20844

З’єднання деталей з деревини. Шипові з’єднання. Види шипового з’єднання, призначення та порядок їх виконання

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Шипові з’єднання. Види шипового з’єднання призначення та порядок їх виконання. На сьогоднішньому уроці ми вивчаємо З’єднання деталей з деревини.

Украинкский

2013-08-01

59 KB

293 чел.

7 клас__________________________________________________________І семестр

Дата проведення:_______________

Тема:  З’єднання деталей з деревини. Шипові з’єднання. Види шипового з’єднання, призначення та порядок їх виконання.

Мета:  Вивчити призначення види і будову шипових з'єднань та прийоми роботи інструментами, які призначені для виготовлення шипових з'єднань.   Познайомити учнів з професією - столяр.

            Розвивати навики володіння безпечними прийомами роботи інструментом для  обробки деревини.

             Виховувати бережливе ставлення до обладнання, інструменту та матеріалів, раціональне відношення до економного витрачання робочих матеріалів, поняття прекрасного при виготовленні виробів із деревини.

Тип уроку: засвоєння нових знань (поточний).

Форма уроку: комбінований.

Методи та прийоми:

       Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: виклад інформації, пояснення, робота з підручником;

б) наочний: повторення - актуалізація опорних знань про види пиломатеріалів, методи їх обробки, інструмент, методи та прийоми розмічання виробів з пиломатеріалів.

       Проблемно-пошуковий: пошук відповідей на проблемні запитання, необхідних відомостей у підручнику, самостійне виконання розмітки деталей виробу із пиломатеріалів.

Обладнання: плакати, зразки шипових з'єднань, інструмент для розмічання, виготовлення шипів і вушок (лінійка, кутник, циркуль, рейсмус, олівець, ножівка, долото, стамеска, рашпіль, киянка).

Основні поняття і терміни: ножівка, долото, стамеска, рашпіль, киянка, рейсмус, пиломатеріали, розмічання, різання ножівкою, довбання, припасування.

Х І Д  У Р О К У

I.      Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

На сьогоднішньому уроці ми вивчаємо З’єднання деталей з деревини. Шипові з’єднання. , а також технологію виготовлення шипового з'єднання деталей з деревини.

1.     Які види пиломатеріалів ви знаєте?

2.     Для чого розмічають заготовку деталі?

3.     Які інструменти застосовують для розмічання деталі?

4.     Який порядок розмічання деталі по шаблону?

II.   Мотивація навчальної діяльності.

Вам потрібно виготовити деталі виробу із деревини, яка б мала точні розміри і форму, рівну й гладеньку поверхню і з'єднати їх у виріб але виготовити його ви зможете тільки тоді, коли засвоїте прийоми роботи з інструментом для розмічання і виготовленням шипового з'єднання.

III.   Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

       В процесі виготовлення виробів з деревини виникає питання, як з'єднати деталі виробу. Найпоширенішим з'єднанням деталей з деревини є шипове з'єднання.

Шипове з'єднання складається я двох елементів: шипа і гнізда або вушка (рис. 42). Бічні грані шипа 2 називаються щічками, а торцеві зрізи 1 — торцем шипа і 3— за плечиками. Закрита чотирибічна заглибина в з'єднуваній деталі називається гніздом 4, а відкрита — вушком 5.

Шипи бувають плоскі і круглі. Круглі звичайно роблять вставними. Шип, який проходить наскрізь, називається відкритим, або наскрізним. Якщо гніздо не наскрізне, то шип називають глухим.

Кількість шипів у з'єднанні залежить від товщини спряжуваних деталей. Із збільшенням числа шипів збільшується площа склеювання і міцність з'єднання. Міцність столярних з'єднань залежить також від точності виготовлення елементів з'єднань, якості деревини і клею, а також умов склеювання.

Існує багато видів з'єднань деталей. Кожний вид вибирають для певного виробу, але часто при виготовленні виробу застосовують кілька видів з'єднань деталей між собою.

