21253

СТІЙКІСТЬ РОБОТИ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Основи стійкості роботи промислових підприємств Під стійкістю роботи промислових підприємств об’єктів розуміють їх можливість в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу виробляти продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі а при слабких пошкодженнях відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Стійкість роботи промислового підприємства складається із : стійкості інженернотехнічного комплексу будівель споруд систем енерго газо водозабезпечення технологічного обладнання і т. до дії зовнішніх факторів при аваріях...

Украинкский

2013-08-02

152 KB

43 чел.

PAGE  153

ТЕМА 6: СТІЙКІСТЬ РОБОТИ ПРОМИСЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1. Основи стійкості роботи промислових підприємств

Під стійкістю роботи промислових підприємств /об’єктів/ розуміють їх можливість в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу виробляти продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, а при слабких пошкодженнях відновлювати виробництво в мінімальні терміни. Стійкість роботи промислового підприємства складається із :

  •  стійкості інженерно-технічного комплексу /будівель, споруд, систем енерго-, газо-, водозабезпечення, технологічного обладнання і т.п./ до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, стихійному лихові, а також при застосуванні щодо них сучасної зброї;
    •  стійкості виробничої діяльності /захист виробничого персоналу, надійність систем управління, постачання, поновлення роботи в найкоротші терміни/.

Під стійкістю роботи об'єктів, які не виробляють матеріальних цінностей, розуміють їх можливість виконувати свої функції в умовах надзвичайних ситуацій.

Фактори, від яких залежить стійкість роботи об’єктів в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу :

  •  надійність захисту робітників і службовців;
    •  безпечність розташування об’єкту відносно зон можливих зруйнувань;
    •  можливість інженерно-технічного комплексу протистояти ударній хвилі будь-якого вибуху і вражаючим діям ядерної зброї;
    •  безперервність постачання електроенергією, паливом, сировиною, газом
    •  і всім необхідним для випуску продукції;
    •  надійність управління виробництвом, силами і засобами цивільної оборони;
    •  підготовленість підприємства до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і поновлення виробництва.

Із перерахованих факторів випливають такі шляхи і засоби підвищення стійкості роботи промислових підприємств і галузей господарства України :

  •  нагромадження фондів захисних споруд і засобів індивідуального захисту;
    •  будівництво важливих підприємств за межами зон можливих зруйнувань;
    •  будівництво підприємств-дублерів;
    •  розширення шляхів сполучення і розвиток всіх видів транспорту;
    •  підсилення і дублювання енергетичних потужностей;
    •  розширення зв'язків між галузями промисловості і підприємствами;
    •  утворення матеріально-технічних резервів;
    •  підтримання сил цивільної оборони в постійній готовності.

6.2. Вимоги до стійкості функціонування промислових підприємств

Основним керівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та здійснюватися інженерно-технічні заходи /ITЗ/ цивільної оборони є "Будівельні норми I правила", що зберігають свою чинність на всій території України. Інженерно-технічні заходи ЦО - це комплекс заходів, спрямованих на:

  •  захист населення та зниження можливих втрат і збитків від наслідків великих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, а також застосування засобів озброєної боротьби під час конфліктних ситуацій;
    •  підготовку галузей промисловості та об'єктів господарювання до стабільної роботи при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та під час розгортання конфліктних ситуацій;
    •  створення умов для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт /PIHP/ та ліквідації наслідків виробничих аварій, катастроф, стихійних лих та застосування засобів озброєної боротьби.

Норми IT3 ЦО розповсюджуються :

  •  на категоровані міста по ЦО і окремо розташовані об'єкти особливої важливості і першої категорії;
    •  на об'єкти які розташовані в категорованих містах, на території, де можливі зруйнування і ураження людей;
    •  на всю територію України і стосуються захисту населення від радіоактивного зараження місцевості, отруйних речовин і біологічних засобів.

Норми проектування IT3 ЦО повинні здійснюватись:

  •  при плануванні і забудові нових житлових і промислових районів і міст, будівель і споруд, промислових підприємств, систем і об'єктів електро-, газо-, водопостачання і зв'язку, транспорту, захисних споруд і ін.;
    •  при реконструкції міст, підприємств, комунально-енергетичних систем, засобів зв’язку, транспорту.

