20818

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ХОДІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Контрольная

Педагогика и дидактика

Розробити систему критеріїв та показників дослідження складових естетичної свідомості (мотивації щодо участі в естетичній діяльності та рівня знань щодо естетичної краси слова першокласників на уроках навчання грамоти). Отримати дані про наявний рівень мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, знань учнів про естетичну красу слова.

Украинкский

2014-11-30

305 KB

9 чел.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ  ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ХОДІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

1. Результати констатувального етапу педагогічного експерименту

Згідно з метою та гіпотезою дослідження було сформульовано такі завдання експериментальної частини:

  1.  Розробити систему критеріїв та показників дослідження складових естетичної свідомості (мотивації щодо участі в естетичній діяльності та рівня знань щодо естетичної краси слова першокласників на уроках навчання грамоти).
  2.  Отримати дані про наявний рівень мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, знань учнів про естетичну красу слова.

Розробити систему завдань та вправ для реалізації запропонованих нами педагогічних умов організації естетичного виховання в першому класі на уроках навчання грамоти та випробувати її у ході формувального етапу педагогічного експерименту в експериментальній групі.

Перевірити рівень сформованості в першокласників мотивації щодо участі в естетичній діяльності, рівень сформованості знань про естетичну красу слова на контрольному етапі педагогічного експерименту.

Для втілення гіпотези нами було використано такі методи дослідження:

  1.  Педагогічний експеримент.
  2.  Анкетування.
  3.  Спостереження.
  4.  Опитування дітей.
  5.  Аналіз учнівських робіт.
  6.  Математична обробка результатів.

Педагогічний експеримент проводився у 2013-2014 навчальному році в ході переддипломної практики на базі Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 151Харківської міської ради Харківської області. Школа розташована у міській зоні. Більшість сімей повні, з однією дитиною.

З метою визначення особливостей здійснення естетичного виховання молодших школярів в школі № 151 нами було проведене анкетування 8 вчителів школи першого ступеня. Педагогам було запропоновано відповісти на такі запитання:

  1.  Які педагогічні чинники, на Вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі?
  2.  Які форми і методи роботи з учнями є ефективними в процесі здійснення естетичного виховання і як часто Ви їх використовуєте на уроках?
  3.  Які засоби естетичного виховання частіше всього Ви використовуєте у своїй роботі?
  4.  Які труднощі виникають у Вас у процесі естетичного виховання учнів у ході уроків?

Серед педагогічних чинників, що сприяють підвищенню рівня естетичного виховання учнів, частіше педагоги називали: врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів; гуманізацію відносин у системі «вчитель-учень»; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності молодших школярів, прогнозування й моделювання естетичної свідомості учнів.

В результаті аналізу одержаних результатів виявлено, що більшість учителів (75%) використовують традиційні, «стандартні» форми і методи естетичного виховання; інтерактивні форми роботи використовує 25% вчителів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці.

Серед засобів здійснення естетичного виховання увага вчителів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі художніх творів, розташованих у підручниках, постійному контролі знань учнів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються «традиційних» форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.

Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури учнів багато вчителів пов`язують із недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (37,5%), перевантаженням програм (62,5%). Серед труднощів зазначають відсутність технічних засобів навчання, методичної літератури.

Отже, у педагогічному експерименті було представлено 2 учнівські колективи. В експерименті брали участь 63 учня перших класів. Дані класи працюють за однаковими програмами з предмету «Навчання грамоти».

Було виділено: експериментальну групу Е (31 особа) – учнівський колектив, у навчанні якого були цілеспрямовано реалізовані визначені нами педагогічні умови здійснення естетичного виховання першокласників в ході уроків навчання грамоти; контрольна група К (32 особи) – учнівський колектив, в якому здійснювалося естетичне виховання за традиційною системою в ході уроків навчання грамоти.

З метою визначення певних особливостей досліджуваних класних колективів було проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. Він підпорядковувався розв’язанню таких завдань:

1. Розробити критерії та показники дослідження.

2. Визначити наявний рівень сформованості естетичної свідомості учнів контрольної та експериментальної груп за даними критеріями.

