20802

Економічні методи управління, регулювання раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Це платежі за ресурси та забруднення надання пільг в оподаткуванні підприємств надання на пільгових умовах коротко і довгострокових позичок для реалізації проектів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища звільнення від оподаткування фондів охорони довкілля; передача частини коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища на довготривалих договірних умовах підприємствам установам організаціям і громадянам для вжиття заходів із гарантованого...

Украинкский

2013-08-01

137.5 KB

3 чел.

Тема 7. Економічні методи управління,
регулювання раціонального природокористування
та охорони навколишнього середовища

7.1. Методичні вказівки

Економічні методи управління процесом природокористування належать до найпоширеніших у світовій практиці. Це — платежі за ресурси та забруднення, надання пільг в оподаткуванні підприємств, надання на пільгових умовах коротко- і довгострокових позичок для реалізації проектів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, звільнення від оподаткування фондів охорони довкілля; передача частини коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища на довготривалих договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам для вжиття заходів із гарантованого зниження викидів і скидів забруднювальних речовин, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв, інвестиції на охорону природи, створення державного та регіональних екологічних фондів.

Одним із найголовніших економічних методів є плата за ресурси. Науковою основою для визначення розмірів такої плати служить їх економічна оцінка, в основу якої покладено диференційну ренту. У загальному виді розрізняють шість видів платежів за ресурси:

1. Платежі за право користування природними ресурсами.

2. Плата за відтворення та охорону природних ресурсів.

3. Рентні платежі за експлуатацію кращих природних ресурсів чи за якістю, чи за місцем їх розташування стосовно ринку.

4. Штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів.

5. Компенсаційні платежі за вибуття природних ресурсів із цільового використання або погіршення їхньої якості, спричинене діяльністю цих підприємств.

6. Плата підприємств за використання середовища для розміщення відходів виробництва.

Нормативи платежів за землю диференціюються за видами сільськогосподарських угідь, за типами рунтів і використовуються в нарахуванні кошторисної вартості об’єктів, що споруджуються на землях, вилучених із сільськогосподарського обігу. Нормативи платежів різняться залежно від землекористувачів: так, для промислових об’єктів за відведення орних земель і багаторічних насаджень платежі в 2 — 2,5 раза вищі, ніж за відведення кормових угідь, сіножатей і пасовищ.

Плата за вилучення землі містобудівництвом диференціюється по економічних районах з урахуванням людності міста.

Платежі за воду здійснюються промисловими підприємствами і комунальним господарством. Вони диференціюються по басейнах рік і коливаються в межах від 1,5 до 3 коп. за 1 м3 води.

Упродовж останніх десятиріч ціни на паливні ресурси в Україні були настільки низькими, що це призвело до збитковості вугільної промисловості. Крім того, електроенергія була тільки у 2,8 раза дорожчою від вугілля (у США — в 4,1 раза), а це сприяло впровадженню енергоємних виробництв.

До економічних методів управління процесом природокористування належать також платежі за забруднення. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. № 18, плата за забруднення навколишнього середовища встановлюється за:

 викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

 скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також у підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

 розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Розміри вказаних платежів встановлюються на підставі лімітів викидів і скидів забруднювальних речовин, що визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) щодо кожного інгредієнта в тоннах на рік. Ліміти розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначаються для підприємств як фізичний обсяг відходів по класах їх токсичності. Встановлюють їх органи Міністерства охорони навколишнього середовища України у формі видачі дозволів на викиди і скиди забруднювальних речовин і розміщення відходів. Ліміти викидів і скидів забруднювальних речовин встановлюються на 1 рік і доводяться до підприємств не пізніше 1 липня попереднього року.

За понадлімітні викиди і скиди забруднювальних речовин і розміщення відходів (понад ГДВ, ГДС) установлюються штрафні платежі — підвищений розмір плати порівняно з базовими нормативами плати (податками в межах від 1 до 5 разів).

Платежі за забруднення навколишнього природного середовища (крім розташованих у містах республіканського підпорядкування) перераховуються в таких розмірах: 70 % — до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища рад народних депутатів; 20 % — до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та обласних рад народних депутатів, 10 % — на рахунок республіканського позабюджетного фонду Мінприроди України.

