20872

Водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води

Контрольная

Архитектура, проектирование и строительство

Тип основних споруд та установок-освітлювачі зі зваженим осадом (за таблицею 14 ДБН: Рекомендації для попереднього вибору споруд для освітлення і знебарвлення води).

Украинкский

2014-12-01

354.5 KB

86 чел.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

Імені Юрія Кондратюка

Факультет нафти газу та природокористування

Кафедра гідравліки, водопостачання та водовідведення

Розрахунково-графічна робота з дисципліни:

«Водопостачання, водовідведення та поліпшення якості води»

Виконала:

Студ. гр..401-СЕ

Кушніренко К.С.

Перевірив:

Яковлєв В.С.

Полтава 2014

З м і с т

     

Завдання на РГР

  1.  Вихідні дані

 1.1. Аналіз вихідних даних i вибір методу очистки води

 1.2. Розрахункова продуктивність очисних споруд

         1.3. Склад очисних споруд    

2. Технологічні розрахунки     

         2.1. Споруди реагентного господарства   

2.1.2. Флокуляція   

         2.2. Освітлювачі зі зваженим осадом  

         3. Екологічна частина

   3.1.Визначення якості питної води після реагентної обробки    Література   

     

   

Вихідні дані

1. Очисні споруди призначені для підготовки питної води за ДСПіН "Вода питна".

2.Гарантуються:

- каламутність очищеної води не більше ніж 0.58 мг/л;

- кольоровість не більше ніж 20 град.ПКШ;

- смак не більше ніж 2 ПР;

- запах не більше ніж 2 ПР.

3. Продуктивність 5000 м3/добу;

4. Показники природної води:

1)

Каламутність води – 50 мг/л;

2)

Кольоровість води – 50 град.;

3)

Карбонатна твердість – 0,3 мг-екв/л;

4)

Індекс бактерій групи кишкової палички – 450;

7)

Смак - 3 ПР;

8)

Запах – 4 ПР;

10)

Сульфати –90 мг/л;

11)

Хлориди – 150 мг/л.

Реагенти:

- коагулянт –СЗК(сульфато-залізовмісний  Fe2(SO4)3)

- флокуляція- поліакриламід

1. Вибір очисних споруд водопостачання

1.1. Аналіз вихідних даних i вибір методу очистки води

 Очисні споруди призначені для питного водопостачання. Порівняємо вихідні данні з вимогами ДСПiН „Вода питна”.

№ №п/п

Показники якості води

В джерелі

За ДСПіН

11

Каламутність, мг/л

50

До 0.58

22

Кольоровість, град.

50

До 20

33

Індекс БГКП

450

-

44

Смак, ПР

3

До 2

55

Запах, ПР

4

До 2

76

Хлор, мг/л

150

250(300)

87

SO42-,мг/л

90

250(500)

Аналіз даних:

Каламутність-перевищення

Забарвленість- перевищення

Смак-перевищення

Запах-перевищення

Щоб одержати питну воду, потрібно застосувати реагентні методи і такі процеси очищення:

освітлити воду;

знебарвити воду;

знезаразити воду;

дезодорувати воду.

Для очищення води застосовуємо такий коагулянт, Fe2(SO4)3-СЗК.

Доза коагулянту відносно каламутності – 35 мг/л.

Доза коагулянту відносно кольоровості:

,

де Ц=50кольоровість води, град.

мг/л,

Розрахункова доза коагулянту – 35 мг/л.(по ДБН) за таблицею 15(Доза безводного коагулянту для обробки води) .

,

ек=67 мг/мг-екв – еквівалентна маса коагулянту;

Л0к=0.3 мг-екв/л – жорсткість карбонатна;

приймаємо в залежності від виду  підлужуючого реагенту (для вапна 28).

мг/л

Каламутність води з врахуванням зависі, що утворюється в наслідок коагулювання розраховується за формулою:

,

Кк=0,8-1.2=1.0

, де

- коефіцієнт, що залежить від реагенту, 0,7;

- частинний вміст кальцію у вапні.

КВ=70%=0,7 – частинний вміст СаО у вапні;

М=50 мг/л – каламутність.

мг/л

Тип основних споруд та установок-освітлювачі зі зваженим осадом(за таблицею 14 ДБН: Рекомендації для попереднього вибору споруд для освітлення і знебарвлення  води).