У якості критеріїв нами було обрано: віковий склад учнів досліджуваних груп, досвід відвідування ними дошкільних закладів освіти учнями контрольної та експериментальної груп, рівень сформованості мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, рівень сформованості знань учнів про естетичну красу слова.

Особливості досліджуваних груп за віковим складом представлено в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Склад досліджуваних груп за віковою ознакою (у %)

Група

З них

Е (31 особа)

К (32 особи)

Шестирічні учні

54,8

59,4

Семирічні учні

45,2

40,6

Всього

100

100

Визначено, що досліджувані групи були схожими за віковою ознакою.

Ефективність естетичного виховання, певною мірою, обумовлена тим, наскільки цілеспрямовано реалізується принцип наступності в цій роботі. Було припущено, що діти, які відвідували дошкільні заклади освіти, мають певну перевагу в знаннях та уміннях щодо естетичної діяльності у порівнянні з першокласниками, що отримували відповідний досвід вдома.

Характеристику досліджуваних груп за ознакою наявності або відсутності досвіду навчання у дошкільних закладах відображено у табл.2.2.

Таблиця 2.2

Склад досліджуваних груп за ознакою відвідування дошкільних закладів освіти (у %)

Група

З них

Е (31 особа)

К (32 особи)

Учні, які відвідували дошкільні заклади освіти

96,8

100

Учні, які не  відвідували дошкільні заклади освіти

3,2

0

Всього

100

100

Виявлено, що досліджувані групи були приблизно однаковими за даним критерієм.

Нами було досліджено рівень сформованості у молодших школярів мотивації щодо участі в естетичній діяльності на уроках навчання грамоти.

З цією метою, нами було розроблено систему показників.

Рівні сформованості мотивації щодо естетичної діяльності:

- високий – учень розуміє необхідність естетичної діяльності, виявляє інтерес до роботи, яка приносить естетичну насолоду;

- середній – учень розуміє необхідність естетичної діяльності, не завжди виявляє інтерес до роботи, яка приносить естетичну насолоду;

- низький – учень не може сформулювати власну позицію щодо необхідності естетичної діяльності, пасивний при роботі з естетичним спрямуванням.

Для з’ясування рівня сформованості у першокласників мотивації щодо участі в естетичній діяльності було проведено індивідуальне опитування. Запропоновані учням питання наведено у Додатку А.

За результатами індивідуального опитування та спостережень за роботою учнів нами було складено табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Характеристика сформованості у молодших школярів мотивації щодо участі в естетичній діяльності на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

з/п

Рівні сформованості  мотивації

Е (31 особа)

К (32 особи)

1

Високий

22,6%

28,1%

2

Середній

54,8%

50%

3

Низький

22,6%

21,9%

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності в учнів обраних груп був приблизно однаковим.

Враховуючи те, що процес організації естетичного виховання в першому класі спирається на знання, отримані учнями у дошкільний період, було визнано за необхідне з’ясувати рівень їх знань щодо естетичної краси слова.

Нами було проведено індивідуальне опитування учнів обох груп із метою виявлення знань про естетичну красу слова на даному етапі. Запропоновані першокласникам питання наведено у Додатку Б. До опитування входило 10 запитань. Після опитування виставлялася оцінка у балах. За кожну відповідь на запитання дитина могла здобути такі бали:

«0» – за неправильну відповідь (або її відсутність);

«1» – за правильну непоширену однозначну відповідь;

«2» – за правильну поширену відповідь.

Результати виявлення рівня знань про естетичну красу слова учнів досліджуваних груп наведено у Додатках В, Г.

Середній рівень сформованості знань учнів обох груп щодо естетичної краси слова визначали за формулою:

N сер. = х 100%, де

N сер.– середній показник рівня сформованості знань учнів

n1 – загальна сума балів

n2 – максимальна кількість балів

Середній рівень сформованості знань учнів у контрольній групі:

N сер. = х 100% = 41,7%    

Середній рівень сформованості знань учнів в експериментальній групі:

N сер. = х 100% = 40,3%  

Після проведення підрахунків виявлено, що вихідний рівень знань у дітей обох груп майже однаковий. Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань учнів представлено на рис. 2.1.