При проектуванні та здійсненні ITЗ ЦО використовується диференційований метод. Великі адміністративні та промислові центри /міста/ відносять до груп з ЦО за такою класифікацією г міста "особливої групи", 1-Ї, 2-Ї та 3-ї груп з ЦО.

Великі промислові та інші господарські об'єкти відносять до об'єктів "особливої важливості", 1-ї та 2-ї категорій з ЦО при цьому об'єкти атомної енергетики виділяють в окрему групу.

Надалі міста та об'єкти господарювання, що відносяться до груп та категорій з ЦО будуть існувати як "категорійні міста та об'єкти".

Відповідно до вимог проектування ITЗ ЦО здійснюється зонування території, на якій розташовані категорійні міста та об'єкти господарювання. Територія, де може виникнути надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі   Рф = 10 кПа і більше, складає зону можливих руйнувань. Частина території зони можливих руйнувань у межах якої надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі  Р^ = 30 кПа і більше, складає зону можливих сильних руйнувань.

6.2.1. Вимоги до планування і забудови міст.

Вимоги до планування і забудови міст спрямовані, головним чином, на захист населення і зменшення масштабів можливих зруйнувань і втрат, створення кращих умов для успішної ліквідації наслідків стихійного лиха аварій, катастроф та застосування противником зброї, в тому числі і ядерної.

Основні вимоги, які враховуються при плануванні і забудові нових міст, а також при реконструкції існуючих:

  •  забудова окремими житловими масивами, мікрорайонами;
    •  створення ділянок і смуг зелених насаджень;
    •  обладнання штучних водоймів;
    •  влаштування широких магістралей і створення необхідної транспортної мережі, прокладання міжміських автомобільних шляхів за межами забудови міст;
    •  створення лісопаркової смуги навколо міст;
    •  розміщення об’єктів з врахуванням можливого впливу надзвичайних ситуацій.

Забудова міста окремими житловими масивами, мікрорайонами має важливе значення для зменшення можливості розповсюдження пожеж і сприяє більш ефективному проведений рятувальних робіт. Межами мікрорайонів є парки, смуги зелених насаджень, широкі магістралі, водойми, які створюють протипожежні розриви.

Створення ділянок і смуг зелених насаджень сприяє забезпеченню санітарно-гігієнічних умов у місті і одночасно служить хорошим захистом від вогню.

Штучні водойми дають можливість створювати в кожному мікрорайоні достатній запас води для гасіння пожеж, проведення дезактивації території і санітарної обробки людей. Не можна розраховувати на те, що в надзвичайній ситуації збережеться міський водопровід і його можна буде використати для гасіння пожежі. Тому в містах і мікрорайонах, де немає природних водоймів, повинні будуватися штучні водойми, які є базами відпочинку і можуть бути використані для гасіння пожеж.

Будівництво широких магістралей і створення необхідної транспортної мережі дає можливість в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу при зруйнуванні будівель запобігти суцільним завалам, які ускладнюють дії формувань ЦО і евакуацію потерпілих з району ураження в заміську зону. Ширина магістралі в метрах L = Hмакс + 15 м, де Н - висота найбільш високого будинку на магістралі ,крім висотних громадських будівель каркасної конструкції.

Міська транспортна мережа повинна забезпечувати надійність сполучення між житловими і промисловими районами, вільний вихід до магістралі що веде за межі міста, а також найкоротший і найзручніший зв'язок з центром міста, житлових і промислових районів з залізничними і автобусними вокзалами, вантажними станціями, річковими і морськими портами і аеропортами. автомобільні шляхи повинні прокладатись в обхід міста. Навколо великих міст краще прокладати кільцеві дороги і з'єднувальні обхідні шляхи. Це зменшить забруднення повітряного басейну в межах міста від автомобільного транспорту і не порушить транспортних зв’язків в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Лісопарковий пояс при застосуванні противником сучасної зброї може служити для розміщення робітників, службовців підприємств і населення.

Розміщення об'єктів повинно здійснюватись з врахуванням зон можливих зруйнувань. Нові важливі промислові підприємства, основні склади і бази повинні розміщуватись за межами зони можливих зруйнувань.

