21111

Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.)

Доклад

История и СИД

Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Натомість в обрядовій творчості зявляються насамперед у жнивних та обжинкових піснях соціальні мотиви та настрої які мають антифеодальне забарвлення.

Украинкский

2013-08-02

19.05 KB

7 чел.

13. Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.)

Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій, проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Продовжувала, наприклад, розвиватися обрядова поезія - весільні пісні, колядки, щедрівки, веснянки, поховальні голосіння. Але новим було те, що цей фольклорний жанр певною мірою звільнявся від переважання культових елементів, як язичницьких, так і християнських. Натомість в обрядовій творчості з’являються (насамперед у жнивних та обжинкових піснях) соціальні мотиви та настрої, які мають антифеодальне забарвлення.

У XV ст. відроджується народний героїчний епос України у формі історичних пісень і дум. Це було продовженням, але на вищому рівні, епічних давньоруських традицій (билин). Виникнення дум пов’язане з появою українського козацтва та його боротьбою проти турецько-татарських загарбників. Виконували думи народні співці - кобзарі, які часто гуртувалися у професійні кобзарські громади. Далеко не всі думи дійшли до нашого часу. Одна з найвідоміших і найдавніших - дума про козака Голоту. Думи та історичні пісні мали велике виховне значення: вони прославляли народних героїв, закликали до боротьби проти іноземних поневолювачів, оспівували подвиги, мужність, відвагу, відданість козаків та їх ватажків, таких як Байда, Кішка, Сагайдачний та ін.

На епічному ґрунті виникає фольклорний жанр лірико-драматичної пісні - балади. У баладі опис тих чи інших історичних реалій уже поступається місцем особистим переживанням героїв і є тільки загальним тлом, на якому ці переживання розгортаються. В рукописній граматиці 1571 р., яку не встиг підготувати до друку видатний чеський учений і культурно-освітній діяч Ян Благослав, було вміщено українську баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», записану від мандрівного студента. Це перший фіксований запис твору властиво українського фольклору.

Особливу субкультуру витворило в ХV-ХVІ ст. прикордонне українське населення, що пристосувалося до екстремальних умов тогочасного життя у формі, відомій під назвою Запорозького козацтва або Низового товариства. Козацтво взагалі й запорозьке зокрема як соціальний стан або прошарок не було передбачене Литовськими статутами. З огляду на свою недоступність офіційній владі козацтво на зайнятих ним вільних землях привласнило собі той статус, який статути надали шляхті та рицарству. З іншого боку, в козацтві ніби оживали дещо призабуті з часів раннього Середньовіччя демократичні форми «украювання» земель і перших давньоруських дружин. Зовсім не випадково козаки в усьому, включаючи зовнішній вигляд, нагадували давніх русів-росів, як їх описували арабські та візантійські джерела. Крім того, Запорожжя було простором безпосереднього контакту з «чужим», кочівницько- мусульманським світом, який розглядався як «нечистий» і «нижній», розташований на межі ворожого світові християнської культури неоформленого, дикого хаосу. Власне, Січ була «за порогом» духовно і матеріально освоєного простору; в міфологічній географії з давньослов’янських часів дніпровські пороги мали сакральне значення кордону з «нижнім світом». За соціально-культурним змістом Запорожжя було такими собі дверима у «світ навиворіт», що визначає парадоксальний, водночас аскетично-мілітарний і карнавально-сміховий характер його існування (суворі звичаї й кумедні ритуали, лицарськість і волоцюжництво, дисципліна і анархія, взаємодія східних і західних впливів у побуті та методах ведення війни тощо). Протягом усього часу існування в цьому особливому військово-громадському організмі між різними тенденціями і течіями точилася постійна боротьба, що не завадило Запорожжю бути весь цей час ідеологічним центром усього козацтва, хоча непорозуміння запорожців з реєстровцями і городовими козаками були справою буденною.

На тлі поступового розвитку «низької» народної культури традиційні центри культури «високої» - князівські двори і монастирі - до певного часу лишалися надто далекими від потужних культуротворчих процесів у народній українській масі. Давні удільні князівські роди поступово дрібніють і вироджуються, лише деякі з князів наважуються виступити організаторами оборони і зворотної колонізації запустілих територій. У монастирях життя також до часу консервується в намаганні утримати старі надбання, а не розвивається, створюючи щось нове. Кращі представники чернецтва захоплюються візантійським ісихазмом (містичною практикою «умної» молитви, метою якої є цілковите злиття з Богом), а рідкісні представники соціально активного політичного ісихазму, не знаходячи своїй діяльності суспільного опертя, залишають межі Литовської держави (як київський митрополит Кипріан).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14259. Простые формы в музыке 13.43 KB
  Простые формы ПРОСТЫЕ ФОРМЫ муз. формы из 2 или 3 частей возможны повторения каждая из которых не сложнее периода. Проста́я двухча́стная фо́рма музыкальная форма состоящая из двух частей первая из которых является периодом а вторая не содержит форм более сложных...
14260. Лейтмотив. Лейтмотив в характеристике фильма 13.9 KB
  Лейтмотив. Лейтмотив в характеристике фильма. Одной из наиболее полных и интересных драматургических функций звука является звуковой лейтмотив. Лейтмотив сопровождает обычно либо неоднократное появление действующего лица либо повторение того или иного события. В к...
14261. Передача национального колорита, эпохи через музыку 13.44 KB
  Передача национального колорита эпохи через музыку. Киномузыка участвующая в синтетическом целом произведения иногда может представлять свое собственное изображаемое время то есть не то время которое показано кинокадром. При различных ситуациях связанных с фабул
14262. Музыка и юмор, ирония, пародия, манера исполнения 13.58 KB
  Музыка и юмор ирония пародия манера исполнения. Музыка не может шутить ни над чем кроме самой музыки. Композитор подсмеивается над своей музыкой или над музыкой другого композитора. В распоряжении композитора тысячи способов сделать музыку смешной. Он может неожида
14263. Музыкальная драматургия театральных постановок (музыкально-драматический спектакль) 14.64 KB
  Музыкальная драматургия театральных постановок музыкальнодраматический спектакль. Музыкальной драматургией называется комплекс музыкальных выразительных средств которые раскрывают идейное содержание спектакля создают характерные образы действующих лиц показ
14264. Музыкальная драматургия оперы 14.96 KB
  Музыкальная драматургия оперы. Опера по определению А. Н. Серова это сценическое представление в котором происходящее на сцене действие выражается музыкою т. е. пением действующих лиц отдельно каждого или вместе или хором и силами оркестра в бесконечно разнообразн
14265. Музыкальная драматургия балета 13.73 KB
  Музыкальная драматургия балета. В основе муз. Д. лежат общие законы драмы как одного из видов исква: наличие ясно выраженного центр. конфликта раскрывающегося в борьбе сил действия и противодействия определённая последовательность этапов раскрытия драм. замысла эксп...
14266. Отличия либретто музыкально-драматического произведения (структура, язык) от словесной драмы 13.08 KB
  Отличия либретто музыкальнодраматического произведения структура язык от словесной драмы. Специфика муз. Д. учитывается уже при построении сценария и далее при разработке либретто. В тех случаях когда основой для создания либретто является готовое лит.драм. сочине
14267. Передача слуховых впечатлений, звукоподражание 14.2 KB
  Передача слуховых впечатлений звукоподражание. Звукоподражания в музыке. Как ни странно покажется это многим начну я разбор этой темы с фуги ремажор Баха. В этой фуге 4 голоса явно темброво разделены на 2 пары: 2 верхних голоса представляют собою 1 голос женщины а 2 нижни