21091

Архітектура XIX - початку XX ст

Доклад

История и СИД

У класицистичній манері будуються численні споруди в західноукраїнських містах. Романтичний настрій створювався не так самою архітектурою скільки природним оточенням споруд. На формі споруд позначилося впровадження нових будівельних матеріалів і технологій. До української культури на віки увійшли такі архітектурні споруди як Одеський та Львівський оперні театри Г.

Украинкский

2013-08-02

15.03 KB

5 чел.

31. Архітектура XIX - початку XX ст.

У добу романтизму архітектура тяжіє до відродження традиційних стилів минулого, які переосмислюються вже як національні. У Західній Європі знов повертаються до готики й романського стилю, в Росії - до візантійського і московського стилю XV-XVI ст. Творчий розвиток традицій національної архітектури в Україні, у свідомості українців пов’язаних передусім з «козацьким бароко», було загальмовано офіційними розпорядженнями. Офіційно схвалюваними архітектурними стилями залишалися на той час класицизм та російський ампір, які в Україні набули певних національних особливостей. Найбільш відомими архітекторами, що працювали на українській землі, були Меленський (церква-ротонда на Аскольдовій могилі), Беретті (головний корпус Київського університету), Боффо (Потьомкінські сходи в Одесі, Воронцовський палац). Серед українських архітекторів східноукраїнських земель виділяються харків’янин П. Ярославський і чернігівець П. Дубровський. У класицистичній манері будуються численні споруди в західноукраїнських містах. Певні романтичні тенденції в загальному масиві класицистичних архітектурних пам’яток характерні в основному для заміських палаців, парків та резиденцій заможних аристократів і поміщиків.

Найвідомішим в Україні комплексом такого типу є Софіївка під Уманню - осідок графів Потоцьких, забудований і засаджений деревами кількасот порід у кінці XVIII - на початку XIX ст. Романтичний настрій створювався не так самою архітектурою, скільки природним оточенням споруд. На Харківщині найбільше наближався до Софіївського комплексу осідок Каразіних під Краснокутськом зі своїм екзотичним дендропарком, мальовничим ставком і печерами запустілого козацького монастиря.

В архітектурі з середини XIX ст. втрачається стильова єдність. Виникають найнеможливіші комбінації різноманітних стильових елементів минулого. Виникає так званий еклектизм, котрий панує до 80-х років XIX ст. Це зумовлено швидкими темпами зростання міст, великими масштабами забудови, передусім житлової й промислової, появою численних господарських приміщень, складів, магазинів, контор, банків, вокзалів тощо. На формі споруд позначилося впровадження нових будівельних матеріалів і технологій. Загальний вигляд забудови визначали особисті смаки замовників - власників землі.

Можливість застосування нових будівельних матеріалів спричиняє раціоналістично-практичний напрям (за принципом «вигідно й зручно»), а еклектизм дозволяє поєднувати різні стилі в одній будівлі. До української культури на віки увійшли такі архітектурні споруди, як Одеський та Львівський оперні театри (Г. Гельмер, Ф. Фельнер), Володимирський собор (І. Шторм, О. Беретті, А. Прахов), Львівський університет (раніше крайовий сейм — Ю. Гохбергер). Серед різних фаз еклектизму та різноманітних мистецьких напрямів особливо поширюються так звані віденські неоренесанс і необароко. Загальне архітектурне обличчя центральних частин українських міст - Києва, Одеси, Харкова, Херсона, Львова, Чернівців, Перемишля тощо - завдячує переважно саме цій віденській моді.

В архітектурі на початку XX ст. поширився стиль модерн (з французької - новітній, сучасний). Він характеризується асиметричністю планування, використанням залізних конструкцій і оздоблювальних матеріалів (прикраси з литого заліза), ламаних ліній. Однією з кращих споруд у цьому стилі є Бесарабський критий ринок у Києві (1910, архітектор Г. Ю. Гай). Проте використовувались мотиви і класичного стилю. У Харкові архітектор О. М. Бекетов створив будинки Харківського медичного товариства з Бактеріологічним інститутом ім. Л. Пастера на Пушкінській вулиці (1911-1913) і Комерційного інституту.

В цей час робилися спроби поєднати принципи модерну з прийомами народної дерев’яної архітектури і народного прикладного мистецтва (форми дерев’яних хат, національний орнамент, барвиста кераміка). У цьому стилі українського модерну споруджено будинок Полтавського земства (архітектор Ф. Кричевський, сучасний краєзнавчий музей) і, за проектом архітектора К. М. Жукова, будинок художнього училища в Харкові. Значний слід в українській архітектурі початку XX ст. залишив Владислав Городецький (уславлений «Будинок з химерами» 1911 р. та кілька інших оригінальних споруд).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60988. ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В БІЛІНГВАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ 79.5 KB
  У сучасних умовах розбудови Української держави особливої актуальності набула проблема становлення особистості яка здатна вправно володіти засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності.
60989. УРОВНЕВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ НА УРОКАХ ИНФОРМАТИКИ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ШКОЛЫ 861.5 KB
  Задания репродуктивного уровня включают в себя обязательный уровень образования. Ученикам дается алгоритм для решения таких задач они выполняют задания пошагово исходя из общего алгоритма решения.
60990. Створення умов для вільного розвитку особистості дитини в процесі навчально-виховної діяльності 1.28 MB
  Педагогічний колектив її прагнув створити умови для вільного розвитку особистості дитини в процесі навчально-виховної діяльності; щоб кожен день у школі був для учнів радісним від навчання від спільної корисної справи від...
60991. Стилістичні засоби фразеології 42 KB
  Мета уроку: розширити знання учнів про стилістичні засоби фразеології, дати поняття фразеологічних синонімів, ознайомити із стилістичною диференціацією стійких мовних одиниць; формувати вміння й навички стильового розподілу фразеологізмів...