20410

Складання процесуальних актів у кримінальних справах

Книга

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

БУРЛАКОВ заслужений юрист України НАУКОВИЙ РЕЦЕНЗЕНТ: Г.Михайленко 1996 Юрінком редакція Бюлетеня законодавства і юридичної практики України 1996 ПЕРЕДМОВА Українською державою приділяється велика увага підготовці висококваліфікованих спеціалістів для державного господарського і соціальнокультурного будівництва які мають володіти ґрунтовними теоретичними знаннями і практичним досвідом. Так КПК України' передбачає складання понад 130 різних постанов 80 ухвал 40 протоколів і т. Даний посібник підготовлений на основі...

Украинкский

2013-07-25

974 KB

10 чел.

О.Р.МИХАЙЛЕНКО.    Складання    процесуальних    актів    у    кримінальних справах. — Юрінком. — Київ, 1996. — 256 с. ІЗВМ   5-7707-8874-7

В посібнику досліджуються суттєвість, значення і зміст кримінально-процесуальних актів, правовий механізм їх прийняття, система та властивість. Наводяться найбільш типові й одночасно складні в оформленні акти (постанови, протоколи, обвинувальні висновки, подання, ухвали, вироки, протести тощо). Аналізуються помилки, які трапляються на практиці при підготовці названих документів, даються відповідні рекомендації до їх усунення. Посібник в 1990 році на республіканському конкурсі по створенню серії навчальних посібників одержав призову премію.

Для студентів, викладачів юридичних вузів і факультетів та слухачів і курсантів інших юридичних учбових закладів. Може бути корисним для працівників органів розслідування, прокуратури, суду, адвокатів.

ОФІЦІЙНИЙ   РЕЦЕНЗЕНТ: М.М.БУРЛАКОВ,   заслужений   юрист   України

НАУКОВИЙ   РЕЦЕНЗЕНТ: Г.М.ОМЕЛЯНЕНКО,   кандидат   юридичних   наук

РЕДАКТОР: Г.С.ПРОТАСОВА,   викладач

Головний   редактор  В.С.КОВАЛЬСЬКИЙ

Над  номером   працювали:

Ю.Г.В.ербенко, Л.М.Козаченко, Т.Г.Мільто, Н.П.Панчук, А.С.Полєшко,

В.П.Рожанський

Відповідальна   за   випуск  Н.М.Литвиненко

© О.Р.Михайленко, 1996 © "Юрінком" — редакція "Бюлетеня законодавства і юридичної практики України", 1996

ПЕРЕДМОВА

Українською державою приділяється велика увага підготовці висококваліфікованих спеціалістів для державного, господарського і соціально-культурного будівництва, які мають володіти ґрунтовними теоретичними знаннями і практичним досвідом. Розбудова правової держави вимагає від працівників компетентності, високого професіоналізму, постійного поповнення і вдосконалення навиків, умінь, знань.

В роботі органів слідства, дізнання, прокуратури і суду значне місце відводиться складанню протоколів, постанов, підписок, доручень, повідомлень, повісток, описів, обвинувальних висновків, вироків, протестів, скарг і т. ін. — разом близько 20 видів. При цьому кожний із документів має свою відмінність. Так, КПК України' передбачає складання понад 130 різних постанов, 80 ухвал, 40 протоколів і т.п. Вони також відрізняються специфікою, підставами, порядком, строками прийняття і оформлення. Уміння правильно підготувати і своєчасно оформити вказані документи є запорукою професійної підготовленості слідчих, прокурорів, працівників органів дізнання, суддів, свідченням їх досвіду, культури.

Даний посібник, підготовлений на основі кримінально-процесуального законодавства України вперше, містить теоретичні і методичні розробки, а також зразки кримінально-процесуальних документів, які відносяться до всіх стадій кримінального судочинства. Мета посібника — подальше підвищення рівня підготовки і перепідготовки спеціалістів, культури і ефективності роботи органів слідства, прокуратури і суду, безумовного забезпечення законності в їх діяльності.

Посібник є необхідним й для прищеплення слідчому, прокуророві, судді та іншим компетентним особам навичок складання процесуальних документів українською мовою. Він написаний з врахуванням вимог КПК і КК України і практики їх застосування. Зразки документів добрано відповідно до стадій кримінального судочинства, в основному по одній фабулі — розкрадання колективного майна, з урахуванням програми і методичних вказівок до спецкурсу "Складання процесуальних документів в кримінальних

1 Надалі мається на увазі КПК України, якщо не зазначено інше.

З

справах", затвердженого радою юридичного факультету Київського національного університету їм. Тараса Шевченка.

В основу більшості наведених зразків процесуальних документів покладено узагальнені матеріали кримінальних справ, вивчених, а також в свій час розслідуваних автором. Прізвища, ініціали, адреси осіб, час, місце описаних подій та інші відомості змінено або закодовано під умовною назвою "Енськ". Цифрові дані не вказуються, як такі що не є постійними і не мають суттєвого значення для зразків документів. Запропоновані зразки необхідно І використовувати творчо^ з врахуванням даних конкретних | кримінальних справ і чинного законодавства.

В цьому виданні ми певною мірою враховували заува-Іження, які були висловлені щодо посібника, виданого в 1989 р. російською мовою1, а також побажання практичних І працівників і змін в законодавстві. Уточнений й переклад Ідеяких слів, виразів. Усунуто й друкарські недоліки.

ІЦ»Ю. — 1990. - N9 7. — с. 93-94. 4

Частина І ОСНОВНІ

ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ СКЛАДАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ

Глава 1

СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ

1. ОСНОВЫ НАЧАЛА ПРИЙНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ

В науці радянського кримінального процесу за вимогою тодішнього часу більше досліджувались окремі проблеми судових рішень. Менше уваги приділялось рішенням, які приймались при проведенні попереднього розслідування.

Особливу увагу в розробці загальнотеоретичних проблем прийняття рішень в кримінальному судочинстві приділила П.А.Лупинська. (Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы. — М., 1976). Стрижневі положення, які становлять зміст проблеми процесуальних рішень слідчого — їх правова природа, класифікація, суть, значення, ефективність виконання та інші — грунтовно досліджені А.Я.Дубінським (Исполнение процессуальных решений следователя. — К., 1984). Актуальним теоретичним і практичним питанням процесуальних актів органів попереднього розслідування присвятила також своє дослідження Н.Г.Муратова (Процессуальные акты органов предварительного расследования. — Казань, 1989).

Прикладна, методична сторона складання процесуальних актів на слідстві розроблена С.В.Бородіним, Ю.МЛівши-цем, Ю.В.Манаєвим, в суді — Т.В.Альшевським й іншими авторами.

У наведених працях значна увага приділяється правовій стороні проблеми прйняття процесуальних рішень, їх належному оформленню, в основному, виходячи з російського законодавства. Це ускладнює використання зразків документів, які в них містяться, рекомендацій по їх складан-

5

ню органами розслідування, прокуратури і суду, які здійснюють свою діяльність на основі кримінально-процесуального і кримінального законодавства України.

Діяльність людини постійно пов'язана з прийняттям рішень з різних державних, громадських і особистих питань. Вона має багатосторонній, взаємопов'язаний характер і грунтується як на об'єктивних, так і на суб'єктивних началах, які включають соціальні, правові, гносеологічні, інформаційні, логічні, психологічні та інші чинники.

Для правильного прийняття кримінально-процесуальних рішень, їх оформлення у вигляді відповідних правових актів істотне значення має психологічна сторона діяльності компетентних органів і службових осіб.

Щодо цього розроблена самостійна психологічна теорія рішень — "система мотивованих тверджень про те, як люди вирішують завдання, що вимагають прийняття рішень". (Козелецький Ю. Психологическая теория решений. — М., 1979).

Виконання вимог кримінально-процесуального законодавства обумовлює активне начало у поведінці відповідних осіб, яке виявляється як в зовнішній стороні діяльності, так і в розумово-вольовій, психологічній, що має свою специфіку.

Якщо говорити про кримінальний процес, то в цьому ллані вихідними є психологія слідчого, особи, яка проверить дізнання, прокурора, судді, інших компетентних осіб, їх вольові й інтелектуальні якості, котрі полягають в умінні пізнати об'єктивні обставини, здатності переносити психічні навантаження, наполегливості, принциповості, силі волі, уважності, активності, стійкості, мужності, непідкупності, справедливості, впевненості, без яких належне, виконання професійних завдань є неможливим.

При прийнятті рішень об'єктом аналізу є поведінка людей. Такий аналіз, як правило, здійснюються від загального до часткового. При цьому доводиться долати складні ситуації, усувати перешкоди, які виникають, що вимагає вольового напруження, активної розумової діяльності.

На прийняття рішення може впливати і суспільно-психологічна атмосфера: настійні прохання і навіть вимоги деяких службових осіб, їх тиск, залякування, навіювання, обурення, збудженість прохачів, підвищена зацікавленість справою, чутки, повідомлення преси, радіо, телебачення, будь-які клопотання і т.п.

Важливим вихідним началом у прийнятті компетентною

б

особою кримінально-процесуальних рішень є також внутрішня впевненість, яка повинна грунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, на законі (ст. 67 КПК України). '

Вільна оцінка доказів за внутрішньою переконаністю тісно пов'язана з вибором рішення відповідно до конкретних обставин. Такий вибір не має нічого спільного з так званим "розсудом судді", який може знаходитися за межами закону.

Однією з умов зовнішнього вияву внутрішньої переконаності є емоційне забарвлення. Без людських емоцій неможливий пошук істини. Через переконання здійснюється "вихід" знань на практику, зворотній вплив мислення на буття. В той же час не можна підміняти фактичні дані емоціями, почуттями, бажаннями. В противному разі неминучими стають помилки, порушення законності. Внутрішня переконаність має бути станом "твердої впевненості у вірності своїх висновків, рішучості зафіксувати 'їх у процесуальних документах, висловити ... прилюдно готовність відстоювати їх у відповідних (процесуальних та інших) інстанціях, нести за них відповідальність"1

Діяльність, пов'язана з прийняттям рішень, складається з певних стадій: загальної підготовки (формування мети, плану), реалізації запланованих дій, психологічної підготовки для прийняття рішення, закріплення його письмово у вигляді процесуального акта (документа)2.

Без письмових процесуальних документів судочинство є неможливим, оскільки письмові процесуальні акти становлять матеріалізовану частину процесуальної форми.

Завдяки письму розумова, вольова, психологічна діяльність об'єктивізується мовними, словниковими і граматичними засобами. Це, в свою чергу дає можливість не тільки зафіксувати прийняте рішення, а й заощадити час, передати на відстань, довести, якщо це потрібно, до відома необмеженого кола осіб.

1 Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. — К., 1984. — С. 25

2 Передбачається, що нема принципової різниці між поняттям "письмовий процесуальний акт" і "процесуальний документ". В літературі терміном "процесуальні документи" в широкому розумінні охоплюються всі документи, які складаються в зв'язку з провадженням в кримінальній справі, в її рамках, а у вузькому — ті з них, яким за прямою вказівкою закону має бути надана процесуальна форма.

7

Письмові акти можна вивчати, оцінювати, погоджуватись чи не погоджуватись з ними. Це об'єкт перевірок з метою встановлення їх законності і обгрунтованості, правомірності діяльності відповідних осіб і органів.

Відсутність в справі, наприклад, постанови (ухвали) про порушення кримінальної справи, постанови про притягнення як обвинуваченого, про віддання до суду, протоколу судового засідання чи інших документів є істотним порушенням законності.

Рішення,   які   приймаються   в   кримінальних   справах, зафіксовані у  певних документах,  є правовими актами, зокрема, кримінально-процесуальними в тому випадку, коли вони передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Як правило, вони не тільки передбачені законом, а й суворо регламентовані ним. Найбільш детально регламентовано написання вироку (ст. ст. 333—335 КПК). Закон (ст. 85 КПК) вказує, які загальні реквізити повинен мати протокол, передбачаючи при цьому для конкретних його різновидів додаткові реквізити: протоколи розпорядчого і судового засідань (ст. ст. 86, 87 КПК), обшуку і виїмки (ст. 188 КПК), допитів (ст. ст. 145, 170 КПК). Закон також вказує, що повинно бути зазначено в постанові слідчого і прокурора  (ст.  130 КПК),  які обставини повинні бути  викладені в обвинувальному висновку  (ст.  ст.  223, 224 КПК), а також передбачає зміст ухвали касаційної інстанції (ст. 378 КПК) та ін.

Проте, процесуальні акти завжди є актами індивідуальними, пов'язаними з конкретними життєвими ситуаціями, котрі мають відповідні правові якості. Складання того чи іншого процесуального акта — це результат застосування норми права, тобто не просте судження, а певне вирішення правових питань, в тому числі і наказового порядку.

В кримінально-процесуальних актах можуть вирішуватися не тільки суто процесуальні питання, а й кримінально-правові (постанова про порушення кримінальної справи, про притягнення як обвинуваченого, обвинувальний висновок, вирок та ін.), а також цивільно-правові, цивільно-процесуальні (визнання цивільним позивачем, відповідачем, заміна відповідача належною особою і т.д.) та інших галузей права.

В кримінально-процесуальному законі (ст. 32 КПК) суть таких актів, як вирок, ухвала, постанова, охоплюється терміном "рішення".

Саме в цих актах мають бути дані, найбільш чіткі від-

8

повіді на правові питання: що конкретно встановлено і яким чином далі діяти для досягнення поставленої мети. Це і відрізняє рішення від протоколів, в яких тільки фіксуються факти, зміст і наслідки процесуальної дії. Проте така різниця між названими актами є умовною, оскільки й при складанні протоколів приймаються певні рішення. Крім того, вирішення правових питань міститься і в інших актах: обвинувальному висновку, вказівці, резолютивних актах прокурора (санкція, згода, затвердження), поданні, протесті, скарзі і т.п.

Кримінально-процесуальні акти, які складаються в кримінальній справі компетентними органами і особами,- є юридичними фактами, які породжують виникнення, зміну чи припинення відповідних правовідносин. Особливу юридичну силу мають процесуальні рішення таких правоохоронних органів як суд, прокуратура, органи розслідування і дізнання.

Згідно з законом, прийняті цими органами акти, а саме: постанови, вироки, ухвали (ст. ст. 114 і 403 КПК), є обов'язковими для всіх, кого вони стосуються.

Владний характер діяльності органів, які здійснюють кримінальний процес, не виключає, а передбачає забезпечення ними прав і гарантій інших осіб, котрі беруть участь в судочинстві і які також можуть приймати певні рішення, складати необхідні процесуальні акти. Так, захисник, обвинувачений часто подають скарги, заявляють клопотання, дають відповді і т.п. В зв'язку з цим важко погодитися з думкою, що право приймати рішення надано тільки державним органам і посадовим особам, які беруть участь в кримінальному судочинстві, а процесуальний акт — це документ, який виходить лише з державного органу. Обов'язковість процесуальних рішень, прийнятих державними органами, не виключає прийняття процесуальних рішень й іншими особами.

Отже, кримінально-процесуальне рішення — це правовий акт особи, яка на законних підставах бере участь в . кримінальному судочинстві (втілений в процесуальну форму) , закріплений, як правило, в, певному процесуальному документі, котрий спрямований на виконання завдань кримінального судочинства.

2. ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ФОРМИ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Кримінально-процесуальний закон встановлює чіткий порядок розслідування злочинів, розгляду справ в судах, певну процесуальну форму.

Кримінальна справа порушується в формі складання про це постанови чи ухвали: притягнення особи як обвинуваченого в формі винесення відповідної постанови, складання

протоколу допиту і т.д.

"Під процесуальною формою (процесуальним порядком) розуміються як умови так и послідовність проведення окремих процесуальних дій, прийняття рішень, так і умови проведення в їх сукупності, в їх системі як єдине ціле"1. Ще Жан Поль Марат писав, що "важливо, щоб розслідування справи було підпорядковане непорушним, точним, правильним формам, щоб не чинити свавільних дій в самій важливій справі у світі"2.

Процесуальна форма, запобігаючи певною мірою можливим помилкам у прийнятті рішень, має також і виховне

значення. *

Особливе місце в структурі кримінально-процесуальної форми посідає складання процесуальних документів.

Процесуальні акти, належно письмово оформлені, складають, так би мовити, матеріалізовану частину процесуальної форми, найбільш видиму її сторону.

Саме в процесуальних документах .містяться відповіді на правові питання. По конкретних актах, по їх ефективності дається суспільно-політична оцінка діяльності правоохоронних органів. Більшість документів, складених органами розслідування, прокуратури і суду, мають велике мораль-' но-виховне значення (обвинувальний висновок, вирок), тягнуть певні психологічні наслідки.

Оформлення прийнятих процесуальних рішень не можна зводити лише до технічної сторони, до форми. Згідно з законом фактичні дані мають бути одержані не тільки в установленому порядку, але і належним чином зафіксовані в протоколах чи інших документах. В противному разі вони не матимуть сили доказів.

1 Якуб, М.Л. Процессуальная форма в советском уголовном судопроизводстве. — М, 1981. — С.9.

2 Марат   Ж.П.   План уголовного законодательства. — М.,  1951. —

С. 138

'10

Правильно оформлені процесуальні документи і процесуальна форма в цілому забезпечують встановлення істини в справі, сприяють зміцненню режиму законності, захисту прав і свобод громадян.

Важливе значення мають не тільки правильне і грамотне складання процесуальних документів, а й належна систематизація і розташування матеріалів кримінальної справи, оформлення слідчої справи в цілому. Ці питання закон практично не регламентує, а лише вказує, що матріали попереднього слідства розміщуються в томах підшитими і пронумерованими (ст. ст. 218, 220 КПК). Підшивати їх потрібно так, щоб ними зручно було користуватись. Відповідно варто систематизувати і матеріали справи. Цим необхідно займатись протягом всього розслідування, особливо по багатоепізодних багатотомних справах.

Проте, чи всі матеріали, документи, одержані, складеш в період розслідування, повинні підшиватись в справу при направленні її до суду? Однозначно відповісти на це питання непросто. Воно повинно вирішуватись стосовно до конкретної справи. Важко буває вирішити ці питання у справах, по яких тривалий час велось розслідування в зв'язку з встановленням і розшуком осіб, які вчинили злочин. В таких випадках перевіряється багато версій, нагромаджується велика кількість документів. Так, матеріали справи Г.Михасевича, яку розслідували органи прокуратури Білорусі, склали 175 томів (Літ. таз. 1988 р. 2 березня). Очевидно, матеріали слідства, які відносяться до версій і не мають прямого відношення до обвинуваченого, слід зконцентрувати в окремому томі (томах) з відповідним заголовком і направити до суду, котрий встановить, які версії перевірялись, а які ні, наскільки всебічно, повно і об'єктивно досліджувались обставини справи. Наприклад, крім 130 томів справи по обвинуваченню А.Адилова залишилося ще "в запасі" 170 томів (Изв. 1992 р. 21 квітня).

Якщо обвинувачувані притягуються до відповідальності по декількох злочинах, то доцільно документи систематизувати по епізодах і щодо кожного обвинуваченого. Для зручності користування том треба комплектувати з 300 сторінок документів (не більше). Якщо є дуже громіздкі документи (200 і більше сторінок кожний), то їх доцільно підшивати в окремих томах. Це можуть бути, наприклад, матеріали ревізій, експертиз, обвинувальні висновки, вироки. В окремих томах можна підшивати і матеріали по конкретних епізодах, щодо кожного обвинуваченого.

її

Порядок розміщення процесуальних документів (вироблений практикою) такий:

—   довідки про  висновки  в  справі,   опис  документів,

список обвинувачених (якщо їх декілька);

— постанова (ухвала) про порушення кримінальної справи, всі матеріали, одержані на початковй стадії кримінального процесу;

— процесуальні документи, з допомогою яких встановлюються події злочину і особи, які до нього причетні (протоколи допитів, оглядів, обшуків, виїмок, матеріали експертиз та ін.);

— постанова про притягнення особи як обвинуваченого, протокол її допиту, документи про запобіжні заходи, матеріали перевірки показань, пояснень обвинуваченого;

— дані, які характеризують особу обвинуваченого, потерпілого й інших учасників процесу, матеріали, які розкривають причини, умови і обставини, що сприяли вчиненню злочинів, характеризуючі, пом'якшуючі й обтяжуючі

обставини;

— документи, пов'язані з оголошенням про закінчення

попереднього слідства, ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченого, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, відповідача, їх представників, заяви, клопотання

і рішення по їх розгляду;

— обвинувальний висновок з додатком, постанова про припинення справи чи інший документ, яким закінчується провадження в справі. Матеріали судового розгляду справи розміщуються по окремих стадіях, етапах судочинства (віддання до суду, судовий розгляд з його етапами, касаційне провадження та ін.) в порядку і послідовності, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

За  зовнішнім виглядом кримінальна справа має бути оформлена подібно до оправленої книжки.

Речові докази, їх знімки, описи додаються до справи в

окремому пакеті.

Глава 2

ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ,

ЇХ СИСТЕМА ТА ВЛАСТИВОСТІ

1. ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Процес прийняття рішень в кримінальному судочинстві складається із декількох взаємообумовлених етапів, стадій. П.А.Лупинська виділяє їх дві: інформаційну і заключну {Решение в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы. — М., 1976 — С. 19). Інші автори виділяють чотири, п'ять і більше. Наприклад, А.М.Смолкін схему організаційного процесу прийняття рішень подає в трьох проекціях — інформаційній, аналітичній, цільовій (Принятие решений как процесе управленческого труда. — М., 1977). С.С.Алексєєв^ всі правозастосовчі дії підрозділяє на три основні стадії: встановлення фактичних обставин, вибір і аналіз норм права, вирішення справи (Общая теория права, т. 2. — М., 1982).

Названі схеми можуть бути використані і для визначення процесу прийняття правозастосовчих актів в кримінальному судочинстві. Тут є і своя специфіка, пов'язана з тим, що ця діяльність регулюється законом, що інформація про злочин, яка аналізується, має бути достатньою для прийняття обгрунтованого рішення в кримінальній справі.

Крім того, необхідно враховувати, що кримінально-процесуальні рішення мають імперативний характер і можуть бути пов'язані з обмеженням прав і свобод громадян, а процес їх прийняття відбувається в жорстких часових рамках, яким кримінально-процесуальний закон надає особливого значення. У КПК є понад 40 чинників, вирішення яких обумовлюється конкретними строками.

Особливість кримінально-процесуальної діяльності полягає також і в тому, що оформлення прийнятого рішення може здійснюватися шляхом використання уніфікованих форм: бланків, зразків процесуальних актів, що являють собою друковані форми (в бланках міститься інформація, яка повторюється, а в зразках, крім цього, й типові особливості даного виду документа). Уніфікується і форма документа, його реквізити, розміщення і певною мірою, зміст, вказаний в законі і вироблений практикою. Якщо документ містить не менше 2/3 постійної інформації від обсягу тексту, то модель його взагалі може використовува-

13

•т**!*'

тись як-трафарет, стереотип (повістка, підписка про невиїзд і т.д.).

Практика широко використовує бланки документів, але

не завжди вони відповідають вимогам закону.

Впровадження уніфікованих форм, якщо вони виконані належним чином, полегшує працю, прискорює строки складання документів, сприяє дотриманню законності, підвищує культуру праці. Уніфіковані тексти піддаються кодуванню, що дозволяє використовувати їх в умовах АСУ.

В той же час уніфікація не має нічого спільного з процесуальним спрощенням. В основу уніфікації покладено процесуальну форму й вимоги закону, які визначають основу стандарту. Рішення в кримінальній справі залишається індивідуальним актом застосування норм права за-конозабезгіечувального характеру.

Особливості і умови здійснення кримінально-процесуаль-ної діяльності визначають зміст кожної стадії прийняття рішень і складання документів в кримінальній справі. Так, інформаційна стадія прийняття кримінально-процесуально-го рішення включає збирання, одержання, закріплення інформації, її перевірку, аналіз фактичних обставин справи. Кримінально-процесуальний закон визначає правила збирання, перевірки і оцінки доказів для встановлення необхідних фактів в рамках предмета доказування.

Компетентні органи повинні вести цілеспрямований пошук інформації, намагатись, по можливості, одержувати прямі докази, бо з допомогою їх прямо (тобто одноступне-во) встановлюється предмет доказування, встановлюється чи спростовується головний факт — подія злочину і винність обвинуваченого у його вчиненні.

В аналітичній (оціночній) стадії прйняття рішень одержана інформація зіставляється з відповідними правовими приписами з урахуванням мети, яка має бути досягнута, обирається   оптимальний,   в   рамках   закону,   спосіб   дій. Складність тут може полягати у виборі й тлумаченні правової норми щодо конкретної життєвої ситуації. На цьому етапі з успіхом може бути використана автоматизована ін-формаційно-пошукова  система   законодавства.   На   завершальному (заключному) етапі прийняття рішень, по суті, відбувається безпосереднє правозастосування, в результаті чого компетентний орган приймає конкретне рішення, що виявляється у розпорядженні про проведення тих чи інших ;;        дій: порушити кримінальну справу, призначити експертизу, визнати особу як потерпілу і т.д.

; Прийняте  рішення  оформлюється  письмово у  вигляді

14

*їь""%1-••'••'•'*-.'.'«й. А

процесуального акта (постанова» вирок тощо). Етапи прийняття рішення тісно взаємопов'язані, а сам такий поділ певною мірою має умовний характер, оскільки на всіх етапах прийняття рішення бере участь людина з її розумово-вольовою, логічною діяльністю.

В кожному процесуальному документі тою чи іншою мірою мржна знайти відображення триактності прийняття рішення. Наприклад, в поданні вказуються джерела інформації, потім дається відповідний аналіз виявлених обставин і законодавства, а в кінці робляться висновки, вносяться пропозиції.

Правильність прийнятого рішення, його належне оформлення багато в чому залежить від професійної підготовки, сумлінності посадової особи, її досвіду та умов складання документів, а також інших факторів.

Велику допомогу в роботі по розслідуванню злочинів, прийнятті правових рішень, складанні процесуальних документів кримінальних справ можуть надати ЕОМ. Юрист ставить конкретне правове завдання, спеціалісти-математи-ки, програмісти його формалізують разом із зібраною інформацією, складають алгоритми, і відповідно до завдання, розроблену програму пристосовують до мови конкретної ЕОМ. Ці програми записуються на дискетах або на папері й закладаються у динамічну пам'ять машини. В ЕОМ можна вводити найрізноманітнішу інформацію — як в конкретній справі, так і по групі кримінальних справ чи статистичних звітів.

Основу оперативної інформації можуть складати найменування процесуальних дій, строки їх проведення, дані про учасників розслідування, розміри збитків та ін. За таким рефератом кримінальної справи ЕОМ може видати відповідну довідку про стан розслідування справи, сигналізуючи про наближення моменту закінчення процесуального строку і т.п.

Комп'ютери, особливо персональні, слідчий може використовувати для оформлення і розмноження процесуальних документів на бланках, які заздалегідь закладаються у машину. При використанні текстового процесора як друкарської машинки інформація йде не тільки на дисплей, а потім на папір, а й одночасно в пам'ять машини. Створюється можливість багаторазового виправлення окремих фрагментів, змінювати шрифти, вносити малюнки, виготовлені на ЕОМ, нарешті друкувати на принтері потрібну кількість екземплярів. Це є важливим для виготовлення таких процесуальних документів, як обвинувальний висновок, вирок

15

та ін., яких необхідно мати багато примірників для вручення обвинуваченим і деяким іншим особам.

Комп'ютери дають також позитивні результати при роботі з графічною інформацією. Зображений в графічній формі план розслідування в справі можна математично обробити, отримавши наочну графічну модель розслідування в динаміці.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ

Класифікацію можна розглядати як засіб для індукції, що дає змогу від окремих суджень перейти до визнання більш загальних явищ. А це в свою чергу дає змогу дійти до певних закономірностей, визнати причинні зв'язки у складних явищах і речах.

Процесуальний акт — поняття складне, яке включає не тільки певні кримінально-процесуальні документи, а й дії учасників кримінального процесу, які виконуються ними в процесі здійснення своїх повноважень. Для зв'язку між ба-гаточисельними процесуальними актами з урахуванням їх суті, правової природи, призначення вдаються до класифікації, яка включає акти-діяння і акти-документи, що наводяться нижче.

1. По стадіях судочинства і особах, які приймають процесуальні рішення, — акти слідчі і судові (ст. 19 КПК).

2. По відношенню до виявлення і закріплення доказів — акти слідчо-процесуальні, які не є слідчими. В результаті проведення слідчих дій, компетентні особи одержують .фактичні дані, відомості про обставини, які підлягають доказуванню.

Таким чином, слідчі дії являють собою спосіб збирання і

перевірки доказів. Згідно з загальним правилом, закон забороняє проводити їх до порушення кримінальної справи. Слідчих дій передбачено відносно мало. Це — допити, очні ставки,  обшуки,  огляди, виїмки,  накладення арешту  на майно, впізнання, проведення експертиз, освідування, затримання підозрюваного, одержання зразків для порівняль-І"*      ного  дослідження,   ексгумація  трупа,  відтворення  обста-<!:'      новки і обставин події. Решта дій, передбачених кримі-™        нально-процесуальним законом, є просто процесуальними,

не слідчими. ;'.;, Будь-яка   слідча   дія   є   процесуальною   (передбаченою

16

процесуальним законом), проте процесуальна дія не завжди є слідчою, оскільки не спрямована на виявлення, закріплення і перевірку доказів. Тому є невдалим віднесення приводу і арешту підозрюваного (обвинуваченого) до слідчих дій (п 4 ст. 227 КПК).

Процесуальні (не слідчі) акти можуть бути оперативно-виконавчими (повістки, постанови про призначення експертизи та ін.), такими, що встановлюють процесуальне становище особи (постанови про визнання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем), мати на меті забезпечення прав особи (протоколи ознайомлення з матеріалами справи), запобігання правопорушенням (подання) і т.д.

За методою отримання інформації, доказів, необхідних для складання процесуальних документів, слідчі дії можна поділити на: а) розпитування (протоколи допитів, очних ставок); б) спостереження, експеримент, моделювання (протоколи оглядів, обшуків, освідування); в) поєднання розпитування, спостереження і супроводжуючих методів (пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події).

Передбачаються також слідчі дії, у проведенні яких беруть участь: а) прокурор, б) спеціалісти, в) поняті та інші особи (обшук, виїмка, огляд та ін. ст. ст. 181, 182, 192

КПК).

3. За процесуальним значенням існують основні і допоміжні акти. Основні становлять підсумок певної діяльності. Як правило, ними закінчуються стадії судочинства (постанова про закриття справи, обвинувальний висновок, вирок і т.д.). В них можуть вирішуватися і другорядні питання (наприклад, у вироку вирішується питання про речові докази).

Допоміжні акти, хоча і не є підсумковими в справі, але також є дуже важливими, оскільки вони забезпечують законне і обгрунтоване прийняття основного рішення, дають можливість учасникам процесу здійснювати свої права тощо. Вони завжди передують прийняттю основного рішення і можуть бути як початковими (протокол-заява), так і проміжними, які приймаються по ходу руху кримінальної справи (допити, арешти, огляди, експертизи і т.д.).

Залежно від екстренності проведення слідчі дії бувають невідкладними (ст. 104 КПК) і наступними. Невідкладність проведення процесуальних дій та їх документального оформлення може виникнути на різних етапах провадження.

Для окремих осіб (зокрема для обвинуваченого) важливе

17 '            .

значення можуть мати всі процесуальні документи — основні і допоміжні. Закон передбачає вручення обвинуваченому копій чи других примірників не тільки підсумкових актів, таких як постанови, ухвали про закриття справи (ст. ст. 214, 248 КПК), обвинувального висновку (ст.°254 КПК), вироку (ст. 344 КПК), але і документів іншого плану (ухвали чи постанови про зміну обвинувального висновку   (ст.  254  КПК),  протоколу  обшуку,  виїмки   (ст.   189 КПК).  Обвинуваченому надсилаються повістка,  а також повідомлення про  результати  розв'язання  скарга та  ін.

(ст. 235, 254 КПК).

4. За імперативністю прийняття це обов'язкові й факультативні акти. Обов'язкові — де ті з них, які завжди складаються з додержанням безумовної вимоги законодавця по будь-якій справі чи по певній категорії справ. Особливе місце в цьому числі займає акт порушення кримінальної справи (постанова чи ухвала). Без цього докумен-і та кримінальна справа, по суті, відсутня. Факультативні — це документи, які складаються не по усіх справах (огляди, приводи, обшуки та ін.).

По деяких категоріях справ проведення тих чи інших процесуальних дій є обов'язковим. Слідчий чи інша компетентна особа може їх визначити заздалегідь. Так, в обов'язковому порядку призначається експертиза в справах, де необхідно встановити причину смерті, тяжкість і характер тілесних ушкоджень, психічний стан підозрюваного чи обвинуваченого та ін. (ст. 76 КПК).

5. По суб'єктах прийняття вирізняються колегіальні й одноособові акти. Колегіальним органом в даному випадку виступає суд, носієм прав і обов'язків якого є всі члени судової колегії, а право прийняття рішення належить судові, як колегіальному органу. Колегіальність правосуддя забезпечується розглядом судових справ колегіями професіональних суддів та суддями з розширеною колегією судових засідателів. ', Колегіальне прийняття рішення може здійснюватись як] на місці, так і в нарадчій кімнаті при суворому додержан-)

ню таємниці.

Питання, що обов'язково вирішуються у нарадчий кімнаті є: про направлення справи для проведення додаткового розслідування, про порушення або закриття справи, про! обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, відвід і призначення експертизи (ст. 273 КПК). В кожному випадку виноситься ухвала. Якщо ж рішення приймається судом на місці, то воно заноситься в протокол судового засідання.

18

Закон також передбачає прийняття рішення суддею одно-особово. В основному це стосується вирішення питань про порушення справи і про віддання до суду (ст. ст. 98, 237, 242 КПК).

Під час попереднього розслідування рішення приймаються одноособове слідчим, начальником слідчого підрозділу, органом дізнання, особою, яка проводить дізнання, прокурором. Такий порядок обумовлено специфікою виявлення і викриття осіб, які вчинили злочин, необхідністю оперативних і рішучих дій при нерозголошенні отриманих даних.

Якщо слідство по справі проводиться групою слідчих, то в такому випадку рішення не приймаються колегіальне. Кожний слідчий, в межах дорученої йому ділянки володіє процесуальною самостійністю, здійснює відповідні дії від свого імені. Органи розслідування можуть приймати рішення як за своєю ініціативою, так і відповідно до вказівок прокурора чи начальника слідчого відділу. Деякі процесуальні акти приймаються тільки з санкції чи затвердження прокурора (ст. ст. 7, 72, 10, 14, 157, 177, 178, 205, 218, 229 та ін. КПК).

6. За місцем опрацювання ці документи, складаються в службових приміщеннях органів розслідування, прокуратури, суду і за їх межами. Від місця проведення слідчих і судових дій, умов складання процесуальних документів часто залежить успіх як окремих процесуальних дій, так і всього судочинства в цілому. Закен зобов'язує в процесуальних документах вказувати місце їх складання (ст. ст. 33, 85, 130, 250 та ін. КПК). Всі процесуальні дії, як правило, повинні проводитись у районі підслідності чи підсудності, визначеного законом, у місті проведення попереднього слідства (ст. ст. 116, 143, 167 та ін. КПК), а іноді й за місцем перебування певних осіб (ст. ст. 143, 167, 407, 409 та ін. КПК).

Якщо слідчі чи судові дії, пов'язані безпосередньо з сприйняттям матеріальних об'єктів, то вони проводяться в схновному за місцем їх знаходження (огляди, обшуки, виїмки, опис майна і ін.). Особливу складність становить огляд місця події, який нерідко проводиться в несприятливих умовах (важкодоступні місця, погана погода, відсутність освітлення, на воді, під водою, при великому скупченні людей і т.ін.).

Виїздні судові засідання, як правило, проводяться в при-і міщеннях за місцем роботи або проживання підсудних чи потерпілих. Особливим місцем для прийняття важливих

19

судових рішень закон називає нарадчу кімнату (ст. ст. 240,

273, 322 КПК).

7. За юридичною силою акти поділяються на ті, які набрали і не набрали чинності.

Рішення, що набрали чинності негайно виконуються після закінчення строку на їх оскарження чи опротестування, якщо інше не  передбачено  законом.  Особливо детально законодавець    регламентує    порядок    набрання    чинності вироком,   ухвалою  і постановою  суду   (ст.  ст.  401,   402 КПК). Судові акти, які набрали чинності, є обов'язковими для державних і громадських установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян (ст. 403 КПК) на усій території України, а якщо є відповідні угоди,.то і за її межами. Виконання процесуальних актів, які ще не набрали чинності, є грубим порушенням законності.

8. За касаційним оскарженням і опротестуванням є акти, які оскаржуються і опротестовуються, тільки опротестовуються, не оскаржуються і не опротестовуються.

На оскарження і опротестування встановлено семиденний строк. Не оскаржуються і не опротестовуються всі акти Верховного Суду України. Не підлягають окремому оскарженню і опротестуванню також ухвали, винесеш судом першої інстанції під час розгляду справи, яка закінчилася винесенням вироку (ст. 354 КПК). Не можуть бути оскар~ жені чи опротестовані рішення по заявлених клопотаннях про допуск громадського обвинувача і захисника, про порядок дослідження доказів, про призначення експертизи в суді, про відкладення судового розгляду, про поновлення судового слідства та ін. В цих випадках заперечення можуть бути викладені в касаційній скарзі чи протесті на вирок. Не опротестовуються і не оскаржуються також рішення, винесені у випадках, передбачених ст.ст. 42, 407, 414 та ін. КПК  (спір про підсудність, умовно-дострокове звільнення, погашення і зняття судимості та ін.).

Оскарженню і опротестуванню підлягають акти, не пов'язані з вироком: окрема ухвала, ухвала про накладення штрафу на особу, яка порушила порядок в залі засідання суду, про порушення кримінальної справи щодо нової особи, про закриття кримінальної справи, постанови судді і ухвали суду про відмову в порушенні кримінальної справи. Деякі процесуальні акти не оскаржуються, але можуть бути опротестовані прокурором: це постанови, ухвали про віддання до суду, про повернення справи на додаткове розслідування, про порушення кримінальної справи за новим обвинуваченням. Всі судові акти, які набрали чинності, у

20

випадках їх незаконності можуть бути опротестовані порядком нагляду.

Є певна специфіка в реагуванні на процесуальні акти, які складають органи попереднього розслідування. Оскільки повноваження прокурора при здійсненні нагляду за законністю розслідування злочинів має владний характер і він вправі скасовувати незаконні постанови органів попереднього розслідування, то акти цих органів, не опротестовуються, але можуть бути оскаржені прокуророві (ст. ПО, 234 КПК). Не можна погодитись з думкою про те, що серед актів прокурорського нагляду на попередньому слідстві і дізнанні мають місце і протести.

Скаржниками на дії і рішення органів попереднього розслідування можуть виступати не тільки особи, зацікавлені в результатах справи, а й інші громадяни та посадові особи. Будь-яких строків для оскарження дій і постанов органів дізнання і слідчих закон не передбачає, за винятком постанов про закриття справи, де для цього визначений семиденний строк {ст. 215 КПК).

Але це зовсім не означає, що пропущення вказаного строку виключає прийняття прокурором скарги і вирішення її по суті. Він вправі це зробити, не відновлюючи пропущений строк, і зобов'язаний дати відповідь скаржнику протягом трьох днів після отримання скарги (ст. 235 КПК).

Передбачений семиденний строк на оскарження перед прокурором постанови слідчого чи органу дізнання про закриття справи має дисциплінуюче значення. Оскарження не повинно затягуватись. Крім того, вказаний строк має своє значення для виконання рішень, сформульованих в постанові про закриття справи. Наприклад, протягом усього часу оскарження не повинні знищуватись речові докази, передаватися матеріали справи на розгляд товариського суду, комісії в справах неповнолітніх, скасовуваться арешт на майно і т.ін.

Незаконними є процесуальні акти, підготовлені з порушенням чи відхиленням від вимог закону. Істотні порушення кримінально-процесуальних норм перелічені в ст. 370 КПК. Проте це не вичерпний перелік. Юридичні наслідки недодержання закону щодо конкретного документа залежать від ступеня порушення законності.

9. Щодо порядку поновлення законності існують акти, які скасовуються, змінюються прокурором, Судом, а також с й такі, що не підлягають цьому.

Органи і посадові особи, які склали кримінально-процесуальні акти, за загальним правилом, не мають права їх

21

скасовувати чи змінювати. Так, ні слідчий, ні суддя не можуть анулювати своє процесуальне оформлене рішення. Це вправі зробити прокурор, якщо йдеться про документи попереднього розслідування, чи вищого суду у випадку незаконності судового рішення. В деяких випадках слідчому надано право самому виправляти допущені помилки, неточності: він може скасувати застосований ним запобіжний! захід, відстрочити застосування приводу свідків чи іншої особи, але не має права, наприклад, скасувати свою поста-] нову про відмову в порушенні кримінальної справи та іні Це можна зробити лише через прокурора, який здійснює] нагляд, чи вищестоящого. Наприклад, в 1989 р. прокурора-' ми колишнього Союзу було скасовано понад 5 тис. не-: обгрунтованих   постанов   про   порушення   кримінальних! справ, а також 184 тис. постанов про відмову в порушенні,; припиненні й закритті кримінальних справ1.

Як правило, не підлягають скасуванню уже виконані рі-і шення органів попереднього розслідування. Винятками мо-| жуть бути, наприклад, застосування запобіжного заходу, накладення арешту на майно. Якщо незаконна постанова слідчого про проведення обшуку уже виконана, то прокурор її не скасовує, а вживає відповідних заходів впливу на слідчого, який допустив порушення законності. Іноді сам закон визначає спосіб дії при виявленні незаконного рішення: якщо справа порушена незаконно, прокурор змінює постанову органу розслідування чи закриває справу, якщо по ній вже проводились слідчі дії (ст. 100 КПК).

Судові акти за скаргами чи протестами можуть бути ска-; совані чи змінені вищестоящими судовими інстанціями. В деяких випадках свої ухвали можуть скасовувати і суди, які •    винесли їх (наприклад, ухвали про накладення судом штра-і фу  за  порушення порядку  в  залі  судового  засідання  — ст. 272 КПК). Суд, який постановив вирок, вправі також вирішувати сумніви, суперечки та інші, вказані у законі питання, що пов'язані з виконанням вироку (ст. 409 КПК).

Кримінально-процесуальні акти можна також класифікувати за підставами, умовами їх прийняття, правовими! наслідками, ступенем процесуального примусу, емоційним! впливом на людину та іншими ознаками і якостями.

Підлягають самостійній класифікації й окремі види процесуальних актів, наприклад, постанови, ухвали, протоколи, вироки, протести та інші акти, передбачені законом.

1 В Прокуратуре Союза ССР // Известия. — 1990. — 25 февр.

22

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ

В кримінальному судочинстві, як уже зазначалось, існує понад 20-ти різних видів процесуальних документів: це'постанови, протоколи, ухвали, подання, обвинувальні висновки, вироки, скарги, протести, вказівки, повістки, зобов'язання, повідомлення, доручення, заперечення, клопотання, заяви, пояснення, описи тощо. '

Кожен вид процесуального документа незалежно від розповсюдження має свій зміст, значення, структуру.

Постанова це рішення органу дізнання, слідчого, прокурора, одноособове судді, президії суду, Пленуму Верховного Суду України (п. 14 ст. 32 КПК). Шляхом винесення постанови порушуються кримінальні справи, притягуються особи як обвинувачені, застосовуються запобіжні заходи, призначаються експертизи, припиняються і закриваються справи і т.п. Своїми постановами прокурори скасовують незаконні рішення органів розслідування. Загальні реквізити постанов містяться у ст. 130 КПК.

На практиці, постанови складаються із вступної, описової і резолютивної частин. У вступній частині містяться: назва постанови, місце і час складання, посада (якщо є, то звання або чин) особи, яка винесла постанову, її прізвище й ініціали, короткий зміст справи, по якій проводиться розслідування. В описовій частині викладаються встановлені обставини, дається їм оцінка, наводяться підстави і мотиви прийнятого рішення, вказуються статті закону, якими керувалась особа, виносячи постанову. В резолютивній частині міститься формулювання прийнятих рішень.

Постанова підписується відповідальною посадовою особою, а в деяких випадках санкціонується (ст. ст. 157, 177, 178 та ін. КПК); затверджується (ст. ст. 218, 229 КПК) чи узгоджується з прокурором (ст. ст. 7—10 та ін. КПК).

Виконання постанов забезпечується не лише процесуальним примусом (привід, взяття під варту), а й і моральними факторами, високим авторитетом органів, осіб, які прийняли відповідні постанови. Наприклад, закон нічого не говорить про примусове освідування потерпілого, свідка, взяття у них зразків для порівняльного дослідження (волосся, кров та ін.).

Особливими юридичними ознаками позначаються роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства. Вони складаються на основі узагальнених матеріалів судової практики, розвитку юридич-

23

ної науки, є обов'язковими не тільки для судів, а й для усіх інших органів у їх правозастосовчій діяльності.

В цьому плані керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду можна віднести до міжвідомчих актів.

Протокол за КПК (п. 20 ст. 32) визначається як документ, пов'язаний з проведенням слідчих і судових дій, про їх зміст і результати. В КПК Казахстану (п. 23 ст. 21) під протоколом розуміється процесуальний документ, в якому описується кожна процесуальна дія. Таке визначення є більш правильним, оскільки не усі протоколи відносяться до слідчих дій, як це вказано в КПК України (наприклад, протокол ознайомлення з матеріалами справи).

Загальні   реквізити   протоколів   слідчих   дій   визначені

ст. 85 КПК.

Протоколами оформляються допити, фіксуються і засвідчуються певні факти, обставини, описується хід дії, яка проводиться: огляд, обшук, виїмка, впізнання та ін.

Самостійну групу становлять протоколи розпорядчих і судових засідань суду першої інстанції і засідань Пленуму Верховного Суду (ст. 84 КПК). Реквізити цих протоколів вказані у ст. ст. 86, 87 КПК.

В протоколах не можна використовувати формулювання оціночного характеру, робити висновки, які вимагають спеціальних знань. Протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в установленому законом порядку, є джерелами доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, які мають значення для вирішення справи

(ст. 82 КПК).

Обвинувальний висновок — підсумковий документ, попереднього розслідування,  який прикладається до справи при направленні її до суду. В ньому орган розслідування і прокурор остаточно формулюють своє ставлення до вин-: ності обвинуваченого у вчиненому злочині. Визнання вини] тут відбувається на рівні обвинувачення і не більше. Пи-' тання про винність чи невинність остаточно буде вирішу-1 вати суд першої інстанції.

Закон визначає структуру та реквізити обвинувального висновку і додатку до нього (ст. ст. 223, 224 КПК). ; При направленні справи до суду обвинувальний висновок в обов'язковому порядку має бути затверджений про-; курором. Правова природа цього процесуального документа дуже складна. З однієї сторони, його складає слідчий чи особа, яка проводить дізнання, формулюючи конкретне обвинувачення, з другого боку — вони не є обвинувачами і в суді як такі не виступають.

24

Обвинувальний висновок це єдиний документ, складений на попередньому слідстві, який в обов'язковому порядку оголошується в суді. В цьому плані обвинувальний висновок відіграє велику суспільно-політичну і виховну роль.

Обвинувальний висновок з додатками суду вручається підсудному, а якщо ним є неповнолітній, то в копії — його законному представникові (ст. 254 КПК), що дає можливість будувати захист проти висунутого обвинувачення.

У описовій частині обвинувального висновку обставини злочину можуть бути викладені в хронологічному, системному чи змішаному порядку. Хронологічний метод означає, що обставини викладаються у тій послідовності, в якій вони були встановлені слідчим, його доцільно застосовувати, коли обвинувачений не визнає своєї вини. При системному методі описується подія злочину в усіх його стадіях від підготовки до вчинення. По багатоепізодних справах названі методи можуть застосовуватись в сполученні.

Трапляються випадки, коли в описовій частині обвинувального висновку замість аналізу доказів робиться лише посилання на їх джерела, не виділяються обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність обвинуваченого, не вказуються необхідні відомості про потерпілого.

При підготовці обвинувального висновку необхідно уникати неконкретності в описі злочину і фактів. Резолютивну частину слід погоджувати із змістом постанови про притягнення особи як обвинуваченого.

Подання — документ, який складає слідчий, прокурор, особа, яка проводить дізнання по виконанню вимог ст. ст. 23, 23і КПК. При розслідуванні кримінальної справи вказані органи зобов'язані виявлять причини і умови, які сприяють вчиненню злочину і вживати заходів через відповідні органи до їх усунення. Суд в таких випадках виносить окрему ухвалу (ст. ст. 232, 340 КПК).

За своїм характером подання має профілактичну спрямованість. В ньому повинно бути вказано, кому воно адресується, зазначена назва документа. В описовій частині коротко викладається фабула справи, потім — виявлені причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, із зазначенням винних осіб. При необхідності робляться посилання на докази, а також на службові інструкції та інші нормативні акти, які не виконувались. Подання завершується резолютивною частиною, в якій формулюються висновки і пропозиції. Вказується, хто має розглянути подання і усунути виявлені судом порушення і недоліки та вжи-

25.

ти заходів до їх недопущенню у майбутньому. Бажано запропонувати конкретні заходи профілактики.

Якщо подання виходить за рамки однієї справи і має узагальнюючий характер, то, на нашу думку, його повинен підписувати прокурор, оскільки за законом (ст. 23 КПК) органи розслідування зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. Подання прокурора має бути невідкладно розглянуто.

Не пізніше місячного строку по ньому повинні бути прийняті відповідні заходи і повідомлено про це органу, який направив подання (ст. 23 Закону про Прокуратуру України). В ст. 23 КПК нема вказівки на безвідкладний розгляд подання, що не можна визнати правильним. Розглядати подання рекомендується з участю представника ор- і

гану, який вніс його.

До недоліків, які зустрічаються при складанні подання слід віднести те, що в деяких з них дуже детально і широко описуються обставини справи, а причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, викладені неконкретно, в загальних рисах або зовсім не вказуються, хоча мета подання — вжиття заходів до усунення причин і умов, які сприяли злочину. Це повинно бути відображено уже в назві

документа.

