21258

Облік запасів в автотранспортних підприємствах

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Облік паливномастильних матеріалів Облік наявності й руху палива яке купується для експлуатації транспортних засобів ведеться на субрахунку 203 Паливо рахунку 20 Виробничі запаси . Відображення в обліку операцій з придбання паливномастильних матеріалів залежить від способу їх придбання. Підприємства отримують паливномастильні матеріали за укладеними договорами з автозаправними станціями АЗС за безготівковим розрахунком та за готівку зі складів або на АЗС. Облік паливномастильних матеріалів проводиться працівниками комірниками з...

Украинкский

2013-08-02

245.5 KB

32 чел.

Тема 10. Облік запасів в автотранспортних підприємствах

10.1. Облік паливно-мастильних матеріалів

Облік наявності й руху палива, яке купується для експлуатації транспортних засобів ведеться на субрахунку 203 "Паливо" рахунку 20 "Виробничі запаси". Автотранспортні підприємства (АТП) часто відкриваються субрахунки другого порядку, наприклад:

2031 "Паливо на складах";

2032 "Паливо за відомостями";

2033 "Паливо в баках транспортних засобів" тощо.

Паливо, що надійшло на підприємство, обліковується за первісною вартістю.

Відображення в обліку операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів залежить від способу їх придбання. Підприємства отримують паливно-мастильні матеріали за укладеними договорами з автозаправними станціями (АЗС) (за безготівковим розрахунком та за готівку) зі складів або на АЗС.

У договорі необхідно вказати:

марку, вид пального, його ціну (вона може бути або фіксованою на весь обсяг, або фактичною на день заправлення);

коли переходить право власності на пальне (це важливо для податкового обліку, зокрема, для перерахунку згідно з п. 5.9 Закону "Про прибуток");

спосіб одержання (талони, пластикові картки, бензовоз та ін.);

місце одержання (додаток до договору з переліками АЗС, де можна одержувати пальне).

Облік паливно-мастильних матеріалів проводиться працівниками (комірниками), з якими укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

При отриманні паливно-мастильних матеріалів на склад матеріально відповідальна особа повинна:

перевірити відповідність отриманих нафтопродуктів за кількістю, сортами й марками, указаними в супровідних документах постачальника;

забезпечити повний злив нафтопродуктів, а після закінчення зливу оглянути транспортні резервуари для перевірки повноти зливу;

своєчасно оприбуткувати отримані паливно-мастильні матеріали.

Відображення в бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів за безготівковим розрахунком наведено у табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Відображення в бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів за безготівковим розрахунком

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

Оплата здійснюється після отримання паливно-мастильних матеріалів

1. Оприбутковано паливно-мастильні матеріали

1000

203

631

2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

200

641

631

3. Сплачено рахунок постачальника

1200

631

311

4. Сума транспортно-заготівельних витрат включена до первісної вартості паливно-мастильних матеріалів

100

203

631 (685)

5. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, що відноситься до суми транспортно-заготівельних витрат

20

641

631 (685)

6. Сплачено послуги з транспортування

120

631

(685)

311

На умовах попередньої оплати

1. Перераховано передоплату

1200

371

311

2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

200

641

644

3. Оприбутковано паливно-мастильні матеріали

1000

203

631

4. Списано суму податкового кредиту з ПДВ

200

644

631

5. Здійснено взаємозалік заборгованості

1200

631

371

6. Перераховано передоплату за транспортування

120

371

311

Закінчення таблиці 10.1

1

2

3

4

7. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ з транспортування

20

641

644

8. Сума транспортно-заготівельних витрат включена до первісної вартості паливно-мастильних матеріалів

100

203

631 (685)

9. Списано суму податкового кредиту з ПДВ, що відноситься до суми транспортно-заготівельних витрат

20

644

631 (685)

10. Здійснено взаємозалік заборгованості

120

631

(685)

371

Існують відмінності у податковому обліку з оприбуткування паливно-мастильних матеріалів для вантажних та легкових автомобілів. Так, придбані паливно-мастильні матеріали для вантажівок відносяться у податковому обліку до валових витрат, а за отриманими при придбанні сумами ПДВ підприємство при наявності податкової накладної має право на податковий кредит.

Якщо паливно-мастильні матеріали придбані для легкового автомобіля підприємством, основною діяльністю якого не є надання платних послуг з транспортного або туристичного обслуговування, або це не є спортивна організація, їх можна віднести до валових витрат тільки у половинному обсязі [18].

У випадку, коли не існує можливості передбачити, якими автомобілями буди витрачатися паливо, його вартість у податковому обліку відразу відносять на валові витрати. Якщо відбудеться витрачання палива легковими автомобілями не для цілей основної діяльності підприємства, то необхідно буде здійснити відповідне коригування до Декларації з податку на прибуток підприємства.

У разі, коли АТП для здійснення своєї основної діяльності придбає паливно-мастильні матеріали і для легкових автомобілів, то воно ці витрати може в повному обсязі віднести до валових.

