20583

Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні

Доклад

История и СИД

Сюди на цей раз надовго повернулася радянськобільшовицька влада. Радянська влада жорстоко розправлялася з незадоволеними більшовицькою політикою. Але більшовицька влада не була б такою коли б вона дала змогу реалізувати цю політику в усіх її вимірах. Радянськобільшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління.

Украинкский

2013-07-31

38 KB

0 чел.

52.Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні. Період, про який ідеться, багато в чому був переломним, а то й трагічним для українського народу. На початку цього періоду боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Сюди, на цей раз надовго, повернулася радянсько-більшовицька влада. Процес нищення української самобутності здійснювався тепер в основному «мирним шляхом» - протягом усього існування комуністично-тоталітарного режиму в радянській Росії, а потім в СРСР. Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Кращі борці за волю України загинули. Господарство опинилося в стані глибокої кризи. Через нестатки й розруху сотні тисяч людей залишали міста, йдучи до сіл у пошуках хліба. Практично припинилося виробництво товарів. Українські землі знову поділили радянська Росія, Польща, Румунія, Чехословаччина. Найбільша частина України з населенням майже 40 мли стала об'єктом небаченого за своїми масштабами експерименту, який, на думку його ініціаторів, мав на меті побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи. Одним із перших кроків на цьому шляху стала запроваджена в роки громадянської війни політика «воєнного комунізму». Відповідно до неї проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, на селі запроваджувався продрозкладка, за якою селянам залишали мінімальні норми продовольства, решта ж конфісковувалась державою. Здійснювалося насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє місце зайняли партійні директиви та політичні рішення. Внаслідок цього економічна і політична криза ще більше поглибилася. «Воєнно-комуністичні» методи та розруха швидко руйнували матеріально-технічну базу індустрії, майже знищили торгівлю, вбивали найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення. Свідченням останнього стали виступи робітників, повстання селян. Радянська влада жорстоко розправлялася з незадоволеними більшовицькою політикою. Втім почуття самозбереження, намагання не допустити втрати своєї влади продиктували більшовикам удатися до інших методів подолання кризи. Йдеться про запровадження нової економічної політики (НЕП). Це рішення, прийняте під тиском тодішніх скрутних обставин, можливо, було чи не єдиним більш-менш серйозним кроком більшовицької влади за весь період її існування. Але більшовицька влада не була б такою, коли б вона дала змогу реалізувати цю політику в усіх її вимірах. Введена відповідно до рішень Х з'їзду РКП(б) у березні 1921 р., НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкового розвитку та ринкових відносин. Мова велася, зокрема, про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацію частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, про допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення податкової системи, про подолання інфляційних процесів тощо. Тепер замість реквізиції зерна, як це було за «воєнного комунізму», селянство обкладалося помірним податком. Сплативши його, селянин міг продавати надлишки зерна на свій розсуд і за власними цінами. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у приватні руки на правах оренди. Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася кооперація. Отже, були створені, хоча й дуже обмежені, умови для організації народного господарства на принципах ринкової системи. І це почало давати результати. Швидкими темпами розвивалося сільське господарство, зростала його продуктивність. У 1927 р. оброблялося на 10% землі більше, ніж у 1913 р. Виробництво предметів споживання сягнуло довоєнного рівня. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала в руках держави. Однак у 1928 р., як і можна було передбачити, НЕП закінчила свою недовгу історію. Радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та жахливих голодоморів. Перший голодомор в Україні стався в 1921-1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях та на півдні Харківщини. Це були райони, які до Першої світової війни слугували головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн люду. Лютувала епідемія холери. Голоду можна було уникнути, якби влада своєчасно подбала про перерозподіл ресурсів, які тоді були в її розпорядженні. Цього, однак, не було зроблено: Москва вимагала хліба для промислових центрів Росії. Партійне керівництво республіки довгий час приховувало масштаби голоду, відмовлялося від міжнародної допомоги. Тільки в другій половині 1922 р. було дозволено діяти міжнародній організації «Американська адміністрація допомоги». Проте більшу частку допомоги забирала Росія. Окремі дослідники вважають, що чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У той же час на територію України прибуло близько 440 тис. переселенців із голодуючих районів Росії. Внаслідок цього офіційна статистика «не бачила» скорочення населення України. В Україні голод удалося ліквідувати лише в 1923 р. Це стало результатом не стільки зусиль влади, скільки поліпшення загальної економічної ситуації, пов'язаної з першими успіхами нової економічної політики. Випадки голоду, хоч і в менших масштабах, спостерігалися і в інші роки. Наприклад, на Поділлі він повторився в 1925 р. і також був значною мірою спровокований більшовицько-радянською владою, котра мала змогу запобігти лихові, але не зробила цього.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63781. Теоретические основы и организационные принципы здравоохранения 24 KB
  Система здравоохранения это совокупность взаимосвязанных мероприятий которые содействуют укреплению здоровья и проводятся на дому в учебных заведениях на рабочих местах в общинах в физическом...
63782. Три органа управления здравоохранением 26.5 KB
  Среди органов управления здравоохранением следует выделять центральные республиканские и местные краевые областные городские районные органы здравоохранения. К центральным органам относятся министерства здравоохранения которые несут ответственность за состояние и развитие медицинской помощи.
63783. Основы законодательства РФ по охране здоровья граждан 44.5 KB
  Основы законодательства РФ по охране здоровья граждан Охрана здоровья граждан это совокупность мер политического экономического правового социального культурного научного медицинского санитарно-гигиенического и противоэпидемического характера...
63784. Закон “О медицинском страховании граждан в Российской Федерации”. Добровольное медицинское страхование 40.5 KB
  Для реализации закона разработаны и утверждены положения о медицинских страховых организациях о порядке выдачи лицензий на право заниматься медицинским страхованием базовая программа обязательного медицинского страхования...
63785. Лицензирование и аккредитация медицинских учреждений 24.5 KB
  Учреждения ЛПУ У ЛПУ появились дополнительные источники финансирования: бюджетные средства средства органов управления здравоохранения если участвуют в целевых и комплексных программах; средства страховых компаний ОМС и ДМС...
63786. Статистический метод 22 KB
  Медицинская статистика подразделяется на два раздела: статистика здоровья населения и статистика здравоохранения. Медицинская статистика используя математические законы позволяет выявлять закономерности в изучаемых явлениях подтверждать...
63787. Статистическое исследование и его этапы 23.5 KB
  Составление плана и программы исследования: формулирование цели и задач исследования в соответствии с рабочей гипотезой; определение и подбор статистической совокупности; определение единицы наблюдения; выбор вида статистического исследования...
63788. Статистическая совокупность, ее свойства 21 KB
  Статистическая совокупность группа относительно однородных элементов единиц наблюдения в конкретных условиях времени и пространства. В зависимости от охвата единиц наблюдения в связи с целью исследования статистическая совокупность может быть генеральной и выборочной.
63789. Распределение признака в статистической совокупности. Альтернативный анализ. Относительный величины 25.5 KB
  Виды относительных величин:1 экстенсивные показатели; 2 интенсивные показатели;3 коэффициенты соотношения; 4 коэффициенты наглядности. Экстенсивные показатели характеризуют структуру изучаемого явления отношение части к целому то есть определяют долю удельный вес процент части в целом принятом за 100. Интенсивные показатели отражают частоту уровень распространенности явления в своей среде. Показатели соотношения характеризуют отношение между двумя разнородными биологически не связанными между собой статистическими совокупностями...