З'єднання деталей під кутом одна до другої наливають шиповою в'язкою.

З'єднання коротких заготовок у довгі називають зрощуванням.

Існує кілька способів зрощування по довжині: зрощування накладкою, в стик, врубками й шипами. Найпростіші способи зрощування накладкою, прямим і косим стиком показано на рисунку 43. Ці способи застосовуються, коли навантаження на деталі невелике.

Деталі, що несуть навантаження, зрощують за допомогою способів, показаних на рисунку 44. При зрощуванні шипами одержують ще міцніше з'єднання. На рисунку 45 показано

конструктивні форми шипових з'єднань. Такі з'єднання мають значну площу клейового шва, що забезпечує високу міцність і жорсткість деталі в зоні зрощування.

З'єднання вузьких заготовок у широкі називають споюванням.

Споюванням з'єднують дошки і бруски при виготовленні щитів і широких деталей (кришок стола, табурета, дверних фільонок).

Види шипових з'єднань -  , які використовуються при виробництві столярних виробів, меблів.

       Після визначення розмірів заготовку розмічають. Для розмічання заготовок на деревині використовують: лінійку, кутник, рейсмус, олівець. За допомогою кутника відмічають глибину вушка, довжину шипа й гнізда. Потім рейсмусом розмічають ширину за плечиків і товщину шипа. Одну ніжку рейсмуса висувають на 18 мм, а другу - на 18 + товщина шипа: 18 + 24 = 42 мм і, впираючи колодку в базовий бік, проводять риски з усіх боків заготовки. Вушка, шипи й гнізда розмічають одним налагодженням рейсмуса.

       Випилюють шипи і вушка дрібнозубою пилкою. При запилюванні шипа пилка повинна пройти із зовнішнього боку заготовки, а при запилюванні вушка - з внутрішнього. Якщо випилювання виконане правильно, шип щільно входить у вушко, не розколюючи його. Заплечики шипа відпилюють пилкою з нахилом усередину 1...2°. Нахил забезпечує щільне прилягання за плечика до деталі. Середину вушка і гнізда видовбують долотом.

       Виготовляючи шипові з'єднання вручну, отвори прямокутної форми роблять за допомогою долота і стамески.

 Довбання деревини виконують долотами, а різання - стамесками.

 Долото - це ручний інструмент для видовбування отворів, гнізд, пазів та ін. Основною частиною долота є стержень, на кінці якого знаходиться лезо. Стержень долота виготовляють із карбонової інструментальної сталі, а ручку - з деревини твердих листяних порід (клена, бука, граба, берези). Кут загострення долота – 25-35º.

Стамеска - ручний інструмент для видовбування неглибоких гнізд, отворів, зрізування матеріалу невеликої товщини. Кут загострення стамески – 18-25º.

Стамески бувають плоскі (тонкі й товсті) і напівкруглі. У напівкруглих стамесках фаска розміщена з випуклого боку.

У процесі роботи лезо інструмента затуплюється. Такий інструмент не ріже, а рве деревину. Загострювання стамески і долота - робота дуже відповідальна, потребує великої старанності та певних навичок.

Стамеску і долото загострюють на точильних брусках. Точильні бруски - це зернисті камені різних розмірів і кольорів. Бруски можуть бути грубозернистими і дрібнозернистими.

Для зручності користування брусками і для того, щоб вони не розкололися, їх управляють у дерев'яну колодку. Отже, для загострювання стамески або долота потрібні: бруски - один грубозернистий, другий дрібнозернистий для правки, посудина з водою для промивання, ганчірка для протирання інструмента, що загострюється, кутник для перевірки, шаблон для визначення кута загострювання. 

Лезо стамески і долота утворюється фаскою і передньою гранню різця.

