19900

Інноваційна форма інвестицій

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Лекція № 5. Тема 5: Інноваційна форма інвестицій. Мета: ознайомлення з поняттям інноваційної діяльності венчурного підприємства стадіями інноваційної діяльності. План 1. Поняття й зміст інновацій. Інноваційна діяльність. 2. Венчурне підприємство. Стадії іннов...

Украинкский

2013-07-18

73 KB

16 чел.

Лекція № 5.

Тема 5: Інноваційна форма інвестицій.

Мета: ознайомлення з поняттям інноваційної діяльності, венчурного підприємства, стадіями інноваційної діяльності.

План

1. Поняття й зміст інновацій. Інноваційна діяльність.

2. Венчурне підприємство. Стадії інноваційного процесу.

3. Інтелектуальні інвестиції. Класифікація об'єктів інтелектуальних інвестицій.

Література:

  1.  Конституція України від 28.06.96.
  2.  Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18.09.91 № 1560.
  3.  Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19.02.94 № 55/94.
  4.  Вінник О.М. Інвестиційне право. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2004.
  5.  Омельченко А.В. Інвестиційне право. Навчальний посібник.- К: Атіка, 2004.
  6.  Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник.-К.: ЦУЛ, 2005.
  7.  Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности.- К.: Издательство Либра ООО, 2003
  8.  Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом.- К.: Лібра, 2002.
  9.  Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. -К.: Генеза, 2006.

Питання для самоперевірки:

1. Суб'єкти інноваційної діяльності і їх функції.

  1.   Державні органи управління інноваційною діяльністю.
  2.  Інноваційні підприємства.
  3.  Фінансово-кредитні інноваційні установи.
  4.  Поняття й зміст інновацій
  5.  Стадії інноваційного процесу.

1. Поняття і зміст інновацій. Інноваційна діяльність

Інноваціями прийнято вважати вкладення інвестиційного капіталу в нововведеннях, що призводять до кількісного або якісного поліпшення підприємницької (виробничої) діяльності.

Як правило, інноваціям передує науково-виробнича діяльність, пов'язана з появою нововведення.

Ідея нововведення може бути зароджена як інвенція, іниціація або дифузія інновації.

Інвенція - ідея, пропозиція або проект, що після обробки виливаються в інновації.

Іниціація - це рекомендації щодо вдосконалення науково-технічної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності, мета яких є початком інноваційного процесу або його продовженням (розвиток).

Дифузія - пропозиція про використання вже обґрунтованої і впровадженої ідеї інновації.

Підготовка, обґрунтування, освоєння і контроль упровадження інвестицій у нововведення називається інноваційною діяльністю (процесом).

Інноваційний процес у різних сферах діяльності в результаті розвитку науково-технічного прогресу може проходити різні за строками і затратами фази (стадії). Наприклад, у виробничій (інвестиційній) сфері цей процес проходить такі стадії:

• сертифікація (патентування) ідеї;

• наукове, техніко-економічне обґрунтування нового продукту (технології);

• експериментальне освоєння;

• доведення до промислового виробництва;

• отримання нового продукту в необхідній кількості для його комерціалізації.

Законом України "Про інвестиційну діяльність" інноваційна діяльність визнається як одна з форм інвестиційної діяльності, щ0 здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництвах і соціальних сферах, та включає в себе:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

• реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

• фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

• розробку й впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і економічного становища.

Світовий досвід свідчить, що не всі інноваційні ідеї впроваджуються. Причини цього: помилки в обґрунтуванні; недостатньо "чисті" результати експерименту; нестача засобів для розвитку виробництва і тривалі строки інноваційного процесу, які призводять до старіння нововведення.

Інновації, як правило, переслідують одну або декілька з трьох основних суспільних цілей. Вкладення в нововведення можуть здійснюватись з метою отримання прибутку, зниження затрат на виробництво, досягнення соціального ефекту.

Інновації у вдосконалення технології можуть не призводити до створення нового продукту, але впливають на поліпшення його товарних якостей, підвищувати технічний рівень виробництва, створення нової техніки, яка в подальшому може бути реалізована як товар.

Світовий досвід свідчить, що впровадження досягнень науково-технічного прогресу на конкретному виробництві реалізуються тільки на одну третю результативного ефекту нововведення, останнє використовується іншими підприємствами. Є багато інноваційних ідей, що були в нас неперспективними, а потім з успіхом використовувались в інших країнах.

Інвестиційний і інноваційний процеси, як правило, суміщені. Багато авторів стверджують, що довгострокові інвестиції є інноваційними. Однак - це не завжди так. Багато суб'єктів інвестиційної діяльності за різних причин повинні відмовитись від інновацій.

