21162

ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ І РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ В КОРПОРАЦІЯХ

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Суть та порядок створення корпорацій. Облік організаційних витрат та їх амортизації. Капітал корпорації. Характеристика акцій, їх оцінка. Облік випуску (продажу) простих (звичайних) та привілейованих акцій. Облік викупу власних акцій.

Украинкский

2014-10-11

128 KB

3 чел.

ТЕМА № 10. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ І РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ В КОРПОРАЦІЯХ

План

  1.  Суть та порядок створення корпорацій.
  2.  Облік організаційних витрат та їх амортизації.
  3.  Капітал корпорації. Характеристика акцій, їх оцінка.
  4.  Облік випуску (продажу) простих (звичайних) та привілейованих акцій.
  5.  Облік викупу власних акцій.
  6.  Облік конвертації привілейованих акцій в прості.
  7.  Нарахування та облік розрахунків по дивідендах.
  8.  Облік розщеплення акцій.
  9.  Облік податку на прибуток та розподілу прибутків корпорації.

1. СУТЬ ТА ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ КОРПОРАЦІЙ

В ринково розвинутих країнах корпорації є переважною формою підприємницької діяльності як за обсягом капіталу, так і за випуском продукції та послуг. Корпораціями можуть бути малі, середні та великі підприємства.

Заведено, що до складу корпорації на правах власників має входити не менше трьох юридичних чи фізичних осіб.

Корпорації – це організаційна форма бізнесової діяльності, основана  на акціонерному капіталі. Корпорація як юридична особа існує незалежно від своїх власників.

Корпорації (акціонерні компанії) можуть бути відкритого і закритого типу. Акціонерні компанії відкритого типу можуть налічувати тисячі акціонерів як у національному, так і у світовому масштабі.  В США створення корпорацій регулюється як федеральним законодавством, так і законодавством штатів. Державне регулювання створення корпорацій характерне і для інших країн.

Для створення корпорації подається заява державному органові на рівні штату та статут (він же й договір). Тільки після затвердження (схвалення) установчих документів компанія одержує право на підприємницьку діяльність.

 

На загальних зборах акціонерів обирається рада директорів. Рада директорів обирає (наймає) адміністрацію.

Рада директорів визначає політику компанії – її стратегію і тактику, об’являє дивіденди. Адміністрація здійснює управління компанією, втілює в життя вироблену політику.

Акціонери беруть участь в управлінні, корпорацією під час річних зборів.

В США корпорація може реєструватись у своєму штаті, або в штаті, де є найсприятливіші умови щодо оподаткування. Для діяльності в іншому штаті треба одержати від того штату ліцензію.

Переваги корпорацій:

1). Незалежне законне існування корпорації як юридичної особи.

2) Лімітована (обмежена) відповідальність  власників (акціонерів).

3) Свобода передачі права власності акціонерами.

4) Тривалість існування (ліквідація тільки в разі банкрутства).

5) Професіоналізм управління.

6) Можливість накопичення великих обсягів капіталу.

7). Інші.

Вади:

1) Організаційна структура – (відокремлення власників і адміністрації (управління)).

2) Урядове регулювання: застосовується більшою мірою, ніж до підприємств інших організаційних форм.

Звіт про діяльність корпорація подає владі штату, де вона зареєстрована, і федеральній владі – а саме: Комісії з цінних паперів та .біржових операцій.

3) Подвійне оподаткування: оподаткування прибутку корпорації і дивідендів акціонерів.

4) Обмежена відповідальність (це позначається на одержанні банківських кредитів та інших позик). Претензії кредиторів можуть бути тільки на майно корпорації, а не на майно її власників.  

2. ОБЛІК ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ВИТРАТ ТА ЇХ АМОРТИЗАЦІЇ

В процесі створення корпорації витікають організаційні витрати. Це гонорари (оплата послуг) адвокатам за складання установчих документів, інкорпораційний внесок державі, вартість друкування акціонерних сертифікатів тощо.

Організаційні витрати належать до нематеріальних активів. На витрати компанії вони відносяться через нарахування амортизації впродовж кількох років.

В США, наприклад, за стандартом бухгалтерського обліку дозволяється амортизувати організаційні витрати впродовж сорока років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж п’яти років. Виходячи з цього, в практиці корпорації списують (амортизують) організаційні витрати найчастіше за 5 років.

Витрати на створення корпорації відображаються в обліку такою проводкою, дол.:

Д-т рах. “Нематеріальні Активи

(Організаційні витрати)”      8000

К-т „Грошові кошти”       8000

Корпорація може для оплати таких витрат виділити частину своїх акцій. Наприклад, виділено 600 простих акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна:

Д-т рах. “Нематеріальні активи

(Організаційні витрати)”      8000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”           6000

К-т рах. “Додатковий капітал” (Прості Акції)”          2000

В нашому прикладі організаційні витрати амортизуються за п’яті, років. За перший рік буде нараховано амортизації в сумі 1600 дол. (щороку 1600 дол.).

