20587

Сталінський терор проти укр. народу в 20-30 рр. ХХ ст

Доклад

История и СИД

На початку цього періоду боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Кращі борці за волю України загинули. Найбільша частина України з населенням майже 40 мли стала об'єктом небаченого за своїми масштабами експерименту який на думку його ініціаторів мав на меті побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи. південні степові райони України.

Украинкский

2013-07-31

38 KB

1 чел.

57. Сталінський терор проти укр. народу в 20-30 рр. ХХ ст Період, про який ідеться, багато в чому був переломним, а то й трагічним для українського народу. На початку цього періоду боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Сюди, на цей раз надовго, повернулася радянсько-більшовицька влада. Процес нищення української самобутності здійснювався тепер в основному «мирним шляхом» - протягом усього існування комуністично-тоталітарного режиму в радянській Росії, а потім в СРСР. Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Кращі борці за волю України загинули. Господарство опинилося в стані глибокої кризи. Через нестатки й розруху сотні тисяч людей залишали міста, йдучи до сіл у пошуках хліба. Практично припинилося виробництво товарів. Українські землі знову поділили радянська Росія, Польща, Румунія, Чехословаччина. Найбільша частина України з населенням майже 40 мли стала об'єктом небаченого за своїми масштабами експерименту, який, на думку його ініціаторів, мав на меті побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи. Одним із перших кроків на цьому шляху стала запроваджена в роки громадянської війни політика «воєнного комунізму». Відповідно до неї проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, на селі запроваджувався продрозкладка, за якою селянам залишали мінімальні норми продовольства, решта ж конфісковувалась державою. Здійснювалося насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє місце зайняли партійні директиви та політичні рішення. Внаслідок цього економічна і політична криза ще більше поглибилася. «Воєнно-комуністичні» методи та розруха швидко руйнували матеріально-технічну базу індустрії, майже знищили торгівлю, вбивали найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення. Свідченням останнього стали виступи робітників, повстання селян. Радянська влада жорстоко розправлялася з незадоволеними більшовицькою політикою. Втім почуття самозбереження, намагання не допустити втрати своєї влади продиктували більшовикам удатися до інших методів подолання кризи. Йдеться про запровадження нової економічної політики (НЕП). Це рішення, прийняте під тиском тодішніх скрутних обставин, можливо, було чи не єдиним більш-менш серйозним кроком більшовицької влади за весь період її існування. Але більшовицька влада не була б такою, коли б вона дала змогу реалізувати цю політику в усіх її вимірах. Введена відповідно до рішень Х з'їзду РКП(б) у березні 1921 р., НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкового розвитку та ринкових відносин. Мова велася, зокрема, про заміну продрозкладки продподатком, денаціоналізацію частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, про допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізацію фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення податкової системи, про подолання інфляційних процесів тощо. Тепер замість реквізиції зерна, як це було за «воєнного комунізму», селянство обкладалося помірним податком. Сплативши його, селянин міг продавати надлишки зерна на свій розсуд і за власними цінами. Бідні селяни взагалі звільнялися від податку. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у приватні руки на правах оренди. Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася кооперація. Отже, були створені, хоча й дуже обмежені, умови для організації народного господарства на принципах ринкової системи. І це почало давати результати. Швидкими темпами розвивалося сільське господарство, зростала його продуктивність. У 1927 р. оброблялося на 10% землі більше, ніж у 1913 р. Виробництво предметів споживання сягнуло довоєнного рівня. Відставала лише важка промисловість, яка перебувала в руках держави. Однак у 1928 р., як і можна було передбачити, НЕП закінчила свою недовгу історію. Радянсько-більшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та жахливих голодоморів. Перший голодомор в Україні стався в 1921-1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях та на півдні Харківщини. Це були райони, які до Першої світової війни слугували головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн люду. Лютувала епідемія холери. Голоду можна було уникнути, якби влада своєчасно подбала про перерозподіл ресурсів, які тоді були в її розпорядженні. Цього, однак, не було зроблено: Москва вимагала хліба для промислових центрів Росії. Партійне керівництво республіки довгий час приховувало масштаби голоду, відмовлялося від міжнародної допомоги. Тільки в другій половині 1922 р. було дозволено діяти міжнародній