У країнах з розвиненою ринковою економікою причиною можуть бути коньюктурні міркування, конкуренція, низький рейтинг фірми на окремому етапі, нестача коштів на інновації, високий ступінь ризику нововведення. Ці фактори суттєво впливають на інноваційну політику як інвесторів, так і інших учасників інвестиційної діяльності.

Із врахуванням цих факторів будує свою інноваційну політику і держава. Хоч перехід до ринку передбачає зменшення ролі держави в інвестиційній діяльності, інновації - головне джерело прискорення процесу розширеного виробництва.

Тому вихід України з економічної кризи потребує розробки обґрунтування і підтримки зі сторони держави важливих направлень науково-технічного прогресу, його участі в інноваційному процесі. У західних країнах більше 60 відсотків приросту ефективності виробництва досягається за рахунок технічного переоснащення, інновацій у вдосконалення технологій і виробництво нових продуктів.

Найбільш високі досягнення в галузі науково-технічного прогресу відмічаються в країнах "великої сімки." У цих країнах за останні роки відбуваються значні інтеграційні процеси, які торкаються інноваційної політики. Створення транснаціональних корпорацій, спільне використання НТП дає можливість керівництву цих країн поступово зміщати акценти інноваційної політики з мікрорівня на макрорівень, регулювати взаємодію учасників інноваційного процесу без прямого впливу на розвиток національних господарських комплексів, виробничих галузей, окремих суб'єктів-підприємців.

2. Венчурне підприємство. Стадії інноваційного прогресу

Товарне виробництво в умовах ринкової економіки - це конкурентна боротьба за ринки збуту. Виграти в боротьбі за споживача можна двома способами: зниження ціни на товар, досягнення високого рівня якості. Перший спосіб малоефективний в умовах насиченості ринку і високого життєвого рівня населення. Споживач платить більше за товар вищої якості. Виробництво якіснішого товару потребує більших витрат, хоча в окремих випадках упровадження нової технології може призвести до подвійного ефекту: зниження собівартості при одночасному вищому рівні якості. Найефективнішим засобом для досягнення цієї мети є розвиток науки і використання результатів науково-технічного прогресу (НТП) на практиці. Результатами НТП є нововведення.

Інноваційний процес складається із стадій:

народження ідеї;

техніко - економічне обґрунтування;

отримання дослідних зразків;

маркетинг продукту;

здійснення проекту, створення підприємств;

реалізація товару.

Інтеграція науки з виробництвом (інноваційне підприємництво) потребує великих витрат, що не завжди оправдуються, пов'язані з великим ризиком. В останні роки застосовується одна з форм, яка називається венчурною (ризикованою). Наприклад, в США половина всіх основних промислових нововведень реалізована фірмами з кількістю зайнятих до 1000 чоловік, а четверта частина із них - фірмами з кількістю зайнятих менше 1000 чоловік.

Діяльність таких фірм пов'язана із значним ризиком банкрутства, однак зростання їх кількості пояснюється такими факторами:

• необхідність розробки принципово нових продуктів і технологій, які відсутні на ринку;

• наявність стійкої пропозиції на інвестиційному ринку;

• можливість швидкого збагачення в результаті інтенсивної творчої праці.

Такі компанії обіцяють високі дивіденди по своїх акціях. У 80-ті роки ринковий бізнес стає типовою формою господарювання, освоєння нових направлень НТП (електроніка, інформатика, біоінженерія тощо).

Венчурна фірма створюється невеликою групою однодумців -інженерів, винахідників, інженерів з досвідом роботи в лабораторіях крупних фірм.

Переваги венчурних фірм:

• вузька спеціалізація, концентрація матеріально-технічних, фінансових ресурсів на вибраному направленні дослідження;

• можливість швидкої переорієнтації на інші направлення. Конкуренція змушує венчурні фірми максимально скоротити строки науково-конкурсних робіт, інтенсифікувати процес впровадження нововведення у виробництво.

Розробляючи нові технології та освоюючи нові види продукції, венчурні фірми отримують підтримку держави і крупних компаній, яким невигідно цим займатися через ризик понести збитки.

Основним критерієм класифікації венчурного підприємництва є джерело фінансування.

Організаційні форми венчурного підприємництва:

1. "Незалежний" (чистий) венчур - організовується у вигляді акціонерних товариств, рекламує в пресі свою ідею створення нововведення, акумулює під цю ідею засоби приватних та інституційних інвесторів;

2. Венчурні фірми, що створюються однією або декількома корпораціями на пайовій участі, отримали назву "зовнішнього венчура". "Зовнішній" може структуризуватися в декількох модифікаціях, організовано оформлених у вигляді науково-дослідницьких консорціумів.

Виділяють три типи таких консорціумів:

• ті, що створюються з метою проведення фундаментальних довгострокових досліджень - такий консорціум має свою науково-дослідницьку базу, засновниками його можуть бути великі військово-промислові концерни, він може частково субсидуватися державою;

• створений з метою активізації наукової діяльності науково-дослідних інститутів, університетів, на їх виробничій базі з використанням науково-виробничого потенціалу - такий концерн отримує донорське фінансування і має міжгалузевий характер.

