20925

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Порядок виконання роботи Робота виконується на стенді ЭС21 Дослідження двійкового лічильника рис11. З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі Рівень логічний а вхід С лічильника з клемою панелі Імпульс одиночний і з клемою Вхід панелі Лічильник імпульсів. Натисненням кнопки панелі Імпульс одиночний подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра U вих.

Украинкский

2013-08-01

1.12 MB

4 чел.

Лабораторна робота № 11       

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ

Мета роботи:  вивчення роботи двійкового і двійково-десяткового чотирьохрозрядних лічильників.

Порядок виконання роботи

    Робота виконується на стенді  ЭС21

  1.  Дослідження двійкового лічильника ( рис11.1.)

    Рис.11.1.

  1.  Встановити змінну пластину № 6.
    1.  Перемикач на панелі “Лічильник” встановити в положення 6.
    2.  З'єднати вхід R лічильника з клемою панелі “Рівень логічний”, а вхід С лічильника з клемою панелі “Імпульс одиночний” і з клемою “Вхід” панелі “Лічильник імпульсів”. Включити стенд з дозволу викладача.
    3.  Встановити в нульовий стан досліджуваний лічильник (за допомогою тумблера панелі “Рівень логічний” ) і лічильник імпульсів, вбудований в лабораторний стенд ( перевівши тумблер на його панелі в положення “уст. 0”). Після цього перевести цей тумблер в положення “Рахівниць”.
    4.  Натисненням кнопки панелі “Імпульс одиночний” подавати імпульси на вхід С досліджуваного лічильника. Порядковий номер імпульсу контролювати по цифровому індикатору “Лічильник імпульсів”. Після подачі чергового імпульсу визначати стан всіх виходів досліджуваного лічильника за допомогою вольтметра “ U  вих. ”. Результати занести в табл.11.1.
    5.  Побудувати діаграму напруг на вході і всіх виходах досліджуваного лічильника.
    6.  Нагляд роботи лічильника в безперервному режимі роботи. На вхід С лічильника подати сигнал  з однієї клеми  панелі “Генератор імпульсів”. За допомогою осцилографа спостерігати сигнали на виходах досліджуваного лічильника. Зіставити спостережувані сигнали з діаграмами напруг, побудованими по п.1.6.                                                                               

Таблиця 11.1

К-ть імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

Розряд

Q1

Q2

Q3

Q4

  1.  Дослідження двійково-десяткового лічильника (рис.11.2).

    

Рис.11.2.

  1.  Встановити змінну плату 5.
    1.  Перемикач на панелі “Лічильник” поставити в положення 5.
    2.  Виконати дії, вказівки в п.п. 1.3. – 1.7. Результати досліджень занести в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

К-ть імпульсів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1

2

3

4

5

6

Розряд

Q1

Q2

Q3

Q4

Стислі теоретичні відомості

     Лічильником називається послідовний пристрій, призначений для рахунку вхідних імпульсів і фіксації їх числа в певному коді.

Робота лічильників характерізується статичними та динамічними параметрами.Основним статичним параметром лічильника є модуль рахунку М, який характеризує максимальне число імпульсів, після приходу якого лічильник встановлюється в початковий стан.

До динамічних параметрів, які характеризують швидкодію лічильника, відноситься час встановлення вихідного коду, визначуваний тривалістю часового інтервалу між моментами подачі вхідного сигналу і встановлення нового коду на виході.

Лічильники класифікуються по наступних параметрах.

По значенню модуля рахунку лічильники підрозділяють на:

двійкові - модуль рахунку яких рівний цілому ступеню числа 2  ;

двійково-кодовані - в яких модуль рахунку може приймати будь-яке значення, не рівне цілому ступеню числа 2.

По напряму рахунку лічильники підрозділяють на:

такі, що додають – поява імпульса на вході такого лічильника збільшує на одиницю код числа, який в ньому зберігається;

такі, що віднімають  - поява імпульса на вході такого лічильника зменщує на одиницю код числа, який в ньому зберігається ;

реверсивні - лічильники, які залежно від комбінацій вхідних сигналів можуть працювати як в режимі зменшення, так і в режимі збільшення кода , який зберігається, на одиницю.

За способом організації міжрозрядних зв'язків лічильники діляться на:

лічильники з послідовним переносом, в яких перемикання трігерів розрядних схем здійснюється послідовно один за іншим;

лічильники з паралельним переносом, в яких перемикання трігерів розрядних схем здійснюється одночасно по сигналу синхронізації;

лічильники з комбінованим послідовно-паралельним переносом , в яких використовуються різні комбінації переноса.

  Основним елементом лічильників є трігер, що працює в рахунковому режимі ( Т– тригер ) . Якщо декілька таких трігерів з'єднати послідовно, (рис.11.3) з'єднавши вхід кожного наступного з прямим виходом попереднього, встановити всі трігери в “0” і потім подавати на вхід С першого трігера імпульси, то робота такої схеми відбуватиметься так, як показано на мал. 11.4.    

    Рис.11.3

      Рис.11.4.

З діаграми роботи лічильника, представленої на рис.11.4, видно, що після приходу на  тактовий вхід трігера  N-ого імпульсу лічильник приходить в стан,  відповідний двійковому коду числа N. Тому така схема називається двійковим  лічильником імпульсів. При цьому вхід С першого тригера називається входом лічильника, тригери – його розрядами, а прямі виходи тригерів – виходами лічильника.

