20997

Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу. Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів. На вході інтегратора задаємо частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц: визначаємо форму вихідного сигналу: переконуємося що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги: Uвх=0.85 В На вході інтегратора задаємо частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з...

Русский

2013-08-02

492 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І

СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ №4

з дисципліни

«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»

ТЕМА: Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Виконала:

студентка групи  СІ-11-3с  

                      Хамула І.Ю.

Перевірив:

                          Романенко С.С.

Кременчук 2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема:  Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Мета: Вивчення принципу роботи, основних параметрів і характеристик диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практичне дослідження схем.

Порядок виконання роботи:

  1.  Вивчаємо принцип роботи диференціаторів і інтеграторів, можливості застосування.
  2.  Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу.
  3.  Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній, прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів.

Проведення досліджень:

Дослідження схеми інтегратора

1. Збираємо схему інтегратора в полі лабораторного макету Integrator, та замальовуємо її.

2. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=6.85 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=3.67 В

3. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подати вхідний сигнал прямокутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=4.57 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний прямокутний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=2.45 В

4. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=6.76 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=3.64 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим менша напруга вихідного сигналу.

Дослідження схеми диференціатора

1. Збираємо схему диференціатора в полі лабораторного макету Differentiator.

2. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо гармонійний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=2.63 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо гармонійний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=4.33 В

3. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо прямокутний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=2.81 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо прямокутний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=5.28 В

  1.  На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо сигнал трикутної форми з частотою =390 Гц:
  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=1.66 В

        На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо сигнал трикутної форми з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=2.6 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим більша напруга вихідного сигналу

Висновок: на даній лабораторній робрті ми вивчили принцип роботи, основних параметри і характеристики диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практично дослідили дані схеми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43173. Разработка 3D модели манипулятора в MASM32 1.36 MB
  В данной работе используются WinApi (Application Programming Interface) функции. Они позволяют пользователю в полной мере использовать все функции предоставленные операционной системой. Одними из областей применения этих функций являются консоли, операции с буфером обмена, управление памятью, управление окнами, файлами, процессами и потоками и т.д. Для построения модели манипулятора с помощью этих функций используется алгоритм видового преобразования, выполняющий умножение матриц и векторов.
43174. Логгер температуры 3.06 MB
  На практике для измерения температуры используют жидкостные и механические термометры термопару термометр сопротивления газовый термометр пирометр термометр сопротивления логгер температуры Так как тема дпнного курсового проекта о логгере то далее рассказ пойдет о них. Существуют несколько видов логгеров: а логгер температуры; б логгер влажности и температуры; в логгер со встроенными сенсорами; г логгер напряжения и тока; д логгер с гнездом для внешних зондов; елоггер температуры с расчетом точки росы; жлоггер для...
43175. Расчет рычажного механизма 5.53 MB
  Структурный анализ рычажного механизма. Определение расчетного положения механизма. Построение плана механизма в расчетном положении. Структурная схема рычажного механизма показанная. Структурная схема механизма.
43176. Плановая геодезическая основа для строительства промышленного комплекса 5.36 MB
  На данной территории с севера на юг протекает река Быстрая. Река имеет ширину около 50 метров и скорость течения 0,2 м/с, глубина 7 метров. Берега реки пологие, высотой около 1 метра и имеют растительный покров. Берега реки обусловлены небольшим количеством болот. Дата установления ледяного покрова приходится в начале ноября, а вскрытие в начале апреля. Глубина залегания грунтовых вод от 4 до 5 м. На юге есть 2 небольших пруда.
43177. Главная линия рабочей клети № 6 черновой группы стана 2000 10.58 MB
  Листовой горячекатаный прокат производится на непрерывных и полунепрерывных широкополосных станах горячей прокатки (примерно 3/4 общего объема производства), полосовых станах с моталками в печах, планетарных и толстолистовых станах. В настоящее время наиболее эффективным способом производства горячекатаных листов и полос является прокатка в непрерывных и полунепрерывных станах. На этих станах прокатывается также подкат для станов холодной прокатки. Современные широкополосные станы горячей прокатки рассчитаны на прокатку полос широкого сортамента (толщина от 0,8-1,2 до 16-25 мм, ширина 600-2300 мм). Масса прокатываемых слябов до 6-7 млн. т/год
43178. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЦИФРОВОЙ АТС «КВАНТ-Е» ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО УЗЛА СВЯЗИ 1.15 MB
  Расчет нагрузки цифровых потоков между блоками БАЛ и УКС [5] Список использованной литературы Введение Цифровые автоматические телефонные станции АТСЦ широко применяются на сети связи железнодорожного транспорта. Для предварительного смешивания и концентрации телефонной нагрузки от абонентских и соединительных линий служат коммутационные блоки емкостью 8х8 цифровых трактов расположенные в блоках БАЛ БСЛ и других блоках абонентского и линейного доступа. К оборудованию абонентского доступа относятся аналоговые абонентские комплекты АК...
43179. СИСТЕМА АВТОМАТИЧЕСКОЙ СТАБИЛИЗАЦИИ РАБОЧЕГО МЕХАНИЗМА 1.35 MB
  Постановка общей задачи стабилизации рабочего механизма. Математическое описание системы стабилизации. Формирование функциональной схемы системы. Построение линеаризованной математической модели системы. Формирование структурной схемы системы.
43180. ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ И КИНЕМАТИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ ПРИВОДА 1.03 MB
  Определение мощности на выходе РВ где окружная сила на барабане в кН скорость конвейера в м с Определение общего КПД привода где ц=092 КПД цепной передачи табл.6 з=097 КПД зубчатой передачи табл.6 м=098 КПД муфты табл.6 оп=0992 КПД опор приводного вала табл.
43181. Организация связи между дорожными и отделенческими узлами магистрали 5.27 MB
  Определение количества каналов различных видов связи между узлами магистрали [2.3 Составление таблицы схемы распределения каналов между пунктами [3] 2 Выбор оптимального варианта организации связи [3.1] 3 Построение схем связи [4] 4 расчет магистрали [4.