При заправленні за відомостями підприємство укладає договір з постачальником нафтопродуктів за ф. 23-нп та передає постачальнику палива дані про свій автопарк. Після перерахованої передоплати автомобілі можуть заправлятися за відомостями на АЗС, наведених у додатку до договору. Форму відомості на відпуск нафтопродукту наведено у додатку К1. У подорожньому листі водія ставлять відмітку про кількість і вартість відпущеного нафтопродукту, підтверджуючи її штампом і підписом оператора АЗС. Відомості виписують на АЗС у двох екземплярах: один – для споживача, другий – для АЗС. Особи, які отримали паливно-мастильні матеріали за відомостями, зобов'язані у той же день здати їх матеріально відповідальній особі. На підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів підприємство-заправник періодично, але не рідше одного разу на місяць виписує рахунок (зведену відомість) з інформацією про отримані водіями від продавця види і марки нафтопродуктів та ціни на них, на підставі якого підприємство розраховується із заправником. Облік придбання паливно-мастильних матеріалів за відомостями подібний до обліку за безготівковими розрахунками.

При заправленні за талонами підприємство спочатку оплачує паливо, а потім за талонами (бланки дозволу або бланки відпуску пального) одержує на АЗС раніше оплачений вид палива. На талонах звичайно зазначено номінал і вид (марку) палива. На деяких АЗС на талонах відображають й штрих-код для автоматичного проведення через базу даних заправника й інших елементів захисту від підробок.

Щоб одержати талони, а потім і пальне за ними, підприємство укладає договір з його постачальником. Потім перераховує на його рахунок гроші й тим самим купує певну кількість пального, що зберігається в постачальника. Протягом трьох днів з дати перерахування грошових коштів АЗС потрібно надати покупцю талони на паливно-мастильні матеріали на суму оплати.

АЗС згідно з довіреністю покупця на отримання талонів на паливно-мастильні матеріали виписує йому накладну на відпуск талонів на нафтопродукти за ф. № 2-нп у двох екземплярах, один з яких – передає покупцю (додаток К2). На лицевому боці в накладній вказується найменування, одиниця виміру, густина й кількість оплачених паливно-мастильних матеріалах в талонах. На зворотному боці накладної наведено розшифровку відпущених талонів (найменування нафтопродуктів, купюри, серія, номери, кількість талонів).

Оскільки чітких вимог щодо місця зберігання талонів немає, підприємство саме вирішує як і де його організувати. В основному талони зберігають у сейфі. Для обліку талонів на підприємстві можна завести книгу довільної форми (додаток К3). Видавати талони водієві треба під розпис у цій книзі. Водій їх віддає операторові АЗС, замість одержує відповідну кількість пального й чек РРО. Останній водій здає до бухгалтерії як звіт про використання талонів.

Характерною рисою талонів на пальне є обмеження їх дії певним строком, наприклад, до кінця поточного року (кварталу, місяця). У такому випадку в договорі варто передбачити, що невикористані в обумовлений строк талони будуть обмінювати (за ціною на дату їх придбання) або на гроші, або на нові талони.

В обліку талони на паливно-мастильні матеріали відображають тільки за аналітикою.

Заправлення за паливними картками є досить новою технологією відпуску пального. При такому способі придбання палива спочатку необхідно укласти договір з постачальником, перерахувати гроші й він повинен за дорученням надати для підприємства одну або декілька паливних карток. До договору повинен бути прикладений перелік АЗС, на яких можна заправитися за паливною карткою. Паливні картки бувають грошові й літрові.

Якщо підприємство одержує паливо за грошовими паливними картками, то оплачені гроші зараховуються на умовний рахунок і при одержанні палива з картки знімають вартість пального, як правило, за цінами на момент покупки. За грошовою паливною карткою можна заливати будь-яке паливо.

Паливну картку краще зберігати в бухгалтерії або за умови частого використання або тривалої подорожі закріпити за водієм. Для обліку руху паливних карток за водіями ведуть книгу обліку видачі карток (додаток К3), а для обліку руху за карткою – картку обліку руху коштів (додаток К3).

При заправленні водієві видадуть два чеки: чек термінала про рух грошових коштів за паливною карткою та чек РРО (з відображенням кількості літрів і його вартості на момент заправлення). Від касових чеків він буде відрізнятися тільки реквізитом "форма оплати": замість слова "готівка" буде зазначено, наприклад, "паливна картка". Чек термінала оформляють у двох екземплярах: один залишається на АЗС, а другий – у водія. Чеки водій здає в бухгалтерію.

При заправленні за літровими паливними картками перераховані гроші відразу перераховуються на певну кількість палива, тобто на умовний рахунок зараховується обсяг палива за ціною договору. Паливо на картці буде тільки конкретного виду, зазначеного в договорі з постачальником. Таким чином, зміна ціни на паливо не вплине на його обсяги, оскільки на паливну картку вже зарахована конкретна кількість літрів.

При заправленні водій одержує два чеки: один з карткового термінала, інший – з РРО. Їх він передає до бухгалтерії, і за ними ведуть облік одержання пального. Для економного витрачання пального підприємство може встановити на паливній картці добовий ліміт палива.

Паливні картки мають свої переваги:

картка – відносно дешевий пластик, при її втраті збитки будуть незначними;

поповнювати паливну картку водія можна дистанційно;

інколи за договором користувачам паливних карток надають знижки на паливо у вартісному або процентному вимірі за кожний придбаний літр пального;

за заявою підприємства-користувача загублену паливну картку блокують. До того ж вона захищена паролем, а на умовному рахунку кількість оплаченого пального або сума коштів залишиться й перейде на нову паливну картку [222].

Облік паливних карток буде залежати від того, яким чином у договорі зафіксовано право власності на картку. Якщо паливна картка переходить до власності підприємства-покупця палива, вони відображається в обліку або як МШП (якщо термін її служби менше року) або як малоцінний необоротний матеріальний актив (якщо термін її служби понад рік) [222].

