21110

Образотворче мистецтво доби Київської Русі

Доклад

История и СИД

Образотворче мистецтво доби Київської Русі. Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Майстерність ювелірів що набула розквіту в добу Київської Русі зростала від важких і примітивних браслетів масивних перснів гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту до тонких ажурних прикрас оздоблених довершеною насічкою що передавала не лише прості візерунки а й складні сюжетні малюнки як наприклад знахідки з Чорної могили Чернігів X ст. Від часів зміцнення держави збільшується на Русі...

Украинкский

2013-08-02

25.17 KB

6 чел.

12. Образотворче мистецтво доби Київської Русі.

Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Оздоблення церков здійснювалося спочатку грецькими й малоазійськими майстрами. З Візантії спочатку завозилися й ікони. Так, відому тепер під назвою Володимирської Божої Матері ікону, яка була копією більш давньої ікони, написаної нібито ще євангелістом Лукою, було подаровано з Візантії молодому тоді Великому київському князю Володимиру Мономаху на початку XII ст. Потім (1155 р.) цей шедевр візантійського іконопису було вивезено з Вишгорода до Володимира-на-Клязьмі молодим амбітним князем Андрієм Боголюбським, майбутнім руйнівником давньокиївських державних і культурних традицій (тоді викрадення лишилося безкарним, оскільки великокнязівський стіл ненадовго посів батько Андрія Юрій Долгорукий, який і посадив свого сина княжити у Вишгороді).

Та вже з другої половини XI ст. при давньоруських монастирях починають плідно працювати й власні іконописні майстерні. І хоча в ті часи живописці не підписували своїх робіт, а лишали тільки знаки приналежності ікони тій чи іншій майстерні, до нас дійшли імена руських іконописців Григорія та Аліпія, що жили на межі ХІ-ХІІ ст. при Києво-Печерській лаврі - одному з найбільших центрів тогочасного іконопису.

Мистецтво масштабних мозаїчних композицій, як і саме слово "мозаїка" також прийшли з Візантії. Це мистецтво й сьогодні справляє на людину неабияке враження, а для середньовічних русичів воно було наочним чудом. Мозаїка несе в собі ідею гармонійної єдності безлічі різноманітних одиничних компонентів, їх стрункої організації в цілісну картину, де кожен камінчик взаємодіє із сусідніми і взаємодоповнює їх, не втрачаючи своїх одиничних властивостей -кольору і блиску.

Безперечно, мозаїка "Нерушимої стіни" і виконані місцевими київськими майстрами мозаїки Михайлівського Золотоверхого монастиря (1113 p.), 1934 р. вивезені до Москви, є перлинами давнього вітчизняного мистецтва, здатними задовольнити найвибагливіші художні смаки як минулого, так і майбутнього. 

Але оскільки мозаїки були дуже дорогими у виконанні, більшість зображень у храмах і в князівських палатах (до нашого часу, на жаль, не збереглися) виконувалися у вигляді розписів фарбою - фресок. Майстри фрескових розписів працювали не лише над релігійними сюжетами. Світськими за характером були фрески, що прикрашали стіни княжих палат, а в церквах з'являлися розписи, побутові за тематикою, наприклад, сцени полювання та княжого життя в галереях Киівської Софії. Серед інших малюнків тут можна було зустріти й зображення виступу скоморохів, і це не дивно. Храм на той час був не лише місцем молитви, сюди приходили, як у клуб, проводити години дозвілля.

Сьогодні дослідники знаходять на внутрішніх стінах Софії чимало написів (графіті), надряпаних поважними мирянами, які в такий спосіб помічали свої місця в церкві або лишали згадку про себе. І хоча цей спосіб виявити свою грамотність не знаходив схвальної оцінки у церкви й у суспільства, завдяки цим записам ми можемо дізнатися і про імена парафіян (прихожан), і про їх досить вільне ставлення до релігійних заборон. На софійських графіті збереглося викарбуване ним самим ім'я легендарного співця Бояна, згаданого у "Слові о полку Ігоревім", а також надзвичайно цікавий зразок давнього алфавіту (27 літер) на основі алфавіту грецького (23 літери) із суто слов'янськими літерами Б, Ш, Щ, Ж, який, як припускають, міг передувати кирилиці й зафіксований для нащадків кимось із місцевих консервативно налаштованих киян.