За зонами можливих сильних зруйнувань повинні розміщуватись :

  •  бази, склади з продовольчими і промисловими товарами першої необхідності;
    •  базові склади легкозаймистих і горючих матеріалів, головні споруди водозабезпечення;
    •  насосні I компресорні станції магістральних трубопроводів;
    •  міжміські кабельні магістральні мережі та інші важливі об'єкти.

В зоні можливих сильних зруйнувань дозволяється розміщувати комунальні гаражі, тролейбусні депо, трамвайні парки, склади поточного забезпечення, підземні магістральні трубопроводи, одну з груп головних споруд системи водопостачання та інші підприємства по обслуговуванню населення міста.

6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об’єктів

Нові промислові підприємства /об’єкти/ повинні будуватися з врахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об’єкту.

Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. Ширина протипожежного розриву визначається за формулою :

L = H1 + H2 + 15 м, де H1і H2 - висота сусідніх будинків.

Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні розміщуватись окремо від основних цехів. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти. прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить опір ударній хвилі будь-якого вибуху. Висока стійкість до дії ударної хвилі властива залізобетонній будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.

Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. В кам'яних будинках перекриття повинно бути виготовлене з армованого бетону або з бетонних плит. Велика за розмірами будівля повинна поділятись на секції незгораючими стінами. В ряді випадків при проектуванні і будівництві промислових будівель і споруд повинна бути передбачена можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це особливо важливо для підприємств харчової промисловості і продовольчих складів.

В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин /бензин, нафта, мазут та ін./ повинні розміщуватись в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу біля кордонів об'єкту або за його межами.

Деякі унікальні види технологічного устаткування потрібно розміщувати в більш міцних спорудах /підвалах, підземних спорудах/ або будівлях з легких незгоряючих конструкцій павільйонного типу, під навісом або відкрито. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться. При зруйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкції розміщене в них устаткування буде виходити з ладу.

На підприємствах, які виготовляють або споживають сильнодіючі отруйні і вибухонебезпечні речовини, при будівництві чи реконструкції необхідно передбачити захист ємностей і комунікацій від зруйнування ударною хвилею або падаючими конструкціями, а також заходи, які виключають розливання отруйних і вибухонебезпечних речовин.

Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання їх для санітарної обробки людей, а місця для миття машин - з врахуванням використання їх для знезаражування автотранспорту.

Дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, спорудами I складами; в'їздів на територію об'єкту повинно бути не менше двох з різних напрямків.

6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення.

Електрозабезпечення є основою будь-якого виробництва. Порушення нормальної подачі електроенергії на об'єкт або окремі ділянки виробництва може призвести до повної зупинки роботи об'єкту.

Для надійного електрозабезпечення в умовах надзвичайних ситуацій при його проектуванні і будівництві повинні бути враховані основні вимоги, які випливають з завдань цивільної оборони.

Електрозабезпечення повинно здійснюватись від енергосистем, до складу яких входять електростанції, що працюють на різних видах палива. Великі електростанції потрібно розміщувати одна від одної і від великих міст на відстані, не меншій двох радіусів зон можливих руйнувань.

Районні понижуючі станції, диспетчерські пункти енергосистем і  мережі електропередач належить розташовувати за межами зон можливих сильних руйнувань.

Постачання електроенергію великих міст і об’єктів, які не перестають працювати в надзвичайних умовах, необхідно передбачити від двох незалежних джерел. При електропостачанні об’єкту від одного джерела повинно бути не менше двох вводів з різних напрямів.

Трансформаторні підстанції необхідно надійно захищати, їх стійкість повинна бути не нижчою від стійкості самого об’єкту.

Електроенергію на ділянки виробництва належить подавати по електрокабелях, прокладених в землі на глибині 0,8 -1,2 м.

Крім цього, необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання. Для цього можна використовувати пересувні електростанцій на залізничних платформах, автопричепах і інші електростанції, які не включені в енергосистему.

В містах, розміщених на берегах морів та річок, необхідно створювати берегові пристрой для прийому електроенергії з корабельних електроустановок.

Система електропостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху.

