20808

Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Методичні вказівки Природні ресурси це засоби існування людей не створені їхньою працею які містяться в природі. До них належать вода рунт рослинний і тваринний світ мінеральні ресурси тощо. Природні ресурси класифікують за: 1 їхнім призначенням виробничі та рекреаційні; 2 належністю до тих чи інших компонентів природи земельні лісові мінеральні; 3 вичерпністю вичерпні та невичерпні ресурси. Відновлювані ресурси це рослинний і тваринний світ а також деякі види мінеральних ресурсів зокрема кухонна сіль.

Украинкский

2013-08-01

45.5 KB

15 чел.

Тема 4. Еколого-економічні проблеми
використання природних ресурсів

4.1. Методичні вказівки

Природні ресурси — це засоби існування людей, не створені їхньою працею, які містяться в природі. До них належать вода, рунт, рослинний і тваринний світ, мінеральні ресурси тощо.

Природні ресурси класифікують за:

1) їхнім призначенням — виробничі та рекреаційні;

2) належністю до тих чи інших компонентів природи — земельні, лісові, мінеральні;

3) вичерпністю — вичерпні та невичерпні ресурси. Невичерпні, своєю чергою, поділяються на відновлювані, відносно відновлювані та невідновлювані.

Відновлювані ресурси — це рослинний і тваринний світ, а також деякі види мінеральних ресурсів, зокрема кухонна сіль. Відновлення таких ресурсів відбувається з різною швидкістю. Темпам споживання відновлюваних ресурсів мають відповідати темпи їхнього відновлення. Інакше відновлювані природні ресурси можуть стати невідновлюваними.

До відносно відновлюваних належать земельні, лісові та водні ресурси.

Невідновлювані ресурси — це такі ресурси, що зовсім не відновлюються або відновлюються значно повільніше, ніж відбувається їхнє використання людиною. До них належать мінеральні, паливні та мінерально-сировинні ресурси. Використання більшості з них призводить до їх вичерпання в давно освоєних регіонах, що зумовлює підвищення капітальних вкладень на приріст 1 т мінерального палива. Одним із основних напрямів раціонального використання мінеральних ресурсів є впровадження їхньої комплексної переробки, безвідходних і ресурсозберігальних технологій.

До невичерпних ресурсів належать космічні та кліматичні. Космічні ресурси — це сонячна радіація, енергія морських припливів. Надходження сонячної енергії залежить від стану атмосфери, рівня її забруднення.

Кліматичні ресурси — це повітря, енергія вітру, опади тощо.

4.1.1. Джерела та екологічні наслідки
забруднення атмосфери

Атмосферне повітря — невичерпний ресурс, але в окремих регіонах земної кулі він потрапляє під такий сильний антропогенний вплив, що виникає проблема якісного складу атмосфери, а надто у великих промислових центрах.

Основні антропогенні джерела забруднення атмосфери:

 теплове та енергетичне устаткування;

 промислові підприємства;

 сільське господарство;

 транспорт.

До атмосфери надходять газоподібні викиди, тверді частинки, радіоактивні речовини, волога. Під час перебування в атмосфері їхні температура, властивості й стан можуть істотно змінюватися. Ці зміни проявляються у вигляді випадання в осад важких фракцій, розпаду на компоненти, хімічних і фотохімічних реакцій. Внаслідок цього в атмосфері можуть утворюватися компоненти, властивості й поведінка яких не завжди відповідатиме вихідним даним.

До наслідків антропогенного впливу на атмосферу належать:

 підвищення концентрації СО і СО2;

 надходження до атмосфери сполук сірки;

 надходження малих газових сполук (фреонів, сполук азоту), сполук хлору і фтору;

 надходження додаткового тепла в атмосферу.

Зараз в атмосфері вміст СО2 порівняно невеликий — 0,033 % від загального її обсягу. Систематичні спостереження за СО2 в атмосфері Землі за допомогою надійних приладів було розпочато наприкінці 50-х років ХХ ст.

Нині існує більш як 10 станцій, які ведуть спостереження за концентрацією СО2. За останні 25 років його вміст зріс на 8, 9 %, а за 100 років — на 20 %.

