20569

Відродження української національної свідомості у першій половині XIX ст

Доклад

История и СИД

24 березня 1847 року за участь у КирилоМефодіївському товаристві заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. КирилоМефодіївське товариство Твори молодого поета згуртували навколо нього університетську молодь. Прагнення звільнити народ від кріпацтва і привело їх до участі в КирилоМефодіївському товаристві 1845 1847 назване на честь слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія створенню якого сприяло загальне духовне піднесення українського народу. Соціальний склад КирилоМефодіївського...

Украинкский

2013-07-31

40 KB

1 чел.

36. Відродження української національної свідомості у першій половині XIX ст..У ЗО-ті — на початку 40-х років XIX ст. почався новий етап відродження української свідомості, зумовлений кризою феодально-кріпосницької системи в Росії та в Україні.

На цей процес впливала діяльність декабристів та інших таємних організацій. Після придушення польського повстання 1830— 1831 рр. російський уряд мусив змінити свою політику щодо правобережних українських губерній.

Він узяв курс на послаблення польського впливу (на Правобережній Україні проживало багато спольщених нащадків колишньої української шляхти) і посилення русифікаторських процесів.

Наприкінці 30-х років на Волині було викрито велику таємну організацію, очолювану Ш. Конарським. У 1835 р. він нелегально прибув в Україну і приєднався до таємного товариства «Співдружність польського народу» (1835— 1839). «Товариство, створене для блага людства і вітчизни», яке діяло на Волині, гурток студентів Київського університету, очолений учителем П. Боровським, і «Демократичне товариство» (Одеса), яким керував купець Г. Молодецький, спільно діяли протягом п'яти років. Після викриття цієї організації Ш. Конарського було засуджено до страти, майже 150 осіб віддано до суду й покарано. На початку 1839 р. органи влади закрили Київський університет і вигнали з нього студентів та викладачів. Лише восени того ж року університет відновив свою роботу під суворим урядовим наглядом.Революційні сили в Україні гуртувалися навколо Тараса Шевченка.Шевченко Тарас Григорович (1814—1861) — видатний класик української літератури. Народився в сім'ї селянина-кріпака в с. Моринцях на Черкащині. Рано став сиротою. Грамоти навчався у дяка. У 14 років узятий козачком до двору поміщика П. Енгельгардта, з яким переїхав до Вільно, а згодом до Петербурга. У 1832 р. відданий у науку до художника В. Ширяєва. У 1838 р. завдяки клопотанню К. Брюл-лова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка було викуплено з кріпацтва і прийнято до Академії мистецтв. У лютому 1847 року став вчителем малювання в Київському університеті. 24 березня 1847 року за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. У 1857 р. Шевченко був звільнений із заслання. 1858 року прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де перебував під наглядом поліції. Постійно проживати в Україні поету заборонили і зобов'язали виїхати до Петербурга. Наслідки перебування в солдатах і хвороби спричинили передчасну смерть Шевченка..У 1840 р. в Петербурзі вийшла перша збірка його поезій «Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, автор понад тисячі мистецьких творів.У Петербурзі Шевченко познайомився з колишнім декабристом Ф. Толстим. Подорожуючи Україною, поет познайомився з професором М. Максимовичем,.Працюючи у Київській археографічній комісії протягом 1845—1847 рр., Шевченко постійно цікавився історичним минулим України. Розширенню його світогляду сприяло знайомство з передовими професорами Київського університету М. Іванишевим, М. Костомаровим, О. Селі-ним та ін.

