21259

Облік реалізації послуг в автотранспортних підприємствах

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Облік реалізації послуг в автотранспортних підприємствах 11. Облік надання послуг з вантажних перевезень Порядок перевезення вантажів автотранспортом в Україні регламентується Законом Про автотранспорт та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14. Третій примірник що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення; четвертий примірник додається до подорожнього листа і є...

Украинкский

2013-08-02

357 KB

37 чел.

Тема 11. Облік реалізації послуг в автотранспортних підприємствах

11.1. Облік надання послуг з вантажних перевезень

Порядок перевезення вантажів автотранспортом в Україні регламентується Законом "Про автотранспорт" та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 [252].

Взаємовідносини між перевізником та замовником повинні бути закріплено у договорі автоперевезення, який укладається у письмовій формі відповідно до цивільного законодавства (договір, накладна, квитанція тощо).

Основними реквізитами та умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Перевізники можуть перевозити вантажі на підставі й одноразових договорів.

Замовник за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом має право отримати компенсацію згідно із законодавством за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату або несвоєчасність доставки.

Замовник за договором про перевезення вантажу зобов'язаний:

забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу;

утримувати власні під'їзні шляхи до вантажних пунктів, вантажні майданчики, рампи тощо у стані, що відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки та безпеки руху;

здійснювати вантажні операції, закріплення, накриття, ув'язування та пломбування вантажу, зняття кріплень і покриттів та очищення транспортного засобу від залишків вантажу;

забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки при вантажних операціях.

При здійсненні перевезень вантажу автомобільний перевізник має право:

відмовитися від приймання вантажу для перевезення, якщо замовником не підготовлено вантаж чи необхідні документи або внесені без попереднього узгодження з ним зміни до реквізитів цих документів;

відмовитися від перевезення вантажу, якщо замовник подає до перевезень вантаж, не обумовлений договором про перевезення, пакування вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, ушкоджена тара або нечітким є відтиск пломби тощо;

одержувати відшкодування від замовника, якщо транспортний засіб був пошкоджений підчас вантажних робіт або під час перевезення вантажу з вини замовника.

Автомобільний перевізник зобов'язаний:

при укладанні договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом передбачати для свого персоналу встановлені законодавством умови праці та відпочинку;

забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення;

відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Перевізник та відправник вантажу у випадку необхідності для здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

АТП у ролі автоперевізника забезпечує належне перевезення вантажів та несе відповідальність за своєчасну та повну доставку вантажу до місця призначення. У зв'язку з цим водію необхідно отримати від відправника вантажу ТТН, а подорожній лист безпосередньо виписує АТП.

ТТН необхідно виписувати для підприємств, які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі або для власних потреб.

Вантажовідправник оформлює ТТН окремо на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача (додаток А2). Виписують її на кожну партію вантажу в чотирьох примірниках:

перший залишається у вантажовідправника і є підставою для списання ТМЦ. Другий, третій і четвертий, завірені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, передають водію;

другий примірник водій віддає вантажоодержувачу; він є підставою для оприбуткування ТМЦ;

третій і четвертий примірники, завірені підписами і печатками (штампами) вантажоодержувача, водій передає перевізнику. Третій примірник, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення; четвертий примірник додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водію.

Під час перевезення однорідних вантажів від вантажовідправника за адресою вантажоодержувача на одну і ту ж відстань за умови забезпечення цілісності вантажу допускається оформлення однієї ТТН всього обсягу вантажу, перевезеного автомобілем за зміну. Вантажовідправник оформлює проміжні поїздки і видає водію автомобіля талон на кожну окрему поїздку.

Реквізити талона повинні включати відомості, що визначають кількість перевезеного вантажу, час роботи автомобіля і його простою за кожну поїздку, а також інші показники, необхідні для їх занесення в ТТН.

Перевезення вантажними автомобілями особистих речей громадян на їх замовлення здійснюється за подорожнім листом з доданням до нього квитанції (прибуткового касового ордера) про оплату транспортних послуг.

Для оформлення пересування легкового автомобіля існує подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми  3 (додаток К8). Форму і порядок використання подорожнього листа встановлено Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 17.02.98 р. № 74 [131].

Для автоперевізника подорожній лист є підставою не лише для обліку транспортної роботи і списання використаного пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, але і для взаємних розрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.

Перевізники, які експлуатують легкові автомобілі як власні, так і орендовані, зобов'язані при виїзді автомобіля з гаража видати водію заповнений подорожній лист. Його оформлюють тільки на один робочий день або зміну і видають за умови, що водій здав подорожній лист за попередній робочий день. На більший строк подорожній лист можна видати тільки у випадку транспортного обслуговування в міжміському сполученні понад одну добу, обов'язково оформивши це наказом або розпорядженням перевізника.

Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи вантажного автомобіля, а також для виконання розрахунків між перевізником і замовником автомобільного транспорту передбачені такі типові форми:

подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні – типова форма  1 (міжнародна) (додаток Л1). Його видають на час відрядження автомобіля і водія для перевезення вантажу в міжнародному сполученні згідно з наказом або розпорядженням перевізника;

подорожній лист вантажного автомобіля – типова форма  2 (що діє в межах України) (додаток К9).

Облік обсягів перевезень у тоннах і тонно-кілометрах ведуть у подорожніх листах на підставі ТТН незалежно від форми оплати транспортних послуг (відрядна, погодинна).

На лицьовому боці подорожнього листа у верхньому правому кутку проставляють штамп "Погодинна". До такого подорожнього листа додають два примірники талона замовника для кожного із замовників. Талони є підставою для розрахунків перевізника і замовника автотранспорту.

За умови використання автомобіля з погодинною формою оплати транспортних послуг до подорожнього листа вантажного автомобіля додають ТТН і талон замовника типової форми  1-ТЗ (додаток Л2). При цьому ТТН є підставою для визначення обсягів вантажних перевезень (у тоннах і тонно-кілометрах) і включення їх до подорожнього листа, талон замовника – для розрахунків перевізника із замовником автомобільного транспорту за виконані транспортні послуги.

При міжміських вантажних перевезеннях до подорожнього листа додають "Маршрутний лист", в якому зазначають контрольні пункти, дату і час проходження, пункти відпочинку водіїв, графік руху тощо, передбачені договором між перевізником і замовником автотранспорту.

Не дозволено включати до подорожніх листів обсяги вантажних перевезень (у тоннах і тонно-кілометрах), що не підтверджені ТТН.

Для контролю за рухом подорожніх листів, що видається водіям, в АТП застосується журнал обліку руху подорожніх листів (додаток Л3), у якому отримання подорожнього листа від водія диспетчер підтверджує розпискою.

Облік доходів за надання послуг з перевезення вантажів в обліку АТП відображається на субрахунку 703 "Доходи від реалізації наданих послуг".

У доходи від автоперевезень вантажів включаються суми: нараховані за тарифами за виконані перевезення вантажів; нараховані за порожній пробіг автомобілів до пункту першого завантаження або від пункту останнього розвантаження; нараховані за додатковий простій автомобілів, пов'язаний зі зважуванням, заїздом та переважуванням вантажів; ті, що стягуються із замовників за пробіг автомобілів, викликаний нездійсненим прийомом або здачею вантажу.

Суми, нараховані за пробіг автомобілів, викликаний нездійсненим прийомом або здачею вантажу; простій автомобілів за виною замовника, відмовлення від оформлення або неправильне оформлення подорожніх листів та ТТН, невиконання встановленого договором обсягу перевезень з боку замовника, неподання вантажу до перевезень відображаються в обліку АТП на субрахунку 715 "Отримані штрафи, пені, неустойки".

Відображення в бухгалтерському обліку АТП та підприємств-замовників надання замовникам послуг з перевезень вантажів наведено у табл. 11.1.