Ухвали — де всі рішення (крім вироку), які постановив суд першої інстанції в судових і розпорядчих засіданнях, рішення касаційної інстанції, а також колегії в кримінальних справах Верховного Суду України (п. 13 ст. 23 КПК), Закон    визначає   зміст    ухвал    розпорядчого    засідання (ст. 250 КПК), касаційної інстанції (ст. 378 КПК), а тан І кож порядок їх винесення (ст. 273 КПК). Окремо регу-І люються підстави винесення окремої ухвали (ст. ст. 340 382 КПК). .                              "

Рішення у вигляді ухвали — це завжди судовий акт постановлений судом колегіально. Вони виносяться з усц питань, які вирішує суд під час судового рзгляду: про на правлення справи за підсудністю, віддання обвинуваченоп до суду, повернення справи на додаткове розслідування визнання особи потерпілим, цивільним позивачем, відпо* відачем, про закриття справи, застосування примусових за ходів медичного характеру та ін. Складаються вони із вступ ної, мотивувальної і резолютивної частин (ст. 378 КПК) і винесені під час судового розгляду, підлягають оголошення

(ст. 273 КПК).

Ухвали, як й інші судові рішення, що набрали чинно є обов'язковими на усій території України для усіх де

ржавних і громадських організацій, підприємств, установ, службових осіб і громадян (ст. 403 КПК).

Вирок — рішення суду першої інстанції про винність чи невинність, відданої до суду особи (п. 12 ст. 32 КПК).

Своєрідною рисою вироку є те, що він, відноситься не тільки до теперішнього часу, а й одночасно звернений у минуле і майбутнє, оскільки в ньому реконструюються події, що мали місце в минулому, а призначеним судом покаранням прогнозується на майбутнє досягнення певної мети.

Серед всіх процесуальних актів вирок посідає особливе місце як документ виняткового значення. Тільки вироком суду особа може бути визнана винною і піддана кримінальному покаранню.

Вирок постановляється іменем (ім'ям) України.

Постановления вироку детально регламентовано законом — гл. 28, ст. ст. 333—335, 446 КПК.

Виноситься вирок виключно в нарадчій кімнаті при додержанні таємниці наради суддів (ст. 322 КПК). Висновки в ньому повинні бути суворо визначеними, чіткими, категоричними.

Виправдувальний вирок виноситься у випадках: коли не встановлена (відсутня) подія злочину, якщо у вчинках підсудного немає складу злочину, не встановлена його участь у вчиненні злочину (ч. 2 ст. 6, ст. 327 КПК).

Недоведеність участі особи у вчиненні злочину за своєю юридичною силою, за наслідками, рівнозначна доказом невинності. Обвинувальний вирок не тільки стає таким з призначенням реального покарання, а й без такого (коли на момент розгляду справи в суді вчинок втратив суспільну небезпечність, особа перестала бути суспільне небезпечною) чи із звільненням від покарання (із закінченням строку давності, внаслідок амністії, помилування). Можуть бути вироки з умовним засудженням, відстрочкою виконання.

Усі вироки оголошуються прилюдно в залі судового засідання, незалежно від того, чи розглядалась справа в закритому, чи відкритому судовому засіданні (ст. ст. 20, 34 КПК).

Також негайно оголошується вирок підсудному, видаленому із залу засідання за порушення порядку (тимчасово чи на весь період розгляду справи). В останньому випадку вирок може бути оголошений за місцем тримання засудженого під вартою. З цією метою він може також бути до-тавлений до залу судового засідання (ст. 272 КПК).

27

Вироки Верховного Суду України оскарженню і опроте-стуванню в касаційному порядку не підлягають і набирають чинності з моменту проголошення. Виправдувальний вирок і вирок, за яким підсудний звільняється від покарання, чи при обранні йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, завжди виконується негайно в залі судового засідання після його проголошення. Підсудний тут же звільняється з-під варти, якщо він був попередньо заарештований (ст. ст. 342, 401 КПК).

Вирок, який набрав чинності, підлягає виконанню на усій території України та за її межами, якщо щодо цього є певні міжнародні угоди.

Протест — офційна заява, вимога відповідних судових і прокурорських органів про перегляд судових вироків, рішень, ухвал, постанов. КПК (п. п. 15, 16, 19 ст. 32) дає визначення деяких різновидів протестів: касаційний протест1 — протест прокурора про відміну чи зміну вироку, який не набрав чинності; окремий протест — протест прокурора про відміну чи зміну ухвали суду або постанови судді, які не набрали чинності; протест в порядку нагляду — протест уповноважених законом осіб про скасування чи зміну вироку, ухвали і постанови суду, які набрали

чинності.

Порядок прийняття названих протестів регулюється законом (ст. ст. 347—356, 384—387 КПК).

В   законі   йдеться   також   про   протест   для   перегляду справи     у     зв'язку     з     нововиявленими     обставинами (ст. 399 КПК).  Він приносится за правилами опротесту-вання судових актів, які набрали чинності. Підстави для поновлення справи в зв'язку з нововиявленими обставинами передбачені законом (ст. 397 КПК). Вирок, опротестований в порядку ст. 397 КПК, підлягає тільки скасуванню. Зміни вироку в даному випадку закон не передбачає.Под-аний касаційний протест за законом (ст. 353 КПК) може бути доповнений чи змінений. Це правило, очевидно, може бути віднесено і до протестів на судові акти, які набрали чинності. Додатковий протест може містити дані, висновки, обставини, які доповнюють, уточнюють, коректують основ- і ний. Обидва вони розглядаються судом. ] Проте зміни, які тягнуть за собою погіршення станови-! ще засудженого чи виправданого, можуть бути внесені не

1 Згідно з ст.  37 Закону України "Про прокуратуру"  вносяться не ! протести, а касаційні і окремі подання. В даному випадку ми не бачимо істотної різниці в оформленні цих протестів і подань.

28

пізніше як за три доби до початку розгляду протесту (ст. 353 КПК). З такими змінами (до розгляду протесту) повинні бути ознайомлені особи, інтересів яких вони стосуються (ст. 353 КПК).

Повторно винесені вирок, ухвала чи постанова в зв'язку із скасуванням їх в касаційному чи наглядному порядку можуть бути опротестовані повторно на загальних підставах. По такій справі повторні протести будуть стосуватимуться знову винесених судових актів.

4. ВИМОГИ, ЯКИМ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬШ АКТИ

Кримінально-процесуальний закон не містить загальних вимог, які пред'являються до документів, складених в кримінальних справах, вказуючи лише назву, і зміст деяких із них (ст. ст. 85, 130, 332—335, 378 та ін. КПК). Проте всі документи повинні відповідати загальним вимогам, які ставляться до будь-яких індівідуально-правових актів застосування норм права. Вони мають бути законними, обгрунтованими, мотивованими, справедливими, логічними, грамотно і культурно оформленими, а в цілому — високоефективними. Поспіхом прийняті процесуальні рішення, неправильно складені документи підривають авторитет органів розслідування, суду, прокуратури.

Законність означає, що складений процесуальний документ повинен строго відповідати правовим нормам, на основі яких він прийнятий.

Процесуальний акт визнається законним, якщо: йот прийняття передбачено КПК, якщо він винесений компетентним органом чи особою; постановлений при додержанні умов, зазначених в законі; його постановления відповідає процесуальній формі, позначено послідовністю винесення процесуальних актів.

Документ буде законним лише тоді, коли він відповідає названим вимогам, є істинним, правдивим, безсумнівним.

Законність не можна протиставляти доцільності, яка враховується і реалізується в межах законності. Виконання закону не може бути недоцільним, як і його порушення не може бути визнане доцільним. Найвища доцільність полягає в самому законі.

29

З законністю прийнятого рішення тісно пов'язана його обгрунтованість. Законним може бути тільки обгрунтований правовий документ.

В той же час в окремих випадках обгрунтований правовий акт може бути визнаний незаконним (непідписайий одним із суддів вирок, відсутність санкції прокурора на постанові про тримання під вартою та ін.). Якщо законність головним чином відповідає додержанню норм права, то обгрунтованість завжди пов'язана з фактичною стороною застосування закону щодо конкретної життєвої ситуації. Факти у їх сукупності надають акту доведеної і законної властивості. Проте не можна їм сліпо вклонятись, їх необхідно аналізувати, оцінювати критично, з'ясовувати їх

зміст.

Те, що на перший погляд може здаватися злочинним, не завжди є таким (самогубство і т.п.). Обгрунтованість як властивість правового акта означає, що висновки і рішення по ньому мають грунтуватись на сукупності фактів, на достатніх доказах, які б в обов'язковому порядку охоплювали всі істотні обставини справи і відбивали реальну

дійсність.

Обгрунтованим може бути тільки рішення, яке не суперечить істині, яку можна практично перевірити. В той же час слід розрізняти поняття "істинність" і "обгрунтованість", оскільки встановлення істини тісно пов'язано з певним процесом пізнання об'єктивної дйсності і має проміжний, відносний характер. В ряді випадків закон вимагає, щоб прйняті акти були також мотивованими.

Таким вимогам повинні відповідати постанови, ухвали (ст. ст. 131, 206, 378 та ін. КПК), вироки (ст. 334 КПК), а іноді і протоколи (ст. 106 КПК). Мотивованість акта — це наявність в ньому не тільки опису діяння, події, обставин, а й посилання на докази, аналіз, відповідні пояснення. КПК Російської Федерації (ст. ст. 312, 314) поряд з вступною і резолютивною частинами вироку передбачає описову, куди включаються і мотиви. Проте у вироку головне не опис діянь, а докази, мотивація. Це відображено в ст. 334 КПК.

Мотивованість процесуального акта пов'язана з альтернативою рішень, що приймаються. Компетентна особа має право обрати певне рішення, мотивування якого є важливим засобом самоконтролю. Так, якщо орган дізнання, вирішив затримати підозрюваного, то він повинен в протоколі пояснити причину, мотиви затримання (ст. 106 КПК), щоб це рішення не було розцінене як суб'єктивне, не прозо

диктоване необхідністю. Мотиви і результати прийнятого рішення мають перебувати у повній гармонії. При цьому мотиви не повинні бути другорядними навіть при позитивних результатах. В свою чергу, позитивні мотиви не можуть виправдати негативного результату, тим більше одержаного незаконним шляхом. Нетерпимою є й неправдива мотивація, яка використовується для маскування дійсного мотиву прийнятого рішення. Боротися із злочинністю не можна, вдаючись до порушень законності, обману.

Мотивованість прийнятого рішення має сприяти нагляду за законністю і обгрунтованістю процесуального акта, допомагати виявляти помилки в судженнях осіб, які приймають рішення, давати можливість обвинуваченому й іншим особам зрозуміти доводи, які покладеш в основу прийнятого рішення і належним чином захищати свої інтереси. Мотивованість начебто окреслює, робить більш яскравими обгрунтованість і законність рішень, надає документам внутрішньої і зовнішньої переконанності, виключає сумніви, суб'єктивізм.

Переконливість як самостійна ознака процесуальних рішень, завжди пов'язана з певною їх оцінкою сторонніми особами, які не мають прямого відношення до кримінального судочинства.

Судовий розгляд повинен бути організований так переконливо, щоб не тільки суддя і народні засідателі, усі присутні в суді розібралися в даній справі і зрозуміли правильність винесеного рішення. Переконливість процесуального акта базується, перш за все, на обгрунтованості і мотивованості рішення, дає можливість твердо повірити в його істинність, справедливість і законність висновків, сформульованих в ньому, що, в свою чергу, має важливе виховне значення. Основою переконливості є справедливість — міра оцінки правового акта, яка показує, що перед законом всі рівні, що інтереси громадян надійно захищені/

Справедливість є особливо необхідною там, де відкривається простір правозастосуванню, скажімо, при обранні запобіжного заходу, затриманні підозрюваного, в призначенні кримінального покарання. В ст. 372 КПК говориться, що за своїм розміром покарання може бути несправедливим як наслідок його м'якості, так і суворості.

Справедливість в першу чергу передбачає певне співвідношення між діянням і відплатою (злочином і покаранням за нього). Еквівалентність відплати діянню — обов'язкова вимога справедливості. При визначенні відповідності покарання ступеню небезпечності злочину і характеристи-

31

ки особи, яка його вчинила, враховуються законність, обгрунтованість і мотивованість прийнятого рішення, усі фактори всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин справи і мети покарання конкретної особи. Зміцнення законності, її забезпечення — важлива умова дійсної справедливості. Незаконний чи необгрунтований вирок або інший процесуальний акт не можуть бути визнані справедливими. Визначення справедливості, як властивості процесуального акта означає, що до певного суб'єкта підійшли належним чином не тільки з правової сторони, з позиції законності, а й з врахуванням моральних, етичних норм, обумовлених, як правило, політичними і суспільно-економічними відносинами.

Справедливість може виявлятися також і в кримінально-процесуальних інститутах позитивного плану: звільнення від кримінальної відповідальності на законних підставах, винесення окремих ухвал щодо громадян, які виявили високу свідомість, мужність при виконанні громадянського

обов'язку.

Почуття соціальної, правової справедливості має стати характерною рисою кожної людини. Високе почуття справедливості викликає у здорової людини відразу до негідної поведінки, прагнення активно підтримати процес боротьби із злочинністю та іншими негативними суспільними

явищами.

Важливою ознакою процесуальних документів є їх логічність — послідовність, відсутність суперечностей. Процесуальний акт повинен бути викладений у чіткій логічній послідовності: кожна наступна його частина повинна бути | продовженням попередньої і закономірно випливати із неї. Логічність виключає суперечливість,  непослідовність викладення, нечіткість висновків і рішень. І Закон (ст. 334 КПК) прямо забороняє включати у виправдувальний вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданої^4. Протиріччя в мотивації прийнятого рішення можуть звести нанівець мотивування в цілому, поставити під сумнів саму законність.

Нелогічний документ, який містить протиріччя, не може бути законним. Логічність одного документа знаходиться в діалектичному зв'язку з іншими процесуальними актами, взаємозв'язаними між собою, а закінчене провадження в справі в цілому має бути логічно завершеним.

Логічність визначає, що один документ не повинен суперечити другому. Так, якщо слідчий у поданні на ім'« керівника твердить, що ревізія проведена неякісне, чере

32

що її акт не може мати доказової сили для визначення розміру матеріальної шкоди, але при цьому в обвинувальному висновку посилається на цей акт як на доказ вини обвинуваченого, то тут з логікою негаразд.

Процесуальні рішення повинні бути належно оформлені, чітко, ясно, грамотно викладені, відрізнятися високою* культурою виконання, мовою, тобто загальноприйнятою юридичною термінологією, офіційно-діловим стилем, який передбачає лаконізм, стандартні звороти^ однаковість мовних засобів.

При цьому слід уникати мовних штампів і важких для розуміння зворотів.

Залежно від виду, змісту документа застосовуються й інші стилі: науковий (висновок експерта), розмовний (протокол допиту).

При оформленні правових документів слід ширше використовувати відповідні бланки документів, інші уніфіковані форми. Бажано користуватись друкарською машинкою, оскільки для ознайомлення з надрукованими на ній матеріалами справи потрібно на чверть менше часу, ніж написаними від руки.

Процесуальні акти повинні бути високоефективними. Наукою сьогодні ще не вироблені конкретні критерії визначення співвідношення між досягнутим результатом і соціальною метою прийнятого процесуального рішення.

Діяльність, пов'язана з прийняттям процесуальних рішень та їх оформленням, регулюється законом, тому визначення ефективності прийнятих актів обумовлюється не тільки метою конкретної процесуальної діяльності, а й тією, яку поставив законодавець, приймаючи відповідні норми.

Процесуальний акт можна вважати ефективним в тому випадку, коли всі його цілі (ближні, більш віддалені, кінцеві) досягнуті в максимально короткий строк з найменшими матеріальними затратами, без обмеження прав, свобод і законних інтересів особи.

Про ефективність конкретного акта можна судити уже по якості його складання і оформлення. Так, якщо в повістці не будуть вказані адреса особи, яка викликається, точний час явки і т.п., то процесуальні рішення про виклик, наприклад, свідка, не досягне мети. Тому, кожен без винятку процесуальний документ повинен бути належним чином оформлений відповідно до зразків, які наводяться у наступній частині посібника.

І. О. Михайленко 33

г І

Частина II ОСНОВНІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ '

Глава 1

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ

1. ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ

ПРОТОКОЛ усної заяви про злочин

м. Енськ Дата (число, місяць, рік)'

Складання протоколу розпочато о 10 год., закінчено о 10 год. 20 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., з дотриманням вимог статей 95, 97 КПК України, прийнявши в своєму робочому кабінеті усну заяву про злочин від громадянина Міркіна Анатолія Петровича, 1939 р. народження, який проживає в м. Енську, вул. Бульварна, 32, кв. 6, пред'явив на посвідчення своєї особи паспорт громадянина України — УІ-РУ № 547556, виданий ВВС Енського райвиконкому м. Енська.

А.П. Міркін — попереджений по ст. 177 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий

донос.

(підпис заявника)

Міркін А.П. заявив:

Я — голова профкому Енського міськторгу2. Скарбником

' Далі, якщо інше не сказано, під словом "дата" маються на увазі число, місяць, рік.

2 В Указі Президента України "Про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування" від 23 січня 1992 р. сказано, що у міру завершення комерціалізації ліквідувати в установленому порядку торги, трести, об'єднання, фірми й інші аналогічні їм організації і підприємства державної торгівлі та громадського харчування (36. Указів Президента України, грудень 1991 р. — березень 1992 р.).

34

в профкомі працює бухгалтер міськторгу Васіна Ольга Володимирівна.

В результаті ревізії, проведеної у нас в минулому місяці, виявлена велика нестача — близько (вказати суму). Гроші викрала Васіна О.В. шляхом підроблення мого підпису -на документах.

Прошу розібратися в тому, що сталося, притягнути Васіну О.В. до відповідальності і зобов'язати її повернути в касу'незаконно привласнені гроші.

Протокол мною прочитаний. Заява з моїх слів записана вірно, будь-яких зауважень не маю.

Заявник (підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПРОТОКОЛ явки з повинною

м. Енськ

Дата

Складання протоколу розпочато о 17 год.,   _ закінчено о 17 год. 45 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-іко А.Р., відповідно до вимог ст. 96 КПК України склав протокол про те, що сьогодні о 17 год. в мій службовий кабінет з'явилась громадянка, яка назвала себе Васіною Ольгою Володимирівною, 1951 р. народження, працює бухгалтером Енського міськторгу, проживає в м. Енську по вул. Садовій, 8, кв. З, пред'явила на посвідчення своєї особи паспорт громадянина України — ІІ-АМ № 320569, виданий ВВС Енського райвиконкому м. Енська.

Васіна О.В. заявила:

Я працюю в міськторзі бухгалтером і одночасно є скарбником. Збирала внески у профоргів і здавала в Енський районний відділ Ощадбанку, крім того, одержувала гроші по чековій книжці на громадські потреби. Сама я матеріально забезпечена погано. Останні три роки привласнювала суми із доручених мені грошей: неоприбутковувала чи недооприбутковувала їх. Іноді підробляла підпис голови профкому Міркіна Анатолія Петровича і отримувала гроші з відділу Ощадбанку для своїх потреб. Всього я взяла

35

^

близько десяти тисяч карбованців. Гроші витрачала на повсякденні потреби, а також придбала імпортні меблі, хутрову шубу, путівку на санаторно-курортне лікування, в якому відчуваю гостру потребу. Нестачу виявили ревізори, але акта ревізії я ще не бачила.

Розповісти детально про мої неправильні дії я не можу, оскільки дуже хвилююсь за долю моєї неповнолітньої доньки. Готова нести будь-яку відповідальність. Намагатимусь відшкодувати збитки і далі жити чесно, сумлінно працюючи на благо нашого суспільства. Прошу врахувати моє щиросердне розкаяння, а також те, що я добровільно прийшла в прокуратуру. Я нікуди не збираюсь виїжджати, зобов'язуюсь за першим викликом з'явитися і дати відповіді на запитання, які будуть цікавити прокуратуру. Прошу не розлучати мене з донькою.

Протокол мною прочитаний, з моїх слів все записано правильно. Зауважень і доповнень не маю.

(підпис)

Той, хто з'явився з повинною

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА

про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження

м. Енсйс %&*?*?урІл>п^4А Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу      ч, ко  А.Р.,   розглянувши  заяву  голови   профкому  Енське.. „ міськторгу Міркіна А.П. і протокол явки з повинною скарбника указаного профкому Дасіної О.В., а також матеріали ревізії про привласнення профспілкових грошей, які надійшли від директора Енського міськторгу, встановив:

Васіна О.В., будучи скарбником профкому Енського міськторгу, з 199_ по 199_ р. систематично привласнювала колективні гроші шляхом службового підлогу, підробляючи на документах підпис голови профкому Міркіна А.П., і отримувала грошові суми із районного відділу Ощадбанку, а також шляхом неоприбутковування всіх сум,

36

які надходили в касу профкому.  Всього Васіна викрала грошей на суму (вказати яку).

Беручи до уваги наявність підстав для порушення кримінальної справи і достатніх даних, які вказують, що в діях Васіної О.В. є ознаки злочинів, передбачених статтями 86і, 172 КК України, і враховуючи, що по справах за такі злочини відповідно до ст. 111 КПК України провадження попереднього слідства є обов'язковим, та керуючись статтями 94, 97, 98 і 113 КПК України, постановив:

1. Порушити кримінальну справу за фактами розкрадання грошових коштів в особливо великих розмірах (сума)', які належали профкому Енського міськторгу, а також службового підлогу, вчиненого скарбником Васіною Ольгою Володимирівною, тобтоІдд. ознаками злочину, передбаченого статтями 86і і 182 КК України.

2. Прийняти справу до свого провадження та негайно приступити до проведення попереднього слідства.

3. Копію даної постанови протягом доби направити прокуророві м. Енська.

Про порушення кримінальної справи і розпочате попереднє слідство повідомити заявників (Міркіна А.П. і Васі-ну О.В.), а також директора Енського міськторгу.

/~\ _; ___ «

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА про відмову в порушенні кримінальної справи

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали про пропажу (сума), які належали громадянці Петіній Валентині Петрівні,

встановив:

19 грудня 199_ р. робітниця Енського міськторгу Пе-тіна В.П., отримавши зарплату в, сумі (яку), разом з гаманцем випадково залишила її на столі в кабінеті Міркі-

1 Сумою в особливо великих розмірах вважається така, що в 250 і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законодавством України (Голос України. — 1992. — 6 верес.).

37

на А.П., а сама пішла в їдальню обідати. Виявивши відсутність грошей, Петіна В.П. зразу ж повернулась в приміщення профкому, але там їх не було. Про те, що сталося, потерпіла повідомила в прокуратуру і висловила припущення: гроші могла вкрасти прибиральниця Кононенко Ніна Павлівна, яка раніше була судима за крадіжку речей із квартири своєї знайомої. Крім неї в профкомі в обідню перерву нікого не було.

20 грудня  199_ р., прийшовши на роботу, Кононенко Н.П. дізналась, що Петіна В.П. шукає гроші, сказала їй, що вчора вона заховала гаманця з грошима в столі, щоб він не пропав. За допомогою Кононенко Н.П. гама-' нець з грошима був знайдений і повернений Петіній В.П. Беручи до уваги, що в діях Кононенко Ніни Павлівни відсутній склад злочину,  оскільки вона не мала наміру вкрасти гроші Петіної В.П., а також враховуючи, що гаманець був знайдений і повернутий власниці, керуючись п. 2 ст. 6, п. 2 ст. 97, статтями 99, 99і КПК України, постановив:

1. В порушенні кримінальної справи за заявою Петіної В.П. про пропажу в неї (сума) відмовити за відсутністю складу злочину.

2. Про прийняте рішення повідомити Петіну В.П.

Дана постанова може бути оскаржена прокурору м. Енська протягом семи днів з моменту одержання копії постанови. .

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

2. ПОПЕРЕДНЄ РОЗСЛІДУВАННЯ 21   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ПОСТАНОВА про прийняття справи до свого провадження

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної прокурором м. Енська за фактом приховання товарів

38

від покупців у продовольчому магазині № 7 Енського міськ-торгу і переданого мені для подальшого розслідування, встановив:

15 січня 199_ р. ревізори Дракін С.І. і Козаченко Н.У. в підсобному приміщенні продовольчого магазину № 7 Енського міськторгу виявили прихованими від покупців 500 банок "паштет м'ясний" на 400 крб., 270 банок згущених вершків з цукром на 216 крб., 450 банок згущеного молока з цукром на 247 крб., чаю індійського першого гатунку 160 пачок на суму 152 крб. — разом на 1015 крб.1.

Виявлене правопорушення є кримінальне карним відповідне до ч. 1 ст. 155 КК України, його розслідування прокурор м.Енська доручив мені. Керуючись ч. 2 ст. 113 і ч. З ст. 227 КПК України,

постановив:

1. Прийняти дану кримінальну справу до свого провадження і негайно приступити до проведення слідства.

Копію постанови протягом доби направити прокурору м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА про виділення справи

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни в злочинах, передбачених статтями 86і, 172 КК України, встановив:

З січня 199_ р. .під час проведення обшуку на квартирі Юрченка Івана Семеновича, крім коштовностей, нажитих злочинним шляхом Васіною О.В., був виявлений самогонний апарат і дві скляні. трилітрові банки самогону.

Із показань свідків Петренко К.Р. і Хоменко С.А. видно,

1 Тут і далі ціни залишені за станом на 1 квітня 1991 р.

39

і^шмииии-   іми    '   ^ь,       •^ЙЦШЩЙЦУ '     авва

^^^^^^^НУ^^^Ну^^ц^^Нг^ц^^ш^^^^^^^^^^^вд^^^^^Н

що їх сусід Юрченко І.С. виготовляє самогон, сам пиячить і продає його особам, які до нього звертаються.

Враховуючи, що матеріали справи, які стосуються факту незаконного виготовлення, зберігання і продажу самогону Юрченком І.С. не мають прямого відношення до розслідуваної справи по обвинуваченню Васіної О.В., і беручи до уваги, що виділення матеріалів про самогоноваріння не може негативно вплинути на всебічність, повноту і об'єктивність дослідження і вирішення кримінальної справи по обвинуваченню Васіної О.В. за статтями 86і, 172 КК Укг раїни, керуючись статтями 26, 130 КПК України, постанов ив:

1. Виділити із даної справи в окреме провадження всі матеріали, які стосуються самогоноваріння, яким займався Юрченко Іван Семенович.

Протоколи допитів свідків Петренка К.Р. і Хоменка С.А. (а. с. 15—18) виділити в оригіналах, а протокол проведення обшуку на квартирі Юрченка І.С. (а. с. 13) — в копії.

2. Виділену справу передати прокурору м. Енська для направлення за підслідністю.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

малолітня донька, викрала із шухляди столу диплом РІУ 924918 на ім'я Зюзіної Галини Тихонівни про закінчення в 196_ р. Саратовського економічного інституту. В майбутньому вона мала намір переробити його на своє ім'я.

Кримінальну справу за даним фактом було порушено 29 грудня 199_ р., а по обвинуваченню Васіної О.В. за статтями 86\ 172 КК України — 3 січня 199_ р.

Беручи до уваги, що вказані злочини, передбачені статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, здійснені однією і тією ж особою — Васіною О.В., керуючись статтями 26, 130 КПК України,

постановив:

1. Об'єднати в одне провадження обидві зазначені справи по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України.

2. Об'єднаному провадженню цих кримінальних справ надати № 14-832 і далі іменувати кримінальною справою по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України.

3. Строк попереднього слідства у справі рахувати з 29 грудня 199_ р.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го .класу

(підпис)

ПОСТАНОВА про об'єднання справ

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А. Р., розглянувши матеріали кримінальної справи № 14-832, яка знаходиться в моєму провадженні, по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни за статтями 86і, 172 КК України і справу № 64-256, яка надійшла із У ВС м. Енська по обвинуваченню тієї ж Васіної О.В. в крадіжці диплому про закінчення економічного інституту Зюзіною Галиною Тихонівною за ознаками ч. З ст. 193 КК України, встановив:

З справи, яка надійшла із УВС, видно, що Васіна О.В. 25 грудня Д 99_ р. зайшла в квартиру своєї сусідки Зюзіної Г.Т. і, скориставшись тим, що вдома була тільки її

40

ПОСТАНОВА про направлення справи за підслідністю

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєнко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи № 14-1029, порушеної ЗО грудня 199_ р. за фактом, виявлення трупа Клименка Гната Анатолійовича, за ознаками ч. 2 ст. 212 КК України,

встановив:

ЗО грудня 199_ р. на околиці м. Енська в районі перехрестя вулиць Паркової і Садової в кюветі був знайдений

41

труп Клименка Г.А., з закривавленою головою і переламаними ребрами. Висновок судово-медичної експертизи: смерть Клименка Г.А. є насильницькою, настала від дії тупих твердих предметів зі значною силою; такі тілесні ушкодження могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді.

9 січня 199_ р. в прокуратуру з'явився інспектор відділу кадрів Енського міськторгу Іванов Степан Сергійович і заявив, що ЗО грудня 199_ р. на вул. Садовій він збив автомобілем ВАЗ-210337-19 незнайомого йому п'яного перехожого, який раптово з'явився на дорозі. Як потім було встановлено, ним виявився Клименко Г.А.

Беручи до уваги, що дії водія Іванова С.С. кваліфікуються за ч. 2 ст. 215 КК України, і враховуючи, що ця категорія справ згідно зі ст. 112 КПК України підслідна слідчим органів внутрішніх справ, а також, що всі невідкладні дії проведені, та керуючись ст. 116 КПК України, постановив:

передати кримінальну справу № 14-1029, порушену за фактом виявлення трупа Клименка Гната Анатолійовича з ознаками насильницької смерті, прокурору м. Енська для направлення її за підслідністю.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Продовжити строк попереднього слідства у кримінальній справі № 14-832 Васіної Ольги Володимирівни до "_" березня 199__ р. *

Прокурор м. Енська, радник юстиції "_" березня 199_ р.

(підпис)

ПОСТАНОВА

про порушення клопотання про продовження строку попереднього слідства

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів^ передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановив:

Васіна О.В., будучи скарбником профкому Енського міськторгу, з 199_ по 199_ рр. систематично привласнювала профспілкові кошти шляхом посадового підлогу, підробляючи на документах підпис голови профкому Міркі-на А.П., що давало їй можливість одержувати грошові суми із районного відділення Ощадбанку. Крім того, Васіна О.В. частину грошей, що надходили в касу, не оприбутковувала. Всього вона викрала колективних грошей на суму (яку). А також Васіна О.В. 25 грудня 199_ р. викрала із квартири своєї сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інституту з метою переробити його на своє ім'я.

Строк попереднього слідства обчислюється з 29 грудня 199_ р. Обвинувачувана Васіна О.В. тримається під вартою з 5 січня 199^_ р.

З врахуванням тяжкості вчинених злочинів і особи обвинуваченої, немає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу.

При допитах Васіна О.В. не заперечує фактів вчинення нею злочинів. Вона визнала, що частину грошей не оприбутковувала, підроблювала підпис голови профкому Мір-кіна А.П. і для своїх потреб отримувала гроші із Ощадбанку. Васіна О.В. також не заперечує, що викрала диплом своєї сусідки Зюзіної Г.Т. про закінчення інституту (а. с. 20—25, 40—43).

Крім визнання обвинуваченої Васіної О.В., її вина в інкримінованих їй злочинах підтверджується також матеріалами документальної ревізії (а. с. 11—17), речовими доказами: викрадений диплом, чорнові записи Васіной О.В. про те, коли і які суми вона привласнювала і на які потреби їх витрачала; чернетком заяви явки з повинною, знайденим при'обшукові на квартирі Васіної О.В. (а. с. 9—10), а також іншими матеріалами кримінальної справи, зібраними в процесі слідчих дій.

Розслідування у даній справі провадиться активно, але попереднє слідство не може бути закінчено в установлений двохмісячний строк з таких причин:

1) У справі проводиться судово-бухгаятерська експертиза фахівцями (спеціалістами) обласного бюро судово-бухгалтерських експертиз. Закінчення цього дослідження затримується, бо експерт потрапив в автопригоду і знаходиться на лікуванні. За попередніми медичними даними він може стати до роботи не раніше 20 лютого цього року. Заміна

43

експерта виключена через відсутність вільних спеціалістів-бухгалтерів.

2) Відсунутий і строк завершення судово-почеркознавчої експертизи, яка проводиться Київським НДІ судових експертиз, через великий обсяг документів, що необхідно досліджувати.

3) 10 лютого 199_ р. у справі була призначена судово-„ психіатрична експертиза, бо мати обвинуваченої заявила, що Васіна О.В. раніше страждала психічними захворюваннями. Ця експертиза проводиться в стаціонарних умовах Херсонської психоневрологічної лікарні, для чого необхідно тривале спостереження за Васіною О.В.

4) У справі належить виконати також інші прцесуальні дії, скласти відповідні процесуальні акти, що стосуються закінчення попереднього слідства, передбачені статтями 217—226 КПК України. Для проведення всіх названих процесуальних дій необхідно продовжити строк попереднього слідства до початку березня 199_ р.

На підставі викладеного, з урахуванням особливої складності даної справи, керуючись статтями 120, 156 КПК України,

постановив:

Клопотати перед прокурором м. Енська про продовження строку попереднього слідства у даній справі до 1 березня 199_ р.

встановив: ^' 25 грудня 199_ р. Васіна О.В., скориставшись тим, що її сусідки Зюзіної Г.Т. не було вдома, зайшла до неї в квартиру (двері їй відчинила малолітня донька Зюзіної Г.Т.), викрала із столу диплом Р № 924918 Зюзіної Галини Тихонівни про закінчення в 196_ р. Саратовського економічного інституту з наміром переробити його на своє ім'я.

Беручи до уваги, що злочинними діями Васіної О.В. Зю-зіній Г.Т. заподіяно моральну і матеріальну шкоду, керуючись статтями 49, 122 КПК України, постановив:

Визнати Зюзіну Галину Тихонівну потерпілою у цій справі, повідомити її про це і роз'яснити права потерпілої.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Постанову мені оголошено 17 січня 199_ р.

З правами потерпілої ознайомилась — особисто прочитала тексти статей 49 і 122 КПК України. Ці права мені зрозумілі.

Ніяких скарг, зауважень не маю. Бажаю ознайомитися з матеріалами справи після закінчення слідства.

Потерпіла (підпис) Права потерпілої Зюзіній Г.Т. роз'яснив

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА про визнання особи потерпілим

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

44

ПОСТАНОВА про визнання особи цивільним позивачем

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

45

встановив:

Васіна О.В., будучи скарбником профкому Енського міськторгу, з 199_ по Г99_ рр. систематично привласнювала колективні гроші, чим завдала матеріальну шкоду профспілковій організації Енського міськторгу на суму (вказати яку)»

Беручи до уваги, що профком вказаної профспілкової організації висунув вимоги про відшкодування збитків на суму (вказати яку), керуючись статтями 50, 123 КПК України,

постановив:

Визнати профспілкову організацію Енського міськторгу цивільним позивачем у даній справі, про що повідомити голову прфкому даної профспілки і роз'яснити йому права і обов'язки цивільного позивача, передбачені ст. 50 КПК України.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Постанову мені оголошено 3 січня 199_ р.

З правами і обов'язками цивільного позивача ознайомився — особисто прочитав текст ст. 50 КПК України. Ці права мені зрозумілі.

Ніяких зауважень, заяв не маю.

Представник цивільного позивача, в. о. голови профкому Енського міськторгу Петров Н.І.

Постанову оголосив, права і обов'язки роз'яснив.

(підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

встановив:

Директор Енського міськторгу, надсилаючи в прокуратуру матеріали документальної ревізії про значну недостачу грошей (сума) в касі профкому міськторгу, просив визнати керований ним міськторг цивільним позивачем і повернути в касу гроші, яких не вистачає, за рахунок винних.

Беручи до уваги, що матеріальні збитки безпосередньо понесла профспілкова організація міськторгу, а не міськторг, що вкрадені гроші були не державними, а колективними, профспілковими і, враховуючи, що цивільним позивачем визнана профспілкова організація Енського міськторгу, керуючись ст. 50 КПК України,

постановив:

Відмовити у визнанні Енського міськторгу цивільним позивачем у даній справі, про що повідомити директора міськторгу.

Слідчий прокуратури м. Енська юрист 2-го класу

(підпис)

Постанову мені оголошено 3 січня 199_ р.

Право її оскарження прокурору м. Енська роз'яснено.

Директор Енського міськторгу Сидоров І.Д.

(підпис)

Постанову оголосив, права роз'яснив.

Слідчий прокуратури м. Енська юрист 2-го класу

(підпис)

(підпис)

ПОСТАНОВА про відмову у визнанні цивільним позивачем

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України,

46

ПОСТАНОВА

про притягнення до справи особи як цивільного відповідача

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши кримінальну справу за обвинуваченням Васіної О.В. у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України,

47

Ірр

встановив:

Водій автотранспортного підприємства № 1062 м. Енська Войчук 1.П. 4 січня 199_ р. перевозив на закріпленій за ним автомашині ЗІЛ-150, держзнак КИС 53-76 описані у обвинуваченої Васіної О.В. меблі, телевізор й інше майно. О 15 год. ЗО хв. на перехресті вулиць Магістральної і Садової він допустив автопригоду, внаслідок чого розбився телевізор "Славутич Ц-202" вартістю (сума), на який був накладений арешт для забезпечення заявленого Енським міськторгом у даній справі цивільного позову.

Беручи до уваги викладене, і враховуючи те, що згідно з вимогами ст. 450 Цивільного кодексу України відповідальність за цю шкоду зобов'язані нести транспортні організації, та керуючись статтями 51, 124 КПК України,

постановив:

Притягнути до участі у справі як цивільного відповідача автотранспортне підприємство № 1062, про що повідомити його директора, і роз'яснити йому чи представникові відповідача права, передбачені ч. 2 ст. 51 КПК України.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Дана постанова мені оголошена 15 січня 199_ р. і надана можливість особисто вивчити текст ст. 51 КПК України, у якій вказані права цивільного відповідача, і уточнити їх у слідчого.

Ознайомившись з правами цивільного відповідача, висловлюю заперечення проти пред'явленого позову до авто-підприємства, яке я очолюю, і бажаю ознайомитись з матеріалами справи після закінчення попереднього слідства.

Заперечення проти позову нашим юристом буде подане у письмовій формі.

Директор АТП № 1062 (службове посвідчення № 17 від 13 грудня 199_ р., видане (указати ким)

Постанову оголосив і права роз'яснив.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

(підпис)

Штамп автопідприємства, дата відправлення, вихідний №*

Прокурору м. Енська Перушку С.А.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ проти пред'явленого позову

Слідчий прокуратури м. Енська Ільєнко А.Р. своєю постановою від 15 січня 199_ р. притягнув АТП № 1062 як цивільного відповідача у кримінальній справі за обвинуваченням Васіної О. В. в розкраданні профспілкових коштів в особливо великих розмірах і в інших злочинах.

Підставою до цього, як зазначено в постанові слідчого, стало те, що водій нашего автопідприємства Войчук І.П. 4 січня 199_ р. перевозив на склад міськторгу майно (меблі, телевізор тощо), на яке було накладено арешт для забезпечення заявленого цивільного позову, і в районі торговельно-економічного інституту допустив автоаварію, внаслідок якої був розбитий кольоровий телевізор вартістю (сума). Дорожньо-транспортна подія сталась через те, що безпосередньо перед рухаючим автомобілем раптово вискочила дівчина, спіткнулась і упала. Водій Войчук 1.П., намагаючись уникнути наїзду, крутнув кермо вправо і автомашина вдарилась об дерево, з кузова вилетів телевізор і розбився.

Ми заперечуємо проти рішення слідчого про притягнення АТП № 1062 як цивільного відповідача у кримінальній справі Васіної О.В., бо наше автопідприємство до злочинних дій цієї обвинуваченої не має ніякого відношення.

Своє заперечення ми мотивуємо тим, що слідчим порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства, які полягають в тому, що згідно із статтями 28, 51 КПК України цивільний позов в кримінальній справі може бути пред'явлений до обвинуваченого або до осіб, які несуть майнову відповідальність, але тільки за злочинні дії обвинуваченого. В даній же справі водій АТП № 1062 Войчук І.П. до кримінальної відповідальності не притягається і до нашого автопідприємства ніхто із потерпілих ніяких матеріальних вимог не заявляє.

1 Документи службового листування виконуються з урахуванням відповідних ГОСТів, як правило, на спеціальних бланках з штампом установи, на якому проставляється дата (день, місяць, рік) відправлення документа і його вихідний номер.

49

„ащцши іА«      і^у      і^а

І^^^^^ІІь^&кІ^і^^ІишІІ^^в^уІі^^І

Крім того, з автопідприємством ніхто не укладав договору про перевезення майна, яке було описане у обвинуваченої Васіної О. В. За наказом № 87 директора АТП від З січня 199_ р.х водій Войчук 1.П. на автомашині повинен був 4 січня 199_ р. перебувати у відрядженні за межами м. Енська і не займатися самовільно перевезенням майна, яке не має ніякого відношення до АТП № 1062.

На підставі викладеного і керуючись ст. 51 КПК, дирекція АТП № 1062 заперечує проти притягнення нашого і автопідприємства як цивільного відповідача в кримінальній; справі за обвинуваченням Васіної О.В.

Прокурора міста просимо скасувати постанову слідчого 1 від 15 січня 199_ р. '

Директор АТП № 1062

Заперечення склав юрисконсульт АТП № 1062

(підпис) (підпис)

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

про обов'язок не розголошувати даних попереднього слідства

м. Енськ Дата Я, слідчий прокуратури м. Енська, Ільєнко А.Р., згідне зі ст. 121 КПК України попереджаю Карапузова Івана Макаровича — експерта-бухгалтера у справі Васіної О.В., якг обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і,  172, ч. З ст.  193 КК України, про обов'язок нерозголошувати даних з цієї справи без мого дозволу аб дозволу прокурора м.  Енська і про кримінальну відповідальність за ст.  181 КК України у разі порушення цьог попередження.

З даним попередженням і зі змістом ст. 181 КК ознайо-і мився особисто, ніяких заперечень і зауважень не маю.

Експерт-бухгалтер

Слідчий прокуратури м.Енська, юрист 2-го класу

50

(підписі (ОД

ПОСТАНОВА

про відвід особи,

яка проводить дізнання

м. Енськ

Дата

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С.А., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної О.В. у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч 3 ст. 193 КК України,

встановив:

Підозрюваний Войчук І.П. (дата) заявив відвід інспектору ДАІ УВС м. Енська ст. лейтенанту міліції Євстиг-неєву Б.С., якому доручено проведення дізнання у справі в зв'язку з автомобільною подією, котру допустив водій Войчук І.П. при перевезенні майна обвинуваченої Васіної О.В., на яке було накладено арешт.

У своїй заяві підозрюваний пише, що не довіряє проведення дізнання працівнику ДАІ Євстигнеєву Б.С. на тій підставі, що він його добре знає, раніше мав з ним сутечки з приводу притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. За скаргою Войчу-ка І.П. це адміністративне стягнення судом було скасовано* а Євстигнеєву Б.С. керівництвом ДАІ було вказано на недопустимість перевищення своїх повноважень і на не-об'єктивність в своїх службових діях.

Беручи до, уваги, що викладені обставини викликають сумнів в об'єктивності проведення дізнання Євстигнеє-вим Б.С., керуючись статтями 60, 130 КПК України,

постановив:

1. Заявлений відвід старшому інспекторові ДАІ Євстигнеєву Б.С., який проводить дізнання у кримінальній справі в зв'язку з автоаварією, котру допустив водій Войчук 1.П., задовольнити.

2. Кримінальну справу, порушену в зв'язку з цією автоаварією, для подальшого розслідування передати слідчому прокуратури м. Енська, юристу 3-го класу Процьку С.Г\

Прокурор м. Енська, радник юстиції

(підпис)

ПОСТАНОВА1 про надання дозволу обвинуваченій особі на побачення

м. Енськ

Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіиої О.В. у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України,

в ста нов ив: <

Обвинувачена Васіна О.В., яка тримається під вартою, звернулася з заявою від (дата) до прокурора м. Енська про надання їй побачення з її матір'ю.

Ця заява направлена мені для вирішення по суті. Обвинувачена просить надати їй побачення зі своєю матір'ю Васіною Ольгою Григорівною для вирішення питання про запрошення адвоката у справі, а також щодо встановлення опіки над її малолітньою дочкою.

Враховуючи   обгрунтованість   заяви   обвинуваченої,   на підставі ст. 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення", керуючись ст. 130 КПК України, постанов ив:

1. Надати обвинуваченій Васіній Ользі Володимирівні дозвіл на побачення з її матір'ю Васіною Ольгою Григорівною (указати її паспортні дані) у слідчому ізоляторі УВС Енського виконкому обласної Ради народних депутатів (указати адресу) тривалістю до однієї години під контролем адміністрації цього ізолятора.

2. Постанову для виконання і для ознайомлення з нею арештованої Васіної Ольги Володимирівни направити начальнику слідчого ізолятора № 1 УВС м. Енська, а такоз Васіній Ользі Григорівні (указати адресу її проживання).

Цей дозвіл вважається дійсним протягом семи днів з дня отримання постанови матір'ю обвинуваченої — Васіною О.П

Слідчий прокуратури м. Енська, (підпис] юрист 2-го класу

(гербова печатка прокуратури) Постанову отримала Васіна О.Г.

(дата)

(підпис]

' На практиці допускається оформлення надання дозволу на побачень особам, взятим під варту, листом на ім'я начальника місця поперед ув'язнення. Тут треба мати на увазі, що згідно з Законом України попереднє ув'язнення" такий дозвіл надається не родичам чи іншим заарештованого, а йому особисто.

52

Штамп прокуратури, дата відправлення, вихідний №

ОКРЕМЕ ДОРУЧЕННЯ1

Начальникові відділу внутрішніх справ виконкому міської Ради народних депутатів м. Енська, полковникові міліції Мухову Г.С.

В моєму провадженні знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни, скарбника профкому Енського міськторгу, у розкраданні грошових коштів в особливо великих розмірах.

В ході попереднього слідства встановлено, що Васіна О.В. значні суми викрадених грошей витрачала на курортах м. Ялти.

В серпні 199_ р. вона відпочивала в санаторії "Енергетик" м. Ялти. В той час Васіна О.В. проживала в одній кімнаті з відпочиваючою Вдовенко Марією Степанівною, яка за даними, що в нас є, працює в побуткомбінаті, розташованому на території м. Енська.

В порядку ст. 118 КПК України прошу провести нижче-викладені дії:

1) установити місце проживання Вдовенко Марії Степанівни (вік приблизно ЗО років) і допитати її як свідка, з'ясувати такі обставини: з якого і по який час вона проживала в санаторії "Енергетик" з Васіною О.В., чи мала санаторну путівку Васіна; що вона знає про її придбання, яку суму Васіна заплатила за путівку, і кому; з ким із знайомих проводила час Васіна, хто вони, де проживають, працюють; чи відвідувала Васіна ресторани, з ким і як часто; що їй відомо про наявність грошових сум у Васіної; який одяг мала Васіна на курорті; чи не розповідала їй Васіна про розкрадання профспілкових грошей, якщо так, то що саме; що писала їй Васіна у своїх листах.

2.   При   встановленні   місцезнаходження   листів   Васіної О.В. на адресу Вдовенко М.С., провести їх виїмку.

1 Окреме доручення, яке надсилається за межі України, пропонується виконувати російською мовою.

53

Зібрані матеріали на виконання даного доручення прошу без затримки направити на адресу: 252000, м. Бнськ, вул. Енська, 13, прокуратура м. Енська, каб. 7, слідчому прокуратури Ільєнку А.Р.

Обвинувачена тримається під вартою. Справа знаходиться на контролі в Генеральній прокуратурі України.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

22   ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО

ПОСТАНОВА про притягнення як обвинуваченого

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-1

ко   А.Р.,    розглянувши   матеріали   кримінальної   справи)

№ 14-832 про розкрадання колективних грошей, які нале-1

жали профспілковій організації Енського міськторгу,

встановив:

1.  Бухгалтер Енського міськторгу Васіна О.В., буді скарбником профкому названого торгу, в період з 199_ 199_ рр. зловживала своїм посадовим становищем, викс ристовуючи підроблені документи, систематично не..опрн-| бутковувала   і   недооприбутковувала   по   касі   профком} грошові  кошти,   що  надходили  у  вигляді  профспілковим внесків,   які  утримувались  з  працівників  при  видачі зарплати.

Із каси Енського міськторгу Васіна О.В. отримала і, н< оприбуткувавши, привласнила:

20 червня 199__ р. — (сума)  (видатковий касовий чеі № 434);

21 жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий че

№620);

12 вересня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий че

№ 239);

13 жовтня 199_ р. — (сума)  (видатковий касовий ч«

№ 286);

54    {

ЗО листопада 199_ р. — (сума) (видатковий касовий 'чек № 344);

6 квітня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 71);

14 червня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 160), з них Васіна О.В. оприбуткувала по касі (сума), а (сума) витратила на свої потреби:

З січня 199_ р, — (сума) (видатковий касовий чек № 506), з них Васіна оприбуткувала (сума), а (сума) привласнила.

УЗ метою приховання розкрадання (сума), Васіна підробила квитанцію про отримання із Залізничного районного відділення Ощадбанку в м. Енську профспілкових марок, виправивши цифру 1109 на 1308 крб.

Крім того, Васіна О.В. систематично привласнювала великі суми профспілкових грошових коштів, які отримувала в названому районному відділенні Ощадбанку з поточного рахунку № 119 профкому міськторгу. Маючи чекову книжку з використаними чеками, 2 вересня 199_р. вона склала свідомо неправдиву заяву в районний відділ Ощадбанку на одержання нової чекової книжки, в якій підробила підпис голови профкому Міркіна А.П. За підробленою заявою Васіна О.В. в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська отримала чекову книжку з номерами чеків від 74651 до 74676. Чеки використовувала для розкрадання грошей, зокрема, отримала і привласнила.

З вересня 199_ р. за чеком № 74652 — (сума).

25 вересня 199_ р. за чеком № 74653 — (сума) отримала начебто для покупки спортивного інвентаря, але із них (сума) привласнила;

13 листопада 199_ р. за чеком № 74654 — (сума).

Напередодні ревізії 14 грудня 199_ р. Васіна О.В. за чеком № 74655 отримала в названому відділенні Ощадбанку (сума) і з метою приховання недостачі внесла їх в касу профкому. Всього Васіна О.В. для своїх потреб викрала (сума), завдавши профспілковій організаидї Енського міськторгу матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, тобто вчинила злочин, передбачений ст. 86і КК.

