20997

Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу. Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів. На вході інтегратора задаємо частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц: визначаємо форму вихідного сигналу: переконуємося що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги: Uвх=0.85 В На вході інтегратора задаємо частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з...

Русский

2013-08-02

492 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І

СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ №4

з дисципліни

«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»

ТЕМА: Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Виконала:

студентка групи  СІ-11-3с  

                      Хамула І.Ю.

Перевірив:

                          Романенко С.С.

Кременчук 2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема:  Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Мета: Вивчення принципу роботи, основних параметрів і характеристик диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практичне дослідження схем.

Порядок виконання роботи:

  1.  Вивчаємо принцип роботи диференціаторів і інтеграторів, можливості застосування.
  2.  Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу.
  3.  Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній, прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів.

Проведення досліджень:

Дослідження схеми інтегратора

1. Збираємо схему інтегратора в полі лабораторного макету Integrator, та замальовуємо її.

2. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=6.85 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=3.67 В

3. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подати вхідний сигнал прямокутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=4.57 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний прямокутний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=2.45 В

4. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=6.76 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=3.64 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим менша напруга вихідного сигналу.

Дослідження схеми диференціатора

1. Збираємо схему диференціатора в полі лабораторного макету Differentiator.

2. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо гармонійний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=2.63 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо гармонійний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=4.33 В

3. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо прямокутний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=2.81 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо прямокутний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=5.28 В

  1.  На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо сигнал трикутної форми з частотою =390 Гц:
  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=1.66 В

        На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо сигнал трикутної форми з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=2.6 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим більша напруга вихідного сигналу

Висновок: на даній лабораторній робрті ми вивчили принцип роботи, основних параметри і характеристики диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практично дослідили дані схеми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51330. Шифрование текста по ключу аддитивными методами (гаммированием) 86.14 KB
  Цель работы: Научиться составлять программы шифрования текста, основываясь на алгоритме RSA. Вывод: научился составлять программы шифрования текста, основываясь на алгоритме RSA.
51331. Создание паролей в Bios 841.5 KB
  Цель: научиться создавать пароли в Bios. Ход работы: Выбрал вкладку BIOS Seting Password
51334. Проектирование и строительство 4-х этажного здания с цокольным и мансардным этажами спортивно-оздоровительного и развлекательного назначения выполнены специалистами ООО «Севергеолдобыча» 366.5 KB
  Изученность территории ИНЖЕНЕРНО ГЕОДЕЗИЧЕСКИЕ ИЗЫСКАНИЯ. ИНЖЕНЕРНО ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗЫСКАНИЯ. Техническое задание заказчика на производство инженерно строительных изысканий копия. Программа производства инженерногеологических изысканий.
51336. Изучение способов адресации микроконтроллеров МSP430 228.79 KB
  Производительность микроконтроллера во многом определяется его центральным процессорным устройством (ЦПУ). Микроконтроллеры MSP430 имеют 16-битное ЦПУ, обладающего рядом возможностей, специально предназначенных для поддержки современных методов программирования, таких как вычисляемые переходы, табличные вычисления, а также использование языков высокого уровня, в частности, языка Си.
51337. Изучение таймеров общего назначения и аналого-цифрового преобразователя микроконтроллера STM32F100RB 62.87 KB
  Некоторые характеристики модулей АЦП микроконтроллера STM32F100RB: 12ти разрядная разрешающая способность; 18 каналов из которых 16 внешние; возможность задавать время преобразования индивидуально для каждого канала 8 дискретных значений; возможность задания одиночного или непрерывного преобразования; самокалибровка; наличие оконного компаратора; запуск преобразования от внешнего источника; работа с модулем DM Injected chnnels инжектированные...
51338. ОРГАНИЗАЦИЯ РАЗВЕТВЛЕНИЙ 273.12 KB
  Даны координаты точки, не лежащей на координатных осях OX и OY. Определить номер координатной четверти, в которой находится данная