Д-т рах. “Витрати на амортизацію

(Нематеріальні активи)”      1600

К-т рах. “Амортизація (знос) нематеріальних активів

(Організаційні витрати)”      1600

Допускається також пряме їх списання:

Д-т рах. “Витрати на амортизацію

(Нематеріальні актини)”      1600

К-т рах. “Нематеріальні активи

(Організаційні витрати)”      1600

3. КАПІТАЛ КОРПОРАЦІЇ

ХАРАКТЕРИСТИКА АКЦІЙ, ЇХ ОЦІНКА

Власний капітал корпорації (Stocholder’s Equity) формується акціями, обто коштами  інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції.

Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії і дає його власникові право на:

  •  участь в управлінні компанією;
  •  одержання частини прибутку у вигляді дивідендів;
  •  участь у розподілі майна при ліквідації компанії.

Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний сертифікат. При цьому слід розрізняти:

1) Акції, дозволені до випуску.

2) Випущені акції.

3) Невипущені акції.

4) Циркулюючі акції.

5) Викуплені акції.

Акції, дозволені до випуску — це загальна кількість акцій, на яку одержано дозвіл влади штату та Комісії з цінних паперів та біржових операцій (в США), або інших державних органів в інших країнах (наприклад Міністерства фінансів). Ця кількість акцій записана в Статуті корпорації. Ця кількість здебільшого перевищує потреби компанії в капіталі на момент її створення і дає змогу в майбутньому випускати акції повторно.

Випущені акціїце кількість  акцій, фактично реалізованих інвесторам, акціонерам на якусь дату (прямо чи через посередників).

Наприклад: Компанії „К” одержала дозвіл на випуск 1000000 акцій номінальній вартістю 10 дол. кожна. Це дозволені до випуску акції.

Компанія реалізувала 70000 акцій. Це — випущені акції.

Невипущені акції – це залишок дозволених до випуску акцій, які компанія не випускала, не реалізувала. В нашому прикладі кількість невипущених акцій становить 30000 (100000 - 70000) штук.

Циркулюючі акції – акції, які перебувають на руках у акціонерів на певну дату. Кількість циркулюючих акцій може збігатися з кількістю випущених акцій. (В нашому прикладі – 70000 акцій).

Викуплені акції кількість акцій, викуплених корпорацією у своїх акціонерів – безпосередньо чи через фондову біржу. Наприклад, компанія викупила у своїх акціонерів 5000 акцій.

Після цієї операції кількість випущених акцій, як і раніше, становить 70000 шт. Але кількість циркулюючих акцій буде 65000 шт. (70000 - 5000р.

Корпорація може випускати акції двох видів:

1) Звичайні (прості) акції.

2) Привілейовані акції.

Власники (володарі) звичайних акцій мають право голосу в управлінні корпорацією. Дивіденди одержують залежно під результатів фінансово-господарської діяльності.

Привілейовані акції надають перевагу їх власникам при одержані дивідендів, при розподілі майна в результаті ліквідації корпорації, але не дають права голосу. Дивіденди на ці акції встановлюються за фіксованим відсотком від номінальної вартості або за ставкою на одну акцію.

Привілейовані акції у свою чергу можуть бути:

1) Кумулятивними.

2) Некумулятивними.

Кумулятивні акції мають ту перевагу, що необ’явлені радою директорів  дивіденди переносяться до виплати на майбутні періоди, але обов’язково будуть виплачені. Ці дивіденди ще називаються простроченими або депонованими.

Крім того, привілейовані акції можуть бути:

1) Конвертовані і неконвертовані у звичайні акції.

2) Відкличні і невідкличні для погашення.

Оцінка (вартість) акцій

Розрізняють кілька вартостей (оцінок) акцій:

1. Номінальна вартість акцій. Це мінімальна вартість, яка вказується на сертифікаті акцій. Наприклад: Компанія випустила 100000 акцій вартістю 10 дол. кожна (тобто на 1000000 дол.); 10 дол. та 1000000 дол. становлять номінальну вартість однієї та всіх випущених акцій.

Номінальна вартість зараховується у статутний капітал корпорації. Акції можуть продаватися початково за вищою ціною, ніж номінальна. Різниця між ціною продажу і номінальною вартістю становить додатковий капітал корпорації.

2. Безномінальні акції. Акції, які не мають капіталу. Безномінальні акції можуть випускатись у двох варіантах:

2.1. Безномінальні акції з оголошеною вартістю. Рада директорів оголошує (встановлює) в будь-який момент вартість акції.

В такому разі оголошена вартість акцій зараховується у Статутний капітал корпорації. Виручка, одержана понад оголошену вартість, становить додатковий капітал корпорації.

2.2. Безномінальні акції без оголошеної вартості.

Якщо корпорація випускає акції без номінальної вартості і без оголошеної вартості, то вся виручка за акції переходить у статутний капітал.

3. Ринкова вартість акцій. Це ціна акції, яка формується па ринку цінних паперів (фондовій біржі) під впливом попиту і пропозиції. Вона значною мірою залежить від фінансового стану фірми, напрямків і розвитку, стабільності тощо.

4. Облікова вартість акцій. Це різниця між сумою всіх активів і всією заборгованістю (чисті активи). Іншими словами, це сума всього власного (акціонерного) капіталу. Якщо розділити всю суму капіталу на кількість акцій, то одержимо облікову вартість однієї акції. Але якщо у складі капіталу компанії є привілейовані акції, то їхня сума попередньо віднімається з суми капіталу, а решта ділиться на кількість звичайних (простих) акцій.

