21106

Освіта за часів Київської Русі

Доклад

История и СИД

Освіта за часів Київської Русі. Перші школи на Русі з’явилися за часів великого князя Володимира Святославовича початок XI ст. Основою руської літературнописемної мови як вважають вчені стала говірка мешканців княжої столиці що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі – дружинників ремісників купців. Що до давньоруської живої мови то фахівці вважають що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів.

Украинкский

2013-08-02

16.49 KB

5 чел.

8. Освіта за часів Київської Русі.

Перші школи на Русі зявилися за часів великого князя Володимира Святославовича (початок XI ст. ). Він заснував школу «для дітей вищої чади» при Десятинній церкві. Проте ця та інші школі, що виникли згодом, поширювали елементарну грамотність не лише серед верхівки суспільства, а й серед його низів. У Києві було знайдено горщик XI ст. з написом: «благодатнеша плона корчага сия». Зустрічаються імена майстрів на різних виробах, наприклад, на мідяних арках із Вщижа на Чернігівщині є ім’я майстра – Костянтин; на хресті  княгині Єфросинії Полоцької – ім’я майстра Богша; відомі написи на плитах Десятинної церкви в Києві – зразок кирилиці. До цього також слід додати, що були види ремесел, які вимагали грамотності, наприклад, іконописне, бо на іконах слід було робити написи над святими. У церковних уставах особливо підкреслювалося, що сини священиків, які не оволоділи грамотою, виключалися з духовного стану і переходили до ізгоїв.

Мова, якою написані літописи, житія та інші пам’ятки києво-руської словесності, являє собою суміш двох мовних потоків - церковнослов’янського та давньоруського. Церковнослов’янська (інакше старослов’янська) була мовою перших перекладів Біблії та літургійних книг, що їх здійснили Кирило, Мефодій та їхні учні. Згодом ця мова перетворилася з живої на канонізовану, застиглу, писемно-ритуальну мову, яка не стільки розвивалася, скільки вбирала місцеві впливі, закріплюючи їх у варіантах – редакціях. Однак і цю мову знав лише вузький прошарок книжників, а,  крім того, у ній не було назв для багатьох реалій місцевого побуту. Тому в писемність почала проникати жива мова, оформлена у IXX ст., тобто з появою Давньоруської держави.

    Основою руської літературно-писемної мови, як вважають вчені, стала говірка мешканців княжої столиці, що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі – дружинників, ремісників, купців. Освоюючи візантійські літературні форми, русичі спиралися як на безпосередній взірець на церковнослов’янську мову, з якої запозичували абстрактні поняття, фразеологічні звороти та ускладнений (книжний) синтаксис. Мовна канва літописів спиралася на церковнословянській канон, однак у так званих вставних оповіданнях автори подеколи вдаються до живого мовлення. Особливо, коли передають пряму мову: «Дай нашу братью, или придем на тя войною».

   Що до давньоруської «живої» мови, то фахівці вважають, що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів. Хоча відмінності між ними не створювали неподоланного бар’єру для взаєморозуміння, припустимо, між киянином і псковичем, однак фонетичні й лексичні розбіжності були достатньо виразними. На майбутній українській території вирізняють дві споріднені між собою діалектичні макрозони – північну поліську (на Північній Волині, Київщині та Чернігово-Сіверщині) та південно-західну, або галицько-волинську, яка охоплювала сучасну Галичину й Південну Волинь. Попри певні відмінності спільним для обох протоукраїнських діалектів було те, що, ймовірно, вже з VI – VII ст. тут запанував український звук « г ». Припускають, що тоді ж з’явився типово український звук « и », що виник унаслідок злиття праслов’янських голосних « і » та « ы ».

Крім грамоти у вузькому розумінні – вміння читати та писати – знали також елементарну математику. Новгородський диякон Кирик у 1136 року обчислив скільки днів минуло від уявного «сотворіння світу» - 29 120 652. У «Руській правді» подано обрахунки приплоду худоби на сотні тисяч. Це значить, що знали чотири правила арифметики і дроби.

