20516

Розширення реального часу на DFD

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

Таким чином будьякий Webпроект сайтвізитка електронна вітрина електронний магазин форум електро нний журнал пошукова система тощо є інформаційною системою яка функціонує у глобальному інформаційному середовищі World Wide Web. Надалі їх будемо називати Webсистемами [6]. Оскільки життєвий цикл інформаційної системи по чинається з етапів системного аналізу та проектування [3] то й Webсистеми не можуть бути винятком. Для Webсистем особливо важливим є урахування таких інформаційних особливостей як залежність від часу.

Украинкский

2013-07-25

37.5 KB

1 чел.

Розширення реального часу на DFD.

Тенденції розвитку сучасних інформаційних систем

корпоративного класу протягом останніх 10 років по-

казують усе більшу їх інтеграцію у Інтернет середовище.

На сьогодні практично будь-який достатньо розвинутий

проект по інформатизації передбачає компоненту, яка вза-

ємодіє з глобальною мережею Інтернет. З іншої сторони,

інформаційні системи глобального класу часто локалізу-

ються для внутрішнього корпоративного використання

(наприклад: організація групової корпоративної роботи та

дистанційної взаємодії).

Фактично, можна стверджувати, що на сьогодні уже

не існує чіткої різниці між інформаційними система-

ми корпоративного та глобального класів, які відповідно

функціонують локально та у мережі Інтернет. Більше того,

будь-який великий Інтернет-проект містить не тільки

традиційну презентаційну WWW-компоненту, а й розви-

нуту back-end компоненту, яка по своїй суті є близькою до

традиційних корпоративних систем і забезпечує основні

процеси функціонування та адміністрування Інтернет-

проекту.

Таким чином, будь-який Web-проект (сайт-візитка,

електронна вітрина, електронний магазин, форум, електро-

нний журнал, пошукова система тощо) є інформаційною

системою, яка функціонує у глобальному інформаційному

середовищі World Wide Web. Надалі їх будемо називати

Web-системами [6].

Оскільки життєвий цикл інформаційної системи по-

чинається з етапів системного аналізу та проектування [3],

то й Web-системи не можуть бути винятком.

На етапі системного аналізу проводяться системно-

аналітичні дослідження системи, що повинна розробляти-

ся, та існуючих системних рішень (для автоматизації цих

етапів використовується програмні продукти класу Upper

CASE). Відповідно застосовуються такі діаграмні засоби:

• для опису функціональності системи - діаграми функ-

ціональної ієрархії (Function Hierarchy Diagram - FHD) та

діаграми потоків даних (Data Flow Diagram - DFD);

• для опису структур даних використовуються діа-

грами сутність-взаємозв’язок (Entity-Relationship Diagram

- ERD);

• для опису топологічних аспектів системи - діаграми

“вузол-з’єднання” (Location Connectivity Diagram – LCD).

Усі описи системи (функціональний, інформаційний,

топологічний) співставляються між собою. Для опису та-

кого співставлення використовуються спеціальні матриці

(наприклад CRUD-матриці).

Для Web-систем особливо важливим є урахування

таких інформаційних особливостей як залежність від часу.

Це проявляється у проектуванні часових (а не тради-

ційних) структур даних [1] за допомогою ERD, оскільки

інформація у Web-систему поступає в певному часовому

порядку від зовнішніх користувачів (і це потрібно фіксу-

вати), а також висвітлення інформації може змінюватися

в часі. Часові аспекти структур даних складно відобража-

ються за допомогою ER-діаграм, оскільки при повному

моделюванні часових аспектів фактор часу приводить

до невизначеностей та поганого сприйняття ER-діаграм.

Тому деякі розробники просто ігнорують всі часові аспек-

ти їх ER-діаграм, залишаючи лише спеціальні коментарі.

Такі ER-діаграми належним чином не документують схе- 

ми часових реляційних баз даних і не є прийнятними для

розробників Web-систем.

На етапі системного проектування системи викорис-

товується спеціальний інструментарій, який, як правило,

є розвитком відповідного інструментарію, що застосову-

ється на етапі системного аналізу (продукти класу Lower

CASE, засоби розроблення програмних одиниць та адміні-

стрування БД).

У системному проекті виділяються наступні структури

- інформаційні, функціональні, мережні (відповідно до

інформаційної, функціональної та топологічної структур

системи, сформованих на попередньому етапі). На етапі

проектування усі структури розглядаються у співстав-

ленні з іншими, а не окремо. Як наслідок, деякі елементи

можуть мати відображення в різних структурах.