2. Як видно із викладеного, Васіна О.В. з 199_ по 199_ рр., будучи посадовою особою — скарбником профкому Енського міськторгу, неодноразово з корисливих мотивів, з метою викрадення грошових коштів і приховання цього злочину, займалась підробленням офіційних фінансових документів, куди вносила свідомо неправдиві дані. Вона склала свідомо неправдиву заяву в Залізничне район-

55

не відділення Ощадбанку в м. Енську для одержання чекової книжки, підробивши підпис голови профкому Енського міськторгу Міркіна А.П., і квитанцію про отримання профспілкових марок із відділення Ощадбанку, виправивши цифру 1108 на 1308, одержувала гроші із цього відділення Ощадбанку за незаконно придбаною чековою книжкою, тим самим вчинила посадовий підлог, тобто злочин, передбачений ст. 172 КК України.

3. 25 грудня 199_ р. Васіна О.В. викрала із квартири своєї сусідки Зюзіної Галини Тихонівни диплом Р № 924918 про закінчення Саратовського економічного інституту в 196^_ р. і мала намір переробити його на своє ім'я, тобто вчинила злочин, передбачений ч. З ст. 193 КК

України.

Беручи до уваги наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення злочинів Васіною О.В., керуючись статтями 130, 131, 132, 140, 144 КПК,

постановив:

1) Притягнути Васіну Ольгу Володимирівну, яка народилась 2 вересня 195_ р., як обвинувачену, пред'явити їй обвинувачення за статтями 86і, 172, ч. З ст. 193 КК.

2) Оголосили Васіній О.В. цю постанову і роз'яснити суть пред'явленого обвинувачення і права обвинуваченої.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підписці

Постанову мені оголошено 17 січня 199_ р.

Суть пред'явленого мені обвинувачення роз'яснено. Роз'яснені також права обвинуваченого, я особисто з ними ознайомилась, вивчила зміст статей 43, 44, 46 і 142 КПК України і зробила для себе необхідні виписки.

Ознайомившись зі своїми правами і пред'явленим меі обвинуваченням, прошу не притягувати мене до відповідальності за привласнення (сума), одержаних мною за че-< ком № 74655, оскільки я цих грошей собі не взяла,  а оприбуткувала по касі профкому. Показання бажаю даватї на своїй рідній російській мові, заявляю клопотання пре допуск захисника з моменту пред'явлення мені обвинув! чення, я погано бачу на одне око, часто страждаю голов-] ними болями,   а обвинувачення пред'явлене мені,  дужа серйозне з суворою санкцією.

Обвинувачена

(підписі

ч ПОСТАНОВА1 прокурора про допуск захисника

до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення

м. Енськ Дата

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С.А., розглянувши прохання Васіної Ольги Володимирівни, обвинуваченої за статтями 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України, про допуск захисника до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення і ознайомившись'з матеріалами названої кримінальної справи,

встановив:

Скарбник профкому Енського міськторгу Васіна О.В., зловживаючи своїм посадовим становищем і підробляючи фінансові документи, систематично протягом 199_— 199_рр. привласнювала гроші профкому, викравши всього (сума). Крім того, Васіна О.В. 25 грудня 199_р. викрала диплом своєї сусідки Зюзіної Г.Т. про закінчення економічного інституту.

Санкція ст. 86і КК України, за якою обвинувачується Васіна О.В., передбачає позбавлення волі. Обвинувачена Васіна має поганий зір, часто страждає головними болями, раніше перебувала на обліку в психоневрологічному диспансері, що підтверджується документами медичних закладів (а. с. 28—33).

Враховуючи обставини даної справи і стан здоров'я обвинуваченої Васіної'О.В., з метою забезпечення її прав та сприяння всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи, керуючись ч. 1 ст. 44, п. 12 ст. 227 КПК України,

постановив:

1) Допустити захисника до участі.в справі з моменту пред'явлення обвинувачення Васіній О.В., про що їй повідомити.

2)   Дану   постанову   направити   слідчому   прокуратури

м. Енська, юристу 2-го класу Ільєнку А.Р. для виконання.

Про прийняте рішення повідомити голову Енської місь-

1 Ця постанова здебільшого має історичне значення, оскільки новим законодавством передбачається участь захисника з моменту появи підозрюваного.

56

хої колегії адвокатів  з метою виділення  захисника для участі при пред'явленні обвинувачення Васіній О.В.

Прокурор м. Енська, радник юстиції

Постанову мені оголошено 17 січня 199_р. Обвинувачена Васіна О.В.

(підпис>

(ПІДЕ

ПРОТОКОЛ

допиту обвинуваченого

(із застосуванням звукозапису)

м. Енськ .       Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2 класу їльєн-ко А.Р., за участю захисника Фельдмана А.М. — члена колегії адвокатів м. Енська, в своєму службовому кабінет з додержанням вимог статей 85, 85і, 143, 145 КПК провії допит обвинуваченої Васіної О.В., який розпочався о 1' годині і закінчився о 17 годині.

Перед початком допиту обвинувачена і захисник повідомлені про те, що буде застосовуватися звукозапис за допомогою магнітофона "Яуза-5", феррмагнітної стрічки типу 6, шириною 6,55 мм, при швидкості руху 9,53 см/сек.

Обвинувачена, назвіть своє прізвище, ім'я, по батькову

— Васіна Ольга Володимирівна.

Рік, місяць, день і місце народження.

—  195_ р., 2 вересня, с. Лебеді Липівського район Енської області. Громадянство.

— Громадянка Росії. Національність.

— Росіянка. Освіта.

— Середня спеціальна,  закінчила Енське торгої училище в 196_р. Сімейний стан.

— Одружена, з чоловіком не проживаю. Місце роботи і посада.

— До арешту працювала бухгалтером в Енському

58

торзі   і  одночасно  була  скарбником  профкому   Енського міськторгу.

Місце проживання.

— м. Енськ, вул. Широка, 99, кв. 51. Судимість.

— Не судима.

Скажіть, обвинувачена Васіна, чи визнаєте ви себе винною в пред'явленому обвинуваченні?

— Винною в пред'явленому мені обвинуваченні, викладеному в постанові від 17 січня 199_р., визнаю себе частково — я витратила на свої потреби профспілкових грошей не (сума), а (сума).

Пропоную вам дати показання по суті обвинувачення:

— По суті пред'явленого мені обвинувачення можу сказати те, що: проживаю я з малолітньою донькою в кооперативній квартирі. Оленка навчається в третьому класі і одночасно відвідує музичну школу. Чоловік мене залишив, живе з іншою жінкою. Зарплата в мене невеличка. Стан здоров'я — поганий. Постійно відчуваю потребу в санаторно-курортному лікуванні. Грошей не вистачало і я їх стала брати із профспілкової каси, оскільки працювала скарбником. Попервах я повертала їх в касу. Потім перестала повертати, бо не було де взяти. Спочатку я привласнювала незначні суми, а пізніше брала і великі, але в касу їх не повертала. В торзі був заведений порядок, згідно з яким профспілкові внески утримувались із зарплати при її одержанні. В касі профкому я отримувала ці внески за видатковими касовими ордерами. Профком також мав свій рахунок в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська, звідки можна було брати гроші за чековою книжкою, яка знаходилась у мене. Я зараз не пам'ятаю дат і номерів розрахункових касових ордерів, за якими одержувала гроші і не оприбутковувала їх. Але знаю, що в 199_р. я не здала в касу спочатку (сума), потім — (сума). В 199_р. витратила "а свої потреби спочатку 300, а потім брала ще тричі по (сума). Влітку 199_ р. я одержала із каси (сума), з яких взяла собі (сума), а на початку 199_р. недооприбуткувала (сума). Великі суми одержувала за чековою книжкою із районного відділення Ощадбанку, де був відкритий на наш профком рахунок № 119. Восени 199_ р. я за чеками одержала спочатку (сума), а потім — (сума). Майже всі гроші я взяла собі. Я не вважаю себе винною лише у викраденні (сума), які я одержала в районному відділенні Ощадбанку перед початком ревізії в грудні 199_ р. їх я одразу внесла в касу з тим, щоб

59

ревізори не виявили недостачі. Ці гроші я не привласнювала і ними не користувалась. Отже, в цілому я витратила на себе більше (сума). При обшукові в мене забрали

(сума).

Як   вам   вдавалося   приховувати   таку   велику   суму

грошей?

— Ревізії у нас проводили не часто і вони були не дуже! детальними. Мені довіряли. Крім того, я підробляла деякі' фінансові документи. Одного разу на квитанції про одержання марок я виправила шляхом підчистки цифру 1109

на 1308.

Я мала також невраховану чекову книжку, яку одержала за заявою, розписавшись за голову профкому Мір-кіна — скопіювавши його підпис на віконному склі.

На які потреби ви витрачали привласнені гроші?

— Оплачувала кооперативну квартиру. Купила меблі "Міраж". Двічі відпочивала в Ялті. Платила гроші за навчання дочки в музичній школі. Витрачала на повсякде™* потреби, але ніколи не пиячила. В моїй квартирі п'янок було. Я вела скромний спосіб життя, виховувала дочку.

Що  ви   можете  сказати  про  викрадення  диплома

сусідки?

— Це дійсно було. В грудні 199__ р. я зайшла до Зюзіної. її вдома не було. Двері відчинила її малолі дочка. В столі я взяла диплом про закінчення економічно "інституту і хотіла переробити його на своє ім'я, з тим, щі працювати на більш високій посаді. В своїх вчинках роз каююсь, сама прийшла а повинною.

Протокол мною прочитаний, з моїх слів записано

вірно.

(п

не

Обвинувачена

Захисник,

який брав участь при допиті

Допитав слічий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)! (підпис)!

Допит закінчено. Вам відтворюється повністю фонограї» звукозапису ваших показань.

Назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові.

— Васіна Ольга Володимирівна.

Ви прослухали звукозапис своїх показань.

Чи маєте ви які-небудь зауваження чи доповнення?

— Ні, не маю. Фонограма відображає весь хід допиту так, як він проводився.

Назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові.

— Васіна Ольга Володимирівна.

Магнітофонна стрічка з записом показань обвинуваченої Васіної О.В/ упакована в паперовий конверт, який опечатаний сургучем, печаткою слідчого і прилучений до справи.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

Захисник, який брав участь при допиті

і був присутній при відтворенні звукозапису

Обвинувачена

(підпис)

(підпис) (підпис)

ПОСТАНОВА

про закриття справи

в частині пред'явленого обвинувачення

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України,

встановив:

17 січня 199_. р. Васіній 0,В. було пред'явлено обвинувачення в тому, що вона систематично розкрадала грошові кошти, вчинила посадовий підлог, а також викрала диплом у сусідки про закінчення економічного інституту.

Всього Васіній О.В. поставлено у вину розкрадання профспілкових коштів на суму (сума), в тому числі викрадення (сума), одержаних нею 14 грудня 199_ р. в Залізничному районному відділенні Ощадбанку в м. Енську за чеком № 74655.

Під-час попереднього слідства цей епізод пред'явленого обвинувачення не підтвердився. Як видно із матеріалів справи, указану суму Васіна О.В. одержала напередодні проведення ревізії, і спочатку слідчими органами це було розцінено як приховування недостачі. Проте пізніше було установлено, що гроші в сумі (яку), які були призначені для придбання спортивного інвентаря, не були оприбутко-

60

Ішумситами профкому опе-

.Ісіній О.В. обвинувачення в] (сума),  отриманих нею за  чеком! долося. • (кладеного, і керуючись ч. 2 ст. 141 і п.

.    ,      ІНІЙ,

постановив: Справу в частині обвинувачення Васіної Ольги Володимирівни в привласненні (сума), одержаних нею за чеком № 74655 14 грудня 199_ р., провадженням закрити за і відсутністю за цим епізодом в діяннях Васіної О.В. складу злочину, про що їй повідомити.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис) 1

Постанова мені оголошена 19 січня 199__ р. Обвинувачена (підписці

"Санкціоную" Прокурор м. Енська радник юстиції

(підпис) (Перушко С.А.) Дата

встановив:

Васіна О.В., прцюючи бухгалтером Енського міськторгу і одночасно будучи скарбником профкому цього торгу, зловживала своїм посадовим становищем, займалась посадовим підлогом, підроблювала фінансові документи, систематично привласнювала грошові кошти профспілкової організації. Всього вона викрала (сума). Крім того, вона викрала диплом у своєї сусідки по квартирі Зюзіної Г.Т. про закінчення економічного інституту.

Беручи до уваги, що притягнена як обвинувачена Васіна О.В., залишаючись на зазначених посадах і маючи доступ до бухгалтерських документів, може заважати розслідуванню злочинів, впливати на своїх співробітників, які є свідками у її справі, і цим самим перешкоджати встановленню істини у даній справі, керуючись ст. 147 КПК,

постановив:

1)  Усунути обвинувачену Васіну Ольгу Володимирівну, на час проведення попереднього слідства з посади бухгалтера Енського міськторгу і скарбника профспілкового комітету цього торгу.

2) Копію даної постанови направити директорові Енського міськторгу і в комітет профспілкової організації даного торгу для негайного виконання.

Віповідно до ст. 114 КПК України дана постанова обов'язкова для виконання.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА про усунення обвинуваченого з посади

м. Енськ Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р.,  розглянувши матеріали кримінальної справи з обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчинене злочинів, передбачених статтями 86і, 1,72 і ч. З ст. 193 К1 України,

62

.щЛ^а^^цглйЙІЙЙ^^І^^ШіШй^^їІ^^^ЙІЙаі"        ^ГІ^ЙЙІЇІЙЕМїй:

^^^^^^^^^^^^^ИИИИИІИИИ;...

23  ЗАТРИМАННЯ І ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

ПРОТОКОЛ

затримання підозрюваного у вчиненні злочину

м. Енськ Дата

(з вказівкою години і хвилин)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А.Р., у відповідності зі ст. 11-5 КПК України затримав громадянина України .Купршшса Степана Івановича, 1939 р. народження, який мешкає в м. Енську по вул. Кільцевій, 7, кв 13, працює начальником відділу кадрів Енського міськторгу.

Купришко С.І. був застигнутий в своїй автомашині "ВАЗ-2101" на обочині Кільцевої дороги в районі тарного складу № 2 громадським автоінспектором Шелестом Дмитром Петровичем при зґвалтуванні неповнолітньої Бобко Світлани Іванівни і доставлений в міське управління міліції в 22 години ЗО хвилин, де потерпіла Бобко С.І. прямо вказала на Купришка С.І., як на особу, котра вчинила зґвалтування. Ці дані дають підставу для підозри Купришка С.І. у вчиненні зґвалтування, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі.

Обставини вчиненого не виключають того, що підозрюваний Купришко С.І. може сховатися від слідства і буде перешкоджати встановленню істини у справі, що і є мотивом для його затримання.

Затриманому Купришку С.І. відповідно до ст. 43і КПК, роз'яснено, що він підозрюється в зґвалтуванні неповно-^ літньої Бобко Світлани Іванівни, тобто у вчиненні зле чину, передбаченого ч. З ст. 117 КК України, і що він, підозрюваний,  має право давати пояснення, пред'явля докази, заявляти клопотання і відводи,  мати захисник вимагати перевірки прокурором правомірності затримання? оскаржувати дії і  рішення органів  дізнання,   слідчого 1 прокурора.

Затриманий Купришко С.І. пояснив:

"Бобко Світлану знаю як продавця. Вона давно просила покатати її на автомашині. Сьогодні ми поїхали по Кіль-^ цевій дорозі за місто. Біля тарного складу, в автомашині^ , 64

я, з її згоди, вступив з нею в статевий зв'язок. Потім Світлана стала кричати, нас затримали. Про те, що вона неповнолітня, а не знав. Прошу це врахувати. Те, що мене затримали, — непорозуміння."

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Затриманий (підпис)

Письмове повідомлення про затримання Купришка С.І. як підозрюваного у вчиненні зґвалтування неполнолітньої Бобко С.І. направлено прокуророві м. Енська, раднику юстиції Перушко С.А.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА

про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд

м. Енськ

Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної щодо Юрченка Івана Семеновича за ознаками злочину, передабченого ч. 2 ст. 149 КК України,

встановив:

Під час проведення обшуку на квартирі Юрченка І.С. був знайдений самогонний апарат і дві скляні трилітрові банки самогону. Юрченко І.С. виготовляв і зберігав його з метою збування.

Із довідки Бюро по працевлаштуванню населення Енського міськвиконкому видно, що Юрченко І.С. повинен виїхати в Тюменську область на нафторозробки. Беручи до уваги можливість ухилення Юрченка І.С. від слідства і пе-решкодження встановленню істини у кримінальній справі, а також враховуючи, що він в м. Енську має постійне місце проживання, працює в тресті їдалень водієм, раніше судимий не був, керуючись статтями 148—150 КПК України,

3. О. Мюсайленко

65

постановив: Застосувати щодо підозрюваного Юрченка Івана Семене-вича, 195_ р. народження, с. Соснівка Ольховського району Енської області, запобіжний захід — підписку про невиїзд зі свого місця проживання в м.Енську, про що його повідомити.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Постанову мені оголошено 16 січня 199_ р. Підозрюваний (підпис)

"Тримання під вартою Васіної Ольги Володимирівни санкціоную"

Прокурор м. Енська,

радник юстиції

(підпис) (Перушко С.А.)

(дата)

(гербова печатка прокуратури)

ПОСТАНОВА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

м. Енськ

Дата

ПІДПИСКА про невиїзд

м. Енськ Дата

Я, Юрченко Іван Семенович, проживаю постійно в м. Енську, вул. Зелена, 5, кв. 32, даю цю підписку про те, що до закінчення попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню мене у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК, зобов'язуюсь не виїзджати із вказаного місця свого проживання без дозволу слідчого і судових органів і з'являтися за їх викликом. Мені оголошено, що, коли я порушу дану підписку про невиїзд, то міра запобіжного заходу може бути замінена на більш сувору, як про це вказано в ст. 151 КПК України.

Підозрюваний

Підписку взяв

слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу

(підпис)

(підпис)

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановив:

Васіна О.В., працюючи скарбником профкому Енського міськторгу, за період з 20 липня 199._ р. по 3 січня 199_р. привласнила (сума) членських внесків. Розкрадання колективних коштів Васіна О.В. здійснювала, зловживаючи своїм посадовим становищем і займаючись посадовим підлогом. На фінансових документах вона підробила підпис голови профкому Міркіна А.П.

За незаконно придбаною чековою книжкою Васіна О.В. неодноразово одержувала великі грошові суми із Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська, в якому був відкритий рахунок профкому міськторгу. Значні суми грошей Васіна О.В. неоприбутковувала, привласнювала і витрачала на особисті потреби, цим самим завдала колективній організації майнові збитки в особливо великих розмірах.

За даний злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більше одного року. Крім того, Васіна О.В. 25 грудня 199_ р. викрала з квартири своєї

66

67

,„.,„, ^

сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічне інституту, намагаючись переробити його на своє ім'я.   .,

Таким чином, Васіна О. В. вчинила злочини, передбачеі^ статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України. Оскільки € достатні підстави вважати, що Васіна О.В., знаходячись на волі приховається від слідства і суду, або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, а такої беручи до  уваги тяжкість вчинених  злочинів, керуючис статтями 148—150, 155, 158, 161 КПК України,

постановив:

1. Обрати щодо обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни, яка народилась 2 вересня 195_ р. в с. Лебеді Липівського району Енської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, про що оголосити їй під розписку.

2. Арештовану Васіну О.В. тримати під вартою в слідчому ізоляторі №1 УВС Енського облвиконкому, куди і направити постанову для виконання.

3. Про арешт Васіної О.В. повідомити її матір і за місцем роботи в Енський міськторг.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Постанову мені оголошено 15 січня 199_ р. Обвинувачена (підпис)

Енському міському суду з кримінальної справи Васіної Ольги Володимирівни по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передабчених статтями 86\ 172, ч. Зет. 193 КК України.

На санкцію прокурора м. Енська на арешт обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни.

СКАРГА

м. Енськ

Дата

68

Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С.А. за постановою слідчого прокуратури м. Енська, юриста 2-го класу Ільєнка А.Р. (дата) санкціонував арешт обвинуваченої Васіної О.В. на тих підставах, що вона розкрадала колективне майно шляхом посадового підлогу і вкрала у своєї сусідки Зюзіної Г.Т. її диплом про закінчення економічного інституту, за що вона може бути позбавлена волі. У постанові про арешт обвинуваченої стверджується, що Васіна 0-В., перебуваючи на волі, приховається від слідства і суду, або буде перешкоджати встановленню істини у справі.

Санкцію прокурора на арешт обвинуваченої Васіної О.В. вважаю необгрунтованою і незаконною.

Органи розслідування не мали ніяких доказів щодо того, що обвинувачена приховається від слідства і суду або буде перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі. Доказом цього є те, що Васіна О.В. з'явилася з повинною, щиро разкаялась і сприяє розкриттю злочинів. Але всупереч вимогам ст. 148 КПК України, слідчий прокуратури домігся арешту Васіної О.В., а прокурор міста, даючи санкцію на це, ретельно не ознайомився з усіма матеріалами, що лягли в основу арешту, особисто не допитав обвинувачену, а обмежився лише позначкою на постанові слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що він провів бесіду з обвинуваченою Васіною О.В., чим грубо порушив вимоги ст. 157 КПК України.

При дачі санкції на арешт, прокурор, всупереч вимогам ст. 150 КПК України, не врахував хворобливий стан здоров'я обвинуваченої; позитивну характеристику її особи, те, що обвинувачена має на утриманні малолітню дитину.

69

Враховуючи   викладене,   та  керуючись  статтями   2365] 236* КПК України, »'              •

прошу:

Скасувати санкцію на арешт обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни, дану прокурором м. Енська  (дата),  у| негайно звільнити її з-під варти.

Захисник обвинуваченої

адвокат ЮК № 1 м. Енська (підпис)!

ПОСТАНОВА

судді про залишення скарги на арешт без задоволення

м. Енськ Дата

Суддя Енського міського суду Вдовенко Л.Р. у примі- І щенні суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши скаргу за  (дата)   захисника обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених стаття- і ми 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України, на санкцію прокуро- 1 ра на її арешт, а також ознайомившись з витребуваними матеріалами, на підставі яких дано санкцію на арешт, заслухавши пояснення захисника, який підтримав свою скаргу, доводи прокурора, котрий відстоював законність і обгрунтованість даної їм санкції на тримання обвинуваченої Васіної О.В. під вартою,

встановив:

Адвокат у своїй скарзі просить скасувати санкцію на арешт обвинуваченої Васіної О.В., яку дав прокурор м. Енська (дата), на тій підставі, що санкція була дана з порушеннями вимог статей 148, 150, 157 КПК України, оскільки Васіна О.В. з'явилася з повинною, щиро розкаялась і сприяє розкриттю злочинів, тому не буде приховуватися від слідства і суду або перешкоджати встановленню істини у справі. У скарзі також стверджується, що при арешті Васіної О.В. не були враховані стан її здоров'я, сімейний стан та позитивна характеристика, а при дачі санкції на арешт прокурор особисто не допитав обвинувачену.

Наведені доводи не дають підстав для звільнення обвинуваченої Васіної О.В. з-під варти.

Згідно з ст. 148 КПК питання про наявність достатніх підстав, необхідних для застосування запобіжного заходу,

. 70

вирішують слідчий і прокурор. Стан здоров'я обвинуваченої та її сімейний стан не є перешкодою для тримання Васіної О.В. під вартою, а позитивна характеристика — для скасування санкції на арешт є недостатньою. Особистий допит прокурором повнолітньої обвинуваченої при дачі санкції на її арешт відповідно до ст. 157 КПК є .правом, а не обов'язком прокурора. Бесіда прокурора з повнолітньою особою, що заарештовується, законом не забороняється, тому і не є підставою для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, і беручи до уваги те, що згідно з ст. 155 КПК України до осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 86і КК України, взяття під варту може бути застосовано з мотивів самої тільки небезпечності злочину, та керуючись ст. 2364 КПК України, постановив:

1. Залишити скаргу захисника про скасування санкції на арешт обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни без задоволення.

2. Постанову надіслати слідчому, в провадженні якого занходиться справа, прокуророві, який дав санкцію на арешт, та адвокату, який подав скаргу.

Ця постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя (підпис)

"З скасуванням тримання під вартою Зубової Ольги Володимирівни згодний"

Прокурор м. Енська (підпис), * дата, гербова печатка

ПОСТАНОВА про скасування запобіжного заходу

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А.Р.,  розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Зубової Ольги Володимирівни у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 168 КК України, встановив:

10 січня 199_ р. щодо підозрюваної Зубової О.В. був

71

обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, санкціонований прокурором м.Енська. Така міра була обрана у зв'язку з тим, що Зубова О.В., будучи головою ревізійної комісії об'єднаного профкому Енського міськтор-гу і займаючи відповідальне посадове становище, шляхом вимагання одержала хабар у сумі (якої) і французькі духи "Шанель" від скарбника профкому міськторгу Васіної О.В. під час проведння в неї ревізії по касі в грудні 199_ р. Про це заявила в прокуратурі Васіна О.В. Під час обшуку на квартирі Зубової О.В. було знайдено (сума) і духи "Шанель". На очній ставці з Зубовою О.В. Васіна О.В. підтвердила факт дачі їй хабара.

Таким чином підстави для арешту підозрюваної Зубової О.В. спочатку були. В процесі слідства Зубова О.В. категорично заперечувала причетність до хабарництва і пояснювала, що Васіна О.В. її обмовила, що про наявність у неї духів вона знала раніше. Знайдені ж при обшукові гроші, назбирані для того, щоб купити одежу.

В даний час Васіна О.В. притягнута до кримінальної відповідальності за розкрадання профспілкових грошей в особливо великих розмірах і за вчинення посадового підлогу. Виникли сумніви в правдивості показань •• Васіної О.В., яка звинувачувала Зубову О.В. в хабарництві. Достатніх підстав для пред'явлення обвинувачення підозрюваній Зубовій О.В. в одержанні хабара немає, а встановлений десятиденний строк тримання під вартою закінчується.

Враховуючи   викладене,   і   беручи   до   уваги,   що   підозрюваній Зубовій О.В. в установлений строк обвинува-] чення не було пред'явлено, керуючись статтями 148, КПК України,

постановив:

1. Скасувати запобіжний захід — тримання під вар-| тою — щодо підозрюваної Зубової Ольги Володимирівни,І 192_р. народження, уроженки м. Енська, Енської області,; і з-під варти її негайно звільнити.

2. Дану постанову направити для негайного виконання | начальникові слідчого ізолятору №1 УВС м. Енська, а ко-і пію — прокуророві м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

72

(підпис)

"Тримання під вартою Іванова Степана Сергійовича санкціоную"

Прокурор м. Енська, радник юстиції

(підпис) Щерушко С.А.)

Дата

(гербова печатка

прокуратури)

ПОСТАНОВА про зміну запобіжного заходу

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р.,  розглянувши матеріали кримінальної справи за обвинуваченням Іванова Степана Сергійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 215 КК України, встановив:

Іванов С.С. ЗО грудня 199_ р., повертаючись з роботи на автомашині ВАЗ-2103 в напрямку бензоколонки, яка знаходиться на вул. Садовій, наїхав на пенсіонера Климен-ка їгнатія Анатолійовича. Від одержаних тілесних ушкоджень потерпілий помер.

З врахуванням того, що Іванов С.С. доставив потерпілого в лікарню, про те, що сталося, повідомив в прокуратуру, раніше судимий не був, в м. Енську має постійне місце проживання і роботи, що явка його в прокурорсько-слідчі органи може бути забезпечив підпискою про невиїзд, щодо Іванова С.С. 2 січня 199_ р. був застосований указаний запобіжний захід.

В процесі розслідування виявилось, що Іванов С.С. володів автомашиною "ВАЗ-2103" незаконно. Він З листопада 199_ р. таємно викрав її з гаража, який належав Каза-ряну Р.М., заподіявши йому значну матеріальну шкоду. Дана крадіжка кваліфікується як злочин, передбачений ч. 2 ст. 140 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше одного року. Іванов С.С. написав листа своєму знайомому в м. Облуччя Хабаровського краю з проханням підшукати йому роботу.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів і беручи до уваги, що є достатньо підстав вважати, що обвинувачений Іванов С.С., перебуваючи на волі, може приховатись від слідства і суду або буде перешкоджати встановленню

73

істини у кримінальній справі, керуючись статтями 148-150, 155, 158, 161, 165 КПК,

.  постановив:

1. Змінити запобіжний захід з підписки про невиїзд щодо обвинуваченого Іванова С.С., 193_ р. народження, уроженца м. Енська Енської області, на тримання під вартою, про що оголосити йому під розписку.

2. Арештованого Іванова С.С. тримати під вартою в слідчому ізоляторі №1 УВС м. Енська, куди і направити дану постанову для виконання.

3. Про арешт Іванова С.С. повідомити його дружину, а також — за місцем роботи в Енській міськторг.

4. Копію цій постанови направити прокуророві м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

Обвинувачений

(підпис) (підпис)

"Тримання під вартою Захарова Миколн Петровича санкціоную" Прокурор Енської області, державний радник юстиції 3 класу

(підпис) (Ткач П.І.)

Дата

(гербова печатка

прокуратури)

ПОСТАНОВА

про оголошення розшуку

обвинуваченого і його арешт

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки грошових коштів в сумі (якої) із каси Енського міськторгу, за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 81 КК України1,

1 Сумою у великих розмірах вважається така, яка в 100 і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України (Голос України, — 1992. — 6 серпня).

74

встановив:

В ніч з 3 на 4 грудня 199_ р. із каси Енського міськторгу було викрадено (сума), які залишилися від часткової виплати 'заробітної плати;

Злочинець виламав вхідні двері в касу, перепиляв петлю дверцят сейфу, а потім, виявивши в ящику столу ключ від сейфу, відімкнув його, і викрав вказану суму.

На столі касира був знайдений аркуш паперу з непристойним зображенням і цинічним зверненням на адресу працівників, які не одержали зарплати.

Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи на ручці дверей в касу і на склянці виявлені відбитки пальців колишнього столяра Енського міськторгу Захарова Миколи Петровича, раніше судимого за злісне хуліганство. Почеркознавча експертиза показала, що цинічне звернення, залишене в касі, виконано тим же Захаровим М.П., який напередодні крадіжки заходив до касира і запитував, чи отримав зарплату його знайомий Змієв І.Т.

24 січня 199_ р. щодо Захарова М.П. винесена постанова про притягнення його як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 81 КК України, за який може бути призначене покарання — позбавлення волі на строк більше одного року.

Місце перебування обвинуваченого Захарова М.П. встановити не вдалося. Із показань свідка Змієва І.Т. видно, що розшукуваний Захаров М.П. збирався виїхати за межі України в Казахстан. Але в аеропорту м. Енська зареєстрований авіаквиток на прізвище Захарова М.П. до м. Енська на Україні. Таким чином, є підстави припускати, що розшукуваний Захаров М.П. знаходиться в межах України.

Беручи до уваги викладене, а також те, що обвинувачений Захаров М.П. переховується від слідства і суду та перешкоджає встановленню істини у справі, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, керуючись статтями 138, 139, 148—150, 155 КПК України,

постановив:

1. Оголосити розшук обвинуваченого Захарова Миколи Петровича, 196_ р. народження, уроженця м. Енська Енської області, раніше судимого за хуліганство, який проживає в м. Енську, вул. Світла, 7, кв. 3. І продовжувати вживати заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого.

2. При виявленні обвинуваченого Захарова М.П. негайно взяти його під варту і повідомити про це в прокуратуру м. Енська. .

^Ш^М^Щю ,^.,д

75

3.  Дану  постанову  направити у відділ кримінальнеє розшуку управління внутрішніх справ м. Енська для викс нання разом з довідкою необхідних даних про особу шукуваного.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (г

ДОВІДКА

з вказівкою необхідних даних

про особу розшукуваного

Щодо особи розшукуваного обвинуваченого Захарова Миколи Петровича є такі відомості: народився 20 грудня 196_ р. в м. Енську Енської області, закінчив 8 класів середньої школи № 40 м. Енська, 15 серпня 199_ р. був засуджений народним судом Енського р-ну м. Енська за ч. 2 ст. 206 КК України, звільнився з місця позбавлення волі після відбуття покарання в серпні 199_ р., неодружений, на військовому облікові перебуває в Енському міськвійськкоматі, паспорт громадянина СРСР УП 650753 одержав у вересні 198_р. в УВС м. Енська.

Зі слів очевидців, Захаров М.П. середнього зросту і статури, лоб низькій, підборіддя пряме, очі сірі, брови широкі, волосся на голові кучеряве, темнорусяве. На лівому боці грудей є татуїровка у вигляді дівчини з розпущеною косою, носить одяг переважно спотривного стилю, при собі має складаний ніж, цигарки "Столичні", хоча сам не палить.

Батьки Захарова М.П. померли. Його відчим Марат Аб-дуршанов проживає десь у Криму.

Розшукуваний листувався з неповнолітньою Лисіною Галиною Федорівною, яка проживає в Караганді.

23 лютого 199_ р. в аеропорту м. Енська зареєстрований авіаквиток ВЖ № 716238 до м. Енська на прізвище Захарова Миколи Петровича, але на посадку в літак він не з'явився.

В кримінальній справі є фотографія Захарова М.П., докази обставин вчинення їм злочину й інші відомості, з якими працівники кримінального розшуку можуть ознайомитись безпосередньо у слідчого, котрий проводить розслідування злочинів, вчинених розшукуваним.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Дата      ~ .

2.4 ДОПИТИ, ОЧНА СТАВКА, ВПІЗНАННЯ

1 Необхідні дані про особу розшукуваного згідно з ч. І ст. 139 КІШ вказуються в постанові про оголошення розшуку, проте,, в практиці ці дані більш детально викладаються в окремо оформленій довідці.

76

ПРОТОКОЛ допиту свідка

м. Енськ

Дата

Допит розпочато о 9-й год., закінчено о 10-й год.

Слідчий прокуратури м.Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А.Р. в своєму службовому кабінеті допитав свідка з додержанням вимог статей 85, 167, 170 КПК України.

Особа   свідка   встановлена   за   паспортом   громадянина , СРСР  УІУ-РУ   №  440557,  виданим  відділом  внутрішніх І», справ Енського райвиконкому м. Енська 5 лютого 198_р. В     1.   Прізвище,   ім'я,   по   батькові   —   Міркін   Анатолій В Петрович. 1*     2. Рік народження — 193_.

3. Громадянство — громадянин Росії.

4. Національність — росіянин.

5. Освіта — вища юридична, закінчив Харківський юридичний інститут в 196_ р.

р     6. Місце роботи, посада — Енський міськторг, голова Ц профкому.

р     7.   Місце  проживання  —  м.   Енськ,   вул.   Енська,   32, кв. 6.

Міркіну А.П. повідомлено, що його викликали як свідка у справі Васіної О.В., обвинуваченої в розкраданні коштів. Міркін А.П., як свідок, попереджений про обов'язок розповісти все, що йому відомо у справі, а також про кримінальну відповідальність за ст. 178 КК України за відмову від дачі показань і за ст. 179 КК України за дачу завідомо неправдивих показань.

(підпис свідка)

На запитання, в яких стосунках він знаходиться з обвинуваченою Васіною О.В., свідок Міркін А.П. відповів: в нормальних, службових. На пропозицію дати показання про факти, які стосуються даної справи, свідок Міркін А.П. попросив дозволу особисто викласти показання в письмовому вигляді в присутності слідчого.

77    .

Показання свідка Міркіна А.П.:

Я, Міркін Анатолій Петрович, знаю Васіну Ольгу з 198_р. по спільній роботі в міськторзі. Як скарбник профкому вона працювала, на перший погляд, сумлінно. Мені, як голові профкому, ніколи не скаржилась на недостачу грошей у касі. Про те, що у Васіної була запасна, незаконно одержана чекова книжка, я нічого не знав. Вона одержала її в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська без мого відома, підробивши в заяві до відділення Ощадбанку мій підпис. Про привласнення Васіною профспілкових внесків мені нічого не відомо.

На засіданні профкому скарбник Васіна звітувала про свою роботу приблизно раз на квартал, що відображено в протоколах. Ми їй довіряли. Перед виборами нового профкому ревізійна комісія перевірила роботу каси. Недостачі грошей не виявлено, а чому — не знаю. Мабуть, перевірка проводилась поверхово. Привласнення грошей виявили лише ревізори із об'єднаного профкому торгу. Акт ревізії ми направили в прокуратуру. Більше пояснити нічого не можу.

Написано мною власноручно

(підпис)

Свідок.

Запитання. Що ви можете сказати стосовно особи обвинуваченої Васіної?

Відповідь. Наскільки мені відомо, з її слів, вона з чоловіком не жила, хоча перебувала в зареєстрованому шлюбі. На роботі поводила себе скромно, виховувала дочку, яка займалась музикою. Васіна за собою стежила, носила дорогий одяг. В останній час вона носила норкову шапку і натуральну шубу. Дома у неї я ніколи не був. Близьких подруг на роботі Васіна не мала.

Запитання. Що вам відомо про крадіжку диплома про закінчення інституту, яку вчинила Васіна?

Відповідь. Про це мені нічого не відомо. Одного разу Васіна говорила: добре було б закінчити інститут.

Відповіді на запитання слідчого мною прочитані, з моїх | слів записані вірно. Доповнень і зауважень не маю.

Свідок

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

78

(підпис) (підпис)

ПРОТОКОЛ допиту потерпілого

м. Евськ

Дата

Допит розпочато о 10-й год., закінчено о 10-й год. 45 хв. *

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р. в своєму службовому кабінеті допитав потерпілу з додержанням вимог статей 85, 167, .170, 171 КПК України.

Особа потерпілої встановлена за паспортом громадянина СРСР УП РУ № 430633, виданим відділом внутрішніх справ Енського райвиконкому м.Енська 10 лютого 199_р.

1. Прізвище, ім'я, по батькові — Зюзіна Галина Тихонівна.

2. Вік — 45 років.

3. Громадянство — громадянка Росії.

4. Національність — росіянка.

5. Освіта — вища, закінчила Саратовський економічний інститут.

6. Місце роботи, посада — Енський металургійний завод, економіст планового відділу.

7. Місце проживання — м. Енськ, вул. Крайня, 12, кв. 4.

Зюзіна Г.Т. попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 178 КК України.

(підпис потерпілоО

На запитання про те, в яких стосунках вона знаходиться з обвинуваченою Васіною О.В., потерпіла Зюзіна Г.Т. заявила, що стосунки у неї з сусідкою Васіною О.В. були нормальні, поки та не вкрала її диплом.

Потерпілій запропоновано розповісти все, що їй відомо у справі.

Зюзіна Г.Т. дала такі показання.

Васіну Олю знаю з моменту вселення в квартиру, тобто з грудня 198_р. Двері наших квартир знаходяться поруч. По-сусідськи заходили одна до одної в гості, але не дуже дружили. Про те, що я закінчила економічний інститут, вона знала з моїх слів. Документи я зберігаю в шухляді письмового стола. Васіна це бачила, коли заходила до мене. Одного разу вона попросила мене показати свій диплом, сказала, що також хотіла б поступити до інституту. Це було восени 199_ р. 26 грудня 199_ р. я хотіла зняти

І •ґІЙЇЇІ'ІЙШіШІМІІМІіЙйІІ 'ЇЙ'"'

79

копію диплома та не змогла цього зробити. Моя десятирічна дочка Оленка сказала, що вчора заходила тьотя' Оля і комусь від нас подзвонила по телефону, який завжди стоїть на моєму письмовому столі. Про те, що не стало диплома, я повідомила в міліцію, висловивши припущення, що його могла взяти сусідка Васіна, оскільки вона напередодні крадіжки була в мою відсутність в квартирі. Моє припущення пізніше підтвердилося. Свій диплом я бачила в міліції, куди з'явилась за викликом.

Запитання. Що ви можете розповісти про особу Васіної О.В.?

Відповідь. Я ніколи не думала, що вона може таке учинити. В останній час Васіна з чоловіком не жила. Я часто бачила, як до неї заходили не відомі мені чоловіки. Видно було, що в квартирі вони пиячили. Чоловіки виходили курити в коридор і знову повертались в квартиру. П'яною я її ніколи не бачила.

Запитання. Які меблі в квартирі Васіної О.В.?

Відповідь. В останній час у неї були імпортні меблі, здається, "Міраж". Вартості їх я не знаю. Вона говорила, що купила їх в магазині через знайому, яка працює в ресторані "Бригантина".

Протокол мною прочитаний, зауважень, немає. Показання з моїх слів записані правильно.

Потерпіла

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

ПРОТОКОЛ очної ставки

(підпис)

(підпис)

м. Енськ

Дата

Очна ставка розпочата о 9-й год., закінчена о 10-й год.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р. в своєму службовому кабінеті з додержанням вимог статей 172, 173 КПК України провів очну ставку між раніше допитаними потерпілою Зюзіною Галиною Тихонів-ною (а. с. 46—47) і обвинуваченою Васіною Ольгою Воло-80

димирівною (а. с. 24—28), оскільки в їх показаннях є протиріччя стосовно способу життя Васіної О.В. Усунути їх важливо для характеристики її особи, обставин витрат нею

_ викрадених грошей.

Потерпіла Зюзіна Г.Т. попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань*

(підпис)

На запитання, чи знають допитувані одна одну і в яких стосунках знаходяться, викликані на очну ставку показали:

потерпіла Зюзіна Г.Т.: сидячу переді мною Васіну Ольгу Володимирівну знаю як сусідку по місцю проживання. Відносини у нас нормальні; особистих рахунків між нами

немає;

обвинувачена Васіна О.В.: переді мною сидить Зюзіна Галина Тихонівна. Я її знаю як сусідку по будинку. Відносини у нас були хороші. Особистих рахунків між нами не було.

— Потерпіла Зюзіна Г.Т., вам пропонується дати показання про спосіб життя сусідки Васіної О.В.

Потерпіла Зюзіна Г.Т.: знаю, що Васіна О.В. проживала в трикімнатній квартирі з чоловіком і малолітньою дочкою. Будинок наш кооперативний. Приблизно два останні роки я не бачила, щоб чоловік Васіної приходив додому. Вона мені говорила, що він з ними не живе. Причини не знаю. Неодноразово бачила, як у вечірній час до Васіної приходили не знайомі мені чоловіки. З усього було видно, що вони в квартирі пиячили: виходили у коридор покурити, а потім знову заходили в квартиру. Саму Васіну п'яною не бачила ніколи. В її квартирі я також бачила імпортні меблі — з виду дорогі, а також кольоровий телевізор.

Одягалась Васіна добре, мала натуральну шубу, норкову шапку. За які гроші вона це купляла, сказати не можу.

— Обвинувачена Васіна О.В.,  вам пропонується дати пояснення щодо показань потерпілої Зюзіної Г.Т.

Обвинувачена Васіна О.В.: не можу повністю підтвердити показання сусідки Зюзіної. Це неправда, що я пиячила з чоловіками в квартирі, що до мене вони не раз заходили вживати спиртні напої. Іноді у мене бував двоюрідний брат Тітов Василь, який працює таксистом. Ніяких п'янок не було. Меблі і інші товари купляла за гроші, які брала в касі профкому за місцем роботи. Про це я уже говорила на слідстві.

81

— Потерпіла Зюзіна Г.Т., опишіть зовнішній вигляд осіб, які приходили на квартиру Васіної пиячити.

Потерпіла Зюзіна Г.Т.: найчастіше я бачила у Васшої чоловіка середнього зросту, років тридцяти, кавказького тину, волосся і очі темні, ніс з невеликою горбинкою. Одягнений був здебільшого в джинсові штани, піджак синього .. кольору спортивного покрою. Чому Васіна не признається,' що до неї приходили цей й інші чоловіки, сказати не можу. Не знаю.

— Обвинувачена Васіна О.В., чи підтверджуєте ви показання Зюзіної?

Обвинувачена Васіна О.В.: показання Зюзіної не підтверджую.

На запитання, чи будуть у допитуваних запитання одна до одної, потерпіла Зюзіна Г.Т. і обвинувачена Васіна О.В. відповіли заперечливо.

Протокол очної ставки мною прочитаний. З моїх слів записано правильно, доповнень і зауважень до протоколу не маю.

(підпис потерпілоО

Протокол очної ставки мною прочитаний. Показання з моїх слів записані вірно. Доповнень до протоколу не маю.

(підпис обвинуваченоО

Очну ставку провів слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

ПРОТОКОЛ

про пред'явлення особи для впізнання і його наслідки

(підпис)

м. Енськ

Дата

Впізнання

'   "       розпочато о 10-й год., закінчено об 11-й год.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн ко А.Р.  в  своєму службовому  кабінеті  при  природному освітленні з додержанням вимог статей 174, 176 КПК України в присутності понятих Яковлева Миколи Івановича, який проживає в м. Енську, вул. Цементна, 3, кв.  1, і

82

Й^М&Г Ъ^Ш&           ^^Ш|^^|^М^^^^:||Ш^^^|' .^^^^^^^Я^^м^^^^ЫК^^^^^^Л^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ШЁ^шш^

Коновалове!' Раїси Григорівни, яка проживає в м. Енську, вул. Цементна, 3, кв. 5, пред'явив для впізнання потерпілій Зюзіній Галині Тихонівні 193_ р. народження, яка проживає в м. Енську, вул. Крайня, 12, кв. 4, раніше допитаній про зовнішність і прикмети,особи, що впізнавалась (а. с. 48—49), таких осіб, які не мають різких відмінностей-в зовнішності та одягові:

1. Акопяна Григорія Федоровича 195_ р. народження, середнього зросту, худорлявого, волосся чорне, кучеряве, очі темно-сині, ніс з горбинкою, вдягненого в джинсовий костюм синього кольору, піджак спортивного покрою, черевики темні, проживає в м. Енську, вул. Гагаріна, 6, кв. 23.

2. Фурлузані Ігоря Пантелеймоновича 195_ р. народження, худорлявого, волосся темне, хвилясте, очі темно-коричневі, ніс випуклий, одягнений в джинсові синюваті штани, піджак синього кольору спортивного стилю, черевики темно-коричневі, проживає в м. Енську, вул. Кожедуба, 12, кв. 3.

3. Батурського Мойшу Львовича 194_ р. народження, середнього зросту, худорлявого, волосся чорне, кучеряве, очі коричневі, ніс з родимкою на спинці, одягнений в сині штани, піджак із джинсової тканини синюватого тону, черевики чорні, проживає в м. Енську, вул. Артільна, 10, кв. 4.

Названі особи пред'являються для впізнання стоячи, їм запропоновано зайняти місця в одному ряду за своїм розсудом.

Особа, що впізнавалась, — Акопян Г.Ф. став між Фурлузані І.П. і Батурським М.Л. За пропозицією слідчого понятий Яковлев М.І. по телефону запросив із кімнати для відвідувачів потерпілу Зюзіну Г.Т. для проведення впізнання особи.

Зюзіна Г.Т. попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

(підпис потерпілої)

Учасникам пред'явлення для впізнання роз'яснено право робити зауваження і доповнення, які вносяться в протокол, а понятим, крім того, — обов'язок засвідчити факт, зміст і результати пред'явлення для впізнання. Слідчий пропонує впізнаючій Зюзіній Г.Т. вказати серед пред'явлених осіб на громадянина, якого вона могла зустрічати раніше, і пояснити, за якими ознаками вона його впізнала.

Зюзіна Г.Т., оглянувши пред'явлених для впізнання осіб, вказала на громадянина, який назвався Акопяном Григорієм Федоровичем, і заявила:

1

т

_ — Цього чоловіка раніше я не раз бачила у Васіної Ольга, моєї сусідки по квартирі. З ним приходили ше двоє чоловіків. Вони пиячили в квартирі, співали пісні. Його я впізнала за такими ознаками, як вік, зріст, статура, темне волосся і очі, ніс з характерною горбинкою, одяг, особливо запам'ятався піджак спортивного покрою.. Інших пред'явлених для впізнання осіб я не знаю і раніше ніколи не бачила.

На прохання учасників впізнання слідчий зачитав протокол вголос.

Зауважень і доповнень немає. Все записано вірно. Впізнаюча

Впізнаний

Особи, які впізнавались

Поняті

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис) (підпис) (підпис) (підпис) (підпис) (підпис) (підпис)

(підпис)

ПРОТОКОЛ

про пред'явлення предмета для впізнання і його наслідки

м. Енськ

Дата

Впізнання

розпочато о 9-й год., закінчено о 9-й год. 45 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу їльєн-ко А.Р. в своєму службовому кабінеті при природному освітленні з додержанням вимог статей 175, 176 КПК України в присутності понятих Семенової Лариси Ігорівни, яка проживає в м. Енську, вул. Колодязьна, 93, кв. 50, і Шевчука Андрія Борисовича, який проживає в м. Енську, вул. Колодязьна, 92, кв. 6, пред'явив для впізнання свідкові Юрчуку Івану Семеновичу 195_ р. народження, який

84      .

проживає в м. Енську, вул. Локомотивна, 3, кв. 5, раніше допитаному про ознаки пред'явленої для впізнання друкарської машинки і про обставини, при яких він її бачив (а. с. 50—51), такі три канцелярські друкарські машинки:

1. Друкарську машинку з розвернутою кареткою "Образцовая Ундервуд" чорного кольору з російським шрифтом.

2. Друкарську машинку з розвернутою кареткою типу "Ундервуд", на щитку якої назва машинки стерта, темно-сірого кольору з російським шрифтом.

3. Друкарську машинку "Ундервуд" чорного кольору з російським шрифтом.

За пропозицією слідчого поняті на свій розсуд прикріпили до друкарських машинок номерки 1, 2, 3 і розмістили їх на столі в один ряд. Потім слідчий по телефону запросив із кімнати для відвідувачів Юрчука І.С., попередив його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань.

(підпис свідка)

Учасникам пред'явлення для впізнання роз'яснено право робити зауваження і доповнення, які підлягають занесенню в протокол, а понятим, крім того, — обов'язок засвідчити достовірність , записів у протоколі пред'явлення для впізнання, передбачений ст. 127 КПК України.

Слідчий пропонує впізнаючому вказати на друкарську машинку, яку він може впізнати, і пояснити, за якими ознаками він її впізнав.

Оглянувши пред'явлені друкарські машинки, свідок Юр-чук 1.С. заявив: "Друкарську машинку з номером 2 я не раз бачив у квартирі Васіної Ольги Володимирівни. Впізнаю її по назві — "Образцовая Ундервуд", по конструкції, кольору, шрифту, перевернутій літері "Е" на клавіші, підфарбованому чорною фарбою корпусові".

