2047

Кондиціонування. Ліфти

Доклад

Туризм и рекреация

Вентиляція приміщень (провітрювання) є природною і функціонує за рахунок проникнення в приміщення повітря через відкриті вікна, кватирки, щілини в конструкціях будинків і щілі будівельних матеріалів.

Украинкский

2013-01-06

24.33 KB

2 чел.

Кондиціонування. Ліфти

Вентиляція приміщень (провітрювання) є природною і функціонує за рахунок проникнення в приміщення повітря через відкриті вікна, кватирки, щілини в конструкціях будинків і щілі будівельних матеріалів. Витяжна вентиляція, коли повітря відводиться з приміщення, та припливно-витяжна з організованим відведенням забрудненого і розподілом свіжого повітря.

Кожна організована витяжна система складається з таких елементів:

— вентиляційних ґрат, через які забруднене повітря видаляється з приміщення;

  1.  витяжного каналу, по якому циркулює змінюване повітря;
  2.  припливної камери, розташованої на горищі;

— шахти з утепленим клапаном, який припиняє роботу вентиляції для збереження тепла в приміщенні.

Ефективна робота вентиляції можлива при справному стані каналів. У них не повинно бути щілин, накопиченого бруду. Персонал зобов'язаний стежити за станом фільтрів, які очищають припливне повітря, періодично їх оглядати, очищати фільтруючий матеріал від пилу, а в разі сильного забруднення, заміняти його новим. Вертикальні та горизонтальні витяжні канали слід щорічно оглядати й очищати від пилу та сміття. Для створення належного комфорту на підприємстві готельного господарства дуже важливо, щоб робота вентиляційних установок була безшумною. Виникнення шуму може бути спричинено неправильним вибором вентилятора, дефектами його роботи або занадто великою швидкістю проходження повітря у вентиляційних каналах. Заглушити звуки можна, застосувавши відповідні будівельні матеріали зі звукопоглинаючих матеріалів.

У виробничих приміщеннях закладів ресторанного господарства природної вентиляції недостатньо. Виділення великої кількості тепла, вологи, випарів кухонними машинами та пристроями вимагає застосування механічної припливно-витяжної вентиляції. Витяжки слід розташовувати над джерелами пароутворення і тепла. Над основною кухонною плитою розміщають вентиляційний навіс, що відводить випари, що утворюються під час приготування їжі.

У залах ресторанів, кафе, барів, а також винних погребах необхідно встановлювати самостійну механічну вентиляцію.

Пральні в готельних підприємствах потрібно також обладнувати вентиляцією. У приміщеннях, призначених для прання білизни, накопичується пара, тому доцільно застосовувати пристрої для її видалення, що складаються з вентилятора і нагрівача. Провітрювання пральні за допомогою відкритих вікон небажане, особливо в зимовий період. На деяких підприємствах готельного господарства функціонують пральні за методом самообслуговування, які передбачені для виконання всіх операцій щодо прання білизни безпосередньо споживачами готельних послуг. У приміщенні пральні передбачаються пристрої для швидкого висушування білизни, а в літніх турбазах, таборах Для цих цілей використовують відкриті майданчики або навіси. Пральні можуть бути обладнані малопотужними машинами для прання і сушіння.

Склади, призначені для збереження продуктів, вимагають відповідного обміну повітря, який повинний здійснюватися 3-6 разів на добу.

Сучасні вимоги комфорту зумовлюють наявність на підприємствах готельного господарства систем кондиціонування повітря.

Кондиціонер - це автоматична установка, що складається з пристроїв для очищення, нагрівання, зволоження, охолодження і транспортування повітря, а крім того, додаткових пристроїв для озонування, парфумеризації й іонізування повітря.

Ліфти широко застосовують на підприємствах готельного господарства. Сучасні ліфти є складною системою, що містить механічні, електричні, автоматичні й електронні підсистеми. Ліфт - це технічна споруда зі спеціальною кабіною для вертикального переміщення людей або вантажів.