Для опису проекту інформаційної структури систе-

ми використовуються діаграми структур даних, в яких

термінами, аналогічними до термінів ERD, описуються

структури таблиць даних, допоміжні об’єкти (індекси, по-

слідовності тощо) та правила їх збереження.

У цій статті ми розглянемо деякі підходи до системного

аналізу та проектування Web-систем за допомогою діаграм

потоків даних (DFD) та діаграм сутність-взаємозв’язок

(ERD), а також запропонуємо деякі розширення цих

інструментаріїв, які доцільно ввести для проектування

Web-систем.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19255. Понятие поглощенной и эквивалентной дозы. Коэффициенты качества излучения. Предельно допустимая доза облучения 36.5 KB
  Лекция 3. Понятие поглощенной и эквивалентной дозы. Коэффициенты качества излучения. Предельно допустимая доза облучения. 3.1. Понятие поглощенной дозы. Поглощенная доза излучения доза излучения D – отношение энергии переданной излучением веществу в некотором о...
19256. Газокинетическое уравнение переноса нейтронов в неразмножающей среде. Решение уравнения переноса для нерассеянной компоненты излучения 122.5 KB
  Лекция 4. Газокинетическое уравнение переноса нейтронов в неразмножающей среде. Решение уравнения переноса для нерассеянной компоненты излучения. 4.1. Газокинетическое уравнение переноса нейтронов в неразмножающей среде. Неразмножающей подкритической будем н...
19257. Классификация и обзор методов расчета полей нейтронов и гамма-квантов 70 KB
  Лекция 5. Классификация и обзор методов расчета полей нейтронов и гаммаквантов. 5.1. Классификация методов расчета полей нейтронов и гаммаквантов. Методы расчета полей нейтронов и гаммаквантов можно разделить на приближенные и точные. Приближенные методы не
19258. Модель сечения выведения для быстрых нейтронов: основные предположения, границы применимости. Сечение выведения смесей и гетерогенных сред 78 KB
  Лекция 6. Модель сечения выведения для быстрых нейтронов: основные предположения границы применимости. Сечение выведения смесей и гетерогенных сред. 6.1. Модель сечения выведения для быстрых нейтронов. Модель сечения выведения – приближенный метод вычисления мо
19259. Модификация модели сечения выведения для различных спектров быстрых нейтронов и неводородосодержащих сред 37.5 KB
  Лекция 7. Модификация модели сечения выведения для различных спектров быстрых нейтронов и неводородосодержащих сред. 7.1. Модификация модели сечения выведения для различных спектров. При получении значений сечений выведения для задач реакторной защиты обычно пр...
19260. Основные процессы взаимодействия гамма-квантов с веществом. Газокинетическое уравнение переноса гамма-квантов в задачах с внешним источником 124 KB
  Лекция 8. Основные процессы взаимодействия гаммаквантов с веществом. Газокинетическое уравнение переноса гаммаквантов в задачах с внешним источником. 8.1. Понятие гаммаизлучения. Электромагнитное излучение высокой энергии высокой частоты испускаемое возбуж
19261. Модель факторов накопления гамма-квантов. Аналитические аппроксимации факторов накопления гамма-квантов. Фактор накопления для многослойных систем 54.5 KB
  Лекция 9. Модель факторов накопления гаммаквантов. Аналитические аппроксимации факторов накопления гаммаквантов. Фактор накопления для многослойных систем. 9.1. Расчет защиты от фотонного излучения. Для расчета мощности дозы гаммаквантов за защитой модель сеч
19262. Многогрупповое приближение. Технология получения групповых констант. Понятие спектра свертки. Стандартные спектры. Библиотеки групповых констант нейтронов. Комбинированные библиотеки констант 139.5 KB
  Лекция 10. Многогрупповое приближение. Технология получения групповых констант. Понятие спектра свертки. Стандартные спектры. Библиотеки групповых констант нейтронов. Комбинированные библиотеки констант. 10.1. Многогрупповое приближение. Аналитическое решени...
19263. Методы моментов, сферических гармоник. Уравнение переноса в Р1-приближении. Границы применимости диффузионного приближения в задачах расчета защит 82.5 KB
  Лекция 11. Методы моментов сферических гармоник. Уравнение переноса в Р1приближении. Границы применимости диффузионного приближения в задачах расчета защит. 11.1. Методы моментов. Методы моментов или полиномиальные методы основаны на представлении угловой завис