21254

Підготовка населення по цивільній обороні

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Організація навчання населення з цивільної оборони Одним із основних завдань цивільної оборони що визначені Законом України Про Цивільну оборону України є підготовка і передпідготовка керівного складу Цивільної оборони її органів управління та сил навчання населення вмінню застосувати засоби індивідуального захисту та дій у надзвичайних ситуаціях. Підготовка керівного складу Метою навчання цієї категорії є підготовка до управління силами ЦО своїх обєктів у випадку стихійного лиха або аварії. Підготовка проводиться на курсах ЦО в...

Украинкский

2013-08-02

82 KB

8 чел.

Тема 8: Підготовка населення по цивільній

обороні

8.1. Організація навчання населення з цивільної оборони

Одним із основних завдань цивільної оборони, що визначені Законом України "Про Цивільну оборону України" є підготовка і передпідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосувати засоби індивідуального захисту та дій у надзвичайних ситуаціях. Для вирішення цього завдання існує система підготовки різних категорій населення.

Навчання з цивільної оборони є загальним для усіх громадян і організовується як за місцем роботи, так і за місцем проживання. Організація навчання робітників та службовців об’єктів господарської діяльності покладена на керівників цих об’єктів, які через свої штаби ЦО організовують, забезпечують і керують  проведенням навчальних заходів, здійснюють постійний контроль за своєчасним та якісним проведенням занять і навчань.

Організація навчання з ЦО

Усе  населення, яке підлягає навчанню з ЦО, умовно поділяється на категорії:

  •  керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їх заступники, начальники служб, головні спеціалісти, керівники евакоорганів і працівники штабів ЦО;
  •  командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань;
  •  робітники і службовці, які не входять до складу формувань;
  •  населення, яке не зайнято у сфері виробництва та обслуговування;
  •  учні та студенти.

Для кожної категорії розробляються свої програми підготовки. Завдання з підготовки різних категорій визначаються в "Організаційно-методичних вказівках" начальника ЦО на новий навчальний рік,  щорічно. Кожна категорія вивчає способи захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф, при цьому дотримуються поетапного принципу нарощуваннязнань і навичок, враховуючи місцеві умови, соціальне заняття, вік, стан здоров’я, освіту. Начальникам ЦО всіх ступенів дозволяється частково визначати тематику навчання і порядок проведення занять. Передбачаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відрив від виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами самостійно з проведення заліків по них.

Навчальний рік у системі ЦО триває з 2 січня до 30 листопаду. Грудень відводиться для підведення підсумків, постановки завдань, проведення навчально-методичних зборів керівників занять, показових занять та удосконалення матеріально-технічної бази Цивільної оборони.

Підготовка керівного складу

Метою навчання цієї категорії є підготовка до управління силами ЦО своїх обєктів у випадку стихійного лиха, або аварії. Підготовка проводиться на курсах ЦО, в навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також безпосередньо на обєктах.

Підготовка і перепідготовка слухачів на курсах здійснюється шляхом зборів з відривом від виробництва терміном від 2-х до 5 діб залежно від категорії слухачів, з періодичністю 3-5 років.

У навчальних закладах підвищення кваліфікації, підготовка по ЦО головних спеціалістів здійснюється за програмами та в обсязі, який визначається відповідними міністерствами і відомствами з періодичністю раз в 5-6 років. На обєктах господарської діяльності підготовка керівного складу планується і проводиться згідно з тематикою і обсягом в 15 годин. Відповідальність за організацію і якість навчання несе начальник ЦО обєкта. В групу начальника ЦО входять:

  •  заступники начальника ЦО;
  •  працівники штабу ЦО;
  •  начальники служб та головні спеціалісти;
  •  начальники цехів та інших структурних підрозділів;
  •  командири формувань загального призначення.

На великих підприємствах може створюватись кілька груп (20-30 осіб), керівники яких призначаються наказом за обєктом.

Вивчення усіх тем здійснюється на зборах, або місячних заняттях, а окремі теми можуть відпрацьовуватися самостійно. Заняття проводять начальники ЦО, його заступники, працівники штабу ЦО, начальники служб, головні спеціалісти.