Якщо автоперевізником здійснюються міжнародні перевезення, то вартість наданих транспортних послуг необхідно розділяти на території України та за її межами. Це необхідно здійснювати для того, щоб правильно відобразити в обліку оподаткування ПДВ, бо на території інших держав перевезення оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Таблиця 11.1

Відображення в бухгалтерському обліку надання послуг з автоперевезень вантажів

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

Для АТП

1. Надано замовникам послуги з перевезення вантажів

1200

361

703

2. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ

200

703

641

3. Отримано оплату за надані послуги з перевезення вантажу

1200

311

361

Для замовника-відправника вантажу

1. Отримано послуги з перевезення вантажу

1000

23, 91, 92, 93, 94

631

2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

200

641

631

3. Сплачено за послуги з перевезень вантажу

1200

631

311

Для замовника-одержувача вантажу

1. Отримано послуги з перевезення вантажу та включено їх до складу транспортно-заготівельних витрат або запасів

1000

20 (289)

631

2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

200

641

631

3. Сплачено за послуги з перевезень вантажу

1200

631

311

Наприклад, АТП "Авто-Люкс+" згідно із договором та на підставі заявки надало АТ "Омега" транспортні послуги з перевезення товарів з м. Харкова до м. Мюнхена (Німеччина) вартістю 24000 грн. без ПДВ. За даними подорожнього листа перевезення товарів здійснювалось частково по території України (40 %) та частково по закордонній території (60 %). Сума вартості перевезення товарів по території України для визначення суми податкових зобов'язань з ПДВ складає: 40 % х 24000 грн. = 9600 грн. Таким чином, автоперевізник повинен нараховувати податкові зобов'язання АТ "Омега" на 1920 грн. (9600 грн. х 20 %). Відображення в бухгалтерському обліку міжнародних перевезень вантажів наведено у табл. 11.2.

Таблиця 11.2

Відображення в бухгалтерському обліку надання послуг з міжнародних автоперевезень вантажів

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Надано замовникам послуги з перевезення вантажів (24000+1920)

25920

361

703

2. Відображено податкові зобов'язання з ПДВ (20 % від 9600 грн.)

1920

703

641

3. Отримано оплату за надані послуги з перевезення вантажу

25920

311

361

Здебільшого послуги з вантажних перевезень надають транспортно-експедиторські підприємства. Згідно з Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" це підприємницька діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів [31].

Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є:

клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором експедирування доручає перевезення вантажу до місця призначення;

експедитор – суб'єкт господарювання, який виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором. Експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договору; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, здрібнюванням, доопрацюванням, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження й відправлення вантажів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення й зберігання; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання; здійснюють страхування вантажів та своєю відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів та вантажів; забезпечують оптимізації руху матеріальних потоків від відправника вантажу до його одержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з транспортними організаціями; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають інші додаткові послуги, передбачені договором транспортного експедирування та ін.

Експедитор може самостійно виконувати послуги за договором (бути перевізником вантажу) або доручати їх виконання іншим. У взаємовідносинах з іншими особами експедитор діє від свого імені або від імені клієнта за рахунок клієнта.

Отримати ліцензію на здійснення транспортно-експедиторських послуг не потрібно.

Найбільш розповсюджену схему взаємодії основних учасників процесу експедирування наведено на рис. 11.1 [166].

Рис. 11.1. Схема взаємодії основних учасників процесу експедирування

На здійсненні послуг транспортного експедирування укладається договір у письмовій формі. У ньому зазначаються відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид і найменування вантажу; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін; розмір плати експедиторові; порядок розрахунків; пункти відправлення й призначення вантажу; порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк виконання договору; інші умови, які за заявою хоча б однієї зі сторін повинні бути погоджені.

Під час підписання договору транспортного експедирування в певні в ньому строки клієнт повинен надати експедиторові:

доручення, якщо в цьому є необхідність;

документи й іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення (ліцензії, ветеринарні, санітарні сертифікати й сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорта, декларації, наявність яких вимагають правила перевезення таких вантажів);

іншу інформацію для виконання експедитором обов'язків за договором.

Після надання комплексу послуг, передбачених договором транспортного експедирування, експедитор складає акт про виконані послуги, відмічає на транспортних або інших документах про завершення перевезення.

Крім того, клієнтові необхідно надати докази витрат експедитора (копії рахунків, накладних, актів, виданих органами влади або суб'єктами господарювання, які залучали до виконанню договору транспортного експедирування, копії товарно-транспортних документів).

При наданні транспортно-експедиторських послуг у експедитора дохід збільшується лише на суму винагороди за надані послуги на дату підписання акту про виконані роботи. У разі, коли частину послуг за договором транспортного експедирування експедитор виконує самостійно, то вони оподатковуються як надані послуги.

Отриманий від клієнта вантаж експедитор оприбутковує на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".

Наприклад, АТ "Герда" займається наданням транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів. АТ "Лілія" скористалося послугами АТ "Герда" на доставку вантажу вартістю 20000 грн. Договором транспортного експедирування передбачено, що замовник перераховує експедитору аванс у розмірі 3300 грн., у т.ч. ПДВ – 550 грн. Винагороду експедитору замовник сплачує після надання послуг у розмірі 900 грн., у т.ч. ПДВ – 150 грн. Для здійснення перевезення вантажу АТ "Герда" уклала договори на автоперевезення та зберігання зі сторонніми організаціями вартістю 2400 грн. (у т.ч. ПДВ – 400 грн.) та 900 грн. (у т.ч. ПДВ – 150 грн.) відповідно. Відображення в бухгалтерському обліку надання транспортно-експедиторських послуг наведено у табл. 11.3.

Таблиця 11.3

Кореспонденція рахунків з обліку надання транспортно-експедиторських послуг

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Отримано від замовника вантаж

20000

023

-

2. Отримано грошові кошти від замовника для виконання доручення

3300

311

685

3. Сплачено послуги автоперевізника

2400

377

311

4. Відображено податковий кредит з ПДВ

400

641

644

5. Сплачено за послуги зі зберігання

900

377

311

6. Відображено податковий кредит з ПДВ

150

641

644

7. Підписано акт надання транспортно-експедиторських послуг

900

361

703

8. Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ

150

703

641

9. Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ з вартості послуг третіх осіб

550

644

641

10. Проведено взаємозалік заборгованостей

3300

685

377

11. Отримано суму винагороди за транспортно-експедиторські послуги

900

311

361

12. Списано з позабалансового рахунку вантаж замовника

20000

-

023

У податковому обліку до валових доходів експедитора можна віднести тільки надання власних послуг, ні отримання грошей від замовника на виконання доручення з перевезень, ні оплата послуг третіх осіб не відображаються у податковому обліку.

Порядок оподаткування ПДВ залежить від виду експедиторських послуг (внутрішні перевезення по Україні, експорт, імпорт чи транзитні перевезення).


11.2. Облік надання послуг з пасажирських перевезень

Відповідно до Закону "Про автотранспорт" автомобільний перевізник, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, може на договірних умовах звертатися до послуг автостанцій [6]. Це є необхідністю, бо за законом відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності – із зупинок, передбачених розкладом руху.

Власники автостанцій укладають договір з автомобільним перевізником тільки за наявності в нього договору з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування чи їх дозволу на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію.

Предметом договору автомобільного перевізника з власниками автостанцій є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів. Порядок й умови надання пасажирам транспортних послуг регламентовано Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою КМУ від 18.02.97 р. № 176 зі змінами та доповненнями [58] та Порядком та умовами організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.01.98 р. № 21 зі змінами та доповненнями [248].  

Автостанції надають пасажирам послуги, пов'язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, – послуги, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.