Оскільки після приходу на вхід чергового імпульсу, записаний в лічильнику код збільшується на одиницю, режим роботи лічильника називається режимом додавання.

    Якщо з'єднати входи тригерів лічильника не з прямими, а з інверсними виходами попередніх тригерів, то кожний вхідний імпульс зменшуватиме записаний в лічильник код на одиницю. Такий лічильник працює в режимі віднімання.

          Для чотирьохрозрядного лічильника, зображеного на рис.11.1.,  модуль рахунку M = 16. Взагалі для двійкових лічильників, що складаються з L трігерів, M = .

     Якщо усередині чотирьохрозрядного лічильника ввести зв'язки так, як показано на рис. 11.5, то він підраховуватиме імпульси в двійковому коді, проте модуль рахунку його стане рівним M = 10. Такий лічильник називається двійково-десятковим, а його схема - декадою. Діаграма роботи декади показана

на рис.11.8.

     Рис.11.5.

     Лічильники в інтегральному виконанні найчастіше виготовляються чотирьохрозрядними. На схемах вони зображаються за допомогою умовних графічних позначень, наприклад показаних на мал. 11.6 і 11.7, відповідно двійкового і двійково-десяткового лічильників.  Чотирьохозрядні двійково-десяткові лічильникн інколи називають декадами.

     

     Рис.11.6.                     Рис.11.7

                      

    

Рис11.8.

   

Лічильник, що складається з L послідовно включених двійкових чотирьохрозрядних лічильників, має. Лічильник, що складається з L послідовно включених декад, має .

     Лічильники можуть виконувати інші, окрім підрахунку імпульсів, функції. Наприклад, вони можуть служити для ділення частоти проходження прямокутних імпульсів. Якщо лічильник має модуль M, то частота    вхідних імпульсів і частота   f2  вихідних імпульсів зв'язані залежністю:

                                           f 1 =  M f 2 .

Питання для самоперевірки.

  1.  Назвіть основні параметри лічильників.
  2.  Чи визначається модуль лічильника тільки числом тригерів, які містяться в ньому ?
  3.  Які літери , що входить в найменування мікросхем, свідчать про те що це - лічильник ?
  4.  Що таке реверсивний лічильник?
  5.  Які параметри вхідних імпульсів лічильників повинні дотримуватися для правильної їх роботи?
  6.  Чим відрізняється двійковий лічильник від двійково-десяткового?
  7.  Яке максимальне число імпульсів можна підрахувати за допомогою лічильника, що містить L трігерів ?

 

EMBED PBrush

EMBED PBrush

EMBED PBrush


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16565. Электросепарация 104.5 KB
  Лабораторная работа № 5 Электросепарация 1. Цель работы Изучение принципа работы электростатического сепаратораразделяющего материалы по проводимости. Экспериментальное изучение процесса электросепарации напримере конструкции наклонного пластин
16566. Исследование работы электрофильтра 135.5 KB
  Лабораторная работа № 6 Исследование работы электрофильтра 1. Цель работы Изучение принципа работы электрофильтра. Экспериментальное определение степени очистки воздуха от частиц аэрозоля. Ознакомление с конструкцией малогабаритного электрофильтра. ...
16567. Исследование работы нейтрализаторов статического электричества 67 KB
  Лабораторная работа № 7 Исследование работы нейтрализаторов статического электричества 1. Цель работы Экспериментальное определение эффективности работы пассивных индукционных и активных высоковольтных нейтрализаторов статического электричества. ...
16568. Электрография 71.5 KB
  Лабораторная работа № 8 Электрография 1. Цель работы Изучение и экспериментальное исследование работы узлов электрографических аппаратов. 2. Предварительные сведения Электрографический способ воспроизведения изображений один из прогрессивных и эффектив
16569. Изучение основ технологического применения озона 211.15 KB
  Лабораторная работа № 1 Изучение основ технологического применения озона Цель работы 1 Ознакомление с распространенными схемами технологического применения озона; 2 Исследование выходных характеристик генератора озона; 3 Изучение процесса растворения абсо
16570. Магнито-импульсная обработка металлов 1.08 MB
  Лабораторная работа №3 Магнитоимпульсная обработка металлов Цель работы: Ознакомление с принципом деформирования проводящих заготовок в импульсном магнитном поле с узлами и элементами установок для магнитоимпульсной обработки металлов а также ознакомление с м
16571. Нанесение порошковых покрытий в камере с кипящим слоем 1023 KB
  Лабораторная работа №4 Нанесение порошковых покрытий в камере с кипящим слоем Цель работы: Ознакомление с технологией и устройствами для нанесения порошковых покрытий в электрическом слое. Изучение процесса нанесения покрытий на изделия в камерах с электрическим к...
16572. Изучение основ технологического применения озона 71.5 KB
  Лабораторная работа №1 Изучение основ технологического применения озона Цель работы 1 Ознакомление с распространенными схемами технологического применения озона; 2 Исследование выходных характеристик генератора озона; 3 Изучение процесса растворения абсор...
16573. Исследование работы барьерного озонатора 221.5 KB
  Лабораторная работа №2 Исследование работы барьерного озонатора Цель работы 1. Ознакомление с конструкцией барьерного озонатора принципом его работы и выходными параметрами. 2. Исследование режимов работы барьерного озонатора определение концентрации озона акт...