Кирило-Мефодіївське товариство Твори молодого поета згуртували навколо нього університетську молодь. Прагнення звільнити народ від кріпацтва і привело їх до участі в Кирило-Мефодіївському товаристві (1845—1847) (назване на честь слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія), створенню якого сприяло загальне духовне піднесення українського народу. Соціальний склад Кирило-Мефодіївського товариства (братства) відрізнявся від складу масонських лож і політичних гуртків першої чверті століття. Товариство об'єднувало переважно дітей середніх, а то й бідних дворян, урядовців, навіть колишнього кріпака Тараса Шевченка. Як зазначав Д. Дорошенко: «Це та верства, яка у сфері інтелектуального життя й ідейного провідництва виступає в 40-х роках у Росії та в Україні на зміну родового панства й яку в новіших часах почали називати інтелігенцією».Фундаторами товариства були історик М. Костомаров — викладач Київського університету, М. Гулак — вихованець Дерптського університету, В. Білозерський — студент Київського університету.До товариства також належали студенти Київського університету О. Навроцький, І. Посяда, О. Маркевич та ін., вчителі П. Куліш і Д. Пильчиков та ін Головною ідеєю написаного Білозерським «Статуту» було духовне і політичне об'єднання слов'ян. Під впливом Т. Шевченка до «Статуту» було внесено один із найраціональніших пунктів: товариство прагнуло насамперед до «викорінення рабства» та будь-якого «приниження підлеглих класів», а також до повсюдного поширення грамотності. Однак Шевченко, Гулак, Посяда та інші наполягали на ідеї знищення кріпосництва через селянську революцію. Не збігалися думки кирило-мефодіївців і щодо поширення освіти. Костомаров, Білозерський, Куліш вважали, що відкриття в поміщицьких маєтках шкіл дасть змогу помирити панів із селянами, а Шевченко та його однодумці вважали освіту зброєю в боротьбі проти самодержавства.Найважливіші програмні положення сформулював Костомаров у творі «Закон Божий (Книга буття українського народу)». Написаний у дусі романтизму, ідеалізму та поваги до християнських цінностей, цей твір закликав до зміни існуючого ладу на засадах справедливості, рівності, свободи, братерства. Пропонувалися скасування кріпацтва, ліквідація юридичних відмінностей між соціальними станами населення, доступність освіти для мас. Автори «Закону Божого...» закликали не до протиставлення, а до зміцнення братерської єдності українців, росіян, поляків, об'єднання їх в «однім союзі нерозділимо і незмінно». «Всі слов'янські народи мають право вільно розвивати свої культури і, що найважливіше, вони повинні утворити слов'янську федерацію з демократичними інститутами, аналогічними тим, що є у Сполучених Штатах», — відзначалося в документі. Столицею федерації мав стати Київ.Першою утворити федерацію мала Україна, яку Костомаров та його однодумці вважали найпригніченішою й найегалітарнішою (тобто соціальне рівною, однорідною) серед усіх слов'ян — через відсутність знаті. У «Законі Божому (Книзі буття українського народу)» були відображені ідеї християнства, просвітництва. Водночас більшість учасників товариства сумнівалися в здатності українців існувати незалежно.Кирило-мефодіївці розповсюджували радикальні програмні документи, гуртували сили однодумців, проповідували свої ідеї в університеті, інших навчальних закладах Києва, займалися просвітою народу. Так, П. Куліш написав перший підручник з історії України «Повесть об украинском народе» для дітей старшого шкільного віку і опублікував його у 1846 р. в Петербурзі.На початку 1847 р. учасників товариства було заарештовано і суворо покарано. Тільки через 10 років, уже після смерті Миколи І, який особисто затвердив суворі вироки, вони змогли повернутися до літературної та громадської діяльності.Створення Кирило-Мефодіївського товариства було спробою інтелігенції перейти від культурно-просвітницької роботи до політичного етапу національного розвитку. Воно привернуло увагу царського уряду, який вбачав у ньому серйозну небезпеку. Ліквідація товариства черговий раз продемонструвала антиукраїнську політику царизму і водночас започаткувала довгу боротьбу з ним української інтелігенції.