Поширення писемності та поява книг сприяла розвитку мистецтва книжкової мініатюри. Цей вид живопису був прикрасою вже перших відомих давноруських книг: «Остромирова Євангелія» (1057), «Ізборника Святослава» (1073) і так званої «Трірської Псалтирі», яка зберігається у Німеччині. У подальшому розвитку книжкової справи мініатюра стала її обовязковим елементом, виконуючи функції художнього оздоблення й ілюстрації до тексту.

    Художні смаки наших предків проявилися і в декоративну-ужитковому мистецтві. Особливо в галузі різьблення по дереву. Цей вид мистецтва мав глибокі корені та традиції що походили ще з дохристиянських часів. Однак, на відміну від католицької, православна традиція не заохочувала скульптурних зображеня святих. Тому різьблення, спочатку деревяне, а згодом і камяне виконувало функції орнаментального оздоблення, у застосуванні якого стародавні майстри досягли великої вправності, творчо використовуючи тваринні й рослинні мотиви.

Особливо вражають ювелірні вироби давніх майстрів. Вони свідчать про високий рівень техніки обробки металів, різьблення по каменю та дереву, репрезентуючи водночас і розвиненість смаків русичів. Сгіадщина давніх грецьких колоністів, скіфів, готів, вірмен і майстрів з азійського Сходу вивчалася та враховувалася вітчизняними ремісниками, але завжди пристосовувалася до власних культурних вимог, естетичних потреб, існуючих традицій.

Майстерність ювелірів, що набула розквіту в добу Київської Русі, зростала від важких і примітивних браслетів, масивних перснів, гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту, до тонких ажурних прикрас, оздоблених довершеною насічкою, що передавала не лише прості візерунки, а й складні сюжетні малюнки, як, наприклад, знахідки з Чорної могили (Чернігів, X ст.). Від часів зміцнення держави збільшується на Русі кількість і якість прикрас та виробів із золота, коштовного каміння. З'являється традиція прикрашати складними малюнками зброю, кінську збрую. У ці часи поширюються ковані пояси, що служать скоріше як прикраса, бо ретельно оздоблюються крапкуванням, ажурними прорізями. Вироби із золота, срібла, бронзи і кістки, що створювалися майстрами Київської Русі, відзначаються оригінальністю, високою художньою цінністю навіть у тих предметах, технологію виготовлення яких було запозичено.

Зокрема, це стосується мистецької технології черні - використання хімічного протравлювання срібних виробів задля створення темного фону, на якому викарбовувалися фігури людей, тварин або декоративний орнамент. Запозиченим було й мистецтво скані - використання найтоншого дроту для напаювання у вигляді мальовничих візерунків на металеву основу виробу, що прикрашався. Близькою до скані була зернь - впаювання дрібнесеньких золотих або срібних кульок на поверхню прикрас. Найдовершенішою ювелірною технологією за часів Київської Русі можна вважати емаль. Для її виготовлення на поверхні золотих предметів витискувалися контури малюнку, у які потім впаювалися золоті перегородки. Проміжки заповнювалися різнокольоровими порошками особливого хімічного складу, після чого вироб піддавали термічній обробці. Повільно розплавляючись, такі порошки утворювали вишукану поверхню потрібного малюнку.

