19936

ПОНЯТТЯ ТА РІЗНОВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лекция

Социология, социальная работа и статистика

ЛЕКЦІЯ 17 ПОНЯТТЯ ТА РІЗНОВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЛАН 1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження. 2. Типологія соціологічних досліджень. 3. Програма та робочий план соціологічного дослідження. 1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження ...

Украинкский

2013-07-18

104 KB

11 чел.

ЛЕКЦІЯ 17

ПОНЯТТЯ ТА РІЗНОВИДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПЛАН

1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження.

2. Типологія соціологічних досліджень.

3. Програма та робочий план соціологічного дослідження.

1. Сутність та вимоги до соціологічного дослідження

Структура соціологічного знання має три рівні: 

  1.  загальна соціологічна теорія;
  2.  галузеві і спеціальні соціологічні теорії;
  3.  конкретні соціологічні (або емпіричні) дослідження.

Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - це наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.

Лише за допомогою соціологічних досліджень здійснюється подальше пізнання об’єктивних законів та випадковостей розвитку й функціонування соціальних організмів та спільностей людей, визначаються шляхи, способи та форми використання нагромаджених знань у соціальній практиці.

Соціологічні дослідження не треба ототожнювати з економічними, політичними, юридичними та іншими видами досліджень, адже соціологію не можна ототожнювати з іншими науками про суспільство.

Сутність, зміст і специфіка будь-якого соціологічного дослідження зумовлюється насамперед об’єктом, предметом, специфічними методами, завданнями та метою, що визначаються даною наукою.

Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.

Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.

Предметом аналізу конкретних соціологічних досліджень можуть бути: 

  1.  реальна поведінка індивідів соціальних спільностей та груп;
  2.  вербальні дії індивідів: їх судження, думки, погляди;
  3.  результати людської діяльності.

Здійснення конкретного соціологічного дослідження дає можливість отримати досить унікальну інформацію, яка пов'язана з фактофіксуючими знаннями. Така інформація може бути вилучена, наприклад, шляхом прямої або опосередкованої реєстрації подій, явищ, оцінок, думок, суджень людей.

На думку американського соціолога Н.Смелзера, специфічне поєднання фактів, теорій та гіпотез здатне здобути винятково унікальну інформацію, яка за умов застосування відповідних методик дасть можливість отримати нове знання.

Соціолог, здобуваючи специфічну суб'єктивну інформацію від конкретних індивідів, застосовуючи спеціальні правила та процедури для її обробітку, отримує об'єктивне знання про процеси, що відбуваються у соціальному житті. Важливою специфічною рисою конкретних соціологічних досліджень є комплексність та багатофакторність у вивченні суспільства при його діагностиці. Як правило, вивчаючи ту чи іншу проблему, соціологи тісно співпрацюють з фаховими експертами - юристами, економістами, психологами, що забезпечує здобуття цілісного системного знання.

Специфічність конкретних соціологічних досліджень полягає також у тому, що їх результати широко використовуються у практиці соціального управління, прогнозування соціальних процесів, при розробці соціальних, у тому числі політичних, технологій, при виробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення соціального життя.

Конкретно-соціологічні дослідження мають суто емпіричну спрямованість і слугують підґрунтям теорій середнього рівня, а також загальної соціологічної теорії у цілому.

Мета дослідження — це очікуваний кінцевий результат, що визначає загальну спрямованість дослідження. Загальна мета соціологічного дослідження — отримання інформації для вироблення рекомендацій, підготовки і прийняття управлінських рішень, здатних підвищити життєздатність соціальної організації (змінити стиль поведінки її членів, сприяти подоланню соціальної апатії, оптимізувати соціальну адаптацію молоді тощо).

Основне завдання соціологічних досліджень — добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони.

Соціальний факт — це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Для цього соціологічна наука розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури — результат глибоких теоретичних і багаторазових дослідницьких проробок — є надбанням наукової корпорації соціологів.

Структура соціологічного дослідження відображає певну послідовність дій дослідника, які забезпечують розв'язання поставлених завдань. Процес будь-якого соціологічного дослідження можна розбити на кілька етапів. У соціологічній літературі висловлюються різні думки щодо кількості та назв таких етапів. На нашу думку, найоптимальнішою при розгляді проблем проектування соціологічного дослідження є схема, що містить шість етапів:

1) теоретичний аналіз (розробка програми та проекту дослідження);

2) формування вибіркової сукупності;

3) відбір методів збирання первинної соціологічної інформації та методичне забезпечення соціологічного дослідження;

4) польові дослідження (збирання первинної соціологічної інформації);

5) обробка первинної соціологічної інформації;

6) аналіз та узагальнення матеріалу.

