21106

Освіта за часів Київської Русі

Доклад

История и СИД

Освіта за часів Київської Русі. Перші школи на Русі зявилися за часів великого князя Володимира Святославовича початок XI ст. Основою руської літературнописемної мови як вважають вчені стала говірка мешканців княжої столиці що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі дружинників ремісників купців. Що до давньоруської живої мови то фахівці вважають що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів.

Украинкский

2013-08-02

16.49 KB

5 чел.

8. Освіта за часів Київської Русі.

Перші школи на Русі зявилися за часів великого князя Володимира Святославовича (початок XI ст. ). Він заснував школу «для дітей вищої чади» при Десятинній церкві. Проте ця та інші школі, що виникли згодом, поширювали елементарну грамотність не лише серед верхівки суспільства, а й серед його низів. У Києві було знайдено горщик XI ст. з написом: «благодатнеша плона корчага сия». Зустрічаються імена майстрів на різних виробах, наприклад, на мідяних арках із Вщижа на Чернігівщині є ім’я майстра – Костянтин; на хресті  княгині Єфросинії Полоцької – ім’я майстра Богша; відомі написи на плитах Десятинної церкви в Києві – зразок кирилиці. До цього також слід додати, що були види ремесел, які вимагали грамотності, наприклад, іконописне, бо на іконах слід було робити написи над святими. У церковних уставах особливо підкреслювалося, що сини священиків, які не оволоділи грамотою, виключалися з духовного стану і переходили до ізгоїв.

Мова, якою написані літописи, житія та інші пам’ятки києво-руської словесності, являє собою суміш двох мовних потоків - церковнослов’янського та давньоруського. Церковнослов’янська (інакше старослов’янська) була мовою перших перекладів Біблії та літургійних книг, що їх здійснили Кирило, Мефодій та їхні учні. Згодом ця мова перетворилася з живої на канонізовану, застиглу, писемно-ритуальну мову, яка не стільки розвивалася, скільки вбирала місцеві впливі, закріплюючи їх у варіантах – редакціях. Однак і цю мову знав лише вузький прошарок книжників, а,  крім того, у ній не було назв для багатьох реалій місцевого побуту. Тому в писемність почала проникати жива мова, оформлена у IXX ст., тобто з появою Давньоруської держави.

    Основою руської літературно-писемної мови, як вважають вчені, стала говірка мешканців княжої столиці, що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі – дружинників, ремісників, купців. Освоюючи візантійські літературні форми, русичі спиралися як на безпосередній взірець на церковнослов’янську мову, з якої запозичували абстрактні поняття, фразеологічні звороти та ускладнений (книжний) синтаксис. Мовна канва літописів спиралася на церковнословянській канон, однак у так званих вставних оповіданнях автори подеколи вдаються до живого мовлення. Особливо, коли передають пряму мову: «Дай нашу братью, или придем на тя войною».

   Що до давньоруської «живої» мови, то фахівці вважають, що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів. Хоча відмінності між ними не створювали неподоланного бар’єру для взаєморозуміння, припустимо, між киянином і псковичем, однак фонетичні й лексичні розбіжності були достатньо виразними. На майбутній українській території вирізняють дві споріднені між собою діалектичні макрозони – північну поліську (на Північній Волині, Київщині та Чернігово-Сіверщині) та південно-західну, або галицько-волинську, яка охоплювала сучасну Галичину й Південну Волинь. Попри певні відмінності спільним для обох протоукраїнських діалектів було те, що, ймовірно, вже з VI – VII ст. тут запанував український звук « г ». Припускають, що тоді ж з’явився типово український звук « и », що виник унаслідок злиття праслов’янських голосних « і » та « ы ».

Крім грамоти у вузькому розумінні – вміння читати та писати – знали також елементарну математику. Новгородський диякон Кирик у 1136 року обчислив скільки днів минуло від уявного «сотворіння світу» - 29 120 652. У «Руській правді» подано обрахунки приплоду худоби на сотні тисяч. Це значить, що знали чотири правила арифметики і дроби.

    Відома деяка кількість творів, присвячених природі. Це – «Фізіолог» - збірник з короткими розповідями про реальних і фантастичних тварин та рослини. Збірник «Шестоднев» був присвячений окремим царствам природи, відповідно до днів їх творення.

    Поступово розвиваються медичні знання. При дворі Володимира Мономаха був лікар – вірменин який мав велику практику. У Києво-Печерському монастирі був лікар – Агапіт, і коли вірменин не вилікував Володимира Мономаха, той просив Агапіта приїхати до Чернігова. Лікував Агапіт «зіллям». У князя Святоші був лікар Петро Сурянин з Криму, він переїхав до Києва і там «лікував много».

