21034

СЕРЕДОВИЩЕ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Лекция

Макроэкономика

Середовище міжнародних економічних відносин – це система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Середовище МЕВ поділяється на внутрішнє і зовнішнє.

Украинкский

2014-10-12

29.74 KB

2 чел.

ТЕМА 2. СЕРЕДОВИЩЕ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ

МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН.

Середовище міжнародних економічних відносин. Сучасні тенденції та особливості розвитку міжнародної економіки. Класифікація країн в міжнародній економіці.

Середовище міжнародних економічних відносин.

Середовище міжнародних економічних відносинце система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Середовище МЕВ поділяється на внутрішнє і зовнішнє.

Внутрішнє середовище МЕВ– це внутрішня будова системи МЕВ разом з її внутрішніми законами існування, функціонування і розвитку.

Зовнішнє середовище МЕВ – це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ умови реалізації форм і  різних рівнів МЕВ.

Внутрішнє середовище МЕВ може бути представлене як набір наступних елементів:

  1.  зовнішньоекономічна діяльність країн  та їх суб’єктів;
  2.  управління міжнародними економічними процесами, регулювання МЕВ;
  3.  форми і види МЕВ;
  4.  внутрішні закони функціонування системи МЕВ (явища і процеси, що відбуваються у світовій економіці і мають чітко виражений причинно-наслідковий характер, постійно чи періодично повторюються за певних умов).

     Зовнішнє середовище поділяється за двома критеріями:

1)за сферами впливу:

а)природно-географічне середовище (розташування природних ресурсів (нерівномірність, наявність), величина території країни, кількість населення, розташування країни по відношенню до світових торгових шляхів);

б)політико-правове середовище (вплив внутрішньої політики держави на національну економіку, вплив міжнародної політики держави на МЕВ; дотримання правових і договірних норм; політична стабільність країни);

в)економічне середовище (стан наукових досліджень; розвиток засобів виробництва, техніки і технологій; ефективність використання ресурсів; фінансово-кредитна система та ін.);

г)соціально-культурне середовище (соціальна поведінка людини, ідеологія; розвиток фірм, мотивація людей до праці; мовні і не мовні комунікації та ін.).

2)за безпосередністю впливу, дії:

а)умови і фактори прямої (безпосередньої) дії (це є своєрідне навколишнє середовище (міжнародні організації, міжнародні комунікації і т.ін.)).

б)умови і фактори не прямої (посередньої) дії.

Сучасні тенденції та особливості розвитку міжнародної економіки.

У другій половині 20 століття МЕВ у світовому господарстві набули надзвичайного значення. Цьому сприяло розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн. Окремими фірмами та організаціями. Посилюється міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація господарського життя, збільшується відкритість національних економік, розвиваються та укріплюються регіональні міжнародні структури. Тому основними тенденціями сучасного розвитку міжнародної економіки є:

  1.  Економічна глобалізація, яка проявляється у зростаючій взаємозалежності економік різних країн, в дедалі більшій цілісності та єдності світового господарства, поглибленні глобальних проблем людства ( які можна умовно розділити на декілька напрямів: 1)група проблем суспільних взаємовідносин, міждержавних економічних зв’язків, подолання відсталості багатьох країн і регіонів, ліквідації наслідків світових, регіональних і локальних криз, процесів ринкової трансформації; 2)проблеми пов’язані із розвитком суспільства в умовах глобалізації, пристосуванням сучасної людини до умов соціального середовища, що змінюється на яке безупинно впливає науково-технічний прогрес та урбанізація; 3) глобальні проблеми, що з’являються у сфері .взаємодії природи і суспільства – охорона навколишнього середовища, використання поновлюваних джерел енергії і тих, що не поновлюються і т.д).
  2.  Поглиблення інтернаціоналізації господарського життя, яка передбачає тісне зближення і взаємопроникнення окремих національних господарств.
  3.  Поширення інтеграційних процесів, які передбачають проведення узгодженої міждержавної економічної політики, переплетення і зрощення виробничої, фінансово – комерційної , науково – технічної діяльності окремих країн.
  4.  Посилення міжнародної конкуренції.
  5.  Зростання відкритості економік країн.

Відкритість економіки має 2 аспекти : функціональний і торгівельно-політичний (інституціональна відкритість).

Функціональна відкритість - це ступінь включення національної економіки в систему міжнародного поділу праці, тобто ступінь залежності її відтворювального процесу від зовнішньоекономічних зв'язків, як щодо експорту, так і щодо імпорту.

Показники функціональної відкритості національної економіки:

1) - питома вага зовнішньої торгівлі (експорт + імпорт) у валовому продукті;

2) - доля імпорту у внутрішньому споживанні товарів та послуг;

3) - доля експорту по відношенню до виробництва;

4) - питома вага іноземних інвестицій по відношенню до внутрішніх.

Малі індустріальні країни мають високу ступінь відкритості

1) 55-70%   (зовнішньоторгова квота у ВНП) в таких країнах як Нідерланди,  Бельгія, Австрія.

2) 40-45% (зовнішньоторгова квота у ВНП) - Франція, Італія, Великобританія.

3)У великих державах (США, Росія, Китай, Індія.) незалежно від рівня їх розвитку не перевищує поки що 15-20%. Причинами такого низького ступеня відкритості є: великий розмір внутрішнього ринку;

забезпеченість сировиною; орієнтування на замкнуту модель.

Недоліком цього підходу є те, що він не враховує відмінності між малою, середньою та великою економіками  (із  зростанням розміру країни ступінь функціональної відкритості може зменшуватися, але вона все-одно вважатиметься відкритою економікою).