Якщо з майстерності ювелірів могли скористатися лише князі та старші бояри, то плоди праці гончарів зустрічалися в кожній оселі. Традиції виготовлення глиняного посуду сягали ще дотрипільських часів мізинської культури. Вже тоді гончарні вироби, особливо ті, що виконували культове призначення, прикрашалися різнокольоровим розписом, у якому переважали геометричні та рослинні орнаменти. Такий посуд використовувся під час принесення жертв язичницьким богам. Скоріше за все, їм жертувалося те ж, що вживалося в їжу й самими людьми: страви з м'яса, борошна, варених та сирих овочів, мед, що був не лише ласим блюдом, а й ішов на приготування напоїв, які користувалися попитом серед усіх верств суспільства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38743. Казачество в 21-м веке: создание нового способа жизни в депрессивных поселениях Украины 99.5 KB
  Особенно велики перспективы казачества в возрождении депрессивных поселений – продукте нашей тяжёлой социальной эпохи. Почти два десятилетия потуг возрождения казачества есть достаточным периодом для идентификации этого процесса и оценки результатов которые в основном негативные: Казачество воспринимается населением как стохастический процесс самоназначений самонаграждений и абсолютной анархии в неадекватных действиях граничащих с опереточными 14 тысяч генералов и маршалов без казаков. А непозволительное самовольное использование...
38746. ПАТОФИЗИОЛОГИЯ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ 137.5 KB
  Причиной в развитии невроза следует считать психическую травматизацию. Так например наличие подвижных установок к меняющимся условиям среды является фактором препятствующим возникновению невроза или способствующим успешному разрешению невротического конфликта. Таким образом можно дать и такое определение невроза. Пятый метод получения невроза в эксперименте основан на перенапряжении нервной деятельности в результате нарушения сложных отношений в стаде животных.
38747. Обеспечение защиты при косвенном прикосновении при электроснабжении от источников бесперебойного питания статического типа в установках с системами заземления TN и IT с применением автоматического отключения питания 2.09 MB
  Последнее время всё большее распространение получают технологии и агрегаты, требующие бесперебойного электроснабжения. Перерыв электроснабжения ответственных потребителей может за собой опасность для жизни людей, угрозу для безопасности государства, значительный материальный ущерб, расстройство сложного технологического процесса, Для предотвращения нарушения питания таких электроприемников должно предусматриваться дополнительное питание от независимого источника питания.
38748. Экономика фирмы. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ 247.5 KB
  68 Экономика программа Экономика фирмы подготовка и защита магистерской диссертации Ижевск 2012 УДК 330:001. Рецензент: Редакция авторов В методических рекомендациях рассмотрены вопросы организации итоговой аттестации магистрантов требования к подготовке выполнению и защите магистерской диссертации. Выбор и формулировка темы магистерской диссертации. Утверждение темы магистерской диссертации.
38749. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ МАГИСТЕРСКОЙ ДИССЕРТАЦИИ ПО НАПРАВЛЕНИЮ МЕНЕДЖМЕНТ 465 KB
  Шубин МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ МАГИСТЕРСКОЙ ДИССЕРТАЦИИ ПО НАПРАВЛЕНИЮ 080200 –МЕНЕДЖМЕНТ Рекомендовано к изданию Редакционноиздательским советом института ОБНИНСК 2011 УДК 336 Методические указания по выполнению магистерской диссертации по направлению 080200 – Менеджмент Сост. Методические рекомендации предназначены для студентов очной очнозаочной и заочной форм обучения по магистерским образовательным программам направления 080200 – Менеджмент для оказания помощи при подготовке выпускной квалификационной работы –...
38750. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ. Менеджмент 320 KB
  БОРЗЕНЕЦ МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ по подготовке и защите магистерской диссертации Направление менеджмент 080200. Методические указания по подготовке и защите магистерской диссертации: направление менеджмент 080200.36 Методические указания предназначены для оказания помощи студентам первого и второго года обучения в магистратуре по организации научных исследований и написанию магистерской диссертации на соискание степени магистра по направлению менеджмент 080200. Контроль за написанием магистерской диссертации [2] Организация работы по выполнению...