До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, належать:

продаж квитків;

користування приміщеннями для очікування поїздки, облаштованими місцями для сидіння;

можливість користування громадськими вбиральнями;

інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки [6].

До обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать:

продаж квитків;

організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ;

інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті [6].

Згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту до обов'язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, також належать:

контроль спорядження та санітарного стану автобуса;

організація побутового обслуговування водіїв;

організація посадки пасажирів до автобуса;

регулювання руху автобусів;

надання місць для відстою автобусів на території автостанції;

користування кімнатою короткострокового відпочинку [58].

За надання обов'язкових послуг автостанцій з осіб, які купують проїзні квитки, стягують автостанційний збір, що входить до вартості квитка. Розмір автостанційного збору визначається калькуляцією пов'язаних з наданням цих послуг витрат та кількістю пасажирів, які ними скористалися, але не може бути більшим за граничний рівень. Державне регулювання автостанційного збору та встановлення його граничного рівня, зборів за додаткові послуги автостанції та плати автоперевізників здійснюються відповідно до законодавства.

Додаткові послуги автостанцій, крім послуг кімнати матері і дитини, пасажирам надаються за плату. До таких послуг відносяться: попередній продаж квитків; бронювання місць; замовлення квитків за телефоном; замовлення таксі; замовлення автобусу; переоформлення квитків; зберігання багажу та ручної поклажі; замовлення квитків для поїздки з іншого міста; відпочинок в готелі автостанції; отримання інформації у довідковому бюро; доставка квитків додому [58].

Перелік додатковий послуг автостанції визначається її класом та вноситься до статуту (положення).

Відповідно до добової кількості відправлень автобусів автостанції поділяються на п'ять класів (табл. 11.4).

Таблиця 11.4

Поділ автостанцій на класи

Добова кількість відправлень автобусів

Клас автостанції

До 30 включно

п'ятий

Від 30 до 70 включно

четвертий

Від 70 до 120 включно

третій

Від 120 до 150 включно

другий

Більше 150

перший

Автостанції повинні мати наступні закриті й відповідно обладнані приміщення:

автостанція п'ятого класу – одну квиткову касу й суспільні вбиральні;

автостанція четвертого класу – одну квиткову касу, закрите тепле приміщення для пасажирів, суспільні вбиральні;

автостанція третього класу – декілька квиткових кас, операційний зал (зала очікування), кабінет начальника автостанції, диспетчерську, кімнату для короткострокового відпочинку водіїв, службове приміщення для працівників автостанції, камеру схову багажу й ручної поклажі, суспільні вбиральні;

автостанція другого класу – приміщення, яке є обов'язковими для автостанції третього класу, а також окремий зал для пасажирів, що очікують поїздки, довідкове бюро, кімнату матері й дитини, буфет;

автостанція першого класу – основний будинок у два й більше поверхи із приміщеннями, які є обов'язковими для автостанції другого класу, а також пункт медичної допомоги, приміщення для централізованого продажу квитків, приміщення для відділення засобів зв'язку, кімнату чергового працівника міліції, кімнати для тривалого відпочинку водіїв і пасажирів, приміщення для кафе або ресторану з комплексом допоміжних і складських приміщень (замість приміщення для буфета).

Присвоєння класу автостанції здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська й Севастопольська міські держадміністрації.

Для організації безпечного руху транспорту й пішоходів на автостанції повинні бути здійснені: відповідне розташування дорожніх знаків, світлофорів і візуальної інформації; розмітка проїзної частини й площадки межрейсового відстою автобусів; пішохідні переходи, зупинки і стоянки міського транспорту.

Перони відправлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечити найкоротший шлях пасажирів з приміщень автостанції до автобусу. Зони очікування біля перонів відправлення повинні бути шириною не менш 2,5 метрів. Перони повинні обладнатися навісами для вкриття пасажирів під час посадки й висадки, а також на шляху проходження їх від будинку автостанції до дверей автобуса. Платформи на перонах повинні мати піднесення над проїзною частиною не менш 25 сантиметрів.

Надання послуг автостанціями населенню, пасажирам і перевізникам повинне організовуватися відповідно до технологічного процесу.

Візуальна інформація на автостанції включає:

зовні будинку: найменування-вивіску автостанції (автовокзалу) з інформацією біля входу про власника й режим роботи; трафарети на платформах перону із вказівкою їх номерів і часу відправлення й прибуття автобусів;

усередині будинку: план автостанції; станційний розклад руху; схему автобусних маршрутів; таблицю вартості проїзду й перевезення багажу; відповідний витяг з дійсних Правил; інформацію про державні органи, що здійснюють захист прав споживачів; інформацію про страхові органи, що здійснюють обов'язкове страхування пасажирів, вантажу, і умовах страхування; перелік категорій населення, які мають право придбання квитків позачергово; перелік категорій громадян, які мають пільги з оплати за проїзд; схему розташування й нумерацію місць в автобусах; план евакуації громадян і майна автостанції на випадок надзвичайної ситуації; відомості по безпеці дорожнього руху; перелік послуг, які надаються автостанцією; номера телефонів, за якими здійснюється бронювання місць і замовлення квитків; відомості про розташування приміщень автостанції й режим їх роботи; графічні умовні знаки – символи (піктограми), що стосуються обслуговування громадян.

Громадяни на автостанції повинні одержувати чітку, лаконічну й вичерпну інформацію через систему голосного зв'язку.

Власники автостанцій несуть відповідальність за якість та безпеку послуг, що надаються автостанціями пасажирам та автомобільним перевізникам, технічний стан та санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд, обладнання та території автостанції.

При здійсненні поїздки пасажир зобов'язаний:

мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а при наявності права на пільги з оплати проїзду – відповідне посвідчення. Особи, які користуються пільгами при здійсненні оплати поїздки міжміськими маршрутами, звертаються у квиткову касу автостанції для внесення відповідної оцінки в касову відомість і одержання безкоштовного квитка, а у випадку відсутності квиткової каси – до водія;

займати зазначене у квитку місце, зберігати квиток до кінця поїздки й пред'являти в розгорнутому виді на вимогу осіб, що мають право контролю (квиток дає право на відшкодування збитків у разі автомобільної аварії, бо його наявність підтверджує страхування пасажира від нещасних випадків під час поїздки);

дотримувати вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту і не порушувати громадський порядок;

здійснювати посадку (висадження) тільки після зупинки автобуса;

заздалегідь подати сигнал водієві відповідним дзвінком або усно у випадку виходу на зупинці "На вимогу";

у випадку дорожньо-транспортної аварії надати можливу допомогу потерпілим і сповістити про це в органи міліції;

повідомити водієві про виявлені забуті речі, документи й цінності.

Пасажир має право на:

безпечне і якісне перевезення;

висування вимог до перевізника щодо виконання їм умов договору перевезення;

безкоштовний провіз однієї дитини дошкільного віку без надання йому окремого місця;

безкоштовний провіз ручної поклажі;

перевезення із собою собаки в наморднику й з повідцем за плату відповідно до тарифу, дрібних звірів і птахів у клітках;

перевезення в автобусах, не обладнаних багажним відсіком, багажу в кількості одного місця, а при наявності багажного відсіку – у кількості двох місць із оплатою відповідно до тарифу;

оголошення цінності багажу, поклажі;

одержання від перевізника, водія, на зупинках, автостанціях інформації про послуги автомобільного транспорту загального користування;

компенсацію заподіяного йому шкоди.

Право входу в автобус позачергово мають: вагітні жінки; інваліди; пасажири з дітьми дошкільного віку; громадяни похилого віку. Для зазначених категорій пасажирів у передній частині салонів автобусів міських і приміських маршрутів приділяються місця. Інші пасажири можуть користуватися цими місцями тільки при відсутності в салоні пасажирів зазначених категорій.

