20516

Розширення реального часу на DFD

Доклад

Информатика, кибернетика и программирование

Таким чином будьякий Webпроект сайтвізитка електронна вітрина електронний магазин форум електро нний журнал пошукова система тощо є інформаційною системою яка функціонує у глобальному інформаційному середовищі World Wide Web. Надалі їх будемо називати Webсистемами [6]. Оскільки життєвий цикл інформаційної системи по чинається з етапів системного аналізу та проектування [3] то й Webсистеми не можуть бути винятком. Для Webсистем особливо важливим є урахування таких інформаційних особливостей як залежність від часу.

Украинкский

2013-07-25

37.5 KB

1 чел.

Розширення реального часу на DFD.

Тенденції розвитку сучасних інформаційних систем

корпоративного класу протягом останніх 10 років по-

казують усе більшу їх інтеграцію у Інтернет середовище.

На сьогодні практично будь-який достатньо розвинутий

проект по інформатизації передбачає компоненту, яка вза-

ємодіє з глобальною мережею Інтернет. З іншої сторони,

інформаційні системи глобального класу часто локалізу-

ються для внутрішнього корпоративного використання

(наприклад: організація групової корпоративної роботи та

дистанційної взаємодії).

Фактично, можна стверджувати, що на сьогодні уже

не існує чіткої різниці між інформаційними система-

ми корпоративного та глобального класів, які відповідно

функціонують локально та у мережі Інтернет. Більше того,

будь-який великий Інтернет-проект містить не тільки

традиційну презентаційну WWW-компоненту, а й розви-

нуту back-end компоненту, яка по своїй суті є близькою до

традиційних корпоративних систем і забезпечує основні

процеси функціонування та адміністрування Інтернет-

проекту.

Таким чином, будь-який Web-проект (сайт-візитка,

електронна вітрина, електронний магазин, форум, електро-

нний журнал, пошукова система тощо) є інформаційною

системою, яка функціонує у глобальному інформаційному

середовищі World Wide Web. Надалі їх будемо називати

Web-системами [6].

Оскільки життєвий цикл інформаційної системи по-

чинається з етапів системного аналізу та проектування [3],

то й Web-системи не можуть бути винятком.

На етапі системного аналізу проводяться системно-

аналітичні дослідження системи, що повинна розробляти-

ся, та існуючих системних рішень (для автоматизації цих

етапів використовується програмні продукти класу Upper

CASE). Відповідно застосовуються такі діаграмні засоби:

• для опису функціональності системи - діаграми функ-

ціональної ієрархії (Function Hierarchy Diagram - FHD) та

діаграми потоків даних (Data Flow Diagram - DFD);

• для опису структур даних використовуються діа-

грами сутність-взаємозв’язок (Entity-Relationship Diagram

- ERD);

• для опису топологічних аспектів системи - діаграми

“вузол-з’єднання” (Location Connectivity Diagram – LCD).

Усі описи системи (функціональний, інформаційний,

топологічний) співставляються між собою. Для опису та-

кого співставлення використовуються спеціальні матриці

(наприклад CRUD-матриці).

Для Web-систем особливо важливим є урахування

таких інформаційних особливостей як залежність від часу.

Це проявляється у проектуванні часових (а не тради-

ційних) структур даних [1] за допомогою ERD, оскільки

інформація у Web-систему поступає в певному часовому

порядку від зовнішніх користувачів (і це потрібно фіксу-

вати), а також висвітлення інформації може змінюватися

в часі. Часові аспекти структур даних складно відобража-

ються за допомогою ER-діаграм, оскільки при повному

моделюванні часових аспектів фактор часу приводить

до невизначеностей та поганого сприйняття ER-діаграм.

Тому деякі розробники просто ігнорують всі часові аспек-

ти їх ER-діаграм, залишаючи лише спеціальні коментарі.

Такі ER-діаграми належним чином не документують схе- 

ми часових реляційних баз даних і не є прийнятними для

розробників Web-систем.

На етапі системного проектування системи викорис-

товується спеціальний інструментарій, який, як правило,

є розвитком відповідного інструментарію, що застосову-

ється на етапі системного аналізу (продукти класу Lower

CASE, засоби розроблення програмних одиниць та адміні-

стрування БД).

У системному проекті виділяються наступні структури

- інформаційні, функціональні, мережні (відповідно до

інформаційної, функціональної та топологічної структур

системи, сформованих на попередньому етапі). На етапі

проектування усі структури розглядаються у співстав-

ленні з іншими, а не окремо. Як наслідок, деякі елементи

можуть мати відображення в різних структурах.

Для опису проекту інформаційної структури систе-

ми використовуються діаграми структур даних, в яких

термінами, аналогічними до термінів ERD, описуються

структури таблиць даних, допоміжні об’єкти (індекси, по-

слідовності тощо) та правила їх збереження.

