21100

Перші паростки культури на українських землях у найдавніші часи

Доклад

История и СИД

Перші паростки культури на українських землях у найдавніші часи. Виникнення культури нерозривно пов’язано з появою людини. Загальні закономірності розвитку культури у первісну добу на українських землях були такими самими як в інших регіонах земної кулі проте були й деякі особливості. З огляду на це питання про генетичні витоки української культури має сьогодні неабияке значення і викликає у своєму розв’язанні доволі гострі зумовлені актуальними проблемами в житті нашого суспільства суперечки.

Украинкский

2013-08-02

17.16 KB

5 чел.

2. Перші паростки культури на українських землях у найдавніші часи.

Виникнення культури нерозривно повязано з появою людини. Загальні закономірності розвитку культури у первісну добу на українських землях були такими самими, як в інших регіонах земної кулі, проте були й деякі особливості.

Первісна людина зявилася на території України близько 1 млн років тому. Наразі у різних областях виявлено близько 30 стоянок найдавнішої епохи. Найдавнішою памяткою в Україні є стоянка біля с. Королево в Закарпатті. На лівому березі річки Тиси, на глибині 12 м від сучасної поверхні виявлено кам’яні знаряддя та сліди виробництва. У цей період прадавні люди переселилися на територію України із західної частини Передньої Азії та півдня Центральної Європи (передусім з Балкан). Проте це був не одноразовий акт, а скоріше хвилеподібний, з «відпливами» і «припливами». Вважається, що найдавнішими мешканцями України були пітекантропи (з грецької – людиномавпи). Сліди їх діяльності виявлено неподалік с. Рокосове в Закарпатті, с. Лука-Врублевецька на Дністрі та с. Амвросіївка в Донбасі.

Решток пітекантропів на території сучасної України знайдено не було, проте археологам вдалося знайти останки іншого типу людей – неандертальців. У розумовому та фізичному розвитку неандертальці були на сходинку вище за пітекантропів. В Україні відомо близько 200 стоянок такої людини. У печері Киїк-Коба в Криму були виявлені рештки кісток жінки віком 35 років і зростом 155-159 см і дитини віком 6-8 місяців. Вікове співвідношення похованих і те, що їх поклали поряд, дають можливість зробити припущення, що це могила матері та дитини.

На правому березі Десни в с. Мізин на Чернігівщині було знайдено поселення давніх мисливців (кроманьйонців), які полювали на мамонта. Було виявлено рештки 5 мисливських жител, місце обробки каменю і кістки, заглиблені вогнища, заповненні кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання м’яса. Найбільшу цінність мають виявленні під час розкопок витвори давніх мистецтв: жіночі статуетки та фігурки тварин із бивнів мамонта, унікальні браслети із мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта і черепашок. Було знайдено також кілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою. Як вважають дослідники, використовували їх під час свят як музичні інструменти. У Мізинському поселенні люди жили 20 тис. років тому, і мешкало там до 50 осіб.

За своїм характером українська культура належить до культур словянського типу. Він визначається за багатьма її суттєвими рисами і пов’язаний з історією слов’янських племен, що в другій половині І тис. н. е. утворили на теренах сучасної України першу державу. Проте генетична спорідненість українців з іншими словянськими народами не виключає не тільки культурної, а й етнічної унікальності тубільного населення.

Як визнано сучасними вченими культуро- і етногенез стародавнього населення України відзначалися складністю й багатолінійністю. В ідеологічному, етнопсихологічному, філософському, життєдіяльному планах східний слов’янин, а відтак і українець – не одвічна біологічна й історична даність, а результат тривалої еволюції людського життя на наших землях, спадкоємець усіх попередніх народів, котрі спільними зусиллями витворили підвалини його специфічно-національних способу життя  та світогляду. З огляду на це, питання про генетичні витоки української культури має сьогодні неабияке значення і викликає у своєму розв’язанні доволі гострі, зумовлені актуальними проблемами в житті нашого суспільства, суперечки.