Пасажирові може бути відмовлено в перевезенні: у випадку відсутності вільних місць або відмови придбати квиток на проїзд в автобусі; якщо він порушує громадський порядок; якщо своїм багажем, ручною поклажею або одягом він може забруднити транспортний засіб або одяг інших пасажирів, а також якщо він намагається перевезти заборонені для перевезення багаж, ручну поклажу й інші речі.

Пасажир не має права: під час руху відволікати увагу водія від управління автобусом; відкривати двері автобуса до повної його зупинки; перешкоджати закриттю дверей; здійснювати поїздку автобусом без оплати її вартості; робити виправлення у квитку й передавати його іншому пасажирові; перевозити багаж і ручну поклажу на сидінні; користуватися аварійним устаткуванням автобуса без потреби; порушувати громадський порядок; палити в салоні автобуса.

Пасажирський перевізник зобов'язаний:

забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт;

забезпечувати проведення контролю стану здоров'я водіїв;

мати паспорт маршруту для здійснення перевезень;

ознайомити водія з паспортом маршруту, перед поїздкою забезпечити його схемою маршруту, розкладом руху, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), подорожнім листом, книгою обліку розрахункових операцій, дозволом замовника на перевезення й реєстраційні документи на транспортний засіб;

містити автомобільні транспортні засоби в належному технічному й санітарному стані, забезпечувати їх своєчасну подачу для посадки пасажирів і відправлення;

забезпечити пасажирам безпечну, зручну поїздку й збереження й доставку багажу, поклажі відповідно до договору перевезення й затвердженому розкладу руху;

забезпечити проїзд пасажирів до місця призначення по маршруті без додаткових витрат пасажирів у випадку припинення поїздки через технічну несправність автомобільного транспортного засобу;

здійснювати перевезення громадян, яким законодавством надані пільги з оплати за проїзд;

запропонувати пасажирові додаткові послуги;

організувати попередній продаж квитків;

компенсувати шкоду, заподіяну здоров'ю й майну пасажира;

здійснювати обов'язкове страхування пасажирів, багажу, вантажу відповідно до законодавства.

Водій автобуса, що виконує перевезення пасажирів, зобов'язаний: мати посвідчення водія категорії Д; перед виїздом на маршрут пройти медичний огляд; дотримувати встановленого режиму праці й відпочинку; мати із собою й пред'являти для перевірки вповноваженим посадовим особам документи на перевезення; бути охайно одягненим, чемно поводитися з пасажирами; дотримувати встановленого маршруту й розкладу руху автобуса; починати посадку пасажирів на кінцевій зупинці приміського маршруту не пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, а міжміського маршруту – за 15 хвилин; під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршрутах перевіряти наявність квитків на проїзд і перевезення багажу; на зупинках, передбачених розкладом руху, приймати, розміщати й видавати багаж; стежити за дотриманням пасажирами вимог правил надання послуг; повідомляти назви зупинок і час стоянки на них; продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса; висадити пасажирів у відведеному для цього місці під час заправлення автобуса пальним; вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у випадку виникнення перешкоди для руху на маршруті (туман, ожеледь і т.п.), що не дає можливості продовжити поїздку, а також у випадку змушеної зупинки автобуса на залізничному переїзді; зупиняти автобус за сигналом контролера, виконувати його вказівки й допомагати в здійсненні контролю; під час роботи на маршруті дотримуватися вимог Правил дорожнього руху, Правил технічної експлуатації автобуса, Правил надання послуг, посадової інструкції й виконувати вказівки диспетчера; у випадку відставання пасажира від автобусу на шляху проходження забезпечити схоронність його ручної поклажі, багажу.

Водієві автобуса забороняється: починати рух до повного закриття дверей і відкривати їх до повної зупинки автобуса; змінювати маршрут і розклад руху; розмовляти з пасажирами, їсти, пити, палити під час руху автобуса; продавати пасажирам квитки під час управління автобусом.

Водій має право: вимагати від пасажирів дотримання вимог правил поведінки під час поїздки; не допускати до поїздки пасажирів, які не мають квитків, порушують громадський порядок у салоні автобуса, бруднять його, інших пасажирів або їх речі; не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квиток; під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршруті перевіряти наявність квитків на проїзд і перевезення багажу.

Первинними документами з обліку пасажирських перевезень автобусами є: подорожній лист автобуса однозмінний (ф. № 1-АП) та багатозмінний (ф. № 2-АП), замовлення на перевезення пасажирів автобусом (ф. № 11), листок регулярності руху автобуса (ф. № 3-АП), книга обліку подорожніх листів у диспетчерів (ф. № 1-БСО), особова картка автомобіля (автопричепа) (ф. № 6-ПС), акт приймання-передачі автомобіля (ф. № 28-АПС); з обліку пасажирських перевезень таксі: подорожній лист легкового автомобіля – таксі (ф. № 1-ТС), наряд-довідка (до подорожнього листа таксі) (ф. № 5-ТС), формуляр на таксометр (ф. № 31-АПС), акт на списання таксометрів (ф. № 35-АПС).

Нормативними документами затверджені типові форми бланків квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу автотранспортом і Тарифні зони перевезення пасажирів автотранспортом на приміських маршрутах.

У автоперевізника облік бланків квитків за номінальною вартістю ведеться на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку", що поділяється на субрахунки: 081 "Бланки квитків на складі", 082 "Бланки квитків у підготовці", 083 "Бланки квитків для реалізації", 084 "Бланки квитків, що залишилися нереалізованими й підлягають знищенню".

Аналітичний облік квитків на рахунку 08 "Бланки суворого обліку" ведеться за матеріально відповідальними і підзвітними особами за повною (номінальною) вартістю. Облік квитків на складі ведеться за їх кількістю й повною вартістю.

Також у автоперевізника квитки повинні обліковуватися як бланк за фактичною собівартістю придбання на субрахунку 209 "Інші матеріали" з наступним списання у дебет рахунку 23 "Виробництво".

У бухгалтерському обліку автостанцій квитки відображаються на позабалансовому субрахунку 083 "Бланки квитків для реалізації".

Облік доходів від реалізації послуг автотранспорту відображається на субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

У бухгалтерському обліку автостанцій доход буде визнаватися на всю суму послуг (з урахуванням вартості квитків), а витрати – на суму, що відноситься до собівартості послуг, у тому числі й вартості транспортних послуг автоперевізника (фактична вартість реалізованих квитків). АТП за договором може розраховуватися за послуги автостанції як грошовими коштами, так і шляхом взаємозаліку з доплатою різниці грошовими коштами.

Наприклад, автостанція надає послуги автоперевізнику з реалізації квитків на суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ – 200 грн. Інші послуги автостанції складають 8 % від суми реалізації квитків (у т.ч. ПДВ). Собівартість перевезення пасажирів склала 880 грн. Відображення в бухгалтерському обліку автоперевізника та автостанції надання послуг з перевезення пасажирів та розрахунків між собою наведено у табл. 11.5.

Таблиця 11.5

Відображення в бухгалтерському обліку надання послуг з перевезення пасажирів та розрахунків між собою у автоперевізника та автостанції

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

У автостанції

1. Відображено реалізацію квитків пасажирам

1200

301

703

2. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

200

703

641

3. З каси грошові кошти здано на поточний рахунок

1200

311

301

4. Підписано акт з автоперевізником про виконання транспортних послуг на суму реалізованих квитків

1000

903

631

5. Відображено податковий кредит з ПДВ

200

641

631

6. Сплачено автоперевізнику за надані послуги

1200

631

311

Закінчення таблиці 11.5

1

2

3

4

7. Підписано акт виконаних робіт з надання інших послуг автостанції авто перевізнику (8 % від 1200 грн.)

