21123

Живопис у другій половині XVII - XVIII ст.

Доклад

История и СИД

Для українського барокового живопису визначальним став виразний вплив фламандської аристократичної школи Рубенса захоплення якою докорінно змінило попередні національні традиції. Разом з тим стилістика українського живопису цього періоду є досить різноманітною і нерівноцінною за майстерністю. Найвідомішими зразками київської школи монументального живопису є розписи Успенського собору й Троїцької надбрамної церкви у КиєвоПечерській лаврі яким притаманні м'яка пастельна форма письма чуттєвість округла плавність ліній що налаштовують...

Украинкский

2013-08-02

17.62 KB

13 чел.

25. Живопис у другій половині XVII - XVIII ст.

         У живописі українська культура цього періоду також послідовно пережила етапи бароко, рококо і класицизму.  Для  українського   барокового живопису визначальним став виразний вплив фламандської аристократичної школи Рубенса, захоплення якою докорінно змінило попередні національні традиції. Цей вплив дається взнаки вже у двох портретах 1652 р. дітей Б. Хмельницького, Тимофія і Розанди, але системного характеру він набуває за гетьманування І. Мазепи. Разом з тим стилістика українського живопису цього періоду є досить різноманітною і нерівноцінною за майстерністю. Більшість парадних портретів (парсун) козацьких полковників, які уціліли, написані місцевими козаками-умільцями, які, однак, уміли передати настрій та вдачу зображуваних старшин. Про реалістичну майстерність козацьких живописців писав уже згадуваний Павло Алепський у середині XVII ст. До нашого часу дійшла, на жаль, лише незначна частка зі створеного майстрами ХУІІ-ХУІІІ ст.

У другій половині XVII ст. вже цілком оформлюються школи іконописців і граверів, найбільшою з яких була школа Києво-Печерської лаври, для якої на роль наставників було закликано італійських майстрів. Найвідомішими зразками київської школи монументального живопису є розписи Успенського собору й Троїцької надбрамної церкви у Києво-Печерській лаврі, яким притаманні м'яка, пастельна форма письма, чуттєвість, округла плавність ліній, що налаштовують глядачів на замирювальний, дещо меланхолійний настрій, намагаються підтримати життєрадісність світосприймання. Разом з тим драматичні сюжети, такі як «Вигнання торговців з храму» та особливо сцени страстей виконані з переданням відповідного неспокійній добі войовничого напруження. Зображувані на фресках постаті дихали тілесним і душевним здоров'ям, їхні рухи втратили будь-яку скутість і в цілому підкреслювали піднесеність настрою. Витворені Києво-Печерською мистецькою майстернею образи ставали каноном, зразком для наслідування в усіх інших куточках України.

Характерною складовою храмового живопису стає в цей час так званий ктиторський портрет. Ктиторами (народною мовою - титарями) називали фундаторів, жертводавців і опікунів тієї чи іншої церкви, а також діючих церковних старост (голів парафіяльної ради). У київських церков таких опікунів протягом їх історії було дуже багато. У вівтарній частині Успенської церкви Києво-Печерської лаври до її підриву в 1941 р. було зображено 85 історичних осіб - від князів Київської Русі до Петра І (зрозуміло, що це далеко не всі ктитори, а лише ті, чиїм опікунством лавра особливо пишалася). Вони зображені на повен зріст, причому малярська фактура портретів була пристосована до сану, що його займали портретовані в житті та історії. Непорушними зображені старші церковні достойники, але чим ближчою до того періоду була історична особа, тим живішими ставали портрети, більше виразу й індивідуальності віддзеркалювалося в обличчях.

Надзвичайної пишності та ошатності набули за доби бароко церковні іконостаси, в яких ікони розташовувалися у чотири, а то й п'ять рядів. Найвідомішими з уцілілих барокових іконостасів такого ґатунку є іконостаси з церкви Святого Духа в Рогатині у Галичині (середина XVII ст.) та церкви-усипальниці гетьмана Д. Апостола у Великих Сорочинцях (перша половина XVIII ст.). Вершиною станкового іконописного живопису XVII ст. є Богородчанський (Манявський) іконостас, який виконано протягом 1698-1705 рр. майстром Иовом Кондзелевичем. Тут по-новому відтворюються традиційні біблійні сцени. Зображено живих реальних людей, повних динаміки, навіть одягнених у місцеві костюми. В глибині картини мистецьки змальовано відповідні краєвиди.

Досить рано в іконописання потрапляють елементи стилю рококо, що пов'язано з активним використанням учнями лаврської мистецької майстерні в ролі зразків малюнків батьків французького рококо Ватто і Буше, представлених в учнівських альбомних збірниках (так званих кунтсбушках). Доба рококо вносить і в парсунний портрет більшу легкість і галантність, додає характеристичні дрібні деталі, з'являється мода на виконання жіночих парсун. Яскравим зразком модернізованого в дусі рококо іконописання і монументального фрескового живопису, для якого характерною була домінантність легких пастельних тонів з особливою любов'ю до рожевого і блакитного, є розписи Андріївської церкви у Києві, виконані О. Ант-роповим і Г. Левицьким.

