20575

Україна в роки Першої світової війни

Доклад

История и СИД

українців було в російській армії та 250 тис. До них слід долучити 25 тис. На її заклик відгукнулося майже ЗО тис. Головна Українська Рада вирішила спиратись на ці сили.

Украинкский

2013-07-31

40.5 KB

0 чел.

44. Україна в роки Першої світової війни.

28 липня 1914 року спалахнула Перша світова війна, її розпочали Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанта (Англія, Франція, Росія). У війні взяли участь 33 країни, було мобілізовано 65 млн. солдатів, з яких 10 млн. загинули, а понад 20 млн. отримало поранення. Українці були змушені брати участь у цій війні з обох сторін і, не маючи власної держави, захищати чужі інтереси (понад 3,5 млн. українців було в російській армії та 250 тис. в австро-угорській). До них слід долучити 2,5 тис. українських січових стрільців, 96 загонів яких було сформовано у Галичині з початком Першої світової війни.У стратегічних планах воюючих сторін українські землі посідали істотне місце. Росія готувалася загарбати Галичину, Буковину й Закарпаття. Австро-Угорщина прагнула приєднати Волинь і Поділля. Німеччина хотіла взяти під свій протекторат найбагатшу чорноземами країну Європи. У Росії і в Австро-Угорщині почалася кампанія з метою замаскувати неправедний характер війни, надати їй вигляду національної та оборонної. Це фактично розкололо український національно-визвольний рух. «Москвофіли»-емігранти утворили в Києві «Карпатсько-руський визвольний комітет», який закликав українців Галичини зустрічати російську армію хресними процесіями.У Галичині Головна Українська Рада (утворена в 1914 р.) у складі трьох партій — Національне-демократичної, Радикальної та Соціал-демократичної на чолі з К. Левиць -ким, спираючись на легіон січових стрільців, звернулася до населення із закликом сприяти австро-угорським військам на полі бою. Ідея створення цього загону теж належала Головній Українській Раді. На її заклик відгукнулося майже ЗО тис. юнаків, чимало з яких належали до організацій «Січ», «Сокіл» і «Пласт». Товариство «Сокіл» утворилось у Львові 1894 р. за ініціативою В. Нагорного. У 1900 р. організоване товариство «Січ». Перед війною в Галичині налічувалося майже 900 організацій «Сокола» та понад 1000 «Січі». З метою оборони власної державності І. Франко, О. Стешенко, В. Кучабський створили таємний гурток «Пласт» у 1911 р. У грудні 1912 року збори «Українського студентського союзу» ухвалили рішення почати навчання серед студентської української молоді. Згодом було створено студентські січові організації — «Січові стрільці» та «Січові стрільці-П», а також «Стрілецький курінь» при товаристві «Сокіл». Діяльність цих осередків була спрямована на ідеологічне виховання молоді під гаслами збройної боротьби за українську державність і на практичний вишкіл майбутніх вояків. Керівництво стрілецьким рухом здійснював Український Січовий Союз (УСС), при якому в березні 1913 року була організована стрілецька секція для військового навчання молоді. З членів товариств УСС, «Сокіл» та добровольців у серпні 1914 року в складі австро-угорської армії був сформований Легіон січових стрільців. Головна Українська Рада вирішила спиратись на ці сили. Занепокоєні можливістю виникнення міцних українських збройних сил, впливові польські кола у Відні обмежили кількість вояків Українського легіону (потім цю назву змінили на назву «Українські січові стрільці») до 2,5 тис. осіб. З тогочасного українського війська було сформовано регулярний полк, який потім увійшов до складу 129-ї та 130-ї австрійських бригад. У вересні 1914 року він брав участь у боях поблизу Стрия, в Закарпатті, обороняв від царських військ Ужоцький перевал у Карпатах.Група політичних діячів українського визвольного руху в еміграції (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський та ін.) заснували Союз визволення України (СВУ), який мав на меті утворення гетьманської держави за умови від-воювання українських земель у Росії та Австро-Угорщини. Всерйоз планів відродження української державності Союз не розглядав. Уряд Австро-Угорщини мав намір використати цю організацію всебічно, аж до шпигунства в Росії. Політичні сили, які представляли українців у Росії та на території Лівобережної України, заперечували таку політику СВУ. Зокрема, «Товариство українських поступовців» (ТУП) на чолі з М. Грушевським і С. Петлюрою, який очолював УСДРП, вирішили підтримати Росію у війні. Демонструючи свою лояльність, українські діячі часто схвалювали воєнні зусилля царського уряду. Наприклад, до «Союзу земств і міст Південно-Західного фронту» входили Д. Дорошенко, А. Вязлов, А. Ніковський. Українські ліберали відкрили й утримували приватні лазарети для поранених як в Україні, так і в Росії (Москва та Петроград), навчали їх грамоти. ТУП, «Спілка», УСДРП стояли на позиціях підтримки війни. Так, частина членів УСДРП, очолена С. Петлюрою, закликала українців виконувати «свій обов'язок громадян Росії». У 1916 р. Петлюра вступив до Земського союзу та був призначений помічником уповноваженого союзу на Західному фронті. Деякі члени УСДРП на чолі з А. Жуком, В. Дорошенком, а також частина лідерів «Спілки» (М. Меленевський, О. Скоропис та ін.) пішли на службу до німецьких та австро-угорських імперіалістів. Російський уряд у той період розпочав переслідування українства: було закрито «Просвіту» і українські видавництва, заборонено друкування українською мовою. М. Гру-шевського вислали до Симбірська, потім — до Казані і до Москви, де він пробув до революції 1917 р. Переслідувалися українці у Галичині, уряд звинувачував їх у «москвофільстві». Тисячі людей опинилися в концтаборах.