У природі постійно відбувається обмін вуглекислим газом завдяки кругообігові вуглецю в системах:

1) атмосфера — гідросфера, поглинання СО2 гідросферою дорівнює його виділенню;

2) атмосфера — біота, СО2 поглинається зеленими рослинами за фотосинтезу, який супроводжується виділенням кисню. З відмиранням рослин унаслідок окислення організмів і продукції їхньої життєдіяльності вуглець знову повертається в атмосферу і гідросферу. Швидкість кругообігу — 10 років. Цикл замкнений;

3) атмосфера — літосфера — велика кількість СО2 безпосередньо виділяється в атмосферу через вулканічні виверження, з гарячими та мінеральними джерелами. Але вони повертаються з утворенням карбонатних порід. Проте час круговороту — тисячі років. Цикл незамкнений, що приводить до змін клімату на землі.

Збільшення СО2 в атмосфері за 100 років на 20 % зумовлено двома причинами: 1) вирубування лісів; 2) збільшення викидів СО2 через згорання палива.

Загальний обсяг СО2, що надходить в атмосферу, становить 5 — 1015 г вуглецю на рік. В атмосфері лишається лише половина цієї кількості, 30 % розчиняється у водах Світового океану, 20 % засвоюється біотою Землі.

Наслідки: 1) коливання прозорості атмосфери; 2) підвищення температури на 0,4 — 0,6 С.

У перспективі це приведе до потепління клімату. Можливі зміни річкового стоку в Європі — зменшення його на 20 % і збільшення від 10 до 20 % стоку Східного Сибіру.

Викиди сполук сірки — SO2, SО3 і H2S є найбільш токсичними.

Під впливом SO2, SО3 та їхніх похідних відбувається руйнування хлорофілу в листках рослин, сповільнюється ріст рослин, зменшується врожайність сільськогосподарських культур, а через високі дози рослини гинуть.

Кислотні дощі спричинюють підвищення кислотності рунтів. Сполуки сірки прискорюють процеси корозії металів, руйнування споруд.

Пил сприяє погіршенню клімату міст, зменшує прозорість атмосфери, збільшує кількість днів у місті з туманами.

До малих сполук — забруднювачів атмосфери відносять фреони, що їх використовують у холодильній промисловості та для приготування фарб, сполуки азоту, хлору і фтору. Сполуки азоту надходять також від транспорту, промислових об’єктів, через застосування мінеральних добрив, а сполуки хлору і фтору — від ядерних вибухів.

Товщина озонового шару за останні роки скоротилася в середньому на 2,5 %.

Діє Міжнародна угода про скорочення використання фреонів до 1998 р. на 50 %, але цього недостатньо.

Вміст озону в Північній півкулі над широтним поясом, що проходить через Дублін і Москву, 1988 р. був на 8 % меншим, ніж 1969 р.

Виробництво тепла людством становить у середньому 0,006 % від загальної його кількості. Такий показник може стати причиною підвищення середньої температури лише на 0,01 С. У перспективі, навіть зі збільшенням виробництва енергії у світі в 10 — 20 разів, температура підвищиться на 0,2 — 0,3С. Проте в центральних містах надходження антропогенного тепла в декілька разів перевищує кількість енергії, яку вони дістають від сонця. Навіть у невеликих містах це надходження становить від 10 до 100 %.

4.1.2. Водні ресурси

Запаси прісної води на земній кулі (97 % усіх її запасів знаходиться в морях і океанах) обмежені. Вони становлять лише 3 %, з них 2 % — в полярних льодовиках, і тільки 1 % знаходиться в рідкому стані, придатному для використання.

Україна належить до регіонів, не забезпечених у достатній кількості прісною водою за існуючих антропогенних навантажень. Запаси місцевих водних ресурсів на одного жителя України в середньому майже в 30 разів менші, ніж у Росії.

Так, якщо в середньому по країнах СНД на душу населення припадає 19,6 тис. м3 на рік, у Росії — 30,6, то в Україні — 1,2 тис. м3.