Підготовка командно-керівного та рядового складу

невоєнізованих формувань

Основною метою навчання формувань є підготовка їх до чітких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно до їх призначення.

Підготовка командно-керівного складу, до якого відносяться командири формувань та їх заступники, проводиться на курсах ЦО за відповідними програмами раз у 3 роки, а також на обєктах у групах керівного складу, або групах начальників відповідних служб.

Основний склад формувань проходить підготовку на обєктах за програмою спеціаної підготовки тривалістю 15 годин щорічно (9 годин загальні теми та 6 годин – спеціальні теми).

Спеціальна тематика визначається, враховуючи специфіку обєкта, місцеві умови та призначення формувань і затверджується для територіальних формувань начальниками ЦО району, міста, області, а для обєктових  - начальником ЦО обєкта. Деякі категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник тощо) готуються на районих курсах ЦО.

Заняття з формуваннями проводять командири формувань, а з окремих тем – начальники служб.

Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань

Мета підготовки цієї категорії – вміння використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, надання першої медичної допомоги і діяти в умовах надзвичайних ситуацій. Навчання здійснюється за 12-ти годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ділянка, відділ).

Керівникам об’єктів господарської діяльності надається право самостійно визначати тематику на основі запропонованої в "Організаційних вказівках", а також форми навчання: у складі навчальних груп або самостійно з обов’язковою участю в тренуваннях, а також здаванням заліків.

Для надання методичної допомоги робітникам та службовцям у вивченні програми ЦО на обєктах створюються консультаційні пункти.

Підготовка населення, яке не зайнято в сфері виробництва та обслуговування

Знання з ЦО населення отримує з навчально-методичних посібників, памяток, прослуховування радіо- та телепередач, матеріалів, які друкуються в газетах та журналах. Як діяти за сигналами оповіщення ЦО, в умовах надзвичайних ситуацій, де отримати і як користуватися засобами індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд та інше можна отримати у консультаційних пунктах, що створюються у містах при житлово-експлуатаційних дільницях, а у сільській місцевості – при сільських Радах.

Підготовка учнів та студентів

Основною метою навчання учнів загальньоосвітніх шкіл є прищеплення навичок практичного використання засобів захисту та дії в екстрімальних умовах, надання само- та взаїмодопомоги.

Програми підготовки для студентів і учнів розробляє Міністерство освіти та науки України. Вони включають:

  •  проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2-8 класах;
  •  підготовка учнів 8-11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризивної підготовки;
  •  навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.

Головне в підготовці студентів вищих навчальних закладів - привити їм навички практичних дій як майбутніх командирів формувань та начальників служб ЦО, при ліквідації наслідків аварій та стихійних лих.

Підготовка студентів здійснюється за окремою програмою, яка затверджується Міністерством освіти та науки України.

8.2. Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки

В сучасних умовах у зв’язку з підвищенням ролі ЦО в захисті населення і об’єктів господарськой діяльності від наслідків надзвичайних ситуацій, значно зросла необхідність активізувати роботу з пропоганди ЦО, способів і засобів, дій особового складу невоєнізованих формувань і населення в надзвичайних ситуаціях, формування в них високої морально-психологічної стійкості, мужності, відваги, професійної майстерності, практичних навиків при виконанні завдань ЦО в екстремальних умовах.  Цією роботою покликані займатися органи державної виконавчої влади, начальники ЦО всіх ступенів, керівний і командно-начальницький склад ЦО.

Успішне вирішення завдань ЦО, особливо в умовах надзвичайних ситуацій залежить не тільки від професійної підготовки особового складу формувань та населення, але і від моральної і психологічної підготовки.

Моральна підготовка – це цілоспрямоване теоретичне і практичне виховання людей в дусі патріотизму, почуття любові до своєї Батьківщини, її культури, традицій, святинь, духовної та психологічної готовності виконувати свої обов’язки, формування у них моральних принципів поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Психологічна підготовка – це формування у людей психологічної стійкості, тобто якостей, які посилюють здатність людей виконувати завдання в умовах стихійного лиха, аварій, катастроф, успішно переносити найсуворіші випробування, будь-які моральні і фізичні навантаження, у критичні моменти не втратити самовладання, проявляти стійкість, мужність і відвагу, діяти в складній обстановці вміло і активно.