Наприклад, АТ "Гарант" уклало договір з постачальником паливно-мастильних матеріалів ТОВ "Веста" на придбання палива за без розрахунковим розрахунком. Отримання палива буде здійснюватися у мережі АЗС ТОВ "Веста" за грошовою паливною карткою. Різні підходи до відображення в обліку паливних карток наведено у табл. 10.2.

У разі, коли право власності на паливну картку підприємство-продавець паливно-мастильних матеріалів залишає за собою, за користування нею необхідно вносити плату або заставну вартість, яку при поверненні паливної картки, АЗС віддає підприємству (табл. 10.2).

Крім паливних карток придбати паливо можна за допомогою банківської платіжної картки. Спеціалізовані РРО для АЗС можуть мати платіжні термінали, призначені для авторизації банківських платіжних карток і друкування документа при їх використанні. Цей термінал може бути з'єднаним або об'єднаним з РРО. Придбання палива за допомогою банківської платіжної картки дуже схоже на його одержання за грошовою паливною карткою, але перша не вимагає договору із заправником.

Таблиця 10.2

Відображення в бухгалтерському обліку паливної картки

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

Паливна картка є власністю покупця

(вартість емісії паливної картки – 60 грн., у т.ч. ПДВ – 10 грн.)

1. Перераховано оплату за картку

60

371

311

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

10

641

644

3. Отримано картку

50

153

685

4. Відображено розрахунки з ПДВ

10

644

685

5. Відображено картку у складі бланків суворої звітності

60

08/1

-

6. Відображено взаємозалік заборгованостей

60

685

371

7. Передано картку до експлуатації

50

112

153

8. Нараховано 50 % амортизації у першому місяця експлуатації картки

25

92

132

Паливна картка є власністю продавця, вноситься плата за користування карткою

(плата за користування паливної картки – 24 грн., у т.ч. ПДВ – 4 грн.)

1. Перераховано оплату за користування паливною карткою

24

371

311

2. Відображено податковий кредит з ПДВ

4

641

644

3. Віднесено витрати за користування карткою до складу адміністративних

20

92

685

4. Відображено розрахунки з ПДВ

4

644

685

5. Відображено картку у складі бланків суворої звітності

24

08/1

-

6. Відображено взаємозалік заборгованостей

24

685

371

Паливна картка є власністю продавця, вноситься заставна вартість

(заставна вартість паливної картки складає 24 грн., у т.ч. ПДВ – 4 грн.)

1. Відображено віднесення заставної вартості паливної картки

24

685

311

Закінчення таблиці 10.2

1

2

3

4

2. Відображено гарантії та забезпечення, надані за паливну картку

24

05

-

3. Відображено картку у складі бланків суворої звітності

24

08/1

-

4. Повернуто заставну вартість картки при її поверненні

24

311

685

5. Списано гарантії та забезпечення за паливну картку

24

-

05

6. Списано картку зі складу бланків суворої звітності

24

-

08/1

Принципова різниця між грошовою паливною карткою АЗС і банківською платіжною карткою в тому, що остання використовується для розрахунку, а паливна картка – для одержання пального. Розраховуючись банківською платіжною карткою водій повинен відзвітуватися, надавши чек і склавши авансовий звіт.

Для АТП з великою кількістю транспортних засобів паливо краще купувати бензовозом. Але для цього необхідно обладнати власне сховище палива, що вимагає значних видатків і зусиль (одержання дозволів, устаткування сховища, підтримка безпеки, ремонти, огляди й т.п.).

Для придбання палива за готівку необхідно видати підзвітній особі грошові кошти з каси підприємства.

Після придбання паливно-мастильних матеріалів підзвітна особа повинна скласти звіт про використання коштів і додати до нього касовий чек АЗС. На їх підставі підзвітній особі або повернуть гроші, оформивши видачу готівки з каси видатковим касовим ордером, або вона поверне невикористану суму готівки.

У випадку, якщо водій заправився на меншу суму, ніж йому було видано, то потрібно відзвітуватися не пізніше наступного робочого дня після дня видачі грошей. Якщо цей строк пропущений, підприємству загрожує штраф 25 % від суми виданих під звіт і не повернутих вчасно коштів. Якщо працівник не відзвітуватися до закінчення 3-го банківського дня після, у якому було придбано паливо, він буде оштрафований ще на 15 %. Якщо ж водій звітує або повертає гроші вже в наступному місяці, то з нього ще й утримують 15 % податку з доходів фізичних осіб на суму виданого авансу [27].

Також водій може заправити автомобіль паливом за особисті гроші, які бухгалтерія підприємства повинна йому відшкодувати.

Відображення у бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів за готівку наведено у табл. 10.3.

Таблиця 10.3

Відображення у бухгалтерському обліку придбання паливно-мастильних матеріалів за готівку

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Видано готівку під звіт

150

372

301

2. Оприбутковано паливно-мастильні матеріали

120

203

372

3. Відображено податковий кредит з ПДВ

24

641

372

4. Оприбутковано у касу залишок готівки

30

301

372

Аналітичний облік руху палива ведеться матеріально відповідальною особою у натуральному вимірі в одиницях маси (тонах, кілограмах) у картках складського обліку або у книгах за різними найменуванням й марками паливно-мастильних матеріалів. Так, наприклад, на підприємстві можна організувати облік витрат паливно-мастильних матеріалів за кожним автомобілем за ф. № 41-нп (додаток К4).