організації «Американська адміністрація допомоги». Проте більшу частку допомоги забирала Росія. Окремі дослідники вважають, що чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. У той же час на територію України прибуло близько 440 тис. переселенців із голодуючих районів Росії. Внаслідок цього офіційна статистика «не бачила» скорочення населення України. В Україні голод удалося ліквідувати лише в 1923 р. Це стало результатом не стільки зусиль влади, скільки поліпшення загальної економічної ситуації, пов'язаної з першими успіхами нової економічної політики. Випадки голоду, хоч і в менших масштабах, спостерігалися і в інші роки. Наприклад, на Поділлі він повторився в 1925 р. і також був значною мірою спровокований більшовицько-радянською владою, котра мала змогу запобігти лихові, але не зробила цього.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29474. Накочередующиеся ряды, признак Лейбница 18.25 KB
  Теорема Лейбница о сходимости знакочередующихся рядов Признак Лейбница признак сходимости знакочередующегося ряда установлен Готфридом Лейбницем. Формулировка теоремы: Пусть для знакочередующегося ряда выполняются следующие условия: монотонное убывание. Тогда этот ряд сходится.
29476. ЧЕЛОВЕК ПРИСПОСОБЛЕННЫЙ 152.5 KB
  Проблема приспособления человека к изменившейся социальной среде становится предельно острой и общезначимой в условиях крутых общественных переломов когда практически все общественные слои и группы оказываются перед выбором вынужденного приспособления или самораспада. период перестройки общества и человека оказался более долгим располагал более массированными средствами включая тотальный террор и последствия двух мировых войн притом объектом воздействия оказывался расшатанный ранее тип социального человека. Ориентируясь на идеологию...
29477. ЧЕЛОВЕК НЕДОВОЛЬНЫЙ: ПРОТЕСТ И ТЕРПЕНИЕ 114.5 KB
  Чтобы преодолеть видимый парадокс нужно определить те социальные условия и структуры которые формируют и поддерживают такое сочетание а точнее взаимодействие недовольства и терпения в обществе. или к неэффективности современного социального недовольства фонового констатируют бесспорные факты но не объясняют их. Состояние общественно значимого недовольства возникает как реакция на сравнение то ли с лучшим по крайней мере более спокойным прошлым то ли с неосуществленным светлым будущим точнее с иллюзией такого будущего...
29478. ЧЕЛОВЕК ЛУКАВЫЙ: ДВОЕМЫСЛИЕ ПО-РОССИЙСКИ 150 KB
  Он приспосабливается к социальной действительности ища допуски и лазейки в ее нормативной системе то есть способы использовать в собственных интересах существующие в ней правила игры и в то же время что не менее важно постоянно пытаясь в какойто мере обойти эти правила. Успех этой системы на долгие десятилетия по крайней мере был бы невозможен если бы она опиралась только на массовое принуждение и массовый обман. Практическое отсутствие общеобязательных авторитетов создает многополярную структуру нормативного поля где...
29479. «ЧЕЛОВЕК ОГРАНИЧЕННЫЙ»: УРОВНИ И РАМКИ ПРИТЯЗАНИЙ 107.5 KB
  Стабильность притязаний На протяжении ряда лет данные ВЦИОМ охватывают как реальные так и воображаемые приписанные показатели положения человека: данные о полученном и желаемом нормальном по мнению опрошенных доходе и т. При этом 72 опрошенных считали что они получают намного меньше или несколько меньше чем заслуживают; 19 что они получают столько сколько заслуживают; 8 что получают больше чем того заслуживают. Если бы в распоряжении опрошенных исследование типа Мониторинг март 1997 г. При сходной формулировке...
29480. НАШИ ДЕСЯТЬ ЛЕТ: ИТОГИ И ПРОБЛЕМЫ (околоюбилейные размышления) 128 KB
  было подписано Постановление Президиума ВЦСПС и Госкомтруда СССР О создании Всесоюзного центра изучения общественного мнения по социальноэкономическим вопросам формальная дата появления на свет ВЦИОМ. Первое десятилетие жизни и работы ВЦИОМ можно рассматривать под разными углами зрения перебирать опросы отчеты оценивать кадры вспоминать конфликты и т. Что такое ВЦИОМ Условия и время создания нашего центра естественно наложили свой отпечаток на характер ВЦИОМ как организации или даже как своеобразного организма. Вопервых...
29481. Общественные перемены и общественное мнение 23 KB
  Человек политический: сцена и роли переходного периода 9. Человек толпа и масса в общественном мнении 17. Средний человек: фикция или реальность 19. Советский человек пять лет спустя: 19891994 гг.
29482. ОТ МНЕНИЙ К ПОНИМАНИЮ 90 KB
  Москва 2000 ОТ АВТОРА В книге собраны статьи публиковавшиеся в журнале Мониторинг общественного мнения1 с 1993 по 2000 гг. В этой формуле выражен один из основных принципов работы нашего центра: использовать данные изучения общественного мнения для понимания процессов и перемен в социальной экономической политической и культурной жизни общества. ВЕКТОРЫ ПЕРЕМЕН: СОЦИОКУЛЬТУРНЫЕ КООРДИНАТЫ ИЗМЕНЕНИЙ Уровни и предмет анализа в социальном исследовании Результаты массовых опросов общественного мнения как зарубежные так и отечественные чаще...