Крім того, у процесі спостережень у ході уроків та вивчення учнівських робіт нами було виявлено, що учні цих класів мають приблизно однакові показники навчальної успішності, дисципліни, ставлення до навчання, а вчителі, що працюють з ними, – рівні педагогічної майстерності.

Рис. 2.1. Порівняльна характеристика сформованості знань учнів про естетичну красу слова в експериментальній та контрольній групах на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у%)

Таким чином, дані, отримані в ході констатувального етапу педагогічного експерименту, свідчать про те, що на початковому етапі роботи досліджувані класні колективи були приблизно рівними за віковим складом та за досвідом навчання у дошкільних закладах; учні обраних класів мали приблизно однаковий рівень мотивації щодо участі в естетичній діяльності, знань про естетичну красу слова, а, значить, можлива різниця в показниках буде обумовлена особливостями організації навчального процесу, зокрема впливом цілеспрямованої реалізації запропонованих нами педагогічних умов організації естетичного виховання на уроках навчання грамоти в першому класі.

2.2. Забезпечення педагогічних умов здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

У ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідна робота була підпорядкована досягненню поставленої мети.

Завдання формувального етапу педагогічного експерименту були спрямовані на те, щоб:

1. Забезпечити реалізацію запропонованих нами умов здійснення естетичного виховання першокласників у ході уроків навчання грамоти.

2. Визначити особливості роботи зі здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних умовах, із дотриманням логіки та основних підходів до організації навчального процесу. Експериментальне навчання проводилося автором у процесі викладання курсу «Навчання грамоти» в експериментальній групі.

Нижче розглянемо особливості запровадження педагогічних умов організації естетичного виховання першокласників в ході уроків навчання грамоти.

З метою реалізації першої умови (врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників) нами було використано наступні методи роботи: вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, створення спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, виховуючи ситуації естетичного характеру.

З метою врахування ігрового ставлення першокласників до навчальних завдань нами були дібрані й проведені спеціальні дидактичні ігри, організація яких не потребовувала від вчителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів – запам’ятовування громіздких правил. Перевагу було віддано тим іграм, які передбачали участь у них усіх дітей експериментальної групи, швидку відповідь.

Гра «Переставлянка»

Мета. Ознайомити дітей з прислів’ями, формувати вміння працювати з деформованим текстом; розвивати мислення, кмітливість, увагу; виховувати естетичне ставлення до природи.

Обладнання. паперові макети хмаринок, ялинок.

Завдання:

У хмаринках заховалися мудрі вислови.

Багато лісу — бережи, немає лісу — посади)

Ялинки підготували нам чудовий вислів, але завірюха розвіяла слова по всьому лісу. Зберіть вислів і поясніть його.

Спробуй прочитати їх. (Хто рубає дерево,скорочує власне життя.)

За нашими спостереженнями використання на уроках дидактичних ігор естетичного спрямування сприяло подальшому формуванню довільної уваги, розвитку мовлення, знань про естетичну красу слова.

Усі дидактичні ігри, що використовувались в ході формувального етапу педагогічного експерименту наведені у Додатку Д.

Відзначимо, що участь у даних іграх сприяла прояву першокласниками фантазії, формуванню вміння діяти у проблемних ситуаціях тощо. Спостереження за роботою учнів засвідчили, що вони працювали активно, намагалися застосовувати естетичні знання та вміння не тільки на репродуктивному, а й на творчому рівнях, вчилися зрозуміло формулювати власні думки, ставити питання та з’ясовувати точку зору однолітків.

Протягом навчальної практики першокласники на уроках навчання грамоти залучалися до естетичного сприйняття матеріалу у вигляді невеличких усних творів за складеним планом, проводився опис пейзажів картин, моральних оціночних вчинків з метою розвитку естетичних оціночних суджень. Наведемо приклад вправи для створенняусного твору за планом на тему «Горобці», яку учні експериментальної групи виконували на уроці навчання грамоти після екскурсії у зимовий парк.

Вправа для складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Мета вправи: продовжувати ознайомлювати учнів із художніми творами, розвивати усне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати естетичні почуття краси слова.