На підставі карток обліку витрат паливно-мастильних матеріалів ведеться особова картка водіїв за ф. № 42-нп (додаток К5). За допомогою цієї картки можна відстежити використання паливних матерілів за конкретним водієм.

На підставі первинних документів у картки заносяться дані з одержання й витрачання паливно-мастильних матеріалів й підраховуються залишки після кожного запису або після запису останньої операції дня. Оприбуткування паливно-мастильних матеріалів відбувається на підставі супровідних документів. У випадку невідповідності отриманих нафтопродуктів їх асортименту, якості або кількості, вказаним у документах, складається акт про прийняття матеріалу.

Паливно-мастильні матеріали, використані для заправлення, ремонту й технічного обслуговування автотранспорту, підлягають списанню. Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску й обліку нафти й нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України [125].

Відпуск паливно-мастильних матеріалів зі складу здійснюється матеріально відповідальною особою через спеціальні розподільні колонки, які повинні бути справними й укомплектованими відповідно до інструкції з їх експлуатації. Щоденно при відпуску паливно-мастильних матеріалів матеріально відповідальні особи повинні перевіряти правильність показань лічильників розподільних колонок шляхом їх контрольного виміру за зразковими вимірниками.

Паливно-мастильні матеріали відпускаються водіям у літрах, а масла й мастила – у кілограмах на підставі лімітно-забірних карток, вимог та інших витратних документів.

Для списання нафтопродуктів з підзвітних осіб на складі при їх відпуску необхідно визначити їх витрачання у масовому виразі. Для цього дані щоденного витрачання нафтопродуктів переводять з об'ємних одиниць (літрів) в одиниці маси (кілограми) за середньою густотою. Середня густота уявляє собою середньоарифметичну величину вимірів, які проводяться під час зміни. Виміри густоти здійснюються комірником не менше трьох разів за добу, а комісією – не менше трьох разів за тиждень. Для обліку даних вимірів ведеться спеціальний журнал виміру нафтопродуктів в резервуарах.

Кількість виданих водіям паливно-мастильних матеріалів фіксується у двох документах: у відомості обліку видачі нафтопродуктів (ф. № 38-нп) (додаток К6) та в подорожньому листі вантажного або легкового автомобілів (ф. № 2-тн або ф.  3). У відомості обліку видачі нафтопродуктів матеріально відповідальна особа фіксує кількість відпущених паливно-мастильних матеріалів, за їх отримання ставить підпис водій. У подорожньому листі матеріально відповідальна особа проставляє кількість заправленого палива й підписує його. Зазначена відомість складається матеріально відповідальною особою щоденно за датою відпуску й окремо за кожною маркою паливно-мастильних матеріалів.

Для цілей технічного обслуговування й ремонту транспортних засобів видача окремої марки паливно-мастильних матеріалів матеріально відповідальною особою здійснюється на підставі відомості обліку витрат паливно-мастильних матеріалів на технічне обслуговування і ремонт транспортних мір повної місткості (ф. № 43-нп). На кожну марку паливно-мастильних матеріалів складається окрема відомість. Заповнені протягом місяця відомості підписуються керівником ремонтної групи, матеріально відповідальною особою складу, й, перевірені диспетчером, затверджуються керівником підприємства, потім передаються до бухгалтерії.

На інші виробничі потреби паливно-мастильні матеріали видаються за лімітно-забірними картками або вимогами.

На підставі прибуткових накладних й документів на відпуск нафтопродуктів матеріально відповідальна особа складає звіт про рух нафтопродуктів (ф. № 40-нп) (додаток К7).

Бухгалтерія підприємства на підставі перевірених первинних документів, отриманих від матеріально відповідальних осіб, складає місячні накопичувальні відомості з прийому й відпуску нафтопродуктів. Результати накопичувальної відомості з урахуванням результатів інвентаризації заносяться в оборотну відомість кількісно-сумового обліку, яка ведеться у розрізі матеріально відповідальних осіб.

Підставою для списання палива є подорожний лист водія, який оформлюється тільки на один робочий день (зміну) за умови здачі попереднього. На довший строк подорожний лист видається у разі виїзду до іншого міста відповідно до наказу.

Для легкових та вантажних автомобілів застосовуються різні види подорожних листів. Для оформлення  пересування легкового автомобіля існує подорожній лист службового легкового автомобіля (ф. № 3) (додаток К8). Форму і порядок його використання встановлено Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 17.02. 98 р. № 74 [131].

Для оформлення пересування вантажного автомобіля територією України використовується подорожній лист вантажного автомобіля   (ф. № 2-тн) (додаток К9).

Бланки подорожних листів виготовляють друкарським способом, зберігають на складі підприємства і видають особі, яка відповідає за оформлення і видачу подорожніх листів водіям. Списують використані бланки подорожніх листів щоквартально за актом, який затверджує керівник підприємства, з обов'язковим зазначенням кількості.

Видача подорожніх листів реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі; номер подорожнього листа; прізвище та ініціали водія; його підпис при одержанні подорожнього листа; дата повернення подорожнього листа; підпис відповідальної особи.

Після закінчення роботи водій представляє подорожний лист, у який механік або уповноважена особа заносить дані пробігу згідно із спідометром та кількість палива у баку автомобіля.

Після обробки подорожнього листа заповнюються картка обліку витрати палива автомобіля, особиста картка водія та відомість витрати палива на виконану роботу (додаток К10).