1.2 Розрахункова продуктивність очисних споруд

Визначається за формулою:

Qp=Qk+Qвп,м3/добу

де Qk – корисна продуктивність ,5000м3/добу;

Qвп – витрати на власні потреби =30% Qk 

Розрахунок:

Qр =1,3* Qk =1,3*5000=6500 м3/добу

1.3. Склад очисних споруд

Склад очисних споруд приймаємо відповідно до вимог норм [1, табл.15, п.6.10, ст.22] :

Реагентне господарство

Мікрофільтри

Контактні камери

Змішувач  (дірчастий)

Контакті попередні фільтри

Швидкі фільтри

Резервуар чистої води  (РЧВ)

Фільтри – поглиначі

Водонапірна башта промивних вод

Споруди повторного використання промивних вод

Споруди обробки осаду

Технологічні розрахунки

2.1 Споруди реагентного господарства

Для ВОС запроектоване застосування коагулянту, флокулянту ПАА для інтенсифікації коагулювання та обробки промивної води.

Qp = 6500 м3/добу

С=100мг/л

Заб=50град.

Флокуляція

Для очищення води застосовано катіонний на основі поліакриламіду, концентрація=90%. Розрахункова доза ПАА DR=0,5 мг/л.

Добова витрата реагенту:

RD=QR·DR/(1000000·А)= 6500·0,5/(1000000·0,9)=0.0036 т;

Витрати реагенту за місяць:

GР =30·RD=30·0,0036 =0.108 т(обєм поставки);

Прийнята поставка автотранспортом GР=0.2 т.

Аск=1.15* Gр/ᵞ*h,де h=1.5-2.5 м, ᵞ=0.75

Аскл=1.15*2/1.13=2.04м2<10 м2,то приймаємо  зберігання реагенту в приміщенні дозування(у тарі).

Приймаємо зберігання флокулянту в приміщенні дозування.Розрахунок площі :

А ск= Gр*Аm/ Gm*nя,де Gm- вага одиниці тари=0.025 т, nя –кількість ярусів=1.5м, Аm-площа тари в плані -0.15м2.

А ск=0.108*0.15/0.025*1.5=0.432 м2

Потрібний об’єм розчинних баків(не менше 3) при тривалості повного циклу

приготування Т=2 год., концентрація розчину ВR=90% та його густині GR=0.75т/м3, дорівнює:

Wрб=DR·QR·T/(10000·BR·GR)= 0,5·270.8·2/(1000000·0.9·0.75)=0.0004м3;

W1= Wрб/nрб=0.00040/3=0.00013 м3/год.

     А*В*H

0.05*0.05*0.05(м)

Wвб= Wрб*а/в, де а- концентрація реагенту, в-концентрація реагенту у витратному баці(по ДБН)=0.7-1%

Wвб=0.00013*0.9/0.01=0.0117м3

Кількість витратних баків -2

W1вб=0.0117/2=0.00585=

Н=0.6, L=0.6, В=0.5

Витрати насоса-дозатора при кількості змішувачів 1 дорівнює:

QD=DR· QR /(1000000·в·GR·NZ)=0,5 ·270.8/(1000000·0.75·1·0.01)=0,180 м3/год=180л/год.

Обираємо насос – дозатор Дозувальні плунжерні насоси (НД 400/10)

http://www.rimos.ru/catalog/pump/24128 .

Тип

Продуктивність, л/год

Потужність електродвигуна, кВт

Основні розміри, мм

довжина

ширина

висота

3

НД-400/10

100-400

1

840

342

634

2.2. Освітлювачі зі зваженим осадом

Винахід відноситься до водопостачання і каналізації, владності до конструкцій споруд очистки питних і стічних вод.Освітлювачі зі зваженим осадом є основною спорудою для попереднього освітлення води перед подачею на швидкі фільтри.

Відомі конструкції освітлювачів зі зваженим осадом коридорного типу і типу акселератора і суперпульсатора. Освітлювач зі зваженим осадом для очищення води містить резервуар з зонами зваженого осаду, посвітління і осадковловлювача, в яких розташована плаваюча завантаження,експлуатацію при ремонті і при відведенні осаду, із-за відсутності виходу повітря вода під дном набуває неприємного запаху і смаку, розподіл вихідної води всередині освітлювача складний, багато комунікацій, зважений осад легкий і швидкість підйому води мала.

Аосв=, Анак.ос.=, де -коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення та накопиченням осаду,приймається в залежності від вапна.

- швидкість висхідного потоку в зоні освітлення, мм/с, за таблицею 20 ДБН.

Висоту шару зваженого осаду слід приймати від 2 м до 2,5 м включно. Низ вікон для приймання осаду або кромку труб, що відводять осад, потрібно розташовувати від 1,0 м до 1,5 м вище переходу похилих стінок зони зваженого осаду освітлювача у вертикальні.Кут між похилими стінками нижньої частини зони зваженого осаду рекомендується приймати від 60° до 70° включно, а

висоту зони освітлення - від 2 м до 2,5 м включно.

Відстань між збірними лотками або трубами в зоні освітлення слід приймати не більше ніж 3 м.Висота стінок освітлювачів повинна перевищувати не менше ніж на 0,3 м розрахунковий рівень води в них.