У готельних підприємствах використовують пасажирські, вантажопасажирські ліфти та спеціальні підйомники. Вантажопідйомність, місткість і швидкість ліфтів різна.

Пасажирські ліфти: вантажопідйомність - 750 кг; максимальна місткість -11 осіб; гранична швидкість 5-8-поверховий будинок - 1 м/с; 9-10-поверховий будинок- 1,5 м/с.

Вантажопасажирські ліфти: вантажопідйомність - 1000-1125 кг; місткість -14-18 осіб;

гранична швидкість 5-8-поверховий будинок - 1 м/с; 9-10-поверховий будинок - 1,5 м/с;

11-16-поверховий будинок - 2,5 м/с; 17-32-поверховий будинок - 3,5 м/с.

Службові ліфти використовують для перевезення багажів та для різних службових і господарських цілей (зокрема обладнуються буфетні, білизняні й інші господарські приміщення). Зазвичай це невеликі підйомники вантажопідйомністю не більше 100 кг і площею до 1 м2 (у такий підйомник людина увійти не може), швидкість його - 0,4 м/с. Підйомники сполучені з цокольним і підвальним поверхами, де розташовані машинні відділення, ремонтні майстерні, складські приміщення.

Пасажирські ліфти слід передбачати в будівлях готелів:

  1.  *****_ висотою два поверхи та більше;
  2.  * *-* * * * - висотою чотири поверхи та більше;
  3.  * - висотою три поверхи та більше.

Кількість пасажирських ліфтів у будівлі підприємства готельного господарства визначається з розрахунку: один ліфт на 150 осіб, але не менше двох ліфтів у будинку.

Пасажирські ліфти не повинні сполучатися з цокольним і підвальним поверхами. Ліфти в будівлях підприємства готельного господарства розміщують в основних комунікаційних вузлах - біля входу та сходів. Шахти ліфтів не можна проектувати суміжно з житловими кімнатами.

У багатоповерхових будинках ліфти є основним засобом вертикального зв'язку, а сходи - додатковим, дублюючим основний. Тому у таких будинках ліфти не обов'язково сполучати зі сходами.

У багатоповерхових підприємствах готельного господарства ліфти часто встановлюють у вузлових комунікаційних частинах будівлі групами (але не більше восьми). У вестибюлі виділяють площу перед холом шириною не менше полуторної ширини кабіни ліфта, а на поверхах передбачають збільшену площу холу. Ліфтові холи відокремлюють від коридорів самозакривними дверима.

Розрахунок загальної схеми шляхів евакуації (кількість ліфтів, їхня вантажопідйомність, ширина сходів) здійснюють з огляду на місткість підприємства готельного господарства, характер його заповнення, а також потребу в одноразовій евакуації. Шахти ліфтів і підйомників вироблять з вогнестійких матеріалів. Піднімальний пристрій (гирі для противаги і троси поза кабіною) і кабіна повинні мати огородження на всю висоту будівлі, особливо в тих місцях, де сходові марші знаходяться на відстані не менше 40 см від шахти. У будинках висотою 10 поверхів і більше, один із вантажопасажирських ліфтів повинний мати на кожному поверсі аварійні виходи на випадок пожежі та автономне управління з першого поверху.

Найбільшу пропускну спроможність серед усіх видів механічного транспорту має ескалатор. Пропускна спроможність ескалатора шириною 85 см перевищує пропускну спроможність сходів тієї ж ширини у 4-5 разів. Площа, яку займає ескалатор, відносно невелика, кут нахилу 30°. Ескалатори раціонально використовувати у великих готельних підприємствах з парадними залами, ресторанами, кафе, розташованими на другому або третьому поверхах. Вони поліпшують архітектурно-художнє оформлення інтер'єру, вестибюлю, холу.

Горизонтальне транспортування білизни й іншого дрібного інвентарю на поверсі здійснюють за допомогою візків і ручних пересувних столиків і стелажів.

У готельних підприємствах на 400 місць і більше встановлюють пристрої систем централізованого пиловидалення і білизнопроводів для брудної білизни.