План усного твору:

  1.  Де мешкають горобці взимку?
  2.  Як виглядають горобці?
  3.  Що робили горобці під час спостережень за ними?
  4.  Чи полюбляєте ви спостерігати за горобцями?

Після того, як учні розповіли свої твори, вчитель запропонував власний твір про горобця.

Горобці

Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном. 

У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки. 

Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду. 

Я люблю спостерігати за цими маленькими веселими пташками. 

Після прослуховування учні порівнюють естетичну красу творів, визначають, за допомогою яких слів твір вчителя став естетично насиченим.

Інші вправи для складання усних творів, які було нами використано, наведено у Додатку Е.

За нашими спостереженнями, така робота на уроках допомагала дітям пізнати красу мови, естетичне та художнє у змісті текстів, включення у навчальний процес не лише розуму і пам’яті, а й всі органи відчуття – слух, зір, запах, дотик, а головне вплинути на чуттєву та емоційну сферу дитини, завдяки чому вони адекватно відгукуються своїми емоціями, почуттями, переживаннями на художні твори.

Важливим напрямом роботи з організації естетичного виховання першокласників стало навчання формулюванню оцінних суджень морально-естетичного змісту. Для розв’язання даного завдання в експериментальній групі систематично проводилося читання й колективне обговорення  спеціально відібраних творів В. Сухомлинського [32].

Обговорення оповідання В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком»

Мета. Ознайомити дітей із твором В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком», формувати вміння працювати з текстом; розвивати мислення, пам'ять; вчити формулювати  морально-естетичні судження.

Після слухання оповідання «Соромно перед соловейком» В. Сухомлинського учням було запропоновано запитання до тексту:

  1.  Чи полюбляєте ви прогулюватися лісом? Чому?
  2.  Що вам більше за все подобається у лісі? Чому?
  3.  Якими словами ви можете описати спів птахів у лісі?
  4.  З ким з дівчат ви погоджуєтесь? Чому?
  5.  Як треба поводити себе у лісі? Чому?

У Додатку Ж наведено твори й проблемні запитання морально-естетичного змісту до них, які було використано нами на уроках навчання грамоти.

Мета реалізації другої умови – забезпечити системний вплив на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі естетичного виховання. Для реалізації даної мети нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в уроки включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах.

У процесі роботи над словом ставилися інтегровані завдання, пов`язані з естетичним вихованням учнів, – показати красу людських стосунків у праці, побуті; красу людської душі, природи, красу слова, твору літератури та естетичних ідеалів письменника.

Для цього нами було використано наступні педагогічні підходи:

  •  актуалізація знань з метою викликати у дітей спогади про певні події, явища, ознаки, характеристики тощо;
  •  створення в першокласників відповідного настрою з метою впливу на почуття, емоції, щоб викликати у дітей інтерес, чутливість до того матеріалу, що сприймається;
  •  залучення учнів до процесу сприйняття різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, хореографії, драматургії, кінофільмів тощо);
  •  аналіз художнього твору з використанням евристичної бесіди.

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому на уроках навчання грамоти ми організовували роботу так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ – значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти надається особлива увага.

Наведемо фрагмент уроку з теми «Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня» за серією малюнків», який ми використовували для забезпечення системного впливу на шестирічних учнів.

Тема уроку. Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня»

  1.  Закріплення вивченого матеріалу
    1.  Робота в парах

(Діти повинні розмістити сюжетні малюнки, що відображають основні моменти режиму дня, в певній послідовності.)

  •  Перед вами є картки. Що на них зображено?
  •  Ваше завдання із своїм сусідом по парті розташувати ці картки так, як проходив день цих дітей.

(На дошці вчитель складає послідовно малюнки разом із учнями.)

  1.  Складання тексту за серією малюнків

За серією малюнків учні почерзі складають усні твори, розповідають їх своїм сусідам.

Після виступів учнів вчитель читає вірш про початок дня школяра, а учні доповнюють незакінчені речення.

Як прокинувся - вставай,

Ліні волі ... (не давай).

І під музику бадьору ти зарядку.... (починай).

