20925

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Порядок виконання роботи Робота виконується на стенді ЭС21 Дослідження двійкового лічильника рис11. З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі Рівень логічний а вхід С лічильника з клемою панелі Імпульс одиночний і з клемою Вхід панелі Лічильник імпульсів. Натисненням кнопки панелі Імпульс одиночний подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра U вих.

Украинкский

2013-08-01

1.12 MB

4 чел.

Лабораторна робота № 11       

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ

Мета роботи:  вивчення роботи двійкового і двійково-десяткового чотирьохрозрядних лічильників.

Порядок виконання роботи

    Робота виконується на стенді  ЭС21

  1.  Дослідження двійкового лічильника ( рис11.1.)

    Рис.11.1.

  1.  Встановити змінну пластину № 6.
    1.  Перемикач на панелі “Лічильник” встановити в положення 6.
    2.  З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі “Рівень логічний”, а вхід С лічильника з клемою панелі “Імпульс одиночний” і з клемою “Вхід” панелі “Лічильник імпульсів”. Включити стенд з дозволу викладача.
    3.  Встановити в нульовий стан досліджуваний лічильник (за допомогою тумблера панелі “Рівень логічний” ) і лічильник імпульсів, вбудований в лабораторний стенд ( перевівши тумблер на його панелі в положення “уст. 0”). Після цього перевести цей тумблер в положення “Рахівниць”.
    4.  Натисненням кнопки панелі “Імпульс одиночний” подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Порядковий номер імпульсу контролювати по цифровому індикатору “Лічильник імпульсів”. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра “ U  вих. ”. Результати занести в табл.11.1.
    5.  Побудувати діаграму напруг на вході і всіх виходах досліджуваного лічильника.
    6.  Нагляд роботи лічильника в безперервному режимі роботи. На вхід С лічильника подати сигнал  з однієї клеми  панелі “Генератор імпульсів”. За допомогою осцилографа спостерігати сигнали на виходах досліджуваного лічильника. Зіставити спостережувані сигнали з діаграмами напруг, побудованими по п.1.6.                                                                               

Таблиця 11.1

К-ть імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

Розряд

Q1

Q2

Q3

Q4

  1.  Дослідження двійково-десяткового лічильника (рис.11.2).

    

Рис.11.2.

  1.  Встановити змінну плату 5.
    1.  Перемикач на панелі “Лічильник” поставити в положення 5.
    2.  Виконати дії, вказівки в п.п. 1.3. – 1.7. Результати досліджень занести в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

К-ть імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

Розряд

Q1

Q2

Q3

Q4

Стислі теоретичні відомості

     Лічильником називається послідовний пристрій, призначений для рахунку вхідних імпульсів і фіксації їх числа в певному коді.

Робота лічильників характерізується статичними та динамічними параметрами.Основним статичним параметром лічильника є модуль рахунку М, який характеризує максимальне число імпульсів, після приходу якого лічильник встановлюється в початковий стан.

До динамічних параметрів, які характеризують швидкодію лічильника, відноситься час встановлення вихідного коду, визначуваний тривалістю часового інтервалу між моментами подачі вхідного сигналу і встановлення нового коду на виході.

Лічильники класифікуються по наступних параметрах.

По значенню модуля рахунку лічильники підрозділяють на:

двійкові - модуль рахунку яких рівний цілому ступеню числа 2  ;

двійково-кодовані - в яких модуль рахунку може приймати будь-яке значення, не рівне цілому ступеню числа 2.

По напряму рахунку лічильники підрозділяють на:

такі, що додають – поява імпульса на вході такого лічильника збільшує на одиницю код числа, який в ньому зберігається;

такі, що віднімають  - поява імпульса на вході такого лічильника зменщує на одиницю код числа, який в ньому зберігається ;

реверсивні - лічильники, які залежно від комбінацій вхідних сигналів можуть працювати як в режимі зменшення, так і в режимі збільшення кода , який зберігається, на одиницю.

За способом організації міжрозрядних зв'язків лічильники діляться на:

лічильники з послідовним переносом, в яких перемикання трігерів розрядних схем здійснюється послідовно один за іншим;

лічильники з паралельним переносом, в яких перемикання трігерів розрядних схем здійснюється одночасно по сигналу синхронізації;

лічильники з комбінованим послідовно-паралельним переносом , в яких використовуються різні комбінації переноса.