На активізацію суспільно-політичного руху в Росії та Україні вплинули і революційні повстання у Європі: Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині, Італії, які завдали могутнього удару феодальній системі та відкрили шлях до капіталізму. Відгомоном цих подій було революційне повстання у Львові в грудні 1848 р. Навесні та влітку 1848 р. на Волині, Поділлі та Київщині поширювалися відозви і заклики до боротьби проти гнобителів. Заборонені революційні твори адміністрація виявляла серед студентів Київського університету, учнів Київської, Рівненської, Білоцерківської та деяких інших гімназій. Ідейним послідовником декабристів, кирило-мефодіївців став кріпосний вільнодумець С. Олійничук.Отже, відродження української національної свідомості, ідеї декабристів, діяльність Тараса Шевченка, Кирило-Мефодіївського товариства, Семена Олійничука та інших продовжувачів національно-визвольного руху в Україні у першій половині XIX ст. були ще одним свідченням радикальних суспільно-політичних змін тих часів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84936. Подорож країною Мовознавство 244.5 KB
  Мета: у невимушеній ігровій формі повторити вивчене з курсу мови; поширювати й уточнювати словниковий запас учнів, розвивати мислення, мовлення, пам’ять, увагу; створити атмосферу доброзичливості, чесного змагання; виховувати любов до рідного слова як неоціненного духовного багатства...
84937. Узагальнюючий урок за розділом «Речення» 51 KB
  Мета. Узагальнити і повторити знання по темі «Речення», збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творче мислення; виробляти навички каліграфічного письма; виховувати бережне ставлення до природи. Обладнання: ілюстрації, листочки, схеми до гри, таблиці, магнітофон.
84938. Розповідні речення. Розділові знаки в кінці розповідних речень. Складання і інтонування розповідних речень 59 KB
  Мета: дати уявлення дітям про розповідні речення учити інтонувати розповідні речення аналізувати навчальний матеріал збагачувати словниковий запас учнів розвивати спостережливість мову учнів уяву виховувати вбачати красу осінньої природи.
84939. Урок розвитку зв’язного мовлення у 2 класі 40 KB
  Пізньої осені, коли промерзає ґрунт, зменшується кількість корму, насамперед у комах; їжаки зариваються в опале листя і впадають у сплячку аж до березня. У цей час у них дуже повільне дихання (до 6 разів на хвилину), різко знижується температура тіла, серце робить лише кілька ударів на хвилину.
84940. Визначення роду і числа прикметників 32 KB
  Мета. Закріплювати вміння змінювати прикметники за родами і числами, вдосконалювати вміння визначати рід, число прикметників у зв’язку з іменниками,добирати найвлучніші прикметники, розвивати вміння аналізувати, узагальнювати,зіставляти мовні явища. Розвивати увагу, спостережливість.
84941. Складання тексту-розповіді про осінь 62 KB
  Мета: вчити учнів складати текстрозповідь красиво говорити; правильно послідовно висловлювати свої думки на основі власних спостережень через художнє слово. Чаґосовського Пори року Осінь; ілюстрації із зображенням осені осінні листочки; зошит з розвитку звязного мовлення роздатковий дидактичний матеріал.
84942. Урок-казка «Таємниці зими» 40 KB
  Мета уроку: Розкрити перед дітьми «секрети зими». Формувати вміння підбирати споріднені слова, синоніми. Стимулювати дитяче захоплення; сплеск образної уяви; щирість естетичних суджень. Розвивати увагу, фантазію, оригінальність мислення.
84943. Речення. Основні ознаки речення 210 KB
  Мета. Формувати поняття про речення як одиницю мовлення; вчити виділяти речення тексту, відокремлювати речення одне від одного, удосконалювати навички інтонування речень; розвивати увагу; інтонаційну виразність; виховувати доброзичливе ставлення до природи...
84944. Тварини – частина живої природи. Види тварин. Спостереження за тваринами 62 KB
  Мета: Формувати поняття «тварини-живі організми»; поняття про види тварин; розвивати вміння спостерігати за тваринами, увагу, кмітливість; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Обладнання: малюнки із зображенням тварин, картки з завданням, мікрофон, фільм про тварин, проектор, комп’ютер.