На підставі підсумкових даних облікових регістрів з відпуску паливно-мастильних матеріалів складається зведена відомість обліку витрат паливно-мастильних матеріалів за автомобілями за місяць. Потім проводиться розрахунок техніко-економічних показників роботи автомобіля (пробіг автомобіля, вантажообіг, кількість ходок, фактичну та нормативну витрату палива).

Фактична витрата палива визначається за формулою:

Фактична витрата палива

=

Залишок палива у баку при виїзді

+

Кількість заправленого палива

-

Залишок палива у баку при поверненні

(10.1)

Нормативні витрати паливо-мастильних матеріалів визначаються за Нормами витрат палива й мастильних матеріалів для автомобільного транспорту, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 [209]. Також у нормативному документі зазначені додаткові коефіцієнти, за допомогою яких можна змінити базові норми витрачання паливно-мастильних матеріалів. Обставини, які впливають на коефіцієнт корегування базової лінійної норми списання паливно-мастильних матеріалів для автомобілів представлено у табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Умови, які впливають на коефіцієнт корегування базової лінійної норми списання паливно-мастильних матеріалів

Умови

Величина коригувального коефіцієнта

1

2

Автомобіль підприємства віком понад 8 років

Базову норму можна збільшити до 5 % включно

У період експлуатації з 15 жовтня по 15 квітня

Відповідно до фактичної температури: від 0°С до -10°С – базову норму можна збільшити до 5 %; від -10°С до -20°С – базову норму можна збільшити до 10 %; від -20°С та нижче – базову норму можна збільшити до 15 %

При роботі в гірській місцевості

У залежності від висоти над рівнем моря: від 500 до 1500 метрів – базову норму можна збільшити до 5 %; від 1501 до 2000 метрів – базову норму можна збільшити до 10 %

При роботі зі складним дорожнім планом

Базову норму можна збільшити до 10 %

Робота в умовах міста

У залежності від чисельності населення: з населенням до 0,5 млн. чол. – базову норму можна збільшити до 5 %; з населенням від 0,5 до 1 млн. чол. – базову норму можна збільшити до 10 %; більш 1 млн. чол. – базову норму можна збільшити до 15 %

При роботі, що вимагає частих технологічних зупинок

Роботи, пов'язані з навантаженням і розвантаженням, посадкою і висаджуванням пасажирів – базову норму можна збільшити до 10 %

При виконанні робіт, що вимагають знижених швидкостей

При зниженні швидкості до 20 км/год у задовільних дорожніх умовах (перевезення великогабаритних, вибухонебезпечних, скляних, крихких вантажів, при виконанні сільськогосподарських робіт, руху у колонах) –  базову норму можна збільшити до 10 %

Робота в надважких дорожніх умовах

У період сезонного бездоріжжя, сніжних чи піщаних заметів, паводків і інших стихійних лих –  базову норму можна збільшити до 35 %

При пробігу першої тисячі кілометрів

Це відноситься до нових автомобілів і тих, які вийшли з капітального ремонту – базову норму можна збільшити до 10 %

При навчальній їзді

Базову норму можна збільшити до 15 %

Закінчення таблиці 10.4

1

2

Якщо в автомобілі використовується кондиціонер, а за вікном — температура +30°С

Базову норму можна збільшити на 5-10 %

При погодинній роботі

Для вантажних автомобілів (крім самоскидів) і вантажопасажирських – базову норму можна збільшити до 10 %

Робота за межами приміської зони

У залежності від покриття доріг: на дорогах з цементобетонну, асфальтобетону, бруківки, мозаїки – базову норму можна зменшити до 15 %; на дорогах з бітумомінеральної суміші, дьогтебетону, щебеню (гравію) – базову норму можна зменшити до 5 %

Експлуатація міських автобусів не на постійних маршрутах

Працюючих у режимі на "замовлення" чи з іншою метою – базову норму можна зменшити до 10 %

У випадку застосування одночасно декількох корегуючих коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт, що дорівнює сумі цих надбавок.

Крім нормативних витрат палива, дозволяється додаткове його споживання:

на міжгаражні роз'їзди і технічні потреби (технічні огляди, регулювальні роботи, присадку деталей двигунів і автомобіля після ремонту) – не більше 1 % від загальної кількості палива, спожитого підприємством;

не більше 10 л палива за місяць на один газобалонний автомобіль для його запуску в холодний період року (температура навколишнього середовища нижче 0°С);

при тривалих простоях автомобілів під навантаженням (розвантаженням) у пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено виклювати двигун, а також при тривалих простоях автомобілів у зимовий і холодний час року з працюючим двигуном чи під час перевезення спеціальних вантажів, що мають потребу в постійному обігріві салону (кузову) автомобіля. дозволяється додаткова витрата палива з розрахунку: одна година простою відповідає витраті палива за лінійною нормою на 5 км пробігу автомобіля.

Для легкових автомобілів і автобусів нормативну витрату палива розраховують за формулою:

(10.2)

де Qн – нормативна витрата палива, л (м3);

Нs – базова лінійні норма витрати палива, л/100 км;

S – пробіг автомобіля;

Кс – сумарний коректувальний коефіцієнт, %.

У випадку використання на легкових автомобілях чи автобусах у зимовий період незалежних обігрівачів витрата палива на роботу обігрівача враховується в загальній нормативній витраті палива розраховується за формулою:

(10.3)

де Нон – норма витрати палива на роботу незалежного обігрівача, л/година;

Тон – тривалість роботи обігрівача, годин.

