20997

Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу. Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів. На вході інтегратора задаємо частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц: визначаємо форму вихідного сигналу: переконуємося що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги: Uвх=0.85 В На вході інтегратора задаємо частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з...

Русский

2013-08-02

492 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І

СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ №4

з дисципліни

«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»

ТЕМА: Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Виконала:

студентка групи  СІ-11-3с  

                      Хамула І.Ю.

Перевірив:

                          Романенко С.С.

Кременчук 2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема:  Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Мета: Вивчення принципу роботи, основних параметрів і характеристик диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практичне дослідження схем.

Порядок виконання роботи:

  1.  Вивчаємо принцип роботи диференціаторів і інтеграторів, можливості застосування.
  2.  Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу.
  3.  Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній, прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів.

Проведення досліджень:

Дослідження схеми інтегратора

1. Збираємо схему інтегратора в полі лабораторного макету Integrator, та замальовуємо її.

2. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=6.85 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=3.67 В

3. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подати вхідний сигнал прямокутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=4.57 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний прямокутний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=2.45 В

4. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=6.76 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=3.64 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим менша напруга вихідного сигналу.

Дослідження схеми диференціатора

1. Збираємо схему диференціатора в полі лабораторного макету Differentiator.

2. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо гармонійний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=2.63 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо гармонійний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=4.33 В

3. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо прямокутний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=2.81 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо прямокутний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=5.28 В

  1.  На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо сигнал трикутної форми з частотою =390 Гц:
  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=1.66 В

        На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо сигнал трикутної форми з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=2.6 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим більша напруга вихідного сигналу

Висновок: на даній лабораторній робрті ми вивчили принцип роботи, основних параметри і характеристики диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практично дослідили дані схеми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32259. Мембранные системы 22.5 KB
  Мембранные покрытия применяются не только при сооружении уникальных сооружений крытых стадионов выставочных павильонов но и при возведении здании массового строительства киноконцертных и спортивных залов универсального типа больших магазинов рынков. Мембранные системы могут быть также широко использованы в ограждающих конструкциях стен кровель подвесных потолков.
32261. Анализ различных методов возведения стальных вертикальных резервуаров 38.5 KB
  Конструкции поступившие на монтаж должны иметь маркировку изготовителя и сертификат качества а монтаж резервуаров должен производиться в соответствии с проектом и требованиями настоящих Правил строительных норм и правил разработанного ППР. Производитель работ монтажник должен иметь следующую нормативную и проектную документацию до выполнения монтажа: настоящие Правила; рабочую документацию КМ проектировщика; рабочие чертежи КМД изготовителя; проект плана производства работ далее ППР на сборку и сварку...
32262. Методы наращивания и подращивания поясов 26.5 KB
  Метод наращивания поясов резервуаров осуществляется на высоте путем сборки отдельных листов. Это позволяет возводить резервуары любого объема в основном для резервуаров с плавающей крышей. Недостаток данного метода возведения резервуаров монтаж конструкции неподвижной крыши осуществляется на значительной высоте что требует определенной квалификации рабочих задействование определенной техники и технологии возведения.
32263. Разработка грунта в траншее грейферным оборудованием для устройства «стены в грунте» 127 KB
  Схема разработки захватки траншеи за один проход грейфера представлена на рис. После разработки траншеи на полную глубину производится проверка глубины траншеи зачистка траншеи от слоя осыпавшего грунта и осадка глинистого раствора путем плавного опускания и перемещения грейфера по всей плоскости траншеи. Разработка захватки траншеи за один проход грейфера.
32264. Метод опускного колодца при строительстве сооружений водопровода и канализации 60 KB
  Сущность метода состоит в том что первоначально на поверхности земли возводят стены колодца оборудованные ножевой частью а затем внутри его разрабатывают грунт в направлении от центра к периметру стен.Первым этапом сооружения колодца является устройство основания под нож которое гарантирует надежное опирание последнего при возведении стен.По окончании устройства стен приступают к погружению колодца под действием его собственной силы тяжести.
32265. Устройство анкерного крепления котлованов 42 KB
  Грунтовые анкера относятся тоже к ограждению котлованов и применяются взамен распорной системы. Грунтовые анкера компенсируют опрокидывающий момент действующий со стороны грунта на конструкцию. Анкера располагаются за пределами котлована и как правило выходят за пределы участка застройки. Вовторых сами анкера не должны препятствовать дальнейшему городскому строительству в том числе подземному.
32267. Состав и порядок ведения исполнительной документации 143 KB
  Состав и порядок ведения исполнительной документации при осуществлении строительства реконструкции капитальном ремонте объектов капитального строительства разработан в соответствии с Градостроительным кодексом Российской Федерации иными нормативными правовыми актами Российской Федерации и обязательными требованиями технических регламентов норм и правил. В случае отсутствия технических регламентов проводится проверка соответствия выполняемых работ требованиям строительных норм и правил правил безопасности государственных стандартов...