Необхідно також підкреслити, що у загальному випадку будь-яке соціологічне дослідження складається з трьох основних стадій, кожна із яких може представляти собою самостійне дослідження.

Перша стадія — власне методологічна — пов'язана з розробкою програми соціологічного дослідження на основі або вже наявних знань і методів, або сформованих заново та спеціально призначених для даного дослідження. Тут можуть вирішуватися питання, що торкаються застосування загальнонаукових принципів або методів. Як теоретичні, так і емпіричні знання виконують на цій стадії методологічну функцію.

Друга стадія емпірична — пов'язана з одержанням емпіричного знання. Це передусім соціологічне дослідження, робота, як кажуть, на об'єкті, тобто збирання соціологічної інформації, її обробка та аналіз. В результаті цієї роботи можуть бути отримані емпіричні знання (статистичні дані або певні класифікації тощо), що дозволяють на їхній основі не тільки будувати теоретичне знання, але й формулювати практичні рекомендації.

Третя стадія теоретична — пов'язана з одержанням теоретичного знання, побудовою, наприклад, типології, формуванням і розвитком соціологічних теорій. Можливо, що практичні рекомендації можуть бути розроблені лише на цій стадії, а не на попередній. Можливо також, що для формулювання практичних рекомендацій достатньо лише одного теоретичного дослідження з використанням вже наявних емпіричних знань без проведення спеціального емпіричного дослідження.

Варто також розрізняти соціологічні і соціальні дослідження. Соціологічні дослідження присвячені, як правило, вивченню законів і закономірностей функціонування і розвитку різних соціальних спільнот, характеру і способів взаємодії людей, їхньої спільної діяльності.

Соціальні дослідження, на відміну від соціологічних, поряд з формами прояву і механізмами дії соціальних законів і закономірностей припускають вивчення конкретних форм і умов соціальної взаємодії людей: економічних, політичних, культурних, демографічних тощо, тобто поряд зі специфічним предметом (економіка, політика, культура, населення) за допомогою соціологічних досліджень вивчають соціальний аспект — взаємодію людей. Таким чином, соціальні дослідження є комплексними, вони проводяться на стику різних наук, тобто це соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-культурні, соціально-психологічні й інші дослідження.

Основні функції соціологічного дослідження:

пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв'язок між суб'єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об'єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

Що ж стосується певних видів соціологічного дослідження, то тут може бути різний розподіл. Перш за все, всі дослідження можна поділити на теоретичні й емпіричні, методологічні, фундаментальні і прикладні, польові і лабораторні.

2. Типологія соціологічних досліджень

Типологія емпіричних досліджень є досить розгалуженою. Перш за все, слід розрізняти просте опитування громадської думки від власне конкретного соціологічного дослідження.

Опитування громадської думки - це збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики.

Уперше були започатковані такого роду опитування німецькою дослідницею Е.Ноель, яка створила один з перших у світі центрів вивчення суспільної думки. Для опитування громадської думки не обов'язковою є програма дослідження, не є необхідною також і вибірка. Важливою вимогою простого опитування громадської думки є повне формулювання запитання в тому вигляді, як воно звучало в анкеті для респондентів. У разі вибіркового дослідження необхідним є визначення генеральної сукупності та обсягу вибіркової сукупності, а також дати проведення опитування та назви організації, що його проводила.

Необхідно розуміти, що конкретний вид соціологічного дослідження завжди обумовлений характером поставлених у ньому цілей і завдань. Саме відповідно до них і розрізняють три види соціологічного дослідження:

  1.  розвідувальне (пілотажне, зондувальне);
  2.  описове;
  3.  аналітичне.

Розвідувальне (пілотажне, зондувальне) дослідження здійснюється з метою ознайомлення з об’єктом дослідження, тоді, коли у соціолога-дослідника недостатнє уявлення про стан об’єкта і він не спроможний висунути будь-які гіпотези. На невеликому масиві (20-100 чоловік) випробовуються всі елементи дослідження. Після аналізу результатів доопрацьовується анкета, питання в ній, уточнюються гіпотези, у разі потреби формулюються нові. Як правило, розвідувальне дослідження передбачає вивчення документів, ознайомлення з об’єктом дослідження, з поглядами компетентних фахівців на дане питання. Завершується розвідувальне дослідження чітким визначенням проблеми, мети та завдань дослідження, формулюванням основних гіпотез. Це може бути збір інформації про громадську думку щодо запланованих змін у суспільстві, певних реформ в економічній, політичній чи іншій сфері діяльності.

