21093

Музика і театральне мистецтво XIX - початку XX ст

Доклад

История и СИД

Опинившись у залежності від російського субкультурного середовища народна українська музична культура дещо законсервувалася у своєму розвитку більше того у вжитку зявляються непритаманні українській музичній культурі містечкові романси казармені пісні тощо. у професійній музиці зявляються перші симфонічні твори Українська симфонія і симфонія сольмінор з Козачком невідомих авторів. Невідємною складовою національного театру була українська музика. Українська професійна музична школа спиралася на здобутки як української так і...

Украинкский

2013-08-02

18.06 KB

17 чел.

         33. Музика і театральне мистецтво XIX - початку XX ст.

Опинившись у залежності від російського субкультурного середовища, народна українська музична культура дещо законсервувалася у своєму розвитку, більше того, у вжитку з’являються непритаманні українській музичній культурі містечкові романси, казармені пісні тощо.

На початку XIX ст. у професійній музиці з’являються перші симфонічні твори («Українська симфонія» і симфонія соль-мінор з «Козачком» невідомих авторів). На західноукраїнських землях національний музичний репертуар поповнюється творами М. Вербицького, І. Лаврівського. Це ще не були цілком оригінальні твори, але сміливо можна говорити про початок відродження народної мелодики, про відродження української національної музичної культури.

Невід’ємною складовою національного театру була українська музика. Українська професійна музична школа спиралася на здобутки як української, так і слов’янської, західноєвропейської культури. З усіх видів і жанрів найне- сприятливіші умови склалися для розвитку опери, що пояснюється вузькими рамками українського музично-драматичного театру, відсутністю національної оперної традиції. Але й тут крига скрисає. В 1863 р. приятель Т. Шевченка Семен Гулак-Артемовський створює першу українську національну оперу «Запорожець за Дунаєм», поет і композитор Петро Ніщинський пише музичну картину до п’єси Шевченка «Назар Стодоля», «Вечорниці», «Ой закувала та сива зозуля». Створюючи яскраві взірці національної музики, українські композитори розробляють тематику творів М. Гоголя, Т. Шевченка, поетичного фольклору, беручи за основу українську народну пісню.

Переламне значення для розвитку української музики має творчість Миколи Лисенка. Його вважають засновником великих музичних форм, першим творцем справді української за духом і матеріалом опери («Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Пан Коцький», «Зима й весна»).

Так звана післялисенківська доба характеризується інтересом переважно до музики вокальної, особливо хорової, яка спирається на народну музику (К. Стеценко, М. Леонтович, Я. Степовий, О. Нижанківський, Я. Лопатинський). У народних вокальних традиціях написано і національний український гімн «Ще не вмерла Україна» (1862, музика М. Вербицького, слова П. Чубинського).

Проблеми національного самоусвідомлення торкнулися й українського театрального мистецтва. За царювання ліберального імператора Олександра І в перші десятиліття XIX ст. в Україні відроджується напівпрофесійний театр (Київ, Харків, Полтава, Ніжин, Катеринослав). Перший український репертуар був досить нечисленним (І. Котляревський, Василь Гоголь - батько великого письменника, Г. Квітка-Основ’яненко, перша спроба опери «Купала на Івана» харківського священика С. Писаревського, побутова драма з життя чорноморського козацтва Я. Кухаренка, історично-побутова драма «Назар Стодоля» Т. Шевченка, твір Ващенка-Захарченка), а тому часто тісниться російським та західноєвропейським. З новою українською драматургією і театром пов’язані творчі здобутки видатних акторів М. Щепкіна і К. Соленика.

Українське професійне театральне мистецтво розвивалось у другій половині XIX ст. у дуже несприятливих умовах: не було спеціальних закладів, приміщень, належних традицій режисури й акторської гри, високохудожнього репертуару. На доповнення, а в багатьох випадках і на зміну професійному театру приходив аматорський мандрівний театр. У 50-60-х роках аматорські музично-драматичні гуртки діяли в багатьох містах Східної України (Чернігів, Новгород-Сіверський, Полтава, Єлисаветград, Харків), у Галичині діяв театр товариства «Руська бесіда».