Підприємства, розташовані в містах республіканського підпорядкування, платежі за забруднення навколишнього природного середовища перераховують: 90 % — до позабюджетних фондів охорони природи міських рад народних депутатів і 10 % — на рахунок республіканських позабюджетних фондів охорони природи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Критерієм для розрахунку платежів за забруднення є збитки від нього. Ці збитки проявляються рівночасно в моральному, соціальному, естетичному, натуральному, економічному аспектах. Але здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є тільки частиною, хоч і дуже вагомою, загальних збитків. Оцінка моральних і соціальних збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик.

Під економічними збитками від шкідливого впливу на навколишнє середовище відходів виробництва розуміють фактичні або можливі витрати народного господарства, виражені у вартісній формі, та витрати на компенсацію цих утрат. Забруднення навколишнього середовища призводить до виникнення двох видів витрат: на попередження впливу на забруднення середовища та на попередження впливу забрудненого середовища на них. Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів. Це може бути будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій, попередня обробка палива (наприклад, видалення сірки) тощо. Ці витрати зменшують економічні збитки.

Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки. Ці дві форми збитків виступають одна щодо одної як своєрідна альтернатива.

Економічні збитки — величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків: а) від погіршення здоров’я населення; б) комунальному господарству; в) сільському та лісовому господарству; г) промисловості. Сутність збитків од погіршення здоров’я населення полягає в недовиробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо. Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев’яних і металевих конструкцій, витрат на миючі засоби тощо. Збитки в сільському господарстві обумовлюються зниженням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, зниження врожайності сільськогосподарських культур, а по-друге — забруднення сільськогосподарської продукції. Урожайність зернових культур внаслідок забруднення зменшується на 20 — 25%, соняшнику — на 15 — 20 , овочів — на 15 — 30 %. У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби: лейкозом у 2, туберкульозом в 1,5, маститами в 1,9 раза вище, ніж в екологічно чистих районах. Знижується продуктивність худоби: наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13 — 14 % нижчі, ніж в умовно чистих господарствах.

Забруднення сильно позначається на лісовому господарстві: відомо, що забрудненням пошкоджено в Німеччині 35 % лісових масивів, в Австрії — 30 %. Збитки, що їх завдає атмосферне забруднення виробничим фондам, криють у собі збитки на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації обладнання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.

Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце посідає здоров’я населення (37,9 %), друге — комунальне й побутове господарство (31,7 %), третє — транспорт і промисловість (29,8 %); сільське господарство на останньому місці (0,6 %).

Економічні збитки розраховують у п’яти видах:

1) фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

3) відвернені, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

4) ліквідовані — та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

5) потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Економічні збитки від забруднення атмосфери нині розраховуються емпіричним методом.

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою 1:

,

де:  — питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу;

R — чисельність населення в зоні впливу підприємства;

— питомі збитки комунальному господарству, грн.;

— питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн.;

S — площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

Ф — вартість основних промислово-виробничих фондів, млн грн.;

— питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн грн. фондів.

Якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою 2:

,

де: f1 — коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдано збитків;

f2 — коефіцієнт, який враховує наведену висоту викиду;

— питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./т;

Мв — маса викиду в атмосферу, т/рік.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид забруднювальних речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням розмірів цих викидів і регулювальних коефіцієнтів.

Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою 3:

,

де: Зк — розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі — маса і-тої забруднювальної речовини, викинута в атмосферне повітря понаднормативно, в тоннах;

1,1П — базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднювальної речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

Аі — безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднювальної речовини;

Кт — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості;

Кзі — коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднювальною речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря виконується за формулою 4:

Мі = 0,0036 (Vi  Ci – Mді) Т,

де: Vi — об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела (м3/с);

Сі — середня концентрація і-тої забруднювальної речовини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахована як середня арифметична;

Mді — потужність дозволеного викиду і-тої забруднювальної речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т — час роботи джерела в режимі наднормованого викиду, в год.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення.

Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою 5:

де: l — коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону;

— питомі збитки від викиду 1 т забруднювальної речовини у воду;

Мс — маса викиду у воду, т/рік.