96

361

703

8. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

16

703

641

9. Перераховано автостанції від автоперевізника за надані послуги

96

311

361

10. Списано доходи на фінансовий результат

1080

703

791

11. Списано витрати на фінансовий результат

1000

791

903

У автоперевізника

1. Підписано акт виконаних робіт автостанції з реалізації квитків

1200

361

703

2. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

200

703

641

3. Списано собівартість транспортних послуг

880

903

23

4. Підписано акт виконаних послуг автостанції

80

93

685

5. Відображено податковий кредит з ПДВ

16

641

685

6. Перераховано грошові кошти за послуги автостанції

96

685

311

7. Отримано оплату автостанції за реалізовані квитки

1200

311

361

8. Списано доходи на фінансовий результат

1000

703

791

9. Списано витрати на фінансовий результат

960

791

903, 93

Відображення в обліку автоперевізника та автостанції надання послуг з перевезення пасажирів та розрахунків між собою шляхом взаємозаліку наведено у табл. 11.6.

Таблиця 11.6

Відображення в бухгалтерському обліку надання послуг з перевезення пасажирів та розрахунків між собою шляхом взаємозаліку у автоперевізника та автостанції

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

У автостанції

1. Відображено реалізацію квитків пасажирам

1200

301

703

2. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

200

703

641

Закінчення таблиці 11.6

1

2

3

4

3. З каси грошові кошти здано на поточний рахунок

1200

311

301

4. Підписано акт виконаних робіт з надання послуг автостанції авто перевізнику

96

361

703

5. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

16

703

641

6. Підписано акт з автоперевізником про виконання транспортних послуг на суму реалізованих квитків

1000

903

631

7. Відображено податковий кредит з ПДВ

200

641

631

8. Відображено взаємозалік за договором

96

631

361

9. Сплачено автоперевізнику за надані послуги (1200-96)

1104

631

311

10. Списано доходи на фінансовий результат

1080

703

791

11. Списано витрати на фінансовий результат

1000

791

903

У автоперевізника

1. Підписано акт виконаних робіт автостанції з реалізації квитків

1200

361

703

2. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ

200

703

641

3. Списано собівартість транспортних послуг

880

903

23

4. Підписано акт виконаних послуг автостанції

80

93

685

5. Відображено податковий кредит з ПДВ

16

641

685

6. Відображено взаємозалік за договором

96

685

361

7. Отримано оплату автостанції за реалізовані квитки (1200-96)

1104

311

361

8. Списано доходи на фінансовий результат

1000

703

791

9. Списано витрати на фінансовий результат

960

791

903, 93

Облік обороту квитків, що перебувають під звітом касирів квиткових кас, ведеться бухгалтерією в грошовому вираженні за кожним касиром або бригадою, а під звітом підзвітних осіб – у грошовому вираженні однією сумою з наступною розшифровкою старшим квитковим касиром обороту квитків за кожною підзвітною особою на підставі особового рахунка. Розшифровка здається в бухгалтерію, де перевіряється; результат звіряється із сумарним обліком квитків за всіма підзвітними особами.

Щомісяця бухгалтерією проводиться й документально оформлюється звірення доходу від продажу квитків з даними обліку.

Особливістю первинного обліку операції продажу квитків пасажирам на проїзд є те, що первинний документ (квиток на проїзд) видається пасажиру. У автостанції тільки залишається копія квитка у формі фіскального чека у РРО каси автостанції. На підставі чеків касир автостанції складає Відомість продажу квитків, що є групувальним реєстром аналітичного обліку. Для перевізника такі відомості є первинним документом.

На автостанції також складаються такі групувальні відомості: "Реєстр відомостей продажу квитків", "Доходи перевізників пасажирів за добу", "Доходи перевізників пасажирів за місяць", "Розшифровка повернень квитків після відправлення автобуса", "Зведений звіт касира", "Розшифровка власних доходів" та "Перевезення пасажирів на автобусах перевізника".

Відомість "Реєстр відомостей продажу квитків" складається за кожним перевізником підсумком за кожний день. Дані про дохід групуються за видами надходжень: готівка, безготівкові розрахунки, військові вимоги, а також за видами тарифів з відокремленням страхового збору та ПДВ.

Відомість "Доходи перевізників пасажирів за добу" складається за всіма перевізниками за кожний день. Загальну виручку за проїзд поділяють на плату за проїзд і за перевезення багажу.

У відомості "Доходи перевізників пасажирів за місяць" доходи групуються за кожним перевізником. Відомість подається перевізникові як підтвердження обсягів виконаних перевезень за звітний місяць. На підставі цієї відомості за місяць складається акт прийому-передачі виконаних послуг.

У відомості "Розшифровка повернень квитків після відправлення автобуса" за кожний день вказуються всі повернені квитки (номер рейса, час відправлення, номер відомості, номер квитка, станція призначення, тариф, страхова сума, ПДВ).

У відомості "Зведений звіт касира" вказується залишок коштів на початок дня в підзвіті касира, сума продажу квитків, сума інкасової виручки, залишок коштів на кінець дня.

У відомості "Розшифровка власних доходів" у розрізі касирів автостанції за кожну добу та за місяць відображаються доходи автостанції як від надання послуг перевізникам, так і від надання додаткових послуг пасажирам.

У відомості "Перевезення пасажирів на автобусах перевізника" відображається належна кожному перевізнику виручка за місяць у розрізі всіх автостанцій області, що продавали квитки даного автоперевізника. На підставі цієї відомості АТП відображає в обліку доходи від автопослуг у повному обсязі.

11.3. Облік доходів та витрат діяльності автотранспортних підприємств

В бухгалтерському обліку доходи від реалізації послуг в АТП відображаються на субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" (визначення доходів АТП з перевезення вантажів та пасажирів розкрито раніше).

Для цілей планування, ведення обліку й калькулювання собівартості робіт в АТП застосовуються Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.01 р. № 65 [192].

Собівартість перевезень (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою й здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення [192].

Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

З метою правильної організації планування, обліку, калькулювання й аналізу собівартості перевезень витрати на перевезення (роботи, послуги) класифікують за місцем виникнення; за видами витрат за економічними елементами та статтями калькуляції, за способами віднесення на собівартість перевезень; за ступенем впливу обсягів перевезень на рівень витрат; за складом; за звітними періодами; за доцільністю.

У виробничу собівартість перевезень включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати [192].

До статті "Прямі матеріальні витрати" включається вартість паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів (включаючи транспортно-заготівельні витрати), фактично використаних безпосередньо на здійснення перевезень. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається до собівартості окремих об'єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно вартості витраченого пального.

До статті "Прямі витрати на оплату праці" включаються всі витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати працівників, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням перевезень. Якщо пряме віднесення витрат на оплату праці до собівартості окремих видів перевезень ускладнено, вони розподіляються виходячи з питомої ваги даного виду перевезень у структурі доходів підприємства.

Стаття "Інші прямі витрати" містить у собі відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, відрахування на додаткове пенсійне соціальне страхування в передбачених законодавством випадках, інші загальнообов'язкові збори й відрахування на соціальні заходи. Також до неї включаються: суми амортизаційних відрахувань необоротних активів; витрати на всі види ремонту, технічного огляду та технічного обслуговування рухомого складу (вартість запчастин, інших запасів, що використовуються для ремонту власними підрозділами, зарплата ремонтників); вартість ремонтних послуг сторонніх організацій; витрати на страхування транспортних засобів у випадку їх ремонту за кордоном; вартість матеріалів з оснащення пасажирських салонів та ін.

Амортизаційні відрахування за транспортними засобами, які експлуатувалися при здійсненні декількох видів перевезень (робіт, послуг), розподіляються між об'єктами калькулювання пропорційно обсягам перевезень (робіт, послуг).

Витрати на технічне обслуговування й поточний ремонт рухомого складу, безпосередньо зайнятого на певному виді перевезень (робіт, послуг), включаються до собівартості за прямою ознакою.