  Основним елементом лічильників є трігер, що працює в рахунковому режимі ( Т– тригер ) . Якщо декілька таких трігерів з'єднати послідовно, (рис.11.3) з'єднавши вхід кожного наступного з прямим виходом попереднього, встановити всі трігери в “0” і потім подавати на вхід С першого трігера імпульси, то робота такої схеми відбуватиметься так, як показано на мал. 11.4.    

    Рис.11.3

      Рис.11.4.

З діаграми роботи лічильника, представленої на рис.11.4, видно, що після приходу на  тактовий вхід трігера  N-ого імпульсу лічильник приходить в стан,  відповідний двійковому коду числа N. Тому така схема називається двійковим  лічильником імпульсів. При цьому вхід С першого тригера називається входом лічильника, тригери – його розрядами, а прямі виходи тригерів – виходами лічильника.

Оскільки після приходу на вхід чергового імпульсу, записаний в лічильнику код збільшується на одиницю, режим роботи лічильника називається режимом додавання.

    Якщо з'єднати входи тригерів лічильника не з прямими, а з інверсними виходами попередніх тригерів, то кожний вхідний імпульс зменшуватиме записаний в лічильник код на одиницю. Такий лічильник працює в режимі віднімання.

          Для чотирьохрозрядного лічильника, зображеного на рис.11.1.,  модуль рахунку M = 16. Взагалі для двійкових лічильників, що складаються з L трігерів, M = .

     Якщо усередині чотирьохрозрядного лічильника ввести зв'язки так, як показано на рис. 11.5, то він підраховуватиме імпульси в двійковому коді, проте модуль рахунку його стане рівним M = 10. Такий лічильник називається двійково-десятковим, а його схема - декадою. Діаграма роботи декади показана

на рис.11.8.

     Рис.11.5.

     Лічильники в інтегральному виконанні найчастіше виготовляються чотирьохрозрядними. На схемах вони зображаються за допомогою умовних графічних позначень, наприклад показаних на мал. 11.6 і 11.7, відповідно двійкового і двійково-десяткового лічильників.  Чотирьохозрядні двійково-десяткові лічильникн інколи називають декадами.

     

     Рис.11.6.                     Рис.11.7

                      

    

Рис11.8.

   

Лічильник, що складається з L послідовно включених двійкових чотирьохрозрядних лічильників, має. Лічильник, що складається з L послідовно включених декад, має .

     Лічильники можуть виконувати інші, окрім підрахунку імпульсів, функції. Наприклад, вони можуть служити для ділення частоти проходження прямокутних імпульсів. Якщо лічильник має модуль M, то частота    вхідних імпульсів і частота   f2  вихідних імпульсів зв'язані залежністю:

                                           f 1 =  M f 2 .

Питання для самоперевірки.

  1.  Назвіть основні параметри лічильників.
  2.  Чи визначається модуль лічильника тільки числом тригерів, які містяться в ньому ?
  3.  Які літери , що входить в найменування мікросхем, свідчать про те що це - лічильник ?
  4.  Що таке реверсивний лічильник?
  5.  Які параметри вхідних імпульсів лічильників повинні дотримуватися для правильної їх роботи?
  6.  Чим відрізняється двійковий лічильник від двійково-десяткового?
  7.  Яке максимальне число імпульсів можна підрахувати за допомогою лічильника, що містить L трігерів ?

