20472

Методологiя структурного програмування

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

Метою структурного програмування є створення ієрархічно впорядкованих модульних програм в яких застосовуються стандартні керуючі конструкції. Одним із шляхів вдосконалення структурного програмування є введення стандартів що регламентують процес програмування. Необхідність стандартизації програмування обумовлена: необхідністю підвищення експлуатаційних характеристик програм що створюються; прагненням зробити систему достатньо простою доступною для сприйняття програмістом який знайомий з відповідними стандартами; вимогою зробити систему...

Украинкский

2013-07-25

17.08 KB

3 чел.

Методологiя структурного програмування

Структурне програмування — це методологія, яка забезпечує структуру та дисципліну створення програм. Метою структурного програмування є створення ієрархічно впорядкованих модульних програм, в яких застосовуються стандартні керуючі конструкції. Одним із шляхів вдосконалення структурного програмування є введення стандартів, що регламентують процес програмування. Необхідність стандартизації програмування обумовлена:

  1.  необхідністю підвищення експлуатаційних характеристик програм, що створюються;
  2.  прагненням зробити систему достатньо простою, доступною для сприйняття програмістом, який знайомий з відповідними стандартами;
  3.  вимогою зробити систему легко модифікованою;
  4.  необхідністю зменшення трудомісткості налагодження програм;
  5.  вимогою підвищення продуктивності праці розробників;
  6.  вдосконаленням планування робіт зі створення ПЗ і підвищення ефективності контролю за забезпеченням його якості.

Cтруктура програми формується шляхом декомпозиції програми на незалежні компоненти — модулі. Формально програмний модуль — кінцевий набір операторів, що реалізує певний алгоритм. Структурно модуль — це окрема функціонально завершена програмна одиниця, яка може застосовуватись самостійно або бути часткою програмного комплексу. Такі характеристики дають змогу виділити основні властивості модулів:

  1.  структурну замкненість;
  2.  функціональну незалежність.

Структурна замкненість характеризується наявністю однієї точки входу і однієї точки виходу, що запобігає порушенням послідовності дій і підвищує контрольованість процесу виконання програми. Функціональна незалежність пов’язана з виконанням у модулі однієї визначеної функції, яка може бути подана набором елементарних складових функцій, кожна з яких не є самостійною з урахуванням загального призначення програми. Забезпечення цих властивостей базується на принципах ієрархічного впорядкування та розподілу на окремі частини («поділяй та владарюй») і надає такі переваги:

Iєрархічна декомпозиція алгоритму (розподіл на модулі) дозволяє відносно просто зрозуміти функції кожного модуля та всього комплексу в цілому; а також впорядковано поділити зусилля розробників, регулюючи поділ праці між ними відповідно до рівня їх кваліфікації;

Невеликий розмір програмних компонентів підвищує рівень читабельності програм, за рахунок чого зменшується трудомісткість тестування, налагодження та супроводу; з’являється можливість організувати перевірку якості і оцінити час, який потрібен для проведення робіт;

Розгалуження процесів проектування, кодування та налагодження модулів дозволяє зменшити трудомісткість розробки; прискорити проектування всієї системи за рахунок ступінчастого графіку виконання робіт; рівномірно завантажити розробників і технічні засоби, що використовуються;


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19853. Требования к приготовлению образцов для ПЭМ. Препарирование порошковых материалов. Ультромикротомирование 934 KB
  Лекция 18 Требования к приготовлению образцов для ПЭМ. Препарирование порошковых материалов. Ультромикротомирование. Химическая и электрохимическая полировка. Метод ионнолучевого утонения. Весь процесс электронномикроскопических исследований условно можно разбит...
19854. Принцип работы сканирующих зондовых микроскопов. Пьезокерамические сканеры. Процесс сканирования поверхности в СЗМ 659.5 KB
  Лекция 19 Принцип работы сканирующих зондовых микроскопов. Пьезокерамические сканеры. Процесс сканирования поверхности в СЗМ. Визуализация информации получаемой с помощью СЗМ. Для исследования микрорельефа поверхности и ее локальных физических свойств в последнее д...
19855. Принцип работы сканирующего туннельного микроскопа (СТМ). Получение изображения поверхности в режиме постоянного туннельного тока и в режиме метода постоянной высоты 417.5 KB
  Лекция 20 Принцип работы сканирующего туннельного микроскопа СТМ. Получение изображения поверхности в режиме постоянного туннельного тока и в режиме метода постоянной высоты. Модуляционная методика определения локальной работы выхода. Измерение вольтамперных харак
19856. Принцип действия атомно-силового микроскопа (АСМ). Схема реализации обратной связи в АСМ 878.5 KB
  Лекция 21 Принцип действия атомносилового микроскопа АСМ. Схема реализации обратной связи в АСМ. Параметры кантилеверов в АСМ. Контактные и бесконтактные методики измерения. Атомносиловой микроскоп АСМ был изобретён в 1986 году Гердом Биннигом Кэлвином Куэйтом и Кри...
19857. Принцип действия магнитно-силового микроскопа (МСМ). Квазистатические методики в МСМ 1.67 MB
  Лекция 22 Принцип действия магнитносилового микроскопа МСМ. Квазистатические методики в МСМ. Колебательные методики в МСМ. Магнитносиловой микроскоп МСМ был изобретен И. Мартином и К. Викрамасингхом в 1987 г. для исследования локальных магнитных свойств образцов. Дан...
19858. Принцип действия растрового электронного микроскопа. Схема РЭМ. Понятие увеличения в РЭМ 137.5 KB
  Лекция 23 Принцип действия растрового электронного микроскопа. Схема РЭМ. Понятие увеличения в РЭМ. Детектор электронов. Растровый электронный микроскоп РЭМ является одним из наиболее распространенных аналитических приборов используемых как в исследовательских ла
19859. Понятие контраста в растровом электронном микроскопе. Определение предельного разрешения РЭМ. Формирование топографического контраста в РЭМ 553 KB
  Лекция 24 Понятие контраста в растровом электронном микроскопе. Определение предельного разрешения РЭМ. Формирование топографического контраста в РЭМ. Для того чтобы на экране ЭЛТ можно было наблюдать картину отображения образца необходимо чтобы интенсивность свеч
19860. Физические основы рентгеновского микроанализа. Количественный рентгеновский микроанализ с использованием метода трех поправок 604 KB
  Лекция 25 Физические основы рентгеновского микроанализа. Количественный рентгеновский микроанализ с использованием метода трех поправок. Как было отмечено ранее при взаимодействии электронного пучка с образцом генерируется характеристическое рентгеновское излуче...
19861. Физические основы метода Оже-электронной спектроскопии. Необходимое оборудование. Модуляционная методика в Оже-электронной спектроскопии 189 KB
  Лекция 26 Физические основы метода Ожеэлектронной спектроскопии. Необходимое оборудование. Модуляционная методика в Ожеэлектронной спектроскопии. В прошлом семестре был подробно рассмотрен процесс Ожеэлектронной эмиссии. Кратко напомним схему образования Ожеэле