2013

Напівфабрикати з борошна

Доклад

Кулинария и общественное питание

Борошняні вироби виготовляють із різних видів тіста. Залежно від подальшого використання воно має бути з певними фізико-хімічиими й органолептичними показниками.

Украинкский

2013-01-06

27 KB

46 чел.

Напівфабрикати з борошна

Борошняні вироби виготовляють із різних видів тіста. Залежно від подальшого використання воно має бути з певними фізико-хімічиими й органолептичними показниками. Тісто поділяють на два види — дріжджове і прісне (бездріжджове).

При підготовці сировини для тіста борошно просівають, щоб видалити сторонні домішки (шматки мішковини та ін.) і насинити його киснем. Сіль розчиняють, дріжджі розмішують у теплій воді. Воду для замішування тіста підігрівають до необхідної температури. Цукор просівають, а масло нагрівають до розм'якшення.

Дріжджовому тісту передує процес бродіння, пов'язаний з життєдіяльністю дріжджів і молочнокислих бактерій.

Бродіння тіста починається з моменту його замішування і закінчується па початковому етапі випічки або обсмажування виробів. При бродінні в тісті відбуваються складні фізико-хімічні й біохімічні процеси, у результаті яких змінюються фізичні властивості тіста, що має важливе значення під час його обробки, і накопичуються різні продукти, які падають певного смаку й аромату випечених виробів. Розпушування тіста вуглекислим газом дозволяє одержувати вироби зі специфічною структурою, що сприяє ліпшому перетравленню продукту.

На життєдіяльність дріжджів, а отже, і на процес бродіння впливає низка факторів: вологість тіста; кількість у ньому цукру й жиру; концентрація в тісті вуглекислого газу; температура тіста.

Волога сприяє бродінню, а відтак, що більше в тісті води або молока, то інтенсивніше відбувається процес бродіння.

Оптимальна температура для бродіння — 25-35 °С. Для «слабкого» борошна бродіння варто здійснювати при низьких температурах (25-30 °С), для «сильного» — при більш високих (30-35 °С).

Накопичення в тісті вуглекислого газу — продукту спиртового бродіння — знижує активність дріжджів, і щоб вилучити його надлишок, тісто в процесі бродіння необхідно періодично перемішувати (обминати).

Цукор, що вводиться в кількості до 10%, сприяє життєдіяльності дріжджів, жир у кількості до 5% практично не впливає па них. Тісто з таким вмістом цукру й жиру замішується в один прийом безопарпим способом. Для цього до рідини, нагрітої до 30-35 °С, додають розведені дріжджі, сіль, цукор, яйця, борошно, все добре перемішують і вводять розтоплений жир. Замішане тісто залишають на 3-4 год для бродіння, під час якого його двічі обминають.

Підвищені концентрації цукру й жиру (у здобному тісті) гальмують життєдіяльність дріжджів. У цьому випадку використовують опарний спосіб виробництва тіста, при якому спочатку готують опару, а па ній тісто.

Для опари використовують 60-70% потрібної за рецептурою рідини (молоко, вода), на якій замішують 35-60% борошна, кладуть всі дріжджі і залишають па 2,5-3 год для бродіння при температурі близько ЗО °С. У процесі бродіння об'єм опари збільшується в 2-2,5 рази. Готовність опари визначають за зменшенням ЇЇ об'єму й появою па поверхні «зморшок».

В опарі створюються сприятливі умови для розвитку дріжджів, тому додавання до неї здоби в подальшому не пригнічує їх процес, як при безопарпому замішуванні.

Готову опару змішують із іншою рідиною, у якій попередньо розчиняють сіль, цукор, яйця, додають борошно і замішують тісто. Перед закінченням замішування додають розтоплений жир. В тісті па опарі бродіння триває 2-2,5 год; загальна тривалість бродіння опари й тіста становить 5-5,5 год. У процесі бродіння тісто обминають.

Обробка тіста. Приготовлене тісто нарізають шматками необхідної маси, розкочують і дають їм «підійти». Потім зі шматків тіста формують відповідні вироби і дають їм вистоятися. Сенс цих операцій полягає в тому, що при формуванні виробів з них майже повністю витісняється вуглекислий газ, тому вироби, випечені одразу ж після формування, мають неналежно розпушену хлібну м'якушку і покриту тріщинами скоринку. Щоб цього не сталося, сформовані вироби перед випічкою витримують у теплому приміщенні. При цьому в них утвориться вуглекислий газ, що розпушує тісто і збільшує його об'єм.