Грали здебільшого трьома мовами — українською, російською й польською. Серед п’єс траплялися й переклади зарубіжної класики, але переважно - це твори місцевих авторів. П’єси мали сентиментальний і романтичний характер. У жанровому відношенні - це драма, мелодрама, трагедія, комедія, водевіль, опера, пантоміма і т. п., які тільки в 90-ті роки витісняє реалістична побутова драма. Специфічним для українського театру стало впровадження у драматичну дію народних обрядів (сватання, заручини, весілля), обрядових пісень (колядки, щедрівки, веснянки), різноманітної народної лірики, народної хореографії (присядки, стрибки, дрібушки, повзунці).

Після Емського указу український театр мав зникнути. Але вже у 1883 р. українська театральна дружина, до якої входили талановиті актори (Карпенко- Карий, Садовський, Саксаганський) та актриси (Заньковецька, Затиркевич), добилися дозволу давати українські вистави, але за умови, щоб кожна українська вистава йшла в парі з виставою російської п’єси. Ця подія знаменувала відродження професійного народного театру й українського драматичного письменства.

Засновником професійного українського театру нового покоління вважають Марка Кропивницького (1840-1910), непересічного драматурга, режисера й актора. Як письменник-драматург М. Кропивницький дотримувався традицій так званої етнографічної драми («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім’ї», «Олеся», «Титарівна»). Поруч з М. Кропивницьким працював Михайло Старицький (1840-1904). Автор «Циганки Ази», «Ой не ходи, Грицю», «Не судилося», «За двома зайцями» віддавав перевагу жанрам водевілю та мелодрами з ефектними монологами, романтикою, національним колоритом.

На новий шлях українську драматургію вивів Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) (1845-1907). Він відмовляється від мелодраматизму й етнографії заради соціальної, історичної та інтелектуально-філософської драми («Безталанна», «Суєта», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Сава Чалий»). Під стягом драматичного мистецтва працювали й інші письменники: Мирний, Грінченко, Франко, Леся Українка.

Український театр 80-90-х років мав цілу плеяду видатних акторів: Г. Затиркевич, М. Садовський, К. Саксаганський, М. Кропивницький, І. Тобілевич, М. Заньковецька, Л. Ліницька, Г. Борисоглібська та інші, які високо несли прапор самобутнього національного театру, українського слова й нашої історії.

На початку XX ст. продовжувало розвиватись театральне мистецтво. Плідно працювала українська трупа Марка Кропивницького. У 1907 р. Микола Садовський, взявши в оренду Троїцький народний будинок (тепер там театр опери), заснував перший український стаціонарний театр. Тут грала видатна українська актриса Марія Заньковецька. На західноукраїнських землях продовжував свою творчу роботу єдиний український професіональний театр «Руської бесіди» у Львові. Розширився репертуар українських театрів, ставилися п’єси І.Франка, Лесі Українки, Г. Ібсена, Г. Гауптмана.