       Правильно виготовлені шипові з'єднання досить щільні. Але при ручному виготовленні трапляються невеликі відхилення від розмірів, які можна усунути підгонкою й припасуванням. Підгонку шипа до гнізда (вушка) або підгонку вушка до шипа виконують за допомогою рашпіля. При нещільному приляганні за плечиків їх припасовують ножівкою. Для цього ножівку ставлять впритул до гнізда (вушка) і роблять пропил на глибину за плечика з обох кінців з'єднання. Рівномірний зазор між гніздом (вушком) і за плечиками усувають глибокою посадкою шипа. Складаючи шипові з'єднання, їх склеюють або скріплюють нагелями. Нагелі - дерев'яні або металеві штирі з круглим чи квадратним перерізом. Самостійно опрацьовуємо види, методи скріплення і склеювання з'єднань.

       Знайомство з професією столяра ( в якому навчальному закладі можна набути професію, в яких галузях народного господарства використовується ця професія, приклади виробів для побуту та виробництва).

       Правила безпечної праці.

       На робочому місці класти долота і стамески на верстак, лезом від себе.

       Працювати тільки справним інструментом.

       Ручки на долотах і стамесках повинні бути щільно насаджені. Забороняється користуватися ручками з тріщинами та іншими дефектами.

       Працюючи стамескою, не можна впиратися грудьми або коліном у деталь; вона повинна лежати на верстаку.

       Не можна різати деревину стамескою в напрямі руки, яка підтримує деталь.

       Не можна вибирати стружку пальцями з гнізда, здмухувати стружку з верстака. Стружку прибирати щіткою.

IV. Практична робота. Розмічання і виготовлення шипового з'єднання.

Послідовність виконання роботи:

1.     Підготуйте інструмент до роботи.

2.     Розмітьте вушка і гнізда на поздовжніх стінках ящика.

3.     Розмітьте шипи на поперечних стінках ящика.

4.     Запиляйте шипи й вушка.

5.     Видовбайте вушка.

6.     Видовбайте гнізда

7.     Підгоніть і припасуйте з'єднання.

8.     Складіть з виготовлених стінок коробку на клею.

9.     Прибийте дно цвяхами.

10.   Приведіть робоче місце в порядок і здайте заготовку вчителю.

1.     Які стругальні інструменти вам відомі?

2.     Чому лезо долота і стамески  роблять у формі клина?

3.     Як треба тримати стамеску під час роботи?

4.     Як підігнати і припасувати шипове з'єднання?

5.     Назвіть безпечні прийоми праці довбальним інструментом?