Украй недостатньо забезпечені водою південні та східні області, які особливо потребують води і через розвинену промисловість, і через значну концентрацію міст. Це — Донецька, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, де на душу населення припадає води в 15 — 20 разів менше, ніж в інших областях. У засушливі роки ці показники ще нижчі.

На сьогодні у світі понад 1 млрд осіб споживає воду, яка не відповідає санітарним нормам. Через забруднену воду, згідно з розрахунками американських учених, щорічно помирає до 10 млн осіб.

Промислове використання водних ресурсів разом із комунальним перевищує 40 %.

Інтенсивність використання водних ресурсів набагато перевищує процес їх відновлення в біосфері. Щорічно водозабір становить 3500 км3, а скид неочищених промислових стоків — 160 км3; це призводить до забруднення понад 12 %, а в промислово розвинених країнах — до 25 % річного стоку.

В Україні забір води в 90-х роках становив 34 км3, а скид — 20,6 км3. Якщо така тенденція збережеться до 2000 р., виникнуть великі проблеми забезпечення прісною водою багатьох населених пунктів.

До особливо водомістких галузей промисловості належать металургійний і паливно-енергетичний комплекси, хімічна, нафтохімічна і целюлозно-паперова галузі промисловості. Так, на виготовлення 1 т паперу витрачається до 1000 м3 води, 1 т сталі — 300, 1 т синтетичного каучуку — 2800, 1 т нікелю — 4000 м3.

Сучасна теплова електростанція потужністю 1 млн кВт/год потребує протягом року 1,5 км3 води, атомна — 3 км3. Масштаби ці дуже великі, адже виробництво електроенергії подвоюється кожні 10 — 15 років. Одним із найпоширеніших засобів зменшення забруднення промислових стоків є очисні споруди. Але зараз їхня вартість становить 70 — 100 % та більше від загальних капіталовкладень у промисловий об’єкт. Та й за наявності очисних споруд домогтися повного очищення неможливо. Навіть максимально ефективні споруди на промислових об’єктах знешкоджують лише 10 — 15 % токсичних речовин. При цьому в промислових стоках залишаються вуглеводневі сполуки — хлорбензол, ізопрен, циклогексан, що їх досі не навчилися знешкоджувати.

Підвищення ступеня очищення стоків з 85 до 95 % збільшує затрати у 2 рази, а понад 95 % — у 10 разів на кожний відсоток підвищення ефективності очисних споруд.

Сільське господарство є найбільшим водокористувачем — від 60 до 85 % сумарного водозабору, одначе 3/4 його витрачається безповоротно.

З інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, а надто з такими її напрямами, як хімізація і меліорація, велика кількість добрив і пестицидів надходить до річок, озер, потрапляє в підземні води. Винос пестицидів із зрошуваних полів становить до 4 % від унесеної кількості.

Особливу проблему становить забруднення природних вод біогенними речовинами, а надто азотними. У світі щорічно в навколишнє середовище надходить понад 50 млн т нітратів.

В Україні щороку в річки та водойми змивається в середньому 120 млн т рунту, а це — 240 тис. т азоту, 120 тис. т фосфору, 2,4 млн т калію.

В Україні функціонує понад 45 тис. ферм і комплексів тваринництва. Річковий об’єм становить 300 млн м3 і вміщує до 1,5 млн т азоту; понад 10 % його надходить до природних водойм, просочується в підземні горизонти.

Значним водокористувачем є й комунальне господарство.

У середньому за добу в країнах СНД житель споживає 250 л води; у країнах Західної Європи — 100 — 300 л, в Україні — 270, у деяких містах — Херсоні, Одесі, Донецьку, Харкові, Маріуполі, Рівному — понад 400, а в Дніпропетровську, Львові, Києві, Луганську, Севастополі, Запоріжжі — 450 — 550 л.

Комунальні стоки великих міст — небезпечне джерело забруднення водойм побутовою хімією, миючими засобами; крім того, окрему проблему становить бактеріологічне забруднення, що його несуть стоки міських каналізаційних систем.