Описове дослідження – це дослідження, яке має на меті отримати цілісне, якомога повне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Варто пам'ятати, що цей вид соціологічного дослідження проводиться, як правило, на основі повної і докладно розробленої програми, а також на базі методично апробованого інструментарію. Його методологічна і методична оснащеність уможливлює угруповання і класифікацію елементів за тими характеристиками, що виділені в якості істотних відповідно до досліджуваної проблеми.

Зазвичай, описове дослідження застосовується в тих випадках, коли його об'єктом виступає порівняно велика спільність людей, що має різні характеристики. Це може бути колектив великої фірми чи підприємства, де працюють люди різних професій і вікових категорій, що мають різний стаж роботи, рівень освіти, родинний стан тощо, або населення міста, району, області, регіону, країни в цілому. У таких ситуаціях виділення в структурі досліджуваного об'єкта відносно однорідних груп дає можливість здійснити почергову оцінку, порівняння і зіставлення цікавлячих дослідника характеристик, а поряд з цим і виявити наявність чи відсутність зв'язків між ними.

Аналітичне дослідження - це дослідження, мета якого не лише описання предмета вивчення, але й виявлення причинно-наслідкових зв'язків між окремими його елементами. Різновидом аналітичного дослідження можна вважати соціологічний експеримент. Експериментальні дослідження можуть бути проведені у будь-якій сфері діяльності суспільства (експериментальне господарство, експериментальні школи, мала сцена у театрі тощо). Як правило, експеримент проводиться на малій частині певної спільноти з тим, щоб у випадку негативного результату було менше збитків. У разі успіху, експериментальний досвід можна поширити на всю досліджувану спільноту. Подібні експерименти з успіхом можна здійснювати в країнах з федеративним устроєм. Дію якогось нового закону можна спочатку випробувати в одній з федерацій і не поширювати його дію на всю державу доти, доки не буде отримано позитивного результату дії цього закону.

У реальній практиці проведення соціологічних досліджень, як правило, в одному дослідженні поєднуються всі три типи соціологічних досліджень у їх логічній послідовності.

В залежності від того, розглядається досліджуваний об'єкт у статиці чи в динаміці, можуть бути виділені ще два види соціологічного дослідження — крапкове і повторне.

Разове (або крапкове) дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики будь-якого явища чи процесу в момент його вивчення. Така інформація може бути названа статичною, оскільки відбиває начебто моментальний “зріз” кількісних характеристик об’єкта і не дає відповіді про його зміни в часі.

Дані, що відбивають зміни об’єкта, можна отримати лише в результаті декількох досліджень, проведених через певні відрізки часу. Подібні дослідження мають назву повторних і є засобом порівняльного соціологічного аналізу, спрямованого на вияв динаміки об’єкта вивчення.

У свою чергу повторювальні дослідження мають декілька підвидів. Серед них вирізняють: трендові дослідження, мета яких - вивчення певної вікової групи.

Когортні тренди - різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає певна вікова група, постійна в часі. Наприклад, досліджується соціальна група молоді у 1980-у, 1990-у та 2000-у роках.

Історичні тренди - різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає одна і таж група через певні проміжки часу. Наприклад, досліджується вікова група 20-річних, потім ця ж група - через 10 років, згодом - ще через 10 років і т.д.

Особливим видом повторного дослідження є панельне.

Панельне дослідження (від англ. panel – панель, список) – вид особливого повторного соціологічного дослідження, котре передбачає вивчення одного й того ж соціального об’єкта в певному часовому інтервалі за одними й тими ж програмами і методикою (перепис населення - типовий приклад такого дослідження). Таке дослідження має за мету відстежити динаміку процесів.

Існує ще один різновид повторного дослідження – лонгіт’юдне, при якому ведеться довготривале спостереження за одними й тими ж індивідами або групами. Воно застосовується при аналізі життєвого циклу об’єктів або людей, індивідуальної поведінки в умовах певних соціальних процесів, наприклад, при згасанні дії правової норми. Як і в будь-якому повторному дослідженні, дані тут здобуваються шляхом кількох досліджень за одними й тими ж методиками, але залишається незмінним об’єкт.