На прохання учасників впізнання слідчий зачитав протокол вголос.

Все записано вірно. Зауважень і доповнень немає.

Впізнаючий Поняті

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

85

(підпис) (підпис) (підпис)

(підпис)

ПОСТАНОВА про привід свідка

м. Енськ

Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

в ст.а нов ив :

• Свідок Юрчук Іван Семенович 195_ р. народження повістками викликався в прокуратуру для проведення впізнання на 9 год. 15 січня і повторно на 10 год. 19 січня, 199_ р. За викликами не з'являвся, від отримання повісток відмовляється, співробітнику міліції заявив, що у нього немає часу вдруге йти в прокуратуру, так як один раз його уже допитували.

Беручи до уваги, що свідок Юрчук І.С. без поважних причин не виконує своїх обов'язків щодо явки до слідчого і керуючись вимогам ч. 2 ст. 70, ст. 130 КПК України,

постановив:

1. Відносно свідка Юрчука Івана Семеновича, який проживає в м. Енську, вул. Локомотивна, 3, кв. 5, застосувати привід в прокуратуру м. Енська на 9 год. 23 січня 199_ р. в кабінет № 3 до слідчого Ільєнка А.Р.

2. Постанову для виконання надіслати начальнику відділу внутрішніх справ м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Дана постанова мені оголошена 20 січня 199_ р. Свідок (підпис)

86

2.5   ОБШУК, ВИЇМКА,

НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ,

ПРОСЛУХОВУВАННЯ ПЕРЕГОВОРІВ

Проведення обшуку санкціоную .

Прокурор м. Енська, радник юстиції

Перушко С.А. (підпис)

ПОСТАНОВА про проведення обшуку

м. Енськ .                                          Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за ознаками статей 86і і 172 КК України,

в стан овив:

Протягом 199_ — 199_ рр. скарбник профкому Енського міськторгу Васіна О.В. систематично привласнювала колективні гроші шляхом посадового підлогу і неоприбут-кування всіх сум, які надходили в касу профкому. Всього Васіна О.В. викрала більше __крб.

Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що в квартирі підозрюваної Васіної О.В. заховані речі, цінності і інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі, керуючись ст. 177 КПК України,

\

постановив:

1. Провести обшук в квартирі громадянки Васіної О.В., яка проживає в м. Енську, вул. Широка, 99, кв. 51, для відшукання і вилучення вказаних предметів і документів, які мають відношення до справи.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Дана постанова мені пред'явлена 3 січня 199_ р. Васіна О.В. (підпис)

,87

, ДЙМІУ -          :'гмІІІДЙМ^ІііМЙШЙ:'ЬйіІ'Ііі ''

И^^^^ВІ^І^^^^Д^^^.І^ціІ^^а^ДіІ^^^^^^^^^^^^^^^^И^Аіві. •..:

ПРОТОКОЛ обшуку

м. Енськ

Дата

Обшук розпочато о 10-й год., закінчено о 12-й год. 20 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р. на підставі постанови від 3 січня 199_ р. про проведення обшуку, санкціонованого прокурором міста, в присутності понятих Скобко Зої Іванівни, яка проживає в м. Енську, вул. Широка, 98, кв. З, і Баркіна Валентина Федоровича, який проживає в м. Енську, вул. Широка, 99, кв. 49, а також обшукуваної Васіної Ольги Володимирівни, яка займає квартиру № 51 в будинку № 99 по вул. Широкій м. Енська, з додержанням вимог статей 177, 181, 183, 186 і 189 КПК України провів обшук в названій квартирі Васіної О.В.

Перед обшуком слідчий пред'явив Васіній О.В. свою постанову від 3 січня 199_ р. про проведення обшуку, роз'яснив всім присутнім при обшуку їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і робити зауваження щодо цих дій, які мають бути занесені до протоколу.

Перед початком обшуку слідчий запропонував обшукуваній Васіній О.В. видати вказані в постанові предмети і документи, які мають відношення до розкрадання коштів, на що вона заявила, що профспілкових грошей в квартирі немає, а касові документи завжди зберігались на роботі. Після цього слідчий приступив до обшуку, в результаті якого виявив:

1. В правій верхній шухляді письмового стола серед газет і журналів:

а) шкільний зошит в клітинку, на першому аркуші якого фіолетовим барвником написана заява в прокуратуру м. Енська, яка починається словами: "Я, Васіна О.В. вирішила написати в прокуратуру" і закінчується словами: "Я готова понести будь-яку кару";

. б) аркуш із шкільного зошита в клітинку, заповнений в основному цифровими записами, виконаними фіолетовим барвником. Аркуш починається записом: "1980 179+146" і закінчується словами: "За чеком більше 1 тис.";

в) блокнот в твердій палітурці 'розміром 9x13,5 см, 50 аркушів. Папір світлий, налінійований. Обкладинка коричневого кольору, на одній із її сторін відбиток золотистого кольору: "Делегатові профспілкової конференції". На перших трьох аркушах блокнота декілька записів, які почина-

88

ються словами: "Вдовиченко Марія" і закінчуються записом: "Переговорити з Анатолієм Петровичем".

2. У спальній кімнаті на ліжку під подушкою знайдено поштовий конверт, загорнутий в рушник. В ньому виявлені грошові купюри — двадцять п'ять штук по сто карбованців з позначками: на першій купюрі "А 3 9865124", далі цифри зростають на кожній купюрі на одиницю, остання 25-а позначена "АЗ 9865148".

Всі знайдені документи і гроші (дві тисячі п'ятсот крб.) слідчим пред'явлені понятим і обшукуваній Васіній О.В., а потім вилучені для приєднання до кримінальної справи.

Протокол слідчий прочитав вголос.

Все записано вірно. Ніяких зауважень і заяв не надійшло. .

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

Особа, у якої проводився обшук Поняті

(підпис) (підпис) (підпис) (підпис)

Другий   примірник   даного   протоколу   вручений   Васіній О.В., в квартирі якої проводився обшук

. '    (підпис обшукуваної)

ПОСТАНОВА про проведення виїмки

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за ознаками статей 86і і 172 КК України, встановив:

Васіна О.В., будучи скарбником профкому Енського міськ-торгу, систематично протягом 199_—199_ рр. привласнювала колективні гроші шляхом підлогу документів і неоприбут-кування всіх грошових сум. 2 вересня 199_р. Васіна О.В. склала заяву до Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська для одержання нової чекової книжки, підробивши підпис голови профкому Міркіна А.П. Одержавши по підробленій заяві чекову книжку, Васіна О.В. незаконно користувалась нею для привласнення грошей.

89

їм

Беручи до уваги, що вказана підроблена заява, яка знаходиться в Залізничному райвідділі Ощадбанку м. Енська, має значення для справи, керуючись ст. 178 КПК України, постановив:

Провести виїмку заяви профкому Енського міськторгу від 2 вересня 199_ р. на одержання чекової книжки із справ Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, • юрист 2-го класу                                                             (підпис)

Дана постанова мені пред'явлена 4 січня 199_ р.

(підпис представника відділення Ощадбанку)

ПРОТОКОЛ ВИЇМКИ

м. Енськ

Дата

Виїмка

розпочата о 10-й год.,

закінчена о 10-й год. 45 хв.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р. на підставі своєї постанови від 4 січня 199 р. про проведення виїмки, в присутності понятих Симонова Івана Андрійовича, який проживає в м. Енську, вул. Кільцева, 93, кв. 51, і Шведова Петра Івановича, який проживає в м. Енську, вул. Леніна, 17, кв. 1, з участю управляючої Залізничним районним відділенням Ощадбанку м. Енська Петрової Ірини Яківни, з додержанням вимог статей 178, 181, 183, 186, 188 КПК України провів виїмку заяви про видачу чекової книжки профкому Енського міськторгу. Перед виїмкою слідчий пред'явив постанову від 4 січня 199_р. представниці районного відділення Ощадбанку — його управляючій Петровій 1.Я., потім роз'яснив всім присутнім при виїмці їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і робити заяви щодо цих дій з занесенням в протокол.

Управляючій відділенням Ощадбанку Петровій 1.Я. запропоновано видати вказану в постанові заяву, за якою була видана чекова книжка профкому Енського міськторгу. Управляюча відділенням Ощадбанку пред'явила справу № 16, в якій на с. 7 була підшита заява профкому Енського міськторгу з проханням видати чекову книжку. Вка-

90

а,4йІг' уш&^&||^і&|Іші&

. а^й^^^^^^м^аг^д^ш^^д^аД^^^^^^^^^^^^^^ИИ

зана заява датована 2 вересня 199_ р., виконана на друкарській машинці, на стандартному аркуші білого паперу, в лівому верхньому кутку якого чорнилом чорного кольору зроблена позначка "Вх. № 6.5.09.88 р."

Дана заява була пред'явлена понятим і вилучена слідчим для приєднання до кримінальної справи по обвинуваченню Васіної О.В.

Протокол слідчим прочитаний вголос. Все записано вірно. Ніяких заяв і зауважень від учасників виїмки не надійшло.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

Представниця відділення Ощадбанку Поняті

(підпис) (підпис) (підпис) (підпис)

Другий примірник протоколу вручений представниці Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська — його управляючій Петровій 1.Я.

(підпис представниці)

Накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, що надходить на ім'я Васіної Ольги Володимирівни,

і виїмку її в поштово-телеграфних закладах санкціоную

Прокурор м. Енська, радник юстиції

ПерушкоСЛ.      (підпис) Дата

ПОСТАНОВА

про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і її виїмку

м. Енськ Дата

• Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за ознаками статей 86і і 172 КК України,

91

^ЩИРР^*      ^ЩВЩ^р.

встановив:

Протягом кількох років скарбник профкому Енського міськторгу Васіна О.В. систематично привласнювала профспілкові гроші, підробляла касові документи. Викрадені гроші вона витрачала на свої потреби, неодноразово їздила на курорти, заводила там знайомства з відпочиваючими, з деякими з них листується.

Беручи до уваги, що в поштово-телеграфній кореспонденції, яка надходить на адресу громадянки Васіної О.В., а також в тій, яку вона відправляє, можуть міститись дані, які мають значення для встановлення істини у даній справі, керуючись ст. 187 КПК України, постановив:

1. Накласти арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію (за винятком газет і журналів, які Васіна О.В. отримує за передплатою), яка поступає на ім'я Васіної Ольги Володимирівни за адресою: м. Енськ, вул. Широка, 99, кв. 51, а також на ту, що виходить від неї.

2. Запропонувати начальникові Головпоштамту м. Енська організувати затримку вказаної в постанові кореспонденції, про що повідомити слідчого по телефону 224-14-90.

3. Затриману кореспонденцію оглядати і проводити виїмку тієї, яка має відношення до справи.

Другий примірник даної постанови надіслати начальникові Головпоштамту м. Енська для виконання п. 2 постанови.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу ,                       (підпис)

Дану постанову одержав 6 січня 199_ р.

Начальник Головпоштамту

м. Енська (підпис)

ПРОТОКОЛ виїмки поштово-телеграфної кореспонденції

м. Енськ Дата

Виїмку

розпочато об 11-й год. закінчено об 11-й год. ЗО хв>

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р. на підставі своєї постанови від 6 січня 199_р. про

92

накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і її виїмку, санкціоновану прокурором м. Енська, в присутності начальника відділення зв'язку № 140 Сауляка Григорія Юхимовича, який проживає в м. Енську, вул. Садова, 74, кв. 6, і листоноші цього відділення Усової Олени Петрівни, яка проживає в м. Енську, вул. Дитяча, 17, кв. 11, з додержанням вимог статей 181, 186, 189 КПК України провів виїмку листа із поштового відділення № 140. Перед виїмкою представникам поштового відділення роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і робити заяви щодо цих дій з занесенням до протоколу.

Начальникові поштового відділення Сауляку П.Ю. запропоновано видати затриманий лист на ім'я громадянки Васіної О.В. Конверт листа стандартних розмірів. На його лицьовій стороні друкарським способом надруковано: "АВИА", кольорове зображення гір. Є круглий поштовий штамп, на якому написано: "СССР, Энск, ПЖДП, 1661, 8323". Адреса одержувача: м. Енськ, вул. Широка, 99, кв. 51. Написана від руки фіолетовим барвником. В графі "Адреса відправника" зазначено: "Вдовиченко Маша".

У розпечатаному конверті міститься білий аркуш паперу, складений вдвоє, на одній із сторін від руки фіолетовим чорнилом є запис на двадцяти п'яти рядках. Лист починається словами: "Дорога Олю, добрий день! Мене викликали в прокуратуру для допиту..." і закінчується словами: "Збираюсь до тебе приїхати, тримайся. До зустрічі, твоя..." Далі нерозбірливо підпис. Після пред'явлення даного листа представникам поштового відділення № 140 він разом з конвертом був вилучений слідчим для приєднання до кримінальної справи.

Протокол слідчим прочитаний вголос. Все записано вірно. Ніяких заяв і зауважень від учасників виїмки не надійшло.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

Представники 140-го відділення зв'язку

(підпис) (підпис) (підпис)

Другий примірник даного протоколу одержав Начальник відділення зв'язку № 140

(підпис)

Прослуховування

переговорів з квартирного

телефону потерпілої

Зюзіної Галини

Тимофіївни

з.__до__199_р.

санкціоную

' Прокурор м. Енська

радник юстиції Перушко С.А.         (підпис)

__199 р.

ПОСТАНОВА про зняття інформації з каналу телефонного зв'язку

м. Енськ Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 173, ч. З ст. 193 КК України,

встановив:

Бухгалтер Енського міськторгу Васіна О.В., будучи скарбником профкому названого торгу, зловживаючи своїм посадовим становищем, підроблюючи офіційні документи, систематично привласнювала профспілкові кошти. Всього вона викрала більш як (вказати суму), заподіявши профспілковій організації значну майнову шкоду. Крім того, Васіна О.В. викрала із квартири своєї сусідки Зюзіної Г.Т. її диплом про закінчення економічного інституту.

Потерпіла Зюзіна Г.Т. на допиті (дата) пояснила, що в квартирі Васіної О.В. збирались невідомі чоловіки, пиячили, співали пісні, і одного з них впізнала при проведенні впізнання (дата). Ним виявився громадянин Акопян Григорій Федорович.

Потерпіла _ січня 199_ р. звернулася до прокуратури м. Енська з обгрунтованою письмовою заявою про те, що після її допиту і проведення впізнання у справі Васіної О.В. невідомий громадянин неоднаразово телефонував їй додому і погрожував розправою, аж до вбивства її і її дитини, ультимативно вимагаючи змінити свої показання, дані на попередньому слідстві. Потерпіла Зюзіна Г.Т. вважає загрозу небезпеки наявною і просить забезпечити її безпеку, права і законні інтереси. Вона з метою викриття і покарання зловмисника згодна, щоб правоохоронні органи

94

\|

прослуховували переговори, які ведуться через и квартирний телефон № 510-19-27 Енського вузла зв'язку.

Дане прослуховування телефонних переговорів необхідно провести з межах двомісячного строку провадження попе-. реднього слідства на підставі п. 9 ч. 2 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Беручи до уваги викладене і те, що є достатні підстави вважати, що в результаті прослуховування даних телефонних переговорів будуть одержані відомості, які можуть мати суттєве значення для справи, керуючись вимогами ст. 130 КПК України,

постановив:

1. Здійснити з _ січня ііо _ лютого 199_ р. круглодо-бове зняття інформації з телефону № 510-19-27 Енського вузла зв'язку Енської міської телефонної мережі Міністерства зв'язку України, встановленого на квартирі громадянки Зюзіної Галини Тимофіївни, і одночасно вжити необхідних заходів щодо забезпечення безпеки потерпілої та членів її сім'ї.

2. Цю постанову надіслати начальнику відділу внутрішніх справ м. Енська для організації її негайного виконання.

3. При викритті особи, яка загрожує розправою потерпілій Зюзіній Г.Т., відразу повідомити мене, не припиняючи звукозапису переговорів та їх прослуховування. -

4. Учасників зняття інформації з телефонного зв'язку попередити про відповідальність за розголошення даних, що стали їм відомими.

З постановою ознайомити потерпілу Зюзіну Г.Т.

Слідчий прокуратури м. Енська,

юрист 2-го класу (підпис)

Постанова слідчим мені оголошена. Ніяких зауважень не маю.

Дата

(підпис потерпілої)

ПРОТОКОЛ зняття інформації з каналу телефонного зв'язку

м. Енськ Дата

-   Оперуповноважений ВКР Енського РВВС УВС м. Енська майор міліції Сірко Н.В. за завданням начальника Енсько-

95

^ЙУЙ^^Й|1У||^1^^»8аЛ'-?& аШ1^ИЙ^|| '               .^Ыца^д-Мдь^ -•

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^•^^^^^^^^уЛ^^^^^^^Щ -

го РВВС згідно з постановою слідчого прокуратури м. Енська, юриста 2-го класу Ільєнка А.Р. (дата), з участю спе-ціаліста-інженера ОТВ УВС м. Енська старшого лейтенанта Пронька С.Н., з додержанням вимог ст. 85 КПК України з 6 годин _ січня 199_ р. здійснюють звукозапис переговорів з телефону № 510-19-27 Енського вузла зв'язку Енської міської мережі Міністерства зв'язку України.

Спеціаліст Пронько С.Н. ознайомлений з своїми правами і обов'язками, викладеними в ст. 128* КПК України. Пронько С.Н. попереджений про відповідальність за відмову чи ухилення від виконання обов'язків спеціаліста, а також за розголошення даних, які стали йому відомі при проведенні звукозапису телефонних переговорів.

(підпис)

Зняття інформації з телефону № 510-19-27 здійснено в автоматичному режимі в приміщенні Енського вузла зв'язку Енської міської мережі за допомогою спеціальних технічних засобів контролю переговорів. Для звукозапису використано стандартний касетний магнітофон "Электроника-322". Запис проводився на компакт-касети "Свема-М-60".

У ході прослуховування відповідно до інтенсивності переговорів здійснені записи: _ січня 199_ р. — на дві компакт-касети, позначені № 1, 2; _ січня 199_ р. — на одну компакт-касету, позначену № 1. З _ січня по _ січня 199_ р. записи переговорів не проводились, бо їх не було, абонентка на телефонні дзвінки не відповідала.

Серед проведених звукозаписів є такі, які можуть мати важливе значення для розслідування кримінальної справи. Вони зафіксовані по одному разу на магнітних плівках касети № 2 за __ січня 199_ р. і касети № 1 за _ січня 199_ р.

1. Фонограма звукозапису на касеті № 2 за _ січня 199_ р. містить такі слова: "Ты зачем, сука, сопишь в трубку, не отвечаешь. Думай, что говорить следователю и быстрее. Опоздаешь, говорить уже не сможешь. Думай, мы еще позвоним". Це було сказано хриплим, схожим з "кавказькою" вимовою голосом. Розмова почалась о 23-й год. 10 хв. і продовжувалась ЗО сек. У зв'язку з її короткочасністю встановити номер телефону, його місцезнаходження і хто розмовляв не було можливості.

2. Фонограма звукозапису на касеті № 1 за __ січня 199_ р. починається словами: "Это снова мы с тобой хотим поговорить и с той же просьбой и тем же вопросом: когда ты перестанешь нас паскудить?" і закінчується фра-

96

ням м'язового напруження), як сильнопочаткові (з поглибленням напруження), як двовершинні (з послабленням в його середині). Відповідно до цього складоподіл проходить перед приголосним, після приголосного і в середині його.

Одиницею силабічної підсистеми є склад, або сила-бема. Склад - це типова для даної мови сукупність фонем, яка забезпечує лінійну організацію мовного потоку. Склад має певну структуру, яка складається щонайбільше з трьох частин: посилення тону, вершини і спаду тону, у графічному зображенні Д. У вершині складу перебувають головним чином голосні звуки, однак можливі випадки, коли вершину складу утворює приголосний: пор. серб, крв "кров", врт "сад", "город", смрт "смерть", чес. зіха (кі-га) "сльоза", УІІС "вовк".

Сполучення різних типів звуків в межах одного складу утворюють різні типи складів. Якщо позначити голосний звук V, а приголосний - символом С, то можливі такі типи складів: V, СУ, УС, СУС, УСС, ССУ, ССУС, СУСС, ССУСС та ін., наприклад, українські склади (наводяться односкладові слова):/, та, ас, том, ост, сто, стіл, кість, сторч. Кожна мова володіє власним набором типів складів.

Безперечно, в короткому параграфі неможливо охопити повністю всі проблеми фонетичної будови мови, серед них у фонетиці важливе місце посідають і ті, які тут лише перелічуються: питання про розмежувальні сигнали слів і морфем, про фонетичну структуру слова, про напівголосні й африкати, про так звану додаткову артикуляцію, про творення голосу, про сприйняття природного і синтезованого мовлення. Не менш важливі прикладні проблеми фонетики - створення письма для мов, які його не мали, а також удосконалення правописів старописемних мов, викладання нерідної мови у школі (зокрема її правильної вимови, створення синтезованого мовлення і автоматичних приладів для розпізнавання природного мовлення, механізм патології мовлення і т. ін. В останній час на перший план висунулись проблеми, пов'язані з відладжуванням усного спілкування людини з машиною. Адже комп'ютери п'ятого покоління, над створенням яких працюють вчені різних країн, повинні будуть забезпечувати діалог між

4 0216066

97

І

людиною і машиною засобами природної, а не штучної мови.

Підводячи підсумок, підкреслимо, що фонетична внутрішня система мови, якаоб'єднує всі звукові засоби мови, є неоднорідною. Вона складається з внутрішньо пов'язаних підсистем, у межах яких маємо справу з різноманітними одиницями: фонемами, просодемами, силабемами. Одиниці підсистем фонетичної системи є одноплановими, вони безпосередньо не пов'язані з мовними значеннями, але саме вони є тим матеріалом, з якого створюються двопланові величини.

Фонетична система мови досліджується з акустичної, артикуляційної та функціональної точок зору фонетикою, об'єктом якої є субстанція і форма плану вираження мови. У межах фонетики слід розрізняти фоно--логію, токологію (просодику, мелодику, акцентологію), силабологію. Фонетика широко застосовує різноманітні методи дослідження мовного матеріалу: безпосереднє спостереження, методи фізіології та електроакустики, фонометрії, фонологічного аналізу, метод екперименту та ін.

§ 4. Семантична система мови

Розгляд семантичної ендосистеми мови варто почати з деяких зауважень термінологічного характеру. Загально визнаним у лінгвістиці є розуміння семантики як сукупності різноманітних мовних значень або ж як розділу мовознавства, що вивчає смислову сторону мови. Разом з тим у мові розрізняють значення слова і значення речения. В цьому параграфі розглядаються не всі мовні значения, а лише ті, які характеризують слово як одну з найважливіших одиниць мови і як компонент речення, а також ті, які характеризують значущі складові частини слова. Говорячи про складові частини слова, маємо на увазі одиниці, менші за слово, але так само, як і слово, двобічні величини з власним планом змісту і планом вираження. Інакше кажучи, йдеться про величини першого членування мови - про слова і морфеми. Ці одиниці утворюють складну систему мовних знаків, форма яких складається з одиниць фонетичної

98

системи, а їх змістом є відношення до відображення свідомістю людини навколишньої дійсності та власного буття людини.

Процеси осмислення людиною об'єктивного світу нерозривно пов'язані з мовою. Пізнаючи навколишню дійсність, люди об'єктивно відображають її у своїй свідомості, але форми цього відображення, пов'язані з мовою, можуть бути різні. Відомо, наприклад, що в різних мовах є різна кількість назв основних кольорів видимого оптичного спектра - в одних мовах їх сім, в інших їх менше. У таблиці зіставлено українські назви основних кольорів з назвами в двох мовах нігеро-конголезької сім'ї - шона, поширеної в Мозамбіку, Замбії та Зімбабве, і баса, поширеної в Камеруні (приклади запозичені у Г. Глісона).

Звідси аж ніяк не випливає, що люди, у яких є лише три назви кольорів, не можуть розрізнити фізично інших кольорів, однак суспільний досвід того людського угруповання, до якого належать ці індивіди, ще не підбив у мові потреби словесного розрізнення інших кольорів, які розрізняються українською мовою.

бузковий синій блакитний зелений жовтий оранжевий червоний укр.

сірз^иіса  сіїета  сісепа •   * І сір8 иіса  шона

Ьиі    гіга   баса

Саме тому будь-який зміст можна виразити будь-якою людською мовою, але в одних мовах даний зміст ниражається простими одиницями семантичної системи мови, а в інших сполученням різних одиниць даної сис-І сми. Наприклад, поняття "взаємодопомога" передається у французькій мові не однослівно, як в українській, а сполученням слів аккіяіапсе тиіиеііе. Таким же чином поняття, яке українці називають словосполученнями срібний посуд, столове срібло, у французькій мові виражається однослівно-аг§епІегіе.

З другого боку, одне слово даної мови може відповідати одночасно декільком словам іншої мови. Наприклад, українське пальто має у французькій аж три

99

1

відповідники: раїеіоі, рапЗекзш, гаапіеаи, а французьке Ггопсе, навпаки, має три відповідники в українській: зборка, складка і зморшка. Ці приклади наочно показують, що навколишня дійсність об'єктивно відображається людиною в її свідомості, але при взаємодії мислення з мовою це відображення начебто набирає різних мовних форм. Складні явища навколишньої дійсності відображаються і простими мовними структурами (наприклад, світає), але переважно складними мовними структурами - словосполученням, реченням: цікава книжка поета. Поїзд прибув о дев 'ятій годині. Коли дощ перестав, ми вийшли в парк. Типи складних мовних структур складають зміст синтаксичної системи мови, охоплюючи схеми сполучення простих знаків, і про неї йтиметься в § 6.

Отже, під семантичною системою мови розумітимем систему елементарних мовних знаків, що мають певну форму і зміст на відміну від фонетичної системи, одиниці якої безпосередньо не виражають змісту, і від синтаксичної системи, одиниці якої являють собою схеми сполучування одиниць семантичної системи. Якщо залишатися на ємному позначенні одиниць внутрішніх мовних систем, то одиниці семантичної ендосистеми можна було б назвати семантемами.

Термін семантема вживається в лінгвістичній літературі з різними значеннями. Одні вчені називають ним найменшу одиницю плану змісту, співвідносну з відповідним їй елементом плану виразу. Другі під семантемою Ччастину слова, яка є носієм його лексичного противагу морфемі, яку вважають носієм мічення. Треті цим терміном позначають >Іш. Четверті - значення слова. Всі ці І не враховують, що проста значуща І днох сторін - з форми та гичнії єдність і може бути О. Білецький називає

40Ю[ (ТЄ, ЩО

що вище Ірмши для

щоб

позначення складників семантеми, форму називають ще експонентом, а зміст - семемою (якщо це значення лексичного характеру) або грамемою (якщо це значення граматичного характеру).

Семантеми в мовах можуть використовуватися як відносно незалежні і як несамостійні величини. Відносно незалежними є такі семантеми, що можуть бути самостійними складниками повідомлень. Несамостійні семантеми в такій функції не виступають, однак, певне їх об'єднання може набувати самостійності у вигляді слова чи його форми і функціонувати як компонент висловлювання. Отже, несамостійні семантеми - це морфеми і певною мірою службові слова, а самостійні семантеми - це так звані повнозначні слова мови.

Одна з найважливіших проблем, пов'язаних з семантичною системою мови, це проблема мовних значень.

Мовні значення вивчаються в межах менталінгвісти-ки напрямком, який ще не здобув одностайно визнаного найменування. В літературі можна зустріти назви когнітивна (від лат. со@піШ$ - пізнаний) лінгвістика, понятійна лінгвістика або лінгвістична концептологія, контенсивна (від. фр. сопіепи — зміст) лінгвістика. Предметом цього напрямку є дослідження мовних значень та їх відношення до логічних і психологічних категорий, їх універсальних та специфічних в окремих етнічних мовах властивостей, встановлення типів і видів мовних значень.

Очевидно, заслуговує на увагу думка П. В. Чеснокова |%ро важливість розрізнення у сфері мислення логічних форм, зумовлених потребами практичної діяльності і процесу пізнання (через що вони і є загальнолюдськими), і семантичних форм, зумовлених особливостями граматичної будови мови і здатних характеризуватися етнічними відмінностями. Логістич-ний напрям у мовознавстві зводив всі форми мислення до логічних. Мовний релятивізм зводив всі форми мислення до семантичних. Тим часом логічні й семантичні форми існують у тісній єдності як дві сторони єдиного процесу організації думки.1

І Див.ЧесноковП.В.Логическиеисемантическиеформымышления какзначение грамматических форм//Вопр.языкознания.—1984,—№5. - С. З - 13.

101

Значенням слова називають нервово-мозковий психофізіологічний зв'язок між відображенням фізичної сторони слова та відображенням позначуваної цим сло-' вом реальності, зв'язок, який встановлюється в людській психіці. Поряд з цим існує і функціональне визначення лексичного значення як сукупності потенціальних типових сполучень, в яких фіксується ділянка використання даного слова. Та подібне визначення викликає й чимало заперечень, бо значення слова не може повністю залежати й визначатися його відношенням до інших слів'. " .

Деякі філософи дуже часто відхрещуються від мови, вважаючи, що "справжнє мислення" відбувається без її допомоги. Тут варто згадати відоме іронічне зауваження, що в такому разі тварини - найабстрактніші і найсправ-жніші мислителі. Серед філософів-неопозитивістів тепер поширена протилежна точка зору, за якою завдання філософії - аналіз повсякденної мови. До таких, наприклад, належав Л. Вітгенштейн, чиї слова "Значення слова -це його використання" часто беруться на озброєння вченими неопозитивістських напрямів.

Мовним значенням також вважають відношення мовного знака до позначуваних об'єктів або до їх відображення в свідомості. Якщо виходити з так званого семантичного трикутника (див. разділ І, § 1), то під значенням мовного знака розуміють існуючий у свідомості зв'язок між фонетичним звучанням і денотатом (референтом) та смислом (сигніфікатом). Розрізняють сигні-фікативне і денотативне значення. Сигніфікативне значення - це відношення знака до відображення предмета в свідомості. Денотативне значення - це відношення між знаком і сигніфікатом, взятими разом, до денотата. "Сигніфікативне значення - це вищий ступінь відображення дійсності в свідомості людини, той же ступінь, що й поняття. Значення слова відбиває загальні і водночас істотні ознаки предмета, пізнані в суспільній практиці людей. Значення слова тяжіє до поняття як до своєї границі"2.

І   Див.: Будагов Р. А. Борьба идей и направлений в языкознании нашего времени. — М., 1978. — С. 85 - 91.

2   Степанов Ю. С. Основы общего языкознания.-М., 1975.—

С. 13.

Ва іншими поглядами, розрізняються структурні та ррмативні мовні значення. Структурні значення в за-Пьних рисах збігаються з сигніфікативними, а інфор-І.ігивні-з денотативними. Структурні мовні значення цс значення самих мовних одиниць, які поділяються ил лексичні і граматичні значення1. Лексичне значении, на відміну від граматичного, відзначається прив'яза-Іп І тю до окремого слова, граматичні значення властиві І к- окремому слову, а мові в цілому, бо в них відображаються  найзагальніші відношення між предметами 1 иішщами, пізнаними людиною. Через це граматичні шачення є обов'язковими для всіх членів мовного колективу, в той час як лексичні значення можуть використовуватись   мовцями в залежності від спеціальних знань і володіння різними функціональними стилями мови. Цим і пояснюється більша варіативність і частіша омосемічність лексичних значень порівняно з граматичними.

Лексичне і граматичне значення являють собою якісно різні узагальнення, хоч і перше, і друге є відображенням властивостей неодиничного предмета,а цілого класу предметів. В теоретичному мовознавстві існують різні розуміння лексичного значення слова. За одним із них лексичне значення - це найменування предметів, якостей, дій як явищ, об'єктивної дійсності. Однак цей погляд   фактично ототожнює лексичне значення із словом. Іноді вважають лексичним значенням узагальнений образ, відображення предмета чи явища дійсності.Таке І тлумачення веде до ототожнення лексичного значення з поняттям. Нарешті, є погляд, що лексичне значення - це відношення слова, що його виражає, до позначуваного

Їним предмета або явища дійсності і до його психічного відображення 2. Граматичне значення інколи визначають як таке, що встановлюється між словами у реченні. Та подібне розу-

І   Про лексичне значення див.: У фи м ц е в а  А. А. Лексическое значение: Принцип семиологического описання лексики.—М.,

-1986.

2 Див. вище. Пор.: Філософські питання мовознавства.— К., 1972.

—С. 46 і далі.

102

міння робить граматичне значення належним виключно до структури мови і виникаючим із самої мови. Саме тому граматичні значення дехто протиставляє лексичним як формальні - реальним . Однак граматичні значення такі ж реальні, як і лексичні, вони так само відображають об'єктивну реальність, хоч у меншій мірі залежать від цієї реальності.

Існують! погляди, за якими розмежування лексичних і граматичних значень заперечується і визнається доцільним лише сумарний розгляд мовної семантики, без виділення в ній   різних видів значень (такі думки відстоював у свох працях В. М. Мигирин). Взагалі синкретичність (нероздільність) лексичних і граматичних значень була характерною для найдавнавніших етапів розвитку людської мови. З часом абстрагуюча робота мислення все більше  і більше розрізняє в слові лексичне і граматичне значення, слід відзначити ще й те, що різні мови можуть по-різному виражати однакові граматичні значення, а з другого боку, в різних мовах можуть існувати різні граматичні значення. Наприклад, значення означеності/неозначеності в українській мові не є граматичним, як, наприклад, в англійській, хоч саму означеність чи неозначеність предмета українська мова виражає за допомогою різних займенників.

Існування граматичних категорій виправдовує виділення граматичних значень. Граматичною категорією називають певну сукупність однорідних граматичних значень, що мають у мові власні засоби вираження. Се- < ред граматичних значень розрізняють: 1) такі, що відображають об'єктивні відношення між предметами і явищами навколишньої дійсності, наприклад, значення числа у іменників1; 2) такі, які відображають відношення висловлювання до дійсності, наприклад значення особи, часу,способу дієслова; 3)такі,які відображають ставлення мовця до висловлюваного, наприклад значення мети

І Значення числа не е обов'язково граматичним у всіх мовах світу. Наприклад, у китайській мові іменник не наділений граматичним значенням числа, але при необхідності спеціальні засоби (морфеми линь та їге) виражають множину (або розчленованість) і відповідно однину.

104

висловлювання (повідомлення, запитання, спонукання) або значення означеності/неозначеності.

Інколи певне значення начебто дає характер граматичного, оскільки охоплює різні слова, але все ж його поширення в мові обмежене. У такому разі говорять про перехідні лексико - граматичні явища, наприклад, такими є значення збірності у іменників або однора-зовості у дієслів (жіноцтво, воїнство, голота; стукнути, ляснути, стиснути і т. ін.), Є. Курилович вважав категорію збірності словотвірною, а не словозмінною.

Елементарне граматичне значення в спеціальній літературі інколи називають грамемою. Розрізнення лексичного і граматичного значень зумовлене семантичним аналізом мови, однак у слові, у висловлюванні ці значення існують не окремо, а лише у вигляді єдиного мовного значення тієї чи іншої мовної одиниці.

Інформативні (денотативні) мовні значення спрямовані на структуру повідомлення. Серед них виділяють логіко-мовні значення (наприклад, значення при актуальному членуванні речень), предметно-понятійні значення (наприклад, значення лексичних одиниць, зафіксовані як конкретні знання про предмети і явища об'єктивної дійсності), емоційно-оцінковізначення (існують і серед лексичних, і серед граматичних значень), стилістичні значення (виникають на основі того, що мова об'єднує в своїй структурі різні функціональні стилі). Мовні значення називають "відчуженим мисленням", оскільки вони перетворилися в типові знання, відомі всім мовлянам даного колективу і використовувані ними як засіб оформлення і передачі думки. Різниця між мовними значеннями і значеннями логічних форм полягає в тому, що мислення спрямоване на пізнання об'єктивної дійсності і досягнення істини, а мовна діяльність передусім спрямована на формування думки та її передачу іншим учасникам мовного спілкування.

Важливе значення має концепція російського лінгвіста І. І. Мещанінова про понятійні категорії. У інших мовознавців (О. Єсперсен, Л. Єльмслев та ін.) понятійна категорія ототожнювалася з логічними категоріями. Для 1.1. Мещанінова понятійна категорія-це категорія мовна. "Будь-яке поняття, яке існує в свідомості людини, може бути передано засобами мови. Воно може бути ви-

105

ражене описово, може бути передано семантикою окремого слова, може в своїй мовній передачі утворити в ній певну систему. В останньому випадку виступає понятійна категорія. Вона передається не через мову, а в самій мові, не лише її засобами, а в самій її матеріальній частині. Таким чином, не будь- яке поняття, що передається мовою,є понятійною категорією.Нею стає таке поняття, яке виступає в мовній будові і одержує в ній певну побудову. Останнє знаходить свій вияв у певній лексичній, морфологічній чи синтаксичній системі"1.

Отже, понятійні категорії стають граматичними лише тоді, коли набувають певної граматичної форми. Понятійні категорії, на думку 1.1. Мещанінова, пов'язують мовний матеріал із загальною будовою людського мислення. До понятійних категорій, спільних для різних мов, відносяться предметність і предикативність,суб'єкт і об'єкт, атрибутивність, модальність, а також кількість та якість. Іншими словами, граматична категорія конкретна у кожній мові, в той час як понятійна є абстрактною і універсальною і лише через неї зіставляють однакові чи подібні граматичні категорії різних мов.

Інколи протиставляють формальні і змістові мовні значення, різниця між ними полягає в тому, що одна пов'язана безпосередньо з потребами спілкування, а інша-з відображенням об'єктивної дійсності. Формальні значення беруть участь в організації форми думки і структури висловлювання, а змістові значення організовують саму думку для вираження і передачі нового знання. При цьому одне й те саме значення може бути формальним і змістовим у різних випадках. Наприклад, значения чоловічого роду дієслів (в минулому часі), прикметників, а також іменників, які не називають ста-тево розрізнюваних істот, є формальним; але значення чоловічого роду іменників, які називають істоти чоловічої статі, стає змістовим.

При функціональному розумінні мовного значення як властивості виражати і породжувати інформацію мовні значення можуть класифікуватися за джерелом інформації на об'єктні (якщо джерело інформації пе-І Мещанинов И. И. Понятийные категории в языке// Труды Военного ин-та иностр. яз. - М. - 1945. - № 1. - С. 15.

ребуває поза сферою свідомості), суб'єктні (якщо джерело міститься в самій свідомості) та структурні (якщо джерело інформації - в мовній структурі і системі). В цьому розумінні структурні значення збігаються з вище названими формальними, але частково виходять і за їх межі. Афіксальні морфеми суб'єктивної оцінки мають суб'єктне значення. Прийменники об'єднують у собі об'єктні й структурні значення.

В іншому плані розрізняють мовні значення за структурним типом мовних одиниць, що є їх носіями: значення морфем, слів, словотворчих типів, морфологічних і синтаксичних категорій. За останні роки в мовознавстві утвердився самостійний його разділ про сло-_ вотворення, у зв'язку з чим набуло повноправного громадянства поняття "словотвірне значення". У словотвірних значеннях на перший план можуть виступати об 'єк-тні, або суб'єктні, або об'єднані об'єктно-суб'єктні значення. Серед значень морфологічних категорій провідними є об'єктні і структурні значення, але зустрічаються і суб'єктні, наприклад в категорії способу дієслова. Одна й та сама морфологічна категорія може дати різнотипне значення в різних частинах мови. Так, у іменників категорія числа- це об'єктне граматичне значення, а у прикметників, які узгоджуються в роді, числі й відмінку з іменниками, - значення цих категорій структурні.

Дослідження мовних значень має певні досягнення на лексичному рівні. Саме в слові перш за все розділили його лексичне і граматичне значення. Відома типологія лексичних значень, розроблена В. В. Виноградовим, за концепцією якого існують: 1) основні, або первинні, і похідні, або вторинні, номінативні значення; 2) прямі і переносні значення; 3) прямі номінативні і експресивно-синонімічні значення; 4) синтаксично вільні і зв'язані (фразеологічне зв'язані, функціонально-синтаксично обмежені та конструктивно зумовлені) значення '.Ця класифікація продовжує розроблятися і уточнюватися.

Висувалися пропозиції розрізнювати у багатозначно-

І Див. Виноградов   В. В. Лексикология и лексикография// Избранные труды.- М., 1977, - С. 162 - 189.

107

го слова "загальне" значення на відміну від конкретних його значень. Але ці погляди були піддані критиці як недостатньо обгрунтовані.

Л. О. Новиков вважає, що в лексичному значенні слід виділяти: 1) сигніфікативне значення ("власне семантичне"); 2) структурне значення і як його різновиди: а) синтагматичне структурне значення (що характеризує лінійні відношення мовних знаків, їх сполучуваність тощо) та б) парадигматичне структурне значення (що характеризує відношення між знаками на парадигматичній осі, Л. О. Новиков ототожнює його з соссюрівською "значимістю"); 3) прагматичне значення, яке виникає внаслідок певного ставлення мовців до знаків, якими вони користуються (це емотивне значення слів); 4) сигматичне значення, що виникає як відношення мовної одиниці до конкретного предмета реальної дійсності (вище таке значення було названо денотативним)1.

Крім названих, виділяють ще конотативні значення. Конотацією в лексикології називають сукупність пов'язаних з певним словом знань, наприклад знань істо-рико-мовного характеру або культурно-історичного порядку. Слово міщанин може мати різні конотації залежно від того, яке його значення береться до уваги ("особа із певної соціальної групи людей дореволюційної Росії" або "людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором"). Нині розрізнюють різні види конотації, які об'єднуються у певні типи: експресивний тип (конотації іронічності, евфемічності, меліоративності, пейоративності, посилення), стилістичний тип (конотація жаргонізму, розмовності, книжності, термінологічності, новизни), мовний тип (конотації діалектизму, запозичення, етимоло-гічності), історико-культурний тип (конотації ідеоло-гічності, архаїчності, культури).

Завдяки ідеологічної конотації слово оунівець "учасник організації українських націоналістів" могло виражати позитивне чи негативне ставлення до цього поняття.

І   Див.: Новиков Л. А. Семантикарусскогоязыка.-М., 1982,-С. 88-108.

108

Є певні успіхи у вивченні семантичної структури слів методом компонентного аналізу. Розрізнюють слова однозначні і багатозначні. Окреме значення слова називають семемою.1 Навіть семантична структура однозначного слова виявляється досить складною, оскільки вона утворюється, за подібними уявленнями, з різного типу  семантичних ознак, або сем : загальних (категоріальних), інтегральних, диференціальних та  потенціальних. Загальні  семантичні ознаки (семи) об'єднують різні слова в єдину семантичну групу. Так, слова передпокій, передня, прихожа, вестибюль, хол, гардероб, сіни об'єднуються в одну групу завдяки наявності у них спільної загальної семантичної ознаки "службове приміщення в хаті чи будинку". Між собою ці слова можуть розрізнятися за допомогою різних диференціальних семантичних ознак, наприклад, передпокій, передня, прихожа, вестибюль,  сіни   відзначаються наявністю диференціальної ознаки "перша при вході кімната або приміщення. "Серед них виділяються вестибюль і сіни завдяки іншим диференціальним ознакам, що вказують на великий чи малий розмір відповідної кімнати чи приміщення. Слово гардероб не  має  в  своєму значенні названих диференціальних ознак, зате має іншу - "приміщення, де звичайно лишають одяг". Крім того, його значення  уточнюється  ще  однією  ознакою - "в громадських будинках". Щодо потенціальних сем, то вони в лексичному значенні присутні латентно (приховано) і проявляються лише тоді, коли стають диференціальними при утворенні нових значень. Наприклад, у слові баран "самець вівці" семантична ознака "нерозумна істота" є лише потенціальною, а при утворенні похідного переносного значення  (про людину) ця сема стає диференціальною. Таким же чином у слові барліг "лігво ведмедя" сема "брудне житло" є потенціальною, але при виникненні переносного значення (про людське житло) вона стає диференціальною.

І Інколи семему називають лексико-семантичним варіантом слова. Однак при такому терміновживанні виникають труднощі з визначенням інваріанта лексико-семантичних варіантів. Адже лексичні значення слова не перебувають у стосунках вільного варіювання між собою, бо кожне з них є інваріантом за своєю природою.

109

Метод компонентного аналізу семантики дозволяє за допомогою порівняно невеликої кількості семантичних ознак описати практично необмежену кількість одиниць лексики. В такому випадку набір семантичних ознак може претендувати на опис понятійної системи людської свідомості. Але цей метод має і значні недоліки. Він стає надто громіздким, коли має справу з багатозначними словами. Так, англійське слово ЬасЬеІог з його чотирма значеннями потребує для свого опису аж 19 сем! Не розроблені єдині критерії виділення семантичних ознак, через що при застосуванні цього методу дослідник не застрахований від суб'єктивізму. Певні диференціальні семи можуть бути істотними в одній мові і зовсім не виділятися в інших мовах. Скажімо, дієслова іти та їхати розрізнюються в українській мові за семою, що відбиває спосіб пересування в просторі. Ця сема виявляється неістотною для дієслів пересування у французькій мові, де аііег означає і "йти", і "їхати". Семантичний континуум (від лат. сотііпишп - безперервне, суцільне) відображення дійсності членується на окремі сегменти різними мовами по-різному.. Через це в англійській мові, наприклад, значення дієслова Іо \уавп об'єднує значення двох українських дієслів: мити і прати. Семи -це не дискретні величини і не материальні об'єкти. Отже, немає універсального інвентаря семантичних ознак, який можна було б застосовувати до опису словесних значень різних мов. Питання про те, що реально відповідає в мисленні семантичним ознакам як одиницям компонентного аналізу, ще не розв'язане. Не встановлено, чи набір сем певної семеми має впорядкований характер. Навіть якщо визнається впорядкований характер внутрішньої структури значення,то залишається невідомим - довільний чи недовільний порядок сем, а також чи порядок зумовлений семантичними закономірностями самої системи значень даної мови. Неясно, яким чином ієрархічна впорядкованість структури значення слова може сполучатися з принципом нелінійно-сті, що характеризує семантику мовного знака. Дослідники звертають увагу на те, що, "по-перше, реально функціонуюче значення виявилося незвідним до невеликої кількості семантичних компонентів, а, по-друге, реальний набір компонентів значення виявився не-

110

жорстким, незвідним  до певної обмеженої, замкненої структури"1. Багато лінгвістів заперечують можливість описати через штучну мову семантичних ознак реальні лексичні значення. В усякому разі словесна інтерпретація на універсальному семантичному коді значень окремих слів виглядає зарозумілою, або навіть кумедною. Так, значення слова сидіти тлумачиться: "агент покоїться за допомогою нижнього і тильного медіатора"; слова батько "агент, який за допомогою невідчужувано-го ефектора робить так, що інший агент за допомогою невідчужуваного медіатора робить третього агента існуючим"; слова хлопець "агент, що існує недовго і здатний через невідчужуваний ефектор робити так, що інший агент через невідчужуваний ефектор робить третього агента існуючим"2. Наскільки простіше визначення цих слів у тлумачному словнику! Багато лінгвістів заперечують можливість описати через штучну мову семантичних ознак реальні лексичні значення. Однак практичне застосування компонентного аналізу у семантиці, попри всі його недоліки, приносить користь при встановленні і вимірі ступеня синонімічності лексичних одиниць, при уточненні тлумачення значень слів у лексикографічних працях \

Проблема полісемії слова ставить досить серйозні труднощі перед лексикографами при описуванні лексичної системи мови. Значення багатозначного слова пов'язані між собою похідним зв'язком. Непохідне значення - це, звичайно, пряме значення, воно предметно спрямоване. Пряме значення буває вмотивованим і не-вмотивованим з погляду його словотвірного членування. Переносні значення - це завжди похідні і вмотивовані значення.

На інших рівнях мовної системи мовні значення досліджені у меншій мірі. Немає докладних і повних

І Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. — Воронеж, 1985. — С. 13.

2 Мартынов В.В. Универсальный семантический код. Грамматика. Словарь. Тексты. — Минск, 1977. — С. 155,159.

3 Докладно про цей метод див. у статті: Ц в е т к о в Н.В. К методологии компонентного анализа//Вопр. языкознания. — 1984. — №2.-С. 61-71.

111

описів словотвірних, морфологічних та синтаксичних значень окремих мов, ще менше подібних праць, здійснених під кутом зору зіставного вивчення різних мовних систем.

Важливе значення має вивчення не тільки власної семантики мовних одиниць, а й тієї семантики, яка породжується їх сполучуваністю в текстах - контекстом. Як відомо, контекстом (від лат. сопіехіш - сплетіння) називають  відрізок ланцюга мовлення, який  складає оточення розглядуваної мовної одиниці. Оскільки мова відрізняється лінійним характером то у кожної одиниці при використанні в мовленні виникає контекст. Таке розуміння   відрізняється від вузького розуміння контексту, яке визнає його лише для слів - одиниць словникового складу, мови (словесний контекст). Значення мовної одиниці може цілком залежати від її оточення. Так, лат. аііш набуває різного значення залежно від контексту, в якому воно вживається: аНш тош " висока гора",  а!ш$ V!!  "благородна людина",   аІШк  котпш ".міцний сон", аІШт \оІ1пш "глибока рана". Особливо значна роль контексту в художніх творах, де він активізує потенціальні семи  вживаних слів1.

Можна вважати неприйнятним погляд, поширений серед окремих лінгвістів, за яким значення не можна розглядати як компонент мови, бо воно, мовляв, належить до позамовної дійсності. Подібні твердження характеризують декого з американських дескриптивістів. Так, Г. Глісон писав: "Зміст поза його структурою, не піддається   якомусь узагальненню. Субстанція змісту складається, безперечно, з усієї сукупності людського досвіду. Тисячі вчених, кожний у своїй галузі, працювали, щоб пролити світло на цю величезну масу матеріалу. Однак єдиного підходу, який дозволив би охопити весь матеріал в цілому і таким чином послужив би відправним пунктом для порівняння різних мовних структур, ще немає"2. Подібна позиція виявляється агностичною і тому неприйнятною. Мовознавство має всі можливості

І   Див.: Контекстная семантизация лингвистических единиц, - М.,

1984.-224 с.

2   ГлисонГ. Введение в дескриптивную лингвистику. - М.,

1959. - С. 44 — 45.