Вимоги до систем водопостачання

Нормальна робота багатьох підприємств залежить від безперервного їх забезпечення технічною I питною водою. Потреба промислових підприємстві у воді порівняно велика. Такі витрати води на виробництво тонни хімічного волокна становлять близько 2000 м3.

Порушення у постачанні водою промислових об'єктів може призвести до їх зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї

Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхідно, щоб система водопостачання здійснювалась не менше, ніж від двох незалежних джерел, одне з яких бажано влаштовувати підземним.

В містах і на об'єктах трубопроводи водопостачання у всіх випадках повинні бути закільцьовані. Водопровідне кільце об'єкту повинне наповнюватись від двох різних міських магістралей. Постачання об'єктів водою з відкритих водойм /рік, озер/ повинно виконуватись системою головних споруд, розташованих поза зоною можливих сильних зруйнувань.

Стійкість мережі водопостачання підвищується при заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, а також пристроїв перемичок, які дозволяють відключити пошкоджені ланки і споруди.

На підприємствах треба передбачити оборотне використання води для технічних цілей, що зменшує загальну потребу у воді і відповідно, підвищує стійкість водозабезпечення.

Вимоги до систем газопостачання

На багатьох виробничих об'єктах газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах - і як вихідна сировина.

При порушенні мережі газ може стати причиною вибуху, пожежі. Для більш надійного постачання газ повинен подаватися в місто і на промислові об'єкти по двох незалежних газопроводах.

Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами міста з різних сторін. Газова мережа закільцьовується і прокладається під землею на глибині 0,6-1,7 м. На газовій мережі у визначених місцях повинні бути встановлені автоматичні відключаючи пристрої, які спрацюють від надлишкового тиску ударної хвилі.

Крім того, на газопроводах слід встановлювати відключаючу апаратуру з дистанційним управлінням і крани, які автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключити газові мережі певних ділянок і районів міста.

Виконання вимог, норм проектування, інженерно-технічних заходів цивільної оборони сприяє нормальному функціонуванню промислових підприємств і забезпеченню робітників, службовців не тільки в надзвичайних умовах мирного І воєнного часу, а і покращує умови праці і проживання людей.

6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта

Дослідження стійкості роботи об'єкта господарської діяльності /ОГД/ - це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться силами інженерне-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень е керівник підприємства. Увесь процес планування І проведення досліджень поділяється на три етапи:

  •  1 етап - підготовчий;
    •  2 етап - оцінка стійкості роботи ОГД;
    •  3 етап - розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи ОГД в умовах надзвичайних ситуацій.

На першому етапі розробляються керівні документи, як! визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень стійкості роботи ОГД є:

  •  наказ керівника підприємства щодо проведення дослідження;
    •  календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень;
    •  план проведення досліджень.

Наказ керівника підприємства розробляється на підставі вказівок старшого начальника з урахуванням умов, пов’язаних з виробничою діяльністю об'єкта. В наказі вказується :

  •  мета і завдання дослідження;
    •  терміни проведення робіт;
    •  склад учасників досліджень;
    •  склад і завдання дослідницьких груп;
    •  строки готовності облікової документації.

Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень визначає:

  •  основні заходи;
    •  терміни їх виконання;
    •  відповідних виконавців;
    •  сили та засоби, які залучаються для виконання завдань.

План проведення досліджень є основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослідження і груп головних спеціалістів.

В плані вказується :

  •  тема дослідження;
    •  мета дослідження;
    •  тривалість дослідження /1,5-3 місяці/;
    •  склад дослідницьких груп та зміст їх роботи;
    •  порядок проведення дослідження.

Термін дослідження встановлюється залежно від обсягу роботи та підготовки учасників і може тривати 2-3 місяці. Залежно від складу основних виробничо-технічних служб на об'єкті створюються дослідницькі групи, їх кількість і чисельність залежить від обсягу вирішуючих завдань, специфіки виробництва.

На підготовчому етапі з керівниками груп проводиться спеціальне заняття, на якому  керівник підприємства доводить до виконавців план роботи, завдання кожної групи та визначає терміни дослідження.