Соціальний моніторинг - це комплексне, інтегральне дослідження, що становить цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз даних за динамікою соціальних процесів в районі, регіоні, країні. За допомогою таких досліджень можна вивчити об'єкт у русі, аналізувати зміни, їх динаміку.

3. Програма та робочий план соціологічного дослідження

Починається соціологічне дослідження з розробки програми, яка визначає логічну послідовність науково-аналітичної роботи творчого колективу.

Зміст та структура програми залежать від головної мети дослідницької діяльності. З цієї точки зору виділяють два різновиди досліджень:

  1.  теоретико-прикладні дослідження, мета яких – сприяння розв'язанню соціальних проблем шляхом розробки нових підходів до їх вирішення та пояснення;
  2.  прикладні дослідження, завдання яких – визначення конкретних дій щодо практичного вирішення визначених соціальних проблем.

Програма – це теоретико-методологічна основа процедур дослідження, які здійснюються дослідником, а саме: збір, обробка та аналіз інформації.

Вона включає в себе визначення проблеми, об’єкта та предмета дослідження, характеристику його цілей та завдань, інтерпретацію основних понять, висунення гіпотез, виявлення стратегічного плану дослідження, складання плану вибірки, описи методів збору та схеми аналізу даних.

Програма соціологічного дослідження - це науковий документ, у якому логічно відображена схема переходу від теоретично-методологічного викладення проблеми до конкретного дослідження.

Програма складається з двох частин: методологічної (теоретичної) та методичної (процедурної).

Методологічна частина містить обґрунтування теоретико-методологічних передумов та актуальності досліджуваної проблеми, викладення різних теоретичних та практичних підходів до її вирішення, окреслення напрямів дослідження. Тут формулюється мета, визначається об’єкт та предмет дослідження. Значна увага приділяється системному аналізу предмета, здійсненню інформаційного пошуку, теоретичному уточненню та емпіричній інтерпретації основних понять. Розробку концепції дослідження завершує висунення гіпотез, їх операціоналізація та визначення завдань щодо їх верифікації.

У методичній (процедурній) частині визначаються та обґрунтовуються наукові процедури збору інформації, її обробки, узагальнення, аналізу, інтерпретації та забезпечення якості отриманих даних. По-перше, результати дослідження значною мірою залежать від обґрунтування вибірки, тобто визначення послідовності процедур щодо способу відбору та кількості об’єктів для безпосереднього обстеження. По-друге, значний обсяг цієї частини відводиться методам збору даних, з’ясуванню доцільності того чи іншого метода: інтерв’ю, анкетування, спостереження, контент-аналізу документів тощо. По-третє, велика увага приділяється викладенню методів математичної статистики, за допомогою яких здійснюється обробка та аналіз первинної інформації.

Програма дослідження має виконувати такі функції:

  1.  методологічну;
  2.  методичну;
  3.  організаційну.

Методологічна функція програми передбачає чітке окреслення наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження.

Методична функція полягає у розробці процедури дослідження, визначенні методів збирання та аналізу інформації.

Організаційна функція виявляється у організації роботи колективу соціологів, визначенні та розподілі функцій, формах контролю за ходом дослідження.

Результатом аналізу проблемної ситуації є формулювання теми дослідження, в якій обов'язково визначається конкретний об'єкт дослідження. Це може бути соціальний процес, соціальні групи, взаємовідносини, явища.

Об'єкт соціологічного дослідження - це те, на що направлений процес пізнання.

Предмет дослідження - це найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору якості, особливості відношення об'єкта, які потребують безпосереднього вивчення.

Мета дослідження - це той кінцевий результат, який дослідник має отримати після закінчення роботи.

Завдання дослідження формулюють питання, на які необхідно отримати відповідь для досягнення мети. Це те коло проблем, яке необхідно проаналізувати для того, щоб відповісти на головне питання дослідження. Завдання дослідження безпосередньо пов'язані з характером аналізу.

Якщо мова йде про теоретико-пізнавальні проблеми дослідження, то завдання і висновки дослідження будуть визначатися теоретичними положеннями і новими концепціями, отриманими в результаті аналізу.

