20921

ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ МУЛЬТИВІБРАТОРА

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

2 із зображенням мультивібратора рис. Визначити за допомогою осцилографа амплітуду частоту і шпаруватість сигналу на виході мультивібратора. Часові діаграми роботи мультивібратора показані на рис.

Украинкский

2013-08-01

64.5 KB

6 чел.

Лабораторна робота № 7

ДОСЛІДЖЕННЯ  РОБОТИ  МУЛЬТИВІБРАТОРА

Мета роботи: вивчити принцип дії мультивібратора, побудованого на базі операційного підсилювача.

Порядок виконання роботи

           Лабораторна робота виконується на стенді ЭС23.

  1.   Встановити на стенді змінну панель №2.2 із зображенням мультивібратора (рис.7.1).

Рис.7.1.

2. Включити і налагодити осцилограф. Підключити  спільний вхід осцилографа до клеми «      »       панелі “Мультивібратор”. Включити стенд з дозволу викладача.

3. Натиснути кнопку С1 на панелі “Мультивібратор”. Підключаючи почергово  вхід осцилографа до клем 2 і 3 панелі “Мультивібратор” спостерігати і замалювати осцилограми сигналів на входах та виході операційного підсилювача.. Визначити за допомогою осцилографа амплітуду, частоту і шпаруватість сигналу на виході мультивібратора. Одержані результати занести в табл.7.1.

4. Натиснути кнопку С2 на панелі “Мультивібратор” і повторити дії, вказані в п.3.

5. Вимкнути стенд, відключити осцилограф від мережі.

          Таблиця 7.1.

Кон-ден-сатор

Конт.

точки

              Осцилограма

Амп-літуда

Час-тота

Шпару-ватість

 С1

1

2

3

 С2

1

2

3

Стислі теоретичні відомості

Генератори коливань прямокутної форми  - мультивібратори - будують, охоплюючи операційний підсилювач колами позитивного і негативного зворотних зв'язків. При цьому коло позитивного зворотного зв'язку забезпечує лавиноподібний перехід пристрою з одного стану в інший, а коло  негативного зворотного зв'язку визначає час перебування пристрою в кожному із станів. У даній лабораторній роботі досліджується мультивібратор, схема якого зображена на мал. 7.1.

Цей мультивібратор можна розглядати як тригер Шмітта, вихідна напруга якого використовується для заряду конденсатора і при цьому напруга на конденсаторі є для тригера Шмітта вхідною. Елементи C1 і R2 утворюють коло негативного зворотного зв'язку, а елементи R1 і R3 – позитивного зворотного зв'язку.

Всякий раз, коли напруга на конденсаторі стає по модулю більшою за напругу на  неінвертуючому вході ОП, в тригері відбувається зміна полярності вихідної напруги.

Часові діаграми роботи мультивібратора показані на рис.7.2. Тут суцільною лінією показана вихідна напруга (uвих), штриховою лінією - напруга на конденсаторі (uc), а пунктирної - напруга на неінвертуючому вході ОП (u2).

    Рис.7.2.

Вихідний сигнал мультивібратора є серією прямокутних імпульсів. У прямокутному імпульсі прийнято розрізняти такі ділянки (рис. 7.3): фронт (АВ), вершину (ВС), зріз (СД), основу (АД). Основними параметрами вихідного сигналу мультивібратора є: амплітуда Um, тривалість фронту tф, тривалість зрізу tзр, період Т і зворотна йому величина – частота f,  тривалість імпульсу  t1, тривалість паузи t2,  шпаруватість Q.

Рис.7.3.

Шпаруватістю Q називається відношення періоду T до тривалості      імпульсу  t1:

                                    .

Інтервали часу t1 і t2 залежать від позитивного U+ і негативного

значень напруги насичення операційного підсилювача, від добутку R2 і C1, а також від коефіцієнта позитивного зворотного зв'язку    

Якщо модулі  позитивного і негативного значень напруги насичення рівні:  /U- /=/U+,/  то t1=t2,   а період коливань

Тривалість  фронту і зрізу прямокутного імпульсу визначаються, в основному, динамічними характеристиками операційного підсилювача.

      Контрольні питання

1. Які види зворотних зв'язків використовуються при побудові  мультивібратора?