Якщо витрати на технічне обслуговування й поточний ремонт або окремі їх елементи віднести до певних видів перевезень (робіт, послуг) неможливо, їх розподіляють:

відповідно до питомої ваги планової суми витрат на технічне обслуговування й ремонт у загальній сумі планової собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг);

виходячи з питомої ваги даного виду перевезень (робіт, послуг) у структурі доходів підприємства;

виходячи із планової трудомісткості ремонтних робіт.

Загальновиробничі витрати включають: витрати з утримання апарата управління виробничим процесом, амортизацію необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання, експлуатацію, капітальний та поточний ремонт, страхування необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва; витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на охорону праці, техніку безпеки, виробничу санітарію й охорону навколишнього середовища; податки, збори й інші платежі; інші витрати.

Фактична сума загальновиробничих витрат транспортних підприємств щомісяця розподіляється між:

основним виробництвом з подальшим розподілом між видами перевезень;

допоміжним виробництвом у частині робіт, призначених для потреб власного капітального будівництва, непромислових господарств, а також для реалізації;

обслуговуючими виробництвами;

капітальним будівництвом, що ведеться господарським способом.

Залежно від видів виконуваних перевезень (робіт, послуг), технічного оснащення рухомого складу й інших умов загальновиробничі витрати, віднесені до основного виробництва, розподіляються між видами перевезень за одним з методів:

пропорційно заробітній платі основних працівників;

відповідно до питомої ваги планової суми загальногосподарських витрат у загальній сумі планової собівартості окремих видів перевезень;

на 1 гривню фактичних доходів за окремими видами перевезень;

пропорційно сумі витрат за іншими калькуляційними статтями;

пропорційно кількості автомобілів в АТП.

До статті калькуляції "Автомобільні шини" включаються всі витрати, пов'язані з експлуатацією автомобільних шин. Якщо автомобіль здійснював кілька видів перевезень, то витрати, пов'язані з експлуатацією встановлених на ньому шин, розподіляються між об'єктами калькулювання пропорційно обсягу перевезень.

Облік та калькулювання фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюється з використанням нормативного, стандарт-костінгу, позаказного методів або простим підрахунком витрат [192].

Основними елементами нормативного методу є облік витрат на виконання окремих видів перевезень за діючими нормами, облік відхилень від норм і облік зміни норм.

Протягом звітного періоду підприємство повинне забезпечувати постійність обраних методів розподілу непрямих витрат.

Основними завданнями нормативного методу є своєчасне попередження нераціональної витрати матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства, сприяння виявленню резервів зниження собівартості перевезень, оперативне управління формуванням витрат виробництва.

Зведений облік витрат на експлуатацію рухомого складу, його обслуговування й ремонт при нормативному методі ведеться за статтями витрат у розрізі окремих видів перевезень (робіт, послуг) з виявленням і урахуванням відхилень від норм за кожним з показників.

Нормативи витрат повинні розроблятися з урахуванням особливостей і конкретних умов діяльності підприємства, окремо для кожного виробничого підрозділу, що необхідно для своєчасного виявлення відхилень, аналізу їх причин, внесення змін у нормативи.

Відхиленням від норм уважаються як перевитрати, так і економія матеріальних, трудових та інших витрат (у тому числі обумовлених заміною матеріалів і запчастин, оплатою непередбачених технологічним процесом робіт).

Для обчислення фактичної собівартості перевезень у випадку застосування нормативного методу обліку основою є нормативна калькуляція. Фактична собівартість перевезень обчислюється шляхом добавлення до нормативної собівартості або вирахування з неї виявлених у звітному періоді відхилень від норм і зміни норм.

Фактичні витрати, які перевищують нормативні, не включаються у витрати, якщо такі перевитрати пов'язані зі зловживаннями, нестачами, крадіжками, нетехнологічним використанням і порушенням правил зберігання.

Позаказний метод обліку витрат і калькулювання собівартості передбачає відособлений облік витрат за кожним з видів перевезень (робіт, послуг) у  розрізі статей витрат.

Об'єктом обліку й калькулювання при застосуванні цього методу є окремі види перевезень (робіт, послуг), а калькуляційними одиницями – відповідні одиниці їх виміру.

Собівартість перевезень, тобто сума витрат, що доводиться на калькуляційну одиницю, визначається шляхом розподілу суми фактичних витрат за кожним об'єктом калькулювання на відповідний обсяг виконаних перевезень.

У якості узагальнюючої калькуляційної одиниці транспортної роботи використовується показник суми витрат, який приходиться на одну гривню отриманих підприємством доходів.

У зведеному обліку витрати групуються за видами перевезень та структурними підрозділами. Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі узагальнених даних, отриманих у результаті обробки первинної документації.

На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної собівартості, які використовуються для контролю за виконанням плану собівартості як окремих видів, так і всього обсягу перевезень. Звітні калькуляції складаються на всі здійснені підприємством види перевезень.

Всі витрати підприємства збираються на окремому субрахунку рахунку 23 "Виробництво" з наступним розподілом за напрямках витрат. Списання витрат за автотранспортом відображається наприкінці місяця наступними бухгалтерськими записами (табл. 11.7).

АТП для перевезення пільгового контингенту виділяються субсидії на покриття збитків, що не повертають та спрямовують тільки на поточні цілі одержувача бюджетних коштів.

Якщо перевізнику, що здійснює пільгові перевезення, надаються субсидії на покриття збитків, то такий перевізник повинен мати статус одержувача бюджетних коштів, а бюджетні асигнування повинні виділятися йому за КЕКВ 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Таблиця 11.7

Відображення у бухгалтерському обліку списання витрат

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Списано витрати, пов'язані з експлуатацією легкового автомобіля на адміністративні витрати

92

23

Списано транспортні витрати з доставки запасів

20-28

23

Списано витрати за транспортними послугами

903

23

Списано транспортні витрати зі збуту продукції

93

23

Для одержання субсидії АТП необхідно розрахувати кількість пільговиків, яким було надано послуги. Це можна зробити як відслідковуючи кількість пільговиків у транспортному засобі за місяць, так і на підставі Інструкції про порядок обліку пасажирів, які перевозяться громадським транспортом на маршрутах [132].

У бухгалтерському обліку субсидії держави в АТП відображаються на рахунку 48 "Цільове фінансування".

Відповідно до П(С)БО 15 "Дохід" цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), які понесло підприємство визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. Отримання грошей на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства відображається проводкою: Дт 311 "Грошові кошти на поточному рахунку у національній валюті" Кт 48 "Цільове фінансування". На практиці дохід від субсидій відображається разом з операцією отримання грошей.

Наприклад, АТП 3472 належить 10 мікроавтобусів пасажиромісткістю 15 осіб. Тариф на перевезення по місту складає 1,15 грн. Кількість рейсів у день – 10; кількість робочих днів у звітному місяці – 30. Коефіцієнт співвідношення кількості пасажирів, які мають пільги на безкоштовний проїзд, та пасажирів, які сплачують за проїзд, складає 0,0. Дохід за звітний місяць склав 43450 грн. АТП 3472 користується пільгами з ПДВ. Фактична собівартість наданих послуг складає за звітний місяць 45000 грн.

Сума дотації з перевезення пільгових категорій пасажирів складає 43450 грн. х 0,07 = 3041,50 грн.

Відображення у бухгалтерському обліку отримання дотацій на перевезення пільгових категорій пасажирів та відшкодування збитків автоперевізника наведено у табл. 11.8.