При списанні в податковому обліку паливо в межах зазначених нормативних актом норм повністю відносять до валових видатків. Але найчастіше автомобілі споживають палива більше (або менше) наведених норм. Це зв'язано або з особливостями самого автомобіля (вік авто, зміни в його конструкції або двигуна, особливості використання й т.п.), або зі станом наших доріг, умовами роботи машини, або з вини водія (відхилення від маршруту й т.п.).

При перевищенні норм витрат паливно-мастильних матеріалів необхідно провести власне випробування й зафіксувати контрольні витрати. Якщо контрольні витрати збігаються з нормами, то винен водій, тоді перевитрата палива здійснюється за його рахунок.

Керівникам підприємств надане право встановлювати й затверджувати наказом конкретні величини коефіцієнтів у регламентованих Нормами витрат палива й мастильних матеріалів для автомобільного транспорту межах і строк їх дії.

Нерідко витрати палива, незважаючи на всі доступні корегування, перевищують нормативні. Тоді потрібно затвердити наказом керівника визначені досвідченим шляхом витрати для даного автомобіля й списувати в бухгалтерському обліку палива за ними, а у податковому – тільки в межах базових норм, відкоректованих відповідно до нормативного акту.

До собівартості продукції (робіт, послуг) включаються фактично витрачені паливно-мастильні матеріали (у межах норм), використані для заправлення й вантажних, і легкових автомобілів. Вартість витрачання палива, непідтверджена документально, не може бути списана на собівартість.

Якщо водієм допущено перевитрату палива, складається відомість із вказівкою прізвища водія, кількості й вартості перевитрати палива. Після розгляду комісією, затвердженою наказом по підприємству, і визначення вини водія відомість передається керівникові для затвердження рішення про відшкодування вартості перевитрати палива. Відповідно до діючого законодавства перевитрата паливно-мастильних матеріалів розглядається як нестача, що відшкодовується у встановленому порядку.

Наприклад, за звітний період водієм підприємства "Злата" Петрусенко О.М. у межах норм природного збитку було витрачено 300 л палива за ціною 3,30 грн., у т.ч. ПДВ – 0,55 грн. За звітний період також водієм було допущено перевитрату палива на 44 грн. Про це комісією, яку наказом призначив керівник підприємства щодо контролю витрати палива, було складено акт. Керівником було прийнято рішення про повернення вартості перевитрати палива водієм. Індекс інфляції за звітний період склав 1,02. Відображення в бухгалтерському обліку списання палива у межах встановлених норм, а також відшкодування нестачі палива з вини підзвітної особи наведено у табл. 10.5.

У податковому обліку в момент списання паливно-мастильних матеріалів валові витрати не відображаються.

Інвентаризація паливно-мастильних матеріалів є обов'язковою процедурою на кожному підприємстві. Облік інвентаризації паливно-мастильних матеріалів подібний до обліку інвентаризації виробничих запасів.

Таблиця 10.5

Відображення в бухгалтерському обліку списання паливо-мастильних матеріалів

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Списано фактично витрачені паливно-мастильні матеріали (у межах норм природного збитку)

825

23, 92, 93

203

2. Списано перевитрату палива

44

947

203

3. Відображено нестачу на позабалансовому рахунку

44

072

-

4. Відкореговано та віднесено на витрати податковий кредит з ПДВ

8,80

947

641

5. Віднесено на винуватця сума перевитрати, що підлягає відшкодуванню (44х1,028,80)х2

107,36

375

716

6. Списано нестачу з позабалансового рахунку

44

-

072

7. Відображено заборгованість перед бюджетом (107,36-44)

63,36

716

642

8. Утримано суму перевитрати із заробітної плати працівника

107,36

661

375

9. Списано на фінансовий результат сума перевитрати (44+8,80)

52,80

791

947

10. Списано на фінансовий результат сума отриманого відшкодування

44,00

716

791

11. Перераховано суму до бюджету

63,36

642

311

10.2. Облік шин та акумуляторів

У бухгалтерському обліку вартість автомобільних шин та акумуляторів, які купує підприємство для заміни, відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" включається до складу запасів і обліковується на субрахунку 207 "Запасні частини".

За дебетом субрахунку відображають залишок і надходження, за кредитом – витрачання, реалізацію та інше вибуття запасних частин, шин та акумуляторів.

Автомобільні шини та акумуляторні батареї, що придбані з автомобілем і враховані у ціні автомобіля та включені до його інвентарної вартості, обліковуються у складі основних засобів на субрахунку 105 "Транспортні засоби" і амортизуються.

Аналітичний облік запасних частин ведуть за місцями зберігання, типами й марками автомобілів, за матеріально відповідальними особами. Також аналітичний облік шин та акумуляторів за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (знаходяться на складі); ті, що знаходяться в ремонті та ті, що підлягають утилізації.

Тому на АТП доцільно відкривати кілька субрахунків, наприклад:

207/1 "Автомобільні шини та акумулятори на складі";

207/2 "Автомобільні шини та акумулятори в експлуатації (у підзвітних осіб)".

Відповідно до Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102 операції із заміни на дорожніх транспортних засобах шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення [243]. Такі операції також не включені до переліку операцій з технічного обслуговування.

Згідно з Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.05.06 р. № 488 (далі – Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин) на кожну автошину, що надійшла на підприємство, оформляється окрема картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (додаток К11) [111].