• створений всередині галузі корпораціями на пайовій участі з метою розробки галузевих стандартів, технічних умов і контролю за їх застосуванням - такий консорціум може створюватися під егідою великої холдінгової компанії, має тимчасовий характер і часто розпадається через внутрішньогалузевої конкуренції;

3. Венчурні фірми, що фінансуються інвестиційними фондами, компаніями, трастами, можуть використовувати й їхні джерела: засоби великих корпорацій, банків, пенсійних і благодійних фондів, страхових компаній, часткові субсидії держави. Попит на венчурний капітал у таких фірм великий і не задовольняється комерційними банками, що утримуються від ризику. Це викликало створення спеціалізованих венчурних інвестиційних фондів і компаній. Мета - акумулювання венчурного капіталу, венчурне фінансування, кредитування спеціалізованих ринкових фірм;

4. Вищеперерахованим організаційним формам венчурного підприємництва передував "внутрішній венчур". У 60-ті роки в США великі концерни і корпорації почали створювати в своїх структурах автономні, науково-дослідницькі і проектні групи або відділи. Мета їх — пошук, обґрунтування ідей виробництва дослідницьких зразків, налагодження виробництва нових видів продукції, впровадження прогресивних технологічних процесів. Фінансування за рахунок основної діяльності компаній.

Недоліки " внутрішнього венчура":

• подвійна залежність венчура від керівництва компанії і від керівництва відділка (проекту);

• відсутність конкуренції як стимулу інтенсифікації робіт;

• обмеженість засобів для фінансування венчурних проектів у період спаду виробництва в корпорації.

Венчурні фірми обслуговують перші дві стадії інноваційного процесу (народження або пошук ідеї і техніко-економічне обґрунтування проекту; крупні венчури можуть також виготовляти дослідницькі зразки, вивчати ринок збуту).

Венчурне підприємство в усіх розвинених країнах Заходу користується підтримкою як зі сторони держави, місцевих органів влади, так і з сторони крупних національних і транснаціональних компаній.

3. Інтелектуальні інвестиції. Класифікація об'єктів інтелектуальних інвестицій

Однією із складових частин інвестиційного ринку є ринок інтелектуальних товарів і послуг. На цьому ринку обертається особливий товар, що є інтелектуальною власністю людини чи групи людей. Товарну форму набуває продукт інтелектуальної діяльності індивідуума або колективу.

Інтелектуальна власність може виступати у двох формах: індивідуальна і колективна.

Інтелектуальну власність розділяють на декілька видів:

• виключна власність - запатентована або захищена авторським правом;

• інформаційна власність - у вигляді набутих знань, досвіду, навиків, кваліфікації. Така власність не має правового захисту і реалізується у вигляді  інформаційних послуг на контрактній основі через освіту або публікації;

•ліцензійна власність - у вигляді набутих інвестором прав володіння або користування, що фіксуються ліцензіями.

Можна виділити ще один вид інтелектуальної власності, що не-може бути запатентована, оскільки її авторами можуть бути декілька індивідуумів або колектив.

Відповідно до видів інтелектуальної власності класифікуються і об'єкти інтелектуальних інвестицій: винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг.

Винахід - результат творчої праці в будь-якій суспільне корисній діяльності, що відповідає ознакам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатний для використання. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки або до дати конвенційного пріоритету.

Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, що відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним.

Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Держпатенту України. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Держпатенту України.

Винаходи і корисні моделі - близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об'єкті - до винаходів належать продукти і способи, до корисної моделі - конструктивне виконання пристрою.

Промисловий зразок - це нове художньо-конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він новий і промислово придатний. Він визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Держпатенту України. Проте на новизну промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Держпатенту України.

Інтелектуальні інвестиції здійснюються у вигляді:

• набуття виключних прав використання - купівля патентів, ліцензій на винахід, промислових зразків тощо;

• набуття інформаційних послуг через найм різного роду спеціалістів;

• набуття науково-технічної продукції, тобто інтелектуальних товарів в матеріальній формі (проектно-кошторисна документація, програми, методики, ноу-хау). Ці товари можуть бути представлені будь-якими носіями інформації: програмним забезпеченням для комп'ютерів, аудіо- і відеозаписами, друкованою продукцією;

• вкладення в людський капітал — витрати на освіту, підготовку та перепідготовку кадрів, навчання, охорону здоров'я тощо.