Одна з найпоширеніших проблем раціонального використання водних ресурсів країни — проблема малих річок. В Україні їх 22,5 тис., в їхніх басейнах формується понад 60 % водних ресурсів. Їхня протяжність 100 тис. км. До найважливіших проблем малих річок України належать:

1. Замулення внаслідок розорювання заплав і вирубування лісових смуг. Нині в Україні замулені та потребують розчищення 300 тис. км. Вартість його досить висока: за 1 км — 130—180 тис. грн. Роботи централізовано не фінансуються, ведуться епізодично, в основному за рахунок сільськогосподарських підприємств.

2. У малі річки потрапляє велика кількість хімічних добрив, оскільки 3,5 тис. складів мінеральних добрив та отрутохімікатів не відповідають санітарним нормам і знаходяться просто неба.

3. Значне забруднення тваринницькими комплексами.

4. У басейнах малих річок розташовано 180 полів фільтрації цукрових заводів.

5. Склалася ганебна традиція створювати на берегах річок звалища для сміття.

6. Особливо значне забруднення малих річок у промислових районах.

В Україні це — Сіверський Донець, де вміст фенолів перевищує допустиму норму в 10 разів, Інгулець — у 45 разів.

Способи раціонального використання водних ресурсів:

1. У промисловості — впровадження водооборотних систем. Замкнені цикли промислового водокористування дають можливість повністю ліквідувати стоки, а свіжу воду добирати лише на повернення втрат води. В Україні вже діють 150 таких виробництв.

2. Впровадження нових радикальних технологій зі зменшеним споживанням води.

3. Через брак коштів створювати системи ліквідації промислових стоків поетапно, насамперед на тих підприємствах, які дають найбільше забруднення. Приміром, створення водооборотних систем на лісокомбінатах Закарпаття вимагало близько 10 млн грн. Коли розділили каналізацію і дуже забруднену воду, збагачений висококонцентрованими фенолами розчин почали спалювати, зменшивши в такий спосіб забруднення за мінімальних затрат.

4. У сільському господарстві — дотримання норм зрошення.

4.1.3. Земельні ресурси

Збільшення антропогенних навантажень на земельні ресурси нашої планети, зумовлене зростанням населення та НТП, призвело до того, що площа земельних ресурсів, яка припадає на душу населення, скорочується щорічно на 2 %, а площа сільськогосподарських угідь — на 6 — 7 %.

15 років тому на душу населення Землі припадало 0,5 га, зараз — 0,35 га. Якщо під цим кутом зору розглядати окремі країни, то в Канаді ця цифра становить 1,4 га, у США — 0,63, у ФРН — 0,15, у Японії — 0,04, в Україні — 0,70 га.

Хибне уявлення про невичерпність сільськогосподарських угідь зумовлює вилучення значних площ із сільськогосподарського виробництва. Так, площа, освоювана під забудівлю міст, поселень і промислових підприємств, подвоюється в країнах СНД кожні 15 років.

2000 водосховищ затопили 10 млн га. Загальна площа земельних ресурсів, де рунтовий покрив зруйновано, досягає 2 млрд га.

В Україні лише за період з 1986 р. по 1996 р. площа орних земель скоротилася на 24, 8 тис. га.

Земельний фонд України становить 60 355 тис. га. Переважання родючих земель, висока густота населення та особливості розвитку сільського господарства, що склались історично, обумовили високий рівень освоєності земельного фонду. Так, питома вага сільськогосподарських угідь становить 70,3 %, а орних земель — 56,9 %; це відповідно у 2,6 і 5,6 раза вище, ніж у середньому по СНД.

Розміщення і структура сільськогосподарських угідь на території України визначаються природно-кліматичними та економічними умовами виробництва. Так, питома вага сільськогосподарських угідь в областях Полісся — 35 %, тоді як на півдні Степу — 74 %. В останні роки у структурах сільськогосподарських угідь зменшилася частка орних земель завдяки створенню багаторічних насаджень, пасовищ, перелогів і сіножатей.

Надмірна розораність території та величезний вплив діяльності людини призвели до порушення природного процесу рунтоутворення, до ерозійних процесів. За рахунок сільськогосподарських угідь зростає площа земель, що відводяться під об’єкти промислового, міського водногосподарського і гідротехнічного будівництва. Особливо низький рівень землезабезпечення спостерігається в Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де на душу населення припадає сільськогосподарських угідь удвічі менше, ніж у середньому в Україні.