Останній з майстрів більш відомий як пізній представник Київської граверської школи, до якої належали такі визначні майстри граверської справи, як брати Леонтій та Олександр Тарасевичі, Іван Щирський, Л. Крщонович, Д. Голяховський, А. Козачківський та ін. На зміну деревориту у другій половині XVII ст. приходить мідьорит, тобто гравюра на міді, що дозволяє значно покращити якість граверних відбитків. Розвиток граверства відбувався у тісному зв'язку з випуском студентських тез, потребами книгодрукування, а також замовленнями панегіриків та гравірованих парсун заможною шляхтою, старшиною та російськими можновладцями. Разом з тим серед робіт братів Тарасевичів  та  їхніх  пізніших  колег можна знайти не тільки розкішні алегоричні композиції світського та релігійного характеру, а й реалістичні граверські замальовки пейзажів, пір року та сільськогосподарських робіт.

З часом дедалі сильнішими ставали в живописі елементи класицистичного реалізму. Найвидатнішими майстрами українського класицистичного живопису в XVIII ст. були Дмитро Левицький (1735-1822) і Володимир Боровиковський (1757-1825). Вони спочатку навчалися в Україні, потім, за звичною тоді практикою, мали перебиратися до Петербурга, їх портрети є кращими зразками живопису того часу в Російській імперії. У 1753 р. імператриця Єлизавета видала указ: трьох українських хлопців з придворної капели, які втратили голос, віддати в художню науку. Цими хлопцями були Кирило Головачевський, Іван Саблучок (прізвище деформували в «Саблуков») і Антон Лосенко. Кожен з них зробив значний внесок у розвиток класицистичного мистецтва. Особливо уславився своїми портретами А. Лосенко, який писав також: великі полотна («Володимир і Рогніда», «Принесення в жертву Ісака»). К. Головачевський також плідно працював у Петербурзі, а І. Саблучок добився повернення в Україну і відкрив у Харківському колегіумі під назвою додаткових класів справжню високохудожню майстерню класицистичного живопису, з якої за 30 років вийшло чимало талановитих портретистів, доки цю майстерню не ліквідували в 1798 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16772. Разработка Профиля Защиты для средства контентного анализа банковской системы 1.26 MB
  В процессе работы рассмотрены возможные модели нарушителей, основные уязвимости автоматизированных банковских систем, основные правила защиты автоматизированных банковских систем и модель угроз информационной безопасности организаций банковской системы Российской Федерации
16773. Возрождение золотой отрасли России 368.5 KB
  Возрождение золотой отрасли России В ходе своего визита в Магаданскую область в апреле 2006 года президент РФ В. В. Путин обратил внимание на проблемы золотодобычи что наглядно иллюстрирует значение этого сектора экономики для современной России. Магаданская область...
16774. Геологические основы рациональной разработки золоторудных месторождений 95.5 KB
  Геологические основы рациональной разработки золоторудных месторождений А.И. Образцов Навоийский ГМК Экономическая и природоохранная эффективность разработки месторождений кроме применяемых технических средств напрямую зависит от полноты использования соде
16775. Геофизическое опробование коренного месторождения золота 209 KB
  Геофизическое опробование коренного месторождения золота Б.К.Кавчик к.г.м.н. ОАО Иргиредмет В августе 2005 г сотрудниками института ИРГИРЕДМЕТ на коренном месторождении золота впервые испытан геофизический метод опробования с применением металлодетекторов. Ме
16776. ГЛУБИННЫЕ ЗОЛОТОНОСНЫЕ РЕКИ ЗЕМЛИ 113 KB
  ГЛУБИННЫЕ ЗОЛОТОНОСНЫЕ РЕКИ ЗЕМЛИ Доктор геологоминералогических наук профессор А. ПОРТНОВ. Опубликовано Наука и жизнь 12 . 2000г. Как было открыто золото Витватерсранда самое крупное в мире скопление этого драгоценного металл
16777. Госты и пробы (золото, серебро) 124.5 KB
  Госты и пробы золото серебро Для золота существуют утвержденные ГОСТом цифровые значения пробы указывающие на количество драгоценного металла содержащегося в 1000 частях сплава. Проба присваивается каждому драгоценному сплаву. ГОСТ 683585 преду...
16778. ДАЛЬНЕВОСТОЧНАЯ ЗОЛОТОДОБЫВАЮЩАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ОСВОЕНИЕ РЕГИОНА (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА ХIХ в. – 1917 г.) 346 KB
  Маркова Нина Анатольевна ДАЛЬНЕВОСТОЧНАЯ ЗОЛОТОДОБЫВАЮЩАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ОСВОЕНИЕ РЕГИОНА ВТОРАЯ ПОЛОВИНА ХIХ в. – 1917 г. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ Актуальность исследования. Золото традиционно является валютным металлом играет роль резер
16779. Добыча драгоценных металлов из промышленных отходов 66.5 KB
  Добыча драгоценных металлов из промышленных отходов Сразу же хочу напомнить читателям об уголовной ответственности существующей на момент написания этих строк за самодеятельную добычу драгоценных металлов из промышленных отходов. Такое положение вещей не может дол
16780. Добыча россыпного золота в XXI веке 179 KB
  Добыча россыпного золота в XXI в. Б.К.Кавчик ОАО Иргиредмет Добыча россыпного золота ведется в России уже почти 200 лет и в настоящее время ее объем ежегодно составляет около 50 т. Однако запасы россыпного золота близки ...