4. ОБЛІК ВИПУСКУ (ПРОДАЖУ) ПРОСТИХ (ЗВИЧАЙНИХ) ТА ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ

Прості акції з номінальною вартістю

Акції з зазначеною номінальною вартістю можуть продаватися за номінальною вартістю, вище номінальної вартості і нижче номінальної вартості.

У будь-якому разі у статутний капітал зараховується тільки номінальна вартість простих акцій.

Приклад 1. Компанія „К” випустила (реалізувала) 10000 простих акцій номінальною вартістю 5 дол. кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю.

01.01.03.

Д-т рах. “Грошові кошти”                          50000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”          50000

Приклад 2. Ті ж самі акції було реалізовано по 8 дол. за кожну:

01.01.03.

Д-т рах. “Грошові кошти” (10000 акцій × 8 дол.)      80000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”

(10000 акцій × 5 дол.)                                 50000

К-т рах. “Додатковий капітал (Прості акції)”   30000

Приклад 3. Ті ж самі акції було реалізовано по 4 дол. за кожну.

01.01.03.

Д-т рах. “Грошові кошти”                      40000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”            50000

Д-т рах. “Додатковий капітал”                       10000

(Зменшення додаткового капіталу)

Тобто, якщо акції продаються за ціною, нижчою від номінальної вартості, то у статутний капітал зараховується номінальна вартість акцій, а різниця відображається по дебету рахунка „Додатковий капітал”, якщо цей рахунок має кредитовий залишок. Якщо ж цей рахунок не має кредитового залишку, то сума. нижча за номінальну вартість акцій, списується за рахунок „Нерозподіленого прибутку” (в дебет цього рахунку).

В більшості штатів США, наприклад, продаж простих акцій нижче номінальної їхньої вартості заборонений (а якщо це трапиться — то акціонери несуть персональну відповідальність).

Прості акції, без номінальної вартості

Якщо звичайні безномінальні акції мають оголошену вартість (яку встановила Рада директорів), то сума доходу від продажу в межах оголошеної вартості зараховується у статутний капітал. Доход, одержаний понад оголошену вартість, відображається як додатковий капітал (тобто відображення в обліку таке саме, як і номінальних акцій).

Приклад. Компанія випустила 10000 акцій без номінальної вартості. Дирекція оголосила вартість 6 дол. за акцію. Фактично реалізовано по 9 дол. За акцію.

01.01.03.

Д-т рах. “Грошові кошти”              90000

К-т рах. “Статутний капітал (прості акції)”     60000

К-т рах. “Додатковий капітал” (Прості акції)   30000

Якщо ж по безномінальних акціях не було встановлено оголошеної вартості, то вся сума від реалізації акцій зараховується у статутний капітал. В нашому прикладі:

01.01.03.

Д-т рах. “Грошові кошти”      90000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”   90000

Облік випуску (продажу) привілейованих акцій

Як і прості акції, привілейовані акції можуть випускатися корпорацією під гроші, або під негрошові активи. Крім того, вони можуть реалізуватися за номінальною вартістю або вище номінальної вартості. Привілейовані акції так само можуть бути з номінальною вартістю і без номінальної вартості.

В бухгалтерському обліку випуск (продаж) привілейованих акцій відображається так само, як і простих акцій.

Припустимо, що корпорація “К” випустила 20000 привілейованих акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна, ціна реалізації – 14 дол. кожна.

01.01.03.

Д-т рах. “Грошові кошти” (20000 шт. × $14)   280000

К-т рах. “Статутний капітал

(Привілейовані акції)”  (20000 × $10)                200000

К-т рах. “Додатковий капітал (Привілейовані акції)”     80000

Слід відзначити, що рахунки для обліку Статутного капіталу, а також Додаткового капіталу від простих і привілейованих акцій ведуться окремо.

В балансі у складі акціонерного капіталу привілейовані акції показуються першими. Це пояснюється їхніми перевагами у виплаті дивідендів і в розподілі майна при ліквідації корпорації.

5. ОБЛІК ВИКУПУ ВЛАСНИХ АКЦІЙ

Корпорація може викуповувати свої акції (прості і привілейовані) як безпосередньо у акціонерів, так і на ринку цінних паперів. Метою викупу акцій може бути:

  1.  мати в наявності акції для реалізації їх управлінцям та службовцям компанії як заохочення;
  2.  поліпшити кон’юнктуру на ринку цінних паперів щодо своїх акцій (підняти їхню ринкову ціну);
  3.  мати в наявності додаткову кількість акцій для придбання інших компаній;
  4.  зменшити кількість циркулюючих акцій і тим самим підняти доход на одну акцію;
  5.  запобігти захопленню контрольного пакета акцій іншими компаніями.

Отже, викуплені акції – це акції корпорації, які були раніше випущені, повністю сплачені, а потім викуплені корпорацією, але не анульовані (не вилучені з обігу).

Викуп акцій означає одночасно зменшення активів компанії і її акціонерного капіталу.