Нині 4 % території України вкрито водою, в тому числі 2,1 % — штучними водоймами.

У ХХ ст. антропогенне навантаження на земельні ресурси різко зросло. Було збільшено посівні площі, парк сільськогосподарських машин, внесення мінеральних добрив, а врожайність зернових збільшилась тільки у 2,5 раза. Головна причина — те, що інтенсивні технології сільського господарства зайшли в суперечність із функціонуванням екосистем, порушили природний кругообіг речовин та енергії в них.

4.1.4. Лісові ресурси

Екологічна роль лісу в десятки разів перевищує вартість деревини.

У біосфері ліс виконує унікальні функції: він поглинає СО2, поставляючи понад 50 % кисню. Ліс сприяє збільшенню запасів підземних вод, зберігаючи вологу атмосферних опадів; завдяки лісові поверхневі води отримують рівномірне живлення підземними водами. Зменшуючи поверхневий стік, ліси уповільнюють водну і вітрову ерозію рунтів. Так, спостереження в Лісостепу показали, що шар рунту потужністю 18 см змивається на орних землях за 70 років, на луках, де різнотрав’я, — за 3 тис. років, а під лісом зберігається тисячоліття. Крім того, в лісових районах практично не відбувається замулювання річок, ставків, водосховищ.

Ліс впливає як на мікроклімат (особливо міст), так і на клімат усієї планети. Вплив на глобальні кліматичні процеси тропічних лісів можна порівняти хіба що з океаном. Їх вирубування (300 млн га, а за останні 30 років — 180 млн га) призвело до виникнення пустель на величезних територіях.

Світове господарство споживає від 2,3 до 2,5 млрд м3 деревини. Промисловість використовує 50 %, 48,6 % — як паливо.

Україна належить до лісодефіцитних держав. Залісеність її території — 14,2 %. У степових областях вона становить 2 — 4 %, в Закарпатській області — 49,7, в Івано-Франківській — 39,6, у Львівській — 25,5, у Чернігівській — 28,8, у Рівненській — 36,1, у Житомирській — 49,7, у Волинській — 29,2 %. Промислове використання лісових ресурсів створює низку проблем. Через відсталі технології вихід готової продукції залишається низьким. Так, проти США у нас вихід паперу, картону і фанери — у 5 — 10 разів менше. На всіх стадіях заготівлі втрачається 40 % деревини.

4.1.5. Мінеральні ресурси

70 % промислової продукції виробляється з мінеральних ресурсів.

Промислово розвинені країни імпортують сировину. США 50 % потреб у сировині задовольняють за рахунок імпорту.

Україна належить до держав із середньою забезпеченістю мінеральними ресурсами. Вона має великі запаси залізних руд, до того ж високої якості, марганцевих і титанових руд, сірки, каоліну. Водночас забезпеченість потреб народного господарства України власною нафтою становить 8 %, природним газом — 22 %, вугіллям — 95 %. Вона змушена довозити алюмінієву, свинцево-цинкову, мідну сировину, а також апатити, фосфорити. Висока собівартість видобутку донецького вугілля стала одним із чинників економічної кризи в державі. Через відсталі технології, вкрай повільне впровадження комплексної переробки сировини значна її частина втрачається, забруднюється навколишнє середовище. Нерозважлива орієнтація на видобуток первинних ресурсів призвела до втрат ефективності переробних ланок економіки.

4.1.6. Рекреаційні ресурси

До рекреаційних ресурсів належать території та окремі об’єкти, що можуть бути використані для відпочинку і лікування людей, відновлення їхніх фізичних і духовних сил. За виконуваними функціями їх поділяють на: місцевого значення; обласного; республіканського та міжнародного.

В Україні найбільше значення мають рекреаційні ресурси Криму, Карпат, приморські території Одеської, Миколаївської, Донецької областей. Для кожної рекреаційної території важливою є її рекреаційна місткість, обумовлена природно-ресурсним потенціалом регіону. Вона розраховується за кількістю відвідувань на рік, добу. Стійкість природної системи відносно рекреаційного впливу визначається щільністю відпочиваючих на ділянках рекреаційних зон.