    Твір Козьми Індокоплова (VI ст. ), перекладений у Києві в XII ст. , давав деякі відомості з космографії та географії. До творів географічного характеру можна віднести «Житиє и хождение Данила, Руския земли игумена». У 1106 – 1108 рр. він їздив до Святої Землі і докладно описав місця, які проїздив, зокрема Єрусалим, Йордан.

 Важливим показником розвитку культури Київської Русі є формування права. Першим давньоруським писемним зведенням норм світського права стала «Руська правда». Вона збереглася в трьох редакціях: короткий, розширеній та скороченій. «Руська правда» складається з «Правди Ярослава» або «Найдавнішої правди», «Правди Ярославичів», або Доменіального уставу, й окремих законодавчих постанов.

   «Руська правда» виникла на місцевому ґрунті і була результатом розвитку юридичної думки в Київській Русі. На розвиток права в Київській Русі визначний вплив справило введення християнства. З його поширенням православна церква стала використовувати різноманітні норми канонічного права, перш за все візантійського. Стародавнім памятником руського церковного права вважаються церковні статути Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого.

    Але посилення й зміцнення централізованої влади не завжди схвально сприймалося в народі. Адже при цьому збільшувалися податки, ставали суворішими покарання, що на той час здійснювалися у вигляді штрафів (вири). Виру мав сплачувати або безпосередньо винний (у разі неспроможності його продавали в рабство), або, якщо винного не знайдено, община (верв), на території якої стався злочин. Оскільки князі були безпосередньо зацікавлені у виявленні якнайбільшої кількості злочинів, їх службовці подовгу жили за рахунок общин, проводячи дізнання, що збільшувало й без того високі витрати зубожілого населення.

    Разом з посиленням влади посилювалося й невдоволення своїм життям у представників різних суспільних верств. Серед численних прошарків населення Київської Русі зароджувалися ностальгічні настрої, пов’язані з ідеалізацією давно минулих часів, що знаходило відображення не лише у фольклорі, а й у літописних джерелах. Значною мірою появі й поширенню цих настроїв сприяла християнська доктрина світобудови, вплив якої на світогляд русичів щодалі посилювався. Есхатологічні погляди (очікування кінця світу й другого пришестя) формували думку про збільшення гріхів людства й неминучу за них розплату.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73386. М. Рильський. Основні відомості про поета, його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови 197.33 KB
  Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року. Рильський студент Київського університету медичного факультету через два роки продовжить навчання на історикофілологічному але революція громадянська війна змусить його перервати освіту і переїхати в село де він вчителюватиме...
73387. Повторення й узагальнення матеріалу, вивченого упродовж навчального року 564.86 KB
  Навчальна: систематизувати та узагальнити вивчений учнями матеріал упродовж II семестру. Виховна: прищеплювати любов до рідної літератури та її митців. Розвивальна: розвивати концентрацію уваги, творчу уяву, логічне мислення, кмітливість.
73388. Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови 95.06 KB
  Походження етимологія слова. Як це цікаво проникати в багатоколірний світ слова досліджувати розбирати і вивчати його. Старі слова набувають нового сенсу: мишка пристрій без якого не обійтися при роботі за компютером кішка спеціальні крюки у верхолазів кінь і козел гімнастичні снаряди.
73389. Урок розвитку комунікативних умінь. Ділові папери. Лист рідним, друзям, адреса 55.77 KB
  Мета: навчальна: ознайомити учнів з основними правилами листування будовою листа його мовним оформленням вимогами до оформлення адреси на поштовому конверті; на основі опрацьованого теоретичного матеріалу вдосконалити творчі вміння аналізувати листи з точки зору стилістичного й мовного оформлення...
73390. Фонетичний розбір слова 65.75 KB
  Мета: навчальна: повторити та поглибити знання учнів про звуки мови та мовлення; формувати вміння розрізняти звуки робити фонетичний аналіз передавати слова звукописом використовуючи здобуті знання на практиці; розвивальна: розвивати фонематичний слух увагу слухову...
73392. Звуки Р, Р’, буквы Рр. Чтение слов и предложений с буквой р. Работа с детской книгой. Украинская народная сказка «Рукавичка» 633.94 KB
  Цель: учить правильно артикулировать звуки Р, Р’, читать слоги, слова и предложения с буквой Рр; формировать навыки правильного слогового, выразительного и сознательного чтения; совершенствовать навыки звукового, звуко-буквенного анализа слов.
73393. Оформлювальна графіка. Створення логотипу 855.57 KB
  Мета. Узагальнити та розширити знання учнів про поняття графіка ознайомити з походженням та значенням поняття логотип. Практичне завдання Виготовлення логотипу. У майстерні графіків з’являються на світ ілюстрації плакати листівки етикеткипоштові марки емблеми обгортк...