Для обліку викуплених акцій застосовують рахунок Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу (“Статутний капітал”).

Викуплені власні акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу). Операція викупу оформлюється такими записами:

Приклад. На 01.01.03. в розділі балансу компаній “К” значилось:

1) Прості акції 100000 шт.

номінальною вартістю 10 дол.

(випущені за номінальною вартістю, всі циркулюючі)   1000000

2) Нерозподілений прибуток       400000

Разом : Акціонерний капітал      1400000

01.03.03 компанія викупила свої 5000 простих акцій на фондовій біржі за ціною 14 дол. кожна.

01.03.03.

Д-т рах. “Викуплені власні акції” (5000 шт. × $14)       70000

К-т рах. “Грошові кошти”      70000

Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як циркулюючих акцій поменшало на 5000 шт. (100000 -  5000 = 95000 шт.).

Акціонерний капітал компанії зменшився на 70000 дол. і становить на 02.03.03. 1330000 дол.

Викуплені власні акції можуть випускатись (реалізуватись) знову повторно за собівартістю викупу, за вищою або нижчою вартістю (вище чи нижче їхньої вартості придбання).

Якщо ціна повторної реалізації дорівнює собівартості, дебетують рахунок “Грошові кошти” і кредитують рахунок “Викуплені власні акції”.

Продовжимо наш приклад.

01.04.03. компанія випустила (продала) повторно 400 викуплених акцій по 14 дол. кожна (за ціною придбання):

01.04.03.

Д-т рах. “Грошові кошти”      5600

К-т рах. “Викуплені власні акції”     5600

Якщо ціна реалізації вища за собівартість, то на різницю кредитують рахунок “Додатковий капітал” (від викуплених акцій).

15.04.03. компанія продала 1300 власних викуплених акцій по 20 дол. за кожну:

15.04.03.

Д-т рах. “Грошові кошти” (1300 шт. × $20)   26000

К-т рах. “Викуплені власні акції” (1300 шт. × 14)  18200

К-т рах. “Додатковий капітал (Викуплені власні акції)” 7800

При продажу викуплених власних акцій за ціною, нижчою, ніж собівартість, різницю покривають за рахунок Додаткового капіталу від викуплених акцій (списується в Дебет цього рахунку). Якщо суми цього капіталу не вистачає для покриття, дебетується рахунок “Нерозподілений прибуток” (списується за рахунок нерозподіленого прибутку).

Продовження прикладу:

25.04.03. Продано раніше викуплені власні акції – 300 шт. по 10 дол. за акцію:

25.04.03.

Д-т рах. “Грошові кошти” (300 шт. × $10)    3000

К-т рах. “Викуплені власні акції” (300 шт. × $14)  4200

Д-т рах. “Додатковий капітал (Викуплені акції)”  1200

Як бачимо, операції викупу і перепродажу власних акцій не стосуються рахунку “Статутний капітал (Прості акції)”. Не відображають також результатів (прибутки чи збитки) від реалізації.

Реалізація раніше викуплених власних акцій збільшує одноразово загальну суму активів і загальну суму акціонерного капіталу.

Компанія може прийняти рішення більше не продавати раніше викуплені власні акції, а вилучити їх з обороту, тобто знищити. В цьому разі викуплені акції списуються так:

Приклад. Викуплені 5000 простих акцій за 70000 дол. компанія вилучає з обігу. Нагадаємо, що їх номінальна вартість – 10 дол. за акцію і при першому випуску вони продавалися за номінальною вартістю.

Проводка:

Д-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”

(5000 шт. × $10)                                     50000

Д-т рах. “Додатковий капітал”

(у нас сума відсутня, бо перший продаж

був за номінальною вартістю)      —

Д-т рах. “Нерозподілений прибуток”    20000

К-т рах. “Викуплені власні акції”     70000

Якщо вартість списаних викуплених акцій нижча їхньої вартості при першому випуску, то різниця відноситься на збільшення Додаткового капіталу.

Д-т рах. “Статутний капітал

(прості чи привілейовані акції)” (5000 акцій × $10)   50000

К-т рах. “Додатковий капітал

(прості чи привілейовані акції)” ($50000 - $40000)   10000

К-т рах. “Викуплені власні акції”

(ціна їх викупу, наприклад, 5000 акцій × $8)                40000

6. ОБЛІК КОНВЕРТАЦІЇ ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ В ПРОСТІ

Як уже говорилось, привілейовані акції можуть мати право конвертації у прості акції, що робить їх привабливішими для інвесторів. Такі акції називаються конвертованими привілейованими акціями. Переведення здійснюється за встановленим у договорі коефіцієнтом, тобто на зазначених умовах.

Власники привілейованих акцій здійснюють їх конвертацію у прості акції за умови зростання дивідендів та ринкових цін на прості акції.

Візьмемо приклад.

Компанія “К” випустила 1000 привілейованих конвертованих акцій номінальною вартістю 100 дол. кожна. Умова конвертації: 1 привілейована акція конвертується в 10 простих акцій номінальною вартістю 5 дол. кожна. Ринкова ціна простої акції на момент випуску – 8 дол. кожна.

