимальный фильтр КолмогороваВинера Фильтры низкой частоты высокой частоты и полосовые фильтры эффективны в том случае когда частотные спектры сигнала и шума не...
75616. ПРИМЕНЕНИЕ ЦОС ДЛЯ ОБРАБОТКИ КОРОТКИХ СИГНАЛОВ. ОКОННАЯ ФИЛЬТРАЦИЯ 233.5 KB
  В том случае если анализируется одночастотный сигнал и он занимает все временное окно массив частотного спектра содержит только один ненулевой элемент номер которого равен количеству периодов сигнала во временном окне. Если же сигнал занимает не все временное окно а его часть то частотный спектр будет растекаться т. Для упрощения записи формулы приводятся в аналитической а не в дискретной форме с временным окном...