Якщо мова йде про прикладні дослідження, то завдання і висновки будуть орієнтовані на соціальну діагностику проблеми, практичні рекомендації.

Наступним кроком є інтерпретація основних понять - процедура тлумачення, уточнення змісту понять, які складають концептуальну схему дослідження. У соціологічному дослідженні існують три види інтерпретації: теоретична, емпірична та операційна.

Вони забезпечують зв'язок між теоретичним та емпіричним рівнями аналізу процесів, теоретичних положень з реальними фактами дійсності, з методами пошуку, реєстрації та аналізу емпіричних даних.

Розробка робочих гіпотез. 

Гіпотеза - це наукове припущення про можливі зв'язки, відносини, причини, що призводять до тих, чи інших явищ.

У процесі дослідження необхідно підтвердити або заперечити гіпотези. Закінчення процесу формулювання гіпотез дає можливість досліднику розробити інструментарій, тобто перейти від теоретичних конструкцій до емпіричних показників, які відображаються у питаннях анкети, інтерв'ю, спостереженнях та ін.

Організаційно-методичний розділ програми конкретного соціологічного дослідження включає: 

  1.  стратегічний план дослідження;
    1.  обґрунтування вибірки та її формування;
    2.  визначення головних процедур збирання та аналізу вихідних даних.

Стратегічний план дослідження характеризується рівнем знань, якими володіє дослідник до проведення емпіричного дослідження, що і визначає можливості розробки гіпотез.

Стратегія дослідницького пошуку може бути різною, зокрема: розвідувальною, аналітичною або експериментальною.

Розвідувальний план використовується тоді, коли недостатньо літератури, інформації про об'єкт дослідження і дослідник не в змозі сформулювати гіпотези.

Розвідувальна стратегія передбачає такі етапи:

  1.  аналіз літератури, що вивчається;
  2.  бесіди із спеціалістами, які працюють з аналогічними проблемами;
  3.  розвідувальне спостереження.

Метою розвідувального плану є формулювання проблеми, визначення мети та завдань, висунення гіпотез.

Аналітичний план застосовують тоді, коли є достатньо літератури та знань про об'єкт дослідження, що дає можливість висувати гіпотези.

Мета плану - встановлення функціональних зв'язків у соціальних об'єктах та процесах.

Експериментальний план використовують при ретельній розробці гіпотез. Застосовуючи його у соціальному експерименті, можна розробити управлінські рішення проблем, що становлять інтерес і мають важливе значення.

Мета дослідження та його гіпотези визначають тип та способи вибірки. При дослідженні за розвідувальним планом вимоги до вибірки не дуже суворі.

Доповненням програми є робочий план, в якому впорядковуються етапи роботи, термін проведення дослідження, визначаються необхідні матеріальні та людські ресурси тощо.

До програми додаються робочий план, зразки інструментарію та допоміжні документи дослідження. Допоміжні документи дослідження включають:

1) інструкції виконавцям збору первинної інформації (анкетеру, інтерв’юеру, спостерігачу тощо);

2) інструкції по кодуванню відкритих питань анкети;

3) інструкції щодо вибракування неякісно заповнених анкет;

4) картки вибірки, де позначається кількість респондентів, які підлягають безпосередньому обстеженню, їх соціально-демографічні характеристики.

Робочий план організації соціологічного дослідження складається з чотирьох блоків, які відображають етапи підготовки та проведення дослідження: підготовка до польового дослідження, збір первинної соціологічної інформації, обробка та аналіз первинної соціологічної інформації, підготовка звіту та рекомендацій.

І. Етап підготовки до польового дослідження.

1. Техніко-економічне обґрунтування (технічного завдання, кошторису та розрахунків матеріальних, людських та часових ресурсів).

2. Розробка, обговорення і затвердження програми та інструментарію дослідження.

3. Формування та підготовка групи збору первинної соціологічної інформації (анкетерів, інтерв’юерів, спостерігачів тощо).

4. Проведення пілотажного дослідження (випробовування інструментарію, уточнення завдань тощо).

5. Корегування програми та інструментарію за наслідками пілотажу.

6. Тиражування інструментарію, допоміжних документів та інших необхідних матеріалів.

ІІ. Етап збору первинної соціологічної інформації (фіксує усі види організаційних та методичних заходів, спрямованих на різнобічне вивчення об’єкта в звичайних для нього природних умовах).

1. Узгодження місця та часу проведення польового обстеження (опитування, спостереження тощо).

