21110

Образотворче мистецтво доби Київської Русі

Доклад

История и СИД

Образотворче мистецтво доби Київської Русі. Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Майстерність ювелірів що набула розквіту в добу Київської Русі зростала від важких і примітивних браслетів масивних перснів гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту до тонких ажурних прикрас оздоблених довершеною насічкою що передавала не лише прості візерунки а й складні сюжетні малюнки як наприклад знахідки з Чорної могили Чернігів X ст. Від часів зміцнення держави збільшується на Русі...

Украинкский

2013-08-02

25.17 KB

6 чел.

12. Образотворче мистецтво доби Київської Русі.

Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Оздоблення церков здійснювалося спочатку грецькими й малоазійськими майстрами. З Візантії спочатку завозилися й ікони. Так, відому тепер під назвою Володимирської Божої Матері ікону, яка була копією більш давньої ікони, написаної нібито ще євангелістом Лукою, було подаровано з Візантії молодому тоді Великому київському князю Володимиру Мономаху на початку XII ст. Потім (1155 р.) цей шедевр візантійського іконопису було вивезено з Вишгорода до Володимира-на-Клязьмі молодим амбітним князем Андрієм Боголюбським, майбутнім руйнівником давньокиївських державних і культурних традицій (тоді викрадення лишилося безкарним, оскільки великокнязівський стіл ненадовго посів батько Андрія Юрій Долгорукий, який і посадив свого сина княжити у Вишгороді).

Та вже з другої половини XI ст. при давньоруських монастирях починають плідно працювати й власні іконописні майстерні. І хоча в ті часи живописці не підписували своїх робіт, а лишали тільки знаки приналежності ікони тій чи іншій майстерні, до нас дійшли імена руських іконописців Григорія та Аліпія, що жили на межі ХІ-ХІІ ст. при Києво-Печерській лаврі - одному з найбільших центрів тогочасного іконопису.

Мистецтво масштабних мозаїчних композицій, як і саме слово "мозаїка" також прийшли з Візантії. Це мистецтво й сьогодні справляє на людину неабияке враження, а для середньовічних русичів воно було наочним чудом. Мозаїка несе в собі ідею гармонійної єдності безлічі різноманітних одиничних компонентів, їх стрункої організації в цілісну картину, де кожен камінчик взаємодіє із сусідніми і взаємодоповнює їх, не втрачаючи своїх одиничних властивостей -кольору і блиску.

Безперечно, мозаїка "Нерушимої стіни" і виконані місцевими київськими майстрами мозаїки Михайлівського Золотоверхого монастиря (1113 p.), 1934 р. вивезені до Москви, є перлинами давнього вітчизняного мистецтва, здатними задовольнити найвибагливіші художні смаки як минулого, так і майбутнього. 

Але оскільки мозаїки були дуже дорогими у виконанні, більшість зображень у храмах і в князівських палатах (до нашого часу, на жаль, не збереглися) виконувалися у вигляді розписів фарбою - фресок. Майстри фрескових розписів працювали не лише над релігійними сюжетами. Світськими за характером були фрески, що прикрашали стіни княжих палат, а в церквах з'являлися розписи, побутові за тематикою, наприклад, сцени полювання та княжого життя в галереях Киівської Софії. Серед інших малюнків тут можна було зустріти й зображення виступу скоморохів, і це не дивно. Храм на той час був не лише місцем молитви, сюди приходили, як у клуб, проводити години дозвілля.

Сьогодні дослідники знаходять на внутрішніх стінах Софії чимало написів (графіті), надряпаних поважними мирянами, які в такий спосіб помічали свої місця в церкві або лишали згадку про себе. І хоча цей спосіб виявити свою грамотність не знаходив схвальної оцінки у церкви й у суспільства, завдяки цим записам ми можемо дізнатися і про імена парафіян (прихожан), і про їх досить вільне ставлення до релігійних заборон. На софійських графіті збереглося викарбуване ним самим ім'я легендарного співця Бояна, згаданого у "Слові о полку Ігоревім", а також надзвичайно цікавий зразок давнього алфавіту (27 літер) на основі алфавіту грецького (23 літери) із суто слов'янськими літерами Б, Ш, Щ, Ж, який, як припускають, міг передувати кирилиці й зафіксований для нащадків кимось із місцевих консервативно налаштованих киян.