На початку війни в Галичині розгорнулися найбільші битви. У вересні 1914 року російська армія захопила більшу частину Галичини і майже всю Буковину. У вересні 1914 року російські війська вступили до Львова. Верховний головнокомандувач видав маніфест, у якому зазначалося, що «російський народ об'єднався» і що «завершено діло Івана Калити». Новопризначений перший російський генерал-губернатор Галичини, граф Г. Бобринський (брат впливового російського консерватора, який здавна виступав за приєднання Галичини) відразу почав реалізовувати цей намір. Лідер «вшехпольської» партії, професор С. Грабський вітав прихід російських військ до Львова — «на землю руську». Підтримали прихід російської армії «русофіли» В. Дудикевич, С. Бандасюк та Ю. Яворський, які спершу втекли до Росії, а тепер поверталися з російськими військами. Було утворено нову адміністрацію, що мала боротися з «мазепинцями». Багато посад зайняли місцеві «москвофіли». Почалася насильницька русифікація. Понад 12 тис. представників місцевої інтелігенції було депортовано до Сибіру.Узимку 1914—1915 рр. війська Південно-Західного фронту вели кровопролитні бої за Карпати. У березні 1915р. було взято фортецю Перемишль. Однак контрнаступ австро-угорських і німецьких військ змусив російську армію до осені 1915 р. залишити Польщу, Литву, Буковину, значну частину Галичини, частину Латвії та Білорусь.Ці події змінили ставлення українського населення Наддніпрянщини до російського уряду. Рада ТУП, яка стала єдиним об'єднавчим політичним осередком партій, заявила у вересні 1914р., що українці мусять зайняти нейтральну позицію у війні. У свою чергу російський уряд після цієї поразки став до українців «м'якшим». Він погодився на громадську підтримку, що спричинило утворення таких організацій, як Воєнно-промисловий комітет і Союз міст, які організували допомогу російській армії.Навесні 1916р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О. Брусилова знову зайняли Буковину й південні райони Галичини. Росія, попри великі матеріальні та людські втрати, спромоглася стабілізувати ситуацію на фронтах. Проте війна дедалі більше набувала кровопролитного і затяжного характеру. Наприкінці 1915 р. втрати російської армії становили 3 млн. 400 тис. осіб, зокрема 1 млн. 578 тис. полоненими.Назріла криза промислового виробництва, обсяг якого скоротився на ЗО—50 % . В Україні до січня 1917 року погасло 36 доменних печей. На 1 млн. 880 тис. десятин скоротилися посівні площі (на 200 млн. пудів знизився врожай зернових проти 1913 р.), почалися інфляція, перебої з продовольством, які іноді організовувалися штучно. Найбільше потерпіли малоземельні селяни: 1917 року в Україні з 3 980 000 селянських господарств 640 000 не мали засівів, 1 400 000 не мали коней, а 1 142 000 — корів. Усе це зумовило наростання класової боротьби. У 1915 р. в Україні відбулося 113 страйків, у яких взяли участь 48 тис. робітників, а!916р. — 218 страйків, а кількість учасників зросла до 193 тис.Отже, на початку XX ст. Україна була одним із найрозвинутіших регіонів Росії, хоча розвиток капіталізму в промисловості відбувався за збереження залишків феодалізму на селі. Столипінська реформа, попри її позитивні аспекти, спричинила посилення соціальної диференціації селянства. Зросли національні й соціальні суперечності як наслідок світової економічної кризи, що й призвело до Революції 1905—1907 рр. Активізувався суспільно-політичний і національно-визвольний рух, ознакою чого стало виникнення нових партій. Загострилася народна боротьба проти соціального і національного гніту на західноукраїнських землях. Під впливом подій 1905—1907 рр. розвивався демократичний визвольний рух. Зростання рівня політичної та національної самосвідомості істотно сприяло розвиткові української культури. Події Першої світової війни прискорили процес соціальних змін у тогочасному суспільстві.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40201. Экономическая сущность капитала. Принципы его формирования 35.5 KB
  Экономическая сущность капитала. Рассматривая экономическую сущность капитала предприятия отметим следующие его главные черты: основной фактор производство; источник формирования благосостояния собственников; капитал предприятия является измерителем его рыночной стоимости. Вместе с тем объем используемого предприятием собственного капитала характеризует одновременно и потенциал привлечения им заемных средств; Динамика капитала предприятия является важнейшим показателем уровня эффективности его хозяйственной деятельности то есть за...