Щоб здоровим довго жити,

Воду слід усім...(любити),

Мило, пасту, гребінець - будеш справжній...(молодець).

2. Зуби добре вичищай,

Милом руки...(вимивай).

Пам'ятай про основне,

Що здоров'я...(головне).

3. Але ти не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи усе  в ... (порядку).

І дивись, не барись,

В школу швидко, швидко ... (мчись).

В школі, в класі не брудни,

Сміття бачиш ... (підніми).

Мета реалізації третьої умови – систематично залучати молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти. Для реалізації даної мети нами було використано наступні методи роботи: дидактичні ігри, творчі вправи.

У нашому дослідженні зазначалось, що буквар містить недостатню кількість завдань естетичного характеру. Тому нами було включено в уроки навчання грамоти завдання для формування естетичної культури.

Не менш важливим чинником у естетичному вихованні молодших школярів залишається їх залучення до естетичної діяльності на уроках навчання грамоти. Першокласникам було запропоновано дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізацію вивченого твору. Подібні завдання були спрямовані не лише на розвиток творчої особистості учня, а й на формування естетичної свідомості через мову дійових осіб, яка приносить естетичну насолоду.

Наведемо фрагмент уроку навчання грамоти, який був проведений в експериментальній групі. Нами було обрано гру «Поети» для формування рівня знань про естетичну красу слова першокласників щодо естетичної діяльності. План-конспект уроку наведений у Додатку З.

Тема уроку. Букви Іі. Позначення буквою і звука[і], пом’якшення попереднього приголосного. Читання складів, доповнення речень словами.

5. Узагальнення вивченого матеріалу

5.4. Дидактична гра «Поети»

Хід гри.

На дошці записаний вірш, у якому не вистачає слова у римованому рядку. Учні вибирають зображення, які відповідають словам, що необхідно вставити у рядки.

Сійся жито і пшениця,

Виросте всього доволі

Буде дітям - … (паляниця)

На широкім житнім … (полі)

Для веселої малечі

Запеклося сонце в хлібі,

Бублик вигляне із … (печі)

Хто зростив його – спасибі.

А рум’яний … (колобок)

Скочить прямо на зубок.

Після підготовки дітей до сприймання літературних творів із метою формування мотивації до естетичної діяльності ми проводили «естетичні поєдинки», де учні вчилися викладати свої думки про бачене, сприйняте, пережите.

З метою формування мотивації щодо естетичної діяльності на уроках навчання грамоти нами було використано «словесне малювання» («Якби ти намалював цього героя?», «Який малюнок ти хотів би зробити до цього оповідання?»). «Малюючи словами», школяр тренує уяву, розвиває мовлення і відчуття стилю.

Учням було запропоновано порівнювати ілюстрації різних художників до одного твору. Школярі пояснювали, чому одна з картинок їм подобається більше. Вони аргументували, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Відповіді та думки були різними. Так було показано, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Наведемо фрагмент уроку, який було проведено нами в експериментальній групідля формування знань про естетичну красу слова.

Тема уроку. Букви Її. Позначення буквою ї звуків [і], [йі] і м’якості попереднього приголосного. Звуковий аналіз слів. Читання текстів, бесіда за змістом.

2. Актуалізація опорних знань

2.1.Робота за лексичним матеріалом вірша В.Бичко «Зима»

– Послухайте уважно вірш українського письменника Валентина Бичка та спробуйте вгадати назву цього вірша. Вчитель читає вірш.

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

– Як ви гадаєте, яку назву дав письменник цьому віршу? Чому?

Спробуйте назвати ті слова, якими Валентин Бичко намалював зиму.

2.2. Робота над розвитком словникового запасу учнів.

Якими словами Ви можете змалювати зиму? Назвіть їх.

Роздивіться картину «Русская зима» Н.С. Крилова. Якими фарбами користувався художник, щоб передати нам красу зимових пейзажів?

Спробуйте змалювати красу зимових пейзажів цієї картини словами.

Першокласники охоче виконували вправу, яка розвиває увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті вчитель читає вголос, а потім учням показує ілюстрацію, вони повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація. З часом вправу було ускладнено: учням показувалося декілька ілюстрацій до різних творів, і вони визначають, до якого фрагменту якого твору вони відносяться.