Поширення писемності та поява книг сприяла розвитку мистецтва книжкової мініатюри. Цей вид живопису був прикрасою вже перших відомих давноруських книг: «Остромирова Євангелія» (1057), «Ізборника Святослава» (1073) і так званої «Трірської Псалтирі», яка зберігається у Німеччині. У подальшому розвитку книжкової справи мініатюра стала її обовязковим елементом, виконуючи функції художнього оздоблення й ілюстрації до тексту.

    Художні смаки наших предків проявилися і в декоративну-ужитковому мистецтві. Особливо в галузі різьблення по дереву. Цей вид мистецтва мав глибокі корені та традиції що походили ще з дохристиянських часів. Однак, на відміну від католицької, православна традиція не заохочувала скульптурних зображеня святих. Тому різьблення, спочатку деревяне, а згодом і камяне виконувало функції орнаментального оздоблення, у застосуванні якого стародавні майстри досягли великої вправності, творчо використовуючи тваринні й рослинні мотиви.

Особливо вражають ювелірні вироби давніх майстрів. Вони свідчать про високий рівень техніки обробки металів, різьблення по каменю та дереву, репрезентуючи водночас і розвиненість смаків русичів. Сгіадщина давніх грецьких колоністів, скіфів, готів, вірмен і майстрів з азійського Сходу вивчалася та враховувалася вітчизняними ремісниками, але завжди пристосовувалася до власних культурних вимог, естетичних потреб, існуючих традицій.

Майстерність ювелірів, що набула розквіту в добу Київської Русі, зростала від важких і примітивних браслетів, масивних перснів, гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту, до тонких ажурних прикрас, оздоблених довершеною насічкою, що передавала не лише прості візерунки, а й складні сюжетні малюнки, як, наприклад, знахідки з Чорної могили (Чернігів, X ст.). Від часів зміцнення держави збільшується на Русі кількість і якість прикрас та виробів із золота, коштовного каміння. З'являється традиція прикрашати складними малюнками зброю, кінську збрую. У ці часи поширюються ковані пояси, що служать скоріше як прикраса, бо ретельно оздоблюються крапкуванням, ажурними прорізями. Вироби із золота, срібла, бронзи і кістки, що створювалися майстрами Київської Русі, відзначаються оригінальністю, високою художньою цінністю навіть у тих предметах, технологію виготовлення яких було запозичено.

Зокрема, це стосується мистецької технології черні - використання хімічного протравлювання срібних виробів задля створення темного фону, на якому викарбовувалися фігури людей, тварин або декоративний орнамент. Запозиченим було й мистецтво скані - використання найтоншого дроту для напаювання у вигляді мальовничих візерунків на металеву основу виробу, що прикрашався. Близькою до скані була зернь - впаювання дрібнесеньких золотих або срібних кульок на поверхню прикрас. Найдовершенішою ювелірною технологією за часів Київської Русі можна вважати емаль. Для її виготовлення на поверхні золотих предметів витискувалися контури малюнку, у які потім впаювалися золоті перегородки. Проміжки заповнювалися різнокольоровими порошками особливого хімічного складу, після чого вироб піддавали термічній обробці. Повільно розплавляючись, такі порошки утворювали вишукану поверхню потрібного малюнку.