Видалення осаду з ущільнювача слід передбачати періодично по дірчастих трубах. Кількість води, яка відводиться разом з осадом, потрібно визначати згідно з таблицею 19 з урахуванням коефіцієнта розбавлення, що дорівнює 1,5.

(В=2або 3 м), =3:9м,

Аосв= м2

Анак.ос.= м2,

Висота пірамідальної частини освітлювача

Hпір= ,=60

А=D +0.4

D=,де =0.6-0.8 м/с

D=

А=0.1+0.4=0.5м

Hпір= 

Hзав.шар.=2-2.5м; Hзахисної зони приймаємо 2-2.5 м; Hсухого борту =0.3;

Hзагальна=1.29+2+2+0.3=5.59м

Площа вікон

Авік=, де -швидкість руху води у вікнах 0.015 м/с;

Авік= м2

Довжина вікон

Lвік=; Нвік.=0.2-0.3м

Lвік=

Об’єм зони ущільнення

,де Н1- відстань від низу вікон для приймання осаду до верхньої межі ущільненого осаду =1.5 м.

Н2пір.

м3

 Час ущільнення осаду

Тущ.=; де - концентрація осаду зони ущільнення приймається в залежності від тривалості ущільнення (по ДБН,табл.10),32000 г/м3

-каламутність води на виході з освітлювача,приймаємо 8-15мг/л;

С – каламутність на вході освітлювача.

Тущ.=

Витрата осаду

Qос=; де -коефіцієнт розбавлення осаду,який залежить від способу випускання,приймаємо 1.2-1.5; -тривалість випускання осаду,приймаємо 15-20 хв.

Qос3/год.

Діаметр труби випускання осаду

D= ; де - швидкість випускання осаду,0.6 м/с

D=

3.Екологічна частина

3.1.Визначення якості питної води після реагентної обробки

Якість вихідної води визначається наявністю в ній бікарбонатів, сульфатів і хлоридів.

За завданням у вихідній воді:

- бікарбонатів Сбік 0.3 мг-екв/л;

- сульфатів 90 мг/л, або Ссульф/48  =1.88 мг-екв/л;

- хлоридів 150 мг/л, або Схлорид/35,5 =4.23 мг-екв/л;

Сума цих іонів у воді:

Ссум = Сбік + Ссульф + Схлорид = 6.41 мг-екв/л.

Приймемо суму іонів за 100% та підрахуємо відсотковий вміст кожного іону;

6.41 мг-екв/л це 100%,

бікарбонатів  100  Сбіксум =4.68 %,

сульфатів       100  Ссульфсум =29.33 %,

хлоридів        100  Схлоридсум  =65.99 %.

Одержані результати нанесемо на трикутну діаграму як точку 1.

Унаслідок реагентної обробки води її якість змінюється. Вміст бікарбонатів у воді (тобто лужність) буде зменшена у наслідок взаємодії з воднем, який вивільнюється при гідролізі коагулянту .

Сбік2 = Щк = Що - Дкк + Длл = 0.3 - 35/67 +6.6/ 37.04= 0 мг-екв/л.

де Що - лужність вихідної води,   мг-екв/л,(за завданням Що=0,3 мг-екв/л);

Дк - розрахункова доза коагулянту, мг/л (Дк=35 мг/л);                                            Ек- еквівалентна маса коагулянту, мг/мг-екв (Ек=67 мг/мг-екв);    

Вважається, що іонному шарі колоідних часток адсорбується 10% одновалентних іонів, 20% двовалентних іонів. Коректуємо вміст;

Сбік2бік20,9 = 0 мг-екв/л.

Вміст сульфатів у воді після коагулювання :

Cсульф2 = Ссульф+ = 0,52 мг-екв/л

=96г/моль

)=4000г/моль

З урахуванням адсорбції іонів:

Ссульф2 = Ссульф2 0,8 =0.42 мг-екв/л.

Вміст хлоридів у воді після коагулювання збільшиться так як цей іон входить до реагенту для знезараження води (хлору):

Cхлорид2 =

Дхл – сумарна доза хлорування(Дхл = Дхл1+ Дхл2=2+3= 5 мг/л)

З урахуванням адсорбції іонів:

Схлорид2 = Схлорид2 0,9 =3,87мг-екв/л.

Вміст хлоридів після очищення води становить:

З отриманого результату можна зробити висновок, що вміст хлоридів знаходиться в межах норми 137 мг/л < 250 мг/л;

Сума цих іонів у очищеній воді:

Ссум2 = Сбік2 + Ссульф2 + Схлорид2 = 0 + 0,42 + 3.87 = 4.29  м-екв/л

Приймемо суму іонів за 100% та підрахуємо відсотковий вміст кожного іону:

  4,72 м-екв/л це 100%.

