20929

ДОСЛІДЖЕННЯ ОДИНОЧНИХ КАСКАДІВ ТРАНЗИСТОРНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним емітером рис. а BI4 в положення Із спільним емітером ; тумблери В2 В5 В9 BI1 поставити в положення Вкл. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним колектором рис.

Украинкский

2013-08-01

97 KB

0 чел.

                   Лабораторна робота  № 4

ДОСЛІДЖЕННЯ ОДИНОЧНИХ КАСКАДІВ ТРАНЗИСТОРНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ

Мета роботи - вивчити  роботу одиночних каскадів транзисторних підсилювачів, виконаних по схемах із спільним емітером і спільним  колектором.

 

Порядок виконання роботи

1. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним емітером (рис. 4.1), для цього необхідно виконати наступні перемикання:

  •  тумблер BI поставити в положення "Викл.", а BI4 - в положення "Із спільним емітером";
  •  тумблери В2, В5, В9, BI1 поставити в положення "Вкл.";
  •  тумблер В 12 - в положення " ~ Uвх ";

Встановити напругу Ек = 10 В;

Для зняття осцилограм осцилограф підключити до клем "корпус"  і "Uвих" на макеті;

Вхідну і вихідну напруги вимірювати за допомогою  цифрового  вольтметра.

Рис. 4.1.

2. Зняти амплітудні характеристики, змінюючи значення Iвх, як вказано в табл. 4.1- 4.3 і встановлюючи необхідні значення опорів за допомогою тумблерів ВЗ, В4, В6, В7, В8. Одержані результати занести, відповідно, в табл.4.1 - 4.3.

3. Накреслити осцилограми вихідної напруги при появі спотворень і без них. На підставі експериментальних результатів  накреслити амплітудні характеристики.

Таблиця 4.1.

Rк. = I кОм;    Rн = 5,3 к0м,   R.е = 100 Ом;     Се - Вкл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

20

40

60

80

100

120

Таблиця 4.2.

Rк. = 2 кОм;    Rн = 5,3 к0м,   R.е = 100 Ом;     Се - Вкл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

20

40

60

80

100

120

Таблиця 4.3.

Rк. = 2 кОм;    Rн = 5,3 к0м,   R.е = 100 Ом;     Се - Вікл.

Uвх,    мВ

Uвых,   В

Iвх,  мкА

0

20

40

60

80

100

120

4. Зібрати схему дослідження підсилювача із спільним колектором (рис.4.2.). Для цього необхідно виконати наступні перемикання:

  •  тумблер BI поставити в положення "Викл.", а BI4 - в положення "Із спільним колектором";
  •      тумблери В2, В5, В9, BI1 поставити в положення "Вкл.";

тумблер В12 - в положення " ~ Uвх ".

Рис.4.2.

5. Виконати дослідження по пп.2 і 3 і одержані результати занести в табл.4.4. і 4.5.  

        Таблиця 4.4.

  Rн = 5,3 к0м,   R.е = 1 кОм;     Се - Викл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

30

60

90

120

150

180

    

         Таблиця 4.5.

Rн = 1 к0м,   R.е = 1 кОм;     Се - Викл.

Uвх,    мВ

Uвих,   В

Iвх,  мкА

0

30

60

90

120

150

180

6. Визначити коефіцієнти підсилення по струму і напрузі за даними табл.4.1- 4.5 при Iвх =80-90 мкА для двох досліджуваних схем:

;   .

Порівняйте і поясніть одержані результати.

6. Після закінчення досліджень необхідно вимкнути всі прилади.

Стислі теоретичні відомості

Підсилювачами називаються пристрої, призначені для підсилення вхідного електричного сигналу по напрузі, струму або потужності за рахунок перетворення енергія джерела живлення в енергію вихідного сигналу. При цьому для підсилення електричного сигналу з мінімальними спотвореннями використовується режим роботи в класі А. Даний режим в схемі (рис.4.1.) забезпечується за допомогою резисторів Rб1 і Rб2. За допомогою резистора Rк задається режим роботи колекторного ланцюга транзистора по постійному струму. Резистор Rе забезпечує негативний зворотний зв'язок по постійному струму і призначений для термостабілізації робочої точки транзистора. Конденсатор Се шунтує резистор Rе забезпечуючи високий коефіцієнт посилення по змінному струму.  Конденсатори Свх і Свих  служать для виділення змінної складової вхідного і вихідного сигналів.

Принцип роботи транзисторного підсилювача полягає у тому, що при невеликій зміні вхідної напруги, прикладеної між базою і емітером транзистора, струм бази зміниться на якесь значення . При цьому струм колектора змінюється на значно більше значення:    Вольт-амперні характеристики, що пояснюють принцип підсилення за допомогою транзисторного підсилювача, представлені на рис.4.3.