Якщо з майстерності ювелірів могли скористатися лише князі та старші бояри, то плоди праці гончарів зустрічалися в кожній оселі. Традиції виготовлення глиняного посуду сягали ще дотрипільських часів мізинської культури. Вже тоді гончарні вироби, особливо ті, що виконували культове призначення, прикрашалися різнокольоровим розписом, у якому переважали геометричні та рослинні орнаменти. Такий посуд використовувся під час принесення жертв язичницьким богам. Скоріше за все, їм жертувалося те ж, що вживалося в їжу й самими людьми: страви з м'яса, борошна, варених та сирих овочів, мед, що був не лише ласим блюдом, а й ішов на приготування напоїв, які користувалися попитом серед усіх верств суспільства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39781. СССР и международные отношения накануне Второй мировой войны 45.5 KB
  СССР и международные отношения накануне Второй мировой войны Мировой кризис и угроза фашизма в Европе Мировой экономический кризис 19291933 гг. Внешняя политика СССР в 1933 1939 гг. В то время как Япония и Германия вышли из Лиги Наций СССР в 1934 г.
39782. СССР в годы Великой Отечественной войны 130 KB
  СССР в годы Великой Отечественной войны Боеспособность вооруженных сил Германии и СССР накануне войны К войне против Советского Союз Германия готовилась тщательно всесторонне и длительное время. Располагая материальными и людскими ресурсами оккупированных стран Германия более чем вдвое превзошла СССР по военноэкономическому потенциалу и смогла гораздо быстрее оснастить свою армию новейшим вооружением. К началу 40х годов началась непосредственная подготовка к нападению на СССР занявшая целый год.
39783. Советский Союз в 1946 – 1953 гг 87 KB
  Победа СССР в Великой Отечественной войне способствовала росту в стране демократических настроений укреплению надежд на либерализацию внутриполитического курса. В первые послевоенные годы происходили некоторые изменения в политической системе СССР. Совнарком СССР был преобразован в Совет Министров СССР что сопровождалось резким увеличением количества министерств и ведомств. Были проведены новые выборы в Верховный совет СССР.
39784. Советский Союз в середине 1950-х – середине 1960-х гг. Период «оттепели» 95.5 KB
  Главой правительства формально стал Маленков который возглавил Совет Министров СССР. Президиум Верховного Совета СССР постановил провести в стране широкую амнистию которая однако не затронула политзаключенных как предлагал первоначально министр внутренних дел. Одновременно началась реорганизация силовых ведомств ограничивались права Особого совещания при МВД ГУЛАГ переходил в ведение Минюста СССР. Маленков выступил на сессии Верховного Совета СССР с предложениями экономических реформ.
39785. Советский Союз в середине 1960-х – середине 1980-х гг. Период «застоя» 83.5 KB
  Брежнев занял пост Председателя Президиума Верховного Совета СССР что значительно увеличило его полномочия как главы государства. провозглашала также и создание в СССР развитого социалистического общества. Согласно новой установке победе коммунизма в СССР должен был предшествовать длительный исторический этап его хронологические рамки не устанавливались который и определялся как период развитого социализма. в СССР происходит фактическая консервация политической системы.
39786. СССР в годы «перестройки» (1985 – 1991 гг.) 76 KB
  Переломным этапом политического развития СССР в годы перестройки стала XIX партийная конференция КПСС проходившая летом 1988 г. На основании решений конференции Верховный Совет СССР принял в декабре 1988 г. закон согласно которому в стране учреждался новый орган высшей власти Съезд народных депутатов СССР из числа которых учреждался постоянно действующий парламент Верховный Совет СССР.
39787. Российская Федерация в 1990-е гг. 75 KB
  Было определено направление дальнейшего политического и социально-экономического развития России. Нижняя плата представлена Государственной Думой РФ куда входят депутаты напрямую избираемые гражданами России. между автономными республиками России был подписан Федеративный договор предусматривающий разделение полномочий между федеральными и республиканскими органами власти.
39788. Советская Россия в годы НЭПа 89 KB
  Лучшим обоснованием необходимости форсированной модернизации стала возможность внешней агрессии против СССР. После того как летом 1927 года СССР и Великобритания разорвали дипломатические отношения органы партийной пропаганды создали полное впечатление что готовиться нападение на СССР. Создание СССР.
39789. «Великие реформы» Александра II и контрреформы Александра III 65.5 KB
  Великие реформы Александра II и контрреформы Александра III Крестьянская реформа. То что он пересилил себя и согласился на перемены говорит о том что реформы назрели окончательно. Для подготовки и проведения реформы в январе 1857 г. Комитеты выдвинули различные варианты проекта реформы гг.