Ці норми використовують у випадку, коли планують і прогнозують економічну діяльність підприємств; розробляють тарифи на перевезення, бізнес-плани; оцінюють колісні транспортні засоби; визначають підстави для списання зношених пневматичних шин; прогнозують експлуатаційну безпеку колісних транспортних засобів, обсяги утилізації зношених шин; контролюють раціональність їх використання.

Для обліку руху шин на складі за кожним їх видом застосовують картку складського обліку матеріалів (ф. № М-12).

У картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини вказуються дані про конкретну шину та всі операції з нею (тип, модель, торгова марка шини, її пробіг на дату встановлення, за місяць та з початку експлуатації, дати встановлення та списання, технічний стан, залишкова висота рисунку протектору тощо, тобто ці картки призначені для обліку пробігу шини з моменту придбання до моменту повного зношування і є підставою для заміни автомобільної шини. Заповнює картки обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини відповідальний водій, а також відповідальний за облік пробігу шини. Пробіг автошини розраховується щомісяця на підставі дорожніх листів автомобіля.

Відпуск автошин зі складу в обмін на здані автошини, які підлягають ремонту або списанню в утиль, здійснюється за накладною з додатком картки автошини. При цьому автошини, видані зі складу для заміни зношених, обліковуються у кількісному вираженні.

Автомобільні шини списуються залежно від ступеня зношеності або неможливості їх наступної експлуатації. Шини списуються у випадку, якщо їх фактичний пробіг досягає нормативів, установлених Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин [111]. Однак, якщо залишкова висота рисунку протектора шини на момент досягнення нею норми середнього ресурсу більше граничної висоти, передбаченої законодавством, можна ці шини експлуатувати надалі, але за умови, що їх технічний стан відповідає вимогам законодавства. Для України граничні значення висоти рисунку протектора пневматичних шин колісних транспортних засобів складають: 1,0 мм – для вантажних автомобілів, причепів й напівпричепів; 1,6 мм – для легкових автомобілів; 2,0 мм – для автобусів [111].

Норми для фактичних умов експлуатації, які відрізняються від нормальних умов, при необхідності можна коректувати за формулою [111]:

,

(10.4)

де Nну – норма середнього ресурсу для нормальних умов експлуатації у тис. км (мотогодинах);

К1 – коефіцієнт коригування щодо дорожньо-кліматичних умов експлуатації;

К2 – коефіцієнт коригування щодо інтенсивності експлуатації пневматичних шин;

К3 – коефіцієнт коригування щодо тривалості експлуатації пневматичних шин;

К4 – коефіцієнт коригування щодо використання вантажопідйомності (пасажиромісткості);

К5 – коефіцієнт коригування для пневматичних шин автомобілів-тягачів, автопотягів, які постійно використовуються з причепами;

К6 – коефіцієнт коригування щодо відношення пробігу у місті до пробігу за межами міста.

Зазначені коефіцієнти коригування наведені в Експлуатаційних нормах середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин. Сумарне відсоткове зменшення скорегованих норм для фактичних умов експлуатації не повинно бути більше 25 %.

Інколи виробник шин установлює норми середнього ресурсу або гарантії для конкретних конструкцій, тоді на підприємстві застосовують саме ці норми, установлені в експлуатаційній документації автомобільної шини.

У випадку, коли на шини не передбачені норми в нормативному документі й не встановлені норми їх експлуатації виробником передбачені тимчасові норми середнього ресурсу шин. Вони розробляються провідними організаціями за наведеною інформацією про шини: марку, модель, призначення, особливості конструкції автомобіля; розмір, модель, торгову марку, фірму-виробника, індекс навантаження й символ категорії швидкості пневматичної шини; особливості умов експлуатації шин; режими експлуатації; дорожньо-кліматичні умови; фактичний пробіг пневматичних шин до списання. Тимчасові норми експлуатації пневматичних шин не корегують.

Списання шин здійснюється на підставі акту про списання автомобільних шин, у якому вказується причина виведення з експлуатації, висновку комісії про неможливість наступної експлуатації або відновлення шини у випадку, якщо пробіг автомобільної шини не перевищив норму. Акт списання шин затверджується керівником підприємства.

У випадку списання автомобільної шини до пробігу нею відстані, меншої передбаченої в Експлуатаційних нормах середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин обов'язково необхідно відкоригувати податковий кредит з ПДВ методом "червоне сторно" і списати ці видатки на рахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності".

При надходженні на склад акумулятору привласнюється порядковий номер і заводиться картка. При відпуску зі складу в обліковій картці вказуються дата видачі, номер автомобіля, на який він ставиться, номер документа, за яким здійснено відпуск.

Видача акумулятора проводиться тільки в обмін на знятий або при наявності акту, що підтверджує непридатність до його подальшої експлуатації. Встановлений акумулятор виключається з оборотного фонду й ураховується на особовій картці автомобіля. Замість нього під тим же номером обліковується акумулятор, знятий з автомобіля.

Норми використання акумуляторних батарей документально оговорено у Експлуатаційних нормах середнього ресурсу акумуляторних свинцевих батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.05.06 р. № 489 [110]. Аналогічно як і при експлуатації шин можна розробити тимчасові норми використання акумуляторних свинцевих батарей.

Списання акумуляторних батарей здійснюється після терміну його експлуатації або при неможливості наступної експлуатації та відновлення на підставі акту аналогічно списанню автомобільних шин.