    Відома деяка кількість творів, присвячених природі. Це – «Фізіолог» - збірник з короткими розповідями про реальних і фантастичних тварин та рослини. Збірник «Шестоднев» був присвячений окремим царствам природи, відповідно до днів їх творення.

    Поступово розвиваються медичні знання. При дворі Володимира Мономаха був лікар – вірменин який мав велику практику. У Києво-Печерському монастирі був лікар – Агапіт, і коли вірменин не вилікував Володимира Мономаха, той просив Агапіта приїхати до Чернігова. Лікував Агапіт «зіллям». У князя Святоші був лікар Петро Сурянин з Криму, він переїхав до Києва і там «лікував много».

    Твір Козьми Індокоплова (VI ст. ), перекладений у Києві в XII ст. , давав деякі відомості з космографії та географії. До творів географічного характеру можна віднести «Житиє и хождение Данила, Руския земли игумена». У 1106 – 1108 рр. він їздив до Святої Землі і докладно описав місця, які проїздив, зокрема Єрусалим, Йордан.

 Важливим показником розвитку культури Київської Русі є формування права. Першим давньоруським писемним зведенням норм світського права стала «Руська правда». Вона збереглася в трьох редакціях: короткий, розширеній та скороченій. «Руська правда» складається з «Правди Ярослава» або «Найдавнішої правди», «Правди Ярославичів», або Доменіального уставу, й окремих законодавчих постанов.

   «Руська правда» виникла на місцевому ґрунті і була результатом розвитку юридичної думки в Київській Русі. На розвиток права в Київській Русі визначний вплив справило введення християнства. З його поширенням православна церква стала використовувати різноманітні норми канонічного права, перш за все візантійського. Стародавнім памятником руського церковного права вважаються церковні статути Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого.

    Але посилення й зміцнення централізованої влади не завжди схвально сприймалося в народі. Адже при цьому збільшувалися податки, ставали суворішими покарання, що на той час здійснювалися у вигляді штрафів (вири). Виру мав сплачувати або безпосередньо винний (у разі неспроможності його продавали в рабство), або, якщо винного не знайдено, община (верв), на території якої стався злочин. Оскільки князі були безпосередньо зацікавлені у виявленні якнайбільшої кількості злочинів, їх службовці подовгу жили за рахунок общин, проводячи дізнання, що збільшувало й без того високі витрати зубожілого населення.