Моральна і психологічна підготовка – єдиний нерозривний процес виховання в  особового складу ЦО і населення політичних, моральних і психологічних якостей, які забезпечують успішне переборювання труднощів при виконанні завдань Цивільної оборони в різних умовах обстановки.

Основні напрямки морально-психологічної підготовки:

  •  формування наукового світогляду;
  •  впевненість (віра) у можливості захисту від стихій, катастроф, сучасної зброї;
  •  розвиток у людей здатності протистояти страху, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки;
  •  вдосконалення навичок надання само- та взаємодопомоги;
  •  військово-патріотичне виховання;
  •  формування в особового складу формувань ЦО і населення наукового світогляду.

1. Особистість, світогляд якої не склався, є безпорадною у складних умовах, що проявляється не тілько ідейно, але й психологічно – до життя, праці, боротьби.

І навпаки, людина з науково стійким світоглядом впевнено визначає життєву позицію, чітко усвідомлює своє місце і призначення у будь-якому складному водовороті подій. Саме такий світогляд найбільш активно впливає на формуванні моралі, а моральність – безпосередньо на поведінку людини.

На жаль світогляд, політична свідомість, мораль, відігріючи першочергову роль у духовних силах людей, не повністю вирішує усі проблеми поведінки людини, особливо у надзвичайних ситуаціях. В екстремальних ситуаціях велике значення мають психологічні якості людини, колективу.

2. Необхідною умовою вмілих і безстрашних дій людей в екстремальних умовах є впевненість (віра) у можливості захисту від стихій, катастроф, сучасної зброї, правильне конкретне уявлення щодо дії урагану, землетрусу, повені, урожаючих факторів зброї масового знищення.Щоб вистояти проти страху і паніки, люди повинні чітко уявляти собі з чим вони зіткнуться у надзвичайних ситуаціях, як практично діяти в цих умовах.

Особовий склад формувань ЦО та населення повинні знати, що стихія (землетрус, повінь тощо), зброя масового ураження володіють значною руйнівною силою, тому безпечність у питаннях захисту від них може призвести до важких наслідків. Однаково шкідливою є як переоцінка, так і недооцінка впливу стихії та уражаючих факторів сучасної зброї. Не треба залякувати людей страхами війни, а, навпаки, всиляти в них віру про можливість реального захисту від будь-якого виду зброї і їх урожаючих факторів, від дії стихії і виховувати у них впевненість у способах і засобах захисту.

Через зміст морально- психологічної підготовки людей першочерговою повинна бути думка про те, що якими страшними і руйнівними не були б окремі види стихії, аварій і сучасні засоби зброї масового знищення, завчасною підготовкою та проведенням відповідних заходів ЦО можна:

  •  істотно знизити ефективність дії стихії, аварій, зброї масового знищення;
  •  значно скоротити людські втрати;
  •  забезпечити стійку роботу об’єктів господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях.

3. Одним  із головних напрямків морально-психолочічної підготовки є розвиток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзвичайних ситуаціях, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки у надзвичайних ситуаціях, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нерішучістю. Тільки після цього приходить перемога над стихією (противником).

Гостроту психологічних потрясінь різного характеру можна знизити, якщо завчасно навчати людей як діяти у тій обстановці, яка може скластися в екстремальних ситуаціях.

В основі психологічної підготовки людей лежать принципи внесення у навчальний процес елементів напруження, несподіваності, які властиві реальній обстановці в районі лиха, аварії, в осередку ураження, практичне навчання їх способів захисту, багаторазові тренування у виконанні прийомів і практичних дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій.

Для морально-психологічної підготовки людей велике значення має участь у комплексних навчаннях ЦО, в ході яких створюються умови, найбільш близькі до тих, які можуть виникнути у надзвичайних ситуаціях. Головне полягає в тому, щоб створити на навчаннях умови для активної практичної діяльності студентів, які потребують високого напруження сил, як фізичних, так і моральних. У процесі практичних занять у людей виробляється автоматизм, навички і звички, які позитивно впливають на стійкість їх психіки, виховується сміливість, самовладання, готовність до виконання ними своїх обов’язків у дуже складній обстановці.