На момент випуску акцій інвесторам немає сенсу переводити привілейовані акції в прості. Вони мають капітал по привілейованих акціях у сумі 100000 дол. (1000 акцій $100). Якщо вони конвертують їх у прості, то матимуть 10000 акцій максимум по 8 дол. (ринкова ціна), що дає 80000 дол.

В разі суттєвого зростання ринкових цін на прості акції є сенс конвертувати привілейовані акції в прості.

Приклад. Ринкова ціна зросла: за одну привілейовану акцію – 101 дол., за одну просту – 15 дол. Припустимо, що 1000 привілейованих акцій конвертуються інвесторами на 10000 простих номінальною вартістю 5 дол. за одну.

Операція конвертації відображається в обліку таким чином:

Д-т рах. “Статутний капітал (Привілейовані акції)”  100000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”

(10000 акцій $5)       50000

К-т рах. “Додатковий капітал (Прості акції)”   50000

Як бачимо, при конвертації не відображаються прибутки чи збитки цієї операції.

В разі, якщо привілейовані акції спершу були продані за ціною вищою, ніж номінальна вартість при їх конвертації в прості акції, необхідно елімінувати (списати) і додатковий капітал від привілейованих акцій.

Приклад. Привілейовані акції за номінальною вартістю в $100000 були реалізовані при випуску за 120000 дол. (120 дол. за акцію – ціна реалізації, 100 дол. – номінальна ціна).

При випуску акцій було зроблено проводку:

Д-т рах. “Грошові кошти”      120000

К-т рах. “Статутний капітал (Привілейовані акції)”  100000

К-т рах. “Додатковий капітал (Привілейовані акції)”  20000

Конвертацію цих акцій у прості за зазначеними умовами буде відображено проводкою:

Д-т рах. “Статутний капітал (Привілейовані акції)”

(номінальна вартість)       100000

Д-т рах. “Додатковий капітал (Привілейовані акції)”  20000

К-т рах. “Статутний капітал (Прості акції)”

(10000 акцій $5)       50000

К-т рах. “Додатковий капітал (Прості акції)”   70000

Необхідно також відзначити, що при відображенні операції конвертації акцій ринкова вартість як простих, так і привілейованих акцій на момент здійснення операції не враховується і не відображається. Це пояснюється тим, що обмін акцій здійснюється всередині самої корпорації і жодних додаткових активів, еквівалентних ринковим цінам, не надходить.

7. НАРАХУВАННЯ ТА ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ПО ДИВІДЕНДАХ

Дивідендице частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій. Дивіденди можуть виплачуватись у формі грошей, інших активів підприємства або у формі додаткових акцій. У більшості випадків виплата дивідендів здійснюється грошима.

Нарахування і виплата дивідендів грошима та іншими активами

Мірою рівня дивідендів є показник “коефіцієнт дивідендів” – як відношення суми дивідендів до суми чистого прибутку.

Дивіденди можуть виплачуватись наприкінці кварталу, чи півріччя, або за рік. Дивіденди оголошуються Радою директорів корпорації.

Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток. При цьому дивіденди переважно оголошуються на суму, що не перевищує нерозподіленого прибутку корпорації. Якщо дивіденди оголошено на всю суму нерозподіленого прибутку корпорації, то вони називаються ліквідаційними –  при ліквідації корпорації або при скорочені обсягу її діяльності.

З дивідендами пов’язані три дати:

  •  Дата оголошення дивідендів.
  •  Дата реєстрації власників акцій.
  •  Дати виплати дивідендів.

В обліку відображають операції, пов’язані з двома датами: датою оголошення дивідендні та датою їх виплати.

Метою дати реєстрації є визначення акціонерів (фізичних чи юридичних осіб), яким належить виплатити дивіденди. Після реєстрації право на дивіденди іншим особам не переходить, навіть якщо акції були перепродані іншим особам.

Приклад. 25.02.03 компанія “К” оголосила про виплату дивідендів на прості акції за 2002 рік. Розмір дивідендів – 90 центів на кожну акцію. Кількість акцій – 100000 шт. номінальною вартістю 15 дол. кожна.

Отже, розмір дивідендів буде 90000 дол.:

100000 × 90 цент. = $90000.

Проводка: 25.02.03.

Д-т рах. “Нерозподілений прибуток”    90000

К-т рах. “Дивіденди до сплати”     90000

Реєстрація відбулася 10.03.03.

Виплату дивідендів здійснено 24.03.03.

24.03.03.

Д-т рах. “Дивіденди до сплати”     90000

К-т рах. “Грошові кошти”      90000

Може бути й інша методика відображення дивідендів, коли ведеться окремий рахунок “Дивіденди” або “Оголошені дивіденди” на кожний вид акцій (прості, привілейовані).

Тоді відображення буде:

1) Оголошення дивідендів:

Д-т рах. “Дивіденди оголошені”     90000

К-т рах. “Дивіденди до сплати”     90000

2) Виплата дивідендів:

Д-т рах. “Дивіденди до сплати”     90000

К-т рах. “Грошові кошти”      90000

3) Наприкінці року залишок рахунку “Дивіденди оголошені” списується на рахунок “Нерозподілений прибуток”:

Д-т рах. “Нерозподілений прибуток”     90000

К-т рах. “Дивіденди оголошені”     90000

За двома методиками маємо той самий результат: зменшення активів і зменшення нерозподіленого прибутку. Але більше інформації, пов’язаної з дивідендами, дає остання методика.

