20588

Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30-ті рр..

Доклад

История и СИД

українців у Чехословаччині 455 тис. у Румунії 790 тис. Українці проживали на території 146 тис. Українців звільняли з державних установ в тому числі і з повітових а на землях Галичини були поселені понад 200 тис.

Украинкский

2013-07-31

32.5 KB

14 чел.

58. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30-ті рр..

Після Першої світової війни західноукраїнські землі опинилися під владою Польщі, Чехословаччини і Румунії. На той час у Польщі було 6 млн. українців, у Чехословаччині — 455 тис., у Румунії — 790 тис. Українці проживали на території 146 тис. квадратних кілометрів згаданих держав. До складу Польщі належала Східна Галичина (до 1918 р. була під владою Австро-Угорщини): Львівське, Тернопільське і Станіславське воєводства, а також Західна Волинь, Полісся і Холмщина. До Першої світової війни три останні області були під владою Російської імперії, а після закінчення радянсько-польської війни 1920 року перейшли під владу Польщі.Чехословаччині належало Закарпаття (офіційна назва — Підкарпатська Русь). Під владою Румунії були Північна Буковина, придунайські землі (Ізмаїльський, Акерманський, Хотинський повіти Бессарабії), а також Смітщина у Закарпатті.

Усі ці українські землі не мали самоврядування, власного автономного устрою. Так, польська влада скасувала Галицький автономний сейм, ліквідувала місцеве самоврядування, функції якого почали виконувати урядові комісари. Конституція Польщі 1921 року не передбачала права на територіальну автономію українських земель. Українців звільняли з державних установ, в тому числі і з повітових, а на землях Галичини були поселені понад 200 тис. польських фермерів (осадників). Вчителів-українців зі Східної Галичини переводили на захід, де домінувало польське населення, а студентами Львівського університету мали право стати лише ті громадяни, які дали присягу на вірність польській державі. Отже, ситуація із самоврядуванням на колишніх українських землях була складною.Західноукраїнські землі в економічному сенсі перебували на становищі напівколоній, їх частка в промисловому потенціалі була в три рази меншою, ніж відповідно в загальній території та кількості населення країн-окупантів. Переважна частина жителів цих регіонів (до 80 %) займалася сільським господарством. Процес подолання післявоєнної політичної та економічної кризи на цих територіях був уповільнений. Промислове виробництво у 1924—1928 рр. навіть почало занепадати. У 1913 р. у краї було видобуто 1 млн. 114 тис. т нафти, у 1923 р. — 737 тис., у 1926 р. — 796 тис., у 1928 р. — 743 тис., у 1938 р. — всього 507 тис. т. Економіку Західної України, Буковини, Закарпаття влада і економічні структури країн-окупантів розглядали як ринок для збуту своїх не завжди якісних товарів та джерело дешевої сировини і робочої сили.У цьому регіоні уряд стимулював розвиток виробництва, яке не вимагало великих капіталовкладень і швидко приносило результати. Часто сировина, вивезена із західноукраїнських територій до країн, яким ці території належали, поверталася назад у вигляді різноманітних промислових товарів. Все це у комплексі негативно позначалося на розвитку продуктивних сил регіону. Негативні наслідки напівколоніальної залежності посилювалися тим, що в економіці Польщі, Румунії й Чехословаччини домінуючу роль відігравав іноземний капітал. Французькі, американські, англійські, угорські, італійські та інші банки тримали під своїм контролем приблизно 45 % виробництва у деревообробній промисловості, майже 90 % — у нафтовій і т. д.Українське населення, будучи дешевою робочою силою, працювало в дуже важких умовах, на підприємствах спостерігався високий травматизм внаслідок частих аварій та низької техніки безпеки.Повільно розвивалося і сільське господарство. Врожайність основних сільськогосподарських культур не перевищувала, окрім Закарпаття, довоєнного рівня. Давалося взнаки безземелля та надлишок робочої сили. Зокрема, уряди країн-окупантів створювали спеціальні фонди для польських, румунських, чеських колоністів. У грудні 1920 року польський сейм прийняв закон, згідно з яким лише у Волинському воєводстві для військових колоністів було виділено 111,7 тис. га найкращих земель. Наприкінці 1922 р. тут вже нараховувалося 3104 господарства колоністів. Відстоювала їх інтереси «Центральна спілка військових поселенців», а на місцях — воєводські та повітові спілки. Понад 450 тис. га західноукраїнських земель до 1923 р. зайняли цивільні колоністи. Тільки у шести повітах на Буковині було виділено 5 тис. га для румунських колоністів, а на Закарпатті — до 20 тис. га для чеських.Важкий матеріальний стан місцевого українського населення поглиблювало те, що заробітна плата в місті й селі навіть наприкінці 20-х років не була вищою, ніж перед Першою світовою війною, а в період світової економічної кризи знизилася. Робочий день тривав понад 10 годин на добу. До цього слід додати погане медичне обслуговування, набагато нижчий, ніж в центральних районах Польщі, Румунії й Чехословаччини загальний життєвий рівень, постійне безробіття. На початку 30-х років, тобто в роки світової економічної кризи, на Буковині було понад 50 тис. безробітних, на Закарпатті — до 100 тис., а в Західній Україні, за даними польської статистики, яка занижувала кількість безробітних, всього — 27 тис. При цьому не були враховані безробітні у дрібній промисловості, транспорті, сільському господарстві і т. д. Тільки у Львові в ці роки було понад 40 тис. безробітних, кількість яких регулярно поповнювали зубожілі селяни.Фактично основною метою діяльності влади щодо західноукраїнського населення було поглиблення його колонізації. Це посилювало соціальне напруження і національні суперечності на цих землях, що спричинило великі конфлікти уже в роки Другої світової війни, особливо між поляками і західними українцями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32598. Учёт резервов предстоящих расходов 39 KB
