20997

Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу. Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів. На вході інтегратора задаємо частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц: визначаємо форму вихідного сигналу: переконуємося що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги: Uвх=0.85 В На вході інтегратора задаємо частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з...

Русский

2013-08-02

492 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І

СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

ЗВІТ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ №4

з дисципліни

«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»

ТЕМА: Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Виконала:

студентка групи  СІ-11-3с  

                      Хамула І.Ю.

Перевірив:

                          Романенко С.С.

Кременчук 2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема:  Дослідження диференціюючого та інтегруючого підсилювачів.

Мета: Вивчення принципу роботи, основних параметрів і характеристик диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практичне дослідження схем.

Порядок виконання роботи:

  1.  Вивчаємо принцип роботи диференціаторів і інтеграторів, можливості застосування.
  2.  Аналізуємо залежності форми вихідного сигналу від вхідного сигналу.
  3.  Визначаємо вигляд вихідного сигналу при синусоїдальній, прямокутній та трикутній формах вхідних сигналів.

Проведення досліджень:

Дослідження схеми інтегратора

1. Збираємо схему інтегратора в полі лабораторного макету Integrator, та замальовуємо її.

2. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =10 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=6.85 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний синусоїдальний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.43 В           Uвих=3.67 В

3. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подати вхідний сигнал прямокутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=4.57 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний прямокутний сигнал з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.35 В           Uвих=2.45 В

4. На вході інтегратора задаємо  частоту згідно індивідуального завдання та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =10 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=6.76 В

На вході інтегратора задаємо  частоту більшу в декілька разів від початкової та подаємо вхідний сигнал трикутної форми з частотою =20 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.4 В           Uвих=3.64 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим менша напруга вихідного сигналу.

Дослідження схеми диференціатора

1. Збираємо схему диференціатора в полі лабораторного макету Differentiator.

2. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо гармонійний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=2.63 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо гармонійний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  визначаємо форму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1 В           Uвих=4.33 В

3. На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо прямокутний сигнал з частотою =390 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=2.81 В

На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо прямокутний сигнал з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює похідній від вхідної напруги:

Uвх=1.56 В           Uвих=5.28 В

  1.  На вхід диференціатора з частотою згідно індивідуального завдання подаємо сигнал трикутної форми з частотою =390 Гц:
  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=1.66 В

        На вхід диференціатора з частотою більшою в декілька разів від початкової подаємо сигнал трикутної форми з частотою =780 Гц:

  •  зарисовуємо осцилограму вихідного сигналу:

  •  переконуємося, що вихідна напруга дорівнює інтегралу від вхідної напруги:

Uвх=0.56 В           Uвих=2.6 В

Отже, можна зробити висновок, що рівень вихідного сигналу залежить від частоти вхідного сигналу і чим більша частота, тим більша напруга вихідного сигналу

