21111

Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.)

Доклад

История и СИД

Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Натомість в обрядовій творчості зявляються насамперед у жнивних та обжинкових піснях соціальні мотиви та настрої які мають антифеодальне забарвлення.

Украинкский

2013-08-02

19.05 KB

7 чел.

13. Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.)

Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій, проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Продовжувала, наприклад, розвиватися обрядова поезія - весільні пісні, колядки, щедрівки, веснянки, поховальні голосіння. Але новим було те, що цей фольклорний жанр певною мірою звільнявся від переважання культових елементів, як язичницьких, так і християнських. Натомість в обрядовій творчості з’являються (насамперед у жнивних та обжинкових піснях) соціальні мотиви та настрої, які мають антифеодальне забарвлення.

У XV ст. відроджується народний героїчний епос України у формі історичних пісень і дум. Це було продовженням, але на вищому рівні, епічних давньоруських традицій (билин). Виникнення дум пов’язане з появою українського козацтва та його боротьбою проти турецько-татарських загарбників. Виконували думи народні співці - кобзарі, які часто гуртувалися у професійні кобзарські громади. Далеко не всі думи дійшли до нашого часу. Одна з найвідоміших і найдавніших - дума про козака Голоту. Думи та історичні пісні мали велике виховне значення: вони прославляли народних героїв, закликали до боротьби проти іноземних поневолювачів, оспівували подвиги, мужність, відвагу, відданість козаків та їх ватажків, таких як Байда, Кішка, Сагайдачний та ін.

На епічному ґрунті виникає фольклорний жанр лірико-драматичної пісні - балади. У баладі опис тих чи інших історичних реалій уже поступається місцем особистим переживанням героїв і є тільки загальним тлом, на якому ці переживання розгортаються. В рукописній граматиці 1571 р., яку не встиг підготувати до друку видатний чеський учений і культурно-освітній діяч Ян Благослав, було вміщено українську баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», записану від мандрівного студента. Це перший фіксований запис твору властиво українського фольклору.

Особливу субкультуру витворило в ХV-ХVІ ст. прикордонне українське населення, що пристосувалося до екстремальних умов тогочасного життя у формі, відомій під назвою Запорозького козацтва або Низового товариства. Козацтво взагалі й запорозьке зокрема як соціальний стан або прошарок не було передбачене Литовськими статутами. З огляду на свою недоступність офіційній владі козацтво на зайнятих ним вільних землях привласнило собі той статус, який статути надали шляхті та рицарству. З іншого боку, в козацтві ніби оживали дещо призабуті з часів раннього Середньовіччя демократичні форми «украювання» земель і перших давньоруських дружин. Зовсім не випадково козаки в усьому, включаючи зовнішній вигляд, нагадували давніх русів-росів, як їх описували арабські та візантійські джерела. Крім того, Запорожжя було простором безпосереднього контакту з «чужим», кочівницько- мусульманським світом, який розглядався як «нечистий» і «нижній», розташований на межі ворожого світові християнської культури неоформленого, дикого хаосу. Власне, Січ була «за порогом» духовно і матеріально освоєного простору; в міфологічній географії з давньослов’янських часів дніпровські пороги мали сакральне значення кордону з «нижнім світом». За соціально-культурним змістом Запорожжя було такими собі дверима у «світ навиворіт», що визначає парадоксальний, водночас аскетично-мілітарний і карнавально-сміховий характер його існування (суворі звичаї й кумедні ритуали, лицарськість і волоцюжництво, дисципліна і анархія, взаємодія східних і західних впливів у побуті та методах ведення війни тощо). Протягом усього часу існування в цьому особливому військово-громадському організмі між різними тенденціями і течіями точилася постійна боротьба, що не завадило Запорожжю бути весь цей час ідеологічним центром усього козацтва, хоча непорозуміння запорожців з реєстровцями і городовими козаками були справою буденною.