Таблиця 11.8

Відображення в бухгалтерському обліку отримання дотацій на перевезення пільгових категорій пасажирів та відшкодування збитків автоперевізника

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Списано фактичну собівартість перевезення пасажирів

45000

903

23

2. Отримано дохід від надання послуг з перевезення пасажирів

43450

301

703

3. Нараховано дотацію на перевезення пільгових категорій пасажирів

3041,50

48

718

4. Отримано дотацію на перевезення пільгових категорій пасажирів

3041,50

311

48

5. Списано витрати на фінансовий результат

45000

791

903

6. Списано доходи на фінансовий результат

46491,5

703, 718

791

У податковому обліку субсидію повністю включають до складу валового доходу.

11.4. Особливості оподаткування на автотранспортних підприємствах

З 1 січня 2007 року діють внесені зміни та доповнення до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 21.12.2000 р. № 1963-ХІІ [26]. Цим Законом встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об'єктами оподаткування є: трактори (колісні), крім гусеничних; тільки сідельні тягачі; автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія; автомобілі легкові; автомобілі вантажні; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів (крім пожежних і швидкої допомоги); мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних); човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних); інші човни (крім спортивних).

Податок з власників транспортних засобів сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів обласних бюджетів, які 85 % спрямовують на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15 % – до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт та утримання вулиць у населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення.

З 1 січня 2007 року ставки податку з власників транспортних засобів встановлено окремо для транспортних засобів, які вперше реєструють в Україні, та вже зареєстрованих. Тобто, якщо автомобіль зареєстровано в Україні, то, навіть при зміні власника, ставки не змінюються. Згідно з законом, ставки податку з власників транспортних засобів збільшуються в залежності від віку транспортного засобу. Але на сьогоднішній момент згідно з Законом України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" від 06.07.05 р. № 2739-ІV забороняється ввозити на територію України автомобілі старші 8 років [11].

Пільги з плати податку з власників транспортних засобів не поширюються при першій реєстрації автомобіля в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Серед юридичних осіб від сплати податку звільняються: особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, – за трактори колісні, крім сідельних тягачів, та вантажні автомобілі.

Серед фізичних осіб від сплати податку звільняються: чорнобильці І та ІІ категорії, ветерани війни: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни; громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно.

Органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень мають право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право управління транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного вантажного автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами – перед реєстрацією (перереєстрацією) транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд;

юридичними особами – щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією за рік незалежно від місяця їх придбання.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів проводиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів.

Слід звернути увагу, що з 1 січня 2007 року транспортні засоби, що ввозяться громадянами в Україну як спадщина, підлягають тимчасовій постановці на облік в уповноважених державних органах на термін до трьох років з оформленням документів на право тимчасової експлуатації таких транспортних засобів без права відчуження та/або передачі в користування іншим особам зі сплатою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Розрахунок податку з власників транспортних засобів подають до податкової інспекції за місцем реєстрації транспортного засобу в паперовій або електронній формі [26].

Розрахунок подають протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року. Якщо останній день строку подання документа припадає на вихідний день, то останнім днем вважають наступний за вихідним робочий день.

Розрахунок також можна відправити поштою з повідомленням про вручення, та це слід зробити не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну подання документа.

Форму розрахунку податку з власників транспортних засобів наведено в Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу державної податкової служби, затвердженому наказом ДПАУ від 17.09.01 р. № 373 [244].

За наведеною формою юридичні особи можуть звітувати за податком з власників транспортних засобів: на рік, при купівлі чи продажу транспортного засобу, а також уточнити раніше задекларовані дані.

Загальну суму податку розбивають на чотири рівні частини (25 % суми підсумкового рядка) і показують у розрахунку за квартальними строками сплати. Указану суму податку, яка підлягає сплаті, округляють до гривень.

У кінці розрахунку необхідно поставити підписи керівника підприємства та головного бухгалтером із зазначенням їх прізвища, ім'я та по батькові, а також дати складання документа й скріпити печаткою підприємства.

Юридичні особи сплачують квартальну суму податку з власників транспортних засобів до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом [26, ст. 5].

Якщо протягом року підприємство придбало або продало транспортні засоби до податкового органу потрібно подати розрахунок податку з власників транспортних засобів. Особливості подання звітності, розміру податку та його сплати наведено у табл. 11.9 [75].

Таблиця 11.9

Особливості подання звітності, розміру податку та його сплати при придбанні або продажу транспортного засобу

Операція

Подання звітності

Розмір податку

Сплата

повторна реєстрація транспортного засобу в Україні або перереєстрація

протягом 10 днів після реєстрації подають розрахунок за придбані транспортні засоби

визначають суму податку за місяці, які залишилися до кінця року (у тому числі місяць реєстрації транспортного засобу)

перед реєстра-цією

зняття з реєстрації транспортного засобу

після зняття транспортного засобу із реєстрації подають уточнюючий розрахунок

перераховують податок за місяці, які залишилися до кінця року (починаючи з місяця, наступного за місяцем зняття з реєстрації)

припи-няється

При знаходженні помилки у раніше поданому розрахунку необхідно скласти уточнюючий розрахунок із виправленими показниками. Разом з уточнюючим розрахунком необхідно подати й довідку про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

У разі, коли помилка призвела до заниження податкових зобов'язань, необхідно сплатити штраф у розмірі 5 % недоплати [29].

Для того аби внести до бюджету суми недоплати і штрафу, платнику відведено 10 днів після дня подання уточнюючого розрахунку.

Коли ж через помилку виникла переплата, то за заявою платника зайво сплачену суму повертають йому або зараховують в рахунок майбутніх платежів. Проте заяву на повернення надміру сплаченого податку варто віддати податковій не пізніше 1095-го дня, наступного за днем переплати [29].

За кожне порушення щодо сплати податку з власників транспортних засобів згідно з Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та Кодексом України про адміністративні правопорушення визначена відповідальність (табл. 11.10) [5; 29; 64].

Таблиця 11.10

Відповідальність за порушення щодо сплати податку з власників транспортних засобів

з/п

Зміст порушення

Штраф

Підстава

1

2

3

4

Для підприємства

1

Порушення строків подання розрахунку

10 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян (170 грн.) за кожне неподання або затримку

[29, пп. 17.1.1]

Продовження таблиці 11.10

1

2

3

4

якщо податковий орган сам визначає суму податкових зобов'язань, то додають ще один, розмір якого складає 10 % суми податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, за кожний повний чи неповний місяць затримки розрахунку, але не більше 50 % суми такого зобов'язання і не менше 170 грн.

[29, пп. 17.1.2]

2

Заниження податкових зобов'язань, виявлене в ході документальної перевірки

10 % суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) за кожен рік, починаючи з податкового періоду, на який припадає недоплата, і закінчуючи періодом, в якому отримано податкове повідомлення від контролюючого органу. Цей штраф не може бути більше 50 % суми недоплати за весь строк такої недоплати незалежно від кількості минулих податкових періодів і не менше 170 грн.

[29, пп. 17.1.3]

3

Заниження податкового зобов'язання внаслідок арифметичних (методологічних) помилок в розрахунку, виявлених контролерами в ході камеральної перевірки

5 % сум донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 17 грн. сукупно за весь строк такої недоплати незалежно від того, скільки минуло податкових періодів

[29, пп. 17.1.4]

4

Несплата податку у встановлені строки

при затримці:

до 30 календарних днів, наступних за граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань, штраф становить 10 % погашеної суми податкового боргу;

від 31 до 90 календарних днів включно – 20 %;

понад 90 календарних днів – 50 %

[29, пп. 17.1.7]

пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок буде більшою. Пеню нараховують на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) за кожний календарний день прострочення сплати

[29, пп. 16.4.1]

Закінчення таблиці 11.10

1

2

3

4

Для посадових осіб підприємства                                                           

5

Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

від 85 до 170 грн. – за перше правопорушення;

від 170 до 255 грн. – за повторне протягом року

[5, ст. 163]

Відображення у бухгалтерському обліку нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів наведено у табл. 11.11.