     Рис.4.3.

Режим роботи підсилювача і клас посилення визначаються вибором робочої точки 0 на вхідній і вихідній  динамічній  характеристиках транзистора. Для отримання максимальної вихідної потужності на навантаженні динамічна характеристика навантаження вибирається так, щоб вона знаходилася поблизу лінії гранично допустимого режиму, але  не перетинала її. У режимі посилення А робоча точка О вибирається приблизно посередині динамічної характеристики навантаження. Представлені графіки дозволяють визначати основні параметри підсилювального каскаду: Rвх, Rвих, KI, KU.

Слід сказати, що будь-яка зміна вхідної напруги підсилювача приводить до пропорційної зміни вихідної напруги. Кількісно ця зміна визначається коефіцієнтом підсилення, рівного відношенню приростів вихідної і вхідної напруг:

Для схеми без зворотного зв'язку

Коефіцієнт підсилення каскаду, охопленого негативним зворотн\им зв'язком,  визначається виразом:

,

де - коефіцієнт зворотного зв'язку.

В результаті одержуємо:

Вхідний опір каскаду, охопленого зворотним зв'язком:

Вихідний опір каскаду:

Контрольні питання

1. Чим характеризується динамічний режим роботи транзистора?

2. Чим відрізняються динамічні характеристики транзистора від статичних?

3. Для яких цілей застосовується емітерний повторювач?         

4. Поясніть призначення елементів схеми підсилювального каскаду  із спільним емітером.

5. Як залежить коефіцієнт підсилення досліджуваних каскадів від навантаження?

6. Поясніть роботу підсилювальних каскадів із спільним емітером та із спільним колектором.

7. Що визначає частотна характеристика підсилювача і яке вона має значення?

8. Які елементи схеми визначають вид частотної характеристики у області низьких і високих частот і чому?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18575. УРОВНИ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ДАННЫХ 117.5 KB
  УРОВНИ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ДАННЫХ Существует три уровня представления данных: уровень пользователя предметная область логический и физический. Каждый объект предметной области характеризуется своими атрибутами каждый атрибут имеет имя и значение. Например объект осц
18576. ПРОЕКТИРОВАНИЕ БАЗЫ ДАННЫХ 42.5 KB
  ПРОЕКТИРОВАНИЕ БАЗЫ ДАННЫХ Процесс разработки структуры БД на основании требований пользователя называют проектированием БД ПБД. Результатами ПБД являются структураБД состоящая из логических и физических компонент и руководство для прикладных программистов. Р...
18577. Функции сетевого программного обеспечения 33.5 KB
  Функции сетевого программного обеспечения Принято выделять в ПО АС общесистемное ПО системные среды и прикладное ПО. К общесистемному ПО относят ОС используемых ЭВМ и вычислительных систем а также сетевое ПО типовых телекоммуникационных услуг. Основой системной ср
18578. Прикладные протоколы и телекоммуникационные информационные услуги 65.5 KB
  Прикладные протоколы и телекоммуникационные информационные услуги Прикладные протоколы и телекоммуникационные информационные услуги Основные услуги телекоммуникационных технологий электронная почта передача файлов телеконференции справочные службы доски о
18579. Системы распределенных вычислений 42.5 KB
  Системы распределенных вычислений При выполнении проектных процедур с использованием более чем одного узла сети различают режимы удаленного узла и дистанционного управления рис. 5.1. В режиме удаленного узла основные процедуры приложения исполняются на терминальн...
18580. Информационная безопасность. Симметричную и асимметричную схемы шифрования 38 KB
  Информационная безопасность При обмене информацией между участниками проектирования возможны как утечка конфиденциальных данных так и нарушение целостности данных. Поскольку в САПР зачастую используются связи со смежными предприятиями через сети общего пользовани
18581. Основные функции и проектные процедуры, реализуемые в ПО САПР 40 KB
  Основные функции и проектные процедуры реализуемые в ПО САПР В состав развитых машиностроительных САПР входят в качестве составляющих системы CAD САМ и CAE. Функции CADсистем в машиностроении подразделяют на функции двумерного и трехмерного проектирования. К функциям 2D...
18582. Автоматизированные системы управления Автоматизация управления предприятиями 42 KB
  Автоматизированные системы управления Автоматизация управления предприятиями Системы управления в промышленности как и любые сложные системы имеют иерархическую многомодульную структуру. Если предприятие является концерном научнопроизводственным объединение
18583. Логистические системы 36 KB
  Логистические системы Сложность задач управления которые приходится решать в современных производственных системах обусловливает интерес к логистике и развитию логистических систем. Традиционно логистику связывали с управлением процедурами движения сырья от исто