У реалістичному напрямі розвивалося в Україні початку XX ст. музичне мистецтво. Велике значення для активізації музичного життя в Україні мало відкриття 1904 р. в Києві музично-драматичної школи, яку очолив Микола Лисенко. В 1913 р. вона була реорганізована в консерваторію. У 1903 р. у Львові відкрито перший музичний інститут, якому в 1907 р. присвоєно ім’я М. Лисенка. Плідно працювали в цей час композитори К. Стеценко (1882-1922), М. Леонтович (1877-1921), С. Людкевич (1879-1979). Світової слави здобула українська співачка Соломія Крушельницька (1873-1952). Міжнародне визнання отримав також київський хор О. Кошиця, у виконанні якого вперше пролунали вокальні композиції Артемія Веделя та багатьох пізніших українських композиторів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21602. РЕГУЛИРОВКА, КОНТРОЛЬ И ИСПЫТАНИЯ АППАРАТУРЫ 190 KB
  Цели испытаний. Категории испытаний. Программа испытаний. В этой связи существенный объем информации о качестве РЭА получают путем контроля их параметров и проведения испытаний на всех этапах начиная с разработки нормативнотехнической документации и кончая анализом рекламаций и заключений потребителя о качестве готовых изделий.
21603. МЕНЕДЖМЕНТ ПРИ РАЗРАБОТКЕ РАДИОЭЛЕКТРОННОЙ АППАРАТУРЫ 181 KB
  Отбор и оценка проектов НИОКР. Стратегия НИОКР. Оценка проекта НИОКР. Финансовый анализ в процессе НИОКР.
21604. ПОРЯДОК И ЭТАПЫ РАЗРАБОТКИ РАДИОЭЛЕКТРОННОЙ АППАРАТУРЫ 552 KB
  Постановка продукции на производство. Постановка на производство продукции по лицензиям. Новая техника воплощая результаты последних научнотехнических достижений способствует развитию производительных сил общества и удовлетворению его потребностей в продукции более высокого качества. Величина этих расходов зависит от уровня новизны продукции и частоты смены моделей.
21605. СТАНДАРТИЗАЦИЯ РАЗРАБОТКИ РАДИОЭЛЕКТРОННОЙ АППАРАТУРЫ 512.5 KB
  Стандарты входящие в ЕСКД устанавливают единые правила и положения по порядку разработки оформления и обращения конструкторской документации на изделия разрабатываемые и выпускаемые предприятиями всех отраслей промышленности России. Различают изделия основного производства предназначенные для поставки реализации и изделия вспомогательного производства предназначенные для собственного потребления предприятиемизготовителем. К деталям относят также изделия изготовляемые с применением сварки пайки склеивания и т. К сборочным...
21606. ТРЕБОВАНИЯ К РАДИОЭЛЕКТРОННОЙ АППАРАТУРЕ ПО УСЛОВИЯМ ЭКСПЛУАТАЦИИ 259 KB
  Стационарная РЭА. Транспортируемая РЭА. Портативная РЭА. Значения воздействующих факторов на группы РЭА.
21607. ЗАЩИТА АППАРАТУРЫ ОТ ВЛИЯНИЯ КЛИМАТИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ ЭКСПЛУАТАЦИИ 439 KB
  Protection from climatic conditions of the usages Тема 5: ЗАЩИТА АППАРАТУРЫ ОТ ВЛИЯНИЯ КЛИМАТИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ ЭКСПЛУАТАЦИИ Естествоиспытатель не принимает в расчет невероятное. Тепловой режим аппаратуры. Охлаждение аппаратуры.
21608. ЗАЩИТА АППАРАТУРЫ ОТ МЕХАНИЧЕСКИХ ВОЗДЕЙСТВИЙ И ПОМЕХ 572.5 KB
  Виды механических воздействий на РЭА. Амортизация конструкции РЭА. Применение экранов в РЭА. Защита от механических воздействий [1 2] Виды механических воздействий на РЭА.
21609. ОБЕСПЕЧЕНИЕ НАДЕЖНОСТИ РАБОТЫ АППАРАТУРЫ 518.5 KB
  Вероятность безотказной работы РЭА. Повышение надежности РЭА резервированием. Информационные методы повышения надежности РЭА. Расчет надежности РЭА.
21610. Работа с данными. Поиск и замена данных 279.5 KB
  Для поиска данных необходимо выполнить команду Правка Найти и во вкладке Найти диалогового окна Найти и заменить рис. Поиск данных во вкладке Найти диалогового окна Найти и заменить При поиске можно использовать подстановочные знаки. Результаты поиска данных во вкладке Найти диалогового окна Найти и заменить Для более детального поиска во вкладке Найти диалогового окна Найти и заменить см.