20925

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Порядок виконання роботи Робота виконується на стенді ЭС21 Дослідження двійкового лічильника рис11. З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі €œРівень логічний€ а вхід С лічильника з клемою панелі €œІмпульс одиночний€ і з клемою €œВхід€ панелі €œЛічильник імпульсів€. Натисненням кнопки панелі €œІмпульс одиночний€ подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра €œ U вих.

Украинкский

2013-08-01

1.12 MB

3 чел.

Лабораторна робота № 11       

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ

Мета роботи:  вивчення роботи двійкового і двійково-десяткового чотирьохрозрядних лічильників.

Порядок виконання роботи

    Робота виконується на стенді  ЭС21

  1.  Дослідження двійкового лічильника ( рис11.1.)

    Рис.11.1.

  1.  Встановити змінну пластину № 6.
    1.  Перемикач на панелі “Лічильник” встановити в положення 6.
    2.  З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі “Рівень логічний”, а вхід С лічильника з клемою панелі “Імпульс одиночний” і з клемою “Вхід” панелі “Лічильник імпульсів”. Включити стенд з дозволу викладача.
    3.  Встановити в нульовий стан досліджуваний лічильник (за допомогою тумблера панелі “Рівень логічний” ) і лічильник імпульсів, вбудований в лабораторний стенд ( перевівши тумблер на його панелі в положення “уст. 0”). Після цього перевести цей тумблер в положення “Рахівниць”.
    4.  Натисненням кнопки панелі “Імпульс одиночний” подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Порядковий номер імпульсу контролювати по цифровому індикатору “Лічильник імпульсів”. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра “ U  вих. ”. Результати занести в табл.11.1.
    5.  Побудувати діаграму напруг на вході і всіх виходах досліджуваного лічильника.
    6.  Нагляд роботи лічильника в безперервному режимі роботи. На вхід С лічильника подати сигнал  з однієї клеми  панелі “Генератор імпульсів”. За допомогою осцилографа спостерігати сигнали на виходах досліджуваного лічильника. Зіставити спостережувані сигнали з діаграмами напруг, побудованими по п.1.6.                                                                               

Таблиця 11.1

К-ть імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

Розряд

Q1

Q2

Q3

Q4

  1.  Дослідження двійково-десяткового лічильника (рис.11.2).

    

Рис.11.2.

  1.  Встановити змінну плату 5.
    1.  Перемикач на панелі “Лічильник” поставити в положення 5.
    2.  Виконати дії, вказівки в п.п. 1.3. – 1.7. Результати досліджень занести в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

К-ть імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

Розряд

Q1

Q2

Q3

Q4

Стислі теоретичні відомості

     Лічильником називається послідовний пристрій, призначений для рахунку вхідних імпульсів і фіксації їх числа в певному коді.

Робота лічильників характерізується статичними та динамічними параметрами.Основним статичним параметром лічильника є модуль рахунку М, який характеризує максимальне число імпульсів, після приходу якого лічильник встановлюється в початковий стан.

До динамічних параметрів, які характеризують швидкодію лічильника, відноситься час встановлення вихідного коду, визначуваний тривалістю часового інтервалу між моментами подачі вхідного сигналу і встановлення нового коду на виході.

Лічильники класифікуються по наступних параметрах.

По значенню модуля рахунку лічильники підрозділяють на:

двійкові - модуль рахунку яких рівний цілому ступеню числа 2  ;

двійково-кодовані - в яких модуль рахунку може приймати будь-яке значення, не рівне цілому ступеню числа 2.

По напряму рахунку лічильники підрозділяють на:

такі, що додають – поява імпульса на вході такого лічильника збільшує на одиницю код числа, який в ньому зберігається;

такі, що віднімають  - поява імпульса на вході такого лічильника зменщує на одиницю код числа, який в ньому зберігається ;

реверсивні - лічильники, які залежно від комбінацій вхідних сигналів можуть працювати як в режимі зменшення, так і в режимі збільшення кода , який зберігається, на одиницю.

За способом організації міжрозрядних зв'язків лічильники діляться на:

лічильники з послідовним переносом, в яких перемикання трігерів розрядних схем здійснюється послідовно один за іншим;

лічильники з паралельним переносом, в яких перемикання трігерів розрядних схем здійснюється одночасно по сигналу синхронізації;

лічильники з комбінованим послідовно-паралельним переносом , в яких використовуються різні комбінації переноса.

  Основним елементом лічильників є трігер, що працює в рахунковому режимі ( Т– тригер ) . Якщо декілька таких трігерів з'єднати послідовно, (рис.11.3) з'єднавши вхід кожного наступного з прямим виходом попереднього, встановити всі трігери в “0” і потім подавати на вхід С першого трігера імпульси, то робота такої схеми відбуватиметься так, як показано на мал. 11.4.    

    Рис.11.3

      Рис.11.4.

З діаграми роботи лічильника, представленої на рис.11.4, видно, що після приходу на  тактовий вхід трігера  N-ого імпульсу лічильник приходить в стан,  відповідний двійковому коду числа N. Тому така схема називається двійковим  лічильником імпульсів. При цьому вхід С першого тригера називається входом лічильника, тригери – його розрядами, а прямі виходи тригерів – виходами лічильника.

Оскільки після приходу на вхід чергового імпульсу, записаний в лічильнику код збільшується на одиницю, режим роботи лічильника називається режимом додавання.