На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об'єкта. В ході дослідження визначаються умови     захисту робітників та службовців від вражаючих факторів, проводиться оцінка уразливості виробничого комплексу від різних вражаючих факторів, оцінюється характер можливих пошкоджень від вторинних вражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних зв'язків з іншими об'єктами, з'ясовуються вразливі місця в системі управління виробництвом.

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки.

До складу групи комплексних досліджень /керівник - головний інженер/ входять керівники всіх груп.

Група досліджень стійкості будівель та споруд /керівник - начальник відділу капітального будівництва/ на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд:

  •  визначає ступінь їх стійкості до дії вражаючих факторів ядерного
    вибуху;
    •  оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних вражаючих факторів;
    •  проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для відновлення виробничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, група досліджує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхідну кількість захисних споруд на території об'єкта та в заміській зоні.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання /керівник - головний механік/ оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає :

  •  можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження;
    •  способи збереження і захисту особливо цінного обладнання;
    •  потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлюючих робіт;
    •  можливість створення резерву обладнання та порядок його використання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу /керівник - головний технолог/ оцінює стійкість технологічного процесу для чого :

  •  уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС;
    •  визначає найбільш вразливі ділянки технологічної лінії;
    •  розробляє варіанти зміни технологічного процесу /при необхідності/;
    •  оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за
      сигналом "Повітряна небезпека" або при раптовому припиненні подачі
      електроенергії.

Група дослідження стійкості систем енергозабезпечення /керівник - головний енергетик/ оцінює:

  •  стійкість системи електро-, газо-, водопостачання, каналізації та
    переведення котелень на Інші види палива;
    •  нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії;
    •  основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх
      та зовнішніх джерел;
    •  стійкість заводських комунікацій;
    •  наявність та можливості автономних джерел енергопостачання;
    •  характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки;
    •  можливі варіанти підвищення стійкості систем енергопостачання;
    •  варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях
      ураження об'єкта;
    •  можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій.

Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту /керівник - начальник відділу матеріально-технічного постачання/:

  •  аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації;
    •  оцінює умови відправки продукції І стійкості роботи транспорту;
    •  обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання;
    •  вивчає стійкості Існуючих зв'язків з поставниками та користувачами;
    •  складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на об'єкті
      та ПРУ в заміській зоні /на підставі заявок інших груп/.

Служба оповіщення і зв'язку вивчає І оцінює стійкість зв'язку з органами ЦО, виробничими підрозділами І формуваннями ЦО. Оцінює надійність системи зв'язку і оповіщення, повноту обладнання пунктів управління

Служба сховищ і укрить оцінює інженерний захист робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укрить, готовність їх до використання за прямим призначенням. Розраховує час на оповіщення робітників і службовців, збір і укриття їх в захисних спорудах.

Служба радіаційного та хімічного захисту оцінює можливості роботи об'єкта в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту робітників і службовців від радіоактивного зараження, визначає типові режими радіаційного захисту людей, розробляє графік робочих змін для проведення РІНР. Аналізує забезпеченість робітників та службовців засобами Індивідуального захисту, умови зберігання і порядок їх видачі. Готує пропозиції щодо організації і ведення радіаційної і хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, транспорту, техніки і споруд.

Медична служба розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування робітників та службовців на об'єкті і в заміській зоні, а також при проведенні РІНР. Визначає сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Виробляє рекомендації з організації дозиметричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зараження і рекомендації по захисту продуктів харчування і джерел водопостачання.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсилення пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку.

Штаб Цивільної оборони ОГД в цей період оцінює загальний стан ЦО і визначає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців. Для цієї роботи притягується ряд начальників служб, які виконують відповідні функції.

На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують підсумки І пропозиції з захисту робітників та службовців І підвищенню стійкості елементів виробництва які досліджуються.

Група комплексних досліджень на основі доповідей Інших груп складає загальний план, в якому визначаються:

  •  можливості щодо захисту робітників і службовців в захисних спорудах;
    •  загальна оцінка стійкості об'єкта, найбільш слабкі /вразливі/
      ділянки виробництва;
    •  практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсякденній діяльності та при загрозі НС;
    •  порядок та приблизні строки відновлювальних робіт при різних ступенях руйнування.

За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначаються відповідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх виконання.