Висновок: на даній лабораторній робрті ми вивчили принцип роботи, основних параметри і характеристики диференціюючого та інтегруючого підсилювачів побудованих на ОП, практично дослідили дані схеми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26602. СУЩНОСТЬ «ЗАГАРА» МЯСА. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ «ЗАГАРЕ». ЗАГАР 2.3 KB
  СУЩНОСТЬ ЗАГАРА МЯСА. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ ЗАГАРЕ. Это особый вид порчи мяса в первые сутки после убоя животного. Наблюдают его при недостаточно интенсивном охлаждении парного мяса а также при слабой аэрации если туши в парном состоянии плотно укладывают или тесно подвешивают одна к другой в душных помещениях при температуре выше 1520 С.
26603. СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЙ «УСЛОВНО ГОДНОЕ МЯСО», «МЯСО ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ» 878 Bytes
  СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЙ УСЛОВНО ГОДНОЕ МЯСО МЯСО ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ. Мясо вынужденно убитых животных мясо от больных животных лишенных жизни ввиду нецелесообразности или неэффективности дальнейшего лечения с целью недопущения падежа. Условногодное мясо мясо использование которого для пищевых целей допускается после обеззараживания.
26604. СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ПОСОЛКИ И ГИГИЕНА ПОСОЛКИ МЯСА. ЗНАЧЕНИЕ И СУЩНОСТЬ ПОСОЛА 6.28 KB
  СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ПОСОЛКИ И ГИГИЕНА ПОСОЛКИ МЯСА. Посол мяса один из самых древних ранее широко распространенных и доступных методов консервирования. В связи с развитием холодильной техники использованием высоких температур для консервирования мяса и мясопродуктов развитием колбасного производства посол уступил первое место этим методам консервирования. Однако и сейчас в сельской местности в личном хозяйстве он находит и будет находить применение как самостоятельный метод консервирования мяса н мясопродуктов.
26605. СХЕМА ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА ОБСЕМЕНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЯМИ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ 1.54 KB
  СХЕМА ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА ОБСЕМЕНЕННОСТЬ ВОЗБУДИТЕЛЯМИ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ. Схема бактериологического исследования мяса и мясопродуктов по ГОСТ 2123775.
26606. ТЕХНОЛОГИЯ УБОЯ КРС И ПЕРВИЧНАЯ ПЕРЕРАБОТКА ТУШ. ОГЛУШЕНИЕ. 22.62 KB
  ТЕХНОЛОГИЯ УБОЯ КРС И ПЕРВИЧНАЯ ПЕРЕРАБОТКА ТУШ. Чтобы предотвратить загрязнение туш и крови содержимым преджелудков на пищевод животным перед их обескровливанием накладывают лигатуру. Во избежание попадания крови от больных животных емкости нумеруют соответствующими номерами туш от которых собрана кровь. После этого полый нож извлекают из туши.
26607. ТЕХНОЛОГИЯ УБОЯ СВИНЕЙ И ПЕРВИЧНАЯ ПЕРЕРАБОТКА ТУШ. УБОЙ. ОГЛУШЕНИЕ 22.1 KB
  При сборе крови только для технических целей обычным боенским ножом производят глубокий разрез тканей в месте соединения шеи с грудной частью туши и направляя лезвие ножа вверх перерезают кровеносные сосуды у правого предсердия. Зачистка этих участков приводит к потерям массы туши и снижению ее товарного вида. Как указано выше свиные туши обрабатывают со съемкой шкур со съемкой крупонов и со шпаркой туш без съемки шкур. На конвейере вручную кольцеобразно подрезают гузенки снимают шкуру с бедер голяшек и паховой части от туш самцов...
26608. ТРАНСПОРТИРОВКА СКОРОПОРТЯЩИХСЯ ПРОДУКТОВ 8.39 KB
  ТРАНСПОРТИРОВКА СКОРОПОРТЯЩИХСЯ ПРОДУКТОВ. Главными задачами транспортировки являются быстрая доставка продуктов к местам назначения и сохранение их первоначальных качеств. Температурный режим при перевозке скоропортящихся продуктов В рефрижераторных поездах и секциях устанавливается в зависимости от температуры груза в момент погрузки. Совместная перевозка в одном вагоне разных видов скоропортящихся продуктов допускается при условии одинакового способа их обслуживания и на срок не превышающий установленного для наименее стойкого груза.
26609. ТРАНСПОРТИРОВКА СКОТА АВТОМОБИЛЬНЫМ ТРАНСПОРТОМ, ПО ЖЕЛЕЗНЫМ ДОРОГАМ И ВОДНЫМ ПУТЯМ. АВТОМОБИЛЬНЫЙ ТРАНСПОРТ 9.12 KB
  В 23 раза по сравнению с железнодорожным транспортом автомобильные перевозки ускоряют доставку животных на убой. В них не должно быть торчащих предметов дыр в полу и других неисправностей которые могли бы травмировать животных. Для предохранения животных от перегрева и охлаждения кузова покрывают брезентом. Крупных животных размещают в кузове на привязи головами вперед или к боковой стенке овец свиней и молодняк крупного рогатого скота перевозят без привязи.
26610. ТРЕБОВАНИЯ ГОСТ-52054-2003 К КАЧЕСТВУ ЗАГАТАВЛИВАЕМОГО МОЛОКА 8.95 KB
  По действующему ГОСТ 520542003 молоко натуральное коровьесырсч. Молоко высшего и первого сорта имеет кислотность 1ё18Т второго сорта 1б2099Т несортовое менее 1599 или более 2100. Молоко контролируемое в местах его продажи не должно иметь кислотность выше 20Т. В соответствии с требованиями ГОСТ молоко коров должно быть натуральным белого или слабокремового цвета без осадка и хлопьев.