На тлі поступового розвитку «низької» народної культури традиційні центри культури «високої» - князівські двори і монастирі - до певного часу лишалися надто далекими від потужних культуротворчих процесів у народній українській масі. Давні удільні князівські роди поступово дрібніють і вироджуються, лише деякі з князів наважуються виступити організаторами оборони і зворотної колонізації запустілих територій. У монастирях життя також до часу консервується в намаганні утримати старі надбання, а не розвивається, створюючи щось нове. Кращі представники чернецтва захоплюються візантійським ісихазмом (містичною практикою «умної» молитви, метою якої є цілковите злиття з Богом), а рідкісні представники соціально активного політичного ісихазму, не знаходячи своїй діяльності суспільного опертя, залишають межі Литовської держави (як київський митрополит Кипріан).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79154. Сущность и происхождение учения теософов 35.48 KB
  Своим возникновением совеременное движение теософов обязано Елене Петровне Блаватской прим №1. Естественно что с этих пор индуизм и буддизм стали приобретать всё большее значение в системе теософов и антихристианские настроения Елены Блаватской сменились открытой враждебностью к евангельской вере. Секта теософов разделяется на несколько организаций некоторые из которых стали независимыми от Мадрасского центра.
79155. Происхождение Вселенной 18.16 KB
  Так краеугольным камнем ее теософии является фраза: Все ведущее к единству есть добро; все ведущее к разъединению есть зло. Всегда ли разъединение есть зло А как быть тогда с разотождествлением добра и злаЧеткое разделение этих категорий и выбор между ними главный принцип зороастрийской религии. С точки зрения зороастризма смешение добра и зла есть искажение божественной истины и любое учение пропагандирующее смешение этих понятий объявляется еретическим подобно тому как манихейское учение искажающее сущность зороастризма и...
79157. Сектоведение как дисциплина 25.13 KB
  Сектоведение как самостоятельная академическая дисциплина по Уставу духовных академий появилась в 1912 г. Сектоведение изучает краткую историю вероучение культ и практику религиозных движений отпадших от православной Церкви или исповедующих идеи осужденные и несогласные с ее догматическим сознанием. Задача Сектоведение имеет Задачу раскрытие православного учения сообразуясь с заблуждениями еретиков. Сектоведение изучает краткую историю вероучение культ и практику религиозных движений отпадших от православной Церкви или исповедующих идеи...
79158. Историко-филологическое определение термина секта 24.74 KB
  Историко-филологическое определение термина секта Существует два мнения о происхождении термина секта: sequor secutus sum sequī следовать за кем-либо в чем-либо; seco secui sectum secre срезать стричь отсекать разделять расщеплять. Слово секта в словарях буквально значит или учение доктрина. Первоначально термин секта никакого оценочного значения в себе не содержал и оскорбляющего значения не нес. Слово секта в классической латыни 1й век использовалось для обозначения образа мыслей образа знаний типа поведения; в...
79159. Католический подход к сектантству 11.34 KB
  Католический подход к сектантству определение секты современный понятийно терминологический аппарат представление о природе сектантства Блж. Иероним секта = ересь но в Новом Завете это направление определенной религиозной мысли или академический термин как у ап. Но в целом термин этот был не определен на Западе и он не нашел себе широко развития но когда западное христианство разделилось то слово секта в разных экклезиологиях термин получил разные понимания. Именно в этот период нами был заимствован этот термин и именно в этом...
79160. Протестантский подход к сектантству 12 KB
  Протестантский подход к сектантству (определение секты, понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства, методология противостояния) В протестантском богословии не выработано четких понятий, что есть секта, а что ей не является, т.к. у них нет четкого понимания, что есть Церковь, и где проходят ее границы.
79161. Светский подход к сектантству (М.Вебер, Э.Трѐльч, Р.Нибур) 14.66 KB
  В частности в учебном пособии для студентов МГУ Социология религий автор Гараджа приводится следующее определение и критерии сектантства и церковности. Он предложил свою концепцию в споре католиков и протестантов отказаться от классического подхода понимания религий по вероучению не видеть в сектах только побочную информацию недостойную внимания. Воззрение Трѐльча вызвали возмущение у протестантских богословов но в то же время они оказали влияние на светскую науку Трельч пионер светской социологии религий. 1 Сектами именуют...