20997

Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу. Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів. На вході інтегратора задаємо частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц: визначаємо форму вихідного сигналу: переконуємося що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги: Uвх=0.85 В На вході інтегратора задаємо частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з...

Русский

2013-08-02

492 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І

СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ №4

з дисципліни

«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»

ТЕМА: Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Виконала:

студентка групи  СІ-11-3с  

                      Хамула І.Ю.

Перевірив:

                          Романенко С.С.

Кременчук 2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема:  Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Мета: Вивчення принципу роботи, основних параметрів і характеристик диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практичне дослідження схем.

Порядок виконання роботи:

  1.  Вивчаємо принцип роботи диференціаторів і інтеграторів, можливості застосування.
  2.  Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу.
  3.  Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній, прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів.

Проведення досліджень:

Дослідження схеми інтегратора

1. Збираємо схему інтегратора в полі лабораторного макету Integrator, та замальовуємо її.

2. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=6.85 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=3.67 В

3. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подати вхідний сигнал прямокутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=4.57 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний прямокутний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=2.45 В

4. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=6.76 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=3.64 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим менша напруга вихідного сигналу.

Дослідження схеми диференціатора

1. Збираємо схему диференціатора в полі лабораторного макету Differentiator.

2. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо гармонійний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=2.63 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо гармонійний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=4.33 В

3. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо прямокутний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=2.81 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо прямокутний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=5.28 В

  1.  На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо сигнал трикутної форми з частотою =390 Гц:
  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=1.66 В

        На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо сигнал трикутної форми з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=2.6 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим більша напруга вихідного сигналу

Висновок: на даній лабораторній робрті ми вивчили принцип роботи, основних параметри і характеристики диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практично дослідили дані схеми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70269. Визначення ризику портфеля цінних паперів 95 KB
  Для дохідності як випадкової величини варіація що оцінює ступінь відхилення можливих конкретних значень або очікуваної дохідності слугує мірою ризику пов’язаного з даною дохідністю. Формула для визначення варіації дохідності го активу записується наступним чином...
70271. Разрезы 549.57 KB
  Изображение предмета, мысленно рассеченного одной или несколькими плоскостями, называют разрезом. Мысленное рассечение предмета относится только к данному разрезу и не влечет за собой изменения других изображений того же предмета.
70272. Избранные лекции по экономике (для медицинских Вузов). Учебно-методическое пособие 2.59 MB
  Название «экономика» произошло от греческих слов: oikos – дом и nomos – закон, иначе управление домашним хозяйством. Домашнее хозяйство является моделью функционирования, как многих организаций (потому, что они перерабатывают редкие экономические ресурсы и производят товары и услуги...
70273. Экономика предприятия (Экономика фирмы): Курс лекций 992.5 KB
  Если предприятие производит быстро устаревающую морально продукцию то оно заинтересовано в скорейшей замене своих ОС а поэтому заинтересовано в ускоренной амортизации чтобы быстрее сформировать необходимые средства на замену оборудования машин...
70274. Аппаратное обеспечение ПК. Архитектура ПК 89 KB
  Положения фон Неймана: Компьютер состоит из нескольких основных устройств арифметико-логическое устройство управляющее устройство память внешняя память устройства ввода и вывода. Для ввода и вывода информации используются устройства ввода и вывода.
70275. УГОЛОВНОЕ ПРАВО: ЛЕКЦИИ 2.51 MB
  Уголовное право как одна из отраслей права представляет собой совокупность принятых государством правовых норм, которые устанавливают и регулируют определенные общественные отношения в соответствии с интересами и потребностями общества.
70276. Methods of teaching English as a science and its relation to other sciences 27 KB
  Pedagogics is the science concerned with general teaching and education. It would be impossible to develop language habits and speech skills without information about the ways of forming them, the influence of formerly acquired habits on the formation of new ones which is supplied by Psychology.