V. Підсумок уроку.

Учитель робить підсумок виконаної роботи, вказує на типові помилки і методи їх усунення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83882. Хирургическая анатомия двенадцатиперстной кишки. Отделы, кровеносные сосуды. Большой и малый дуоденальные сосочки 50.97 KB
  Верхняя часть луковица двенадцатиперстной кишки располагается между привратником желудка и верхним изгибом двенадцатиперстной кишки. Нисходящая часть двенадцатиперстной кишки образует более или менее выраженный изгиб вправо и идет от верхнего до нижнего изгибов. В эту часть открываются обший желчный проток и проток поджелудочной железы на большом сосочке двенадцатиперстной кишки.
83883. Хирургическая анатомия поджелудочной железы и спленэктомия 51.49 KB
  Она имеет: переднюю поверхность к которой выше брыжейки поперечной ободочной кишки прилегает антральная часть желудка а ниже петли тонкой кишки; заднюю поверхность к которой прилегают правая почечная артерия и вена общий жёлчный проток и нижняя полая вена; верхний и нижний края. Тело имеет: переднюю поверхность к которой прилегает задняя стенка желудка; заднюю поверхность к которой прилегают аорта селезёночная и верхняя брыжеечная вены; нижнюю поверхность к которой снизу прилегает дена дцатиперстнотощекишечный изгиб; верхний...
83884. Хирургическая тактика при проникающих ранениях брюшной полости Тактика при ранении паренхиматозных и полых органов 50.73 KB
  Для осмотра селезенки желудок оттягивают вправо а левый изгиб ободочной кишки книзу. При обнаружении в брюшинной полости содержимого желудочнокишечного тракта сначала осматривают переднюю стенку желудка его пилорическиий отдел верхнюю горизонтальную часть двенадцатиперстной кишки а затем заднюю стенку желудка для чего рассекают желудочноободочную связку. Для обнаружения источника повреждения задней стенки нисходящей части двенадцатиперстной кишки рассекают париетальный листок брюшины по её наружному краю по Кохеру и мобилизовав...
83885. Операции при перфоративной язве желудка и двенадцатиперстной кишки. Техника выполнения. Тактика при перфорации опухоли желудка 51.17 KB
  Тактика при перфорации опухоли желудка. Ушивание прободной язвы желудка и двенадцатиперстной кишки При прободной язве желудка возможно выполнение двух видов срочных оперативных вмешательств: ушивание прободной язвы или резекция желудка вместе с язвой. При ушивании перфорационного отверстия необходимо придерживаться следующих правил: дефект в стенке желудка или двенадцатиперстной кишке ушивается обычно двумя рядами серозномышечных швов линия швов должна быть направлена перпендикулярно к продольной оси органа во избежание стеноза просвета...
83886. Операции при желудочном кровотечении 49.82 KB
  Основная задача оперативного вмешательства при ЯК состоит в спасении жизни пациента путем выполнения адекватного состоянию больного объема операции позволяющего устранить источник кровотечения обеспечить надежный гемостаз и по возможности излечить от язвы желудка двенадцатиперстной кишки или язвы ГЭА. При залуковичных язвах двенадцатиперстной кишки осложненных кровотечением следует применять дренирующие желудок операции с прошиванием кровоточащей язвы дополненные стволовой ваготомией. Оптимальным вмешательством при кровоточащих...
83887. Ваготомия и пилоропластика. Показания, техника выполнения 50.11 KB
  Показания: осложненные формы язвенной болезни двенадцатиперстной кишки и пилорического отдела желудка сопровождающиеся пенетраиией. Селективная проксимальная ваготомня пересекаются веточки блуждающих нервов идущие только к телу и дну желудка. Ветви блуждающих нервов иннервирующие антральный отдел желудка и пилорус ветвь Латерже. Ветвь Латерже считают чисто двигательной которая регулирует моторику пилорического сфинктера желудка.
83888. Гастростомия. Показания, техника выполнения операции по Витцелю 49.58 KB
  Гастростомия наложение искусственного свища желудка. Показания: ранения свищи ожоги и рубцовые сужения пищевода неоперабельный рак глотки пищевода кардиального отдела желудка. как правило самостоятельно закрываются после удаления трубки: губовидные свищи искусственный вход формируют из стенки желудка способ Топровера: являются постоянными. трансректальная левосторонняя послойная лапаротомия длиной 1012 см от реберной дуги вниз; выведение в рану передней стенки желудка на которую между малой и большой кривизнами по длинной оси...
83889. Особенности резекции желудка при язве. Реконструкция по Бильрот I. Реконструкция по Бильрот II. Техника выполнения 51.31 KB
  Этапы резекции желудка 1.Мобилизация скелетирование удаляемой части желудка пересечение сосудов желудка по малой и большой кривизне между лигатурами на протяжении участка резекции. Отсечение lig gstrocolicum от желудка следует начинать со средней трети большой кривизны.
83890. Особенности резекции желудка при раке. Реконструкция Бильрот II в модификации Гофмейстера – Финстерера. Техника выполнения, возможные осложнения и их профилактика 52.32 KB
  Этапы резекции желудка. Мобилизация скелетирование удаляемой части желудка пересечение сосудов желудка по малой и большой кривизне между лигатурами на протяжении участка резекции. После вскрытия брюшной полости производят тщательную ревизию ее определяя локализацию и степень поражения опухолью стенки желудка окружающих органов и тканей устанавливают степень поражения лимфатических узлов малого и большого сальника корня брыжейки забрюшинных лимфатических узлов и т.