В зв'язку з тим, що заходи щодо підвищення стійкості роботи виконуються завчасно /в мирний час/, з оголошенням загрози нападу ворога та в умовах НС, відповідні плануючі документи, для зручності користування ними, складаються на кожну можливу ситуацію:

  1.  Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи ОГД, які проводяться завчасно.
    1.  План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи ОГД при загрозі виникнення НС /нападу противника/.
    2.  Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність проведених розрахунків та реальність пропозицій і рекомендацій перевіряються на спеціальних навчаннях під керівництвом начальника ЦО об'єкта.

Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи, які потребують значних матеріальних витрат та часу на їх виконання. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з завданнями щодо безаварійної роботи об'єкта, поліпшення умов праці, удосконаленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і інше.

6.3.1. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання

Головну небезпеку для наземних об'єктів становлять ударна хвиля, світлове /теплове/ випромінення, вторинні вражаючі фактори і радіоактивне зараження місцевості. Проте Іноді доводиться враховувати І вплив проникаючої радіації та електромагнітного Імпульсу.

Критеріями оцінки фізичної стійкості об'єкта прийняті :

  •  при впливі ударної хвилі - надлишкові тиски, при яких елементи виробничого комплексу не руйнуються або одержують слабкі чи середні ушкодження ,при яких вони можуть бути відновлені в короткі терміни;
    •  при впливі світлового випромінювання - максимальні значення світлових імпульсів, при яких же відбувається загоряння матеріалів, сировини, устаткування, будинків І споруд;
    •  при впливі вторинних факторів - надлишкові тиски, при яких руйнування і пошкодження не призводять до аварій, пожеж, вибухів, затоплень, небезпечного зараження місцевості й атмосфери, тобто не призводять до ураження людей І виходу з ладу засобів виробництва.

Оцінка стійкості об'єкта включає визначення :

  •  видів вражаючих факторів, вплив яких можливий на об’єкт, та їх параметрів;
    •  впливу ударної хвилі на елементи об'єкта;
    •  можливості виникнення пожеж.

6.3.2. Дослідження стійкості роботи об'єктів господарювання в НС

Дослідження стійкості роботи об'єкта господарювання /ОГ/ полягає у всебічному вивченні умов, які можуть скластися у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, і у визначенні їх впливу на виробничу діяльність .

Мета дослідження стійкості об'єкта господарювання полягає в тому, щоб виявити вразливі місця в роботі ОГ у надзвичайних ситуаціях і виробити найефективніші рекомендації, спрямовані на підвищення стійкості.

Критерії стійкості ОГ до впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій

І. До впливу повітряної ударної хвилі /ПУХ/. За кількісний показник стійкості до ПУХ приймається значення надлишкового тиску при якому будівлі, споруди, обладнання і комунально-енергетичні мережі /КЕМ/ об'єкта зберігаються або зазнають слабких чи середніх руйнувань - це значення надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості об'єкта до ударної хвилі - Pф lim /мінімальна межа стійкості досліджуваних елементів, які входять до його складу/. Об'єкт стійкий, якщо:

Pф lim  Pф max

2. До впливу теплового /світлового/ випромінювання. Як показник стійкості об'єкта до впливу теплового /світлового/ випромінювання береться мінімальне значення теплового /світлового/ Імпульсу, при якому може статися загоряння матеріалів чи конструкцій будівель І споруд, у результаті чого виникнуть пожежі на об'єкті.

Це значення світлового Імпульсу прийнято вважати межею стійкості об'єкта до впливу теплового /світлового/ Імпульсу – Uсв. lim.

Об'єкт стійкий, якщо Uсв. lim. = Uсв. max

3. До впливу радіоактивного зараження. Як критерій стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження має граничне значення рівня радіації на об'єкті, при якому ще можлива виробнича діяльність у звичайному режимі /двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не дістане дозу випромінювання, більшу установленої/ - Р1 lim  (P/год.).