Таблиця 11.11

Відображення у бухгалтерському обліку нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Нараховано податок з власників транспортних засобів за 1 квартал

92

641

Сплачено податок з власників транспортних засобів за 1 квартал

641

311

У податковому обліку на підставі пп. 5.2.5 Закону "Про прибуток" нараховану суму податку з власників транспортних засобів включають до складу валових витрат [18].

Платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб'єкти господарювання, які здійснюють на території України викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, тобто тих, хто використовує автотранспорт (підприємства, установи, організації всіх форм власності, їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи або розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни-підприємці) [133].

Збір за забруднення навколишнього природного середовища сплачують лише за паливо, спалене на території України.

Об'єкт обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища за автомобілі – обсяги фактично використаних видів пального, в результаті згорання яких утворюються забруднюючі речовини.

При розрахунку величину даного збору використовують формулу:

,

(11.1)

де Пвп – сума збору, яку сплачують за викиди автотранспортом, грн.;

Мі – кількість використаного пального і-того виду, т;

Нбі – норматив збору за тонну і-того виду пального, грн./т;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту;

Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Норматив збору за тонну і-того пального та коригувальні коефіцієнти визначено у Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (для автотранспорту – додаток Л4) [43]. Коригувальні коефіцієнти визначають виходячи з місця реєстрації платника податків.

У 2006 році до даних нормативів застосовували коефіцієнт 2,373, а з 1 січня 2007 року нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища потрібно індексувати згідно з Постановою КМУ "Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору та визначення таким, що втратив чинність, пункту 2 постанови КМУ від 28 березня 2003 р. № 402" від 18.10.06 р. № 1423, починаючи з І кварталу 2007 року [50].

Нормативи збору за забруднення навколишнього середовища необхідно буде один раз на рік індексувати за формулою:

,

(11.2)

де Ні – проіндексований норматив збору цього року, грн. за 1 тонну (1 одиницю);

Нп – базовий норматив збору, грн. за 1 тонну (1 одиницю);

І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Для розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища потрібен не об'єм, а маса пального. Тому літри переводять у тонни за допомогою формули:

,

(11.3)

де М – маса використаного пального (т);

V – об'єм витраченого пального (л або м3);

К – коефіцієнт переведення кількості використаного пального в об'ємних одиницях у масові.

Щоб перевести пальне в одиниці маси використовують такі коефіцієнти: для бензину – 0,74 кг/л, для дизельного пального – 0,85 кг/л, для газу скрапленого – 0,55 кг/л, для газу стисненого – 0,59 кг/м [184, п. 2.1].

Форма та інструкція щодо заповнення податкового розрахунку за забруднення навколишнього природного середовища затверджені Наказом ДПАУ "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища" від 17.03.05 р. № 111 [206].

Суми збору показують у цій формі наростаючим підсумком з початку року. Подають названий документ щоквартально до податкової інспекції за місцем реєстрації не пізніше 40-го календарного дня після закінчення звітного періоду, а суму збору сплачують протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду [29, пп. 4.1.4 і 5.3.1]. Коли ж останній день подання або сплати буде вихідним або святковим, строк переносять на перший після вихідного операційний (банківський) день.

Якщо в поточному періоді допущено помилку і строк здачі звітності не минув, подають новий звітний розрахунок збору з виправленими показниками. Штрафів при цьому не нараховують. У випадку, коли виявили помилку після закінчення граничного строку подання, можна або одразу надати уточнюючий розрахунок збору з відкоригованими показниками, або дочекатися закінчення поточного періоду і подати звітний (або новий звітний) розрахунок збору з виправленими показниками за попередні звітні періоди, до якого додають перерахунок податкового зобов'язання збору за забруднення навколишнього природного середовища за минулий період за кожен період, що уточнюється. При виправленні потрібно нарахувати 5 %-вий штраф.

Відображення у бухгалтерському обліку нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища наведено у табл. 11.12.

Таблиця 11.12

Відображення у бухгалтерському обліку нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Нараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал

92

642

Сплачено збір за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал

642

311

На підставі пп. 5.2.5 Закону "Про прибуток" збір за забруднення навколишнього природного середовища збільшує валові витрати підприємства [18].

Звітність АТП складається з тих самих видів звітності, як і в інших підприємствах. Фінансова та статистична звітність складається в АТП за загальними правилами.

Основними формами статистичної звітності для АТП є: ф. № 2-тр (річна) "Звіт про роботу автотранспорту" та ф. № 51-авто (місячна) "Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 29.09.03 р. № 319 [132].

У ф. № 51-авто відображаються тільки кількісні показники перевезень за кожний місяць (додаток Л5). Стосовно пасажирських перевезень слід відмітити, що окремо виділяють показники за маршрутними перевезеннями (перевезено пасажирів та пасажирооборот). У ф. № 2-тр за відповідним розділами узагальнюють кількісні показники за рік. Наведені статистичні форми складають на підставі оперативних даних АТП при виконанні перевезень без залучення інформації бухгалтерського обліку. До форм включаються показники експлуатації власних та орендованих транспортних засобів.

Вказані статистичні форми складають лише юридичні особи.


Відправник вантажу

держувач вантажу

Експедитор

Перевізник

Страхові агенти, митні брокери

договір транспортного експедирування

договір

купівлі-продажу

договір

перевезення

договори щодо надання послуг зі страхування, митного оформлення


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55959. Сенсорне виховання дітей раннього віку «Ігровий майданчик» 76.5 KB
  Хід гризаняття Вихователь ставить на стіл будиночок теремок за яким розташовується 23 мотрійки і говорить малюкам що в будиночку живуть мотрійки. У третій частині заняття діти розглядають предмети витягнуті з іграшок наприклад серветки. Гразаняття Дві мотрійки Складання мотрійки з одним вкладишем Мета: розвивати навички виконувати прості дії з предметами відкривати та закривати мотрійки вкладати і виймати предмети; збагачувати сенсорний досвід під час знайомства з розміром.
55960. Його величність - серце 51 KB
  Мета: Продовжити знайомство учнів з серцевосудинною системою людини. Вивчивши серцевий цикл встановити причину інтенсивної роботи серця. На уроці ми переглянемо біологічний журнал Його величність серце.
55961. Органи кровообігу. Серце, його будова 140 KB
  Застосовувати знання для: кровоносні судини; органи кровообігу на малюнках; особливості будови серцевого м’яза; профілактики серцево-судинних хвороб. Кожна хребетна тварина яка має кров має серце. Прислухайся у грудях серце стука Вистукує один і той же ритм...
55962. The Ecological Problems of our Settlement 34 KB
  Good afternoon, everybody! I am glad to see you at our ecological party which is called "A Boomerang". I am sure that everybody who has come here is indifferent to everything that is around us, and understands that the Earth is our home. Today we will discuss and try to solve the environmental problems of our settlement.
55963. Пори року. Техніка - модульне орігамі 2.31 MB
  Вона складається із старого клубка ниток обмотаного грофованим папером білого кольору. Обличчя намальоване фломастерами, волосся і корона з двостороннього кольорового паперу.
55964. Подорож до країни Математики 40 KB
  Діти сьогодні ми з вами можемо потрапити до країни Математики. Добрий день діти Пишу вам з чарівної країни Математики. Розчаклувати жителів країни Математики можуть тільки розумні уважні й кмітливі діти. До зустрічі Королева Математики...
55965. Читання оповідання В. Сухомлинського «Петрик, собака і кошеня» 37 KB
  Продовжувати знайомити дітей з творчістю В. Сухомлинського. Повторити твори, що читали раніше. Ознайомити з оповіданням В. Сухомлинського «Петрик, собака і кошеня». Вчити дітей уважно слухати твір, відповідати на запитання відповідно до змісту.