Випічка виробів. Сформовані вироби після витримування змащують меланжем і випікають при температурі близько 240 °С. При випіканні об'єм виробів спочатку швидко збільшується головним чином за рахунок розширення вуглекислого газу. Однак у міру прогрівання тіста збільшення об'єму виробів спочатку вповільнюється, а потім припиняється. Пояснюється це тим, що при нагріванні відбувається зсідання пшеничних білків, внаслідок чого пластичність, властива клейковині і сирому тісту, втрачається. При 54-74 °С пшеничний крохмаль клейстеризується і разом зі зсілими білками утворить м'якушка хліба.

У поверхневому шарі виробів, що випікаються, відбуваються складні процеси, у результаті яких скоринка добре випеченого виробу набуває приємного рум'янцю. Основна роль в утворенні забарвленої скоринки належить реакціям меланоїдиноутворсппя й меншою мірою карамелізації цукрів і декстринізації крохмалю.

При випіканні виробів з тіста їхня маса зменшується в основному через випарювання частини вологи (запікання). Величина запікання залежить від питомої поверхні виробів, вогкості тіста, а також деяких інших факторів.

Опарне й безопарие дріжджове тісто використовують для виготовлення пиріжків печених і смажених, ватрушок, пончиків смажених, кулеб'як, розтягаїв, рулетів, пирогів відкритих тощо.

Листкове дріжджове тісто. Для його приготування використовують опарне або безопарие дріжджове тісто і масло вершкове або маргарин.

Шматки охолодженого тіста розкачують шаром прямокутної форми завтовшки 2-2,5 см і змащують 2/3 його поверхні розм'якшеним маслом. Потім тісто складають у три шари. Для цього спочатку закачують пезмащепу третину шару і накривають його змащеною частиною

тіста, домагаючись у такий спосіб рівномірного розподілу масла між окремими шарами. По краях тісто защипують. Тісто розкачують до первинної товщини 2-2,5 см і складають у четверо. Спочатку обидва краї загинають до середини шару, а потім складають його вдвічі. Таке розкачування й нашарування тіста повторюють ще 1-2 рази, попередньо прохолоджуючи його до 20-22 °С. Отримане тісто зберігають в охолодженому приміщенні при 4-8 °С. Листкове дріжджове тісто використовують для виготовлення «слойок» з марципаном, повидлом, а також деяких інших виробів.

Листкове прісне (бездріжджове) тісто. Тісто замішують на воді з яйцями, сіллю і кислотою (лимонною та ін.). Кислота сприяє ліпшому набуханню білків борошна, і тісто, залишаючись дещо пластичним, набуває підвищених пружпоеластичиих властивостей й не розривається при розкачуванні.

Для кращого формування клейковини після замішування тіста йому дають вистоятися півгодини і потім охолоджують.

Масло, яким змащують тісто, попередньо добре перемішують із борошном до утворення однорідної маси, формують з нього корж прямокутної форми завтовшки близько 2 см і охолоджують до 12-14 °С.

Тісто розкачують у шар прямокутної форми завтовшки 1,5-2 см, кладуть па нього підготовлене масло, краї тіста загортають до центру, закриваючи ними масло, і защипують. Потім тісто акуратно розкачують, складають учетверо і перед наступним розкачуванням прохолоджують у камері протягом 20-30 хв. Цю операцію повторюють 3-4 рази. До використання тісто зберігають в охолоджуваному приміщенні. Листкове тісто використовують для виготовлення тістечок, ватрушок, язичків, пиріжків, волованів, кулеб'як і т.ін.

Для тістечок готове тісто розкачують у шар завтовшки 4-6 мм, ставлять його на змочений водою лист і для рівномірного «підйому» проколюють у декількох місцях. Випікають слойку при температурі 230-250 °С протягом 25-30 хв. Товщина слойки при випіканні збільшується в кілька разів.

Бісквітне тісто. Для приготування бісквітного тіста використовують борошно, яйця (меланж), цукровий пісок і картопляний крохмаль. Яйця змішують із цукром, нагрівають до 45-50 °С і збивають до збільшення об'єму в 2-3 рази. Потім додають борошно, змішане із крохмалем, і швидко замішують тісто, намагаючись не порушувати структури яєчної піни. Тісто не підлягає зберіганню й повинне одразу ж випікатися. Використовують його для виготовлення тортів, тістечок. За иаяв-

пості дієтичних яєць білки відокремлюють і збивають без нагрівання. Жовтки розтирають окремо із цукром, змішують із борошном і з'єднують зі збитими білками.

Приготовлене тісто розливають у змащені маслом або вистелені папером форми (листи) на 2/3 висоти й випікають при температурі 200-220 °С протягом 45-60 хв. Іноді бісквіт випікають при нижчих температурах, але при цьому час випікання значно зростає. Товщина бісквіта при випіканні збільшується приблизно в 1,5 рази.

