20578

Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика

Доклад

История и СИД

після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію про мирні переговори Раднарком Росії розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. був прийнятий закон Про посольства 1 місії Української Держави. Основний акцент робився на професійній підготовці фаховому рівні принциповості та патріотизмі працівників зовнішньополітичного відомства Української Держави. Міністрами закордонних справ Української Держави гетьмана П.

Украинкский

2013-07-31

39 KB

0 чел.

47. Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд та його політика. В листопаді 1917 р., після того як держави Антанти навіть не відповіли на пропозицію про мирні переговори, Раднарком Росії розпочав їх з Німеччиною та її союзниками. Переговори проходили в Брест-Литовську. Німеччина запросила і представників Центральної Ради, делегацію якої очолив В. Голубович. Визнавши Україну самостійною державою, Німеччина 27 січня 1918 р. підписала з нею окрему угоду, обіцявши разом зі своїми союзниками сприяти примиренню Москви та Києва. Крім того, таємним договором з Австро-Угорщиною передбачався поділ Галичини на українську та польську частини. Україна, зі свого боку, зобов'язувалася до кінця літа 1918 р. поставити Німеччині та Австро-Угорщині 1 млн тонн хліба та іншої продукції. Для забезпечення необхідного порядку Німеччина та Австро-Угорщина обіцяли Україні військову допомогу. Через два місяці після брестських переговорів Україна була звільнена від більшовицьких військ. Центральна Рада повернулася до Києва. Заможні селяни, землевласники вимагали від влади визнання приватної власності на землю. Але Центральна Рада, в якій досить сильними були соціалістичні та навіть пробільшовицькі позиції, не бажала задовольнити ці вимоги. Голова Генерального секретаріату В. Винниченко взагалі пропонував заарештувати деяких членів уряду, проголосити Раду робітничих та селянських депутатів і провести нові вибори до ЦР. Такою була ситуація в керівництві Центральної Ради. Непорозуміння виникли також між українською та німецькою сторонами у зв'язку з виконанням господарських зобов'язань, передбачених договором між двома державами. Все це негативно впливало на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Невдоволення владою ставало дедалі сильнішим. 29 квітня 1918 р. в Києві зібрався Хліборобський конгрес, в роботі якого взяли участь майже 8 тис. делегатів, переважно селян. Учасники конгресу рішуче засуджували політику Центральної Ради, її соціалістичні експерименти, вимагаючи поновлення приватної власності на землю та утворення міцної державної влади у формі історичного гетьманату. Присутні одноголосне обрали на гетьмана П. Скоропадського. Того ж дня в соборі св. Софії єпископ Никодим миропомазав гетьмана. Отож Центральна Рада, проіснувавши тринадцять з половиною місяців, припинила своє існування. П. Скоропадський сконцентрував у своїх руках практично всю повноту влади, розпустив Центральну Раду й ліквідував Українську Народну Республіку: країна стала називатися Українською Державою. Гетьман оприлюднив два програмних документи - «Грамоту до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України». У сфері соціальної політики ставилося за мету поновити приватну власність на землю і передати її колишнім володарям. Були зміцнені державний бюджет, українська валюта. Відновилося міське й земське самоуправління. Одним з найвизначніших досягнень гетьманату П. Скоропадського було енергійне національно-культурне будівництво. За дуже короткий час і в дуже складних умовах було відкрито майже 150 україномовних гімназій. У Києві та Кам'янці-Подільському постали українські університети. Почали працювати Українська Академія наук, національний архів, національна бібліотека. За безпосередньої участі академіка А. Кримського в Києві діяв Близькосхідний інститут. У жовтні 1918 р. засновано Київський інститут удосконалення лікарів як лікувально-навчальний заклад професійної спілки лікарів міста. Без перебільшення можна стверджувати, що жодна інша влада всього періоду українських визвольних змагань не зробила в царині зовнішніх зносин стільки, скільки зробив гетьманський уряд. Відносини з державами Центрального блоку залишалися головним пріоритетом зовнішньої політики. Разом із тим на відміну від Центральної Ради Українська Держава прагнула до розбудови взаємин з радянською Росією, іншими новими державами, що виникли на теренах імперії Романових. Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із державами Антанти та нейтральними європейськими країнами. 14 червня 1918 р. був прийнятий закон «Про посольства 1 місії Української Держави». Новий закон від 6 листопада 1918 р. поширив дислокацію українських консульських установ на 22 країни та окремі регіони. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 країнами Європи. Характерною рисою кадрової політики гетьманату в цій сфері було те, що на відміну від попереднього періоду вона була майже позбавлена ідеологізації, вузькопартійного впливу. Основний акцент робився на професійній підготовці, фаховому рівні, принциповості та патріотизмі працівників зовнішньополітичного відомства Української Держави. Міністрами закордонних справ Української Держави гетьмана П. Скоропадського були М. Василенко, Д. Дорошенко, Г. Афанасьєв. Європа і світ у цей період більше стали знати про Україну як незалежну, самостійну гетьманську державу. Однак у самій Україні П.Скоропадський не користувався таким авторитетом. Він не мав підтримки ні білогвардійських сил, ні лідерів більшості українських політичних партій. Провідні держави світу замість реальної допомоги українській справі, як правило, обмежувалися риторикою. Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незалежності України, більша ж - виступала за федерацію з Росією. Активно діяли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення. І політичні опоненти гетьмана скористалися такою ситуацією. В. Винниченко і С. Петлюра, керівники Української соціал-демократичної партії, заснували опозиційний Український національний союз. Свою роль відіграли тут і революційні події листопада 1918 р. в Німеччині, де була повалена монархія. 