2045

Призначення санітарно-технічної та інженерно-технічної служб

Контрольная

Туризм и рекреация

Основним призначенням санітарно-технічної та інженерно-технічної служб підприємства готельного господарства є створення та підтримка умов для безперервного функціонування будівель та обладнання готельного підприємства, своєчасне проведення всіх видів ремонту та профілактичних заходів з метою запобігання збоїв у роботі всіх служб підприємства.

Украинкский

2013-01-06

38.03 KB

50 чел.

Призначення санітарно-технічної та інженерно-технічної служб

Основним призначенням санітарно-технічної та інженерно-технічної служб підприємства готельного господарства є створення та підтримка умов для безперервного функціонування будівель та обладнання готельного підприємства, своєчасне проведення всіх видів ремонту та профілактичних заходів з метою запобігання збоїв у роботі всіх служб підприємства.

Розвиток науково-технічного прогресу, поява нових методів і форм обслуговування, поліпшення рівня сервісу, кількість та якість додаткових послуг, застосування автоматизованих систем управління функціонуванням підприємств готельного господарства значно підвищили роль інженерно-технічних служб на підприємствах готельного господарства і вимог, що висуваються до їхнього функціонування. Однією з головних вимог стала необхідність підвищення кваліфікації персоналу інженерно-технічних служб.

Все це обумовило необхідність досягнення інженерно-технічною службою якісно нового функціонального рівня - забезпечення безперервного та якісного функціонування всіх служб підприємства готельного господарства для створення найбільш комфортних умов перебування споживачів готельних послуг.

Сучасна інженерно-технічна служба відіграє активну роль у вирішенні всіх проблем, пов'язаних з функціонуванням підприємства готельного господарства.

Основними функціями інженерно-технічної служби підприємства готельного господарства є:

1. Адміністративні:

  1.  облік інженерно-технічного обладнання та запасних частин;
  2.  планування інженерно-технічних заходів;
  3.  постачання та складування обладнання та матеріалів;
  4.  договірне обслуговування, організація та проведення профілактики всіх інженерно-технічних систем та обладнання;
  5.  проведення регулярних робіт, пов'язаних з обслуговуванням будівлі підприємства, всіх його інженерно-технічних систем;

2. Виробничі

2.1. Підтримання у належному робочому стані інженерно-технічних систем:

  1.  енергозабезпечення;
  2.  опалення;
  3.  вентиляції і кондиціонування;
  4.  водопостачання і каналізації;
  5.  зв'язку і сигналізації;
  6.  обладнання закладів ресторанного господарства (теплового, холодильного, механічного);
  7.  ліфтового господарства;
  8.  комп'ютерних та автоматизованих систем;
  9.  спеціалізованих систем.

2.2. Проведення ремонтних робіт

  1.  інженерно-технічного обладнання;
  2.  меблів;
  3.  будівлі.

Перелік функцій свідчить про значний обсяг робіт, які виконує персонал інженерно-технічної служби підприємств готельного господарства.

Вищенаведені функції інженерно-технічної служби є загальними і притаманні більшості підприємств готельного господарства.

В окремих типах таких підприємств деяких із цих функцій може не існувати, а деякі набувають більш вагомого значення. З розвитком науково-технічного прогресу перелік функцій інженерно-технічної служби буде розширюватись.

Керівником інженерно-технічної служби є головний інженер, основний обов'язок якого - відповідальність за безперервну роботу всіх систем підприємства готельного господарства, їхнє обслуговування, ремонт, профілактику та своєчасну заміну. Орієнтовну організаційну структуру інженерно-технічної служби великого за місткістю підприємства готельного господарства наведено на рис.

Рис. Орієнтовна організаційна структура інженерно-технічної служби

Однією з головних функцій інженерно-технічної служби є підтримання у робочому стані та ремонт будівлі підприємства готельного господарства. Для цього проводяться регулярні огляди будівель підприємства, що включають:

  1.  загальний огляд - проводиться два рази на рік, весною та восени;
  2.  частковий огляд - проводиться згідно з планом, затвердженим генеральним директором підприємства готельного господарства;

•позачерговий огляд - у випадку форс-мажорної ситуації.

Найбільш детальним є загальний огляд. Він дозволяє виявити майже всі недоліки та несправності. Для проведення загального огляду будівель і споруд підприємства готельного господарства створюють комісію, до складу якої входять:

  1.  головний інженер;
  2.  керівники всіх інженерних служб;
  3.  представник пожежної безпеки.