2. Якими елементами схеми мультивібратора визначається частота його вихідного сигналу?

3. Напишіть рівняння заряду конденсатора від джерела постійної напруги.

4. Перерахуйте відомі вам параметри прямокутних імпульсів.

5. Чим визначається амплітуда вихідного сигналу мультивібратора.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32809. Философия И. Канта: субъективный идеализм и агностицизм 14.27 KB
  Канта: субъективный идеализм и агностицизм. Основателем немецкой классической философии считается Иммануил Кант 1724 1804 гг. Основное содержание своей философии Кант изложил в виде следующих вопросов: Что я могу знатьЧто я должен делатьНа что я могу надеятьсяЧто есть человек. В творчестве Канта принято выделять 2 периода: 1 докритический до 70х гг.
32810. Философия Гегеля: абсолютный идеализм и диалектика 14.28 KB
  Диалектика в творчестве Гегеля это теория развития всего сущего и метод познания действительности. В ходе своего саморазвития Абсолютная идея проходит ряд ступеней развиваясь от простого к сложному от абстрактного к конкретному. Высшая ступень развития абсолютный дух. Причем философия означает завершение итог развития Абсолютной идеи: по определению Гегеля философия это духовная квинтэссенция эпохи самосознание эпохи.
32811. Философия Л. Фейербаха: антропологический материализм и критика христианства 15.47 KB
  Основным предметом философского анализа Фейербах считал проблему человека и рассматривал ее с материалистических позиций. Фейербах рассматривает человека как природное живое существо. Философ подчеркивал тесное единство человека и окружающей его природы. Посредством человека природа познает саму себя.
32812. Условия возникновения и основные положения маркистской философии 15.99 KB
  Возникновение марксизма явилось закономерным результатом общественноисторического прогресса а также развития научной и философской мысли. это период развития капиталистических отношений в Западной Европе. В этих условиях Маркс и Энгельс пришли к выводу о необходимости научного исследования законов общественного развития и создания на их основе теории указывающей пути и средства освободительной борьбы обосновывающей неизбежность перехода от капитализма к новому этапу развития общества. Дарвина явилась естественнонаучным основанием идеи...
32813. Этапы развития русской философии, её основные черты 15.04 KB
  Этапы развития русской философии её основные черты. Основные этапы развития русской философии совпадают с этапами развития истории России. развитие русской философии неразрывно связано с социальнополитическими событиями с особенностями социальноисторического процесса в России. Этапы развития русской философии.
32814. П.Я. Чаадаев – первый русский философ. Западники и славянофилы. «Русская идея» 15.9 KB
  Русская идея. Основная идея гносеологии Чаадаева объективная обусловленность сознания. Идея соборности является центральной в его учении и обозначал свободное объединение людей на основе любви к Богу и друг к другу. Русская идея и ее современное звучание.
32815. Русская религиозная философия 2-й половины 19-20 веков. «философия всеединства» В.Соловьева 14.74 KB
  философия всеединства В. Центральной идеей русской религиозной философии выступает идея всеединства которая стала основанием для формирования целого философского направления метафизики всеединства. философия всеединства оформилась в последней четверти ХIХ века Ее основоположником является В. Соловьев 1853 1900 который в своем философском труде Кризис западной философии против позитивистов наметил основную проблематику концепции всеединства.
32816. Философия русского космизма 14.01 KB
  Основные проблемы космизма: единство человека природы и космоса; место разума во Вселенной развитие космонавтики новая космическая этика и др. Философия общего дела представляет собой проект регуляции природы обращенный на преобразование мира. Регуляция природы мыслится им как принципиально новый сознательный этап развития мира и всего космоса. Проект регуляции природы для него есть только необходимое условие исполнения высшего нравственного долга победы над смертью.
32817. Материалистическая (революционно-демократическая) традиция русской философии 14.08 KB
  Ленина 1870 1924 гг. Ленин продолжает марксистскую традицию в философии развивает учение Маркса применительно к новому этапу научного и социальнополитического развития. Основной философский труд Ленина Материализм и эмпириокритицизм. Ленин дал глубокий анализ новых достижений естествознания с позиций диалектического материализма и изложил основные принципы диалектикоматериалистической теории познания.