Однак дискусійність богатьох проблем, повязаних їз витоками вітчизняної культури, зумовлена не тільки тенденційністю в їх розвязанні. Наявність різних наукових концепцій пояснюється браком археологічних даних, інших достовірних джерел інформації, що могли б прояснити картину масштабних подій, котрі відбувалися на теренах сучасної України, а також і тих глобальних історичних процесів, у яких за доби Великого переселення народів брали участь праслов’янські племена. А тому, спираючись лише на історико-філологічні й пов’язані з ними міфологічні дослідження давньої культури і в наших землях і на найширших просторах євразійського матеріка, науковці роки що не мають можливості дійти одностайної думки щодо історії її виникнення й розвитку в докиївську добу. До цієї низки проблем додається й проблема походження й розвитку спільної пракультурі власне словянських племен, яка також не має однозначного вирішення.

Археологічних знахідок, що відтворюють життя прадавньої доби, на наших землях дещо меньше, ніж у Німеччині, Франції, Іспанії чи інших країнах, де первісна людина жила в сухих гірських печерах, які зберігають сліди первісного життя значно краще, ніж наш вологий грунт. Проте й умови життя, відповідно до клімату, вимагали від тутешньої продавньої людини першочергових зусиль у певних напрямах боротьби за виживання. так, не маючи природного сховища у вигляді печер, люди мусили самотужки будувати собі житло. На наших теренах первісна людина ховалася від холоду і хижаків або зариваючись у землю, або створюючи наземні будівлі. Дуже часто матеріалом для будівництва служили кістки мамонтів (стоянка в Мізині, Межирічі, Вороновиці на Дністрі та ін.), які вкривалися віттям і обмазувалися глиною. На місці таких поселень археологи виявляють справжні витвори мистетства: культові браслети з кісток мамонтів, які прикрашалися «сонячною» та «місячною» символікою, підвіски з морських черепашок, стилізовані жіночі статуетки, виготовлені з бивнів мамонтів, різноманітні культові предмети (серед яких і музичні інструменти), прикрашені різьбленням, тощо.

Видатною памя’ткою духовної і матеріальної культури прадавнього населення України є Кам’яна Могила, розташована у степу поблизу с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області. У її гротах виявлено більше тисячі малюнків, на яких зображено більше 15 видів тварин, різноманітні сцени полювання. Фігури виконано як у реалістичній, так і в схематичній манері. Деякі малюнки ще й досі зберігають залишки червоної фарби.

Родоплемінний лад у прадавніх мешканців українських земель складався вже в добу мезоліту. Археологічні знахідки характерних «венер», виготовлених з каменя та глини, доводять поширення серед тубільців не тільки примітивних культів, що пов’язані з добою мисливства та збиральництва, а й більш розвиненого – поклоніння предкам  що на той час був пов’язаний з ідеєю материнства, роду та його прародительки, і, вірогідно, відповідав матріархальним засадам організації суспільних відносин.

У добу неоліту, яка для Східної Європи датується VIIV тис. до н. е., культури мешканців українських земель виразно розподілялися на два типи: автохтонну мисливську і прийшлу землеробську. Перші землеробські племена з’явилися з Подунав’я, їх прийнято відносити до археологічної культури лінійно-стрічкової керамики. Вірогідно, саме вони принесли в наші землі культурні злаки, що в дикому вигляді зустрічалися тільки в субтропічній зоні Азії та Африки. Від цих племен традиції землеробства були успадковані й представниками буго-дністровської мисливської культури, але далі на північ і схід вони за доби неоліту не поширились.