Сміттєпроводи передбачаються в готельних підприємствах висотою 3 поверхи та більше.

На підприємствах готельного господарства за допомогою слабкострумових установок здійснюють телефонізацію, внутрішній оперативний зв'язок, радіо- і телетрансляцію, забезпечують пожежну й охоронну сигналізацію.

Основним засобом зв'язку є телефон. Великі готелі зазвичай мають власну автоматичну телефонну станцію. Для зв'язку з міською АТС прокладають магістральний телефонний кабель. Розподільна мережа охоплює всю будівлю, на кожному поверсі готельного підприємства встановлюють спеціальні розподільні коробки. В одному з приміщень вестибюльної групи або безпосередньо у вестибюлі встановлюють таксофонні апарати або вбудовані кабіни з таксофонами Для міських телефонів-автоматів і міжміського зв'язку. Якщо кабіни розташовані поруч, перегородки виконують зі звуконепроникних матеріалів.

На підприємствах готельного господарства кожний номер потрібно обладнувати вхідними кнопками сигналізації. Мешканці номера, не виходячи з кімнати, можуть викликати покоївку, офіціанта. У ванній кімнаті встановлюють сигнальні кнопки на випадок поганого самопочуття під час приймання ванни. Спеціальний автоматичний пристрій має можливість відкрити двері номера, не підходячи до них, ввімкнути або вимкнути світло, не встаючи з ліжка. Вимикачі та кнопки автоматичного відкривання дверей бажано встановлювати біля ліжка, розетку для радіо і настільної лампи - біля письмового столу, для бритвеного приладу та фена - біля дзеркала у ванній кімнаті.

Особливу увагу слід приділяти обладнанню приладами сигналізації місця чергового адміністратора у вестибюлі. Оформлення прибулих споживачів готельних послуг, збереження і видачу документів, ключів від номерів і кореспонденції здійснюють централізовано. Тому дуже важливо забезпечити за допомогою установок зв'язок головного адміністратора з робочими місцями чергових по поверху.

У великих готельних підприємствах застосовують автоматизовану систему обліку номерного фонду і розрахунків зі споживачами та службовцями.

На підприємствах готельного господарства передбачається пристрій радіотрансляційної мережі. У приміщеннях адміністративно-господарського персоналу, а також місцях загального користування для передачі інформації встановлюють гучномовці потужністю 0,25 Вт. Радіофікацію ресторану, кафе, банкетного залу забезпечує місцевий радіовузол.

У двомісних номерах встановлювати радіоприймачі не рекомендується, тому що номер може бути наданий споживачам з різними смаками і розпорядком дня. Тому в номерах доцільно встановлювати радіоточки з навушниками, що транслюють декілька програм.

У великих готельних підприємствах для перегляду телепередач бажано виділяти окремі приміщення. Телевізори рекомендується розміщувати на низьких підставках. Це дає можливість дивитись телепередачі, відпочиваючи в зручній позі.

Радіоприймачі та телевізори ставлять у приміщеннях, що максимально ізольовані від коридорів і сходів. Облаштовують приміщення звукопоглинаючими матеріалами. Для холів і віталень як звукоізоляцію можна рекомендувати обшиття стелі акустичними плитами, драпірування з м'яких, товстих і подвійних тканин, ворсові м'які килими або килимове підлогове покриття.

Виникнення пожежі можливе в будь-якому місці готельного підприємства, але найбільш пожежонебезпечними є підвали, горища та виробничі підрозділи закладів ресторанного господарства.

Недотримання чистоти у виробничих приміщеннях, місцях, де проходять канали центрального опалення та розміщені елементи парового й електричного устаткування, надмірне перегрівання електропристроїв може призвести до виникнення пожежі. Часто споживачі залишають ввімкненими електронагрівальні прилади, що також може спричинити пожежу.

Готельні об'єкти потрібно оснащувати протипожежною сигналізацією. Пристрій пожежної сигналізації складається з центрального пожежного пункту, що подає звуковий або зоровий сигнал про пожежу або небезпеку пожежі, а також пожежні сигнали. Розрізняють два види пожежних сигналів: автоматичні («пожежні вартові») і ручні (кнопки).