Фінансування інтелектуальних інвестицій здійснюється за рахунок таких джерел: бюджетні асигнування і кошти державних підприємств, приватнопідприємницький капітал, спонсорські кошти, субсидії окремих фірм або приватних осіб.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41211. Информационное обеспечение АСУВ 73.5 KB
  Понятие информации и ее классификация Для принятия правильного решения руководитель перерабатывает информацию. Это приводит к тому что в ряде случаев объем информации поступающей оператору превышает его физические возможности по ее переработке и использованию. Очевидно что в таких условиях управление предприятием затруднено а рост объемов информации может привести к не обеспечению оперативной работы СУ. Поэтому все большее значение приобретает рационализация потоков информации автоматизация ее обработки в СУ.
41212. «СЕМАНТИЧЕСКИЕ ПОЛЯ» И ИХ ОБЪЕКТИВНОЕ ИЗУЧЕНИЕ 445.5 KB
  Выготским обозначили термином значение слова. Однако этим не исчерпывается анализ реальной психологической структуры слова. Как мы уже говорили выше каждое слово возбуждает целую сложную систему связей являясь центром целой семантической сети актуализирует определенные семантические поля которые характеризуют важный аспект психологической структуры слова. Под внутренними ассоциативными связями понимаются те связи которые вызываются включением слова в определенную категорию собака животное стул мебель дуб дерево.
41213. РОЛЬ РЕЧИ В ПРОТЕКАНИИ РЕГУЛИРУЮЩАЯ ФУНКЦИЯ РЕЧИ И ЕЕ РАЗВИТИЕ 154 KB
  Необходимо выйти за пределы организма и посмотреть как волевые процессы формируются в развитии конкретной деятельности ребенка и в его общении со взрослыми. Выготского объясняющая организацию волевого акта основана на анализе речевого развития ребенка. Предъявляя ребенку эти речевые инструкции мать перестраивает его внимание: выделяя названную вещь из общего фона она организует с помощью своей речи двигательные акты ребенка. Поэтому истоками произвольного акта является общение ребенка со взрослым причем ребенок сначала должен...
41214. ВНУТРЕННЯЯ РЕЧЬ И ЕЕ МОЗГОВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ 76 KB
  Сначала регуляция поведения собственной речью ребенка требует его развернутой внешней речи затем речь постепенно свертывается превращаясь во внутреннюю речь. Таким путем формируется тот сложный процесс самостоятельного волевого акта который по существу является подчинением действия ребенка уже не речи взрослого а его собственной речи которая носит сначала развернутый а затем свернутый внутренний характер. попытаться дать анализ того как формируется внутренняя речь ребенка имеющая регулирующую функцию и какова структура этой...
41215. СИНТАКСИЧЕСКАЯ И СЕМАНТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФРАЗЫ 104.5 KB
  Чем определяется переход от отдельных слов к фразам которые составляют основную единицу целого высказывания Мы уже сказали о том что если изолированное слово обозначает предмет действие или качество и обобщает его т. Однако подобные предположения лишь подчеркивают своеобразие тех процессов которые обеспечивают порождение фразы. Потребовалось длительное время чтобы понять процесс порождения целой фразы этой единицы речевого сообщения.
41216. РАЗВЕРНУТОЕ РЕЧЕВОЕ СООБЩЕНИЕ И ЕГО ПОРОЖДЕНИЕ 95.5 KB
  С одной стороны мы рассмотрим психологический путь формирования речевого высказывания от мысли через внутреннюю схему высказывания и внутреннюю речь к развернутой внешней речи из которой и состоит речевая коммуникация. С другой стороны мы остановимся на анализе того как протекает процесс восприятия и понимания речевого высказывания который начинается с восприятия развернутой речи собеседника и через ряд ступеней переходит к выделению существенной мысли а затем и всего смысла воспринимаемого высказывания. Таким образом предметом...
41217. ОСНОВНЫЕ ФОРМЫ РЕЧЕВОГО ВЫСКАЗЫВАНИЯ 82 KB
  Мы посвятили прошлую лекцию анализу основных этапов формирования речевого высказывания или что то же самое психологическому анализу процесса порождения развернутой внешней речи. Как известно существуют две формы развернутой внешней речи: это устная речь с одной стороны и письменная речь с другой. Центральным вопросом психологического исследования структуры этих видов речи будет вопрос о том как в каждой из них соотносятся языковые синсемантические и внеязыковые...
41218. ПОНИМАНИЕ КОМПОНЕНТОВ РЕЧЕВОГО ВЫСКАЗЫВАНИЯ. СЛОВО И ПРЕДЛОЖЕНИЕ 109 KB
  Теперь мы остановимся на психологическом анализе понимания высказывания т. Анализ процесса понимания речевого сообщения составляет одну из наиболее трудных и как это ни странно одну из наименее разработанных глав научной психологии. ПРОБЛЕМА Психологи неодинаково подходили к анализу процесса понимания смысла речевого сообщения или процесса декодирования воспринимаемого речевого высказывания. Одни авторы предполагали что для понимания смысла речевого сообщения достаточно иметь прочный и широкий словарь т.