За наявності наднормативних скидів у гідросферу з порушенням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті визначаються за формулою 6:

,

де: V — витрати поворотних вод, м3/год;

Т — тривалість наднормованого скиду, год;

С — середня концентрація забруднених речовин у поворотних водах, г/м3;

Сд — дозволена концентрація для скиду забруднювальних речовин (ГДС), г/м3;

0,003 — базова ставка відшкодування збитків, у частках мінімальної заробітної платні за одиницю маси речовин;

Аі — показник відносної небезпечності речовин, визначуваний згідно з переліком ГДК шкідливих речовин;

n — величина мінімальної заробітної плати, грн.;

— коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта (додаток);

103 — коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

За самовільного використання води збитки розраховуються за формулою 7:

,

де: W — об’єми води за самовільного водокористування, м3;

Тар — діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 м3.

Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів визначається за формулою 8:

,

де: q — коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

— питомі збитки від викиду 1 т забруднювальних речовин на рунт;

Мв — маса викиду на рунт.

Ця формула використовується для підрахунків економічних збитків за використання землі під побутові, органічні відходи; якщо ж відходи пов’язані з небезпечними речовинами, Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України використовує методику визначення економічних збитків з урахуванням якості рунтів, токсичності речовини та глибини її просочування у рунт.

Основою розрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України «Про плату за землю» визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднювальної речовини у співвідношенні 10 : 3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі. Всю складність впливу забруднювальних речовин на земельні ресурси зведено до чотирьох груп небезпечності, основою для яких є показники гранично допустимих рівнів (ГДР) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин у рунті, мг/кг.

Отже, розмір відшкодування збитків (Рв.з) визначається за формулою 9:

Рв.з = А  ГдКзКн  Шезг ,

де: А — питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначувані як 0,5 Гд;

Гд — грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн. (див. формулу 10);

Кз — коефіцієнт, що характеризує вміст забруднювальної речовини (м3) в об’ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування;

Кн — коефіцієнт небезпечності забруднювальних речовин (додаток);

Шезг — показник шкали еколого-господарського значення земель (додаток).

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою 10:

,

де Пагр — грошова оцінка 1 м2 агровиробничої групи рунтів (грн./м2), визначувана за формулою 11:

,

де: Гу — грошова оцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн./м2;

Багр — бал бонітету агровиробничої групи рунтів земельної ділянки;

Бу — бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою 12
(за
Кз  1 він не враховується):

,

де: Озр — об’єм забруднювальної речовини, м3;

Тз — товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат із ліквідації забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0,2 м (орний шар);

Пд — площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Іп — індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднювальної речовини (додаток).

В Україні вже створено законодавчі основи охорони земельних ресурсів, але майже відсутній правовий та економічний механізми здійснення заходів із такої охорони. Діють хіба що три статті (52 — 54) Кодексу про адміністративні правопорушення: стягнення штрафів за псування й забруднення, порушення правил використання, неприведення тимчасово зайнятих земель у стан, придатний для їх використання за призначенням. При цьому розмір штрафів залежить не від ступеня завданої шкоди, а від факту погіршення якості земельних ресурсів.

У сучасній практиці фінансування витрат на здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів проводиться за рахунок коштів державного бюджету, підприємств та установ.

За рахунок коштів державного бюджету інвестуються переважно великі природоохоронні заходи загальноцільового призначення: державні програми ліквідації наслідків промислових аварій та стихійного лиха, державні територіальні й галузеві перспективні та поточні плани з охорони й відтворення природних ресурсів, державні плани й кошторис на ведення заповідного господарства в заповідниках, природних парках, пам’ятках природи, заказниках тощо. Капіталовкладення на ці заходи були завжди незначними, часто виділялися за залишковим принципом. Так, за період із 1973 р. по 1975 р. вони становили 917 млн крб., у 1976 — 1980 рр. — 1169 млн, у 1981 — 1985 рр. — 1864 млн, у 1989 р. — 510 млн крб. Підприємства та установи виділяють кошти на охорону та раціональне використання водних ресурсів, повітряного басейну, земель, мінеральних ресурсів.