В епоху енеоліту землі України почали розподілятися на зони трьох господарських типів. Правобережжя стало колискою трипільської землеробської культури. Степовий Південь - скотарства, яке повязано з племенами так званої ямної культури, що вели кочовий спосіб життя в степах від Дністра до Зауралля. В лісах і лісостепах поруч із мисливцями й риболовами траплялися й представники скотарства (середньостогівська культура IV-III тис. до н. е.). Попри наявні умови, значної конвергенції (змішування, асиміляції) між культурами різного типу в цей період не спостерігається. проте, за археологічними данними, здобутки сусідів були відомі представникам кожної з культур, які все ж віддавали перевагу традиційному для них способу господарювання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13166. Створення найпростішої Web-сторінки 164.58 KB
  ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15 Тема: Створення найпростішої Webсторінки. Мета: навчитися застосовувати знання з HTML набуті на лекційних заняттях; навчитися створювати вебсторінки використовуючи мову HTML та редактор PSPad. Теоретичні відомості: ...
13167. Менеджмент. Ответы к экзаменам 1.96 MB
  Оглавление. Принципы риск менеджмента. Оценка рисков и методы их минимизации. Системы Интернет бронирования туристских услуг: классификация характеристика предоставляемых услуг и перспективы развития ...
13168. Теорія виховання. Конспект лекцій 894 KB
  Теорія виховання ЛЕКЦІЯ 1 ТЕМА: Сутність зміст процесу виховання. ПЛАН : Процес виховання його структура і рушійні сили. Принципи виховання. 1. Процес виховання його структура і рушійні сили. Природа не творить людини як цілісної особистості вона ли...
13169. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней 4.16 MB
  Бертран Рассел История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней СОДЕРЖАНИЕ Книга 1. Часть 1. Досократики Предисловие автора Введение Глава. 1 Возникновение греческой цивилизации Глава. 2 М...
13170. СТРУКТУРА СУБЪЕКТИВНОГО ГРАЖДАНСКОГО ПРАВА 602.5 KB
  А.В. ВЛАСОВА СТРУКТУРА СУБЪЕКТИВНОГО ГРАЖДАНСКОГО ПРАВА ПРЕДИСЛОВИЕ Российская Федерация находится на этапе становления развитой рыночной экономики. Новые модели экономических отношений требуют эффективного правового обеспечения. По этой причине в...
13171. ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКАЯ ДОКТРИНА СТАЛИНА 721.5 KB
  Михаил Александров ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКАЯ ДОКТРИНА СТАЛИНА СОДЕРЖАНИЕ Предисловие Глава 1. Истоки внешнеполитической философии Глава 2. Опыт китайской стратегии Глава 3. Формирование внешнеполитической доктрины Заключение ПРЕДИСЛОВИЕ Личность Сталина
13172. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПЕНСИОННОЙ СИСТЕМЫ СТРАНЫ. ПЕНСИОННЫЙ ФОНД РФ 685.5 KB
  ДИПЛОМНЫЙ ПРОЕКТ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПЕНСИОННОЙ СИСТЕМЫ СТРАНЫ. ПЕНСИОННЫЙ ФОНД РФ Оглавление Введение3 Глава 1. Пенсионный фонд Российской Федерации: теоретические и правовые аспе
13173. ИПОТЕЧНОЕ КРЕДИТОВАНИЕ 447 KB
  ДИПЛОМНАЯ РАБОТА ИПОТЕЧНОЕ КРЕДИТОВАНИЕ Оглавление Введение Глава 1. Теоретические основы ипотечного кредитования 1.1. Сущность и схемы ипотечного кредитования его значение в рыночной экономике
13174. СОЗДАНИЕ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ МАРКЕТИНГОВОЙ СЛУЖБЫ НА ПРЕДПРИЯТИИ 310.5 KB
  ДИПЛОМНЫЙ ПРОЕКТ СОЗДАНИЕ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ МАРКЕТИНГОВОЙ СЛУЖБЫ НА ПРЕДПРИЯТИИ СОДЕРЖАНИЕ Введение Глава 1. Создание службы маркетинга на предприятии Маркетинговые структуры предприятия Служба маркетинга на предприятии 1.3. Прав...