Молодші школярі «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів – образне мислення. 

Нами було використано дидактичну вправу, в якій учитель читав оповідання не до кінця, а учні кінцівку повинні були скласти самі. Потім придуманий школярами кінець порівнювався з тим, який пропонує автор цього твору. Учні відзначали перевауа авторського тексту. Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

За нашими спостереженнями в ході уроків навчання грамоти у дітей розвивалось почуття прекрасного, естетичне ставлення до себе, до оточення, розвиток фантазії, уміння бачити прекрасне в літературних творах, чути, зіставляти, порівнювати тощо.

Під керівництвом педагога учні виконували не лише літературно-творчі завдання, поглиблюючи сприйняття прочитаного, але й вправи, розраховані на творче засвоєння навколишнього світу (тобто під безпосереднім життєвим враженням). Першокласникам було запропоновано розповісти випадок із свого життя, описати літо, проведене на дачі, в таборі, розповісти про свого песика, котика, про молодшого братика чи сестричку. Запропоновані завдання вони робили за аналогією з прочитаного вчителем твору, що розвивало естетичне ставлення дитини до себе, до оточення, до природи.Школярі охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

Отже, в експериментальній групі нами було використано систему завдань та вправ для реалізації зазначених педагогічних умов організації роботи з естетичного виховання молодших школярів на уроках навчання грамоти.

2.3. Результати контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи

Метою проведення контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення динаміки рівня сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності та знань про естетичну красу слова учнів контрольної та експериментальної груп, що потенційно дає можливість оцінити ефективність реалізованих нами педагогічних умов здійснення естетичного виховання молодших школярів у ході уроків навчання грамоти.

Рівень сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності визначили за результатами анкетування першокласників. Текст анкети представлено у Додатку К.

Таблиця 2.4.

Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності в експериментальній групі (у %)

з/п

Рівні сформованості  мотивації

Констатувальний етап педагогічного експерименту

Контрольний етап педагогічного експерименту

1

Високий

22,6%

25,8%

2

Середній

54,8%

58,1%

3

Низький

22,6%

16,1%

Отже, з таблиці видно, що рівень сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності першокласників в експериментальній групі значно збільшився.  Так, приріст високого рівня склав 3,2%, середнього на – 3,3%, низького знизився на 6,5%.

Таблиця 2.5.

Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності в контрольній групі (у %)

з/п

Рівні сформованості  мотивації

Констатувальний етап педагогічного експерименту

Контрольний етап педагогічного експерименту

1

Високий

28,1%

28,1%

2

Середній

50%

53,1%

3

Низький

21,9%

18,8%

Аналізуючи таблицю, можна зробити висновок, що рівень сформованості мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності у контрольній групі збільшився також.  Але приріст мотивації був невеликим. Так, приріст високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3,1%.

Для визначення ефективності експериментальної роботи ми пропонували учням серію контрольних питань. Це були питання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих молодшими школярами у процесі естетичного виховання в ході уроків навчання грамоти. Питання наведено у Додатку Л.

Результати повторного опитування учнів подано у Додатках М, Н.

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів контрольної групи розраховано нами за формулою:

N сер. =  х 100% = 42,2%    

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів експериментальної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 45,8%     

Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань про естетичну красу слова представлено на рис. 2.2.

Рис 2.2. Порівняльний аналіз знань учнів в контрольній та експериментальній групі на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

Отримані на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи результати ми порівняли також із результатами констатувального етапу педагогічного експерименту з метою отримання об’єктивнішої інформації про вплив реалізованих нами педагогічних умов на здійснення естетичного виховання першокласників.

В результаті виявлено, що рівень знань про естетичну красу слова у дітей контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Нами було зафіксовано значне збільшення рівня знань про естетичну красу слова в учнів експериментальної групи у порівнянні з результатами, що показали учні контрольної групи. Так, приріст показника рівня знань про естетичну красу слова у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав 5,5%.