Для фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища створюються державний та місцеві позабюджетні фонди (див. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

7.2. План семінарського заняття

1. Платежі за ресурси, їхні види, нормативи та критерії нарахування.

2. Платежі за забруднення, їхні види, критерії нарахування.

3. Збитки від забруднення довкілля. Види збитків. Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища.

4. Економічні збитки від забруднення атмосфери. Методи їх розрахунків за різних параметрів забруднення.

5. Економічні збитки від забруднення гідросфери та методи їхнього розрахунку в регіонах із різним рівнем водозабезпечення.

6. Економічні збитки від забруднення рунтів та методи їхнього розрахунку. Специфіка нарахування економічних збитків у разі вилучення сільськогосподарських угідь під відходи.

7. Інвестиційна політика в царині охорони довкілля в Україні.

8. Фонд охорони природи: джерела накопичення і напрями використання.

7.3. Термінологічний словник

Збитки — фактичні чи можливі економічні та соціальні втрати, що виникають унаслідок певних подій чи явищ, у тому числі змін природного середовища, його забруднення. З. виникають від прямого руйнування матеріальних цінностей, погіршення передумов ведення господарства і впливу на здоров’я людини. Вони можуть посилюватись із перебігом природних ланцюгових реакцій.

Збитки економічні — всі види збитків, що завдаються населенню, комунальному господарству, лісовому й сільському господарству, промисловості від забруднення навколишнього середовища; виражені у вартісній формі.

Збитки (завдані збитки) середовищу, що оточує людину — істотні, екологічно, соціально та економічно значимі його штучні зміни. Універсальної одиниці виміру таких збитків не існує. Нижньою соціальною межею збитків довкіллю є дискомфорт, що перешкоджає його нормальній діяльності чи порушує його спокій. Економічно такий поріг — зруйнування чи перешкода функціонуванню хоча б одного господарськи важливого об’єкта.

Збитки соціальні — збитки, що завдаються населенню забрудненням середовища проживання. Виражаються в підвищенні захворюваності населення, високій дитячій смертності, скороченні середньої тривалості життя.

Плата за забруднення середовища — грошове відшкодування підприємствами економічних збитків, завданих господарству та здоров’ю людей. Залежить від обсягу викидів та основних інгредієнтів. Підрозділяються на податки, якщо здійснені в межах гранично допустимого викиду і гранично допустимого скиду, і штрафні платежі, якщо перевищують ГДВ і ГДС. У деяких країнах за аварійних ситуацій штраф сплачується за кожну годину викиду. Плата за природні ресурси — грошове відшкодування природокористувачем суспільних витрат на пошуки, збереження, відновлення, вилучення і транспортування використовуваних природних ресурсів, а також потенційних зусиль суспільства з натурного відшкодування чи адекватної заміни ресурсу, який буде експлуатуватись у майбутньому.

7.4. Навчальні завдання

1. Користуючись даними таблиць 1 і 2 та формулою 1, знайдіть економічні збитки для промислового підприємства, вартість основних промислово-виробничих фондів якого становить 300 млн грн. і діяльність якого супроводжується концентрацією пилу в приземному шарі атмосфери: над промисловим майданчиком — 0,9 мг/м3 повітря, над населеним пунктом із населенням 300 тис. осіб — 0,45 мг/м3 повітря, а над полем і лісом загальною площею 100 га — 0,2 мг/м3 повітря.

Таблиця 1

ПИТОМІ ЗБИТКИ, ЗАВДАНІ ЗДОРОВ’Ю НАСЕЛЕННЯ (НА 1 ОСОБУ),
ЗАЛЕЖНО ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ ПИЛУ Й СІРЧАНОГО АНГІДРИДУ
В ПРИЗЕМНОМУ ШАРІ АТМОСФЕРИ, ГРН.