«Пожежні вартові» реагують на високу температуру. У разі Досягнення певної температури спрацьовує автоматичний механізм і вода з мережі розприскується над місцем пожежі. Один такий механізм «охороняє» близько 20 м2 площі.

Ручні сигнали-кнопки слід розміщувати в загальнодоступних місцях - у коридорах, поблизу сходових кліток, холів тощо. Щоб уникнути випадкового натискання, кнопку розташовують під склом, яке потрібно розбити, щоб її натиснути.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70345. Финансовый менеджмент: содержание и механизм функционирования 160.5 KB
  Целью финансового менеджмента являются выработка и применение методов, средств и инструментов для достижения целей деятельности фирмы в целом или ее отдельных производственно-хозяйственных звеньев – центров прибыли...
70346. МАРШРУТИЗАЦИЯ В ГОРОДСКИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМАХ НА БАЗЕ МОБИЛЬНЫХ ИНТЕРФЕЙСОВ 2.63 MB
  Цель работы – расширение электронной туристической карты до «электронного туристического гида» для мобильных устройств на платформе Android. В процессе работы были проведены теоретические исследования средств информационной визуализации для мобильных приложений, изучены возможности практического применения GPS-навигации в информационных системах.
70347. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНЫХ УМЕНИЙ У ДОШКОЛЬНИКОВ С ТЯЖЕЛЫМИ НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ В УСЛОВИЯХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ИНТЕГРАЦИИ 82 KB
  Проанализированы различные теоретические подходы к определению сущности общения и коммуникации; определены группы наиболее значимых для дошкольников коммуникативных умений; обоснованы исходные теоретические предпосылки констатирующего эксперимента.
70348. МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ СОЦИАЛЬНО-ГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН 95.5 KB
  Проблема формирования коммуникативной компетентности студентов не является совершенно новой. Представляется целесообразным целостно на междисциплинарном уровне исследовать проблему формирования коммуникативной компетентности студентов посредством выявления дидактического...
70349. СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ ДОКУМЕНТАЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ КАК ИСТОЧНИКОВ ПРИ ИЗУЧЕНИИ РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ 67 KB
  Статья посвящена актуальной проблеме - системному анализу документальной источниковедческой базы материалов учет которых чрезвычайно важен при изучении процесса развития системы высшего образования в нашей стране.
70350. МАРКЕТИНГ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УСЛУГ В ФИЛИАЛЕ РГСУ В Г. МИНСКЕ 144.5 KB
  Базируясь на учете специфики образовательных услуг, анализе внешнего, внутреннего и интерактивного маркетинга, автор исследует сущность образовательных услуг, их качество, предлагает модель маркетинга на рынке образовательных услуг, ориентированную на потенциал, процесс, результат.
70351. МАТРИЦА КОНСТРУИРОВАНИЯ УЧЕБНОГО ДИАЛОГА: ЕДИНСТВО ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТА 79.5 KB
  В статье рассматривается вопрос конструирования учебного диалога с позиций матричного анализа. Данные параметры закладываются в матрицу конструирования учебного диалога как основные факторы по горизонтали и вертикали.
70352. ТВОРЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ СТУДЕНТА В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННЫХ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ 82.5 KB
  В статье с позиций философского психологического педагогического знания проанализирована сущность творчества; обоснована новизна социальная ценность и оригинальность продукта творчества; структура творческой личности рассмотрена как совокупность творческой направленности творческих...
70353. ОРГАНИЗАЦИЯ СОЗДАНИЯ КРЕАТИВНЫХ ПРОДУКТОВ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРАКТИКЕ СТАРШЕКЛАССНИКОВ 64.5 KB
  В статье представлен экспериментально подтвержденный опыт подготовки старшеклассников к созданию креативных продуктов посредством взаимосвязи соответствующих ситуаций и педагогических технологий. Предлагаемый опыт педагогического руководства созданием...