Пісочне тісто. Для приготування цього тіста використовують масло, цукор, яйця (меланж), хімічні розпушувачі (суміш вуглекислого амонію з харчовою содою) і ванільний цукор. Після ретельного перемішування всіх компонентів додають борошно і замішують тісто, яке до використання зберігають в охолоджуваному приміщенні.

Пісочне тісто використовують для виготовлення тортів, тістечок, пирогів із сиром або фруктовою начинкою й іншими виробами.

Для тортів і тістечок тісто розкачують у шар завтовшки 3-4 мм, викладають на змащені жиром листи й випікають при температурі 215-260 °С протягом 10-13 хв. Товщина пісочного тіста при випіканні збільшується приблизно вдвічі.

Заварне тісто. Процес приготування тіста має дві стадії: заварювання борошна й замішування тіста. У воду, нагріту до кипіння, додають сіль і масло. Тільки-но масло розтопиться й вода знову закипить, всипають при швидкому помішуванні борошно. Отриману масу прогрівають протягом 3-5 хв, охолоджують до 65-70 °С і поступово змішують із яйцями. Тісто використовують для приготування тістечок і заварного печива (профітролів).

Для тістечок тісто випускають з кондитерського мішка у вигляді кілець або трубочок на змащені жиром листи й випікають при температурі 180-200 °С протягом 30-35 хв. Об'єм виробів при випіканні збільшується в кілька разів.

Одним зі спеціалізованих цехів підприємств ресторанного господарства є цех борошняних виробів. Борошняний цех організується для випуску наступних виробів: пиріжків печених, млинчиків, біляшів, вареників, пельменів і ін. Цех борошняних виробів може організовуватися як на підприємствах ресторанного господарства, що виконують повний цикл виробництва, так і на заготовочних підприємствах поряд з кулінарними цехами.

Технологічний процес виробництва в борошняному цеху здійснюється за наступною схемою: підготування продуктів; заміс тіста; розбирання і випічка (жаріння); остигання (при необхідності) або охолодження (заморожування); фасування, маркіровка, упаковка.

В борошняних цехах невеликої потужності як правило виділяють:

- лінію виробництва дріжджового і листкового тіста;

- лінію приготування фаршів та начинок;

  1. лінію формування виробів;

- лінію випічки виробів.

У великих за потужністю цехах лінії організуються в окремих приміщеннях, а якщо цех організовано при заготовочному підприємстві де є кулінарний цех, то лінія приготування фаршів та начинок організується в кулінарному цеху.

У цеху борошняних виробів встановлюють наступне обладнання: просіювач борошна МП, УКМ-0,7, тістомісильні машини МТМ-65МН, А-2Т-2-64, Л4-ХТВ-140 чи менш продуктивну в залежності від потужності цеху; електросковороди, жарочні шафи; з механічного обладнання - універсальний привід зі змінними механізмами, м'ясорубку.

У цехах великої потужності застосовують машину для приготування млинців, апарати для приготування вареників, пельменів.

Для приготування пиріжків борошно просівають. У тістомісильній машині замішують дріжджове тісто. М'ясний фарш для начинки обсмажують на електросковороді і пропускають через м'ясорубку, потім пиріжки жарять у фритюрі чи випікають у жарочних шафах.

Для приготування чебуреків, домашньої локшини для розкочування тіста використовують спеціалізовані для кондитерських цехів столи з дерев'яним покриттям. Для механізації процесу використовують тісторозкочувальну машину, при розкочуванні тіста можна регулювати його товщину. Для нарізання домашньої локшини застосовують ножі кухарської трійки, або пристрої та засоби малої механізації, для формування чебуреків використовують зубчатий різець.

Вареники, пельмені готують на потокових лініях. Потокова лінія складається з трьох ділянок: приготування начинок, замісу тіста і порціонування. Для порціонування цих виробів використовують спеціальні апарати. Для вареників готують різні фарші: картопля з цибулею, капустою, сир і т.ін. Готові вареники, пельмені заморожують у швидкоморозильних апаратах і зберігають при температурі -2-5°С.

Заморожуються вареники в морозильно-штампуючому агрегаті. Після розфасовки, маркіровки і упаковки заморожені вареники направляються для реалізації в магазини кулінарії і підприємства-доготовочні.

Для виробництва печених пиріжків в крупних цехах використовується поточна механізована лінія, що включає таке обладнання:

  1.  для приготування тіста – просіювач, тістомісильна машина, камера бродіння тіста, ваги;
  2.  для розділки тіста, формовки пиріжків і дозування начинки тістомісильний агрегат, розстоєчна шафа, тісторозкаточна машина, стіл-дозатор;
  3.  для розстойки і випічки пиріжків – пекарські шафи, стелажі для пиріжків.

Трудомістким процесом є виробництво вареників, яке організується в спеціальних цехах з послідуючою заморозкою і доставкою їх підприємствам-доготовочним. Такі цехи оснащені спеціалізованими поточними лініями.