1. бікарбонатів  -  100  Сбіксум = 0

2. сульфатів       -  100 Ссульфсум = 9.79 %;

3. хлоридів        -   100  Схлоридсум = 90.21 %;

Сума = 100%

Одержані результати нанесемо на трикутну діаграму як точку 2.

Для побудови гістограми показник якості вихідної води приймається за 100% і обчислюється за допомогою пропорції відсоткове значення показника якості води після реагентної обробки (згідно з ДСПіН). Різниця відсоткових показників приймається за ефект очищення.

Література

1. СНиП 2.04.02-85. Водоснабжение. Наружние сети и сооружения. М.: СИ. 1985..

2. Водопровідні очисні споруди. Робоча програма й методичні вказівки до

виконання курсового проекту/Укладач І.О.Злобін.-Полтава, 1992.-64 с.

3. Методичні вказівки до курсового проекту "Водопровідні очисні споруди". Розрахунок швидких фільтрів і дренажних систем/Укладач І.О.Злобін.Полтава. 1997.

4. Кульский Л.А., П.П. Строкач. Технология очистки природных вод. - К.:

Вища шк., 1986. -352 с.

5. Справочник проектировщика: Водоснабжеие населенных мест и промышленных предприятий. - М.: Стройиздат, 1981. - 639 с.


Змн
.

рк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3

РГР 4-СЕ 11060

Розроб.

Кушніренко К.С.

Перевір.

Яковлєв В.С.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Водопровідні очисні споруди

Водопостачання, водовідведення та по поліпшення якості води

Літ.

Акрушів

11

ПНТУ, Кафедра гідравліки і ВВ

      

Кафе

Ка


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76936. Надпочечники. Происхождение и развитие гландула супрареналис 180.63 KB
  Из него развивается интерреналовая ткань которая дифференцируется в корковое вещество и добавочные надпочечники. В связи с тем что корковое вещество и гонады развиваются из общего источника мочеполовая складка между ними сохраняется структурная близость и функциональная взаимосвязь проявляющаяся выработкой половых гормонов в сетчатой зоне коры надпочечников. Под капсулой располагается корковое вещество состоящее из: клубочковой зоны вырабатывающей гормоны минералокортикоиды: альдостерон кортикостерон дезоксикортикостерон...
76937. Сосуды малого круга 180.57 KB
  Внутри легких артерии ветвятся также как и бронхи пока не возникает вокруг легочного ацинуса микрососудистое русло из которого путем последовательного слияния венул интраорганных вен возникают крупные легочные вены. В воротах легких на одну легочную артерию приходится две легочные вены: верхняя и нижняя. Легочные вены всего четыре пройдя через перикард вливаются в левое предсердие где и заканчивается малый круг.
76938. Аорта и ее отделы. Ветви дуги аорты и ее грудного отдела (париетальные и висцеральные) 183.06 KB
  Ветви дуги аорты и ее грудного отдела париетальные и висцеральные. Она начинается из левого желудочка восходящей частью аорта асценденс переходящей в дугу аркус а далее – в нисходящую часть аорта десценденс которая на уровне IVV поясничных позвонков делится бифуркация аорты на правую и левую общие подвздошные артерии. Луковица возникает изза того что аортальные синусы: правый левый задний как бы выпирают стенку аорты кнаружи в поперечнике она имеет 253 см. Аортальные синусы 3 вместе с полулунными заслонками 3 образуют...
76939. Париетальные и висцеральные (парные и непарные) ветви брюшной аорты. Особенности их ветвления и анастомозы 183.28 KB
  Брюшная аорта лежит за брюшиной вдоль передней и левой поверхности поясничного позвоночника повторяя его изгиб кпереди лордоз и разделяясь на уровне IVV позвонков на общие подвздошные артерии: правую и левую. Париетальные ветви брюшной аорты парные правые и левые: нижние диафрагмальные артерии с верхними надпочечниковыми ветвями 124 с началом на уровне аортальной щели диафрагмы; поясничные артерии с дорсальными спинными кожномышечными и спинномозговыми ветвями. Париетальные ветви анастомозируют между собой в задней брюшной...
76940. Подвздошные артерии 182.17 KB
  Общая подвздошная артерия ( a. iliaca communis): правая и левая - магистральные артерии с диаметром в 1,1-1,2 см - начинаются на уровне IV-V поясничных позвонков (бифуркация аорты), направляются в малый таз, боковых ветвей не имеют и на уровне крестцово-подвздошных суставов разделяются на внутреннюю и наружную подвздошные артерии: правые и левые.
76944. Понятие и система субъектов административного права. Административная правосубъектность 27.29 KB
  Понятие и система субъектов административного права. Субъект административного права лицо или организация которые в соответствии с действующим законодательством РФ могут быть участниками сторонами регулируемых административных управленческих общественных отношений. Главное что объединяет многообразные субъекты административного права это административная правоспособность. Субъекты административного права могут быть индивидуальными и коллективными.