112

власними силами й засобами вивчити семантичний аспект мови. Інші американські лінгвісти почали в останній час підкреслювати важливість вивчення семантичних проблем, а Р. Якобсон писав ще у 1972 р.: "У світовій лінгвістиці останніх п'яти десятиліть дослідження значення все більш наполегливо висувається на позицію центрального завдання аналізу мови... Не можна більше гратися в хованки із значенням і розглядати . мовні структури поза семантичними проблемами"1.

В наші дні все голоснішими стають вимоги розрізнення у мовознавстві понять "значення" і "смисл". Таке розрізнення було започатковане Л. С. Виготським. Під "значенням" розуміють систему зв'язків, що стоять за словом і відбивають загальний людський досвід. "Смислом" слова називають індивідуальне значення слова, виділене з об'єктивної системи  зв'язків слова у мовленні окремої особи. У психолінгвістиці відповідно до цього протиставляють "референтне значення" і "соціально-комунікативне значення" слова. Перше виникає об'єктивно, друге має завжди ситуативне і афективне забарвлення, пов'язане з його суб'єктивним використанням. Інші лінгвісти визнають тільки значення речення як комунікативної  одиниці, а  терміном "значення" позначають ідеальну сторону одиниць семантичної системи мови. За такими поглядами, смисл можна розчленувати на значення слів, які співвідносяться з денотатами і референтами і, отже, мають предметно-дискретний характер. Є мовознавці, які вважають значення категорією мови, а смисл - категорією мовлення. Отже, значення є поняттям абстрактнішим за смисл.

Є й інші розуміння смислу. Так, Т. П. Ломтєв вважає смислом спосіб представлення денотата (предмета) в назві. Наприклад, денотат слова дядько може бути виражений словосполученням батьків брат, мамин брат, тітчин чоловік. За Ломтєвим, у кожному такому випадку об'єкт виражається різними смислами 2. В. А. Звегінцев вважає смисл немовною категорією, завдяки якій реалі-

1   Общее языкознание: Хрестоматия.-Минск, 1976.- С. 113—114.

2 Див.: Ломтев Т.Л. Общее и русское языкознание.—М., 1976.-С. 262.

113

зується мовне явище значення. Представники інженерної лінгвістики дійшли висновку, що будь- яке реальне повідомлення містить у собі три смисли: 1) незалежний від тих, хто спілкується, універсальний смисл, 2) авторський (адресантський) смисл і 3) перцептивний смисл, який добуває з повідомлення адресат (див. "Вопросы языкознания", 1985, №4, с. 21). У сучасному мовознавстві лише тільки починається розробка методів і при -йомів дослідження, заснованих на розмежуванні і співвідношенні мовного і смислового змісту.

Одна з найважчих проблем мовознавства - це визначення слова. Було дано вже чимало визначень слова, однак кожне з них задовольняє лише частково, бо воно відповідає тільки певному аспектові слова. Універсального визначення слова немає ще й тому, що в мовах різних типів слово має різний вигляд (пор. слово-морфему в ізолюючих мовах і слово-речення в інкорпоруючих мовах). Через цю обставину деякі мовознавці взагалі відмовляються визнати поняття "слово". Проте, безперечно , слово є реальною одиницею мови, хоч дехто проголошував його фікцією. Так, італійський вчений Б. Кро-че вважав, що слова - це "уявні сутності, вигадані школою"1. Слово - це завжди індивідуалізований елемент мови, і навіть кожний член синонімічного ряду виділяється своєю індивідуалізованістю. Корінь, основа, закінчення, префікс, суфікс - всі ці елементи мови не відзначаються індивідуалізацією й відносною самостійністю. Одне із найбільш загальних визначень слова належить А. Мейє: "Слово - це наслідок сполучення певного значення з сукупністю певних звуків, сполучення, здатного до певного граматичного вживання". Однак таке визначення   надто загальне. Адже сполученням певного значення з сукупністю певних звуків є не тільки слово, а й словосполучення, і речення, і морфема.

В українському мовознавстві існує традиція розрізнення так званих повнозначних і службових слів. Проте назви відповідних уявлень аж ніяк не можуть задовольняти. Термін "повнозначні слова" передбачає, що всі ін-

І К р о ч е Б. Эстетика как наука о выражении и как общая лингвистика: Теория. - М., 1920, - ч.І. С. 168.

шІ слова начебто не мають повного значення, що само собою є непорозумінням.

Хіба може існувати половина, третина, інша частина значення? У кожного слова мови є власне повне значення? У кожного слова мови є власне повне значення. Подібні повні значення є і у так званих службових слів. Різниця між першими і другими полягає у ступені узагальнення відображення дійсності, що їх характеризує. Проф. І. К. Кучеренко запропонував поділяти слова ,мови за так званими періодами, кожний з яких відбиває характер  відображення  об'єктивної дійсності. Слова першого періоду - це слова визначеної семантики (іменники, прикметники, числівники, дієслова, прислівники, окремі частки, сполучники і вигуки). Другий період складається із слів узагальненої семантики (певні числівники, дієслова бути, ставати, прийменники, окремі частки і модальні слова та сполучники). До третього періоду входять слова узагальнено-вказівної семантики (займенники, окремі числівники, окремі прислівники). Однак ця класифікація ще не стала загальновизнаною. Тому нижче інколи користуватимемось традиційною термінологією, пам'ятаючи про її недовершеність.

Щодо вживання несамостійних семантем у функції так званого повнозначного слова, то слід сказати, що таке їх використання допускається мовою, але не є правилом. Трапляються випадки, коли службове слово може виступати навіть у функціі речення. Згадаймо відомий приклад: "Вам каву з цукром чи без? — Без". Навіть морфема - частина слова за певних умов (у метамовних висловлюваннях) може виступати в ролі так званого повнозначного слова: Яке закінчення у родовому відмінку іменника футбол: -а чи -у? —Можливе і -а, і -у.

Слово може бути одноморфемним: бюро, тут,я. Однак слово не можна ототожнювати з морфемою з різних причин. Морфема, хоч і є, як слово, значущою величиною мови, але вона є мінімальною величиною, яка здебільшого існує в слові. Слово завжди є певною лексико - граматичною єдністю, а морфема переважно асоціюється чи з лексичним, чи з граматичним значенням. Слова не лише відтворюються мовцями, а й творяться ними в процесі мовної діяльності, в процесі спілкування. Морфеми ж тільки відтворюються.

115

За своїм походженням  більшість морфем - це колишні слова. Звичайно, в сучасних мовах важко збагнути, з яких саме слів виникли ті чи інші морфеми. Однак завжди можна знайти приклади перетворення слів на морфеми. В українській мові, наприклад, проявляється тенденція до перетворення слова знавець на своєрідну морфему в складних словах: шевченкознавець, франкознавець (пор. аналогічну функцію слова Байт "дерево" в іменниках РісЬІепЬаит "сосна", ТаппеЬаит "ялина", 4 ВігкепЬашп "береза", ЕзрепЬашп "тополя" і т. ін.). В романських мовах колишній латинський іменник тепк (тепіік) "розум" перетворився на морфему, що виражає прислівникову функцію (пор. фр. гарідетепі "швидко", УшЬІетепІ "явно, очевидно", іт. ІіЬегатепІе "вільно", Іепіатепіе "повільно", ісп. сіагатепіе "ясно", сопзіапіа-тепіе "постійно" тощо).

Коли подібні процеси відбуваються в сучасних мовах, то з ще більшою підставою можна говорити про їхню активність у віддалені від нас епохи. Якщо в первісний період в ній переважали так звані повнозначні слова, а граматичних морфем спочатку не було, природно, що основним принципом організації повідомлення (речення) була топіка (порядокслів) поряд з інтонацією. Постійно місце певного слова відносно іншого слова чи інших слів у реченні поступово приєднувало інтонаційно це слово  до   іншого. Втрачаючи свій власний словесний наголос (стаючи енклітикою чи проклітикою) і здобуваючи одночасно більш узагальнене значення, відповідне слово перетворювалося на морфологічний засіб, на афікс, а місце, яке займало це колишнє слово стосовно свого керівного слова, визначило, в який саме афікс - префікс чи суфікс - воно перейшло. Безперечно, в ході свого розвитку мови могли згодом виробити і самостійно певні морфеми граматичного змісту, але це відбулося на пізнішому етапі їхньої історії. Саме з цих причин слід визнати доречність аглютинативної гіпотези Ф. Боппа, який   вважав, що відмінювання дієслова в праіндоєвропейській мові виникло із сполучення дієслівного кореня чи основи з особовими займенниками, яка згодом перетворилися на особові закінчення.

Термін морфема як позначення мінімального звукового сегмента мовлення, наділеного значенням, чи не

116

вперше був використаний І. О. Бодуеном де Куртене. Однак пізніше деякі мовознавці, запозичивши від нього цей термін, вкладали в нього інший зміст. Французький лінгвіст Ж. Вандрієс, наприклад, називав морфемою будь-який спосіб вираження граматичного значення, протиставляючи морфемі семантему, що в його розумінні позначає звуковий сегмент мовлення, який виражає лексичне значення. Глосематики відносили поняття морфеми лише до плану змісту, а в плані вираження йому відповідало поняття форманта. Наприклад, в українському слові хата (хат-а) значення однини і називного відмінка - це дві морфеми, що складають семантичну єдність, виражену формантом -а. Морфема однини (в сукупності з називним відмінком) в українській мові може бути ..виражена різними формантами: -а (хата, суддя, їм 'я), -о (батько, село), -е (поле, море) та нульовим закінченням (ліс, край, радість). Представники американського дескриптивізму розуміють морфему дещо інакше. Для Л. Блумфілда морфема — це далі неподільна форма, яка має певне значення, що називається семемою.

В останній час в мовознавство було введене ще поняття морфа. На думку окремих дослідників, морф - це "гранична значуща частина слова, далі неподільна без втрати нею свого значення" '. Таким чином, морфом пропонують назвати те, що вище нами було визначене як морфема. Але прибічники морфів зберігають поняття морфеми для позначення класу тотожних морфів. Однак досі не розроблні об'єктивні критерії ототожнення морфів.

Складність визначення морфеми викликана недостатньою вивченістю значення чи значень морфеми. Адже морфеми можуть асоціюватися в нашій свідомості із значеннями різного ступеня узагальнення. Морфеми можуть виражати лексичні значення, це характерно для так званих кореневих морфем чи коренів: рук-, роб-, сел-, пис-, вч-. Однак ці значення набувають повноти лише тоді, коли морфема виступає в складі слова (пор.

І   Степанов  Ю. С. Основы общего языкознания.- М., 1975. -М., 1975. -С. 111.

рук-а, рук-и, рук-0;роб-ота,роб-ити;сел-о, сел-янин; писати, с-пис-ок; вч-ений, вч-ити). Справедливо зауважує Б. М. Головін, що значення кореня-це змінна величина, яка перетворюється в лексичне значення лише в складі слова. Справді, дуже плинним і невиразним виявляється значення кореня »еи-, воно конкретизується й індивідуалізується в словах жити, титло, життя, живіт і т.  ін. Конкретизація лексичного значення в окремих словах досягається сполученням значення кореня із значенням словотвірних морфем. Словотвірні морфеми і словотвірні моделі містять у собі значення іншого ступеня узагальнення, ніж кореневі морфеми. Скажімо, український  суфікс   -ств-  утворює  іменники  з узагальненим вираженням властивості або стану, а також деяких абстрактних понять: крутійство,  недбальство, благородство, убозтво, рибальство, неуцтво, новаторство, співробітництво. Цей же суфікс у сполученні з іншими коренями може позначати збірні назви: студентство, жіноцтво, воїнство, козацтво, робітництво, селянство. Порівняння цих двох рядів слів дає підстави для визнання омонімії (омофонії) морфем (пор. також омонімію (омофонію) словотворчих суфіксів у словах керівник та вареник, або   співак і літак, чи   бдукач  і

вимикач).

Ще вищого ступеня є узагальнення, що відбиваються у граматичних значеннях, які виражаються відповідними морфемами. Наприклад, граматичне значення множини (в сукупності із значенням називного відмінка) виражається в українській мові морфемами: -й (школи, дуби), -і (ночі, кобзарі), -а (села, пера). На цій підставі можна визнати існування між морфемами стосунків омосемії (вираження однакового значення). Хоч морфеми у всіх розглянутих випадках це мінімальні значущі .мовні одиниці, однак їхній зміст повністю розкривається саме в слові, в сполученні з іншими морфемами. Мовець і навіть лінгвіст не може, наприклад, визначити значення морфеми -а в українській мові, взятої окремо поза словом. Лише в слові можна визначити, що -а може виражати значення називного відмінка множини (озера) або родового відмінка однини (інженера), або називного відмінка іменників жіночого (сестра), чоловічого (Ілля) або середнього (курча) роду, а також прик-

118

метників, порядкових числівників та займенників жіночого роду (біла, друга, вона, та) або бути дієслівним суфіксом (пускати) чи закінченням жіночого роду в дієслівних формах минулого часу (читала).

Якщо визнати для морфеми стосунки омонімії та омосемії (а ці стосунки реальні, як видно з наведених вище прикладів), відпадає потреба в розрізненні одиниць, належних до різних рівнів мови, - морфеми і морфа. В такому разі термін морф можна використовувати для позначення прояву морфеми в конкретному висловлюванні, в тексті, а термін морфема залишається назвою одиниці системи даної мови.

Морфема є абстрактною одиницею мови і як така є інваріантом (вадлат. іпуагіаш- незмінний)1, однак дуже часто морфеми виступають у вигляді певної сукупності так чи інакше обумовлених варіантів - аломорфем (в літературі відповідне поняття часто позначається терміном   аломорф).   Вище   ми   говорили   про   значення словотворчого суфікса -ств- в українській мові, однак наведені приклади ілюструють існування цієї морфеми у вигляді різних аломорфем-ств-, -зтв-, -цтв-. Відомо, як варіюють закінчення-о та -у в формах родового відмінка однини іменників другої відміни чоловічого роду. Хоч у мові і спостерігаються певні тенденції до семантичного зумовлення одного чи другого закінчення, проте розмежувати чітко їх вживання ще неможливо, оскільки процес вироблення відповідної норми ще триває. Опис вживання цих закінчень займає в найповнішій сучасній граматиці 2 аж шість сторінок! Всі знають, що в цій же відміні   іменники чоловічого роду можуть мати паралельні закінчення -ові (-вві) та -у (-да) в давальному відмінку однини, причому різні закінчення аж ніяк не диференціюють утворюваних форм ні в семантичному, ні в стилістичному відношенні, і перебувають у стосунках  вільного варіювання. Ці закінчення є факультативними варіантами аломорфем.

І Інваріант - це завжди абстракція, не представник класу об'єктів, а узагальнене поняття, в якому відбито загальні властивості об'єктів даного класу.

2 Морфологія// Сучасна українська літературна мова,-К., 1969. - С. 96-101.

119

і Ц

' і І

\ н

Власне, в історії мови колись це були позиційно обумовлені морфеми. Закінчення -у (-ю) в давальному відмінку однини існувало у іменників з основою на -о, а закінчення -ови у  іменників  з основою на   й. Однак зближення другої та третьої відмін давньоруської мови привело до їх повного злиття, через що певним чином обумовлені варіанти, які перебували в стосунках додаткової дистрибуції, стали варіантами факультативними. Трапляються випадки, коли той чи інший варіант морфеми  визначається фонетичною структурою сусідньої морфеми, наприклад, в англійській мові морфема множини має вигляд /-Ї2/, якщо коренева морфема закінчується на свистячий приголосний або на африкату (§1ак8Є8, спигспев) вона виступає у вигляді /-2/, якщо корінь закінчується на дзвінкий приголосний (кіееуек, гіЬв); у вигляді /-8/, якщо корінь закінчується на глухий приголосний (Ьоокб, сііїїв).

На основі можливих стосунків між морфемою та. висловленням морфеми поділяються на 1) вільні (які самостійно можуть складати висловлення, наприклад: Вітер. Жаль.}; 2) зв'язані (які самостійно ніколи не можуть складати висловлення, наприклад, при- в принести або -ень в учень; 3)напівзв'язані (які самостійно не можуть складати висловлення, але у сполученні зі зв'язаною морфемою можуть складати висловлення, наприклад, хата як сполучення морфем хат 4- а у відповіді на питання: Це хата чи халупа?).

Сказане вище мало на меті показати відмінність між морфемою і словом, які в однаковій мірі є семантемами, тобто одиницями семантичної системи мови, але водночас більш-менш чітко розрізняються між собою. Слово - це цілісна одиниця даної системи, яка наділена відносно цілісним значенням, морфема ж, як правило, компонент слова, і її значення здебільшого розкривається в сполученнях морфем у складі слова чи словоформи, а також у сполученнях морфем із словами. Скажімо, значення морфеми під розкриваються в її сполученнях з іншими морфемами (пор. підбігти, підбалка, підберезник, підбор, підбрехач, підвернути, підказати) так само, як значення омонімічного слова-морфеми під розкривається в його сполученнях з іншими словами (пор. під стіл, під урожай, під враженням). Лише в історично-

120

му аспекті прийменник під є тією самою морфемою, що і префікс під-, а якщо піти ще глибше, то й імен-лик під (поду) так само представляє ту ж таки морфему. Однак, зважаючи на їх різні значення у сучасній мові, -це морфеми-омоніми.

Крім сегментних морфем, вчені виділяють ще тип нульових морфем, які являють собою відсутність будь-якого сегмента звучання, але сама ця відсутність передає певне значення. В слові дах значення називного відмінка однини передається відсутністю будь-якої іншої морфеми, крім кореневої (пор. дах-у, дах-ові, отже, форму дах можна записати дах- 0 , де 0 - символ нульової морфеми, так само і в формі знахідного відмінка однини).

Крім сегментних і нульових морфем виділяють ще супрасегментні морфеми. Найчастіше — це явища, які перебувають на межі між фонетичною та семантичною системами мови. До супрасегментних морфем відносять іноді й словесний наголос, якщо він розрізнює форми слова, наприклад, руки —руки.

Можна уявити мову, семантична система якої складалася б лише з одних морфем, тобто таку, де слово завжди збігається з морфемою. У чистому вигляді подібних мов немає, однак є мови, в яких кількісно переважають морфеми-слова.   Це ізолюючі (або кореневі)   мови, до них, наприклад, належать в'єтнамська, китайська, бірманська, деякі мови Західної Африки. У подібних мовах речення складається з окремих незмінних слів-морфем, значення яких розпізнається за їх місцем у реченні. Наприклад, китайське речення Во бу хе ча означає "Я не п'ю чаю", а кожне слово-морфема цього речення має таке значення: во"я", <5у - "морфема заперечення", хе "пити", ча "чай". Проте якщо слово-морфема во займає в реченні інше місце, воно матиме інше значення: Жень хаово"Якись людина мене любить",де жень "людина", хао  "любити", во "я". Однак у китайській мові є й морфеми лексичного і граматичного значення. Наприклад, -минь передає значення множини слів, які позначають осіб: жень "людина", женьминь "люди, народ", во "я" воминь "ми". Таким же чином морфема -ди передає значення  ознаки  чи  властивості: во "я", води "мій", гунжень "робітник", гунженьди "робітничий". В діесло-

121

вах є суфікс доконаного виду-ла: лай "приходити",

лата "він прийшов".

В інших мовах протиставлення між різними типами морфем у зв'язку з творенням слів та їх форм (словотворення і формотворення) проводиться послідовніше. Внаслідок цього семантична система таких мов складається з двох паралельних взаємодіючих систем -лексичної та морфологічної системи. Одиницями першої г лексичні семантеми, слова тощо, одиницями ж другої системи е морфологічні семантеми (морфеми), які не є однорідними, а утворюють ряд підсистем.

Так, у мовах, які широко характеризуються словотворенням і словозміною, морфологічна система семантичної системи складається принаймні з трьох підсистем: кореневої підсистеми, до якої входять морфеми-корені і словотвірні основи, деривативної підсистеми, до якої входять морфеми і моделі словотворення, і флективної підсистеми, до якої входять морфеми і парадигми словозміни.

Названі підсистеми виділяються в мові на основі зна -чення одиниць-морфем та їхніх функцій. Кореневі морфеми (чи морфеми-корені) є опорою лексичного значення,  що проявляється в окремо взятому слові. На -приклад, корінь ок- (оч-), (вік-), (віч-) є носієм лексичного значення або значень, які проявляються в словах око, окомір, окатий, окунь, очевидець, очища, очко, вікно, вічко, очний, заочний. Звичайно, в сучасній мові зв'язок між словами око і заочник безпосередньо через корінь слова не простежується. Однак саме корінь слова око виступає основою вмотивування слова заочник, яке утворене від прикметника заочным, в свою чергу, похідного від прислівника заочі.

Корінь слова або сполучення коренів (як у словіоч-е-вид-ець) складають смислове ядро слова. Цілісне значення утворюється не лише коренем, а й дериваційними морфемами. Коренева морфема існує в мові в ряді аломорфем: суяс-ий, суш-ити, сох-нути, лік- 0 , ліч-ити, лет-іти, л/т-ати, льот-чик і т. п.

Слід відрізняти чергування фонем у корені від зовні схожого, але зовсім відмінного явища трансфіксації. Як було вже сказано, значення морфем не однорідні. Морфеми деривативної підсистеми морфологічної сис-

122

'""І

теми мають деривативні (лексико-граматичні) зна* ня. Морфеми флективної підсистеми мають реляційні (суто граматичні) значення. Трансфіксами називають такі морфеми з реляційним значенням, які мають перерваний вигляд і вставляються в корінь, який теж не є суцільним, а перерваним сегментом. Наприклад, у семітських мовах корінь складається з трьох приголосних, що можуть бути розірвані між собою голосними розірваного ж таки афікса (трансфікса). Так, в арабській мові існує корінь Ц-Г-/ "вбивати" (риски між приголосними кореня вказують, що він може перериватися афіксом). Морфемою минулого часу активного стану є трансфікс -а-а-а. Форма даіаіа означає "він убив". Морфемою минулого часу пасивного стану є трансфікс и-і-а, отже, диШа означає "він був убитий". Морфемою дієприкметника  є трансфікс  а-і-ит,  отже,  даШит  означає

"вбиваючий",

В широкому розумінні коренями вважаються не лише центральні в смисловому відношенні морфеми бага-томорфемних слів, а й одноморфемні слова, такі, як тут, під, з, але, до. Однак таке тлумачення кореня веде до визнання всіх значущих елементів мови коренями і до штучного розширення кореневої підсистеми мови.

До деривативної підсистеми морфологічної системи належать парадигми морфологічного словотворення. Морфологічний словотвір представлений чотирма способами реалізації: 1) афіксацією, 2) словоскладанням, 3) основоскладанням і 4) абревіацією.

Афіксація полягає в приєднанні до кореневої морфеми інших морфем з деривативним значенням. Залежно від місця, яке займають афікси стосовно кореня, вони поділяються на префікси, постфікси (суфікси) і транс-фікси. Інші види афіксів використовуються для передачі реляційних значень або сполучення основ (див. нижче про інфікси та інтерфікси). Українська мова широко використовує для творення нових слів префіксацію і суфіксацію або ці обидва способи одночасно (пор. в-пис-а-ти, від-ки-ну-ти, роз-лам-а-ти, пра-дід, по-верх, молод-ість і т. ін.). Трансфіксами для словотворення користується, наприклад, арабська мова (пор. корінь к-І-Ь "писати" - каїаЬа "він  написав", каїіЬ "письменник", ИІаЬ "книга").

Словоскладання 5 або юксгапозиція (від лат. іихіа -поряд), полягає в об'єднанні окремих слів в одне слово, при якому відбувається зрощення складових елементів слова в єдину одиницю. Цей спосіб словотворення особливо характерний для тих мов, у яких поняття морфеми і слова найчастіше збігаються. Саме так здебільшого виникають нові слова у китайській мові, наприклад,  да  "великий",   сює "школа", дасює   "університет"; гун"праця", жень "людина", гунжень "робітник"; дян "електрика", хуа "говорити", дянхуа "телефон". Цей спосіб зустрічається  і в інших мовах (пор. фр. сасЬе "ховай", пег "ніс", сасЪе-пег "кашне"; нім, С1а8'скло", Раріег "папір", Оіазраріег "наждачний папір"; англ. ИУІПЄ "життя;   харч", гоот   "кімната", 1тп§-гоот  "загальна

кімната, їдальня).

Ступінь зрощення елементів новоствореного слова може бути різним. Здебільшого слова, які зрощуються в одне нове слово, втрачають самостійність і виступають як складові елементи єдиного цілого. Однак трапляється й таке, що компоненти подібного складного слова зберігають свою незалежність. Це особливо характерно для мов з широко розвиненою словозміною. Так, в українській мові іменники, утворені способом словоскладання, при відмінюванні змінюються покомпонентно: хата-лабораторія, хати-лабораторії, вагон-ресторан, вагона-ресторана і т. ін.

Основоскладання, чи   композиція (від лат. сотрозі-Ііо- складання), відрізняється від словоскладання тим, що компонентами нового слова є різні основи, а не окремі   слова. Наприклад, грец.   фІХ,6оофо<; "філософ" (пор. фШх; "любитель, аматор", оофіа "мудрість"); сскр. тайагаіа "великий цар"   (пор.  тапа   "великий",   ґа)а "цар"); англ. Ііпоііре "лінотип" (пор. Ііпе "рядок", Іуре "друкарська літера"); лат. а§гісо!а "землероб" (пор. а§ег "поле",  соїо  "оброблюю"); укр.  сталевар,   водопровід, світогляд,   працездатність. При основоскладанні між поєднуваними основами з'являється особливий з'єднувальний афікс, який називається інтерфіксом, наприклад, о і е в наведених вище прикладах з української

мови.

Абревація (від лат. аЬЬгеУІайо-скорочення),або скорочення, полягає в тому, що нове слово утворюється з

124

часткового скорочення довгих слів або складуваних основ. Так, наприклад, у французькій мові складне слово "таксомір", Іахітеїге - "лічильник" (в таксі)" і "автомобіль з таксоміром" скоротилося в Іахі, яке й було запозичене іншими мовами. Подібно до цього французи називають велосипед (уеіосіресіе) просто Уеіо, а газету "Ь'Ншпапіїе" - Ь'Нита, пор. також УеМЬіу (замість Уе-Іоеготе й'Ыуег "зимовий велодром").

Спосіб абревіації дуже поширився в нашу епоху в різних мовах. Навіть у китайській мові, де багатоскладові слова - це лише складні слова, існують абревіатури. Так, назва Пекінського університету Бейцзін дасюе скорочується у абревіатуру Бейда. В українській мові є різні типи абревіатур: 1) утворення з початкової частини першого слова та повної форми другого слова (міськрада, держуніверситет); 2) утворення з перших частин слів (місцевком, нардеп); 3) утворення з початкової частини першого слова та кінцевої частини другого слова (мопед "мотоцикл-велосипед"), іноді такі утворення включають до свого складу і початок другого слова (військкомат, торгпредство); 4) утворення з перших звуків слів назви поняття (тец "тешіоелектроценталь", загс "запис актів громадянського стану"); 5) утворення з назв перших літер компонентів скорочуваного сполучення (СНД, СП (спільне підприємство)); 6) мішані абревіатури (главк).

Мови використовують перелічені способи словотвору не тільки кожен зокрема, а й в певній їх комбінації. Наприклад, слово водопровідний утворене способом афіксації від слова водопровід, утвореного способом основоскладання.

Слова мови, входячи до складу деривативної підсистеми, перебувають у певних відношеннях між собою: одне слово може бути утворене від іншого, таке слово називають похідним, а те, від якого воно утворене, -непохідне. Непохідне слово на одному етапі розвитку мови може виявитися похідним на якомусь попередньому етапі. Наприклад, українське слово вікно сучасними мовцями уявляється непохідним, але свого часу воно було похідним від око (ок-но). Фонетичні зміни, які відбулися в слові вікно, розірвали деривативні зв'язки між ним та словом око.

Історичні зміни, що  відбуваються в словотвірній

125

Історичні зміни, що відбуваються в словотвірній структурі слова, вносять корективи в його морфемний поділ. Наприклад, іменник обід в свідомості україномовних не розчленовується на складові частини, тим часом цей іменник при своєму утворенні був мотивований дієсловом обводити, складна словотвірна структура якого зберігається досі. З погляду сучасних мовців прикметники хитрий, гострий є непохідними, бо в них колишній словотворчий суфікс -р- злився з коренем і становить єдину з ним морфему в сучасній мові. Подібні явища були названі опрощенням, бо в таких випадках фактично скорочується складна словотвірна структура

слова.

Процес перерозкладу також веде до змін у словотвірній структурі слова. Завдяки йому в мовах виникають нові словотвірні морфеми. Так, із зрощення префіксів не і до виник префікс недо-: недовиконати, недопрацювати. В латинській мові внаслідок перерозкладу виник суфікс -епіег. У словах типу ІіЬепІег "охоче, з задоволенням", які складалися з основи ІїЬепІ-та суфікса -ег, була виділена частина -епіег, яка й стала самостійним суфіксом (пор. гагепіег "рідко" від гага» "рідкий"). У французькій мові подібним чином виник суфікс -Ііег (пор. Ьцоиііег "ювелір" від Ьцои"коштовність, дорогоцінна прикраса", раніше існував лише суфікс -іег: роЛіег "портьє" відрог-

Іе "двері").

Стосунки, що встановлюються між похідним і непохідним словом, від якого утворене похідне, називаються стосунками мотивації, бо непохідне слово завжди мотивує утворення похідного: носити — носій "той, хто носить". Буває, що два слова взаємно мотивують одне одного, це має місце тоді, коли непохідне слово, від якого вони утворені, не збереглося. Стосунки взаємної мотивації характеризують, наприклад, українські дієслова привикати і відвикати, взути і роззути, які утворені від дієслів * викати і *ути, що мовою не збережені.

Похідне слово може бути утворене від похідного ж, наприклад, столярство утворене від столяр, яке в свою чергу, утворене від стіл. У зв'язку з цим у словах виділяють твірну основу. Твірною основою слова столяр є стол-, у слова столярство такою основою є столяр-. Отже, твірна основа може складатися з кореневої мор-|

126

феми, або може бути сполученням кореневої морфеми з іншими дериваційними морфемами. На кожному етапі розвитку мови має значення не первісна словотворча структура слова, а та, яка характерна для даного етапу. Слова, утворені послідовними кроками словотворення, складають словотвірний ланцюжок: співати -^ співак —> співачка -> співацький. В словотвірному ланцюжку два сусідніх слова завжди виступають в ролі мотивуючого і вмотивованого. Словотвірні ланцюжки,які тягнуться від одного непохідного слова, утворюють словотвірне гніздо. Див. на таблиці скорочене словотвірне гніздо слова білий:

білий -> біл-ість

-» біл-як

-» біль-мо

-» біл-яст-ий

-» біл-ан -> білан-к-а

-* біл-изн-а -> білизн-ян-ий

-» біл-еньк-ий -*біл-ес-еньк-ий

-»• біл-к-а

-> біл-очк-а

-> біл-ил-о -> білиль-ний

білиль-ня

-» біл-ок -> білк-ов-ий -> білков-ин-а

білков-ість

-> біл-яв-ий-> біляв-к-а

біляв-очк-а біляв-еньк-ий

-> біл-и-ти ->• ви-білити -> вибіл-юва-ти ->•

-» вибілюва-ння ->

-» вибіп-ювати-ся до-білити -»• добіл-юва-ти ->

-> добілюва-ння -»

-+добіл-юва-ти-ся за-білити -> забілити-ся -» забіл-юва-ння

забіл-юва-ти-ся від-білити ->відбілитися -* відбілюва-ння

відбіл-юва-ти під-білити...

пере-білити...

До гнізда не включені складні слова з коренем біл-(білобокий, білошкірий).

У деривативній підсистемі морфологічної підсистеми важливою одиницею е деривативний тип, який характеризується такими ознаками: 1) належністю словотвірних основ у складі мотивуючих слів до певного розряду частин мови; 2) специфічним формантом; 3) власним словотвірним значенням. Відповідно до цього виділяють від-іменниковий, відприкметниковий, віддієслівний, відпри-слівниковий та інший словотвір. Наприклад, в українській мові чимало іменників, які позначають дію, стан, чи наслідок дії, утворені від дієслівних основ за допомогою суфіксів -ання (-яння), -іння, (-їння): долання, умовляння, одруження, сидіння, маневрування, поїння. Отже, утворення цих і подібних іменників становить певний деривативний тип української мови.

В деривативній підсистемі кожної мови в конкретний етап її розвитку одні деривативні типи регулярно використовуються для утворення нових слів, такі типи називають продуктивними.

Колись продуктивні типи з часом можуть втрачати свою продуктивність і ставати непродуктивними. Наприклад, в українській мові зовсім непродуктивним є тип утворення іменників абстрактного значення з суфіксом -знь: приязнь, боязнь. Існують також обмежено продуктивні типи, скажімо, обмежену продуктивність демонструє утворення прикметників за допомогою суфікса -елі- від слів, що позначають частини тіла людини чи тварини (вухатий, хвостатий, губатий). Таким чином, деривативна підсистема являє собою сукупність словотвірних моделей і словотвірних гнізд. Чим ближче до ядра лексичної системи, тим менша питома вага словотвірне вмотивованих слів і тим більшою стає кількість простих слів, що виступають вершинами словотвірних гнізд.

У тих мовах, у яких існує словозміна, деривативна підсистема функціонує в найтісніших зв'язках із флективною підсистемою. Окремі її елементи взаємодіють з елементами флективної підсистеми.

Флективна підсистема морфологічної системи як компонент семантичної системи складається з окремих мікросистем словозміни. У мовах можуть існувати змінювані й незмінювані слова. Змінювані слова при вживанні у комунікативних актах можуть набувати певної

128

Зазначена характеристика може мати значення в справі, тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Клопотання про закриття справи в частині обвинувачення Васіної О.В. у вчиненні службового підлогу, передбаченого ст. 172 КК України, є необгрунтованим і не може бути задоволене з таких підстав. Васіна О.В., будучи службовою особою, неодноразово підробляла з корисливих мотивів офіційні документи — заяви до районного відділення Ощадбанку на одержання нової чекової книжки, квитанцію на одержання профспілкових марок. В цих документах Васіна О.В. підробляла підписи, вносила до них завідомо неправдиві відомості, а потім незаконно одержувала за ними з районного відділення Ощадбанку гроші, які здебільшого привласнювала, чим заподіяла профспілковій організації матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

Ці дії правильно кваліфіковані за сукупністю вчинених злочинів, передбачених статтями 172 і 86і КК України, оскільки тут мають місце два самостійні злочини, кожен з яких передбачений в законі. Підроблення документів не передбачається ст. 86і КК України як конструктивна ознака розкрадання в особливо великих розмірах. Дії по підробленню документів утворюють окремий злочин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130, 221 КПК України,

постановив:

1. Заявлене в даній справі захисником Фельдманом А.М. клопотання частково задовольнити. Приєднати до справи характеристику Васіної О.В., видану 13 лютого 199_ р. ЖЕД № 11 м. Енська.

2. В частині закриття справи за обвинуваченням Васіної О.В. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 КК України, в задоволенні клопотання відмовити як у заявленому без достатніх підстав.

Дану постанову можна оскаржити прокуророві м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

5. О. Михайленко

ї

І

т

Слідчому прокуратури м. Енська, юристу 2-го класу Ільєнку А.Р.

ВКАЗІВКИ

у справі Васіної О.В.,

яка обвинувачується у вчиненні злочинів,

передбачених

статтями 86 , 172, ч. З ст. 193 КК України

Ш

Енськ

Дата

м. Енськ

З метою забезпечення законності, повноти і всебічності дослідження обставин справи, а також усунення тяганини, допущеної при її розслідуванні, відповідно до п. З ст. 227 КПК України Вам необхідно терміново виконати такі дії:

1. Закрити справу в частині обвинувачення Васіної О.В. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 КК України, оскільки дії обвинуваченої, що полягали у вчиненні посадового підлогу з метою розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах, охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 86і КК України.

2. У зв'язку з тим, що Васіна О.В. при пред'явленні їй обвинувачення (дата) була допитана надзвичайно поверхово, особливо щодо матеріалів судово-бухгалтерської, судово-психіатричної, медико-біологічної, автотехнічної експертиз та документальної ревізії, проведених у даній справі, -   обвинувачену необхідно допитати повторно і більш детально  з'ясувати всі обставини справи,  звернувши особливу увагу на ставлення обвинуваченої до матеріалів експертиз та документальної ревізії.

3. Вилучити зі справи всі письмові доручення, окремі доручення, вказівки слідчого органам дізнання та відповіді на них, що не є доказами в справі.

4. Звертаю Вашу увагу на допущену в справі тяганину. У справі загалом понад 20 днів не проводились ніякі слідчі та інші процесуальні дії.

Пропоную Вам більш активно вести розслідування у справі Васіної О.В., яка знаходиться на контролі в обласній прокуратурі, і закінчити проведення попереднього слідства із складанням обвинувального висновку не пізніше як (дата).

Прокурор м. Енська, радник юстиції

(підписМ

130

іІУ^ЕШІІіШШЕІ^^іШШ&н?і         ^(ШШш

^ш^^^^^^^ІШг^^Н'

ЗАПЕРЕЧЕННЯ щодо вказівок прокурора

Прокурору Енської області, державному раднику юстиції 3-го класу Зеленковському С.ІЇ.

копія:

, прокурору м. Енська, раднику юстиції Петрушку С.А. (до відома)

м. Енськ

Дата

У моєму провадженні знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням Васіної О.В. у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86', 172, ч. З ст. 193 КК України.

У даній справі прокурор м. Енська, радник юстиції Петрушко С.А. (дата) дав мені вказівки, в тому числі щодо обсягу обвинувачення та закриття справи в його частиш.

Із вказівками прокурора я не згоден і, керуючись чч. 1, 2 ст. 114 КПК України, надаю Вам справу з письмовими вказівками прокурора міста, які вважаю незаконними і необгрунтованими як такі, що не узгоджуються з обставинами справи.

1. Вказівку прокурора закрити справу в частині вчинення Васіною О.В. злочину, передбаченого ст. 172 КК України, з тієї підстави, що начебто посадовий підлог охоплюється диспозицією ст. 86і КК України, вважаю незаконною і такою, яка суперечить практиці, що склалася (див. аналогічну кримінальну справу за обвинуваченням Шихо-вої А.Л., у якій Верховний Суд України вирок Енського обласного суду (дата) залишив без змін).

Посадовий підлог є самостійним злочином, передбаченим ст. 172 КК України. Розкрадання майна шляхом зловживання посадовим становищем, пов'язане із вчиненням посадового підлогу, має кваліфікуватися за сукупністю злочинів (див. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. — Київ, 1994. — С. 256), що і було

мною зроблено.

2. Я не бачу ніякого сенсу повторно допитувати обвинувачену Васіну О.В. щодо матеріалів проведених у справі експертиз та документальної ревізії. Вона була ознайомлена з цими матеріалами і неодноразово висловлювала своє ставлення до них (т. 1, а. с. 227). А при остаточному пред'явленні Васіній О.В. обвинувачення вона відмовилась давати детальні пояснення з матеріалів експертиз і ревізії,

131

н_ЖШь -:;:^Ш^^^ШШМ^^^^^Ё|У^^               &Ш|Ш^&т*.,-- .

^^^^н^^^І^^^^^^^^^^^^^^^^^^^Н?

пославшись на те, що вона неодноразово робила це раніше (т. 2, а. с. 229).

3. Мені пропонується вилучити із справи всі письмові доручення, вказівка органам дізнання та відповіді на них на тій підставі, що вони не є доказами в справі. Така вказівка суперечить вимогам ст. 22 КПК Укращи про всебічність, повноту і об'єктивність дослідження обставин справи.

Доручення, вказівки органам дізнання (як мої, так і прокурора) та відповіді на них мають залишитись у справі з тим, щоб було видно, які версії і наскільки повно були перевірені, аби суд чи учасники процесу до них не повертались.

4. Зауваження прокурора про допущену тяганину в справі і припис закінчити проведення слідства до (дата) є необ'єктивними. Твердження про те, що в справі більш як 20 днів не проводились ніякі дії, не відповідає насправді виконаній роботі, облік якої тільки за датами процесуальних актів уявляється примітивним і суто формальним.

Мною проведена велика робота по аналізу протоколів допитів, організації -проведення документальної ревізії, судово-біологічної, автотехнічної експертиз та по оцінці їх матеріалів. Потрібно було планувати розслідування злочинів і проведення окремих слідчих дій, займатися розшуком необхідних документів, свідків, складати варіанти різного роду постанов, редагувати їх, друкувати тощо. Уся ця робота слідчого прокурором міста, по суті, проігнорована.

Виконати вказівку прокурора про закінчення попереднього слідства зі складанням обвинувального висновку за п'ять днів нереально. Потрібно систематизувати і всебічно проаналізувати матеріали двотомної кримінальної справи, ознайомити з нею обвинувачену, потерпілу, цивільного позивача, вирішити їх клопотання, скласти і надрукувати обвинувальний висновок тощо. Треба також мати на увазі, що на сьогодні в моєму провадженні знаходиться ще десяток складних кримінальних справ.

Враховуючи викладене, прошу скасувати вказівки прокурора м. Енська у справі Васіної О.В., що були дані мені (дата).

Додаток:

кримінальна справа у 2-х томах,

т. 1 — ___ арк., т. 2 — ___ арк.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

132

(підпис)

?^л •

В»

ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

у кримінальній справі Васіної Ольги Володимирівни, обвинувачуваної

у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України 1  січня  199_ р. до прокуратури м.  Енська надійшла заява від гр. Міркіна А.П., який працює головою профкому Енського міськторгу, про те, що в касі профкому виявлена велика  нестача  грошей  і   що   в   цьому  винна  скарбник Васіна О. В.

Попереднім слідством у даній справі встановлено, що згідно' з практикою, яка склалася в торзі, профспілкові внески утримувались касиром при видачі зарплати членам профспілки. Потім їх одержувала з каси за видатковими касовими чеками Васіна О.В. Профком також мав свій особовий рахунок № 119 в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська, звідки Васіна О.В. отримувала грошові суми за чеками.

Васіна О.В. працювала бухгалтером Енського міськторгу і одночасно була скарбником профкому цього торгу. Будучи посадовою особою, вона систематично (з жовтня 199_р. по січень 199_ р.) зловживала своїм посадовим становищем, із корисливих мотивів складала фальшиві фінансові документи та підроблювала їх, вносячи до офіційної документації завідомо неправдиві відомості.

Васіна О.В. фальсифікувала документи з метою розкрадання грошових коштів шляхом неоприбуткування чи не-дооприбуткування одержуваних сум, які належали профспілковій організації за місцем роботи, а також за допомогою підроблених документів приховувала нестачі грошей.

Із каси Енського міськторгу Васіна О.В. одержала і, не оприбуткувавши, привласнила:

20 червня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 434);

21 жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 620);

12 вересня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 239);

13 жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 286); ^

ЗО листопада 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 344);

6 квітня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 71);

133

(сума)  (видатковий касовий чек

№ 160*4

З січня 199__ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 506). Із них Васіна О.В. оприбуткувала по касі (сума), а (сума) витратила на свої потреби.

З метою приховати викрадення (сума) Васіна О.В. підробила квитанцію про одержання із Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська профспілкових марок, виправивши суму 1109 на 1308.

Крім того, Васіна О.В. систематично привласнювала великі суми профспілкових грошових коштів, котрі одержувала   в   Залізничному   районному   відділенні   Ощадбанку м. Енська з поточного рахунку №  119 профкому міськ-торгу. Маючи чекову книжку з невикористаними чеками, вона 2 вересня 199_ р. склала завідомо неправдиву заяву до названого відділення Ощадбанку на одержання нової книжки, в якій підробила підпис голови профкому Міркі-на А.П. За підробленою заявою Васіна О.В. одержала в районному відділенні Ощадбанку чекову книжку з номерами чеків від 74651 до 74675. Чеки використовувала для розкрадання грошей. Зокрема, одержала і привласнила: З вересня 199_ р. за чеком 74652 — (сума); 25 вересня 199_ р. за чеком 74653 — (сума) (одержала ніби-то для купівлі спортивного інвентаря, але (сума)  з них привласнила);

13 листопада 199_ р. за чеком 74654 — (сума). Всього Васіна О.В. викрала (сума), заподіявши профспілковій організації Енського міськторгу матеріальні збитки в особливо великих розмірах. Викрадені гроші Васіна О.В. витрачала на свої особисті потреби: їздила відпочивати на курорти Криму, купляла меблі, одяг та інші цінності, оплачувала вартість кооперативної квартири, а також навчання дочки в музичній школі.

Крім того, Васіна О.В. 25 грудня 199_ р. зайшла до своєї сусідки Зюзіної Галини Тихонівни, 193_ р. народження, яка працює економістом планового відділу Енського металургійного заводу, і, скориставшись тим, що в квартирі була лише малолітня дочка Зюзіної Г.Т., викрала з її письмового столу важливий документ — диплом Р № 924912 про закінчення в 195_ р. Саратовського економічного інституту з метою переробити його на своє ім'я. Васіній О.В. було пред'явлено обвинувачення в розкраданні колективного майна в особливо великих розмірах, у здійсненні посадового підлогу та у викраденні важливого особистого документа.

134

Допитана як обвинувачувана у вчиненні вказаних злочинів, Васіна О.В. вину свою визнала повністю і дала такі показання. Маючи невелику зарплату (сума) і потребуючи санаторно-курортного лікування, вона спочатку брала гроші начебто в борг. Згодом не стала повертати їх в касу. В 199_ р. привласнила (сума) і (сума), в 199_ р. витратила на свої потреби (сума), потім тричі по (сума). Влітку 199_ р., одержавши в касі (сума), привласнила з них (сума), а на початку 199_ р. недооприбуткувала (сума). Також отримувала великі суми грошей із Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська і привласнювала їх. Так, восени одержала спочатку (сума), а потім (сума) та (сума) і більшу їх частину привласнила.

Васіна О.В. зізналася, що витратила на себе (сума) профспілкових грошей. Нестачі вдавалося приховувати, оскільки ревізії проводили рідко і не дуже детально, а також за допомогою неврахованої чекової книжки і підроблення документів.

Підсудна також підтвердила, що дійсно викрала з письмового столу своєї сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інституту і хотіла переробити його на своє ім'я з тим, щоб працювати на більш високій посаді. У своїх вчинках Васіна О.В. розкаюється (т. 1, а. с. 24—27).

Особисті зізнання Васіної О.В. у вчиненні злочинів і пред'явлене обвинувачення підтвержуються зібраними в даній справі доказами: матеріалами документальної ревізії і судово-бухгалтерської експертизи, які підтверджують, що Васіна О.В. допустила нестачу грошей на (сума) (т. 1, а. с. 11—20); речовими доказами — підробленою заявою про одержання чекової книжки, квитанцією про одержання профспілкових марок, підроблення якої підтверджується почеркознавчою експертизою (т. 1, а. с. 22—29); вилученими при обшукові на квартирі Васіної О.В. чернетками, в яких вона вела облік викрадених грошей та їх витрат; грошима, добутими злочинним шляхом, у сумі (якій), також вилученими при обшуку (т. 1, а. с. 9—10); викраденим дипломом про закінчення інституту (т. 1, а. с. 15), визнаним речовим доказом; протоколом пред'явлення для впізнання друкарської машинки, на якій Васіна О.В. друкувала завідомо неправдиву заяву на одержання чекової книжки (т. 1, а. с. 17); описом майна Васіної О.В., придбаного на викрадені гроші (т. 1, а. с. 57).

Вина Васіної О.В. підтверджується також показаннями свідка Міркіна А.П., який пояснив, що на заяві про одер-

135

жання чекової книжки підпис не його, а підроблений (т. 1, а. с. 44—45). Контролер районного відділення Ощадбанку Потихонько А.М. і касир цього відділення Воронько О.П., допитані як свідки у справі, показали, що обвинувачена одержувала у них чекові книжки, а за чеками — гроші (т. 2, а. с. 50—53).

Свідок у справі Зубова О.В. пояснила, що під час непланової ревізії у Васіної вона спочатку виявила в касі нестачу в сумі (якій), але, як пізніше з'ясувалось, частину грошей Васіна просто не встигла оприбуткувати, оскільки сейф був опечатаний ревізором (т. 1, а. с. 60—65).

Вдовенко М.С., допитана як свідок, підтвердила, що двічі відпочивала з обвинуваченою в Ялті. Васіна О.В. завжди модно одягалась, харчувалась переважно в ресторанах, відвідувала культурно-розважальні заходи (т. 1, а. с. 100).

Свідок Юрченко І.С. показав, що жив з Васіною О.В. як з дружиною, іноді приводив до неї своїх друзів і вони разом з нею вживали спиртні напої (т. 1, а. с. 106). Показання Юрченка І.С. підтвердив свідок Акапян Г.Ф. (т. 1, а. с. 152—153).

Із показань потерпілої Зюзіної Г.Т. з'ясувалось, що у неї з квартири пропав її диплом про закінчення інституту. Взяла його Васіна О.В., яка заходила в квартиру і знала, де лежать документи (т. 1, а. с. 130—131). Дочка потерпілої, свідок Зюзіна О.Ф., підтвердила, що в день, коли пропав диплом, в кімнаті була Васіна О.В. і дзвонила по телефону (т. 1, а. с. 140).

Вина Васіної підтверджується також іншими документами, які є в справі: протоколом явки Васіної О.В. з повинною (т. 1, а. с. 4), протоколом про проведення виїмки підробленої заяви про одержання неврахованої чекової книжки (т. 1, а. с. 25) та іншими1.

Обставинами, які пом'якшують відповідальність, є: явка Васіної О.В. з повинною і наявність у неї на утриманні малолітньої дочки. Обставин, обтяжуючих відповідальність обвинуваченої Васіної О.В., не вбачається.

Вчинення Васіною О.В. розкрадання грошей стало можливим тому, що ревізії в касі проводились нерегулярно, поверхово, працівники районного відділення Ощадбанку м. Енська грубо порушували правила видачі чекових книжок — робили це без доручень і за наявності невикористаних чеків. Крім того, виплати грошових сум здійснювали

1 Документ є примірник, тому тут не наводяться всі докази, зібрані у справі, та їх аналіз.

136

без належного оформлення чеків, підписи на документах із зразками не звіряли (т. 2, а. с. 250—253, 350).

Особа обвинуваченої встановлена за паспортом громадянина України, виданим на ім'я Васіної О.В. (т. 1, а. с. 18). Цей паспорт знаходиться в справі. Васіна О.В., вчинюючи злочини, усвідомлювала свої дії і керувала ними. Це підтверджується висновком експертів-психіатрів (т. 1, а; с. 80).