40202. Собственный капитал и его основные элементы. Расчет чистых активов 36.5 KB
  Расчет чистых активов Собственный капитал общая стоимость средств пря принадлежащих ему на праве собственности. Для определения стоимости собственного капитала используется показатель стоимость чистых активов пря Ча=АрПр где где р принимаемые к расчету Аактивы Ппассивы Ча пря рассчитывается ежеквартально. Под стоимостью чистых активов акционерного общества понимается величина определяемая путем вычитания из суммы активов акционерного общества принимаемых к расчету суммы его пассивов принимаемых к расчету. Порядок расчета...
40203. Заемный капитал и его источники формирования 26 KB
  Краткосрочные Краткосрочные кредиты банков Краткосрочные займы Кредиторская задолженность По источникам привлечения: 1. Из внутренних источников кредиторская задолженность Цели привлечения: 1 инвестиционные цели создание запасов; 2 обеспечение непрерывности производственного процесса потребности пря в ресурсах. Кредиторская задолженность Задолженность поставщикам подрядчикам за выполненные работы поступившие ценности Начисленная но не выплаченная з...
40204. Эмиссия облигаций как источник финансирования 28 KB
  Эмиссия облигаций как источник финансирования. Эмиссия облигаций. Одним из источников финансирования инвестиционной деятельности может быть эмиссия облигаций направленная на привлечение временно свободных денежных средств населения и коммерческих структур.Привлекательность облигаций для потенциальных инвесторов во многом определяется условиями их размещения.
40205. Концепция стоимости капитала. Понятие и виды стоимости 48.5 KB
  Концепция стоимости капитала. Концепция стоимости капитала. Факторы определяющие цену капитала предприятия Одной из важнейших предпосылок эффективного управления капиталом предприятия является оценка его стоимости. Стоимость капитала представляет собой цену которую предприятие платит за его привлечение из различных источников.
40206. Подходы к оптимизации структуры капитала 24 KB
  Подходы к оптимизации структуры капитала. ОПТИМИЗАЦИЯ СТРУКТУРЫ КАПИТАЛА процесс определения соотношения использования собственного и заемного капитала при котором обеспечиваются оптимальные пропорции между уровнем рентабельности собственного капитала и уровнем финансовой устойчивости т. Оптимизация структуры капитала предприятия осуществляется различными методами. Метод оптимизации структуры капитала по критерию политики финансирования активов.
40207. Состав и структура активов предприятия 39.5 KB
  Основные фонды представляют собой наиболее значимую составную часть имущества предприятия и его внеоборотных активов. Основные средства это основные фонды выраженные в стоимостном измерении. Основные средства средства труда которые неоднократно участвуют в производственном процессе сохраняя свою натуральную форму а их стоимость переносится на производимую продукцию частями по мере снашивания. Сроком полезного использования признается период в течение которого основные средства приносят экономические выгоды доход организации.
40208. Социально-экономическая сущность оборотных активов. Состав и структура оборотных средств 26 KB
  В хозяйственной деятельности предприятия необходимо участие не только основных но и оборотных средств необходимых для своевременного выполнения всех хозяйственных операций. Оборотный капитал предприятия его финансовые ресурсы инвестируемые в оборотные активы. Оборотные фонды часть производственных фондов предприятия вещественные элементы которых в процессе производства в отличие от основных фонды расходуются в течение данного производственного цикла и их стоимость переносится на продукт труда целиком и сразу при этом они теряют...
40209. Организация и управление оборотными средствами 38 KB
  Организация оборотных средств на предприятии включает определение потребности в оборотных средствах их состава структуры источников формирования а также регулирование и управление использованием оборотных средств. Одним из основных принципов организации оборотных средств является нормирование Реализация этого принципа позволяет экономически обоснованно установить необходимый размер оборотных средств и тем самым обеспечить условия для успешного осуществления ими своих функций. Ошибочная практика отказа от нормирования оборотных средств...