Питомі збитки

Питомі збитки

здоров’ю населення

комунальному господарству

здоров’ю населення

комунальному господарству

0,30

35

10

0,10

20

5

0,45

55

30

0,25

30

15

0,60

70

50

0,20

37

24

0,75

85

60

0,25

44

32

0,90

100

87

0,30

47

39

1,05

110

100

0,35

50

44

1,20

114

102

0,40

52

49

1,35

119

106

0,45

53

51

1,50

121

110

0,50

54

52

1,65

124

115

0,55

55

53

Таблиця 2

ПИТОМІ ЗБИТКИ СІЛЬСЬКОМУ І ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВУ
(на 1 га) ТА ПРОМИСЛОВОСТІ (на 1 млн грн. фондів)
ЗАЛЕЖНО ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ ПИЛУ

Питомі збитки

Питомі збитки

сільському і лісовому господарству, грн.

промисловості,
грн.

сільському і лісовому господарству, грн.

промисловості,
грн.

0,1

10

100

0,05

10

0,2

16

200

0,1

20

100

0,3

25

300

0,2

50

200

0,5

40

400

0,3

90

300

0,6

55

1200

0,4

105

450

0,9

70

2000

0,5

120

600

1,2

90

2900

0,6

135

700

1,5

120

3700

0,7

145

850

1,8

150

4500

0,8

160

1000

2. Користуючись формулою 2 і даними таблиць 3, 4 і 5, визначіть обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату, розташованому в населеному пункті людністю 380 тис. душ, який викидає в атмосферу на висоту 90 м 10 тис. т пилу, 7 тис. т сірчаного ангідриду і 18 тис. т оксиду азоту.

Таблиця 3

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА f1

Значення
коефіцієнта 1

Характеристика пункту, де розташовано об’єкт забруднення

1

2

0,1

для об’єкта, віддаленого від людських поселень, розміщеного на незручних для сільськогосподарського освоєння землях, які не мають цінності для збереження їх як ландшафтних і заповідних зон

0,3

для об’єкта, розташованого віддалік од людських поселень на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт

0,5

для об’єкта, розміщеного на території сільських населених пунктів

0,7

для об’єкта, розташованого на території міста з населенням до
100 тис. осіб

1,0

для об’єкта, розміщеного на території міста з населенням від 100 тис. до 500 тис. осіб

2,0

для об’єкта, розташованого на території міста з населенням понад 500 тис. осіб

Закінчення табл. 3

1

2

2,5

для об’єкта, розміщеного поблизу ландшафтних водоохоронних зон, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах та інших населених пунктах

3,0

для об’єкта, розташованого поблизу території курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, які охороняються державою, місць масового відпочинку людей

Таблиця 4

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА f2

Висота викиду, м

Коефіцієнт

0 – 15

1,5

16 – 40

1,3

41 – 80

1,0

81 – 150

0,7

151 – 220

0,3

221 – 300

0,15

Таблиця 5

ПИТОМІ ЗБИТКИ Зд ВІД ВИКИДУ 1 т
ТОКСИЧНОЇ РЕЧОВИНИ В АТМОСФЕРУ, грн./т

Токсичні речовини

Питомі збитки

Пил

120

Сірчаний ангідрид

150

Оксиди азоту

250

Фтористий водень та інші фтористі сполуки

1100

Оксид вуглецю

70

Вуглеводневі сполуки

80

3. Користуючись формулою 5 і таблицями 6 і 7, визначіть економічні збитки для підприємства, яке скидає в р. Південний Буг 40 тис. т завислих часток, 10 тис. т важких металів на рік, якщо в регіоні, де розташоване підприємство, баланс споживання і відведення води зводяться з незначним дефіцитом.

Таблиця 6

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА l

Величина
коефіцієнта

Характеристика району за водозабезпеченням

0,5

для районів, які не відчувають дефіциту у водних ресурсах

1,0

для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться без дефіциту

1,5

для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться з незначним дефіцитом

2,0

для районів, де водозабезпечення здійснюється з великих водосховищ

3,0

для районів, де скид стічних вод передбачено в малі річки за великого дефіциту води


Таблиця 7

ПИТОМІ ЗБИТКИ (Здв) ВІД 1 т ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН, грн./т

Забруднювальні речовини

Питомі збитки

Завислі частки

80

Важкі метали

400

Органічні сполуки

700

Кислоти і луги

950

4. Користуючись формулою 8 і таблицями 8 і 9, визначіть обсяг економічних збитків від існування сміттєзвалища поблизу м. Києва, яке поповнюється щорічно 50 тис. т відходів та існує 8 років.