    Якщо з'єднати входи тригерів лічильника не з прямими, а з інверсними виходами попередніх тригерів, то кожний вхідний імпульс зменшуватиме записаний в лічильник код на одиницю. Такий лічильник працює в режимі віднімання.

          Для чотирьохрозрядного лічильника, зображеного на рис.11.1.,  модуль рахунку M = 16. Взагалі для двійкових лічильників, що складаються з L трігерів, M = .

     Якщо усередині чотирьохрозрядного лічильника ввести зв'язки так, як показано на рис. 11.5, то він підраховуватиме імпульси в двійковому коді, проте модуль рахунку його стане рівним M = 10. Такий лічильник називається двійково-десятковим, а його схема - декадою. Діаграма роботи декади показана

на рис.11.8.

     Рис.11.5.

     Лічильники в інтегральному виконанні найчастіше виготовляються чотирьохрозрядними. На схемах вони зображаються за допомогою умовних графічних позначень, наприклад показаних на мал. 11.6 і 11.7, відповідно двійкового і двійково-десяткового лічильників.  Чотирьохозрядні двійково-десяткові лічильникн інколи називають декадами.

     

     Рис.11.6.                     Рис.11.7

                      

    

Рис11.8.

   

Лічильник, що складається з L послідовно включених двійкових чотирьохрозрядних лічильників, має. Лічильник, що складається з L послідовно включених декад, має .

     Лічильники можуть виконувати інші, окрім підрахунку імпульсів, функції. Наприклад, вони можуть служити для ділення частоти проходження прямокутних імпульсів. Якщо лічильник має модуль M, то частота    вхідних імпульсів і частота   f2  вихідних імпульсів зв'язані залежністю:

                                           f 1 =  M f 2 .

Питання для самоперевірки.

  1.  Назвіть основні параметри лічильників.
  2.  Чи визначається модуль лічильника тільки числом тригерів, які містяться в ньому ?
  3.  Які літери , що входить в найменування мікросхем, свідчать про те що це - лічильник ?
  4.  Що таке реверсивний лічильник?
  5.  Які параметри вхідних імпульсів лічильників повинні дотримуватися для правильної їх роботи?
  6.  Чим відрізняється двійковий лічильник від двійково-десяткового?
  7.  Яке максимальне число імпульсів можна підрахувати за допомогою лічильника, що містить L трігерів ?

 

EMBED PBrush

EMBED PBrush

EMBED PBrush


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1005. Влияние телевидения и компьютеров на психическое и физическое здоровье детей. 397 KB
  Hасширение представлений педагогов о влиянии компьютеров и телевидения на здоровье детей путем обмена опытом и принятии роли защитника или противника СМИ.
1006. Доходная и расходная часть региональных бюджетов Российской Федерации 408 KB
  Теоретические основы функционирования региональных бюджетов. Роль региональных бюджетов в бюджетной системе РФ. Характеристика современного состояния региональных бюджетов. Пути укрепления доходной базы региональных бюджетов и пути совершенствования использования бюджетных средств.
1007. Расчет электромагнитного поля и волн 286 KB
  Взаимодействие электромагнитного поля с электронами. Вероятность перехода в поле электромагнитной волны. Собственные значения и собственные функции гамильтониана Рашбы. Правила отбора для внутризонных переходов в квантовых ямах. Правила отбора для межзонных переходов. Спиновый эффект Холла (с гамильтонианом Рашбы).
1008. Избранные лекции по теории и практике религиозного мистицизма 1.47 MB
  Обзор буддийских практик. Внутренняя мистика - буддовость. Всецелая чистота окружающей обстановки. Основы Дзен. Введение в христианский мистицизм. Особенности Древнецерковной мистики. Основы православного Исихазма. Буддизм в Китае и Японии. Краткий обзор. Католический мистицизм.
1009. Методичні вказівки щодо виконання економічної частини дипломного проекту для студентів денної форми навчання 346.5 KB
  Загальні вимоги щодо змісту та оформлення економічної частини дипломного проекту. Оцінка конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, КМ) Розрахунок інтеґрального показника конкурентоспроможності базового і нового варіантів програмного продукту
1010. Технологические особенности переработки полимерных материалов методом экструзии 492.5 KB
  Методы переработки термопластичных полимеров. Общая характеристика полимеров, перерабатываемых методом экструзии. Течение расплава через сетки и формующую оснастку. Технологические свойства полимеров перерабатываемых методом экструзии. Влияние параметров переработки на свойства рукавных пленок. Виды брака при производстве рукавной пленки.
1011. Разработка микропроцессорного устройства управления шаговым биполярным двигателем 517 KB
  Разработка схемы электрической принципиальной. Выбор микросхемы и интерфейса связи. Выбор силового драйвера управления. Характеристика устройств используемых в разрабатываемой схеме. Разработка блока управления биполярным шаговым двигателем на микроконтроллере Atmega8535.
1012. Создание и обработка баз данных 490 KB
  Создание базы данных. Система управления базами данных ACCESS. Создание таблиц в режиме конструктора. Заполнение таблиц данными (кроме вычисляемого поля). Запросы на выборку. Параметрические запросы. Создание и редактирование отчетов.
1013. База данных Колледж 559 KB
  Создание базы данных Колледж, в которой учтена специфик колледжа. Концептуальными требованиями являются данные о колледже и об абитуриенте. Создание таблиц в режиме конструктора. Создание кнопочных форм.