2. Попереднє узгодження (у разі необхідності) місця та часу проведення опитування, спостереження тощо.

3. Збір первинної інформації: розповсюдження та збір анкет, проведення інтерв’ю, спостереження і таке інше.

ІІІ. Етап обробки та аналізу первинної соціологічної інформації.

1. Перегляд заповненого інструментарію та вибракування неякісно заповнених анкет, протоколів інтерв’ю, карток спостереження, контент-аналізу документів тощо.

2. Кодування відповідей на відкриті запитання анкети, виправлення помилок у заповненні інструментарію.

3. Введення первинної інформації в пам’ять ЕОМ та її обробка.

ІV. Етап підготовки звіту та рекомендацій.

1. Узагальнення, аналіз та інтерпретація отриманої інформації.

2. Графічне представлення результатів дослідження, розробка рекомендацій, підготовка та обговорення звіту.

3. Доопрацювання та затвердження звіту.

PAGE  9


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77819. Перспективы развития средств преодоления водных преград в инженерных войсках Российской Армии 253 KB
  Во всех армиях мира имеются значительные арсеналы специальных унифицированных инженерных плавсредств. Обычно в их общую номенклатуру входят десантные лодки, десантно-транспортные амфибии, перевозные паромы (самоходные и несамоходные), паромно-мостовые машины...
77820. ПРОДУКТИВНОСТЬ И КАЧЕСТВО ПРОДУКЦИИ КРОЛИКОВ ПРИ АДАПТАЦИИ К РАЗЛИЧНЫМ УСЛОВИЯМ СОДЕРЖАНИЯ В ЦЕНТРАЛЬНО-ЧЕРНОЗЕМНОЙ ЗОНЕ 242.5 KB
  Кролиководство относится к отрасли животноводства которая имеет большие потенциальные возможности наращивания в короткие сроки темпов производства относительно дешевого и высокого качества мяса.
77821. Интернет – глобальная компьютерная сеть 116 KB
  Интернет образует как бы ядро обеспечивающее связь различных информационных сетей принадлежащих различным учреждениям во всем мире одна с другой. Интернет служивший когда-то исключительно исследовательским и учебным группам чьи интересы простирались вплоть...
77822. Релаксация на уроках английского языка 32.3 KB
  Использование песни на уроке английского языка. Содержание песни может стать основой для обучения общению на изучаемом языке для знакомства с культурой страны изучаемого языка. Песни подбираются таким образом чтобы обеспечить повторение изученной лексики чтобы предложения...
77823. Алгоритмы сжатия графических и видеоданных JPEG; MPEG и их семейства 42.16 KB
  Файлы больших размеров, особенно звуковые, графические и видео файлы, очень редко хранятся в компьютере или передаются в неупакованном виде. Для уменьшения их размеров используют методы сжатие информации (универсальные или специальные). Универсальные методы могут использоваться для сжатия любых данных и позволяют полностью восстанавливают исходную информацию.
77824. Эндокринная регуляция функций, ее значение 120.5 KB
  Следует указать также на различие между нейромедиатором нейрогормоном и паракринным гормоном рис. В таком случае оно ведет себя как гормон. Сходство генома соматических клеток предопределяет возможность секреции этого вещества или его изоформ и в качестве цитокина...
77825. Формат деловой игры на занятиях по философским дисциплинам: традиции и новации 76.28 KB
  Цель данной работы описание формата деловой игры на занятиях по философским дисциплинам, раскрытие традиций в проведении деловых игр на таких занятиях и описание новых тенденций. В соответствии с поставленной целью, в настоящем исследовании решаются следующие задачи...
77826. Временные и спектральные характеристики модулированных сигналов и периодической последовательности импульсов 54.41 KB
  Актуальность темы работы обусловлена тем, что в радиотехнике широко используется спектральное и временное представление сигналов. Хотя сигналы по своей природе являются случайными процессами, однако, отдельные реализации случайного процесса...
77827. АНАЛИЗ СОБЛЮДЕНИЯ ПАЦИЕНТАМИ ФАРМАКОТЕРАПИИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ В АМБУЛАТОРНЫХ УСЛОВИЯХ 84 KB
  Важным условием, помогающим организовать эффективный прием лекарств, является их правильное совмещение, если назначено несколько лекарственных препаратов. Неправильный подход в одновременном приеме нескольких препаратов может не только ослабить или, наоборот...