Особливу психологічну нестійкість, розгубленість проявляють люди, непроінформовані (необізнані) про дію радіації на людей. Радіоактивне зараження безпосередньо не сприймається органами відчуття, і люди схільні перебільшувати небезпеку. Люди, які мають знання і навички проведення рятувальних робіт, у всіх випаках реальної небезпеки виявляються більш стійкими у психологічному відношенні.

Найефективніше сприяє розвитку у людей здатності протистояти страху – практичне виконання нормативів, прийомів і способів захисту у надзвичайних ситуаціях. Тренування, практичне виконання прийомів і способів захисту допомогають людям пристосовуватися до різних умов життя, обстановки, тобто адаптуватися.

Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо заповнення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з використанням різних муляжів  та інших засобів, за допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують хвилювання і розгубленість людей в той період, коли питання захисту населення стає практичною необхідністю.

При виконанні завдань у складних умовах на настрій людей, їх морально-психологічну стійкість буде впливати чітка і правдива інформація. Ніщо так пригнічено не діє на психіку людей, як невідомість. Тому інформація про обстановку, прийняті рішення, порядок поведінки і дій населення, наступні завдання і способи їх виконання повинна бути прадивою, оперативною і своєчасною.

4. Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги  потерпілим при опіках, пораненнях, зараженні, користування індівідуальною аптечкою, знання дозиметричних приладів і приладів хімічної розвідки, практики роботи з ними.

Вміння вести боротьбу з вогнем, переконаність у надійності прийомів і засобів гасіння пожеж сприяє ліквідації "вогнебоязні", виховує та розвиває сміливість і впевненість при діях в осередках масових пожеж.

Велику роль у мобілізації бійців формувань, воїнів частин ЦО на виконання ними завдань у надзвичайних ситуаціях і у вихованні та розвитку психологічної стійкості відіграє особистий приклад командирів і начальників.

5. Дуже важливим напрямком морально-психологічної підготовки є військово-патріотичне виховання воїнів частин ЦО, особового складу формувань і населення. Активна пропаганда бойових і трудових традицій нашого народу, сил ЦО допомагає виховувати у наших бійців, всього населення гордість за свій народ, готовність наслідувати приклад кращих його представників.

Так було у роки війни, так було у Чорнобилі, коли бійці протипожежної служби на чолі з лейтинантами В. Правиком і В. Кибенком, підполковником Л. Телятниковим, незважаючи на смертельну небезпеку, зуміли відвернути найбільш катастрофічні наслідки аварії. Тридцять бійців віддали своє життя в Чорнобильській трагедії в ім’я Батьківщини, нас з вами.

Таким чином, ідейна і морально-психологічна підготовка – важливий компонент готовності ЦО, оскільки остання повинна сприяти:

  •  формуванню стійкої психіки людини як основи успішної діяльності;
  •  створенню психологічної готовності до дій в екстримальних ситуаціях;
  •  налагодженню функціонування психіки людини  в ході проведення РІНР;
  •  створенню морально-психологічного настрою на активну діяльність;
  •  згрунтуванню колективу рятувальників на успішне виконання завдань ЦО.

Всі ці морально-психологічні якості особового складу ЦО і населення формуються у процесі повсякденного життя, занять з ЦО, практичного відпрацювання нормативів, прийомів і способів захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і в осередках ураження.

ЛІТЕРАТУРА

Атаманюк В.Г., Ширшев Л.Г., Акимов Н.И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1987. – 286 с.

Губський А.І. Цивільна оборона. Підручник для вищих учбових закладів. – К.: Міністерство освіти, 1995. – 216 с.

Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. и др. Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. – К.6 Вища школа, 1989, – 371 с.

Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 334 с.

Журавлёв В.П., Пушенко С.Л., Яковлев А.М. Защита населения и территорий в чрезвычайных ситуациях. Учебное пособие. – М.: АСВ, 1999. – 372 с.

Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. – К.: ’’Знання – Прес’’, 2003. – 456 с.

Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. -  

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22815. Українське питання 49.5 KB
  Українське питання Перша світова війна розпочата через суперечності між двома ворожими військовополітичними блоками що сформувалися на зламі ХІХХХ ст.Посилили суперечності що виникли між двома блоками національні питання у Східній Європі.Посилили суперечності що виникли між двома блоками національні питання у Східній Європі.Отже британський уряд задекларував намагання розв'язувати національні проблеми народів поневолених ворогами Антанти прагнучи використати національні питання як зброю проти держав австронімецького блоку.
22816. Україна в роки І Світової війни 33.5 KB
  АвстроУгорщина претендувала на Поділля та Волинь. Більшість західноукраїнців вирішили взяти бік АвстроУгорщини. Для досягнення цієї мети Союз вважав за доцільне співробітництво з Німеччиною та АвстроУгорщиною. Австроугорське командування повірило в провокаційні чутки розповсюджувані польською адміністрацією провінції про таємні симпатії українців до росіян унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців яких постраждали тисячі.
22817. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної ради. Проголошення Української Народної Республіки 38.5 KB
  2й військовий з'їзд червень того ж року запропонував Центральній Раді домогтися національної автономії України. Тоді ж у Києві відбувся 1й селянський з'їзд котрий також висловився за автономію України і обрав Раду селянських депутатів як складову частину Центральної Ради. відбулися переговори делегації ЦР із Тимчасовим урядом і Петроградською Радою щодо офіційного визнання автономії України у складі Росії. ЦР оприлюднила свій І Універсал в якому проголошувалась автономія України а Центральна Рада найвищим органом держави.
22818. Причини, основні завдання та особливості Лютневої (1917 р.) революції в Росії 29.5 KB
  революції в Росії. В Росії виникає двовладдя. Ліберальні депутати Державної Думи Росії сформували Тимчасовий уряд який спирався на буржуазію поміщиків на панівний клас інтереси яких виражав. Друга влада в Росії Петроградська влада робітничих та солдатських депутатів.
22819. Зовнішня політика УНР. Берестейській договір та його наслідки 33 KB
  У зовнішній політиці Директорії вдалося розширити міжнародні зв'язки УНР її визнали Угорщина Чехословаччина Голландія Італія. Не визнали УНР країни Антанти й відроджена Польща яка претендувала на Правобережну Україну. Не визнавши гетьманської адміністрації дипломати країн Антанти не збиралися визнавати й поновлену УНР.
22820. Проголошення ЗУНР та її злука з УНР 30 KB
  у Львові відбулося загальне собранне укр. політичних діячів Галичини і Буковини що обрало керівний орган Національний Рада що заявив про прагнення об'єднати усе західноукр. Национальный Рад увів війська у Львів і в Східну Галицню проголосив 18 листопада 1918 р утворення Западноукрдинской Народної республіки ЗУНР Президент Е. Було зроблене таке: для захисту республіки утворив власну Укр.
22821. Ассортимент товаров. Определения. Характеристика товарного ассортимента. Структура ассортимента. Формирование ассортимента. Ассортиментная политика 21.33 KB
  Одной из важнейших товароведных характеристик товаров является ассортиментная характеристика, которая определяет принципиальные различия между товарами разных видов и наименований. Ассортимент товара - перечень товаров, объединенных по какому-либо признаку и удовлетворяющие потребности человека.
22822. Качество товара, определения. Требования к качеству товара. Классификация свойств и показателей качества. Потребительская ценность продукции: базовая и дополнительная и их влияние на 16.84 KB
  Качество — одна из основополагающих характеристик товара, которая оказывает решающее влияние на создание потребительских предпочтений и формирование конкурентоспособности.
22823. Органічна хімія, конспект лекцій 887 KB
  Значення органічної хімії. Вивчення основних теоретичних положень органічної хімії сприяє формуванню, розширенню і поглибленню фундаментальних, загальнопрофесійних, спеціальних знань, а також активному формуванню предметних і професійних компетенцій, спрямованих на виконання виробничих функцій.