У рекреаційних регіонах недопустиме розміщення екологічно небезпечних виробництв, оскільки їхні відходи позначаються на якості рекреаційних ресурсів.

4.2. План семінарського заняття

1. Природні ресурси та їх класифікація.

2. Проблеми раціонального використання земельних ресурсів і способи їх вирішення.

3. Проблеми раціонального використання водних ресурсів і способи їх вирішення.

4. Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу.

5. Екологічні проблеми використання лісових ресурсів.

6. Специфічні особливості використання рекреаційних ресурсів.

4.3. Термінологічний словник

Водні ресурси — ресурси прісної води, що знаходяться в межах гідросфери Землі та репрезентовані слабомінералізованими, стоячими й поверхневими водами, а також водами, що містяться в льодовиках.

Земельні ресурси — землі, що систематично використовуються або придатні для використання в конкретних господарських цілях. Розрізняють: а) ресурси сільськогосподарських угідь (орні, пасовища, сіножаті, багаторічні насадження); б) ресурси орних земель; в) весь земельний фонд.

Лісові ресурси — 1) лісові багатства, до складу яких входять деревина і продукти побічного користування лісом, тобто об’єкти лісового промислу, лісового господарства і лісової промисловості; 2) лісові багатства у поєднанні з суспільно корисними і захисно-рекреаційними функціями лісу.

Мінеральні ресурси — всі придатні для споживання речовини частки літосфери, що використовуються як мінеральна сировина чи джерела енергії.

Рекреаційні ресурси — частина природних ресурсів, що забезпечують відпочинок як засіб підтримування й відновлення працездатності та здоров’я людини.

Рекультивація земель — комплекс заходів, спрямованих на відновлення продуктивності порушених земель, а також на поліпшення умов навколишнього середовища.

Річка мала — річка протяжністю до 100 км зі стоком, який має площу водозбору від 1 до 2 тис. км2.

4.4. Навчальні завдання

1. Проаналізуйте дані таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл водних ресурсів Землі
за їх місцезнаходженням

Питома вага у світових запасах, %

від загальних
запасів

від запасів
прісних вод

1. Світовий океан

361,3

1338 000

96,5

2. Підземні води

134,8

23 400

1,7

   в т. ч. прісні

10 530

0,76

30,1

3. рунтова волога

82,0

16,5

0,001

0,05

4. Льодовики і постійні сніги

16,2

26 064

1,74

68,7

5. Води прісних озер

1,24

91,0

0,007

0,26

6. Води річок

148,2

2,1

0,0002

0,006

7. Вода в атмосфері

510,0

12,9

0,001

0,04

8. Загальні запаси води

1 385 984,6

100,0

9. Загальні запаси прісної води

35 029,2

2,53

100,0

Визначіть, як розподіляються прісні води землі за місцезнаходженням.

2. Проаналізуйте швидкість водообміну на планеті (таблиця 2).

Таблиця 2

Швидкість водообміну

Світовий океан

2500 років (повне переміщування води — 63 роки)

Підземні води

1400 років

рунтова волога

1 рік

Полярні льодовики і постійний сніговий
покрив

9700 років

Льодовики гірських районів

1600 років

Підземні води багаторічної мерзлоти

10 000 років

Води озер

17 років

Води боліт

5 років

Води в руслах рік

16 років

Волога в атмосфері

8 років

3. Підготуйте реферати на тему:

 Природні ресурси та проблеми вичерпності окремих видів природних ресурсів.

 Проблеми раціонального використання водних ресурсів у промисловості й комунальному господарстві та способи їх вирішення.

 Проблеми раціонального використання водних ресурсів у сільському господарстві та способи їх вирішення.

 Проблеми малих річок України, причини виникнення і способи їх вирішення.

 Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів.

 Лісові ресурси, їхня роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери.

 Основні способи раціонального використання лісових ресурсів у промисловості.

 Особливості розміщення галузей народного господарства в рекреаційних районах.

 Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу та способи їх знешкодження.