Загальний огляд будівлі та споруд підприємства готельного господарства включає огляд:

  1.  фундаменту та стін підвальних приміщень (стан фундаменту, гідроізоляція тощо);
  2.  зовнішніх стін, фасаду будівель та споруд, прилеглої території (дорожнє покриття та тротуари, стан кладки цегли, шви між панелями, балкони та лоджії тощо);
  3.  перекриття і покриття даху (стан плит перекриття, дах, горище); перегородок і внутрішніх стін (стан штукатурки та облицювання, наявність тріщин);
  4.  вікон та дверей (стан деревини чи іншого матеріалу, з якого вони виконані, стан фурнітури, утеплення вікон); сходів і ліфтових шахт (стан сходів і зовнішніх ліфтових шахт);
  5.  системи опалення (згідно зі схемою опалення стан насосів, обвідних і запобіжних приладів, розширювального баку, тепло ізоляції, справність регуляторів температури в номерах);
  6.  системи вентиляції та кондиціонування (стан вентиляційних шахт, загальний стан вентиляційних камер, вентиляційних агрегатів і фільтрів, електропроводки тощо);
  7.  систем водопостачання та каналізації (стан водовимірювального вузла, санітарних приборів, трубопроводу, арматури, електрозабезпечення тощо);
  8.  електрозабезпечення (стан трансформаторної підстанції, електропроводки тощо);
  9.  мережі телефонного зв'язку, телебачення, сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.

Після проведення загального огляду комісія складає акт про технічний стан обладнання, який є основою подальшого планування необхідних заходів для інженерно-технічної служби.

Функціями з підтримки інженерних систем і комунікацій у робочому стані відповідно до технології обслуговування, впровадженої на підприємстві та здійснюваної технічною (інженерною) службою, є:

  1.  підігрів води;
  2.  вентиляція повітря;
  3.  кондиціонування повітря;
  4.  експлуатація насосних систем;
  5.  експлуатація електричних систем;
  6.  експлуатація холодильних систем;
  7.  експлуатація устаткування харчоблоку;
  8.  експлуатація комп'ютерних систем;
  9.  експлуатація ліфтового господарства;
  10.  опалення приміщень.

Опалення, вентиляція і кондиціонування (ОВК) повітря пов'язані з забезпеченням виробничих, житлових і громадських приміщень готельного підприємства чистим і контрольованим щодо вологості та температури повітрям, створенням більш сприятливого за своїми параметрами середовища.

Сучасні системи ОВК дозволяють нагрівати або охолоджувати повітря, збільшувати чи зменшувати вологість, фільтрувати й очищати повітря, переміщаючи його з приміщення в приміщення, даючи можливість кілька разів на годину його змінювати.

Серед важливих питань є і таке, як дотримання суворо регламентованих умов повітряного середовища в різних функціональних приміщеннях готельного підприємства.

Для правильної експлуатації інженерного устаткування в готельному підприємстві необхідно мати відповідну технічну документацію: паспорт будинку, план кожного поверху, схеми систем опалення, каналізації, водопроводу, вентиляції, електроосвітлення, паспорт на ліфти.

Для постійного нагляду за станом інженерно-технічного устаткування в штаті готельних підприємств передбачені посади: інженери технічних пристроїв, електрики, слюсарі-механіки, сантехніки та ін. У великих підприємствах готельного господарства постійно працює інженерно-технічна бригада, яку очолює головний інженер. У малих готельних підприємствах обов'язки за наглядом стану інженерно-технічного устаткування покладено на директора або старшого адміністратора.

Інженерно-технічні служби підприємства готельного господарства забезпечують функціонування різних систем.

Однією з основних складових функціонування підприємств готельного господарства є їх постачання водою для пиття і господарських потреб. Для цього готельний будинок потрібно оснащати відповідним водопровідно-каналізаційним устаткуванням. Готельні об'єкти забезпечуються водою від міської водогінної мережі. Водопровідна вода повинна бути придатною для пиття незалежно від того, для яких цілей її використовують.

Каналізаційне устаткування готельних об'єктів тісно пов'язане з водопровідним устаткуванням. Каналізаційними трубами відводять забруднену воду з виробничих цехів закладів ресторанного господарства, пральні, санвузлів.

Каналізаційну мережу прокладають з чавунних, бетонних, керамічних, пластикових труб. Бетонні труби слугують винятково для дощових і змивних вод. Керамічні, чавунні та пластикові труби застосовують для відведення забруднених вод із санвузлів.

Каналізаційні пристрої пральні пристосовані для прийому великої кількості води, яка містить хімічні та механічні забруднення. У зв'язку з цим правильний відвід стоків у пральні має велике значення. Необхідно облаштовувати велику кількість зливних стоків під підлогою, а також уловлювачі дрібного сміття під пральними машинами і центрифугами. Це невеликі колодязі, призначені для разового поглинання та відведення великої кількості води.

На підприємствах готельного господарства кожний номер має санітарний вузол. До основного устаткування належать: умивальник, ванна або душ, унітаз, біде.