Для приготування млинців використовують машину для млинців (в спеціалізованих або в заготовочних підприємствах). В борошняному цеху організується мийна інвентарю та цехової тари, приміщення для зберігання готової продукції, пакувальних матеріалів, експедиційної тари.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24653. Аналіз ефективності використання основних фондів 26.5 KB
  Аналіз ефективності використання основних фондів. Під раціональним та найповнішим використанням діяючих промисловиробничих основних засобів розуміють той максимальний економічний ефект який отримує суспільство за певний період у вигляді відповідного обсягу та якості продукції. Економічна ефективність використання основних засобів визначається відношенням економічного ефекту одержаного на підприємстві за відповідний період до витрат необхідних для створення основних засобів. Для характеристики ефективності використання основних засобів...
24654. Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами 31.5 KB
  Аналізуючи питання забезпеченості робочою силою потрібно пам'ятати що в сучасних умовах внаслідок помітних скорочень обсягів виробництва підприємства більше стикаються не з проблемою недостачі а з наявністю зайвої робочої сили необхідністю скорочення робочих місць і водночас збереження кваліфікованих кадрів на майбутнє. Із питанням забезпечення робочою силою тісно пов'язане питання закріплення кадрів на підприємстві. При цьому вивчають загальні показники прийняття та звільнення робітників і службовців розраховують коефіцієнти обороту...
24655. Аналіз ефективності використання робочої сили 24.5 KB
  прийому = Чпр сер Ч Коеф вибуття = Чвир сер Ч Коеф заг обор = Чпр Чвир сер Ч Коеф пот кадрів = Ч виб за власним бажанням сер Ч.
24656. Аналіз продуктивності праці 29.5 KB
  Розрахунок продуктивності праці: ПП = V серЧ V – обсяг виробництва продукції сер Ч – середньооблікова чисельність персоналу для окремих цехів: ПП = Vнат сер Ц сер Ч Vнат – обсяг в натуральних одиницях сер Ц – середньооблікова ціна Оцінка впливу обсягу виробництва продукції дельта ППв дельта ППв = Vф сер Цпл сер Чпл Пл. сер Цпл сер Чпл Оцінка впливу середньооблікової чисельності робітників дельта ППч = Vф чер Цпл сер ЧФ – Vф сер Цпл сер Чпл Оцінка впливу середньої оптової ціни дельта ППсер ц = Vф сер Цф сер Чф – Vф сер Цпл...
24657. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів 25.5 KB
  Аналіз використання матеріалів здійснюється за наступними узагальнюючими показниками: матеріаловіддача зняття продукції із гривні витрат на матеріали це відношення обсягу випущеної продукції до загальної суми матеріальних витрат; матеріалоємність сума матеріальних витрат на випуск однієї гривні продукції це відношення загальної суми матеріальних витрат на обсяг виготовленої продукції. У процесі аналізу можна використати також допоміжні показники рівня використання матеріальних ресурсів: коефіцієнт використання матеріалів рівень...
24658. Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями витрат 26.5 KB
  Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями витрат. Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати – це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати оплата праці відрахування на соціальні потреби амортизаційні відрахування інші грошові витрати.
24659. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції 25 KB
  Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції.товарної продукції є основним показником який харзує рівень і динаміку витрат на підво які розробляють різновидну продукцію. товварної продукції є загальним показником рівня витрат він може бути розрахованим для будь якого підващо дуже важливо до порівняння аналізу між підвами їх оцінки конкурентно спроможності. товарної продукції харзує успішність роботи підвапо впровадженя нової технікипідвищення продукції праці раціонально викорастаних ресурсів.
24660. Методика аналізу фінансових результатів підприємства 32 KB
  Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток це грошовий дохід утворений в результаті виробничогосподарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції: оцінки підсумків діяльності підприємства; розподілу розподілу доходу між підприємством і державою підприємством і його робітниками між сферою виробництва і невиробничою сферою; джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів. Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального...
24661. Аналіз валового прибутку від реалізації продукції 29 KB
  У процесі аналізу доходів визначають такі показники: 1 рівень доходів підва: доходи в сумі на 100 на товаро оборот. 2 розмір зміни рівня доходів:фактичний рівень доходівплан рівня доходів. 3 відхилення доходів суми:фактич.товарооборотвідхилення у 100 4 рентабельність: R=ЧП ВК 5 рівень рентабельності продажу Rпр=ЧП ЧР У процесі аналізу доходів визначаются такі показники: 1 рівень доходів підва= доходи в сумі 100 товарооборот 2 розмір зміни рівня підва=фактичній – плановий 3 відхилення доходів в сумі= фактичний товарооборотна відхил.