Нарахування і виплата дивідендів акціями

Рада директорів корпорації може оголосити дивіденди своїм акціонерам з оплатою акціями.

Це робиться для того, щоб:

  •  зберегти оборотний капітал компанії (не виплачуємо грошей);
  •  знизити ринкову вартість (ціну) акцій збільшенням їх загальної кількості. Зниження ринкових цін робить їх доступними для інвесторів;
  •  збільшити статутний капітал корпорації за рахунок нерозподіленого прибутку;
  •  уникнути подвійного оподаткування (подібній розподіл не є доходом).

Кількість акцій, які необхідно випустити для оплати дивідендів, встановлюється Радою директорів.

Такі акції, здебільшого, відображаються за ринковими цінами на дату оголошення дивідендів. В будь-якому разі їхня ціна не повинна бути нижчою за номінальну чи оголошену вартість.

Приклад. Компанія “Форпост” оголосила дивіденди 25.02.03 з виплатою акціями в розмірі 10% циркулюючих простих акцій. На дату оголошення дивідендів акціонерний капітал компаній становив:

1) Прості акції: 80000 шт. за номінальною

вартістю 15 дол. кожна.

(Ринкова вартість 20 дол. за акцію)     1200000

2) Нерозподілений прибуток      400000

Разом                     1600000

Визначимо кількість акцій, що мають бути випущені в обіг, та їхню ринкову вартість.

  •  Кількість акцій: 10% від 80000 шт. = 8000 шт.
  •  Ринкова ціна: 8000 шт. × $20 = $160000

Відображення в обліку – на дату оголошення дивідендів:

25.02.03.

Д-т рах. “Нерозподілений прибуток”    160000

К-т рах. “Статутний капітал: прості акції до розподілу”

(8000 шт. × $15)         120000

К-т рах. “Додатковий капітал (прості акції)”   40000

Слід відзначити, то рахунок “Статутний капітал: прості акції до розподілу” – це рахунок акціонерного капіталу, а не заборгованості. Він переноситься в баланс (якщо баланс буде складено до випуску цих оголошених акцій) як додаток до статутного капіталу.

Припустимо, що реєстрація акціонерів відбулася 14.03.03, а 28.03.03 відбувся випуск акцій на виплату дивідендів, тобто розподіл акцій.

28.03.03. Проводка:

Д-т рах. “Статутний капітал: прості акції до розподілу” 120 000

К-т рах. “Статутний капітал: прості акції”    120000

Таким чином, акції, випущені під дивіденди, змінюють структуру Акціонерного капіталу, нерозподілений прибуток переходить у статутний капітал, але загальна сума акціонерного капіталу не змінюється. Активи корпорації не зменшились, як це було при виплаті дивідендів грошима. Збільшилась кількість циркулюючих акцій і зменшилась через це облікова вартість однієї акції.

Нарахування і виплата дивідендів по привілейованих акціях

Дивіденди на привілейовані акції виплачуються в першу чергу, тобто перед дивідендами на прості акції. Розмір дивідендів встановлюється у відсотках під номінальної вартості або у вигляді ставки на одну привілейовану акцію.

Методику обліку нарахування і виплати дивідендів по привілейованих акціях аналогічна методиці обліку дивідендів по простих акціях, а саме:

Нарахування дивідендів на дату їх оголошення:

Д-т рах. “Нерозподілений прибуток”    (сума)

К-т рах. “Дивіденди до сплати (привілейовані акції)  (сума)

Відображення виплати дивідендів на дату виплати:

Д-т рах. “Дивіденди до сплати (привілейовані акції)”   (сума)

К-т рах. “Грошові кошти”      (сума)

В окремих випадках, про що свідчить міжнародна практика, привілейовані акції можуть мати право участі в розподілі прибутну.

8. ОБЛІК РОЗЩЕПЛЕННЯ АКЦІЙ

Розчеплення акцій це збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію.

Метою розщеплення акцій є необхідність підняти їхню привабливість на ринку, доступність для малих інвесторів.

До розщеплення акцій компанія вдається при значному зростанні ринкових цін на акції.

Наприклад. Компанія має дозвіл на випуск 100000 простих акцій. Випущено 30000 акцій номінальною вартістю 20 дол. кожна (стільки ж акцій циркулюючих). Ринкова вартість кожної акції – 80 дол.

01.06.03 компанія вирішила розділити кожну акцію на 2, після чого кількість акцій в обігу збільшилася вдвічі (60000 акцій), а номінальна вартість одній акції зменшилася вдвічі (стала 10 дол. за одну). Відповідно вдвічі зменшиться і ринкова ціна акції (тобто 40 дол.). Загальна сума статутного капіталу не зменшилась:

Операція розщеплення акцій бухгалтерськими проводками не відображається. На рахунок “Статутний капітал (прості акції)” в баланс буде внесено зміни про кількість і номінальну вартість акцій. Покажемо це на нашому прикладі.