    Разом з посиленням влади посилювалося й невдоволення своїм життям у представників різних суспільних верств. Серед численних прошарків населення Київської Русі зароджувалися ностальгічні настрої, пов’язані з ідеалізацією давно минулих часів, що знаходило відображення не лише у фольклорі, а й у літописних джерелах. Значною мірою появі й поширенню цих настроїв сприяла християнська доктрина світобудови, вплив якої на світогляд русичів щодалі посилювався. Есхатологічні погляди (очікування кінця світу й другого пришестя) формували думку про збільшення гріхів людства й неминучу за них розплату.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76477. Осуществление супругами правомочий по владению, пользованию и распоряжению общим имуществом 14.94 KB
  Особенностью совместной собственности супругов является то что владение пользование и распоряжение общим имуществом супругов осуществляется по обоюдному согласию супругов п. В настоящее же время в отсутствие специальных правил единственным выходом для супругов которые не могут самостоятельно договориться по вопросу осуществления правомочий владения и пользования общим имуществом является раздел имущества который предполагает прекращение совместной собственности и возникновение общей долевой собственности. Определив свою долю в общем...
76478. Раздел общего имущества супругов: Соглашение о разделе имущества супругов 17.81 KB
  256 ГК РФ имущество нажитое во время брака супругами является их совместной собственностью а имущество которое принадлежало супругам до брака является имуществом каждого из супругов и разделу не подлежит за исключением случаев когда имущество одного из супругов признано судом общим имуществом супругов. 38 СК РФ устанавливает что общее имущество супругов может быть разделено как в течение брака так и после расторжения брака по требованию любого из супругов. Также общее имущество супругов может быть разделено по требованию кредиторов...
76479. Определение долей супругов при разделе имущества в судебном порядке 15.66 KB
  В соответствие с этим совершенно логично звучит принцип равенства долей супругов при разделе общего имущества закрепленный в п. Если договором между супругами не установлено иное то по закону по умолчанию каждый из супругов является собственником доли общего имущества в размере 1 2 части. Как уже упоминалось выше тот факт что один из супругов по уважительной причине не имел источника постоянного дохода или по совместному согласию занимался домашним хозяйством и воспитанием детей не дает никаких оснований уменьшать долю при разделе...
76480. Вопросы, разрешаемые судом при расторжении брака. Момент прекращения брака при разводе 16.15 KB
  24 СК РФ разрешить и другие вопросы: а с кем из родителей будут проживать несовершеннолетние дети после развода; б о взыскании с родителей средств на содержание детей; в о взыскании средств на содержание нетрудоспособного нуждающегося супруга; г о разделе имущества находящегося в общей совместной собственности супругов. Не вызывает сомнения что все перечисленные вопросы являются весьма важными для разводящихся супругов. 24 СК РФ требования об учете интересов детей и каждого из супругов например размер алиментов на несовершеннолетних...
76481. Брачный договор: понятие, форма, стороны 15.48 KB
  Брачный договор соглашение лиц вступающих в брак или соглашение супругов определяющее имущественные права и обязанности супругов в браке и или в случае его расторжения ст. По правовой природе брачный договор гражданскоправовой договор имеет особенности касающиеся субъектного состава предмета времени заключения и содержания договора; к нему могут применяться общие положения ГК о договорах; изменение расторжение и признание брачного договора недействительным происходят по основаниям и в порядке установленными нормами...
76482. Содержание брачного договора 15.8 KB
  Так брачным договором супруги вправе изменить установленный законом режим совместной собственности установить режим совместной долевой или раздельной собственности на все имущество супругов на его отдельные виды или на имущество каждого из супругов. Брачный договор может быть заключен как в отношении имеющегося так и в отношении будущего имущества супругов. Так условия брачного договора могут содержать: права и обязанности по взаимному содержанию; способы участия в доходах друг друга; порядок несения каждым из них семейных расходов;...
76483. Прекращение и изменение брачного договора 15.33 KB
  Соглашение об изменении или о расторжении брачного договора совершается в той же форме что и сам брачный договор т. Односторонний отказ от исполнения брачного договора не допускается. Может возникнуть ситуация когда супруги не пришли к обоюдному соглашению о расторжении брачного договора.
76484. Признание брачного договора недействительным 18.76 KB
  Брачный договор может быть признан судом недействительным в случае: признания брака недействительным; если условия договора ставят одного из супругов в крайне неблагоприятное положение; по основаниям предусмотренным ст. На признание брачного договора действительным или недействительным распространяются соответствующие нормы ГК РФ о действительности и недействительности сделок. Брачный договор может быть признан недействительным по иску супруга чьи права и законные интересы были нарушены в результате заключения договора: в состоянии...
76485. Обращение взыскание на имущество супругов. Гарантии прав кредиторов при заключении брачного договора 18.08 KB
  Таким имуществом в частности являются движимые и недвижимые вещи ценные бумаги паи доли в капитале внесенные в кредитные или иные коммерческие организации и любое другое нажитое в период брака имущество независимо от того на имя кого из супругов оно приобретено. 256 ГК РФ по обязательствам одного из супругов взыскание может быть обращено на его долю в общем имуществе супругов которая причиталась бы этому супругу при разделе имущества. 39 СК РФ доли супругов при разделе общего имущества признаются равными если иное не предусмотрено...