Для самостійної утилізації автомобільних шин та акумуляторних батарей необхідна ліцензія, тому що автомобільні шини та акумуляторні батареї включені до Переліку окремих видів відходів як вторинна сировина, збір і заготівля яких підлягають ліцензуванню, затвердженого постановою КМУ від 28.02.01 р. № 183 [38]. Можна також укласти договір про утилізацію шин та акумуляторів зі спеціалізованими підприємствами, які зобов'язані видати акти й довідки про здачу автомобільних шин установленого зразка для управлінь екологічної безпеки.

Наприклад, підприємство "Альянс" придбало 4 шини (вартість однієї шини 600 грн., у т.ч. ПДВ – 100 грн.) та одну акумуляторні батарею вартістю 720 грн., у т.ч. ПДВ – 120 грн. Шини та акумулятор оприбуткували та встановили на автомобіль. Після пробігу 40 тис. км шини та акумулятор відновили на станції технічного обслуговування (СТО) за 200 грн. Потім ці ж шини та акумулятор встановили на автомобіль. Після пробігу ще 60 тис. км шини та акумулятор списано як непридатні для подальшої експлуатації. Вартість робіт з утилізації шин та акумулятора складає 120 грн., у т.ч. ПДВ – 20 грн. Відображення в бухгалтерському обліку шин та акумуляторних батарей наведено у табл. 10.6.

Таблиця 10.6

Відображення в бухгалтерському обліку автомобільних шин та акумуляторів

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Придбані автошини та акумулятор

1100

207/1

631

2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

220

641

631

3. Перераховано оплату за шини та акумулятори

1320

631

311

4. Передано шини та акумулятор для встановлювання на автомобіль

1100

207/2

207/1

5. Отримано на склад шини та акумулятор з експлуатації, придатні до експлуатації

1100

207/1

207/2

6. Здійснено відновлення шин та акумулятора

200

207/1

631

7. Передано шини та акумулятор для встановлювання на автомобіль

1300

207/2

207/1

7. Складено акт про списання непридатних автошин та акумулятора

1300

23, 91, 92, 93, 94

207/2

8. Перераховано оплату спеціалізованому підприємству за послуги з утилізації

120

371

311

9. Відображено податковий кредит з ПДВ

20

641

644

10. Підписано акт здійснених послуг

100

23, 91, 92, 93, 94

631

11. Списано податковий кредит

20

644

631

12. Відображено взаємозалік заборгованостей

120

631

371

У податковому обліку шини та акумулятори за першою подією включають до складу валових витрат, а потім – до перерахунку за п. 5.9 Закону "Про прибуток" і фактично відносять до валових витрат після списання [18].


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

255. Cравнительная оценка гибридов томата в зимних теплицах ЗАО Агрокомбинат московский 614 KB
  Местоположение ЗАО агрокомбинат московский и уровень развития овощеводства в нем. Возделывание томата по малообъемной технологии. Экономическая оценка производства различных гибридов томата. Фенологические наблюдения и биометрические измерения рассады.
256. Фінансово-господарська діяльність військової частини 496.5 KB
  Вимоги щодо зберігання грошових виправдних документів. Справи, що заводяться фінансово-економічною службою військової частини. Обладнання приміщення фінансово-економічної служби та організація робочих місць працівників.
257. Изучение отдела безопасности предприятия ПАТП-1 441.5 KB
  Виды перевозимых грузов, хозяйствующие субъекты, обслуживаемые предприятием. Показатели производительности парка за 2011 год, функции службы эксплуатации. Структура производственно-технической службы, отдела механики и материально-технического снабжения.
258. Локальные сети. Эталонная модель взаимодействия открытых систем (МВОС) 152.5 KB
  Многоуровневые архитектуры связи. Концепция сетевого взаимодействия. Определение локальной сети. Требования, предъявляемые к компьютерным сетям. Концепция сетевого взаимодействия. Методы передачи дискретных данных на физическом уровне.
259. Економічне обгpунтування діяльності підприємства Львівшарм 442.5 KB
  Вплив зниження ставки ПДВ з 20 до 10% на економічні показники підприємства Львівшарм. Складання калькуляції витрат на виготовлення виробів. Аналіз стану справ у галузі та оцінка конкурентоспроможності. Розрахунок нормативу оборотних засобів.
260. Проектирование привода ленточного цепного конвейера 558.5 KB
  Выбор материала для передач редуктора расчет допускаемых напряжений. Подбор подшипников качения. Подбор и проверка прочности шпонок. Расчет быстроходной ступени редуктора. Ориентировочное определение диаметров валов.
261. Строительство пятиэтажного здания в Оренбурге 2.64 MB
  Определение размеров температурно-усадочного шва. Определим в первом приближении размеры сечений балок и плит. Расчет толщины плиты и площади армирования. Определим геометрические характеристики сечения.
262. Определение роли PR-средств в продюсировании музыкальных коллективов 369 KB
  Рассмотреть шоу-бизнес как основу массовой культуры. Проанализировать структуры и разновидности PR. Ознакомиться с группой Smile Band как с примером коммерческого музыкального коллектива. Разработать стратегию продюсирования группы Smile Band на лето и осень 2011 года.
263. Алкоголизм и наркомания как негативные социальные явления, отрицательно влияющие на сознание и волю личности 490.5 KB
  Исследование алкоголизма и наркомании на основе изучения основных направлений совершенствования системы уголовно-правовых норм, предусматривающих ответственность за преступления, совершенные в состоянии опьянения. Криминологические особенности лиц, совершивших преступления в состоянии опьянения.