У цій статті ми розглянемо деякі підходи до системного

аналізу та проектування Web-систем за допомогою діаграм

потоків даних (DFD) та діаграм сутність-взаємозв’язок

(ERD), а також запропонуємо деякі розширення цих

інструментаріїв, які доцільно ввести для проектування

Web-систем.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78412. Ремонт электроаппаратов 192.15 KB
  Подгар и оплавление контактов вызываются плохим прилеганием чрезмерным их износом и недостаточным нажатием неисправностью подвижной системы дугогасительных катушек и скоплением грязи на контактных поверхностях. Необходимым условием нормальной работы аппаратов является обеспечение надежных контактных соединений отсутствие пыли влаги и масла на деталях и содержание рабочих контактов в чистоте. Осматривают и проверяют состояние подвижных и неподвижных контактов гибких соединений дугогасительных камер и изоляции.
78413. ИСПЫТАНИЯ ТЕПЛОВОЗА ПОСЛЕ РЕМОНТА 43.28 KB
  Полные испытания выполняются при ТР3 и ТР2 а контрольные при ТР1 и в случае замены наиболее ответственных узлов дизеля или электрической передачи при внеплановом ремонте. Контрольные испытания проводят при необходимости проверки тепловых параметров дизеля настройки внешней характеристики генератора регулировки реле перехода. Перед пуском дизеля при открытых индикаторных кранах проворачивают вручную на несколько оборотов коленчатый вал проверяют соответствие рабочим положениям вентилей и кранов систем дизеля производят осмотр дизеля и...
78414. КЛАССИФИКАЦИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ МАШИН 40.49 KB
  Электрические машины по назначению подразделяют на следующие виды. Электрические двигатели преобразуют электрическую энергию в механическую; они приводят во вращение различные машины механизмы и устройства применяемые в промышленности сельском хозяйстве связи на транспорте в военном деле и быту. Электрические машины небольшой мощности до 600 Вт называют микромашинами.
78416. Строение генератора, схема соединения обмоток 254.13 KB
  Продольный и поперечный разрезы тягового асинхронного генератора ГС501А Генератор ГС является синхронной электрической машиной защищенного исполнения с явно выраженными полюсами на роторе с независимым возбуждением с принудительной вентиляцией. Вращения генератора по часовой стрелке если смотреть со стороны контактных колец. К корпусу статора параллельно его оси с двух сторон приварены опорные лапы для установки генератора на поддизельные раму.
78417. Конструкция и принцип действия ТЭД 988.75 KB
  Две ступени возбуждения и гиперболическая зависимость напряжения от тока на зажимах тягового генератора обеспечивают изменение частоты вращения тягового электродвигателя в широком диапазоне. Работа тягового электродвигателя в диапазоне от максимально допустимого к длительному тока возможна кратковременно и есть пусковой зоной для локомотива. Остов выполняет роль магнитопровода как для главных так и дополнительных полюсов а также горловину для установки подшипниковых щитов моторноосевую часть и носики для крепления электродвигателя на...
78418. Строение вспомогательных электрических машин 324.26 KB
  Стартергенератор ПСГУ2 2ТЭ четырехполюсных электрическая машина постоянного тока которая предназначена для работы в двух режимах: стартерные как электродвигатель последовательно возбуждения с питанием от аккумуляторной батареи при пуске дизеля и в генераторном как вспомогательный генератор с независимым возбуждением осуществляет питание электрических цепей управления и электродвигателей постоянного тока собственных нужд освещение и заряда аккумуляторной батареи тепловоза при напряжении 110 3 В. Этим достигается увеличение маховой...
78419. Способы управления электроприводами. Схемы ручного управления электроприводами. Контакторные, контроллерные и командно-контроллерные схемы управления 927.72 KB
  Контроллерные системы управления применяют преимущественно в ЭП мощностью до 20 кВт (в отдельных случаях и большей мощности). Управление ЭП при данной системе осуществляется силовым кулачковым контроллером серии КВ, контакты которого включены в силовую цепь ЭД
78420. Элементы и схемы автоматизированных систем управления судовыми электроприводами 317.94 KB
  Системы релейно-контакторного управления состоят из двигателя постоянного или переменного тока магнитного пускателя или контроллера командоконтроллера и ящиков сопротивлений в схемах на постоянном токе. Систему генератор двигатель Г Д применяют в электродвигателях большой и средней мощности с плавным регулированием скорости в широких пределах. Систему частотного регулирования асинхронного двигателя с использованием машинного преобразователя частоты система Д СГ АД применяют в многодвига тельных приводах с одинаковым режимом работы...