Порівняльний аналіз набутих рівнів знань про естетичну красу слова в контрольній та експериментальній групах представлено в табл. 2.6. та на діаграмі 2.3.

Таким чином, запропоновані нами педагогічні умови організації естетичного виховання на уроках навчання грамоти сприяли позитивним змінам у рівні мотивації першокласників експериментальної групи щодо участі в естетичній діяльності та підвищенню рівня знань про естетичну красу слова.

Таблиця 2.6.

Порівняльна характеристика результатів експерименту з визначення рівня знань про естетичну красу слова в контрольній та експериментальній групах (у %)

                           Група

Опитування

Контрольна група

Експериментальна група

Перше опитування

41,7

40,3

Друге опитування

42,2

45,8

Приріст показника

0,5

5,5

Підтвердження позитивних наслідків проведеного педагогічного експерименту підтвердило правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації на уроках навчання грамоти в першому класі та засвідчило ефективність запропонованих нами педагогічних умов.

Рис. 2.3. Порівняльна характеристика сформованості знань про естетичну красу слова  першокласників в експериментальній та контрольній групах (у %)


Висновки

Дослідно-експериментальна робота містила констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту.

Нами було вибрано контрольну та експериментальну групи.

У якості критеріїв дослідження нами було обрано: віковий склад учнів; досвід відвідування учнями дошкільних навчальних закладів; мотивацію першокласників щодо участі в естетичній діяльності, рівень знань першокласників про естетичну красу слова.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили приблизно однаковий рівень учнів обох груп за всіма критеріями.

Програма формувального етапу педагогічного експерименту передбачала цілеспрямовану реалізацію певних педагогічних умов з метою цілеспрямованого впливу на формування в учнів експериментальної групи складових естетичної свідомості (мотивації щодо естетичної діяльності, знань про естетичну красу слова).

Для реалізації першої умови – врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників – нами було реалізовано наступні підходи: вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, створення спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, виховуючі ситуації естетичного характеру.

З метою реалізації другої педагогічної умови – забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі естетичного виховання – нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в уроки включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах.

Для реалізації третьої умови – систематичного залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти – нами було використано наступні методи роботи: дидактичні ігри, творчі вправи.

У результаті проведення контрольного етапу педагогічного експерименту зафіксовано значні позитивні зміни в показниках мотивації щодо участі в естетичній діяльності на уроках навчання грамоти у першокласників експериментальної групи. Зокрема, в цій групі приріст мотивації щодо участі в естетичній діяльностіна високому рівні склав 3,2%, на середньому – 3,3%, на низькому знизився на 6,5%. У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Зокрема, приріст мотивації щодо естетичної діяльності на високому рівні не зафіксовано, на середньому – 3,1%, на низькому знизився на 3,1%. У експериментальній групі приріст показників знань про естетичну красу слова склав 5,5%. Приріст показників знань про естетичну красу слова  у контрольній групі склав 0,5%.

Таким чином, констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації та засвідчила ефективність запропонованих педагогічних умов здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти в першому класі.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведений теоретичний аналіз проблеми і аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:

1. Актуальність естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти полягає у важливості розв’язання завдань сьогодення щодо здійснення естетичного виховання і форм естетичної свідомості підростаючого покоління.

2. Проаналізовано стан дослідження проблеми організації естетичного виховання молодших школярів у науковій та методичній літературі. Розкрито поняття «естетика», «естетичне виховання», «естетична свідомість», «естетичне почуття», «естетичний ідеал», «естетичні знання», «естетична культура» та зв’язки між ними.

В результаті аналізу літературних джерел визначено, що естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості, формування свідомості людей у дусі поваги й приязні, товариськості та дружби.

Результатом естетичного виховання є естетична свідомість.

3. Для здійснення естетичного виховання в учнів необхідно формувати  мотивацію щодо участі в естетичній діяльності, певні знання з естетичної краси, естетичну свідомість тощо. Особливу роль у цьому відіграє початкова школа. Вироблення відповідних знань  та умінь зумовлює реалізацію вчителем певних педагогічних умов естетичного виховання, в тому числі в ході уроків навчання грамоти. У дослідженні узагальнено досвід шкільної практики формування знань та естетичної свідомості в умовах початкового навчання.