Таблиця 8

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА q

Значення
коефіцієнта

Природні зони

0,5

для районів Полісся

0,7

для районів Лісостепу

1,0

для районів Степу

2,0

для зрошування сільськогосподарських угідь

Таблиця 9

ПИТОМІ ЗБИТКИ (Зд) ВІД 1 т ВІДХОДІВ

Забруднювальні речовини

Питомі збитки, грн.

Неорганічні відходи (в тому числі заводів мінеральних
добрив)

2

Органічні відходи

3

Відходи побутових сміттєзвалищ

3

5. Користуючись формулами 8 і 9, таблицями 10, 11 і 12 та схемою розрахунку відшкодування збитків унаслідок забруднення земель сільськогосподарського призначення нафтою (таблиця 13), визначіть обсяг збитків від аварії нафтопроводу, якщо відомо, що площа забруднення — 1200 м2, маса викиду нафти — 180 т, уся маса проникла в землю, об’єм нафти — 173 м3.


Таблиця 10

КОЕФІЦІЄНТИ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН (Кн)
ТА ВІДНОСНА ЩІЛЬНІСТЬ (Щ
зр) ЗА 20 С

Ступінь
небезпечності

Речовина

Показники щільності

Коефіцієнт

1. Надзвичайно
небезпечні

Бензопірен

Кадмій

Миш’як

Нафта

Ртуть

Свинець

Цинк

8,65

5,727

0,73 – 1,04

14,193

11,3

7,1

3

2. Дуже небезпечні

Барій

Бор

Кобальт

Мідь

Нікель

Хлорофос

3,5

8,7

8,9

8,9

2,0

3. Помірно небезпечні

Ванадій

Раундап

Стронцій

5,96

1,5

4. Малонебезпечні
та інертні

Будівельні відходи

Відходи флотації вугілля

Гній та гноївка

Комплексні добрива

Сірка

Папір

1,92 – 2,07

1

Таблиця 11

ШКАЛА ЕКОЛОГО-ГОСПОДАРСЬКОГО
ЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ (Шегз)

Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок та навколо водойм

5,0

Землі оздоровчого та рекреаційного призначення

4,5

Землі природоохоронного та історико-культурного призначення

4,0

Прибережні захисні смуги вздовж морів

3,5

Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу

3,0

Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу

1,0

Землі під житловою та громадською забудовою міст

0,8

Болота

0,5

Землі лісового фонду

0,3

Землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони

0,2


Таблиця 12

ІНДЕКС ПОПРАВКИ (Іп)

Глибина просочування (Гп), м

Іп

Глибина просочування (Гп), м

Іп

0 – 0,2

0,100

0 – 1,2

0,049

0 – 0,4

0,082

0 – 1,4

0,044

0 – 0,6

0,070

0 – 1,6

0,040

0 – 0,8

0,060

0 – 1,8

0,037

0 – 1,0

0,054

0 – 2,0

0,033

Таблиця 13

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ УНАСЛІДОК
ЗАБРУДНЕННЯ  ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ПРИЗНАЧЕННЯ НАФТОЮ

№ п/п

Показники

Позначення показника

Джерела одержання або розрахунок показника

Значення показника

1

2

3

4

5

1.

Площа забрудненої ділянки, м2

Пд

1200

2.

Вид земельного угіддя

рілля

3.

Глибина просочування забруднювальної речовини, м

Гп

1,7

4.

Забруднювальна речовина

нафта

5.

Вага забруднювальної речовини, т

Взр

180

6.

у тому

залишилося
на поверхні

7.

числі

проникло в землю

180

8.

Відносна щільність забруднювальної речовини, т/м3

Щзр

Таблиця 10

1,04

9.

Об’єм забруднювальної речовини, м3

Озр

173

10.

у тому

залишилося
на поверхні

11.

числі

проникло в землю

або

173

12.

Площі агровиробничих груп рунтів земельної ділянки за
шифрами, м
2

а) 15 г

б) —

в) —

Пагр

Із матеріалів

грошової оцінки

земель по

конкретних

1200


Закінчення табл. 13

1

2

3

4

5

13.