Альтернативний підхід базується на концепції - "інституціональної" (торгово-політичної) відкритості. Цей підхід враховує обмеження та бар'єри щодо входження в національну економіку іноземних суб'єктів і для виходу національних суб'єктів на міжнародні ринки, тобто - ступінь лібералізації транскордонних переміщень товарів, послуг, капіталів, робочої сили.

Класифікація країн в міжнародній економіці.

Найбільш повне уявлення про групи країн в МЕ дають дані  міжнародних організацій, членами яких є більшість країн світу: ООН, МВФ, Світовий банк. Оцінка цими організаціями груп країн в МЕ дещо відрізняється, тому що неоднаковою є кількість країн – членів цих організацій. Також будь - яка класифікація відображає завдання, що їх ставить перед собою кожна з міжнародних організацій. В більшості в групи об’єднуються ті країни, котрі мають загальні або близькі характеристики економічного розвитку, подібну інституціональну структуру господарського управління, схожі принципи виробництва і загальні проблеми що стоять перед ними.

На самостійне опрацюваня!!!!!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28764. Объединение русских земель вокруг Москвы (XIV - первая треть XVI в.). Социально-экономический и политический строй русского государства, его особенности 145.38 KB
  Социальноэкономический и политический строй русского государства его особенности. Образование единого централизованного государства в результате объединения русских земель вокруг Москвы на протяжении XIV XV веков представляло собой весьма сложное и противоречивое явление. Проблеме формирования единого Российского государства уделено внимание в фундаментальных исследованиях крупнейших российских историков Н. Соловьёв в большей степени обращал внимание на объективные исторически подготовленные причины формирования Российского государства на...
28765. Начало эпохи Великих географических открытий и первые колониальные захваты. НОВОЕ ВРЕМЯ как особая фаза всемирно-исторического процесса 488.57 KB
  Поскольку контроль над Южной Атлантикой оказался в руках португальцев Алькасовасское соглашение 1479 Испания желавшая установить прямые контакты со странами Востока приняла предложение генуэзского мореаплавателя Колумба об организации экспедиции на запад. Магальяйнша Магеллан фернан об организации экспедиции с целью обогнуть американский континент с юга и через Тихий океан добраться до Азии. Сам Аламинос участвовал ранее в четвертой экспедиции Колумба. Начальник экспедиции и его кормчий приступили к снаряжению трех кораблей в...
28766. Реформация и ее экономические, политические, социокультурные причины. Религиозные войны в Европе 329.55 KB
  Её началом принято считать выступление доктора богословия Виттенбергского университета Мартина Лютера: 31 октября 1517 года он прибил к дверям виттенбергской Замковой церкви свои 95 тезисов в которых выступал против существующих злоупотреблений католической церкви в частности против продажи индульгенций[прим. Интересы и чаяния зарождающегося класса капиталистов по итогам Реформации нашли проявление в основании протестантских церквей призывающих к скромности экономии и накоплению капитала а также формировании национальных государств в...
28767. Государство и общество стран Западной Европы в XVII в. 29.63 KB
  Основные тенденции развития стран Европы во второй половине XVIIXVIII веке 1. Эволюция внутриполитического устройства Во 2й половине XVII XVIII веков внутриполитическое устройство большинства стран Европы сохраняло средневековые черты. ограниченная монархия Венецианская и Генуэзская республики в XVIII столетии Швеция 17191772 гг. XVIIXVIII века в Европе стали временем когда завершился процесс собирания земель и формирование государств в их современных границах.
28768. Внутренняя и внешняя политика Ивана IV Грозного 27.92 KB
  Внутренняя и внешняя политика Ивана IV Грозного. Земский собор и реформы первой половины правления Ивана Грозного. Запад и Восток во внешней политике Ивана Грозного. Но фактически власть оказалась в руках Елены Глинской матери Ивана.
28769. Россия в годы Смуты (конец XVI - начало XVII вв.) 25.23 KB
  Россия в годы Смуты конец XVI начало XVII вв. Предпосылки смуты и ее общая периодизация На рубеже XVI XVII Московское государство пережило тяжелый кризис охвативший все сферы жизни и поставивший его на грань существования. Главные предпосылки смуты это разорение страны в результате Ливонской войны и опричнины усиление социальных конфликтов. Наиболее крупный исследователь смуты академик Сергей Платонов выделял три ее периода: династический социальный и национальный.
28770. Воцарение в России Романовых. Развитие страны в XVII в. Особенности сословно-представительной монархии в России 24.43 KB
  Воцарение в России Романовых. Особенности сословнопредставительной монархии в России. Кроме того наладились дипломатические и торговые связи России с Западом. Этому способствовало то что сельское население России делилось на две категории: владельческих и черносошных крестьян.
28771. История в системе социально-гуманитарных наук. Предмет, принципы изучения и значение истории 24.23 KB
  История действительность в её развитии движении наука о развитии общества и природы прошлое сохраняющееся в памяти человечества. Однако не менее правдивым считается высказывание Гегеля что история никогда и никого ничему не учит это наглядно видно на практике. В системе социальногуманитарных дисциплин история может играть роль всеобщей базы которая постепенно накапливается.
28772. Сущность, формы, функции исторического знания. Методы и источники изучения истории 30.4 KB
  Методы и источники изучения истории. Содержанием истории вообще служит исторический процесс который раскрывается в явлениях человеческой жизни сведения о которых сохранились в исторических источниках. По традиции отцом истории считается Геродот 5 в. Объектом изучения для истории является вся совокупность фактов характеризующих жизнь общества как в прошлом так и в настоящем.