Акціонерний капітал (до розщеплення акцій)

Прості акції (30000 шт. за номінальною

вартістю 20 дол. кожна)       600000

Нерозподілений прибуток      150000

Разом          750000

Акціонерний капітал (після розщеплення акцій)

Прості акції (60000 шт. за номінальною

вартістю 10 дол. кожна)       600000

Нерозподілений прибуток      150000

Разом               750000

Ефект збільшення кількості акцій в обігу і зниження ринкових цін досягається, як бачимо, розщепленням акцій і випуском додаткових акцій для оплати .дивідендів. Проте між ними є суттєва різниця. Насамперед, акції для оплати дивідендів можуть випускатися тільки при наявності нерозподіленого прибутку, тоді як розщеплення акцій може здійснюватись і без наявності нерозподіленого прибутку. Істотнішу різницю між розщепленням акцій та дивідендами-акціями можна бачити в таблиці 10.3.

Таблиця 10.3

Різниця між розщепленням акцій та випуском акцій для оплати дивідендів

Показники

Розщеплення акцій

Дивіденди акціями

Загальний внесений (оплачений) капітал

Не змінюється

Збільшується

Нерозподілений прибуток

Не змінюється

Зменшується

Загальна номінальна вартість звичайних акцій

Не змінюється

Збільшується

Номінальна вартість однієї акції

Зменшується

Не змінюється

Може таке бути, що кількість розщеплених акцій перевищує кількість акцій, дозволених до випуску. Рада директорів має одержати дозвіл на випуск додаткової кількості акцій на момент їх розщеплення. Розщеплені акції розподіляються між існуючими власниками пропорційно до частки кожного в капіталі корпорації.

9. ОБЛІК ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ТА РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКІВ КОРПОРАЦІЇ

Податкова система визначається і регулюється законодавством кожної країни. Ефективність її можна оцінити двома чинниками: забезпечення надходження доходів у державний бюджет на загальнодержавні цілі та стимулювання виробництва п інших видів діяльності підприємств, організацій, установ, галузей.

Важливим питанням є визначення об’єкта оподаткування, іншими словами — з якої суми прибутку стягується податок. Міжнародна практика свідчить, що завжди є різниця між сумою прибутку підприємства, що витікає з даних бухгалтерського обліку і відображається у фінансовій звітності, та сумою прибутку для цілей оподаткування. Бухгалтерський облік не залежить і не повинен залежати від податкової системи. Він організується на основі загальноприйнятих принципів обліку, які є постійними, і саме за цими принципами відображається формування фінансових результатів. Податкова політика може періодично змінюватись і залежати від багатьох чинників: рівня соціально-економічного розвитку, мети, яка ставиться державою перед податковою системою тощо. І це цілком нормальне явище.

Досвід інших країн свідчить, що це питання може вирішуватись коректно – через позасистемне коригування суми прибутку, одержаного за даними фінансового обліку, до суми для цілей оподаткування, виходячи з вимог чинного податкового законодавства.

В усіх країнах застосовується авансова система виплат податку на прибуток у державний та місцевий бюджети, яка встановлюється державою і, звісно, є релевантною. Наведено для прикладу практику Франції.

Французькі акціонерні товариства здійснюють протягом року чотири авансові виплати податку на прибуток.

Авансові виплати податку на прибуток відображаються в обліку таким бухгалтерським записом:

Д-т рах. “Розрахунки з бюджетом” (субрахунок “Розрахунок з бюджетом по податку на прибуток”)

К-т рах. “Рахунок в банку”

Наприкінці звітного періоду (рік N), виходячи з фактичної суми держаного прибутку, скоригованого для цілей оподаткування. визначають реальну суму податку на прибуток. В нашому прикладі сума податку за рік: 102000 євро. Було сплачено протягом року: 76000 євро. Залишилось сплатити: 102000 – 76000 = 26000 євро.

Наприкінці року на річну суму податку на прибуток підприємство зробить, такті запис:

Д-т рах. “Витрати по податку на прибуток”

К-т рах. “Розрахунки з бюджетом

(по податку на прибуток)”

Сума прибутку після сплати податку становить чистий прибуток корпорації, що залишається в її розпорядженні. Чистий прибуток використовується на виплату дивідендів та на інші цілі, передбачені статутом корпорації та законодавством країни. Серед них – створення спеціальних резервів: фінансового (легального) резерву, статутного резерву, деяких факультативних резервів.

Розмір фінансового (легального) резерву регулюється державою. У Франції, наприклад, акціонерні товариства зобов’язані відраховувати в цей резерв щорічно 5% чистого прибутку, доки він не досягне 10% статутного капіталу. Інші резерви створюються згідно зі статутом та за рішенням загальних зборів акціонерів. Невикористаний прибуток перераховується на рахунок “Нерозподілений прибуток” і складає частину власного (акціонерного) капіталу, наприклад:

  •  Фінансовий (легальний) резерв – 5% чистого прибутку.
  •  Дивіденди акціонерам – 6% статутного капіталу.
  •  Статутний резерв – 20% чистого прибутку після відрахувань у легальний резерв і на дивіденди.
  •  Загальні збори акціонерів вирішили виділити додаткову суму прибутку на дивіденди з тим, щоб вони досягли 20 євро на акцію, а також створити факультативний резерв розміром 20000 євро.
  •  Решту чистого прибутку залишити нерозподіленим.