4. До форм, методів та засобів естетичного виховання молодших школярів науковцями віднесено: уроки, семінари, розповідь, про естетичне значення слова, вправи на створення естетично довершених творів, образотворче мистецтво, літературу тощо.

5. Науково обґрунтовано та реалізовано педагогічні умови організації роботи з естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, а саме:

  •  врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників;
  •  забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі організації естетичного виховання;
  •  систематичне залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти.

6. Зміст проведеного формувального етапу педагогічного експерименту передбачав реалізацію визначених нами педагогічних умов.

Встановлено, що успішність цієї роботи визначається оптимальним вибором форм, методів та прийомів, які відповідають віковим особливостям шестирічних школярів та логіці роботи першокласників на уроках навчання грамоти.

З метою реалізації першої умови – врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників – нами було використано наступні методи роботи: вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, створення спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, виховуючи ситуації естетичного характеру.

З метою реалізації другої педагогічної умови – забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі естетичного виховання – нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в уроки включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах.

Для реалізації третьої умови – систематичне залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти – нами було використано дидактичні ігри, творчі вправи.

7. Експериментальна перевірка визначених педагогічних умов довела їх ефективність, що знайшло виявлення в успішному формуванні в учнів експериментальної групи мотивації щодо участі в естетичній діяльності та знань про естетичну красу слова на уроках навчання грамоти.

Встановлено, що в експериментальній групі результати приросту сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності високого рівня склали 3,2%, середнього – 3,3%, низького знизились на 6,5%.

Нами було виявлено, що рівень знань про естетичну красу слова у дітей контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Так, приріст показника рівня знань у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав  5,5%.

У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Так, приріст сформованості мотивації щодо естетичної діяльності високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3%. Приріст показників знань про естетичну красу слова склав 3,1%.

Отримані дані підтвердили висунуту гіпотезу та довели, що розроблена та реалізована нами система роботи в дидактичній системі початкової школи доречна та ефективна.

Перспективами подальших пошуків у даному напрямі є: педагогічні умови організації естетичного виховання першокласників в ході вивчення інших навчальних дисциплін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78699. Ідея розвитку у працях Я. А. Коменського, М. Монтеня, Ж.-Ж. Руссо 69.5 KB
  Мета даного реферату - розкрита одну з головних проблем сучасної педагогіки, а саме проблему розвиваючого навчання. Можна із впевненістю сказати, що запровадження розвиваючого навчання в сучасну школу має величезне педагогічне значення.
78701. ЭРИКСОН ЭРИК 31 KB
  По Эриксону главной частью структуры личности является не бессознательное ИД как у Фрейда но сознаваемая часть Эго которая стремится в своем развитии к сохранению своей цельности и индивидуальности.
78703. Повреждения и заболевания конечностей 201.94 KB
  Стадия декомпенсации -– боли в покое изменения цвета кожи вынужденное положение конечности. Признаками перелома кости являются боль отечность тканей патологическая подвижность и крепитация костных отломков нарушение функции при возникновении смещения отломков деформация конечности.
78704. Социальная стратификация 152.5 KB
  Постоянное ранжирование социальных статусов и ролей в социальной системе. Социологи называют социальной стратификацией расположение индивидов и групп сверху вниз по горизонтальным слоям или стратам по признаку неравенства в доходах уровне образования объеме власти профессиональном престиже.
78706. В.А. Сухомлинский. Вклад в развитие педагогической науки 39.4 KB
  Сначала Сухомлинский подался было в медицинский техникум но вскоре ушел оттуда поступил на рабфак досрочно закончил его и был принят в педагогический институт. На дневном отделении учился Сухомлинский всего два года в 1935 г.
78707. Технологии политической агитации (политическая реклама, пропаганда, связи с общественностью) 58.5 KB
  Технологии политической агитации довольно разнообразны и их выбор диктуется определенными условиями как то: личность политического лидера условия региона и т. Технологии политической агитации относятся к видам деятельности которые требуют высочайшей компетенции персонала и их руководителей.