На основі викладеного Васіна Ольга Володимирівна, 195_ р. народження, уродженка с. Лебеді Липівського району Енської області, громадянка України, росіянка, освіта середня спеціальна, закінчила торговельне училище в 196_ р., одружена, з чоловіком не живе, має на утриманні дочку — ученицю 3 класу, до арешту працювала бухгалтером Енського міськторгу і одночасно була скарбником профкому цього торгу, проживає в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99, кв. 51, раніше не судима, обвинувачується в тому, що вона:

1. Працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи одночасно скарбником профкому названого торгу, в період з жовтня 199_ р. по січень 199__ р., зловживаючи посадовим становищем, з використанням підроблених документів систематично не оприбутковувала і недооприбутковувала по касі профкому грошові кошти у вигляді профспілкових внесків, які утримувалися з працівників при видачі їм зарплати.

Із каси міськторгу Васіна О.В. одержала і, не оприбуткувавши, привласнила:

20 червня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 434);

21 жовтня 199_ р. — № 620);

12 вересня 199_ р. — № 239);

13 жовтня 199_ р. — № 286);

ЗО листопада чек № 344);

6 квітня 199_ р. — № 71);

14 червня 199_ р. — № 160);

(сума) (сума) (сума)

(видатковий касовий чек (видатковий касовий чек (видатковий касовий чек 199_ р. — (сума) (видатковий касовий (сума) (видатковий касовий чек (сума) (видатковий касовий чек (видатковий касовий чек (су-

3 січня  199_ р.  —   (сума) № 506).

Із них Васіна О.В. оприбуткувала по касі (сума), а ма) витратила на свої потреби.

137

З метою приховання крадіжки (сума) Васіна підробила квитанцію про одержання нею в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська профспілкових марок, виправивши суму 1109 крб. на 1308 крб.

Васіна О.В. також систематично привласнювала великі суми   грошей,   які   одержувала   в   названому   відділенні Ощадбанку з поточного рахунку № 119 профкому міськ-торгу- Маючи чекову книжку з невикористаними чеками, Васіна О.В. 2 вересня 199_ р. склала завідомо неправдиву заяву до названого відділення Ощадбанку про одержання нової чекової книжки, підробивши при цьому підпис голови профкому Міркіна А.П. За цією підробленою заявою Васіна О.В. одержала нову чекову книжку з номерами чеків від 74651 до 74675. Чеки використовувала для розкрадання грошей, зокрема одержала і привласнила: З вересня 199_ р. за чеком 74652 — (сума); 25 вересня 199_ р. за чеком 74653 — (сума) (одержала ніби-то для купівлі спортивного інвентаря, але  (сума)  з

них привласнила);

13 листопада 199_ р. за чеком 74654 — (сума). Всього Васіна О.В. викрала для своїх потреб (сума), заподіявши   профспілковій   організації   Енського   міськторгу матеріальні  збитки в  особливо великих  розмірах,  тобто вчинила злочин, передбачений ст. 86і КК України.

2. Будучи посадовою особою, з жовтня 199;_ р. по січень 199_ р. неодноразово з корисливих мотивів, з метою розкрадання коштів і приховання цього злочину займалась підробленням офіційних фінансових документів, вносила до них завідомо неправдиві відомості. Так, Васіна О.В. склала неправильну заяву до Залізничного районного відділення Ощадбанку   м.   Енська  для  одержання   чекової  книжки, підробила   підпис  голови  профкому   Енського  міськторгу Міркіна   А.П.,   а   також   квитанцію   про   одержання   з відділення Ощадбанку профспілкових марок, виправивши суму 1109 крб. на 1308 крб. Вона одержала гроші за незаконно отриманою чековою книжкою, чим вчинила посадовий   підлог,   тобто   злочин,   передбачений   ст.   172   КК

України.

3. 25 грудня 199_ р. Васіна О.В. викрала з квартири своєї сусідки Зюзіної Галини Тихонівни важливий особистий документ — диплом Р № 924918 про закінчення в 195_ р. Саратовського економічного інституту і мала намір переробити його на своє ім'я, тобто вчинила злочин, передбачений ч. З ст. 193 КК України.

138

Обвинувальний висновок складений в м. Енську 19 лютого 199_ р. з додержанням вимог ст. 223 КПК України.

Слідчий прокуратури м.Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Відповідно до статей 224, 254 КПК України до обвинувального висновку додаються:

1. Список осіб, які підлягають виклику до суду повістками.

Обвинувачена:

Васіна Ольга Володимирівна, яка тримається в слідчому ізоляторі № 1 УВС м. Енська (т. 1, а. с. 24—27).

Свідки:

Міркін Анатолій Петрович, проживає в м. Енську, по вул. Чернишевського, буд. 5, кв. З (т. 1, а. с. 50—51);

Воронько Ольга Петрівна, проживає в м. Енську, по вул. Окружній, буд. 82. кв. 5 (т. 1, а. с. 60—61);

Зубова Ольга Володимирівна, проживає в м. Енську, по вул. Зеленій, буд. 44, кв. 1 (т. 1, а. с. 61—62);

Вдовенко Марія Степанівна, проживає в м. Енську, по .вул. Береговій, буд. З, кв. 7 (т. 1, а. с. 100);

Юрченко Іван Семенович, проживає в м. Енську, по вул. Зеленій, буд. 5, кв. 32 (т: 1, а. с. 106);

Зюзіна Олена Федорівна, проживає в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99," кв. 50 (т. 1, а. с. 140).

Експерт-бухгалтер:

Карапузов Іван Макарович, проживає в м. Енську, по вул. Лівобережній, буд. 37, кв. 40 (т. 1, а. с. 15—20).

—2. Список осіб, які відповідно до ст. 254 КПК України повідомляються про день розгляду справи в суді:

— прокурор Енської області Ткач Петро Іванович;

— громадський обвинувач від колективу Енського міськторгу Якушко Петро Сидорович (т. 2, а. с. 240);

— захисник обвинуваченої — адвокат Енської міської юридичної консультації Фельдман Арон Мойсейович (т. 2, а. с. 260);

— потерпіла Зюзіна Галина Тихонівна, проживає в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99, кв. 50 (т. 1, а. с. 130—131);

— представник цивільного позивача — в.о. голови профкому Енського міськторгу Петрова Ніна Іванівна (т. 1, а. с. 15).

139

3. Довідки:

кримінальну справу порушено 3 січня 199_ р., об'єднано з іншою справою 17 січня 199_ р. (т. 1, а. с. 9).

Васіна О.В. взята під варту 15 січня 199_ р. з триманням у слідчому ізлоляторі № 1 (т. 1, а. с. 35). •

Обвинувачення Васіній О.В. пред'явлене 17 січня 199_р. (т. 1, а. с. 19). Провадження у справі зупинене 22 січня 199_ р. і відновлене 20 лютого 199_ р. (т. 1, а. с. 82—83).

Строки слідства і тримання під вартою продовжені до 1 березня 199_ р. (т. 1, а. с. 13).

Попереднє слідство у справі закінчене 15 лютого 199_р. (т. 2, а. с, 267).

Речові докази: заява про одержання чекової книжки, квитанція про одержання профмарок, чернетки, диплом про закінчення інституту, — знаходяться в даній справі (т. 1, а. с. 9, 10, 15, 22, 23); друкарська маашинка — в прокуратурі м. Енська; вилучені гроші в сумі (яка) здані в касу профкому Енського міськторгу (т. 1, а. с. 8).

У справі заявлений цивільний позов на суму (яку) (т. 1,

а. с. 17).

Накладено арешт на майно, яке знаходиться на складі Енського міськторгу, на загальну суму (яку), а також на гроші (сума) (т. 1, а. с. 13, 21).

Судові витрати в справі у зв'язку з проведенням судово-бухгалтерської експертизи становлять (сума) (т. 1,

а. с. 66).

4. Вжиті заходи до усунення умов, які сприяли вчиненню злочинів:

— внесено подання об'єднаному профкому Енського міськторгу і міському управлінню Ощадбанку м. Енська, проведено збори колективу працівників Енського міськторгу, прочитано лекцію для працівників Ощадбанку м. Енська (т. 2, а. с. 251—254)1.

Відповідно до вимог ст. 225 КПК України дана справа з обвинувальним висновком направляється прокуророві Енської області.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

' Ці заходи в обвинувальному висновкові повинні бути зазначені згідно з відомчими актами. .

Глава 2

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ АКТИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬСЯ В СУДОВИХ СТАДІЯХ

1. ВІДДАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ДО СУЛУ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

ПОСТАНОВА

судді про віддання обвинуваченого до суду м. Єнськ Дата Суддя Енського обласного суду Конін 1.В., який діє від імені суду, розглянувши справу за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановив:

справа, яка надійшла на розгляд, підсудна Енському обласному суду.

У даний час підстав для закриття або зупинення справи немає. Для розгляду справи в судовому засіданні є необхідні докази. Не притягнутих до відповідальності осіб, щодо яких були б зібрані докази, які викривали б їх у вчиненні злочинів, немає. Діяння обвинуваченої Васіної О.В. кваліфіковані органами розслідування за статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України.

Правильність кваліфікації діянь обвинуваченої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, а також обраний щодо неї запобіжний захід — тримання під вартою ні обвинувачена, ні захисник не заперечують.

Обвинувальний висновок,складений у відповідності з вимогами КПК України. Під час попереднього слідства були вжиті заходи до усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, а також до забезпечення відшкодування збитків і конфіскації майна.

Справу було порушено за наявності до того підстав. Попереднє слідство проводилось з додержанням вимог КПК України.

Враховуючи викладене і беручи до уваги, що в даній

і 141

^ІШї

справі є достатньо підстав для ії розгляду в судовому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винність , керуючись статтями 237, 244, 245, 250, 256 КПК України, суддя

вирішив:

віддати Васіну Ольгу Володимирівну до суду як обвинувачену за статтями 86 , 172 і ч. З ст. 193 КК України.

Запобіжний захід щодо Васіної О.В. залишити попередній — тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 1 УВС м. Енська.

Справу розглянути у відкритому судовому засіданні ко-легіально у складі трьох суддів за участю прокурора, громадського обвинувача Якушка П.С., обраного трудовим колективом Енського міськторгу, і захисника—адвоката Енської міської юридичної консультації Фельдмана А.М., запрошеного обвинуваченою.

В судове засідання викликати підсудну Васіну О.В., екс-перта-бухгалтера Карапузова 1.М. і всіх свідків, вказаних у додатку до обвинувального висновку (т. 2, а. с. 299).

Про день слухання справи повідомити прокурора Енської області Ткача П.І., громадського обвинувача Якушка П.С. (т. 2, а. с. 240), захисника підсудної Фельдмана А.М. (т. 2, а. с. 260), потерпілу Зюзіну Г.Т. (т. 1, а. с. 130), представника цивільного позивача Петрову Н.1. (т. 1, а. с. 15).

Слухання справи розпочати 9 березня 199_ р. о 10 годині в залі судового засідання № 1 Енського обласного суду.

Суддя, який діє від імені суду

(підпис)

1 Вважаємо, що з метою додержання вимог закону (ч. 1 ст. 242 КПК) про недопустимість вирішення наперед питання про винність, ухвала про віддання до суду не повинна містити тверджень про те, що в справі немає підстав для її закриття, Ідо всі особи, притягнені до відповідальності, викриті у вчиненні злочинів зібраними у справі доказами, що кваліфікація діянь обвинуваченого за статтями Кримінального кодексу і обраний щодо нього запобіжний захід є правильними. Особливо не можна допускати таких висновків у стадії віддання обвинуваченого до суду, коли на попередньому слідстві він не визнає себе винним, вимагає закрити щодо нього справу за реабілітуючими підставами і звільнити з-під варти. В протилежному випадку рішення про віддання обвинуваченого до суду матиме вигляд упередженого, з обвинувальним ухилом. У зв'язку з викладеним, вважаємо, що пп. 2, 4, 5, 7 ст. 242 КПК повинні повністю узгоджуватися з ч. 1 ст. 245 КПК.

142

УХВАЛА про відкладення розгляду справи

м. Енськ ,                                           Дата Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду в складі головуючого — судді обласного суду Коніна 1.В., суддів цього ж суду Шомка С.П. і Петричен-ка А.Я., при секретареві Вдовенко Р.С., за участю підсудної Васіної О.В., захисника Фельдмана А.М., громадського обвинувача Якушка П.С., потерпілої Зюзіяої Г.Т., представника цивільного позивача — в.о. голови профкому Петрової Н.1., розглянувши в підготовчій частині судового засідання справу за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 861', 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановила:

Васіна О.В. обвинувачується в розкраданні коштів на суму (яку), що належали профспілковій організації Енського міськторгу, кваліфікованому за ст. 86і КК України, в посадовому підлогу, передбаченому ст. 172 КК Украі'ни, та у викраденні у своєї сусідки Зюзіної Г.Т. диплому про закінчення економічного інституту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 193 КК України.

Враховуючи  характер і   небезпечність  вчинених   Васі-ною О.В. злочинів, суддя постановою від 28 -лютого 199_р. про віддання Васіної О.В. до суду прийняв рішення про розгляд справи за участю прокурора, який своєчасно був повідомлений про час і місце слухання справи, - проте в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин. Заслухавши потерпілу Зюзіну Г.Т.,  представника цивільного позивача Петрову Н.1., громадського обвинувача Якушка П.С., які вважають, що необхідно відкласти розгляд справи до явки прокурора, а також думку підсудної Васіної О.В. та її захисника Фельдмана А.М., які заявили „клопотання про розгляд справи без участі державного обвинувача, суд вирішив, що розгляд справи доцільно відкласти з тим, щоб розглянути її в судовому засіданні за участю прокурора.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що прокурора, який не з'явився, неможливо замінити іншою особою і що до закриття судового засідання вислухані й вирішені всі клопотання учасників судового розгляду, суд, керуючись статтями 273, 280, 289 КПК України,

143

ухвалив:

Через неявку в судове засідання прокурора відкласти судовий розгляд справи за обвинуваченням Васіної О.В. до 10 годин 13 березня 199_ р.

Про неявку обвинувача повідомити прокурора Енської області з метою забезпечення участі прокурора в другому судовому засіданні в кримінальній справі Васіної О.В., яке розпочнеться в приміщенні Енського обласного суду.

Головуючий

судді

(підпис) (підписи)

УХВАЛА про направлення справи

для проведення додаткового розслідування

Дата

м. Енськ

Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду в складі головуючого — члена обласного суду Коніна 1.В., суддів цього ж суду Шомка С.П. і Петричен-ка А.Я., при секретареві Вдовенко Р.С., за участю підсудної Васіної О.В. та її захисника Фельдмана А.М., прокурора Кашина С.Ф., громадського обвинувача Якушка П.С., потерпілої Зюзіної Г.Т., представника цивільного позивача Петрової Н.1.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни, 19_ р. народження, уродженки с. Лебеді Липівського району Енської області, громадянки України,   росіянки,   освіта   середня   спеціальна,   одруженої, працювала бухгалтером Енського міськторгу і одночасно скарбником профкому цього торгу, яка мешкає в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99, кв. 51, раніше не судимої,

встановила:

Васіна О.В. обвинувачується в тому, що вона, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і скарбником профкому названого торгу, в період з жовтня 199_ р. по січень 199_р., зловживаючи своїм посадовим становищем, з ви-

144

користанням підроблених документів систематично розкрадала грошові кошти, які надходили в касу у вигляді профспілкових внесків, а також привласнювала великі суми грошей, одержуючи їх у Залізничному відділенні Ощадбанку м. Енська з поточного рахунку профкому міськторгу. Таким чином, Васіна О.В. викрала (вказати суму), заподіявши профспілковій організації матеріальні збитки в особливо великих розмірах. Ці діяння кваліфіковані як злочин, передбачений ст. 86і КК України.

Васіна О.В. обвинувачується також у вчиненні посадового підлогу, передбаченого ст. 172 КК України. Будучи посадовою особою, вона неодноразово, з корисливих спонукань, з метою розкрадання грошових коштів і приховання цього злочину підроблювала офіційні документи, зокрема заяву в Ощадбанк на одержання чекової книжки, квитанцію на одержання профспілкових марок, свідомо вносила в них неправдиві відомості.

Васіна О.В. обвинувачується і в тому, що 25 грудня 199_ р. вона викрала з квартири своєї сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інституту з метою переробити його на своє ім'я, тобто вчинила злочин, передбачений ч. З ст. 193 КК України.

В ході судового слідства захисник обвинуваченої Фельдман А.М. і підсудна Васіна О.В. заявили клопотання про направлення справи на додаткове розслідування через неповноту попереднього слідства — не з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, не витребувані документи, які впливають на правильне її вирішення.

У зв'язку з питаннями, які виникли, суд заслухав думку прокурора Кашина С.Ф., громадського обвинувача Якушка П.С., потерпілої Зюзіної Г.Т., представника цивільного позивача Петрової Н.1., які вважають, що немає необхідності направляти справу на додаткове розслідування, а є підстави для продовження її розгляду.

Судова колегія вважає, що неповнота попереднього слідства не може бути усунена в судовому засіданні і справу належить повернути на додаткове розслідування, в ході якого повинні бути з'ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, у справі немає графіка проведення ревізій у касі профкому, а також даних, коли і хто проводив такі ревізії до виявлення нестачі, акти цих ревізій до справи не приєднані. Необхідно також провести ревізію на складі спортивного інвентаря за 199_ р., оскільки Васіна О.В. в цьому році одер-

145

жала (сума) для його придбання і з одержаної суми викрала (вказати суму).

У матеріалах справи є чернетки Васіної О.В., дуже важливі для встановлення істини. Але вони не направлялись на почеркознавчу експертизу. Органи попереднього слідства не з'ясували, хто й коли призначив чи обрав Васі-ну О.В. скарбником профкому. Не витребуваний і не приєднаний до справи договір про її матеріальну відповідальність.

Під час додаткового розслідування необхідно також з'ясувати, хто виписував видаткові касові ордери, де Васіна О.В. взяла підроблену нею квитанцію про одержання нею профспілкових марок на суму (яку).

Немає повної ясності і в тому, куди витрачала Васіна О.В. викрадені гроші. На допитах вона пояснила, що хворіє і постійно потребує санаторно-курортного лікування. Але ці показання також належним чином не перевірені.

Виходячи з викладеного і беручи до уваги, що нез'ясо-вані обставини є істотними для справи і для їх з'ясування необхідно провести значний обсяг слідчих і розшуковик дій, які не можна здійснити безпосередньо в судовому засіданні, щоб усунути зазначену неповноту попереднього слідства, керуючись статтями 281, 354 КПК України, судова колегія в нарадчій кімнаті

ухвалила:

кримінальну справу за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України повернути прокуророві Енської області для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо підсудної Васіної О.В. залишити попередній — тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 1 УВС м. Енська.

Ухвала оскарженню не підлягає, але на неї може бути внесене окреме подання прокурором до судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України в семиденний строк з дня її винесення.

Головуючий

судді

(підпис) (підписи)

м. Енськ

ПРОТОКОЛ судового засідання

Дата

146

Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду в складі головуючого Коніна 1.Ф., суддів До-роніної Т.Ю. і Пономарьова С.Н., при секретареві Анто-ненко Т.П. почали розгляд у відкритому судовому засіданні в залі Енського обласного суду кримінальної справи за обвинуваченням Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України, про що відповідно до вимог ст. 87 КПК України складений даний протокол.

Головуючий о 10 годині відкриває судове засідання, оголошує, яка справа буде розглядатися, перевіряє явку учасників судового розгляду.

До залу судового засідання під конвоєм доставлена підсудна Васіна О.В.

З'явились: прокурор Кашин С.Ф., захисник обвинуваченої Фельдман А.М., громадський обвинувач Якушко П.С., експерт-бухгалтер Карапузов 1.М.

Суд перевіряє повноваження громадського обвинувача. У справі є протокол зборів трудового колективу Енського міськторгу про обрання Якушка П.С. громадським обвинувачем у справі Васіної О.В. Порадившись на місці, суд відповідно до ст. 284 КПК України ухвалив: допустити Якушка П.С. до участі в справі як громадського обвинувача.

Суд на підставі вимог статей 75, 196 КПК України встановлює відомості про особу експерта, його компетентність, стосунки з обвинуваченою, потерпілою та його відношення до проведення ревізії в справі.

Експерт пред'явив паспорт громадянина України на своє ім'я, диплом про закінчення в 197_ р. економічного факультету Енського торговельно-економічного інституту за спеціальністю "Ревізія і контроль" та пояснив, що має стаж роботи за спеціальністю 16 років, є пенсіонером, з обвинуваченою Васіною О.В. і потерпілою Зюзіною Г.Т. раніше знайомий не був, ревізором у даній справі також не був. Порадившись на місці, суд вирішив: допустити Ка-рапузова І.М. до участі у справі як експерта-бухгалтера.

В суд також з'явились: потерпіла Зюзіна Г.Т., представник цивільного позивача Петрова Н.1., свідки Міркін А.П., Потихонько А.М., Воронько О.П., Зубова О.В., Вдовенко М.С., Юрченко 1.С. Не з'явилась неповнолітній свідок

147

Зюзіна Олена Федорівна, оскільки перебуває на лікуванні в лікарні № 2 м. Енська.

Суд встановлює особу підсудної і час, коли їй вручили копію обвинувального висновку.

На запитання головуючого щодо анкетних даних підсудна відповіла:

Васіна Ольга Володимирівна, народилась в с. Лебеді Ли-півського району Енської області в 195_ р. 2 вересня; проживала в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99, кв. 51; працювала бухгалтером Енського міськторгу і одночасно скарбником профкому цього торгу; одружена, з чоловіком не живе; має десятирічну дочку, ученицю З класу, яка зараз проживає з бабусею; освіта середня спеціальна, закінчила Енське торговельне училище в 196_ р.; раніше не судима; копію обвинувального висновку одержала 5 квітня 199_ р.

Питань з анкетних даних до підсудної Васіної О.В. учасники судового розгляду не мають.

Оголошується склад суду і учасників судового розгляду: головуючий — Конін 1.В., судді — Дороніна Т.Ю. і Поно-марьов С.Н., прокурор — Кашин С.Ф., громадський обвинувач — Якушко П.С., захисник — Фельдман А.М., екс-перт-бухгалтер — Карапузов І.М., секретар — Антонен-ко Т.П.

Головуючий роз'яснив підсудній та іншим учасникам судового розгляду право відводу і запитує, чи не заявляють вони відводи кому-небудь та чи немає самовідводів. Підсудна: відводів не маю.

Прокурор, громадський обвинувач, захисник, потерпіла, представник цивільного позивача також заявили, що не мають відводів.

Самовідводів не заявлено.

Головуючий ставить запитання про можливість розгляду справи у відсутності свідка Зюзіної О.Ф., яка не з'явилась з поважної причини — перебуває в лікарні.

Суд з цього питання вислухав думки підсудної, її захисника, потерпілої, представника цивільного позивача — всі вважають можливим розглядати справу без свідка Зюзіної О.Ф. Прокурор також пропонує продовжити розгляд справи у відсутності свідка, який не з'явився, і оголосити її показання, дані на попередньому слідстві.

Порадившись на місці, суд вирішив: продовжити розгляд справи у відсутності свідка Зюзіної О.Ф., яка не з'явилась, а її показання оголосити в кінці судового слідства.

Головуючий дає розпорядження про видалення свідків із

148

залу судового засідання.  Всі свідки видаляються із залу судового засідання.

Головуючий   зачитує   текст   ст.   263   КПК   України   і роз'яснює підсудній її права, передбачені цією статтею.

Підсудна: Права мені зрозумілі, ніяких клопотань не маю.

Головуючий роз'яснює Зюзіній Г.Т. права і обов'язки, відповідальність потерпілого, передбачені ст. 267 КПК України, зачитавши її текст.

Потерпіла: Свої права, обов'язки, відповідальність знаю, клопотань, заяв не маю.

Таким же шляхом головуючий роз'яснює представникові цивільного позивача Петровій Н.І. права, передбачені ст. 268 КПК України.

Представник цивільного позивача: Права мені зрозумілі, клопотань не маю.

Головуючий роз'яснює громадському обвинувачу Якуш-ку П.С. права, передбачені ч. 4 ст. 265 КПК України, зачитавши їх.

Громадський обвинувач: права свої знаю, клопотань не маю.

Головуючий роз'яснює експертові Карапузову І.М. права, обов'язки і відповідальність, передбачені ст. 77 КПК України, зачитавши її текст.

,„    Експерт: Зміст ст.  77 КПК України мені зрозумілій, Ізаяв не маю.

Головуючий оголошує про закінчення підготовчих дій і про початок судового слідства.

За дорученням головуючого обвинувальний висновок за-итує суддя Дороніна Т.Ю.

Головуючий роз'яснює підсудній суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміла вона його, чи визнає себе винною, а також чи визнає цивільний позов, чи бажає давати показання.

Підсудна: Мені зрозуміло, в чому я обвинувачуюсь, винною себе визнаю, а також визнаю цивільний позов. Показання даватиму українською мовою.

Головуючий з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, в якій послідовності належить досліджувати докази.

Прокурор: У зв'язку з тим, що підсудна Васіна О.В. виз-   ' нає свою вину, пропоную судове слідство розпочати з її допиту, а потім допитати потерпілу і свідків у порядку списку, доданого до обвинувального висновку. Підсудна: Не заперечую. Захисник: Приєднуюсь до думки моєї підзахисної.

149

а потім допитати потерпілу додається   до   обвинувального

пропонує   підсудній   дати   показання   у

О.В.: Я постійно бідувала, гроші йшли паю за кооперативну квартиру, на-

Потерпіла: ^„даа 3 думкою прокурора. Представник цивільного позивача поділяє думку  прокурора.

Порадившись на місці  суд вирішив: дослідження доказів

ПОЧаТИ   З   ДОПИ^   ПІДСУДНОЇ,    -   ——:"   ————°™   ««.«тлі™   і

свідків   за   сш^к        ^ий висновку.

Головуючий справі.

Підсудна на лікування,

чшілаї^г   іінл»  ***•   и-~-——І—- —— --* *       -- •

вчання дочки ^ Му3ичній школі. Спочатку я брала гроші з каси в борг. П^тім перестала повертати. Профспілкові внески в торзі ут^имувались із зарплати. Я одержувала їх Із каси за видатк^вими касовими чеками і здавала в районне відділення Ощ^дбдщу на рахунок нашого профкому. Для потреб профсц^ки я одержувала гроші з Ощадбанку за чеками. Не по^ертати гроші в касу почала з 199_ р. Спочатку витрати^ а)> „отім (сума), а в 199_ р. витратила на свої догреби (сума) і тричі по (сума), влітку 199_р. не доз^дда в касу (сума) і недооприбуткувала (сума). Великі су^щ одержувала за чековою книжкою з районного відділеі^ня Ощадбанку. Пам'ятаю, восени 199_ р. я одержала за ч,еками близько (сума), за три рази. Як підрахували реві^0 майже всю цю суму я витратила на свої потреби.

Прокурор: Ца які конкретно потреби ви витрачали викрадені гроші?

Підсудна: Д^кілька разів я їздила на південь лікуватися, сплачувала ва^)ТІСТЬ кооперативної квартири, витрачала на інші свої потр^би _ я вже говорила.

Представнщ,к цивільного позивача: Чи згодні ви відшкодувати збитки ( а) нашому профкому?

Підсудна: Я кщо суд присудить, буду виплачувати. Частину грошей у^ мене забрали, описали також майно.

Захисник: ^и правильно був визначений розмір матеріальних Збит^ів7

Підсудна: С^початку неправильно, а потім начебто правильно. Ревізор і експерт показували мені документи, які підтверджувал^и що я одержувала певні суми, але по них не звітувала, ї Виправдувальних документів я пред'явити не змогла.

Головуючий^ за пред'явленим паспортом встановлює особу свідка: По^^д,,,,^ Ганна Михайлівна, 192_ р. народження, прох^Іває в м Енську, по вул. Крутій, буд. 6,

150

кв. З, освіта середня спеціальна, працює контролером в Залізничному відділенні Ощадбанку в м. Енську; роз'яснює свідку обов'язок повідомити суду все, що відомо в справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за статтями. 178, 179 КК України за дачу завідомо неправдивих показань і за відмову від дачі показань.

Головуючий: В яких стосунках Ви перебуває з підсудною Васіною О.В. і потерпілою Зюзіною Г.Т.?

Свідок: Із Зюзіною Г.Т. я не знайома. З Васіною О.В. у мене стосунки нормальні.

Головуючий: Розкажіть суду все, що вам відомо в даній справі.

Свідок: Васіну О.В. я знаю по роботі. Вона приходила одержувати гроші за чековою книжкою. Підроблених документів на одержання грошей я не помічала. Більше нічого не знаю.

Громадський обвинувач (з дозволу головуючого): Чому ви не звіряли контрольні підписи відповідальних посадових осіб з підписами на документах, за якими підсудна одержувала великі суми?

Свідок: Як правило, ми звіряємо. Підроблень не помічала. Крім того, Васіну О.В. давно знаю в обличчя.

Головуючий за пред'явленим паспортом встановлює особу свідка: Воронько Ольга Петрівна, 193_ р. народження, проживає в м. Енську, по вул. Окружній, буд. 82, кв. 5, освіта середня спеціальна, працює касиром в Залізничному відділенні Ощадбанку в м. Енську. Головуючий роз'яснює свідку обов'язок повідомити все, що відомо в справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за статтями 178, 179 КК України за дачу завідомо неправдивих показань і за відмову від дачі показань.

Головуючий: В яких стосунках Ви перебуваєте з підсудною і потерпілою? Що вам відомо у справі?

Свідок: Потерпілу не знаю. Васіну О.В. знала як скарбника профкому Енського міськторгу. Вона часто одержувала гроші в нашому відділенні Ощадбанку. Стосунки з нею були нормальними.. Про те, що вона підроблювала документи і незаконно одержувала гроші, навіть не здогадувалась. Одержавши гроші, Васіна О.В. завжди їх рахувала. Претензій у неї до мене ніколи не було.

Головуючий до підсудної: Уточніть, як вам вдавалось одержувати і привласнювати гроші?

Підсудна: Я підробила документи: квитанцію на одержання профспілкових марок і заяву в районне відділення Ощадбанку на видачу нової чекової книжки. На заяві я

151

підробила підпис голови профкому. Нову чекову книжку я не зареєструвала і по ній одержувала гроші. Підроблені документи допомагали приховувати нестачу.

Головуючий за пред'явленим паспортом встановлює особу свідка: Міркін Анатолій Петрович, 193_ р. народження, проживає в м. Енську, по вул. Бульварній, буд. 32, кв. 6, освіта вища юридична; роз'яснює свідку обов'язок повідомити все, що йому відомо в справі, попереджає про кримінальну відповідальність за статтями 178, 179 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань, ставить запитання про те, в яких стосунках він перебуває з підсудною, потерпілою, що йому відомо в справі.

Свідок: 3 потерпілою я не знайомий. Васіну О.В. знаю. Стосунки з нею були виключно службові — по роботі в профкомі міськторгу. Як голова профкому я довіряв їй в усьому, а вона мене підвела, як тепер з'ясувалось. Про нестачу дізнався лише з матеріалів ревізії. .

Прокурор до головуючого: Дозвольте запитання підсудній?

Головуючий: Дозволяю.

Прокурор: Скажіть, підсудна, хто вчинив підпис на заяві про одержання чекової книжки від імені голови профкому Міркіна А.П.?

Підсудна (оглянувши документ): Я.

Головуючий: Свідок Міркін А.П., вам пред'являється заява на одержання чекової книжки. Чи ваш підпис на заяві?

Свідок (оглянувши документ): Ні, не мій. Хто це зробив, не знаю. Васіна О.В. тільки що сказала, що підписала вона.

Суддя Пономарьов С.П.: Підсудна, з якою метою Ви оформили заяву без відома профкому?

Підсудна: Для того, щоб одержати додаткову, невраховану чекову книжку, а за нею — гроші.

Головуючий за пред'явленим паспортом встановлює особу свідка: Зубова Ольга Володимирівна, 192_ р. народження, проживає в м. Енську, по вул. Зеленій, буд. 44, кв. 1, освіта вища економічна; роз'яснює свідку обов'язок повідомити все, що відомо в справі, попереджає про кримінальну відповідальність за статтями 178, 179 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань.

Головуючий: В яких стосунках Ви перебуваєте з підсудною і потерпілою? Що вам відомо в даній справі?

152

Свідок: Я працюю в Енському міськторзі бухгалтером. За завданням керівника торгу проводила ревізію каси профкому. При цьому була виявлена нестача на суму (яка). Пізніше виявилось, що частину грошей Васіна О.В. просто не встигла оприбуткувати, оскільки я опечатала сейф.

Раніше ревізій в цій касі я не проводила. Стосунки з Васіною О.В. нормальні, особистих рахунків у нас немає. Зюзіну Г.Т. особисто не знаю, але кілька разів бачила її разом з Васіною.

Головуючий за пред'явленим паспортом встановлює особу свідка: Вдовенко Марія Степанівна, 195_ р. народження, проживає в м. Енську, по вул. Береговій, буд. З, кв. 7, освіта середня спеціальна, працює техніком-монтажником в побуткомбінаті м. Енська; роз'яснює свідку обов'язок повідомити все, що відомо в справі, попереджає про кримінальну відповідальність за статтями 178, 179 КК України за дачу завідомо неправдивих показань і за відмову від дачі показань.

Головуючий: В яких стосунках Ви перебуваєте з потерпілою Зюзіною Г.Т. і підсудною Васіною О.В.? Що вам відомо в даній справі?

Свідок: Потерпілу я не знаю, бачу вперше. З Васіною О.В. знайома, стосунки з нею нормальні. Познайомились влітку 199_ р. в Ялті в санаторії "Енергетик". Вдруге ми зустрілись влітку 199_ р. також в Ялті. Ольга модно одягалась, харчувалась в ресторанах. Жила одна в квартирі, часто відвідувала концерти. Про розкрадання нею грошей я нічого не знаю. Ми листувались.

Прокурор: Чи писали Ви підсудній листи після вашого допиту за місцем роботи і про що?

Свідок: Так, після виклику в прокуратуру я вирішила написати листа Васіній О.В. і дізнатись, в чому справа. Я також збиралась до неї приїхати, але не вийшло.

Захисник: Чи вела Васіна О.В. в Ялті аморальний спосіб життя?

Свідок: Я б цього не сказала. Вона жила в Ялті як і більшість інших відпочиваючих.

Головуючий за пред'явленим військовим квитком встановлює особу свідка: Юрченко Іван Семенович, 195_ р. народження, проживає в м. Енську, по вул. Зеленій, буд. 5, кв. 32, освіта неповня середня, працює водієм в АТП № 11082; роз'яснює свідку обов'язок повідомити все, що тому відомо в справі; попереджає про кримінальну відповідальність за статтями 178, .179 КК України за дачу

153

судові завідомо неправдивих показань і за відмову від дачі показань.

Головуючий: Свідок, в яких стосунках Ви перебуваєте з підсудною Васіною О.В., потерпілою Зюзіною Г.Т.? Що вам відомо в даній справі?

Свідок: 3 Васіною Ольгою я познайомився, коли підвозив її на автомобілі додому. Бував у неї вдома. Останнім часом жив з нею як з дружиною. Із своїм чоловіком вона розійшлася. Про нестачу у неї грошей нічого не знаю. Поганого сказати про неї нічого не можу. Зюзіну Г.Т. знаю як сусідку Васіної О.В., претензій до неї у мене ніяких немає.

Суддя Пономарьов С.Н.: За чий рахунок Ви зі своїми друзями пиячили?

Свідок: Ніяких пиятик не було. Коли ми вечеряли у Васіної, спиртне вживали для апетиту.

Громадський обвинувач: При обшукові у Вас в квартирі був знайдений самогонний апарат і самогон. Що Ви можете сказати з цього приводу?

Свідок: Самогон виготовляв для себе. До Васіної О.В. його не приносив. Про самогоноваріння вона нічого не знає. Я їй про це нічого не говорив.

Громадський обвинувач: Розкажіть детальніше про самогоноваріння, яким Ви займалися.

Головуючий: Я відвожу запитання, тому що воно не стосується суті справи, яку ми розглядаємо.

Громадський обвинувач: Я заперечую проти дій головуючого, який зняв з розгляду моє питання. Прошу моє заперечення занести до протоколу. Самогоноваріння — небезпечне соціальне явище.

Суддя Дороніна Т.Ю.: За чий рахунок ви зі своїми друзями пиячили на квартирі Васіної О.В.?

Свідок: Я ще раз кажу, що пиятик не було, а коли й вечеряли на квартирі у Васіної О.В., то спиртне приносили з собою і тільки для апетиту. Правда, інколи співали пісні, але громадський порядок не порушували.

Головуючий: Допит свідків, які з'явилися в судове засідання, закінчено.

Головуючий оголошує показання свідка Зюзіної Олени Федорівни, дані нею на попередньому слідстві (т. 1, а. с. 140) через її неявку в судове засідання з поважних причин.

Головуючий за пред'явленим паспортом встановлює особу потерпілої: Зюзіна Галина Тихонівна, 193_ р. народження, проживає в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99,

154

кв. 50, освіта вища економічна; роз'яснює їй право давати показання і попереджає про кримінальну, відповідальність за ст. 178 КК України за дачу завідомо неправдивих показань.

Головуючий: Що Ви можете пояснити суду про свої стосунки з підсудною?

Потерпіла: Стосунки з сусідкою Васіною О.В. були нормальні. З моїх слів вона знала, що я закінчила економічний інститут. 26 грудня 199_ р. я виявила, що пропав мій диплом, який завжди лежав у столі. Напередодні до квартири в мою відсутність заходила Васіна О.В. — дзвонила по телефону. Дома була лише моя 10-річна дочка Олена. Про те, що в мене пропав диплом, я повідомила в міліцію. З'ясувалось, що диплом взяла Васіна О.В., але як вона зуміла це зробити, я пояснити не можу.

Головуючий: Підсудна, чи визнаєте Ви себе винною у викраденні диплому Зюзіної Г.Т.? Поясніть суду, навіщо Ви це зробили?

Підсудна: Так, я винна в тому, що взяла диплом Зюзіної Г.Т. Хотіла переробити його на своє ім'я, оскільки диплом потрібний мені для роботи.

Захисник: Потерпіла,  чи вплинуло якимось чином на . Вашу роботу те, що у Вас тимчасово не було диплому?

Потерпіла: Ні, не вплинуло. За цей час у мене на роботі ніхто про диплом не запитував. Прошу суд повернути ^ мені диплом.

Головуючий пропонує прокуророві, підсудній, захисни-I ку,  громадському обвинувачу,  представникові цивільного І позивача, потерпілій відповідно до статті 310 КПК України подати суду в письмовій формі запитання, які вони бажають поставити  експерту-бухгалтеру.  Прокурор,  підсудна, захисник, громадський обвинувач заявили, що у них немає запитань до експерта.

Представник цивільного позивача Петрова //./.: Заявляю клопотання про оголошення висновків судово-бухгалтерської експертизи.

Прокурор: Дозвольте усно поставити запитання експерту Карапузову 1.М.

Головуючий: Дозволяю. -

Прокурор: Чи підтверджуєте Ви свій висновок, даний на попередньому слідстві?

Експерт: Так, підтверджую, під час суду нічого не змінилось, не надійшли ніякі нові документи, які могли б змінити розмір матеріальних збитків.

155

Прокурор: Ви раніше бухгалтерські експертизи проводили?

Експерт: Проводив і не один раз.

Прокурор: Прошу пояснити методику, яку Ви застосували при встановленні розміру матеріальних збитків, нестачі грошових коштів. Чи не могли Ви допустити помилку?

Експерт: Я не буду вдаватись до подробиць, оскільки все детально викладено в моєму висновку. Скажу лише, що нестача грошей у матеріально відповідальної Васі-ної О.В. на суму .(вказати, яку) була підтверджена мною перш за все традиційним шляхом співставлення прибуткових і видаткових документів, які складала Васіна О.В. Помилок не повинно бути.

Головуючий: Суд переходить до огляду речових доказів: заяви про одержання чекової книжки, квитанції про одержання профспілкових марок, чернеток, диплома про закінчення Зюзіною Г.Т. економічного інституту. Названі речові докази пред'являються для огляду всім учасникам судового розгляду.

Суд пред'явив обвинуваченій Васіній О.В., її захисникові Фельдману А.М., громадському обвинувачеві Якушку П.С., потерпілій Зюзіній Г.Т. названі речові докази для огляду.

Захисник Фельдман А.М.: Прошу суд звернути увагу на диплом, який знаходиться в хорошому стані і ніяких змін не зазнав.

Головуючий: Судом розглянуті всі докази, які є в справі.

Потім головуючий опитує всіх учасників судового розгляду: прокурора, громадського обвинувача, потерпілу, представника цивільного позивача, захисника, чи бажають вони доповнити судове слідство і в чому саме. Доповнень від названих учасників судового розгляду не надійшло.

Головуючий оголошує судове слідство закінченим.

Суд переходить до судових дебатів.

Слово надається прокуророві. В своїй промові прокурор Кашин С.Ф. дає суспільно-політичну характеристику злочинів, які ставляться за провину підсудній, викладає фактичні обставини справи. Далі він аналізує докази, коментує зміст статей 86і, 172, ч. З ст. 193 КК України і формулює висновок, що діяння підсудної кваліфіковано правильно.

Прокурор звертає увагу на ту обставину, що Васіна О.В. за місцем роботи в основному характеризується позитивно. Проте вона все-таки вела неправильний спосіб життя, не хотіла долати труднощі чесним шляхом, збирала в своїй квартирі чоловіків, пиячила з ними. Васіна О.В. з корисли-

156

вих мотивів викрала особливо велику суму грошей, чим заподіяла матеріальні збитки профспілковій організації Енського міськторгу. В той же час, необхідно врахувати, що Васіна О.В. з'явилась з повинною, має на утриманні малолітню дочку. Ревізії в касі проводились нерегулярно і неякісне. Працівники районного відділення Ощадбанку грубо порушували правила видачі чекових книжок, видавали їх без доручення, за наявності невикористаних чеків, а також належно не оформляли документи при видачі грошей.

Прокурор вважає, що підсудну Васіну О.В. слід визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, і призначити їй покаранням: за ст. 86і КК — позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна, за ст. 172 КК — позбавлення волі строком на 2 роки і за ч. З ст. 193 КК — позбавлення волі строком на 1 рік, а відповідно до слч 42 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на строк 13 років з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

На думку прокурора, пред'явлений цивільний позов на користь профспілкової організації Енського міськторгу в розмірі (якому) належить задовольнити, описане у підсудної майно на суму (яку) і вилучені в неї гроші (сума) конфіскувати для відшкодування заподіяних збитків.

Речові докази: диплом про закінчення вузу — повернути потерпілій Зюзіній Г.Т., а друкарську машинку "Ундер-вуд" — конфіскувати на користь держави.

Стягнути з підсудної судові витрати у зв'язку з проведенням судово-бухгалтерської експертизи в сумі (якій).

Запобіжний захід щодо підсудної Васіної О.В. залишити без змін — тримання під вартою в слідчому ізоляторі.

Виступає громадський обвинувач. Він дає характеристику підсудній Васіній О.В., говорить про відсутність контролю за її роботою, про те, що вона зганьбила колектив, поставила в скрутне становище профспілкову організацію, яку він представляє, заявляє, що згодний з пропозиціями прокурора.

Представник цивільного позивача в своєму виступі просить суд стягнути з Васіної О.В. гроші (вказати суму) на користь профспілкової організації Енського міськторгу, які вона викрала (і це було доведено в судовому засіданні), з урахуванням того, що вилучені в неї гроші (сума) були повернені в касу.

157

З промовою виступає захисник. Він просить суд врахувати умови роботи підзахисної, характеристику її особи, обставини, які пом'якшують її відповідальність (явка з повинною, щире розкаяння, сприяння розкриттю злочинів, вчинення злочинів внаслідок збігу важких сімейних обставин, відшкодування частини матеріальних збитків, те, що вона виховує малолітню дочку). Захисник не згодний з тим, що діяння підзахисної спричинили тяжкі фінансові наслідки для профспілкової організації Енського міськтор-гу, оскільки судові не були представлені жодні докази, які б це підтверджували. Він наполягає на тому, щоб суд виправдав підсудну Васіну О.В. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 КК України, оскільки вважає, що в даній справі підроблення документів охоплюється диспозицією ст. 86і КК України. Якщо ж суд визнає Васіну О.В. винною за ст. 86 і ч. З ст. 193 КК, то їй слід призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки підзахисна в даний час не становить небезпеки для суспільства.

Головуючий: Судові дебати закінчені. Чи хочуть учасники судових дебатів обмінятися репліками?

Прокурор, громадський обвинувач, представник цивільного позивача, захисник правом репліки не скористались.

Надається останнє слово підсудній.

Підсудна: За час проведення слідства й судового розгляду я багато пережила. Я винна, розкаялась в усіх своїх нечесних вчинках. Прошу суд не розлучати мене з донькою, дати можливість спокутувати свою вину чесною працею, перебуваючи на волі. Я буду працювати, відшкодовувати гроші, які розтратила.

Головуючий: Суд іде до нарадчої кімнати для постановления вироку (час — 18 годин ЗО хвилин).

О 21 годині ЗО хвилин судді повертаються до залу засідання.

Головуючий проголошує вирок. Усі присутні заслуховують ЙОГО СТОЯЧИ. X

Головуючий роз'яснює підсудній, потерпілій, представникові цивільного позивача зміст вироку, а також строки та порядок його оскарження і оголошує судове засідання закритим.

Засуджена Васіна О.В': під конвоєм повертається в слідчий ізолятор.

Головуючий    - (підпис)

Секретар

(підпис)

158

ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИРОК ім'ям України

м. Енськ

Дата

Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду в складі головуючого — судді обласного суду Коніна І.В., суддів цього ж суду Дороніної Т.Ю. і Поно-марьова С.Н., при секретареві Антоненко Т.П., за участю прокурора — заступника начальника кримінально-судового відділу прокуратури Енської області Кашина С.Ф., громадського обвинувача від трудового колективу Енського міського торгу Якушка П.С., захисника,— адвоката Фельдмана А.М., потерпілої Зюзіної Г.Т., представника цивільного позивача Петрової Н.1., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням Васі-ної Ольги Володимирівни, 195_ р., вересня місяця, 2-го дня народження, уродженки с. Лебеді Липівського району Енської області, яка проживає в м. Енську, по вул. Широкій, буд. 99, кв. 51, колишнього скарбника профкому Енського міськторгу, яка має середню спеціальну освіту після закінчення в 196_ р. Енського торговельного училища, одружена (з чоловіком не живе), виховує неповнолітню дочку, раніше не судима, у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, встановила:

суд визнав доведеним, що Васіна О.В., працюючи бухгалтером Енського міськторгу і одночасно скарбником профкому цього торгу, систематично розкрадала грошові кошти профспілкової організації, внаслідок чого вчинила розкрадання в особливо великих розмірах.

Крім того, вона з метою розкрадання і приховання даного злочину вносила в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, займалась підробленням документів, чим вчинила посадовий підлог. Вона ж викрала у своєї сусідки важливий документ — диплом про закінчення вузу, чим також вчинила злочин.

Васіна О.В. вчинила злочини за таких обставин. Будучи як посадова особа наділена виконавчо-розпорядчими функціями, вона з жовтня 199_ р. по січень 199_ р. систематично з корисливих мотивів зловживала своїм посадовим становищем, вносила в офіційну бухгалтерську і звітну документацію завідомо неправдиві відомості, підробляла документи з метою розкрадання грошових коштів шляхом не-оприбуткування і недооприбуткування одержаних сум, які належали профспілковій організації Енського міськторгу.

159

Так, Васіна О.В. одержала з каси Енського міськторгу і, не оприбуткувавши, привласнила:

20 червня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 434);

21 жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 620);

12 вересня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 239);

13 жовтня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек

№286);

ЗО листопада  199_ р. — (сума)   (видатковий касовий чек № 344);

6 квітня 199_ р. —  (сума)   (видатковий касовий чек № 71);

14 червня 199__ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 160);

З січня 199_ р. — (сума) (видатковий касовий чек № 506).

Із них Васіна О.В. оприбуткувала по касі (сума), а (сума) привласнила.

З метою приховання розкрадання, зокрема (сума), Васіна О.В. підробила квитанцію про одержання в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська профспілкових марок, виправивши суму 1109 крб. на 1308 крб.

Крім того, Васіна О,В. систематично привласнювала великі суми профспілкових грошових коштів, які вона одержувала в названому, відділенні Ощадбанку з поточного рахунку № 119 профкому міськторгу. З метою розкрадання грошей, за наявності чекової книжки з невикористаними чеками, вона 2 вересня 199_ р. склала завідомо неправдиву заяву до названого відділення Ощадбанку про одержання нової чекової книжки. В заяві Васіна О.В. підробила підпис голови профкому Міркіна А.П. За підробленою заявою вона одержала в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська і.привласнила чекову книжку з номерами чеків від 74651 до 74675.

Чеки використала для розкрадання грошей. Зокрема, Васіна О.В. одержала:

З вересня 199_ р. за чеком № 74652 — (сума);

25 вересня 199_ р. за чеком № 74653 — (сума) (начебто для того, щоб купити спортивний інвентар, але з них (сума) привласнила).;

13 листопада 199_ р. за чеком № 74654 — (сума).

Всього Васіна О.В. викрала (сума), заподіявши профспілковій організації Енського міськторгу матеріальні збит-

160

ки в особливо великих розмірах. Викрадені гроші Васіна О.В. витрачала на свої особисті потреби, їздила відпочивати на курорти Криму, купляла меблі, одяг та інші речі, сплачувала вартість кооперативної квартири, а також платила за навчання своєї дочки в музичній школі. V Висновки суду про винність Васіної О.В. в розкраданні грошей в особливо великих розмірах грунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної

справи.

Підсудна Васіна О.В. на слідстві і в судовому засіданні свою вину визнала і пояснила, що спочатку вона брала гроші з каси в борг, а потім не стала їх повертати. Так, в 199_ р. вона привласнила за два рази (сума), в 199_р. витратила на свої особисті потреби спочатку (сума), а потім тричі по (сума). Влітку 199_ р. привласнила (сума), а на початку 199_ р. — (сума). Васіна О.В. також пояснила, що гроші вона брала не тільки безпосередньо з каси профкому, а й за чеками з районного відділення Ощадбанку, де на рахунку № 119 зберігались кошти профспілкової організації. Восени 199_ р. вона таким способом за два рази привласнила (сума), а в листопаді 199_р. не оприбуткувала і привласнила (сума). За словами Васіної О.В., вона витрачала викрадені гроші на оплату своєї кооперативної квартири, придбала меблі, одяг, їздила на південь лікуватись, задовольняла інші свої потреби.