Залежно від категорії готельного підприємства використовують, наприклад такі варіанти розміщення санітарного устаткування:

-у номері готелів ***_***** обов'язковий санвузол індивідуального користування, обладнаний трьома (чотирма) при ладами;

-в одно- та двомісних номерах готелів ** і *** може бути санвузол, оснащений двома приладами (унітаз і умивальник);

-у готелях *** в номері повинний бути умивальник, а в коридорі - умивальні, душові, ванни і туалет загального користування.

Важливим є також ретельний монтаж устаткування і створення можливостей для профілактичного огляду та ремонту устаткування. Часто використовують перевірні камери, які розміщують між двома санвузлами. Завдяки цьому забезпечується доступ до основних комунікацій.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15175. Жамбыл - айтыс шебері 44 KB
  ӘОЖ ЖАМБЫЛ АЙТЫС ШЕБЕРІ Ж.Момбекова Ә. Уралбекова Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Халық поэзиясы көбіне ауызша айтылады кейін назарға түсіріліп оқылады. Оның көркемдеу құралдары да басқаша көбіне байырғы тіл әдісімен баяндалады. Оның та...
15176. Жамбыл - әлем түркілері поэзиясының алыбы 55.5 KB
  ӘӨЖ 894.342.35 Ә 20 ЖАМБЫЛ ӘЛЕМ ТҮРКІЛЕРІ ПОЭЗИЯСЫНЫҢ АЛЫБЫ Меңдібай Әбілұлы А.Ясауи атындағы халықаралық қазақтүрік университеті Тараз институты Тараз қаласы. Түрік әдебиетінің мақтанышы Мехмет Юрдақұл: Мен түрікпін дінім ұлтым ұлы ғой Өне ...
15177. Жамбыл - жырау 50.5 KB
  ӘОЖ:82.09:82.091 ЖАМБЫЛ ЖЫРАУ Т.Мұқашев Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Жыраулық дәстүрдің соңы ХІХ ғасырмен аяқталып оның орнына ендігі жерде ақындық дәстүр жалғасын тапты. ХІХ ғасырда өмір сүрген Базар жырау Қабан жырау сияқты жыр дүлділі ...
15178. Жамбылдың ұстазы еді Майкөт ақын 46.5 KB
  ЖАМБЫЛДЫҢ ҰСТАЗЫ ЕДІ МАЙКӨТ АҚЫН Сыманова Г.Қ 10 сынып оқушысы Жамбыл облыстық ерекше дарынды балаларға арналған Дарын мектепинтернаты. Ғасыр мен ғасыр беттесіп уақыт теңізінің алып толқындары жалын желбіретіп аспанға шапшығанда тереңде қалған жақұт ...
15179. Жүрсін Ерман 38 KB
  Сөз құны сөз қадірі Бұған дейін Жанартау Арайлы күн армысың Ұлытауға бардың ба... Құдіретке жүгіну кітаптарымен танылған Жүрсін Ерманның жақында Атамұра баспасынан Құстың көлеңкесі деп аталатын таңдамалы жарық көрді. Кітаптың кіріспесі Ақы...
15180. Жүсіпбек Аймауытов - әдебиет сыншысы 71.5 KB
  Рақымжан Тұрысбек Л.Н.Гумилев атындағы Еуразия ұлттық университетінің профессоры филология ғылымдарының докторы Ж.АЙМАУЫТҰЛЫ ӘДЕБИЕТ СЫНШЫСЫ Ұлттық сөз өнеріне оның өрісті өркендеуіне өлшеусіз үлес қосқан Жүсіпбек Аймауытұлы әдеби мұра мен оны зерт...
15181. Жүсіпбек Аймауытов 107 KB
  ЖҮСІПБЕК АЙМАУЫТОВ 18891931 Аймауытов Жүсіпбек 1889 1931 қазақтың көрнекті жазушысы қазақ әдебиетін қалыптастырушылардың бірі.Туып өскен жері Павлодар облысының Баянауыл ауданына қарасты бұрынғы Қызыл ту қазіргі Жүсіпбек Аймауытов ауылы.Әкесі Аймауыт кед
15182. Жұбан Молдағалиев 64 KB
  Бір естелік 86ның ызғарлы желтоқсанындағы дүрбелең халық көкейінде әлі жаңғырып тұр. Уақыт алға жылжыған сайын кезінде айтылуға тыйым салынған шындықтар тамтұмдап болса да оқиғаны көзбен көргендердің аузымен айтыла бастады. Жастардың зиялы қауымға деген сенімсізд
15183. Зейнолла Шыраев 74 KB
  ЖЫР ОТЫМЕН БІРГЕ ЖАНЫП ӨМІРДЕН ӨТКЕН АҚЫН Г.Е.Махамбетжанова Н.Т.Қожанова Қызылорда облысы Қазалы қаласындағы Ғ.Мұратбаев атындағы № 17 орта мектебі Cыр өңірі қашаннан хас таланттардың отаны болып табылады. Бұл өңірден түлеп ұшқан жырау жыршы шайырлардың ақынд...