20929

ДОСЛІДЖЕННЯ ОДИНОЧНИХ КАСКАДІВ ТРАНЗИСТОРНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним емітером рис. а BI4 в положення Із спільним емітером ; тумблери В2 В5 В9 BI1 поставити в положення Вкл. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним колектором рис.

Украинкский

2013-08-01

97 KB

0 чел.

                   Лабораторна робота  № 4

ДОСЛІДЖЕННЯ ОДИНОЧНИХ КАСКАДІВ ТРАНЗИСТОРНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ

Мета роботи - вивчити  роботу одиночних каскадів транзисторних підсилювачів, виконаних по схемах із спільним емітером і спільним  колектором.

 

Порядок виконання роботи

1. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним емітером (рис. 4.1), для цього необхідно виконати наступні перемикання:

  •  тумблер BI поставити в положення "Викл.", а BI4 - в положення "Із спільним емітером";
  •  тумблери В2, В5, В9, BI1 поставити в положення "Вкл.";
  •  тумблер В 12 - в положення " ~ Uвх ";

Встановити напругу Ек = 10 В;

Для зняття осцилограм осцилограф підключити до клем "корпус"  і "Uвих" на макеті;

Вхідну і вихідну напруги вимірювати за допомогою  цифрового  вольтметра.

Рис. 4.1.

2. Зняти амплітудні характеристики, змінюючи значення Iвх, як вказано в табл. 4.1- 4.3 і встановлюючи необхідні значення опорів за допомогою тумблерів ВЗ, В4, В6, В7, В8. Одержані результати занести, відповідно, в табл.4.1 - 4.3.

3. Накреслити осцилограми вихідної напруги при появі спотворень і без них. На підставі експериментальних результатів  накреслити амплітудні характеристики.

Таблиця 4.1.

Rк. = I кОм;    Rн = 5,3 к0м,   R.е = 100 Ом;     Се - Вкл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

20

40

60

80

100

120

Таблиця 4.2.

Rк. = 2 кОм;    Rн = 5,3 к0м,   R.е = 100 Ом;     Се - Вкл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

20

40

60

80

100

120

Таблиця 4.3.

Rк. = 2 кОм;    Rн = 5,3 к0м,   R.е = 100 Ом;     Се - Вікл.

Uвх,    мВ

Uвых,   В

Iвх,  мкА

0

20

40

60

80

100

120

4. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним колектором (рис.4.2.). Для цього необхідно виконати наступні перемикання:

  •  тумблер BI поставити в положення "Викл.", а BI4 - в положення "Із спільним колектором";
  •      тумблери В2, В5, В9, BI1 поставити в положення "Вкл.";

тумблер В12 - в положення " ~ Uвх ".

Рис.4.2.

5. Виконати дослідження по пп.2 і 3 і одержані результати занести в табл.4.4. і 4.5.  

        Таблиця 4.4.

  Rн = 5,3 к0м,   R.е = 1 кОм;     Се - Викл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

30

60

90

120

150

180

    

         Таблиця 4.5.

Rн = 1 к0м,   R.е = 1 кОм;     Се - Викл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

30

60

90

120

150

180

6. Визначити коефіцієнти підсилення по струму і напрузі за даними табл.4.1- 4.5 при Iвх =80-90 мкА для двох досліджуваних схем:

;   .

Порівняйте і поясніть одержані результати.

6. Після закінчення досліджень необхідно вимкнути всі прилади.

Стислі теоретичні відомості

Підсилювачами називаються пристрої, призначені для підсилення вхідного електричного сигналу по напрузі, струму або потужності за рахунок перетворення енергія джерела живлення в енергію вихідного сигналу. При цьому для підсилення електричного сигналу з мінімальними спотвореннями використовується режим роботи в класі А. Даний режим в схемі (рис.4.1.) забезпечується за допомогою резисторів Rб1 і Rб2. За допомогою резистора Rк задається режим роботи колекторного ланцюга транзистора по постійному струму. Резистор Rе забезпечує негативний зворотний зв'язок по постійному струму і призначений для термостабілізації робочої точки транзистора. Конденсатор Се шунтує резистор Rе забезпечуючи високий коефіцієнт посилення по змінному струму.  Конденсатори Свх і Свих  служать для виділення змінної складової вхідного і вихідного сигналів.

Принцип роботи транзисторного підсилювача полягає у тому, що при невеликій зміні вхідної напруги, прикладеної між базою і емітером транзистора, струм бази зміниться на якесь значення . При цьому струм колектора змінюється на значно більше значення:    Вольт-амперні характеристики, що пояснюють принцип підсилення за допомогою транзисторного підсилювача, представлені на рис.4.3.

     Рис.4.3.

Режим роботи підсилювача і клас посилення визначаються вибором робочої точки 0 на вхідній і вихідній  динамічній  характеристиках транзистора. Для отримання максимальної вихідної потужності на навантаженні динамічна характеристика навантаження вибирається так, щоб вона знаходилася поблизу лінії гранично допустимого режиму, але  не перетинала її. У режимі посилення А робоча точка О вибирається приблизно посередині динамічної характеристики навантаження. Представлені графіки дозволяють визначати основні параметри підсилювального каскаду: Rвх, Rвих, KI, KU.