Із матеріалів документальної ревізії і судово-бухгалтерської експертизи видно, що підсудна Васіна О.В. особисто одержувала гроші і не подала належних виправдувальних документів про витрату (сума).

В справі є чернетки Васіної О.В. про облік викрадених нею грошей і витрачання їх на свої потреби. При обшукові на квартирі підсудної виявлено (сума), а також майно на (сума), придбане на викрадені гроші.

у   Свідок у справі Зубова О.В. пояснила в суді, що вона проводила раптову ревізію в касі профкому і спочатку виявила у матеріально відповідальної особи Васіної О.В. нестачу на суму (яку). Проте пізніше з'ясувалось, що частину грошей Васіна О.В. не встигла оприбуткувати, оскільки сейф її був опечатаний перед початком ревізії. V Допитана як свідок Вдовенко М.С. підтвердила, що вона двічі відпочивала з Васіною О.В. в Ялті. При цьому Васіна, не рахуючись з коштами, відвідувала ресторани, розважальні заклади.

Сукупність вказаних доказів, їх оцінка переконують.судову колегію, що Васіна О.В. вчинила розкрадання колек-

6. О. Мимйленко

161

тивного майна в особливо великих розмірах і що її дії правильно кваліфіковані за ст. 86' КК України.

В судовому засіданні також підтвердилось, що Васіна О.В. вчинила посадовий підлог, який виявився в тому, що 2 вересня 199_ р. вона склала завідомо неправдиву заяву до Залізничного районного відділення Ощадбанку м. Енська про одержання нової чекової книжки, в якій підробила підпис голови профкому Міркіна А.П.

За цим підробленим документом вона одержала в названому відділенні Ощадбанку чекову книжку з номерами чеків від 74651 до 74675, приховала цей факт і використала чеки № 74652—74654 для викрадення грошей. Вона також підробила квитанцію про одержання з відділення Ощадбанку профспілкових марок, виправивши суму 1109 крб. на 1308 крб.

Суд дійшов висновку, що підсудна Васіна О.В. поряд з розкраданням вчинила і посадовий підлог. Цей висновок грунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, і перш за все на речових доказах: підробленій заяві на одержання чекової книжки, підробленій квитанції про одержання профспілкових марок (їх підробність підтверджено почеркознавчою експертизою, протоколом впізнання друкарської машинки, за допомогою якої підсудна виконала завідомо неправдиву заяву для одержання неврахованої чекової книжки; зазначена друкарська машинка визнана речовим доказом).

у     Свідок Міркін А.П. пояснив суду, що на заяві про одержання чекової книжки підпис не його, а підроблений.

Сама підсудна визнала, що займалась підробленням документів. Зокрема, від імені голови профкому Міркіна А.П. написала заяву про одержання чекової книжки, підробила його підпис, виправила цифри на квитанції про одержання профспілкових марок. І в такий спосіб одержувала з каси гроші, частину яких витрачала на свої особисті потреби, а нестачі приховувала.

V      Оцінивши сукупність наведених доказів, суд доходить висновку, що Васіна О.В. вчинила і посадовий підлог, що кваліфікується за ст. 172 КК України.

Суд також визнав доведеним, що підсудна Васіна О.В. 25 грудня 199_ р., зробивши вигляд, що хоче зателефонувати, зайшла в квартиру своєї сусідки Зюзіної Г.Т., яка працює економістом планового відділу Енського металургійного заводу, і, скориставшись тим, що вдома була лише малолітня дочка потерпілої, викрала з письмового столу важливий особистий документ Зюзіної Г.Т. — диплом

162

Р № 924918 про закінчення в 196_ р. Саратовського економічного інституту — з метою переробити його на своє ім'я, щоб мати можливість просунутись по службі.

Ці висновки суд обґрунтовує показаннями самої підсудної Васіної О.В., яка заявила в суді, що дійсно викрала диплом про закінчення економічного інституту в своєї сусідки Зюзіної Г.Т. Викрадений диплом при обшукові був знайдений в квартирі Васіної О.В., вилучений, приєднаний до справи як речовий доказ і оглянутий в судовому засіданні. Потерпіла Зюзіна Г.Т. підтвердила факт пропажі диплома з квартири. Із оголошених в суді показань дочки потерпілої — Зюзіної О.Ф. видно, що в день пропажі диплому в квартиру до них заходила Васіна О.В. і дзвонила

по телефону.

V Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує судову колегію, що диплом про закінчення вузу в Зюзіної Г.Т. викрала Васіна О.В. і її дії правильно кваліфіковані за ч. З ст. 193 КК України.

V    Згідно з висновком експертів-психіатрів Васіна О.В. повністю усвідомлювала свої дії і керувала ними, отже — є

осудною.

V    При призначенні міри покарання підсудній Васіній О.В. суд враховує: підвищену суспільну небезпечність розкрадань колективного майна в особливо великих розмірах посадовою особою, а також те, що підсудна поряд з розкраданням вчинила посадовий підлог і викрала важливий особистий документ.

Суд враховує і особу винної, обставини справи, зокрема причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, відсутність нележного контролю за роботою Васіної О.В. з боку адміністрації торгу і профспілкової організації, порушення відомчих положень при видачі їй документів та грошей у відділенні Ощадбанку. Васіна О.В. до вчинення злочинів позитивно характеризувалась по роботі і за місцем

проживання.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що вона з'явилась з повинною, щиро розкаялась у вчиненому, має поганий стан здоров'я, частину заподіяних збитків відшкодувала, має на утриманні малолітню дочку, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Вирішуючи питання про цивільний позов і відшкодування матеріальних збитків,.суд виходить з того, що злочином підсудної Васіної О.В. профспілковій орагнізації Енського міськторгу заподіяні матеріальні збитки на суму (яку), а

тому заявлений цивільний позов на цю суму підлягає задоволенню.

У Васіної О.В. вилучені гроші (сума), які повернені в касу профкому названої організації. Таким чином, невідшкодованими залишились збитки на суму (яку). Органами розслідування накладений арешт на майно Васіної О.В. на суму (яку), котре знаходиться на зберіганні на складі Енського міськторгу.

Судові витрати в справі становлять (сума). Вони виплачені слідчими органами експерту як винагорода за проведену судово-бухгалтерську експертизу і підлягають стягненню з підсудної Васіної О.В.

Керуючись статтями 321, 324, 328—339 КПК України, судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду

присудила:

підсудну Васіну Ольгу Володимирівну визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України.

Призначити підсудній Васіній О.В. покарання за ст. 86і КК України — десять років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 172 КК України — один рік позбавлення волі, за ч. З ст. 193 КК України — шість місяців позбавлення волі. Відбування покарання за всі ці злочини призначити у виправно-трудовій колонії загального режиму.

Відповідно до ст. 42 КК України остаточною мірою покарання визначити десять років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є її особистою власністю, з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

Строк відбування покарання згідно зі ст. 338 КПК України обчислювати Васіній О.В. з 15 січня 199_ р., зарахувавши до нього час перебування її під вартою до винесення вироку.

Пред'явлений цивільний позов на суму (яку) на користь профспілкової організації Енського міськторгу задовольнити. В рахунок відшкодування збитків зарахувати гроші (сума), вилучені у підсудної і здані в касу профкому. Речові докази: заяву про одержання чекової книжки, квитанцію про одержання профспілкових марок, чернетки підсудної — залишити в даній справі, диплом про закінчення економічного інституту повернути потерпілій Зюзі-ній Г.Т., друкарську машинку "Ундервуд" як знаряддя злочину конфіскувати в доход держави.

164

Судові витрати в сумі (якій) покласти на підсудну Васіну О.В. Запобіжний захід щодо Васіної О.В. до набрання вироком сили залишити без змін — тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 1 УВС м. Енська.

Відповідно до статей 348 і 350 КПК України на вирок може бути подана скарга або касаційне подання до судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України через суд, який постановив вирок, протягом семи діб з моменту проголошення вироку. Засуджена Васіна О.В., яка тримається під вартою, може оскаржити вирок протягом такого ж строку з моменту вручення їй копії вироку.

(підпис)

Головуючий

Судді

(підписи)

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ, ЯКИЙ ЗАЛИШИВСЯ В МЕНШОСТІ

Я, Пономарьов Сергій Никонович, є суддею Енського обласного суду шостий рік.

При обговоренні в нарадчій кімнаті питання про призначення покарання підсудній Васіній О.В., обвинуваченій за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, я пропонував застосувати ст. 44 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі, але нижче найнижчої межі, вказаної в ст. 86і КК України. Я залишився в меншості.

Головуючий і мій колега-суддя зі мною не погодились і призначили підсудній, на мою думку, занадто сувору міру покарання — десять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У підсудної Васіної О.В. особисте життя не склалось, чоловік залишив її з дитиною. Матеріально вона зазнавала нестач, хворіла, а тому змушена була їздити на південь лікуватись. Вона з'явилась до прокуратури з повинною і щиро розкаялась в тому, що порушувала закон. Частину привласнених коштів повернула. Диплом, який вона взяла у сусідки, не зазнав змін, його відсутність не заподіяла власниці ніяких шкідливих наслідків.

В торзі були відсутні дисципліна і контроль, працівники Ощадбанку халатно виконували свої обов'язки, що також могло спровокувати Васіну О.В. на привласнення громадських грошей. Вона не мала підлеглих, і тому, наскільки я розумію, її порушення по роботі навряд чи можна роз-

165

цінювати як службові зловживання. Крім того, підсудна раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, щодо неї дано позитивні характеристики. Я вважаю, що немає необхідності на такий тривалий строк відправляти Васіну О.В. в місце позбавлення волі. Відповідно до ст. 339 КПК України залишаюсь при своїй окремій думці, яку в письмовій формі приєдную до даної справи.

Суддя (підпис) Дата

ОКРЕМА УХВАЛА

м. Енськ

Дата

Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду в складі головуючого Коніна І.В., суддів Доро-ніної Т.Ю. і Пономарьова С.Н., при секретареві Антонен-ко Т.П., за участю прокурора Кашина С.Ф., громадського обвинувача Якушко П.С., захисника Фельдмана А.М., потерпілої Зюзіної Г.Т., представника цивільного позивача Петрової Н.1., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, -

встановила:

у Васіної О.В., засудженої до позбавлення волі, є неповнолітня дочка Васіна Олена, учениця 3 класу школи № 5 м. Енська. Чоловік Васіної О.В. сім'ю залишив і живе з іншою жінкою. В даний час неповнолітня знаходиться у матері засудженої Васіної Ольги Григорівни, яка проживає в м. Енську, вул. Берегова, буд. З, кв. 7.

В судовому засіданні з'ясувалось, що в зв'язку з хворобливим станом Васіної О.Г. вона не має можливості виховувати онуку і доглядати за нею. Таким чином, дитина, по суті, залишилась без належного нагляду.

Суд вважає за необхідне вжити до неповнолітньої Васіної Олени заходи піклування, про що порушити питання перед комісією в справах неповнолітніх.

166

Керуючись ч. 5 ст. 232 і ст. 346 КПК України, судова колегія

ухвалила:

порушити питання перед комісією в справах неповнолітніх при виконкомі Енської міської Ради народних депутатів про необхідність влаштування неповнолітньої Васіної Олени Федорівни, яка залишилась без догляду в зв'язку із засудженням до позбавлення волі її матері Васіної О.В.

Дану .ухвалу для виконання направити у вказану комісію.

Про вжиті заходи повідомити засуджену Васіну О.В. .

Головуючий (підпис)

Судді

(підписи)

2. ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У КАСАЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЇ

До судової колегії

в кримінальних ^справах

Верховного Суду України

з кримінальної справи Васіної

Ольги Володимирівни,

обвинуваченої

у вчиненні злочинів,

передбачених статтями 86і, 172

і ч. З ст. 193 КК України

КАСАЦІЙНЕ ПОДАННЯ

Вироком колегії в кримінальних справах Енського обласного суду, постановленого 12 квітня 199_ р., Васіна О.В. визнана винною у вчиненні розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах, в службовому підлозі і у викраденні особистих документів.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що засуджена Васіна О.В., працюючи бухгалтером Енського міськ-торгу і водночас будучи скарбником профкому цього торгу,

167

зловживаючи своїм службовим станом, з жовтня 199_ р. по січень 199_ р., систематично свідомо вносила в офіційну бухгалтерську і звітну документацію завідомо неправдиві відомості, підробляла документи з метою .розкрадання коштів шляхом неоприбуткування і недооприбутку-вання одержаних сум, що належали профспілковій організації Енського міськторгу.

Так, у 199_ р. вона одержала з каси Енського торгу за два рази (сума) у вигляді профспілкових внесків, у 199_р. за три рази (сума), в 199_ р. — (сума) . Ці гроші не оприбуткувала, а привласнила. В 199_ р. недооприбутку-вала — (сума) і витратила їх на свої потреби.

З метою приховання розкрадання (сума) Васіна О.В. підробила квитанцію про одержання в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська профспілкових марок, виправивши в документі цифру 1109 на 1308.

Також з метою розкрадання грошей засуджена Васіна О.В. в 199_ р. склала завідомо неправдиву заяву від імені профкому в районне відділення Ощадбанку на одержання нової чекової книжки, підробивши підпис голови профкому. Одержання чекової книжки приховала і по ній в 199_ р. за два рази викрала Лсума), в 199_ р. — (сума).

Всього Васіна О.В. викрала (сума), заподіявши профспілковій організації Енського міськторгу матеріальні збитки в особливо великих розмірах, поставивши громадську організацію в скрутне фінансове становище.

На попередньому слідстві, в суді злочинні дії Васі-ної О.В. правильно були кваліфіковані за статтями 86і і 172 КК УкраїнГи. Визнавши обвинувачення доведеним, судова колегія за ст. 86і КК України призначила винній покарання — десять років позбавлення волі з конфіскацією майна, а за ст. 172 КК України — один рік позбавлення волі.

Крім названих злочинів, Васіна О.В. притягнута до кримінальної відповідальності також за те, що в 199_ р. викрала у сусідки Зюзіної Г.Т. документ — диплом про закінчення економічного інституту з метою переробити його на своє ім'я і дістати можливість просування по роботі. Злочин суд визнав доведеним, кваліфікував його за ч. З ст. 193 КК України і призначив міру покарання шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 42 КК України судова колегія визначила остаточну міру покарання — десять років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

168

Вирок вважаю незаконним і він підлягає скасуванню за м'якістю покарання. Судова колегія, призначаючи покарання підсудній Васіній О.В., порушила вимоги ст. 372 КПК України і ст. 39 КК України, які полягають у тому, що суд фактично не врахував характеру і ступеня суспільної небезпечності вчинених злочинів і особи винної. Призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочинів і особі засудженої, хоча і не виходить за межі ст. 86і КК України. Васіна О.В. вчинила декілька злочинів, в тому числі тяжкий, а суд, підсумовуючи це, необгрунтовано об-.межився лише найнижчою межею покарання, передбаченого санкцією ст. 86і КК України.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 травня 1979 р. № 3 (зі змінами від 19 березня 1982 р.) "Про практику призначення судами України мір кримінального покарання" звертається увага на необхідність застосування встановлених законом мір щодо осіб, які винні у вчиненні тяжких злочинів. Ст. 86і КК України віднесена до таких (ст. 7і КК України). В названій постанові Пленуму спеціально зазначається необхідність враховувати, що вчинення особою декількох злочинів становить підвищену суспільну небезпеку.

Засуджена Васіна О.В. скоїла три самостійні злочини. Проте судова колегія, визначаючи їй міру покарання, проігнорувала зазначені керівні роз'яснення, а також не врахувала, що підсудна чинила злочини систематично, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем.

Суд, призначаючи підсудній міру покарання, вказав у вирокові такі пом'якшуючі відповідальність обставини, як те, що Васіна О.В. частину заподіяних збитків відшкодувала, на утриманні має малолітню дочку, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Ці доводи суду не можна визнати обгрунтованими, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не зменшують суспільної небезпечності злочинів, вчинених підсудною.

Ніяких заходів щодо відшкодування збитків Васіна О.В. добровільно не вживала, (сума) у неї були виявлені і вилучені при обшукові. Те, що в неї на утриманні є малолітня дочка, ніякого значення в даній справі не має, оскільки суд призначив Васіній О.В. покарання у вигляді позбавлення волі, тому про виховання дочки засудженою не може бути і мови. Поряд з постановлениям вироку суд своєю окремою ухвалою правильно порушив перед комі-

169

сією у справах неповнолітніх питання про необхідність влаштування її дочки.

, Працівники профкому і районного відділення Ощадбанку довіряли скарбникові Васіній О.В., а вона зловживала їх довір'ям і своїм службовим становищем. Це ніяким чином не може пом'якшити міру покарання підсудній. Вчинення злочину вперше закон також не відносить до обставин, які пом'якшують відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст. 37 Закону України про прокуратуру і статтями 347, 348 КПК України,

прошу:

вирок судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду, постановлений 12 квітня 199_ р. з кримінальної справи обвинуваченої Васіної Ольги Володимирівни у вчиненні злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, скасувати за м'якістю покарання.

Дану справу направити на новий судовий розгляд до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суддів.

Заступник начальника кримінально-судового відділу прокуратури Енської області, який брав участь у судовому розгляді справи, ст. радник юстиції

24 квітня 199_ р.

(підпис)

УХВАЛА

про відмову у відновленні строку на внесення касаційного подання

м. Енськ

Дата

Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду в складі головуючого — судді облсуду Коні-на 1.В., суддів цього ж суду Дороніної Т.Ю і Пономарьо-ва С.Н., при секретареві Антоненко Т.П., за участю прокурора Кашина С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про відновлення строку на внесення касаційного подання на вирок у кримінальній

170

справі Васіної О.В., засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України,

встановила:

вирок у справі Васіної О.В. був постановлений і оголошений 12 квітня 199_ р., одночасно суд роз'яснив порядок і строки оскарження і внесення касаційного подання на нього.

2 квітня 199_ р. з даної справи прокурор подав до суду касаційне подання, яке не було прийняте секретарем канцелярії суду через пропущення семиденного строку на оп-ротестування.

В своєму клопотанні про відновлення цього строку прокурор вказує, що своєчасно не міг внести подання, оскільки нібито несвоєчасно, в порушення тридобового строку, був складений протокол судового засідання. Цей довід прокурор наводить і в- своєму висновкові в касаційній інстанції, вважаючи дії секретаря канцелярії незаконними, і просить суд відновити строк на внесення касаційного подання.

Підписати протокол було неможливо, оскільки він неналежним чином оформлений.

Обговоривши клопотання прокурора, вислухавши його пояснення, судова колегія дійшла висновку, що прокурор пропустив строк на внесення касаційного подання на вирок без поважних причин, тому його клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав: у справі Васіної О.В. протокол судового засідання по ходу розгляду вела секретар Антоненко Т.П. Треба було покращити його зовнішнє оформлення, і тому відразу після закінчення слухання справи він підписаний не був. Проте зміни туди не вносились, і прокурор мав змогу його використати при складанні касаційного подання, але цього не зробив. Закон не пов'язує внесення прокурором подання з тридобовим строком складання і підписання протоколу судового засідання. При необхідності прокурор вправі був принести додаткове подання після належного оформлення протоколу судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 350, 351 КПК України, судова колегія

ухвалила:

прокуророві у відновленні пропущеного строку на внесення касаційного подання на вирок судової колегії в кри-

171

мінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 199_ р. щодо Васіної Ольги Володимирівни, засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, відмовити.

Дану ухвалу можна оскаржити і опротестувати в загальному порядку до вищестоящого суду.

Головуючий

Судді

(підпис) (підписи)

До судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України на ухвалу судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду від 24 квітня 199_ р. по кримінальній справі Васіної Ольги Володимирівни, засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України

ОКРЕМЕ ПОДАННЯ

ЗО квітня 199_ р. судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду винесла ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора про відновлення строку на внесення касаційного подання на вирок у справі Васіної О.В., засудженої за вчинення злочинів, передбачених статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, до десяти років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

Своє клопотання прокурор обгрунтував тим, що строк на внесення касаційного подання був пропущений через несвоєчасне складання протоколу судового засідання.

Рішення про відмову-у відновленні пропущеного строку судова колегія мотивувала тим, що протокол судового засідання вівся по ходу судового розгляду, але в строк підписаний не був тільки тому, що деякі сторінки потребува-

172

ли більш чіткого і кращого зовнішнього оформлення. 1 це, на думку судової колегії, не заважало прокуророві використати протокол для складання подання. В ухвалі також сказано, що внесення подання закон не пов'язує зі складанням протоколу судового засідання і що прокурор має право доповнити своє подання.

Наведені докази вважаються безпідставними.

Згідно з ч. 2 ст. 87 КПК України протокол судового засідання повинен бути складений, підписаний головуючим і секретарем протягом трьох днів. З цього правила закон ніяких винятків не робить.

Непідписання протоколу судового засідання компетентними особами закон (п. 8 ст. 370 КПК України) відносить до суттєвих порушень судочинства, тому прокурор на такий протокол не міг посилатись при написанні касаційного подання. Крім того, закон не передбачає ніяких попередніх, тимчасових подань, а можливість прокурора доповнити його не дає йому права вносити неякісне касаційне подання з тим, щоб його потім доповнювати.

Належно оформлений протокол судового засідання з'явився в справі лише 23 квітня 199_ р., а подання відповідно внесене до суду 24 квітня 199_ р., проте не було прийняте через пропущення строку.

Беручи до уваги, що строк на внесення касаційного подання на вирок у справі Васіної О.В. прокурором був пропущений з поважних причин, а суд у відновленні цього строку відмовив незаконно, керуючись ст. 37 Закону України про прокуратуру, статтями 351, 354, 357 КПК України,

прошу:

ухвалу судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду від ЗО квітня 199_ р. по кримінальній справі Васіної О.В., засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, про відмову прокуророві у відновленні строку на внесення касаційного подання на вирок скасувати як незаконну.

Заступник начальника кримшально-судового відділу прокуратури Енської області, який брав участь у судовому розгляді справи, старший радник юстиції

Дата

173

(підпис)

До слідчого ізолятора № 1

УВС м. Енська.

Засудженій

за статтями 86 , 172

і ч. З ст. 193 КК України

Васіній Ользі Володимирівні

м. Енськ,

вул. Приморська, 47

копія — Енській міській

юридичній консультації,

адвокату Фельдману А.М.

м. Енськ,

вул. Центральна, 25

ПОВІДОМЛЕННЯ про внесення касаційного подання на вирок

Судова колегія в кримінальних справах Енського обласного суду відповідно до ст. 349 КПК України сповіщає Вас, що на вирок щодо Васіної О.В. прокурором внесено касаційне подання на м'якість покарання.

Справу призначено для розгляду в касаційній інстанції Верховного Суду України о 10 год. ЗО травня 199_ р. за адресою: м. Енськ, вул. Печерська, 7.

Одночасно роз'яснюю, що Ви маєте право ознайомитись в суді з поданням, подати свої заперечення, додаткові матеріали і дати пояснення суду в засіданні суду, що розглядатиме справу в касаційному порядку.

Голова судової колегії 25 квітня 199_ р.

(підпис)

До судової колегії

в кримінальних справах

Енського обласного суду

ЗАПЕРЕЧЕННЯ на касаційне подання прокурора

м. Енськ

Дата

Відповідно до вимог ст. 346 КПК України ознайомився з касаційним поданням прокурора по кримінальній справі підзахисної Васіної О.В., засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, і з'ясував, що в поданні ставиться питання про скасування вироку та направлення справи на

174

новий розгляд з тієї підстави, що нібито суд призначив м'яку міру покарання підсудній без врахування характеру, ступеня суспільної небезпечності вчинених злочинів, їхньої тяжкості і особи засудженої..

Такий висновок прокурора є необгрунтованим.

У вирокові суд зазначив, що, призначаючи міру покарання підсудній, враховує підвищену суспільну небезпечність розкрадань в особливо великих розмірах, а також те, що вона вчинила кілька протиправних діянь. Суд врахував і особу винної, особливості справи, всі обтяжуючі обставини. Про це прямо сказано у вироку. Доводи прокурора в цій частиш не відповідають матеріалам справи.

В своєму поданні прокурор посилається на постанову Пленуму Верховного Суду .України від 11 травня 1979 р. (з подальшими змінами), присвяченого практиці призначення судами України мір кримінального покарання. Проте він замовчує той факт, що у .вказаній постанові звертається увага і на необхідність строгої індивідуалізації покарання, в якій мала потребу підсудна Васіна О.В. Для цього є всі підстави.

Так, залишається фактом, що Васіна О.В. з'явилась з повинною, щиро розкаялась в протиправних вчинках, які вона скоїла за несприятливих сімейних обставин. На роботі і за місцем проживання Васіна О.В. характеризується позитивно, має поганий стан здоров'я, раніше до кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності не притягалась, частину матеріальних збитків відшкодувала, на її утриманні малолітня дочка, котрій ніхто не замінить матері, в тому числі і опікуни, про яких пише прокурор у поданні.

Суд призначив засудженій міру покарання в межах санкції ст. 86і КК України. При цьому ніяких порушень не допустив.

Але якщо і вирішувати питання про скасуваня вироку у справі Васіної О.В., то тільки у бік його пом'якшення. З врахуванням наведених доводів це буде справедливо. Керуючись ч; 2 ст. 349 КПК України,

прошу:

дане заперечення приєднати до справи засудженої Васіної О.В. і разом з поданням направити в касаційну інстанцію з тим, щоб воно було враховане при касаційному розгляді справи.

Захисник засудженої Васіної О.В. (підпис)

Із запереченням повністю згодна. Засуджена Васіна О.В.

175

(підпис)

УХВАЛА судової колегії в кримінальних справах

Верховного Суду України (про залишення вироку без змін)

м. Енськ

Дата

Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України у складі головуючого Кононенко Ф.В., суддів Маркова Є.К. і Убушуєва С.П., за участю прокурора Шипі-лина А.Н., адвоката Фельдмана А.М. за поданням заступника начальника кримінально-судового відділу прокуратури Енської області, який брав участь у судовому розгляді справи, Кашина С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу Васіної Ольги Володимирівни, засудженої 12 квітня 199._ р. судовою колегією в кримінальних справах Енського обласного суду за сукупністю злочинів за статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму,

в стан ов ила:

Васіна О.В. визнана винною в тому, що, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи водночас скарбником профкому цього міськторгу, зловживаючи своїм службовим становищем, з жовтня 199_ р. по січень 199 р., систематично розкрадала кошти профспілкової організації, займалась службовим підлогом. Крім того, викрала диплом про закінчення економічного інституту у сусідки Зюзіної Г.Т.

Так, 20 червня 199_ р. Васіна О.В. не оприбуткувала (сума), 21 жовтня — (сума), в 199_ р. 12 вересня — (сума), 13 жовтня — (сума), ЗО листопада — (сума), в 199_ р. 6 квітня — (сума) крб. Крім цього, засуджена Васіна О.В. 14 червня 199_ р. недооприбуткувала (сума), а 3 січня 199_ р. — (сума). Неоприбутковані і недоопри-бутковані суми Васіна О.В. привласнила.

З метою приховання розкрадання (сума) вона підробила квитанцію про одержання в Залізничному районному відділенні Ощадбанку м. Енська профспілкових марок, виправивши на документі цифру 1109 на 1308. Крім того, засуджена Васіна О.В. з метою розкрадання грошей у вересні 199_ р. склала завідомо неправдиву заяву від імені профкому в назване відділення Ощадбанку на одержання нової

176

чекової книжки, підробивши в документі підпис голови профкому Міркіна. Одержання книжки приховала і по ній в 199_ р. З вересня незаконно одержала (сума) і привласнила їх, а 25 вересня — (сума), з яких (сума) викрала. 13 листопада 199_ р. вона незаконно одержала в Ощадбанку (сума) і привласнила їх.

Всього Васіна О.В. викрала і витратила на свої потреби (сума), заподіявши профспілковій організації майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Крім того, 25 грудня 199_ р. Васіна О.В. з письмового столу сусідки Зюзіної Г.Т. викрала важливий особистий документ — диплом про закінчення Саратовського економічного інституту.

Прокурор у своєму поданні вважає, що вирок підлягає скасуванню за м'якістю покарання з направленням справи на новий, судовий розгляд, оскільки, на його думку, суд не врахував характеру і ступеня суспільної небезпечності вчинених злочинів і особи винної, неправильно оцінив пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини при призначенні підсудній міри покарання. Зокрема, він вважає, що вилучення у підсудної (сума) грошей в рахунок відшкодування матеріальних збитків, а також те, що на її утриманні є малолітня дочка, що Васіна О.В. до кримінальної відповідальності притягується вперше, що мали місце причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів, не можуть бути покладені в основу пом'якшення покарання підсудній. Прокурор також стверджує, що суд, визначаючи міру покарання, ігнорував те, що підсудна вчинила злочинні дії з корисливих мотивів.

Заслухавши прокурора, який підтримує подання, пояснення захисника, котрий заперечує проти його задоволення, судова колегія дійшла висновку, що вирок суду у кримінальній справі Васіної О.В. є обгрунтованим, у зв'язку з чим подання прокурора належить залишити без задоволення.

Суд постановив вирок і призначив Васіній О.В. покарання з додержанням вимог статей 323 і 337 КПК України і ст. 42 КК України.

Суд першої інстанції правильно призначив остаточну міру покарання по сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у межах санкції І ст. 86і КК України.

У вироку вказано, що суд враховує підвищену суспільну небезпечність розкрадання в особливо великих розмірах, Вчиненого посадовою особою, особливості обставин справи, тс, що Васіна О.В. скоїла й інші злочини, а також те, що

177

вона позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, з'явилась з повинною і у вчиненому щиро розкаялась, має поганий стан здоров'я, на її утриманні малолітня дочка, частина збитків у сумі (якій) відшкодувала. Докази прокурора про те, що засуджена спеціально зайшла в квартиру сусідки Зюзіної Г.Т. з метою вкрасти її диплом, не мають підстав. У суді встановлено, що Васіна О.В. зайшла зателефонувати і, скориставшись тим, що в квартирі була лише неповнолітня дочка Зюзіної Г.Т., викрала диплом.

На основі викладеного судова колегія вважає, що покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, призначене Васіній О.В., є справедливим і відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженої, і не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку.

Керуючись статтями 364, 363 КПК України, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України

визначила:

вирок судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 199_ р. щодо Васіної Ольги Володимирівни залишити без змін, а касаційне подання прокурора від 24 квітня 199_ р. без задоволення.

Головуючий    ' (підпис)

Судді

(підписи)

178

3. ПЕРЕГЛЯД В ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ РІШЕНЬ СУДУ.

ВІДНОВЛЕННЯ СПРАВ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

До Пленуму Верховного Суду України

ПРОТЕСТ -   (в порядку нагляду)

По справі Васіної О.В. На вирок судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України

Вироком Енського обласного суду від 12 квітня 199_^_ р. Васіна Ольга Володимирівна, 195_ р. народження, яка народилась в с. Лебеді Липівського району Енської області, проживала в м. Енську, вул. Широка, буд. 99, кв. 51, освіта середня спеціальна, має десятирічну дочку, раніше не судима, засуджена за ст. 86і КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 172 КК України до одного року позбавлення волі і за ч. З ст. 193 КК України — до шести місяців позбавлення волі.

Остаточну міру покарання суд визначив десять років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання в колонії загального режиму.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 20 травня 199_ р. вирок залишено без змін, а касаційне подання прокурора на м'якість вироку — без задоволення.

Васіна О.В. визнана винною в тому, що вона, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи водночас скарбником профкому цього торгу, зловживаючи своїм службовим станом, з жовтня 199_ р. по січень 199_ р., систематично розкрадала кошти профспілкової організації, займалась службовим підлогом і, крім того, вкрала у сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інститутуч

Загалом засуджена викрала для своїх потреб (вказати, яку суму), заподіявши профспілковій організації майнові збитки в особливо великих розмірах.

З метою приховання розкрадань вона підробила квитанцію на одержання в районному відділенні Ощадбанку

179

профспілкових марок на суму (яку), виправивши в документі цифру 1109 на 1308. Також з метою розкрадання грошей у вересні 199_ р. Васіна О.В. склала завідомо неправдиву заяву від імені профкому у відділення Ощадбанку на одержання нової чекової книжки, підробивши* в документі підпис голови профкому. Одержання чекової книжки приховала і по ній незаконно одержувала гроші і привласнювала їх.

При постановленні вироку судлершої інстанції допустився порушень вимог ст. 372 КПК України і ст. 39 КК Ґ     України, яке полягало в тому, що не врахував характеру і І      ступеня суспільної небезпечності вчинених злочинів та осо-I     би винної і призначив покарання, яке з очевидністю не І     відповідає тяжкості злочинів і характеристиці особи засуд-I     женої. За своїм розміром покарання є несправедливим. Суд \    ле врахував, що Васіна О.В. вчинила кілька злочинів з \ /корисливих мотивів, у тому числі тяжкий, кваліфікований ц за ст. 86і КК України, заходів для добровільного відшкодування заподіяної матеріальної шкоди не вжила, зловживала службовим становищем. Те, що вона злочини вчинила вперше, що мали місце причини і умови, які сприяли їх скоєнню, не може бути підставою, як це вказано у вироку, для зниження міри покарання за конкретні злочини.

Неповнолітня дочка засудженої влаштована в дитячий будинок і перебуває під належним доглядом.

Постановляючи вирок, суд безмотивовано ігнорував докази прокурора, який брав участь у судовому розгляді, і його думку при призначенні міри покарання Васіній О.В. за сукупністю злочинів — 13 років позбавлення волі.

Судова колегія Верховного Суду України необгрунтоване відхилила касаційне подання прокурора.

•На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України про прокуратуру, ст. 384 КПК України,

п р о ш у :

вїпюк^ судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 'Іу^ р. щодо Васіної Ольги Володимирівни І ухвалу судрвоі~колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 20 травня 199_ р. по цій справі скасувати за м'якістю призначеного покаран-ня і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Заступник Генерального прокурора України,

державний радник юстиції 2-го класу (підпис)

25 травня 199_ р.

180

м. Енськ

ПОСТАНОВА

Пленуму Верховного Суду України

(про залишення протесту

без задоволення)

Дата

Пленум Верховного Суду України в складі Голови Верховного Суду України Соколенка П.С., двох третин членів Пленуму1 від усього складу, за участю Генерального прокурора України Шукліна Г.П., при секретареві Пленуму Верховного Суду України Квітко Я.І., розглянувши за протестом заступника Генерального прокурора України кримінальну справу Васіної О.В.,

встановив:

за вироком судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 199_ р. Васіна О.В. визнана винною в тому, що, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи водночас скарбником профкому названого торгу, зловживаючи своїм службовим станом, з жовтня 199_ р. по січень 199_ р., систематично займалась розкраданням грошових коштів профспілкової організації. Всього вона викрала для своїх потреб (вказати суму), заподіявши громадській організації майнову шкоду в особливо великих розмірах. Ці діяння Васіної О.В. кваліфіковані за ст. 86і КК України. Міра покарання, призначена їй, — десять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

З метою розкрадання грошей і приховання злочину Васіна О.В. склала завідомо неправдиву заяву від імені профкому в районне відділення Ощадбанку на одержання нової чекової книжки, підробивши в документі підпис голови профкому. Вона також підробила квитанцію про одержання в цьому відділенні Ощадбанку профспілкових марок на суму (яку), чим вчинила службовий підлог, передбачений ст. 172 КК України. За цей злочин суд призначив їй один рік позбавлення волі.

' Практика, яка склалась, про те, щоб не 'вказувати в даній постанові прізвища членів Пленуму, а наводити їх тільки в протоколі його засідання, не зовсім узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 391 КПК України, яка з відсиланням до п. 2 ст. 378 КПК приписує в даній постанові, як і в постановах президій обласних судів, Київського міського суду, вказувати склад суду. Цю неузгодженість практики і закону необхідно урегулювати. Даний документ складений з урахуванням вимог названих статей КПК України, за винятком переліку прізвищ усіх членів Пленуму.

181

Крім того, Васіна О.В. викрала у сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інституту, вчинивши злочин, передбачений ч. З ст. 193 КК України, за який призначено покарання — шість місяців позбавлення

волі.

• Суд першої інстанції відповідно до ст. 337 КПК України і ст. 42 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у межах санкції ст. 86 КК України призначив підсудній Васіній О.В. десять років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання в колонії загального

режиму.

В протесті поставлено питання про скасування вироку і касаційної ухвали за м'якістю покарання, оскільки суд порушив вимоги ст. 372 КПК України і ст. 39 КК України, не врахувавши характеру, ступеня суспільної небезпечності вчинених злочинів і особи винної і призначив покарання, яке не відповідає тяжкості злочинів і характеру особи за-, судженої Васіної О.В.

Заслухавши доповідь головуючого по справі і протесту, вислухавши прокурора,  який підтримав протест,  розглянувши  матеріали  справи,   обговоривши докази  протесту, Пленум Верховного Суду України не знаходить підстав для скасування вироку і ухвали касаційної інстанції і приходить до висновку, що протест не підлягає задоволенню через визнання його неправильним за наступних підстав: у вироку суд вказав, що при призначенні' міри покарання враховує підвищену суспільну небезпечність розкрадань в особливо великих розмірах посадовими особами і що підсудна вчинила кілька злочинів. Суд врахував також те, що Васіна О.В. раніше характеризувалась позитивно, до кримінальної відповідальності не притягалась; по даній справі з'явилась з повинною, щиро розкаялась у вчиненому» має поганий стан здров'я, на її утриманні є малолітня дочка, частину збитків у сумі   (як>)   відшкодувала,  викрадення диплому не спричинило ніяких небажаних наслідків для потерпілої, причини і умови, які сприяли вчиненню розкрадань, усунені.

На підставі викладеного Пленум Верховного Суду України вважає, що покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, призначене Васіній О.В., є справедливим і відповідає тяжкості вчинених злочинів, особі обвинуваченої і буде достатнім для виправлення і перевиховання засудженої. .

182

Керуючись статтями 391,   393 КПК України,   Пленум Верховного Суду України

постановив:

протест   заступника   Генерального   прокурора   України відхилити.

Голова Верховного Суду України (підпис)

Секретар Пленуму,

судця Верховного Суду України

(підпис)

ПОСТАНОВА

про призначення розслідування нововиявлених обставин

м. Бнськ Дата Прокурор м. Енська, радник юстиції Перушко С.А., розглянувши заяву Зубової Ольги Володимирівни від 1 квітня 199_ р. про перегляд кримінальної справи Васіної Ольги Володимирівни, засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, в зв'язку з неправильним визначенням матеріальних збитків, заподіяних діями Васіної О.В., і проаналізувавши матеріали перевірки за цією заявою,

встановив:

12 квітня 199_ р. Васіна О.В. була засуджена Енським обласним судом і за сукупністю злочинів їй призначене покарання — десять років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання в колонії загального режиму. Вирок набрав законної сили і виконується.

Васіна О.В. визнана винною в тому, що, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи водночас скарбником профкому цього торгу, систематично, зловживаючи своїм службовим станом, викрала загалом (сума), в тому^ що вона займалась службовим підлогом, а крім того, викрала у сусідки диплом про закінчення економічного інституту.

В грудні 199_ р. раптову ревізію по касі проводила бухгалтер Енського міськторгу Зубова О.В., котра склала

183

акт, в якому зафіксувала нестачу по касі у матеріально відповідальної особи Васіної О.В. на суму 13883 крб.

На попередньому слідстві ця сума була зменшена на (сума) і в кінцевому підсумку становила (вказати, яку) на тій підставі, що обвинувачена Васіна О.В. заявила, що (сума) призначались для того, щоб купити спортивний інвентар, а вона ці гроші не мала змоги оприбуткувати, оскільки сейф з документами був опечатаний ревізором.

Зубова О.В. 18 січня 199_ р. на допиті як свідок була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу за-відомо неправдивих показань (т. 1, а. с. 60—62). На допиті вона підтвердила версію Васіної О.В. і заявила, що та не оприбуткувала (сума) не з своєї вини, а тому що був опечатаний сейф. Аналогічні показання свідок Зубова О.В. дала і в суді 12'квітня 199_ р. (т. 2, а. с. 284).

В даній письмовій заяві на ім'я прокурора Зубова О.В. пише, що на слідстві і в суді дала завідомо неправдиві показання з тим, щоб зменшити розмір збитків і сприяти пом'якшенню покарання Васіній О.В., яка хвора і має малолітню дитину. В дійсності ж Васіна О.В. в період проведення ревізії з метою запобігання нестачі грошей в особливо великих розмірах передала Зубовій О.В. (вказати, яку

суму).

В зібраних по справі матеріалах є достатньо даних, які вказують на те, що по справі Васіної О.В. свідок Зубова О.В. дала неправильні показання, на яких грунтується вирок, що за законом (п. 1 ст. 397 КПК України) належить до нововиявлених обставин.

На основі викладеного, керуючись п. 1 ст. 397, 399 КПК України,

постановив:

1. Призначити розслідування нововиявлених обставин у кримінальній справі Васіної Ольги Володимирівни, засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України.

2. Проведення необхідного розслідування обставин дачі неправильних показань свідком Зубовою Ольгою Володимирівною в справі Васіної О.В. доручити. старшому слідчому прокуратури м. Енська юристу 1-го класу ІІІи-кову Ф.А.

Прокурор м. Енська, радник юстиції

(підпис)

184

До Верховного Суду України

ПРОТЕСТ

про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами

Вироком Енського обласного суду від 12 квітня 199_р. Васіна Ольга Володимирівна, яка народилась 2 вересня 195_ р. в с. Лебеді Липівського району Енської області, раніше не судима, засуджена за сукупністю злочинів, передбачених статтями 86', 172 і ч. З ст. 193 КК України, до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

Дана справа розглянута за поданням прокурора на м'якість покарання в касаційному порядку 20 травня 199_р. і в порядку нагляду 24 червня 199_ р. Вирок залишено без змін, а протест — без задоволення.

Засуджена Васіна О.В. визнана винною в тому, що, працюючи бухгалтером Енського міськторгу і будучи водночас скарбником профкому цього ж торгу, зловживаючи своїм службовим станом, з жовтня 199_ р. по січень 199_ р., систематично розкрадала кошти і заподіяла профспілковій організації матеріальні збитки в особливо великому розмірі — (вказати суму).

З метою розкрадання і його приховання Васіна О.В. вчинила і службовий підлог. Крім того, вона викрала у сусідки Зюзіної Г.Т. диплом про закінчення економічного інституту. Вирок, ухвала касаційної інстанції і постанова надглядної інстанції, що набрали законної сили, підлягають скасуванню за нововиявленими обставинами: неправдивих показань свідка Зубової О.В., на яких грунтується вирок.

Зубовій О.В. 25 березня 199_ р. пред'явлене обвинувачення в тому, що вона як свідок у справі дала завідомо неправдиві показання при проведенні попереднього слідства і в суді, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 178 КК України.

При розслідуванні нововиявлених обставин встановлено, що Зубова О.В. в грудні 199_ р. проводила раптову ревізію по касі профкому Енського міськторгу у скарбника Васіної О.В. і виявила нестачу грошей в сумі (вказати суму). За клопотанням Васіної О.В. з метою запобігти нестачі в особливо великих розмірах вона завідомо неправильно зменшила її на (сума), прийнявши ці гроші від

185

Васіної О.В. під приводом, що та оприбуткувати їх не мала змоги, оскільки сейф з документами був опечатаний ревізором.

Завідомо неправдиві показання з цього епізоду Зубова О.В. дала на слідстві при допиті як свідок 18 січня 199_р. і в суді при допиті як свідок 12 квітня 199__ р. (т. 1, а. с. 60-62, т. 2, а. с. 284).

Показання Зубової О.В. були розцінені як докази при закритті справи в частині обвинувачення Васіної О.В. у привласненні (сума), одержаних нею у відділенні Ощадбанку 14 грудня 199_ р. за чеком № 74655 (т. 1,

а. с. 94—95).

Неправильні показання Зубової О.В. вплинули на винесення неправосудного вироку, в якому суд посилається на них як на докази (т. 2, а. с. 193). В зв'язку з нововизвле-ними обставинами, які раніше, при винесенні вироку і прийнятті подальших рішень у справі, не були відомі суду, підлягають перегляду: вирок у справі Васіної О.В., а також ухвала касаційної і постанова наглядної інстанцій як нерозривно пов'язані з постановлениям вироку судом першої інстанції і покаранням винної.

Слідчу справу по обвинуваченню Зубової О.В. ЗО квітня 199;_ р. провадженням закрито внаслідок акту амністії щодо жінки, яка має дітей віком до 16 років.

На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України про прокуратуру і статтями 397, 399 КПК України,

прошу:

1. Відновити кримінальну справу Васіної Ольги Володимирівни, засудженої за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, за нововиявленими обставинами.

2. Вирок від 12 квітня 199_ р., який набрав у даній справі законної сили, ухвалу касаційної інстанції від 20 травня 199_ р. і постанову наглядної інстанції від 24 червня 199_ р. скасувати.

3. Справу Васіної О.В. разом з матеріалами розслідування нових обставин направити на новий судовий розгляд, до суду, який виніс вирок, але в іншому складі суддів.

Генеральний прокурор України, державний радник юстиції України

Дата

(підпис)

186

4. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Начальникові слідчого

ізолятора № 1

УВД м. Енська

Киреєву М.Ш.

м. Енськ, вул. Приморська, 25

РОЗПОРЯДЖЕННЯ про виконання обвинувального вироку

Вироком судової колегї в кримінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 199_ р. Васіна Ольга Володимирівна засуджена-за злочини, передбачені статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України, до десяти років Позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

20 травня 199_ р. вирок щодо засудженої Васіної О.В. набрав законної сили і відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України звертається до виконання не пізніше трьох діб з цього дня.

Про виконання вироку, відповідно до ч. 7 ст. 404 КПК України, негайно повідомити суд, який постановив вирок.

Голова Енського обласного суду (підпис)

Секретар (підпис)

20 травня 199_ р.

Залишення в слідчому

ізоляторі № 1 м. Енська

засудженої Васіної Ольги

Володимирівни

до ЗО червня 199_ р.

"Санкціоную"

прокурор Енської області,

державний радник юстиції

2-го класу

(підпис)

ПОСТАНОВА

про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі засудженого до позбавлення волі

м. Енськ

Дата

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ІКО   А.Р.,   розглянувши   матеріали   кримінальної   справи

187

по обвинуваченню Зубової Ольги Володимирівни за ч. 2 ст. 168 і ч. 1 ст. 178 КК України,

встановив:

колишній скарбник профкому Енського міськторгу Васі-на О.В. добровільно заявила, що вона під вимаганням голови ревізійної комісії об'єднаного профкому Енського міськторгу Зубової О.В. дала їй хабар (сума) і французькі парфуми "Шанель". Остання факт одержання хабара заперечує.

Васіна О.В. засуджена до позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії і в даний час тримається в слідчому ізоляторі № 1 УВД в м. Енську. Вирок щодо засудженої Васіної О.В. набрав законної сили, і вона підлягає направленню за місцем відбування покарання.

Беручи до уваги, що Васіна О.В. необхідна для участі в проведенні слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою, керуючись ст. 410і КПК України,

постановив:

тимчасово до ЗО червня 199_ р. залишити в слідчому ізоляторі засуджену Васіну Ольгу Володимирівну в зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій по справі іншої особи.

Копію даної постанови для виконання і повідомлення засудженій Васіній О.В. направити в слідчий ізолятор № 1 УВД м. Енська.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

. УХВАЛА про заміну виду виправно-трудової колонії

м. Енськ Д

Дата

м. ьнськ

Суддя Енського району м. Енська Матвеева Н.К., головуючи в судовому засіданні і діючи від імені суду, при секретареві Дюріній Є.П., за участю прокурора Енського району м. Енська юриста 1-го класу Архілова Ф.М., представника виправно-трудової колонії АЯ № 14/16 Бистро-ва Т.К. і засудженої Васіної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні клубу подання адміністрації названої установи від 18 липня 199_ р., узгоджене зі спостережною комісією, про переведення з ус-

188

танови загального режиму в установу поселення засудженої Васіної Ольги Володимирівни, 195_р. народження, яка народилась у с. Лебеді Липівського району Енської області,

встановив:

вироком судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 199_ р. Васіна О.В. засуджена за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму, з обчисленням строку покарання з 15 січня 199_ р. Засуджена Васіна О.В. уже відбула більше третини визначеного їй покарання. Вона зразковою поведінкою в установі, сумлінним ставленням до праці, активною участю в громадському житті довела, що твердо стала на шлях виправлення. Відповідно до ст. 46 ВТК України Васіна О.В. може бути переведена для подальшого відбування покарання з виправно-трудової колонії загального режиму до колонії-поселення.

Заслухавши доповідь головуючого у справі і пояснення представника адміністрації колонії Бистрова Т.К., котрий, підтримав обговорюване подання, а також пояснення засудженої Васіної О.В., яка запевнила суд, що твердо вирішила стати на правильний шлях і більше не буде чинити злочинів, висновок прокурора Архіпова Ф.М., котрий погодився з поданням про переведення засудженої Васіної О.В. до колонії-поселення, є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і враховуючи, що засуджена відбула більшу частину строку покарання, твердо вирішила стати на шлях виправлення, керуючись статтями 410, 411 КПК України, суд

ухвалив:

змінити призначений засудженій Васіній Ользі Володимирівні вид виправно-трудової колонії шляхом переведення її з виправно-трудової колонії загального режиму до колонії-поселення для подальшого відбування покарання відповідно до вироку.

Ця ухвала оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором.

Суддя, який діє від імені суду

189

(підпис)

УХВАЛА

про умовно-дострокове звільнення від покарання

м. Енськ

Дата

Суддя Енського району м. Енська Матвеева Н.К., головуючи в судовому засіданні і діючи від імені суду, при секретареві Тумановій Р.Г., за участю прокурора Енського району м. Енська Грибова В.Г., заступника начальника виправно-трудової колонії-поселення УВС м. Енська Вінни-кова П.П., засудженої Васіної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні клубу названої колонії спільне подання виправно-трудової колонїї-поселення, в якій Васіна О.В. відбуває покарання, і спостережної комісії від (дата) про умовно-дострокове звільнення від покарання засудженої Васіної Ольги Володимирівни, яка народилась в 195_ р. в с. Лебеді Липівського району Енської області, заслухавши доповідь судді по суті спільного подання адміністрації колонії і спостережної комісії, суд

встановив:

12 квітня 199_ р. вироком судової колегії в кримінальних справах Енської області Васіна О.В. засуджена за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму за розкрадання в особливо великих розмірах, службовий підлог і викрадення важливого особистого документа.