Бали бонітету агровиробничих груп рунтів земельної ділянки за шифрами

а) 15 г

б) —

в) —

Багр

65

14.

Бал бонітету 1 га сільськогосподарських угідь підприємства

Бу

42

15.

Грошова оцінка 1 м2 сільськогосподарських угідь, грн.

Гу

0,37

16.

Грошова оцінка 1 м2 агровиробничих груп рунтів за шифрами, грн.

а) 15 г

б) —

в) —

Гагр

0,57

17.

Грошова оцінка земельної ді-
лянки до забруднення, грн.

Гд

684

18.

Розмірна одиниця для розрахунків коефіцієнта забрудненості землі, м

Тз

Постійна величина

0,2

19.

Індекс поправки до витрат

Іп

Таблиця 12

0,039

20.

Коефіцієнт забрудненості землі (за Кз  1 він не враховується)

Кз

18,48

21.

Коефіцієнт небезпечності

Кн

Таблиця 10

3,0

22.

Показник шкали еколого-господарського значення земель

Шегз

Таблиця 11

1,0

23.

Показник доцільності ліквідації наслідків забруднення

А

Постійна величина

0,5

24.

Розмір відшкодування збиків, грн.

Рвв

А Гд Кз
Кн Шегз

18960

7.5. Завдання для перевірки знань

1. Які види платежів за ресурси впроваджено в практику природокористування України?

2. Які види платежів за забруднення навколишнього середовища вам відомі? Чим відрізняються податки від штрафних платежів?

3. Що є критерієм для нарахування платежів за ресурси і платежів за забруднення навколишнього середовища?

4. Які збитки від забруднення називають економічними? Які види економічних збитків використовуються у практиці управління та регулювання процесом природокористування?

5. Як розраховуються економічні збитки від забруднення атмосфери, якщо параметри забруднення виражені фоновою концентрацією?

6. Які методи застосовуються для визначення економічних збитків від забруднення атмосфери, якщо забруднення виражено масою викиду (в тоннах)?

7. Які методи використовуються для визначення економічних збитків від забруднення поверхневих вод?

8. Які методи використовуються для визначення економічних збитків від забруднення землі?

9. Як формуються державний і регіональні екологічні фонди?

Література

8; 9 — с. 3 — 34; 10 — с. 52 — 84; 16; 17, т. 3; 23 — с. 124 — 159; 24; 30 — с. 165 — 176; 31 — с. 123 — 133.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47335. Технология изготовления зубчатых колес 218 KB
  Зубчатые передачи, используемые в различных механизмах и машинах, делят на цилиндрические, конические, червячные, смешанные и гиперболоидные (винтовые и гипоидные).
47337. Україна і націоналізм 677 KB
  Так, нерозуміння себе стає основною проблемою сьогодення. Ми не завжди здатні пізнати істинну сутність всього людського єства, коли брат не розуміє брата, коли панує байдужість і невігластво...
47339. Анализ деятельности Пенсионного фонда РФ на примере Управления Пенсионного фонда по Находкинскому городскому округу 711 KB
  Этапы становления Пенсионного фонда РФ Этапы формирования системы пенсионного страхования в России Создание Пенсионного фонда Российской Федерации его структура задачи и функции Создание Пенсионного фонда РФ Задачи и функции Пенсионного фонда РФ Структура Пенсионного фонда РФ Правовое регулирование деятельности Пенсионного фонда Российской Федерации Глава 2. Анализ деятельности Пенсионного фонда РФ на примере Управления Пенсионного фонда по Находкинскому городскому округу 3. Гарантия прав российских граждан на пенсионное...
47340. Общая характеристика Судебника 198 KB
  Цель работы – комплексный анализ норм Судебника, для определения его значения в формировании единого правового пространства Российского государства. В качестве объекта исследования выступает российское законодательство второй половины XV века и тенденции его развития.
47343. Разработка системы защиты ИСПДн СКУД ОАО «ММЗ» с использованием биометрических данных 678 KB
  Под системой контроля и управлением доступа обычно понимают совокупность программно- технических и организационно-методических средств, с помощью которых решается задача контроля и управления помещением предприятия и отдельными помещениями, а также оперативный контроль за передвижением персонала и времени его нахождения на территории предприятия