Об'єкт стійкий, якщо  Р1 lim  Р1 max  

4. До впливу електромагнітного Імпульсу ядерного вибуху /ЕМІ/. Як показник стійкості роботи об'єкта в умовах впливу ЕМІ ядерного вибуху прийнятий коефіцієнт безпечності, який визначається гранично допустимого наведеного струму або напруги Uд до наведеного, тобто створеного ЕМІ в даних умовах Uе, що вимірюється у децибелах /Дб/ :

K = 20 lg  

Стійкість системи в цілому визначається за мінімальним значенням коефіцієнта безпечності елементів, що входять до її складу.

За результатами досліджень розробляється план заходів по підвищенню стійкості роботи об'єкта у надзвичайних ситуаціях. Визначаються вартість впровадження заходів, джерела фінансування, сили і засоби, терміни виконання і відповідальні за виконання особи. План заходів, які проводяться силами об'єкта, затверджується керівником підприємства - начальником Цивільної оборони.

На кожному підприємстві, виходячи з його призначення, розташування і специфіки виробництва, заходи по підвищенню стійкості можуть бути різні.

6.4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів

Підвищення стійкості об’єкта досягається посиленням найбільш слабких /вражаючих/ елементів і ділянок об'єкта. Для цього на кожному ОГД завчасно на основі досліджень планують і проводять відповідні організаційні й інженерно-технічні заходи. Досягнення науки і техніки дозволяють реалізувати такі рішення, при яких підприємство буде стійке до впливу дуже значних надлишкових тисків, однак це пов'язано з великими витратами засобів і матеріалів і може бути виправдано лише при захисті особливо важливих елементів об'єкта. Заходи будуть економічно обґрунтовані, якщо вони максимально узгоджені Із завданнями, які розв'язуються в мирний час для забезпечення безаварійної роботи, поліпшення умов праці, удосконалювання виробничого процесу. Особливо велике значення має розробка інженерно-технічних заходів при новому будівництві, бо у процесі проектування у багатьох випадках можна домогтися логічного поєднання загальних інженерних рішень із захисними заходами Цивільної оборони, що знизить витрати на їх реалізацію.

На існуючих об'єктах заходи щодо підвищення стійкості доцільно проводити в процесі реконструкції чи виконання інших ремонтно-будівельних робіт.

Підвищення стійкості роботи промислових об'єктів передбачає :

  •  захист робітників та службовців у надзвичайних ситуаціях мирного і
    воєнного часу;
    •  підвищення міцності і стійкості найважливіших елементів і вдосконалення технологічного процесу;
    •  підвищення стійкості матеріально-технічного постачання;
    •  підвищення стійкості управління об’єктом;
    •  розробку заходів щодо зменшення імовірності виникнення вторинних факторів ураження і збитків від них;
    •  підготовку до відновлення виробництва після ураження об'єкта.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63666. Aggregate demand and Keynesian multiplier 417 KB
  In the model AD-AS the interest rate is an exogenous variable. The main purpose of the IS-LM model is to integrate money market and goods market into the single system. Thus, interest rate turns into endogenous variable. IS-LM – a model of money-goods equilibrium which helps to define factors influencing AD.
63668. Норма права 202.28 KB
  Общеобязательность. Норма права предписывает правильный и обязательный образ действий. Носит общий характер, выступает в качестве равного одинакового правила для всех и каждого, кто оказывается в сфере ее действия.
63670. АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ 658.98 KB
  Сутність та основні елементи антикризового фінансового управління Необхідність оволодіння основами антикризового фінансового управління зумовлена тим що в умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою фінансовогосподарську діяльність перебуваючи...
63671. Мировая экономика: история и современность 1 MB
  Сегодня страны и регионы мира тесно связаны между собой не только широкомасштабными товарными и финансовыми потоками но и международным производством и бизнесом информационными технологиями потоками научных знаний тесными культурными и иными контактами. Лекция на двух языках.
63672. Природа человека и смысл его существования 225.5 KB
  Она продиктована научно–технической революцией развитием человечества как мирового сообщества обострением глобальных проблем и негативными последствиями человеческих издержек прогресса современной эпохи.
63673. Измерение скоростей деления в реакторах, определение нуклидного состава отработанного топлива 5.54 MB
  Непосредственно измерялось распределение интенсивности линии 1596 кэВ gизлучения данного осколка деления с помощью сцинтилляционного на основе NJ детектора. Пик с энергией 1596 кэВ соответствует 140L.