"_"_____199_ р. Енським районним судом Васіна О.В. була переведена із колонії загального режиму до колонії-поселення.

Як в стадії попереднього розслідування, так і в суді Ва-сіна О.В. визнала себе винною в пред'явленому обвинуваченні і розкаювалась у вчиненому.

Із спільного подання адміністрації колонії і спостережної комісії, а також доданої до нього довідки щодо засудженої Васіної О.В. вбачається, що вона, відбуваючи покарання, довела своє виправлення зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці: дисципліновано поводилася, брала активну часть у громадському житті колонії, старанно працювала, перевиконуючи норми- виробітку, має три подяки, користується повагою в колективі засуджених. У доданому до подання клопотанні трудового колективу Енського міськторгу, де раніше працювала Васіна О.В., сказано, що дирекція торгу і його громадські організації

190

гарантують працевлаштування Васіній О.В. і у разі її умовно-дострокового звільнення беруть на себе обов'язок по спостереженню за нею і проведенню з нею виховної

роботи.

З розглянутих. матеріалів також вбачається, що Васіна О.В. фактично відбула більше 3/4 призначеного їй строку покарання.

Вислухавши представника колонії-поселення, де відбуває покарання Васіна О.В., який охарактеризував засуджену лише з позитивного боку і просив задовольнити подання, члена спостережної комісії, який підтримує клопотання адміністрації ВТК, а також засуджену Васіну О.В., яка просила звільнити її від подальшого відбування покарання, заслухавши висновок прокурора, який визнав за необхідне задовольнити подання, суд вважає, що подання є законним, обгрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і беручи до уваги, що засуджена Васіна О.В. відбула передбачену законом частину покарання, зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довела своє виправлення і може бути умовно-достроково звільнена від відбування частини покарання, що залишилась, керуючись статтями 407, 411 КПК України, суд

ухвалив:

спільне подання адміністрації виправно-трудової колонії-поселення і спостережної комісії від (дата) задовольнити.

Васіну Ольгу Володимирівну умовно-достроково звільнити від відбування частини покарання позбавлення волі, що залишилась і становить 2 роки чотири місяці і двадцять днів.

Погодитись з клопотанням трудового колективу Енського міськторгу і покласти на нього обов'язок по нагляду за умовно-достроково звільненою Васіною О.В. протягом не-відбутої частини призначеного судом строку покарання і проведенню з нею виховної роботи.

Копію даної постанови для виконання направити в ко-лонію-поселення, де відбуває покарання засуджена, в Енський міськторг та в суд, який постановив вирок, для приєднання до кримінальної справи.

Дана ухавла оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором.

Суддя, який діє від імені суду

191

(підпис)

УХВАЛА

про відмову в задоволеній клопотання про дострокове зняття судимості

м. Енськ

Д4та

Суддя Енського району м. Енська Матвеева Н.К., головуючи у судовому засіданні і діючи від імені суду, при секретареві  Дідовій  Л.Н.,   за  участю Васіної   О.В.,   яка відбуває покарання, представника трудового колективу Енського міськторгу, начальника відділу кадрів цього торгу Гришина    С.1.,    розглянувши    у    відкритому    судовому засіданні клопотання комітету профспілки названого торгу від (дата) про дострокове зняття судимості з Васіної О.В., 195_   р.   народження,   яка   проживає   в   м.   Енську   по вул.  Кільцевій,   16,  кв.  51,  працює інспектором відділу кадрів Енського міськторгу,

встановив:

вироком судової колега в кримінальних справах Енського обласного суду від 12 квітня 199_ р. Васіна О.В. була засуджена за статтями 86і, 172 і ч. З ст. 193 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії загального режиму.

Ухвалою суду Енського району м. Енська від (дата) Васіна О.В. була звільнена умовно-достроково на два роки чотири місяці і дванадцять днів і прийнята на роботу в

названий торг.

З розглянутого клопотання вбачається, що Васіна О.В. по роботі характеризується позитивно, сумлінно ставиться до праці, бере участь у громадському житті колективу.

Заслухавши пояснення Васіної О.В., начальника відділу кадрів Енського міськторгу Гришина С.І., який підтримав клопотання про дострокове зняття судимості, суд не знаходить достатніх підстав для його задоволення з таких підстав: не минув ще строк, на який Васіна О.В. була умовно-достроково звільнена з місць позбавлення волі, тому вона не може вважатись особою, яка відбула покарання, як того вимагає ч. 5 ст. 55 КК України. Крім того, вона не відшкодувала повністю збитків, заподіяних розкраданням, за яке була раніше засуджена.

Клопотання про дострокове зняття судимості не обговорювалось на загальних зборах громадських організацій чи трудового колективу, а було лише підписане головою профкому і начальником відділу кадрів торгу, тому воно

192

не може розцінюватись як те, що виходить від громадської організації чи трудового колективу, як цього вимагає закон (ч. 1 ст. 414 КІШ). Враховуючи викладене, керуючись ст. 414 КПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні клопотання від (дата) про дострокове зняття судимості з Васіної Ольги Володимирівни відмовити за відсутністю до того підстав.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя, який діє від імені суду

(підпис)

. О. Михайленко

193

Глава З

ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ

Постанову "Затверджую"

Прокурор м. Енська,

радник юстиції

(дата) (підпис)

ПОСТАНОВА

про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру

м. Евськ , Дата Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєн-ко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки грошових коштів (сума) з каси і хуліганства за ознаками злочинів, передбачених чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України,

встановив:

Захаров М.П., який раніше працював столяром в Енському міськторзі, в ніч з 3 на 4 грудня 199_ р. виламав вхідні двері в касу Енського міськторогу з метою викрасти гроші, перепиляв петлю дверцят сейфу, а потім знайшов ключ у ящику стола, яким і відкрив сейф. Захаров М.П. викрав (сума), які залишились після часткової виплати заробітної плати працівникам торгу.

На столі касира він залишив аркуш паперу з непристойним малюнком і нецензурними словами на адресу працівників, які не одержали зарплату. З вкраденими грошима Захаров зник. Раніше, в 199_ р,, він був засуджений за злісне хуліганство до двох років позбавлення волі. 2 берез- І ня 199_ р. Захаров М.П. був виявлений у м. Енську, де перебував на лікуванні у венерологічному диспансері. Затриманий був направлений етапом до слідчого .ізолятора № 1 УВС м. Енська. Коли Захаров М.П. був у диспансері, він декілька разів обдирав крейду на стіні біля свого ліжка,  заявляв,  що  "хтось"  за ним слідкує,  "підслуховує" його думки. В дитинстві Захаров М.П. упав з коня і переніс травму голови.

У даній справі була проведена стаціонарна судово-пси-

194

хіатрична експертиза, за висновком якої Захаров М.П. має психічне захворювання у формі шизофренії, початок якого відноситься до періоду вчинення ним суспільне небезпечних діянь. Отже, в момент викрадення грошей із сейфу він був позбавлений можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними. Зараз Захаров М.П. перебуває в хворобливому стані, який виявляється у значному зниженні інтелекту, ворожому ставленні до оточуючих та ін. Він становить небезпеку для суспільства і потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру — поміщення до психіатричної лікарні спеціального-типу (а. с. 40—44).

При проведенні слідства у даній справі були здійснені всі необхідні слідчі дії для всебічного і повного з'ясування обставин викрадення великої суми грошей із сейфу міськ-торгу, вчинення злісного хуліганства і особи Захарова М.П.

Зібрані докази повністю підтверджують, що Захаров М.П. відкрив сейф і викрав (сума). Нестача названої суми зафіксована документальною ревізією (а. с. 20—26), факти зламу дверей в касу і розкриття сейфу відображені у протоколі огляду місця злочину (а. с. 8—10). За висновком почеркознавчої експертизи, на аркуші паперу з непристойним малюнком, залишеним на столі касира, є напис, виконаний рукою Захарова М.П. (а. с. ЗО—32). Висновком технічної експертизи встановлено, що петля дверцят сейфу перепилена ножовочним полотном, знайденим у портфелі, вилученому у Захарова М.П. при затриманні. На склянці, яка стояла на столі в касі, експерт виявив відбитки його пальців (а. с. 33—34).

Допитана слідчим касир Пастух А.П. пояснила, що напередодні зламу каси і викрадення грошей Захаров М.П. підходив до неї і цікавився, чи одержав зарплату його знайомий Пасик 1.Т. (а. с. 8). Свідок Ройман З.П. показала, що вона познайомилась з Захаровим М.П. в аеропорту м. Енська і він їй розповів, що працює в міськторзі, виїхав з дому, оскільки міліція хоче забрати в нього гроші, і дав їй на зберігання (сума) (а. с. 12—15).

Свідок Іншина Л.П. пояснила, що з Захаровим М.П. познайомилась у своєї подруги, він їй показував багато грошей і розповів, що його переслідують працівники міліції, хочуть дізнатися, де він зберігає гроші і як їх витрачає | (а. с. 16—18). Свідок Тонян М.Г. розповів, що в сквері 'грав з Захаровим М.П. в карти і виграв у нього (сума) <а. с. 19—21).

Допитана як свідок лікар вендиспансеру Німан З.А. по-

195

яснила, що Захарова М.П. знає як хворого, ні з ким він майже не спілкувався, скаржився, що його хтось шукає і переслідує, обдирав крейду біля свого ліжка, шукав шнур від радіо, хотів його перерізати, щоб йому було спокійніше

(а. с. 25—27).

В характеристиці Захарова М.П. сказано, що він працював у будгрупі Енського міськторгу столяром 3-го розряду, порушував трудову дисципліну, був грубий, розламав столярний станок. Йому було оголошено дві догани. З торгу був звільнений в зв'язку з прогулом (а. с. 6).

Із зібраних доказів видно, що Захаров М.П. вчинив суспільне небезпечні діяння, передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України, в стані неосудності і тому відповідно до ст. 12 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.

Беручи до уваги, що Захаров М.П. і в даний час є душевнохворим, за своїм психічним станом, характером су-спільно небезпечних діянь становить небезпеку для суспільства і потребує примусового лікування в психіатричній лікарні спеціального типу, керуючись статтями 416, 417 КПК України,

постановив:

дану постанову направити разом із справою прокуророві м. Енська для вирішення питання про можливість передачі до суду справи Захарова Миколи Петровича, 195_ р. народження, уродженця м. Енська Кримської області, освіта — 8 класів середньої школи, раніше працював столяром в Енському міськторзі, неодруженого, судимого за злісне хуліганство, для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

(підпис)

Список   осіб,    яких   належить   викликати   в   судове

засідання

1. Особа, яка вчинила суспільне небезпечне діяння —-Захаров Микола Петрович, перебуває в санчастині слідчого ізолятора № 1 У ВС м. Енська.

2. Свідки: Пастух Ганна Тихонівна, проживає в м. Ен-' ську, вул: Дачна, буд. 7 (а. с. 9); Ройман Зоя Павлівна, проживає   в   м.   Енську,   вул.   Берегова,   буд.   5,   кв.   2

196

(а. с. 16), Тонян Микола Гаврилович, проживає в м. Енську, вул. Профспілок, буд. 15, кв. 6 (а. с. 19); Німан Зінаща Абрамівна, проживає в м. Енську, вул. Центральна, буд. 5, кв. 18 (а. с. 25).

3. Експерт-психіатр Волков Марк Борисович (Енська обласна психоневрологічна лікарня) (а. с. 40).

Представник цивільного позивача від Енського міськторгу повідомляється письмово про день розгляду справи в суді.

Довідка з кримінальної справи

1. Кримінальну справу порушено 4 грудня 199_ р.

2. Слідство зупинено за невстановленням місця перебування обвинуваченого ЗО січня 199_ р.

3. Постнову про арешт Захарова М.П. і його відправлення етапом винесено 25 січня 199__ р.

4. Захаров М.П. розшуканий, взятий під варту, слідство відновлено 2 березня 199_ р.

5. Попереднє слідство закінчено 23 травня 199_ р.

6. Заявлений цивільний позов на суму 6380 крб.

7. Майна, яке,ліщлягає арешту, не виявлено (а. с. ЗО).

8. Судових витрат у справі немає.

9. Речові докази: ножовочне полотно, портфель, аркуш паперу з малюнком і написом направляються зі справою (а. с. 6, 58).

Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу

УХВАЛА

про застосування примусових заходів медичного характеру

(підпис)

м. Енськ

Дата

Суд Енського району м. Енська в складі головуючого судді Стеценка М.П., суддів цього ж суду Куліш М.М. і Картузова М.А., при секретареві Фроловій С.Г., за участю прокурора Енського району Гаврилова В.С., захисника Степанової Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо Захарова Миколи Петровича, який народився 26 грудня 196_ р., уродженця м. Ен-

197

ська Кримської області, проживає в м. Енську, вул. Тиха, 18, кв. З, раніше працював столяром в будгрупі Енського міськторгу, неодруженого, освіта — 8 класів середньої щколи, засудженого в 198_ р. за ч. 2 ст. 206 КК України до двох років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі після відбуття покарання і який знову вчинив суспільне небезпечні діяння, передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України,

в стан овив:

В ніч з 3 на 4 грудня 199_ р. Захаров М.П. зламав вхідні двері в касу Енського міськторгу, перепиляв петлю дверцят сейфу, а потім ключем відкрив його і викрав (сума). На столі касира він залишив аркуш паперу з непристойним малюнком і нецензурними словами на адресу працівників, які не одержали зарплати. Після викрадення і хуліганських дій, які відзначались винятковим цинізмом, Захаров М.П. роз'їжджав по різних містах, вів розгульний спосіб життя. Вкрадені гроші великими сумами програвав у

карти.

Захворівши на венеричну хворобу, потрапив до вендиспансеру. Там він декілька разів обдирав крейду на стінах, шукав, хто за ним слідкує і підслуховує, про що він говорив з собою.

Захаров М.П. в дитинстві упав з коня і в зв'язку з цим

переніс травму голови.

В судовому засіданні були допитані свідки: Ройман З.П., Іншина Л.П., Тонян М.Г., які підтвердили, що бачили у Захарова М.П. великі суми грошей, грали з ним в карти. Свідок Німан З.А. розповіла про дивну поведінку Захарова М.П. у вендиспансер!. Із висновків почеркознавчої експертизи вбачається, що на аркуші паперу з непристойним малюнком, залишеному в касі, є напис, виконаний рукою Захарова М.П. На склянці, яка стояла на столі в касі, зафіксовані  відбитки  його пальців.  У  портфелі  Захарова М.П. знайдене ножовочне полотно, яким була перепиляна петля дверцят сейфа. Нестача (сума) по касі зафіксована документальною ревізією.

Зібрані і перевірені в судовому засіданні докази підтверджують, що суспільне небезпечні діяння (викрадення з проникненням у приміщення грошей у великих розмірах і злісне хуліганство), передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України, вчинив Захаров М.П.

На попередньому слідстві була проведена судово-психіатрична експертиза. Із висновків експертів вбачається, що

198

Захаров М.П. хворіє на шизофренію, в момент викрадення грошей і вчинення хуліганства був позбавлений можливості усвідомлювати свої дії. В даний час він також перебуває в хворобливому стані, який виявляється в значному зниженні інтелекту, поєднаному з бредовим синдромом, який супроводжується ворожими діяннями щодо оточуючих. Він становить небезпеку для суспільства і потребує перебування в психіатричній лікарні спеціального типу. В судовому засіданні експерт-психіатр дав аналогічний висновок.

Сукупність наведених доказів дає підстави зробити висновок, що Захаров М.П. суспільне небезпечні дії вчинив у стані неосудності і відповідно до ст. 12 КК України не підлягає кримінальній відповідальності. Проте враховуючи, що Захаров М.П. є душевнохворим та за своїм психічним станом і характером вчинених ним суспільне небезпечних діянь становить особливу небезпеку для суспільства, до нього згідно зі ст. 416 КПК України, ст. 13 КК України повинні бути застосовані примусові заходи медичного характеру з поміщенням до психіатричної лікарні спеціального типу для лікування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 416, 419— 421 КПК України, суд

ухвалив:

застосувати до Захарова Миколи Петровича, 196_ р. народження, примусовий захід медичного характеру — на-• правлення до психіатричної лікарні спеціального типу до його видужання.

Запобіжний захід щодо Захарова М.П. — тримання під вартою — скасувати. Речові докази — ножовочне полотно, аркуш паперу з малюнком і написом — зберігати у справі, портфель знищити, оскільки він не становить собою матеріальної цінності.

На ухвалу згідно зі ст. 424 КПК України може бути подано касаційну оскаргу або касаційне подання в загальному порядку.

Головуючий Народні засідателі

(підпис) (підписи)

199

"Протокол затверджую"

Начальник міліції Енського району підполковник міліції

"Направлення до суду протоколу разом з приєднаними матеріалами санкціоную" Прокурор м. Енська, радник юстиції

Дата

(підпис)

Дата

(підпис)

ПРОТОКОЛ

про обставини злочину,

передбаченого ч. 1 ст. 81 КК України

м. Енськ Дата Оперуповноважений ВКР Енського РВВС м. Енська Дов-галь С.Н. відповідно до ст. 426 КПК України склав даний протокол про те, що вантажник матеріального складу Енського міськторгу Боєв Михайло Іванович 10 січня 199_р., маючи доступ до матеріальних цінностей, скористався цим і у відсутності кладовщика Кугая А.С. з метою розкрадання   зняв   з   меблевого   гарнітуру   "Міраж",   описаного у   кримінальній  справі  Васіної   О.В.,   дзеркало   розміром 1088 х 477 мм вартістю (сума не може перевищувати ста мінімальних розмірів зарплати). О  16 годині ЗО хвилин 10 січня 199_ р. Боєв М.І. був затриманий на прохідній охоронником Зуєвим А.Я. Дзеркало було вилучене, оглянуте і повернене на склад.

Обставини злочину, вчиненого Боєвим М.І., крім його власних свідчень, підтверджуються також поясненнями охоронника Зуєва А.Я., кладовщика Кугая А.С., актом вилучення Зуєвим А.Я. в присутності двох понятих — Яншина Р.С. і Котова Т.Г. Всі документи приєднані до протоколу.

Особа правопорушника встановлена за паспортом громадянина України, виданого на ім'я Боєва Михайла Івановича, іншими документами, з яких видно, що Боєв М.І., 1940 р. народження, уроженець м. Тамбова, українець, освіта — 8 класів середньої школи, неодружений, проживає в м. Енську, вул. Пряма, 10, кв. 18. Із довідки УВС м. Енська видно, що Боєв М.І. раніше, ЗО грудня 199_ р. був засуджений судом Енського району м. Енська за ч. 2 ст. 206 КК України до двох років позбавлення волі з відбуванням покарання у ВТК загального режиму, звільнений

200

з місць позбавлення волі після відбуття строку покарання. В характеристиці з місця роботи зазначено, що Боєв М.І. з дорученими завданнями справлявся, але за наявності постійного контролю. Він запізнювався на роботу, вчиняв дрібні крадіжки, іноді вживав спиртні напої на робочому місці, за що йому оголосили догану.

Рішенням товариського суду 21 січня 199_ р. за викрадення із складу пляшки "Український бальзам" вартістю (сума) Боєв М.І. був оштрафований на (сума), а в грудні 199_ р. профком суворо попередив його за спробу винести із складу жіночі туфлі вартістю (сума).

Викрадення Боєвим М.І. дзеркала кваліфікується за ч. 1 ст. 81 КК України з урахуванням вартості вкраденого.

Від правопорушника відібрано зобов'язання з'являтися за викликом органів дізнання і суду, повідомляти про зміну свого місця проживання.

Даний протокол разом з матеріалами, приєднаними до нього, відповідно до ст. 426 КПК України з санкції прокурора підлягає направленню до суду Енського району м. Енська для розгляду по суті.

Оперуповноважений ВКР Енського РВВС лейтенант міліції

(підпис)

До протоколу додаються: пояснення правопорушника Боєва М.І., очевидців Кугая А.С. і Зуєва А.Я., акт вилучення вкраденого дзеркала, протокол його огляду, рішення товариського суду, витяг із протоколу засідання профкому, довідка про судимість, характеристика з місця роботи.

Речовий доказ (дзеркало) знаходиться на складі Енського торгу.

Список осіб, яких треба викликати до суду.

Правопорушник:

Боєв Михайло Іванович, проживає в м. Енську, вул. Пряма, 10, кв. 18.

Очевидці:

Кугай Олександр Сидорович, проживає в м. Енську, вул. Садова, 3, кв. 15.

Зуєв Олексій Якович, проживає в м. Енську, вул. Кільцева, 8, кв. 12.

Оперуповноважений ВКР Енського РВ6С, лейтенант міліції

201

(підпис)

Всі матеріали (на 17 аркушах) були пред'явлені правопорушникові Боєву М.І., який ознайомився з ними і заявив, що ніяких зауважень не має.

З матеріалами ознайомився, протокол мною прочитаний,

зауважень не маю.

(підпис)

Правопорушник

Дата

Оперуповноважений ВКР Енського РВВС, лейтенант міліції

(підпис)

ПОСТАНОВА

про порушення кримінальної справи, віддання правопорушника до суду і призначення справи до розгляду

в судовому засіданні

м. Енськ Дата Суддя Енського району м. Енська Конограй М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли із Енського РВВС м. Енська про злочин, передбачений ч. 1 ст. 81 КК України, вчинений Боєвим  Михайлом Івановичем,   194_р. народження, уродженець м. Тамбова, українець, освіта — 8 кла-* сів середньої школи, неодружений, проживає в м. Енську, вул, Пряма,  10, кв. 18, раніше був засуджений за ч. 2   _ ст. 206 КК України до двох років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі після того, як відбув покарання, працює вантажником в Енському міськторзі,

встановив:

У матеріалах, які надійшли до суду 13 січня 199_.р., зазначено, що Боев М.1., працюючи вантажником матеріального складу Енського міськторгу і маючи доступ до цінностей,   10 січня  199_ р.  викрав дзеркало  вартістю 43 крб. від меблевого гарнітуру "Міраж", який знаходився на   складі.   З   вкраденим   був   затриманий   охоронником Зуєвим А.Я. Раніше Боев М.1. також вчиняв дрібні крадіжки, за що двічі до нього застосовувалися заходи громадського впливу.

202

Беручи до уваги, що є підстави визнати матеріали щодо Боєва М.І. про злочин, передбачений ч. 1 ст. 8,1 КК України, достатніми для розгляду в судовому засіданні, керуючись статтями 98, 243, 430, 431 КПК України,

постановив:

1. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 81 КК України, щодо Боєва Михайла Івановича і віддати його до суду за цей злочин.

2. Застосувати щодо підсудного Боєва М.І. запобіжний захід — підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Справу призначити для розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 січня 199_ р. о 10 годині в приміщенні Енського районного суду м. Енська з викликом підсудного Боєва М.І. і очевидців Кугая А.С. і Зуєва А.Я.

На постанову відповідно до ст. 354 КПК України може бути внесене прокурором окреме подання до судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду протягом семи днів з дня її винесення.

Суддя Енського району м. Енська

(підпис)

ПОСТАНОВА

про порушення кримінальної справи

і віддання до суду особи,

на яку подана скарга

м. Енськ Дата Суддя Енського району м. Енська Конограй М.Д., розглянувши скаргу, яка надійшла 12 січня 199_ р. від Коно-ненко Ніни Павлівни про порушення кримінальної справи і притягнення Петіної Валентини Петрівни до кримінальної відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень,

встановив:

із скарги Кононенко Н.П. вбачається, що 20 грудня 199_ р. бухгалтер Енського міськторгу Петіна, обвинувативши Кононенко Н.П. в привласненні гаманця з грошима, який їй належав, двічі навмисно ударила її рукою в обличчя. Це сталося в коридорі торгу.

203

Кононенко Н.П. пояснила, що гаманця заховала, щоб той не пропав, оскільки він був залишений на столі в профкомі, де вона працює прибиральницею. До скарги Кононенко Н.П. додала акт судово-медичного освідування, який підтверджує, що на її обличчі є тілесні ушкодження, що належать до легких, без розладу здоров'я.

Беручи до уваги, що є достатні підстави для порушення кримінальної справи за ознаками ч. І ст. 106 КК України і розгляду справи в судовому засіданні, керуючись статтями 27, 98, 237, 243, 251 КПК України,

постановив:

порушити щодо Петіної Валентини Петрівни кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 106 КК України і віддати її до суду за цей злочин.

Справу призначити до розгляду у відкритому .судовому засіданні на 21 січня 199_ р. о 10 год. в приміщенні Енського суду м. Енська.

В судове засідання викликати підсудну Петіну В.П., потерпілу Кононенко Н.П. і свідка Маслову С.В., на яку посилається заявниця, а також судово-медичного експерта Чечевицю П.Д.

На постанову відповідно до ст. 354 КПК України може бути внесене прокурором окреме подання до судової колегії Енського обласного суду протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Енського району м. Енська

(підпис)

ЗАПРОПОНОВАНІ ОБСТАВИНИ

КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ

ПРИ СКАДАННІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

ФАБУЛА    1

На початку квітня цього року до райвідділу міліції надійшло кілька заяв і повідомлень про те, що в квартири громадян проникають невідомі і здійснюють крадіжки цінних речей, грошей, а також про те, що в нічний час в неосвітлених місцях зламуються кіоски з продовольчими товарами і викрадаються продукти і виручка. Серед заявників є особа, котра з'явилась з повинною. Кримінальні справи порушені тільки за тими заявами і повідомленнями, при перевірці яких вбачалась наявність підстав для цього.

Підозрюваними виявились військовослужбовець і неповнолітні, які раніше чинили дрібні розкрадання, а також ревізор, котрий визначав розмір викраденого із кіосків. Пізніше він був визнаний душевнохворим. Цивільним позивачем визнаний райгастрономторг, а не кіоски.

По ряду кримінальних справ уже постановлені обвинувальні вироки з відшкодуванням матеріальних збитків. А по справі однієї із квартирних крадіжок суд підсудного виправдав за відсутністю події злочину, оскільки заявник начебто інсценував крадіжку грошей із своєї квартири. Прокурор з таким вироком не погодився і вніс касаційне подання на тій підставі, що потерпілий за винагороду змінив у суді свої показання і фальсифікував докази. Касаційна колегія цю справу повернула на додаткове розслідування.

Суд знову виправдав підсудного при окремій думці головуючого. З цієї справи прокурор пропустив строк внесення касаційного подання на вирок, а суд відмовив у його поновленні.

Вищестоящий прокурор вніс протест на вирок в порядку нагляду. Президія обласного суду даний протест відхилила.

По цій же справі прокуророві району надійшла заява про те, що свідок, який брав участь у цій справі, заін-

204

205

тересований у її результаті, оскільки від родичів обвинуваченого одержав винагороду. По даній заяві прокурор порушив кримінальну справу і провів розслідування, а вищестоящий прокурор вніс протест про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами. Цей протест президія суду задовольнила.

Обвинувачений у крадіжці особистого майна громадян засуджений до позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму. Вирок у цій справі набрав законної сили, і було дано розпорядження про його виконання.

Потім відповідно до ст. 46 ВТК України засуджений переведений до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнений від покарання і працевлаштований.

Відносно відбутого покарання у встановленому законом порядку за клопотанням трудового колективу судимість знята.

ФАБУЛА    2

У березні цього року до слідчого відділу внутрішніх справ звернувся начальник цеху одного із заводів з заявою про те, що вчора після роботи він в нетверезому стані ішов додому. У мало освітленому місці по вул. Парковій до нього підійшов чоловік у формі працівника міліції. З ним було двоє підлітків, які видали себе за дружинників. Вони зажадали, щоб він пройшов з ними до відділення міліції. Коли начальник-цеху відмовився, дружинники почали його бити, а потім відпустили додому, де він виявив, що у нього зникла велика сума грошей, які були у кишені.

Після перевірки заяви слідчий порушив кримінальну справу і прийняв її до свого провадження. При освідуванні потерпілого виявлені легкі тілесні ушкодження. Під час розслідування до слідчого добровільно з'явився учень середньої школи, якому ще не виповнилось 16 років, і заявив, що він брав участь у пограбуванні п'яного разом зі своїми знайомими, один з яких проходить дійсну службу у військах Міністерства внутрішніх справ.

Далі з'ясувалось, що відносно рядового військ МВС Сай-

206

ка Івана Кириловича уже була порушена кримінальна справа в зв'язку з тим, що той свавільно залишив військову частину. Він був затриманий, а потім щодо нього обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Обидві кримінальні справи об'єднані в одне провадження. Щодо третього співучасника пограбування справа була виділена в окреме провадження, а потім припинена через душевну хворобу обвинуваченого. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось в порядку, передбаченому розділом 7 КПК України. Сайко І.К. військовим судом засуджений до позбавлення волі з відбуттям покарання у колонії посиленого режиму. Цей вирок захисник оскаржив у касаційному порядку, і справу було повернуто на додаткове розслідування через односторонність і неповноту попереднього слідства.

При цьому один з членів суду виклав свою окрему думку. Дану ухвалу суду опротестовано в порядку нагляду. Протест не був задоволений. Після доснідування знову направлено до суду, який обвинуваченого визнав винним лише в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження і призначив йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму.

Вирок у цій справі набрав чинності. При його виконанні в порядку ст. 46 ВТК України засуджений був переведений до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнений від покарання і працевлаштований.

Відносно відбутого покарання в установленому законом порядку за клопотанням громадських організацій судимість знята.

Однак у даній справі до прокуратури надійшла заява про те, що один з учасників нападу на потерпілого незаконно звільнений від кримінальної відповідальності начебто через душевну хворобу.

В результаті розслідування кримінальної справи за ново-виявленими обставинами експерт-психіатр притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений за одержання хабара і дачу завідомо неправдивого висновку. Після цього був принесений протест за воновиявленими обставинами і співучасник вчинення розбійного нападу притягнутий до кримінальної відповідальності.

207

ФАБУЛА   З

В чергову частину районного відділу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що на танцмайданчику сталась бійка, внаслідок чого був грубо порушений цхмадсь-кий порядок, громадянам заподіяні тілесні ушкодження, один з них в тяжкому стані доставлений до лікарні. По даному факту порушено кримінальну справу.

Наступного дня після події до РВВС з'явився неповнолітній, який не досяг 14-річного віку, і повідомив, що він взяв участь у бійці і солдатським ременем бив "чужих". У своїх вчинках він розкаюється.

В результаті розслідування справи встановлено, що у вчиненні хуліганських дій взяв активну участь один з військових моряків місцевого гарнізону. Відносно нього справу виділено в окреме провадження і направлено за

підслідністю.

Серед обвинувачених був також громадянин, щодо якого уже велось розслідування кримінальної справи за вчинення ним іншого злісного хуліганства. Цю справу об'єднано в одне провадження зі справою про хуліганство на танцмайданчику. Відносно цього обвинуваченого був оголошений розшук. Усього по справі притягнуто до кримінальної відповідальності 10 чоловік, 25 визнано потерпілими, деяких з них визнано цивільними позивачами. Щодо деяких осіб справи припинено з нереабілітуючих підстав.

Кудіну Івану Петровичу, який працював старшим вихователем у міському парку, пред'явлено обвинувачення не тільки в злісному хуліганстві, айв навмисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.

У справі проводились всі необхідні слідчі та інші дії. Деякі обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства, дрібного розкрадання, провадження у цих справах велись в порядку, передбаченому розділом 7 КПК України.

Суд першої інстанції повернув справу на додаткове розслідування через односторонність, неповноту попереднього слідства. На ухвалу суду після поновлення пропущеного прокурором строку було внесене окреме подання. Вищестоящий суд цей протест задовольнив і повернув справу на

новий розгляд.

У справі був постановлений обвинувальний вирок. Один із суддів, не погодившись з вироком, виклав свою окрему

думку.

Захисники оскаржили вирок через невідповідність вис-

208

новків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи.

Касаційна інстанція змінила вирок і деяким засудженим пом'якшила призначене покарання. Не погодившись з цією ухвалою, прокурор опротестував її в порядку нагляду. Президія обласного суду протест залишила без задоволення. Коли вирок уже виконувався, потерпілий, якому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, помер.

Прокурором області був принесений протест у зв'язку з нововиявленими обставинами, і справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

В установленому законом порядку деяким засудженим були змінені види виправно-трудових колоній, деякі умо-вно-достроково звільнені від покарання і відносно них судимість знята за клопотанням трудових колективів.

ФАБУЛА    4

Секретар сільради по телефону повідомив до РВВС про те, що рибалки-любителі знайшли в озері частини людського тіла, загорнуті в ганчірки. Місце події було оглянуто, проведено інші невідкладні слідчі і необхідні процесуальні дії. Справу було передано за підслідністю до прокуратури району.

Частини людського тіла виявлено і в автоматичних камерах зберігання, встановлених на вокзалі в сусідній області. По цьому факту також велось розслідування. Обидві справи об'єднані в одне провадження.

При обшуку у сожителя підозрюваної був виявлений самогонний апарат. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось за правилами розділу 7 КПК України. Матеріали справи по факту самогоноваріння виділені в окреме провадження і направлені для розслідування до органів міліції. Потім справа була закрита внаслідок акту амністії.

Обвинувачення у вбивстві сожителя пред'явлено Кіці Світлані Василівні, яка була розшукана і заарештована. Вона ж розчленувала труп і частини тіла заховала в різних місцях. Кіця С.В. також обвинувачувалась в порушенні правші пожежної безпеки, але в цій частиш пред'явленого обвинувачення справу було припинено.

209

Притягнута до кримінальної відповідальності за недонесення подруга обвинуваченої, яка з'явилась з повинною. Потім відносно неї справу направлено до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.

Кіця С.В. була визнана винною в умисному вбивстві з призначенням їй покарання у вигляді позбавлення волі.

Один із суддів по даному вироку залишився в меншості і письмово виклав свою окрему думку. Вирок по цій справі оскаржив адвокат, вважаючи, що неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки обвинувачена, на його думку, діяла в стані необхідної оборони. Касаційна інстанція справу повернула на додаткове розслідування.

Протест у порядку нагляду на дану ухвалу залишено без задоволення. Після доснідування справу знову було направлено до суду, який призначив винній покарання, яке не відрізняється від попередньої міри покарання.

Вирок набрав законної сили і виконувався. В цей час прокуророві району надійшла заява від сусідки засудженої про те, що у вбивстві і розчленуванні трупа винна не тільки одна Кіця С.В. Матеріали за нововиявленими обставинами були направлені прокуророві області, який по даній справі вніс відповідний протест.

Вирок, який набрав чинності, і всі наступні судові ухвали були скасовані з направленням справи на нове

розслідування.

При новому судовому розгляді справи призначена міра

покарання пом'якшена.

Потім в установленому законом порядку був замінений .   вид установи виконання покарання, в якій засуджена відбувала покарання, а пізніше умовно-достроково звільнена від покарання. Через певний проміжок часу з Кіці С.В. суд за клопотанням громадської організації судимість зняв.

ФАБУЛА    5

До РВВС надійшло повідомлення від Мельниченко А.С., що у неї на квартирі раптово помер її брат Дудко Іван Степанович, який у неї гостював. Дільничний лікар дав довідку про те, що смерть настала від інфаркту міокарду. В порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Син померлого звернувся до прокуратури району зі скаргою, що у філіалі районного відділення Ощадбанку

210

його співробітники незаконно приховали грошові заощадження його батька приблизно на суму (яку). За даним фактом прокурор порушив кримінальну справу, яку прийняв до свого провадження слідчий прокуратури і провів усі необхідні слідчі та інші процесуальні дії.

Під час обшуку у начальника філіалу відділення Ощадбанку Пастушка Л.П. виявлено наркотичні речовини, що належали його неповнолітньому синові Віктору. По даному факту матеріали справи були виділені в окреме провадження і направлені за підслідністю. Після обшуку до слідчого добровільно з'явився Пастушок Віктор і заявив, що він брав участь у крадіжці магнітофона і спортивного інвентаря зі школи, де навчався. По даному факту слідство уже велось.

Обидві кримінальні справи відносно Пастушка В.Л. були об'єднані в одне провадження. Один із співучасників крадіжки майна, що належало школі, раніше притягувався до відповідальності за вчинення хуліганства.

Начальникові районного відділення Ощадбанку, інспекторові і касирові названого філіалу було пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого статтями 86і, 172 КК України, оскільки вони за домовленістю від імені Дудка І.С. оформили три розпорядчі заповіти, на одержання грошей його племінницями, самі одержали гроші, підробивши підписи "спадкоємців". Викрадені суми поділили між собою.

За клопотанням захисника прокурор закрив справу в частині розкрадання грошей в сумі 3% річних, оскільки фактично вона обвинуваченими не привласнювалась.

З розпорядчого засідання суду справу повернено на додаткове розслідування з підстав неповноти і односторонності попереднього слідства. Прокурор цю ухвалу опротестував, але протест прокурора вищестоящий суд залишив без задоволення. Після дослідування справу знову направлено до суду, який постановив обвинувальний вирок. Винним була призначена міра покарання — позбавлення волі з відбуттям у УВП. При винесенні вироку один із суддів залишився при своїй думці, не погодившись з мірою покарання.

Після набрання вироком законної сили прокурор області вніс протест у порядку нагляду, оскільки дійшов висновку, що призначена міра покарання одному із співучасників є м'якою, не. відповідає тяжкості вчиненого злочину. Цей протест президія обласного суду задовольнила.

При відбуванні засудженими міри покарання прокуро-

211 <

рові району стало відомо, що в разкраданні грошей брала участь також і сестра померлого Дудка І.С. — Мельничен-ко А.С. Прокурор району порушив кримінальну справу за нововиявленими обставинами. В результаті розслідування з'ясувалось, що Мельниченко А.С. одержала частину в'кра-дених грошей, ощадні книжки померлого брата знаходились у неї. Певну суму одержав і дільничний лікар за те, що дав" довідку про смерть і сприяв тому, щоб труп не

розтинали.

Вирок по справі працівників філіалу районного відділення Ощадбанку був опротестований за нововиявленими обставинами.

Крім того, встановлено, що дільничний лікар має психічне захворювання і потребує примусових заходів медичного характеру.

Засуджені Пастушок Л.П., Мельниченко А.С. та інші у встановленому законом порядку з місць позбавлення волі були звільнені умовно-достроково, і пізніше судимість з них було знято.

212

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Які ви знаєте наукові праці і яких авторів з проблем прийняття рішень у кримінальному судочинстві, їх оформлення і виконання?

Що таке процесуальна форма і яке вона має значення в кримінальному судочинстві?

Яку роль відіграє письмова форма провадження кримінального процесу?

Які ви знаєте самостійні стадії кримінального процесу і з яких рішень вони починаються і яким документом можуть закінчуватися?

Яке має значення послідовність прийняття рішень у кримінальному процесі?

Що ви знаєте про юридичне, суспільно-політичне, виховне та психологічне значення кримінально-процесуальних актів?

Яке має значення внутрішнє переконання слідчого чи іншої компетентної особи для законності прийняття кримінально-процесуальних рішень?

Які обставини можуть впливати на об'єктивність прийняття рішень у кримінальних справах?

Яким вольовим та інтелектуальним якостям повинні відповідати компетентні особи, котрі приймають рішення у кримінальних справах? °

Що таке законність, обгрунтованість, мотивованість і справедливість кримінально-процесуального акту?

Що ви можете сказати про логічність, переконливість та ефективність кримінально-процесуальних актів?

Яке значення має культура і грамотність складання документів у кримінальних справах?

Що ви знаєте про уніфікаційні форми процесуальних документів у кримінальних справах і яке має значення їх використання?

В чому полягає значення використання ЕОМ при розслідуванні злочинів і складанні Процесуальних документів?

Що ви можете сказати про вцди, різноманітність документів, які зустрічаються в кримінальних справах?

213

В чому полатає система і класифікація кримінально-процесуальних актів?

Які ви знаєте критерії, за якими можна класифікувати кримінально-процесуальні акти?

Що таке процесуальні та слідчі дії в кримінальній справі?

Дайте поняття кримінально-процесуального рішення.

Які ви знаєте стадії прийняття і оформлення рішень у кримінальних справах?

Які процесуальні рішення у кримінальних справах приймаються з санкції чи згоди, затвердження прокурора?

Що таке постанова у кримінальній справі?

Що таке ухвала в кримінальному судочинстві, її види і значення?

Що таке протокол в кримінальній справі?

В чому суттєва різниця між постановами, ухвалами і протоколами?

Що таке обвинувальний висновок і його значення?

Що таке подання в кримінальній справі і яке його значення в профілактиці злочинів?

Що таке судовий вирок, його види і значення?

Що таке протест у кримінальній справі, його види і значення?

Назвіть процесуальні акти у кримінальних справах, які не можуть бути скасовані в касаційному порядку, і поясніть чому. .

В чому полягає зміст розміщення процесуальних документів і оформлення кримінальної справи в цілому?

214

УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК НАЙБІЛЬШ ХАРАКТЕРНИХ І НАЙУЖИВАНІШИХ

ЮРИДИЧНИХ СЛІВ І ТЕРМІНІВ, ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ПОСІБНИКУ

—   автотранспортное   проис-

Адвокат — адвокат Амністія — амнистия Арешт — арест Аркуші справи — листы дела

г

Безпідставна відмова — неосновательный отказ Бездоганна поведінка — безупречное поведение Бійка — драка Брати участь — принимать участие

В

Вважати себе винним — считать себя виновным

Взяття під варту — заключение под стражу

Вжити заходів — принять меры

Вирішувати наперед — предрешать

Відбувати покарання — отбывать наказание

Відвід — отвод

Віддання до суду — предание суду

Відкладання розгляду справи — отложение разбирательства дела

Відкликання протесту — отзыв протеста

Відкритий  розгляд  справи  —  открытое  рассмотрение (разбирательство) дела

Відкриття судового засідання — открытие судебного заседания

Відмова від захисника — отказ от защитника Відмова в порушенні кримінальної справи — отказ в возбуждении уголовного дела Відповідач — ответчик

215

Відновлення кримінальної справи — возобновление уголовного дела

Відстрочка виконання вироку — отстрочка исполнения приговора -Відсутність — отсутствие

Відтворення обстановки і обставин події — воспроизведение обстановки и обстоятельств события Відхилити    скаргу,    протест    —    отклонить    жалобу, протест

Відшкодування витрат — возмещение расходов Видатковий чек, ордер — расходный чек, ордер Виділення справи — выделение дела Визнання — признание

Визначення  психічного стану  —  определение  психического состояния Виїмка — выемка       . Виклик до суду — вызов в суд Виконання вироку — исполнение приговора Викрадення — похищение Винагорода — вознаграждение Виправдувальний вирок — оправдательный приговор Вирок — приговор

Витребування справи — истребование дела Виявлення — обнаружение Вказівка — указание

Власноручний запис показань — собственноручная запись показаний

Внутрішнє переконання — внутреннее убеждение Впізнання — опознание Вручення повістки — вручение повестки Всебічне, повне і об'єктивне дослідження — всестороннее, полное и объективное исследование Вчинити злочин — совершить преступление

Головуючий — председательствующий Громадський захисник, обвинувач т- общественный защитник, обвинитель

216

д

Давати висновок — давать заключение

Дебати судові — прения судебные

Державний обвинувач — государственный обвинитель

Дізнання — дознание

Додаткове слідство — дополнительное следствие

Додаток — приложение

Довідка — справка

Докази — доказательства

Долучити до справи — приобщить к делу

Допит — допрос

Доповнення і поправки до протоколу — дополнения и поправки к протоколу

Достатність доказів — достаточность доказательств Дослідження доказів — исследование доказательств

Доручити розслідування справи — поручить расследование дела

Дрібне розкрадання — мелкое хищение Душевна хвороба — душевная болезнь

3

Забезпечення цивільного позову — обеспечение гражданского иска

Заборона оскарження — запрет обжалования

Завідомо   (свідомо)   неправдивий  донос   —   заведомо ложный донос

Загальні підстави — общие основания Зазнати моральної шкоди — понести моральний ущерб Заміна покарання — замена наказания . Законний представник — законный представитель

Закриття кримінальної справи — прекращение уголовного дела

Запобіжний захід — мера пресечения Зарахування в строк — зачет в срок

Застосування запобіжного заходу — применение меры пресечения

Засуджений — осужденный

217

Затримання підозрюваного — задержание  подозреваемого ; Зауваження на протокол — замечания на протокол Захисник — защитник

Заходи по охороні майна — меры по охране имущества Заходи процесуального примусу — меры процессуального принуждения

Заява про злочин — заявление о преступлении Збирання і подання доказів — собирание и представление доказательств

Звернення вироку до виконання — обращение приговора к исполнению

Звільнення з посади — отстранение от должности Зловживання службовим становищем — злоупотребление служебным положением Злочинні діяння — преступные деяния Зміна обвинувачення — изменение обвинения Знати, в чому обвинувачують — знать, в чем обвиняют Зняття арешту — снятие ареста

Зупинення попереднього слідства — приостановление предварительного следствия

Індивідуальні ознаки — индивидуальные признаки Ініціатива суду — инициатива суда Істотні порушення — существенные нарушения Істотні суперечності — существенные противоречия

к

Касовий ордер зі слідами підробки — кассовый ордер со

следами подделки

Каятися — каяться

Кваліфікація злочину — квалификация преступления

Керуватися законом — руководствоваться законом

218

Конфіскація майна — конфискация имущества Клопотання — ходатайство Крадіжка — кража

Кримінальна    відповідальність    —    уголовная    ответственность

Кримінальний кодекс (КК) — уголовный кодекс (УК) Кримінальний процес — уголовный процесе Кримінально-процесуальний кодекс  (КПК)  — уголов-но-процессуальный кодекс (УПК)

м

Майнові збитки — имущественный ущерб Межі судового розгляду — пределы судебного разбирательства

Матеріальна шкода — материальный ущерб Міра покарання — мера наказания Місце події — место происшествия   .

н

Набрати законної сили — вступить в законную силу Нагляд за законністю — надзор за законностью Наглядова інстанція — надзорная инстанция Напад — нападение

Направити повідомлення за належністю — направить сообщение по принадлежности Направлення справи — направление дела Народні засідателі — народные заседатели ~- • Нарадча кімната — совещательная комната Наслідки неявки — последствия неявки Національна мова судочинства — национальный язык судопроизводства

Негайно розпочати проведення слідства — немедленно приступить к проведению следствия Незалежність суддів — независимость судей

219

Неосудність — невменяемость

Неповнолітній свідок — несовершеннолетний свидетель Неправда — ложь

Нести матеріальну відповідальність — нести материальную ответственность

Нехтуючи правилами — пренебрегая правилами Нововиявлені обставини — вновь открывшиеся обстоятельства

О

Обвинувачений — обвиняемый

Обвинувальний висновок — обвинительное заключение Обгрунтованість — обоснованность Об'єднання і виділення справ — объединение и выделение дел

Обміркувати питання — обсудить вопрос Обов'язковість вказівок — обязательность указаний Обов'язок з'явитися — обязанность явиться Обставини вчинення злочину — обстоятельства совершения преступления Обчислення строку — исчисление срока •Обшук — обыск Огляд — освидетельствование Оголошення розшуку — объявление розыска Одержання зразків — получение образцов Ознайомлення з матеріалами справи — ознакомление с материалами дела Окрема думка — особое мнение Окрема ухвала — частное определение Описати майно і передати його на зберігання — описать имущество и передать его на хранение Особа, яка вчинила злочин — лицо, совершившее преступление

Оскарження — обжалование

Останнє слово  підсудного —  последнее слово подсудимого

Осудність — вменяемость Очна ставка (ставка віч-на-віч) — очная ставка

220

п

Перегляд справ — пересмотр дел Перекладач — переводчик Переконання — убеждение Письмові нотатки — письменные заметки Підозрюваний — подозреваемый

Підстава для взяття під варту — основание для заключения под стражу

Підстави для затримання — основания для задержания

Підписка про невиїзд — подписка о невыезде

Підробити підпис — подделать подпись

Підслідність — подследственность

Підсудний — подсудимый

Підсудність — подсудность

Підтримати обвинувачення — поддержать обвинение

Піклування про дітей — попечение о детях

Пленум суду — пленум суда

Побачення   з  заарештованим   —   свидание   с  арестованным

Поважні причини — уважительные причины Повідомлення — сообщение Подання — представление

Подача  скарги  чи  протесту  —. подача  жалобы  или протеста

Позивач — истец Показання — показание Помилування — помилование Пом'якшити покарання — смягчить наказание Поновлення строку — возобновление срока Поняті — понятые . Попередження — предупреждение Порука — поручительство

Порушення кримінальної справи — возбуждение уголовного дела

Порядок призначення захисника — порядок назначения защитника

Постанова — постановление Потерпілий — потерпевший

221

Провадження в кримінальній справі — производство по уголовному делу Промова — речь

Право на захист — право на зашиту Правосуддя — правосудие Працевлаштування — трудоустройство Представник — представитель

Пред'явлення   для   впізнання   —   предъявление   для опознания

Пред'явлення   обвинувачення   —   предъявление   обвинения Презумпція невинності — презумпция невиновности

Привід — привод

Призначення експертизи — назначение экспертизы Примірник — экземпляр

Примусове лікування — принудительное лечение Примусові заходи — принудительные меры Принесення протесту — принесение протеста Присутність понятих — присутствие понятых Притягнення як обвинуваченого — привлечение в качестве обвиняемого

Причини і умови, що сприяють вчиненню злочину — причины    и    условия,    способствующие    совершению

преступления

Прокуратура — прокуратура

Процесуальна форма — процессуальная форма

Процесуальні гарантії — процессуальные гарантии

Протест — протест

Протокол — протокол

І

Речі, вилучені з обігу — вещи, изъятые из обращения Речові докази — вещественные доказательства Робити виписки із справи — делать выписки из дела Розв'язання скарг — разрешение жалоб Розкрадання в особливо великих розмірах — хищение в особо крупных размерах

222

Розкрити злочин — раскрыть преступление

Розпорядче засідання — распорядительное заседание

Розслідування — расследование

Розшук — розыск

Розчленування трупа — расчленение трупа

Роз'яснення прав і обов'язків — разъяснение прав и обязанностей

Санкція — санкция   .

Свідок — свидетель

Скарбник — казначей

Скарга в порядку нагляду — жалоба в порядке надзора

Скарга касаційна — жалоба кассационная