  Счет 14 Резервы под снижение стоимости материальных ценностей предназначен для обобщения информации о резервах под отклонения стоимости сырья материалов топлива и т. ценностей определившейся на счетах бух учета от рыночной стоимостирезервы под снижение стоимости материальных ценностей. Образование резерва под снижение стоимости материальных ценностей отражается в учете по кредиту счета14 Резервы под снижение стоимости материальных ценностей и дебету счета 91 Прочие доходы и расходы. В начале периода следующего за периодом в...
32599. Учет собственного и заемного капитала в крестьянском фермерском хозяйстве 34.5 KB
  Учет собственного и заемного капитала в крестьянском фермерском хозяйстве. Собственный капитал сумма уставного резервного и добавочного капитала а также нераспределенная прибыль и целевое финансирование. Учет уставного капитала Уставный капитал это сумма средств первоначально инвестированных собственниками для обеспечения уставной деятельности организации. Величина уставного капитала может по решению учредителей увеличиваться или уменьшатся в процессе финансовохозяйственной деятельности с обязательной регистрацией изменений в...
32600. Трудовые ресурсы и показатели эффективности их использования 29.5 KB
  Эффективность использования трудовых ресурсов характеризуется двумя основными показателями: производительностью труда и трудоемкостью продукции. Производительность труда способность конкретного труда производить в единицу времени определенное количество продукции. Производительность труда Пт в сельском хозяйстве рассчитывается двумя способами: 1. Объем валовой продукции в денежной оценке в расчете на одного среднегодового работника Р:...
32601. Учет внеоборотных и оборотных активов в КФХ 34.5 KB
  На первоначальном этапе создания крестьянского фермерскогохозяйства его основные и оборотные средства формировались в основном за счет имущественного пая выделяемого сельскохозяйственным предприятием или за счет собственных средств. В дальнейшем строительство и приобретение зданий машин взрослого продуктивного и рабочего скота и других объектов основных средств осуществляется за счет собственных средств крестьянского фермерскогохозяйства. Приемпередачу объектов основных средств от сельскохозяйственного предприятия крестьянскому...
32602. Учет денежных средств в кассе‚ на расчетных и других счетах в банке 74.5 KB
  Порядок хранения и расходования денежных средств в кассе установлен Инструкцией ЦБ РФ Порядок ведения кассовых операций в РФ от 4. Поступление денежных средств учитывается по дебету списание по кредиту. Для обеспечения надлежащего контроля за сохранностью денежных средств ежемесячно проводится инвентаризация кассы комиссией утвержденной руководителем предприятия.
32603. Учет денежных средств и расчетов в крестьянском фермерском хозяйстве 33.5 KB
  Такие средства представляют собой сумму наличных денежных средств в кассе предприятия свободные денежные средства на расчетном валютном и других счетах в банке ценные бумаги и прочие денежные средства предприятия.2000 N 94н используются следующие счета в КФХ: 50 Касса ; 51 Расчетные счета ; 52 Валютные счета в редких КФХ которые только занимаются экспортом сельскохозяйственной продукции. Порядок открытия расчетного счета определяется банком. Для его открытия крестьянское фермерское хозяйство представляет учреждению банка: заявление...
32604. Учет долгосрочных и краткосрочных кредитов и займов 48.5 KB
  Операции связанные с получением и погашением банковских кредитов и займов отражаются в бухгалтерском учете на счетах 66 Расчеты по краткосрочным кредитам и займам и 67 Расчеты по долгосрочным кредитам и займам . Причитающиеся по полученным кредитам и займам проценты к уплате отражают по кредиту счета 66 67 в корреспонденции с дебетом счета 91. Суммы полученных организацией краткосрочных кредитов и займов отражаются по кредиту счета 66 Расчеты по краткосрочным кредитам и займам и дебету счетов 50 Касса 51 Расчетные счета 52...
32605. Калькулирование себестоимости продукции животноводства 52.5 KB
  Данные первичных документов по учёту приплода и прироста живой массы систематизируются в отчёте о движении скота и птицы на фермах форма №223АПК. Если мы приходуем приплод и прирост живой массы то Д11 К 20 2 Если мы приходуем молоко шерсть яйца то Д 43 2 К 20 2. Калькулирование себестоимости продукции животноводства Порядок исчисления себестоимости продукции КРС молочного направления В молочном скотоводстве по основному стаду выделяют два объекта калькулирования приплод и молоко по животным на выращивании прирост живой массы и...
32606. Вспомогательными производства 42 KB
  Учёт затрет во вспомогательных производствах ведется на счете 23 Вспомогательные производства. Он имеет следующие субсчета: 23 1 Ремонтные мастерские; 23 2 Ремонт зданий и сооружений; 23 3 Машиннотракторный парк; 23 4 Автомобильный транспорт; 23 5 Энергетические производства хозяйства; 23 6 Водоснабжение; 23 7 Гужевой транспорт; 23 8 Прочие вспомогательные производства. Аналитический учёт по счёту 23 ведут в производственных отчётах по вспомогательным производствам форма № 83АПК который открывается на...