Слід сказати, що будь-яка зміна вхідної напруги підсилювача приводить до пропорційної зміни вихідної напруги. Кількісно ця зміна визначається коефіцієнтом підсилення, рівного відношенню приростів вихідної і вхідної напруг:

Для схеми без зворотного зв'язку

Коефіцієнт підсилення каскаду, охопленого негативним зворотн\им зв'язком,  визначається виразом:

,

де - коефіцієнт зворотного зв'язку.

В результаті одержуємо:

Вхідний опір каскаду, охопленого зворотним зв'язком:

Вихідний опір каскаду:

Контрольні питання

1. Чим характеризується динамічний режим роботи транзистора?

2. Чим відрізняються динамічні характеристики транзистора від статичних?

3. Для яких цілей застосовується емітерний повторювач?         

4. Поясніть призначення елементів схеми підсилювального каскаду  із спільним емітером.

5. Як залежить коефіцієнт підсилення досліджуваних каскадів від навантаження?

6. Поясніть роботу підсилювальних каскадів із спільним емітером та із спільним колектором.

7. Що визначає частотна характеристика підсилювача і яке вона має значення?

8. Які елементи схеми визначають вид частотної характеристики у області низьких і високих частот і чому?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30906. Виды моторики пищеварительного тракта 49 KB
  Физиологические свойства и особенности гладкой мускулатуры пищеварительной трубки Гладкая мускулатура пищеварительной трубки состоит из гладкомышечных клеток ГМК. Межклеточные контакты ГМК пищеварительной трубки обеспечивает наличие нексусов. ГМК пищеварительной трубки обладают рядом физиологических свойств: возбудимостью проводимостью и сократимостью. Особенности возбудимости ГМК пищеварительной трубки: Возбудимость ГМК пищеварительной трубки ниже чем у миоцитов поперечнополосатой мускулатуры ППМ.
30907. Пищеварение в полости рта 27.5 KB
  Пищеварение в полости рта Секреция в ротовой полости В ротовой полости слюну вырабатывают 3 пары крупных и множество мелких слюнных желез. 1 Время нахождения пищи в ротовой полости в среднем 1618 секунд. Е нормальная микрофлора ротовой полости которая угнетает патологическую. В пределах ротовой полости ферменты слюны практически не оказывают влияния изза незначительного времени нахождения пищевого комка в ротовой полости.
30908. Пищеварении в желудке 38.5 KB
  Железы желудка состоят из трех видов клеток: Главные клетки вырабатывают ферменты; Париетальные обкладочные НCl; Добавочные слизь. Клеточный состав желез изменяется в различных отделах желудка в антральном нет главных клеток в пилорическом нет обкладочных. Стимулирует секрецию желез желудка. Стимулирует моторику желудка.
30909. Пищеварение в 12-перстной кишке 27.5 KB
  За сутки 1525 л панкреатического сока рН 7588. Специфические вещества поджелудочного сока: 1. Ферменты панкреатического сока. Пищеварительные ферменты поджелудочного сока Протеазы поджелудочного сока эндо и экзопептидазы: а Эндопептидазы действуют на молекулу изнутри расщепляя внутренние пептидные связи.
30910. Роль печени в пищеварении 29 KB
  Состав желчи: 1. Специфические вещества: желчные кислоты и желчные пигменты: билирубин основной пигмент у человека придает коричневую окраску; биливердин в основном в желчи травоядных животных зеленый цвет. Роль желчи в пищеварении: 1.Желчные кислоты как компонент желчи играют в пищеварении ведущую роль: эмульгируют жиры активируют поджелудочную липазу обеспечивают всасывание нерастворимых в воде веществ образуя с ними комплексы жирные кислоты холестерин жирорастворимые витамины А D Е К и соли Са2...
30911. Состав и свойства кишечного сока 44.5 KB
  Состав и свойства кишечного сока Сок тонкой кишки Объем суточной секреции 25 л. Сахараза Лактаза Мальтаза Изомальтаза Гаммаамилаза фиксирована к стенке кишки. Фосфатазы Щелочная фосфатаза Кислая фосфатаза Сок толстой кишки рН сока 8590. К специфическим веществам сока толстой кишки относится слизь которая обеспечивает формирование каловых масс.
30912. Всасывание 28.5 KB
  Всасываются глюкоза алкоголь некоторые лекарственные вещества валидол нитроглицерин назначаются под язык . В желудке всасываются вода алкоголь некоторые соли и моносахариды в минимальных количествах вещества растворенные в спирте всасываются в больших количествах. Всасываются: продукты гидролиза жиров белков углеводов вода минеральные соли витамины. В норме всасываются только низкомолекулярные вещества лишенные видовой и индивидуальной специфичности.
30913. Принципы регуляции деятельности пищеварительной сис 33.5 KB
  Принципы регуляции деятельности пищеварительной системы Общие принципы регуляции пищеварения 1. Механизмы регуляции пищеварения: делятся на: нервные и гуморальные. Нервная регуляция пищеварения Нервная регуляция пищеварения осуществляется за счет безусловных и условных рефлексов. Рефлекторная регуляция пищеварения имеет ряд особенностей: 1.
30914. Пластическая и энергетическая роль углеводов, жиров и белков 28 KB
  Пластическая роль липидов состоит в том что они входят в состав клеточных мембран и в значительной мере определяют их свойства. Большая часть жиров в организме находится в жировой ткани меньшая часть входит в состав клеточных структур. Они входят в состав клеточных структур в частности клеточных мембран а также ядерного вещества и цитоплазмы. Это вещество входит в состав клеточных мембран; оно является источником образования желчных кислот а также гормонов коры надпочечников и половых желез.