14 листопада 1918 р. політичні партії України створили в Києві верховний орган республіки - Директорію - під проводом В. Винниченка та С. Петлюри. Почалися дії проти гетьманських військ. 14 грудня 1918 р. П. Скоропадський залишив Київ. Отже, поряд із серйозними помилками та прорахунками, про які вже йшлося, гетьманська держава зробила й чимало корисного. Це стосується і економіки, і науки, і культури, і зовнішніх зносин. Було встановлено українську грошову систему, засновано банки. Чималі досягнення зроблені у сфері підготовки національних кадрів. Дуже важливими були судові реформи. Виключного розмаху досягла українська видавнича справа. І все це, не забудьмо, відбулося в надзвичайно складних міжнародних і внутрішніх умовах протягом семи з половиною місяців 1918 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23600. Когнитивная лингвистика и ее основные исследовательские программы 19.5 KB
  Когнитивная лингвистика и ее основные исследовательские программы. Когнитивная наука некий раздел научного знания центральное понятие которого знание и репрезентация исследовательская дисциплина изучающая устройство человеческого сознания используя различные способы репрезентации и компьютерную метафору совокупность современных эмпирических знаний направленных на поиск ответов на давние эпистимологические вопросы особенно о природе знания Когнитивная лингвистика подход который допускает в лигвитсике применение методов когнитивной...
23601. Понимание речи 32.5 KB
  Системы понимания речи СПР имеют дело со связанными единицами речи такими как фразы предложения и даже параграфы так как понимание изолированных слов может означать только тривиальный процесс сопоставления некоторого значения к каждому слову словаря системы. Понимание связанной речи очень сложная задача и на проект СПР повлияли исследования в таких разных областях как акустическая обработка сигнала нейрофизиология психолингвистика психология. СПР была создана чтобы понимать всего нескольких дикторов одного диалекта производя...
23602. Автоматический морфологический анализ. Соотношение словаря и анализа 12.5 KB
  Автоматический морфологический анализ. Соотношение словаря и анализа. Автоматический морфологический анализ АМА анализ отдельно взятой словоформы и всех тех сведений которые из нее можно извлечь безотносительно к тому относятся ли эти сведения к морфологии или нет. АМА определяется двумя факторами: 1 тип ЕЯ подвергаемого анализу 2 тип алгоритма авт.
23603. Сущность прикладной лингвистики как особого подхода к языковым явлениям. Характерные черты прикладных методик 12.5 KB
  Методология прикладного исследования должна учитывать многоаспектность многоуровневость открытость языкового механизма. Методология совокупность общих принципов определяющая способ исследования какоголибо явления; определяет взгляд на объект как к нему подойти; философские принципы исследования явлений. Метод определенный тип способа исследования определяемый инструментами которые используются при изучении объекта исследования метод компьютерного моделирования статистический метод Собственно лингвистические методы:...
23604. Понятие репрезентации в науках о языке и мышлении человека 16 KB
  Операционная система MSDOS основные группы команд. Функции ОС: управление памятью управление вводомвыводом управление файловой системой управление взаимодействием процессов диспетчеризация процессов защита и учет использования ресурсов обработка командного языка MSDOS Microsoft: PCDOS IBM вариант MSDOS DRDOS Digital Research совместима с MSDOS; OS2 для машин IBM PS2 series UNIX Macintosh OS MAINFRAMES . Модульная структура MSDOS: 1. IBMDOS.
23605. СЕМАНТИЧЕСКИЕ СЕТИ 46.5 KB
  Выразительная сила больше не является решающим аргументом в пользу выбора сетей или линейных форм записи поскольку идеи записанные с помощью одной формы записи могут быть легко переведены в другую. Надписи над дугами означают что собака является агентов гложения кость является объектом гложения а жадность это манера гложения. В этом предложении сообщено что когда предложение €œWhile a dog was eating a bone€ являлось истинным второе предложение €œA cat passed unnoticed€ также является истинным. На рисунке 3 показано что собака...
23606. Теория фреймов 22.5 KB
  Впервые была представлена Минским как попытка построить фреймовую сеть или парадигму с целью достижения большего эффекта понимания . Минский разработал такую схему в которой информация содержится в специальных ячейках называемых фреймами объединенными в сеть называемую системой фреймов . Новый фрейм активизируется с наступлением новой ситуации .
23607. Различные наименования области прикладной лингвистики и их смысловые различия. Универсальные прикладные проблемы 15.5 KB
  Прикладная лингвистика это комплексная научная дисциплина изучающая язык в различных ситуациях его применения и разрабатывающая методы совершенствования языковых систем и языковых процессов. Термин прикладная лингвистика появился в конце 20 гг. За рубежом под ПЛ часто понимают совершенствование методов преподавания языка дидактическая лингвистика. Лингвистика входит в ядро складывающегося в настоящее время комплекса когнитивных наук объединяемых по их интересу к проблемам организации представления обработки и использования знаний.
23608. Понятие уровня в теоретической и прикладной лингвистике 13.5 KB
  Членение на уровни в рамках теоретической лингвистики: фонемный морфемный лексический уровень слова синтаксический уровень предложения Уровнеобразующими свойствами обладают только те единицы языка которые подчиняются правилам уровневой сочетаемости т. Уровень языка следует отличать от уровня анализа языка фаз или этапов рассмотрения языка. В лингвистической практике онтологический уровень языка и процедурный уровень анализа операционный нередко смешиваются хотя между ними нет прямого соответствия. Городецкий К проблеме...