4.5. Завдання для перевірки знань

1. Дайте визначення природних ресурсів. Які ресурси належать до відновлюваних, відносно відновлюваних, невідновлюваних і невичерпних. Наведіть приклади.

2. Яка різниця в поняттях «земельний фонд» і «сільськогос–подарські угіддя»? Що таке розораність території та як вона впливає на ерозійні процеси?

3. Дайте визначення водним ресурсам. Яка частка прісних вод на Землі? Чому в багатьох регіонах земної кулі, в тому числі в Україні, водні ресурси обмежують розвиток продуктивних сил?

4. Як забезпечена Україна водними ресурсами?

5. Назвіть проблеми малих річок України.

6. Яка роль лісу в біосфері Землі? Чи достатня лісистість території України для відновлення природного функціонування екосистем?

7. Які причини руйнування озону в біосфері?

8. Що таке парниковий ефект та які причини його виникнення?

9. У чому причина кислотних дощів? До яких наслідків вони призводять?

10. Які галузі народного господарства доцільно розміщувати в рекреаційних районах і чому?

Література

2 — с. 72 — 82; 129 — 254; 23 — с. 3 — 29; 26; 33 — с. 112 — 154; 35 — с. 56 — 123; 36 — с. 12 — 40.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71042. Дослідження напівпровідникових діодів 917 KB
  Зі збільшенням прямої напруги прямий струм швидко зростає так як концентрація основних носіїв велика і може перевершити максимально допустиме значення. У відкритому стані спад напруги на pn переході невеликий і складає. При зростанні зворотної напруги зворотний струм швидко досягає насичення і майже не змінюється.
71043. Дослідження напівпровідникового стабілітрона 174 KB
  Дослідним шляхом зняти вольтамперну характеристику стабілітрона визначити його параметри порівняти з довідковими даними і дослідити вплив навантаження на точність стабілізації напруги стабілітроном. Короткі теоретичні відомості Стабілітронами називають напівпровідникові діоди призначені для стабілізації напруги.
71044. Дослідження характеристик біполярного транзистора 608.5 KB
  Експериментальним шляхом зняти статичні вольтамперні характеристики біполярного транзистора увімкненого з загальним емітером; визначити за цими характеристиками його h параметри та освоїти методику вимірювання параметрів транзисторів за допомогою тестера.
71045. Дослідження тиристорного регулятора напруги 496 KB
  Вивчити роботу тиристора в схемі регулювання напруги. Прослідкувати за зміною форми напруги при зміні кута керування. При підвищенні прикладеної напруги струм через динистор спочатку майже не змінюється аж поки напруга не досягне критичного значення рівного напрузі вмикання.
71046. Назначение IP-адресов. Маски подсети 852 KB
  Одной из наиболее важных тем при обсуждении стека TCP/IP является IP-адресация. IP-адрес представляет собой числовой идентификатор, присваиваемый каждому компьютеру сети IP. Он отражает расположение устройства в сети. IP-адрес является программным, а не аппаратным адресом — последний \"зашит\" в компьютере или плате сетевого интерфейса.
71047. Технология приготовления блюда Тефтели рыбные с гарниром и соусом и кондитерского изделия Рулет бисквитный фруктовый 790.59 KB
  Организация рабочих мест при приготовлении кондитерского изделия. Организация рабочих мест при приготовлении блюда. Подбор необходимого технологического оборудования и производственного инвентаря, используемого для приготовления блюда. Характеристика рабочих мест для приготовления кондитерского изделия.
71048. Изучение методов измерения: прямого преобразования и замещения 159 KB
  Целью работы является изучение методов измерения: дифференциального, прямого преобразования, замещения и их экспериментальное сравнение. При выполнении лабораторной работы студент должен: Знать: цель и содержание предстоящей работы, порядок ее выполнения и основные теоретические положения по данной теме.
71049. Изучение методов измерения: компенсационного, прямого преобразования и замещения 471 KB
  На панели лабораторного стенда установлена монтажная плата с сопротивлениями измерительного моста которые намотаны манганиновой проволокой что обеспечивает независимость их значений от влияния окружающей температуры. На лицевой панели стенда также установлен микроамперметр...