За результатом розподілу чистого прибутку звітного періоду буде зроблено такий бухгалтерський запис:

Д-т рах. “Фінансові результати звітного періоду”

К-т рах. “Легальний резерв”

К-т рах. “Статутний резерв”

К-т рах. “Інші резерви”

К-т рах. “Акціонери-Дивіденди до сплати”

(60000 + 40000)

К-т рах. “Нерозподілений прибуток”

Можливі випадки, коли корпорація може реінвестувати всю суму чистого прибутку задля розширення господарської та фінансової діяльності.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Акція – цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії.

Вкладений (внесений) капітал – капітал, сформований за рахунок коштів, внесених акціонерами в акції корпорацій. Включає номінальну вартість придбаних акцій і суму перевищення емісійної вартості акцій

Грошовий дивіденд – дивіденд, який виплачують у грошовій формі.

Дата оголошення – час, коли рада директорів оголошує дивіденди по акціях.

Дивіденди – частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій.

 Додатковий оплачений капітал – сума, на яку емісійна вартість випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Корпорація – організаційна форма бізнесової діяльності, основана на акціонерному капіталі. Корпорація як юридична особа існує незалежно від своїх власників.

Корпоративний податок – податок на прибуток корпорації.

Накопичений дивіденд – дивіденд, який не був виплачений власникам привілейованих акцій.

Привілейовані акції – акції, які мають переваги в одержанні дивідендів та в розподілі майна в разі ліквідації компанії, але не дають прав їх власникам в управління компанією.

Проста (звичайна) акція – акція, яка дає право її власнику на участь в управлінні корпорацією, одержання частини прибутку у вигляді дивіденду і частку майна в разі ліквідації корпорації.

Розщеплення акцій – збільшення кількості випущених акцій з корпорацій ним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  В чому суть корпорації, які її переваги і вади?
  2.  Що таке капітал корпорації? Які ви знаєте види акцій?
  3.  Види оцінок акцій.
  4.  Методика обліку випуску простих акцій.
  5.  Методика обліку випуску привілейованих акцій.
  6.  Для чого корпорація може викуповувати власні акції? Порядок обліку викупу власних акцій.
  7.  Як відображається в обліку реалізація раніше викуплених власних акцій?
  8.  Методика обліку конвертації привілейованих акцій у прості.
  9.  Порядок нарахування та обліку дивідендів по простих акціях.
  10.  Порядок нарахування та обліку дивідендів по привілейованих акціях.
  11.  В чому суть та призначення розщеплення акцій?
  12.  Порядок нарахування та обліку податку на прибуток корпорацій.
  13.  На які цілі розподіляється чистий прибуток корпорації?
  14.  Методика обліку розподілу прибутків корпорації та створення спеціальних резервів.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Корпорація випустила 60000 шт. Простих акцій без номінальної вартості. Для перших 40000 шт. акцій дирекція оголосила вартість $10 за кожну, але фактично вони були реалізовані по $12 за акцію. Решту 20000 шт. акцій було реалізовано без оголошеної вартості за ціною $13 кожна.

Завдання 2. Корпорація викупила 1 вересня 200__ р. на фондовій біржі 18000 шт. простих акцій власної емісії за ціною $15. Первісно акції були випущені за номінальною вартістю $10 кожна. 25 жовтня 200__ р. корпорація реалізувала 10000 шт. акцій своїм службовцям за ціною $12 кожна. Негативна різниця погашена за рахунок нерозподіленого прибутку.

Завдання 3. Рада директорів корпорації оголосила 15 березня 200__ р. дивіденди. Виплата відбулася простими акціями у розмірі 20% від кількості акцій в обігу. В обігу знаходиться 180000 простих акцій номінальною вартістю $10 кожна. Ринкова ціна – $15 за акцію. Реєстрація акціонерів відбулася 27 березня 200__ р. Виплату дивідендів акціями здійснено 15 квітня 200__ р.

Необхідно: Скласти бухгалтерські проводки за операціями корпорації, зробивши необхідні розрахунки.

PAGE  140


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63647. Теоретические проблемы периодизации развития Российского государства 82.1 KB
  С момента своего возникновения и до конца XIX века ведущую роль в системе политической власти играл класс феодалов основной собственник земли с постепенно закрепленными на ней крестьянами. Этот период делят на следующие этапы: а Раннефеодальное государство с VIII до середины XV века.
63649. УПРАВЛİННЯ ФİНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ 420.02 KB
  Ризики у фінансово-господарській діяльності суб’єктів господарювання Ефективне забезпечення моделі управління фінансовими ризиками передбачає зокрема вирішення таких проблемних питань: аналіз умов виникнення і формування комерційних ризиків...
63652. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ И МУНИЦИПАЛЬНЫЙ КРЕДИТ 53 KB
  Государственный и муниципальный кредит – это совокупность экономических отношений между государствами в лице его органов власти и управления, с одной стороны, и физическими и юридическими лицами - с другой, при которых государство выступает в качестве заемщика, кредитора и гаранта.