 

EMBED PBrush

EMBED PBrush

EMBED PBrush


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47919. Кінематика матеріальної точки. Основні поняття і способи задання руху 4.42 MB
  Основні поняття і способи задання руху Теоретичне ядро Вступ в курс класичної механіки. Природничі науки: хімія біологія астрономія географія вивчають різні але конкретні явища та процеси живої і неживої природи а також форми матерії та закони її руху. Таким чином предметом фізики є вивчення найбільш загальних і найпростіших властивостей і форм руху матерії. Проте цим не вичерпуються наші уявлення про типи та форми існування матерії як відомо матерія перебуває у вічному русі що означає: а світ що оточує нас за своєю природою...
47920. Криволінійний рух та рух точки по колу 2.37 MB
  Змістовий модуль 2 Криволінійний рух та рух точки по колу Теоретичне ядро Кінематика криволінійного руху матеріальної точки. Кінематика руху матеріальної точки по колу. Одним із поширених рухів матеріальної точки є механічний рух траєкторія якого довільна крива лінія. Найпростішими криволінійними рухами точки є рухи по кривій ІІ порядку: колу круговий рух; еліпсу еліптичний рух; а також рух по параболі гіперболі і т.
47921. Динаміка матеріальної точки 5.09 MB
  ІІ задача обернена: знаючи кінематичний закон руху і масу тіла визначити сили що діють на матеріальну точку. адитивність маси: 3 рівність інертної та гравітаційної маси з точністю: Поняття сили. Сили в природі. Таким чином із визначення поняття сили випливає 2 прояви дії сили: а динамічний прояв можемо судити по прискоренню яке отримують взаємодіючі тіла; б статичний прояв по деформації взаємодіючих тіл.
47922. Механіка абсолютно твердого тіла (АТТ). Механіка рідин та газів 1.31 MB
  Змістовий модуль 4 Механіка абсолютно твердого тіла АТТ. Механіка рідин та газів Поняття абсолютно твердого тіла Поряд з найпростішим обєктом дослідження механічних рухів матеріальною точкою розглядається інший абстрактний образ реальних матеріальних тіл абсолютно тверде тіло. Абсолютно тверде тіло це абстракція матеріального тіла взаємне розташування точок якого залишається незмінним в процесі його руху тобто віддаль між двома довільними точками тіла залишається незмінною за часом. Таким чином абсолютно тверде тіло це модель...
47923. Коливання та хвилі 1.84 MB
  Змістовий модуль 5 Коливання та хвилі Теоретичне ядро Кінематика гармонічного коливального руху точки Коливальний рух. Елементи акустики Природа звуку Розповсюджуючись в повітрі пружні хвилі досягнув людського вуха визивають специфічні відчуття звуку. Якщо частота цих хвиль лежить в межах від 1620 до 20 000 Гц то такі хвилі називаються звуковими. Звукові хвилі або звук це коливання пружного середовища що сприймаються нашими органами слуху.
47924. Неінерціальні системи відліку. Елементи СТВ Ейнштейна 839 KB
  Змістовий модуль Неінерціальні системи відліку. Теоретичне ядро Рух в неінерціальних системах відліку. Неінерціальні системи відліку та їх класифікація. Системи відліку які рухаються рівномірно та прямолінійно відносно інерціальної системи називаються інерціальними.
47925. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ТА ПЕДІАТРІЇ ДИТИНИ 1.32 MB
  Знати анатомо-фізіологічні особливості дітей різного вікового періоду. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків. Виховувати у дітей гігієнічні навички по догляду за шкірою одягом взуттям. План лекції Анатомофізіологічні особливості системи травлення у дітей і підлітків.
47926. Маркетинг та його специфіка в банківській сфері 509.5 KB
  Маркетингова орієнтація передбачає фокусування зусиль і можливостей банку на виявленні реальних і потенційних запитів всіх субєктів економічних відносин і пошуку способів їх найкращого задоволення виходячи з фінансових кадрових організаційних технологічних законодавчих та інших обмежень. Банківський маркетинг традиційно розглядається з двох позицій: як філософія банківського бізнесу і як конкретний спосіб здійснення підприємницької політики банку. Банківський маркетинг це філософія стратегія й тактика банку що спрямовані на...
47927. Муніципальне право як галузь права України 787 KB
  Предметом муніципального права є місцеве самоврядування відносно самостійний вид суспільних відносин пов'язаний з організацією і здійсненням місцевої влади тобто публічної влади влади народу в межах відповідних адміністративнотериторіальних одиниць. Місцеве самоврядування як предмет муніципального права є багатогранним явищем. Зміст місцевого самоврядування полягає насамперед і головним чином у самостійному вирішенні територіальними спільнотами питань місцевого значення. За формою місцеве самоврядування це волевиявлення територіальних...