21260

Основи побудови обліку у будівельних підприємствах

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

З економічної точки зору для галузі будівництва можна виділити ряд особливостей які вливають на організацію аналітичного й синтетичного обліку: термін операційного циклу період будівництва може продовжуватися декілька звітних періодів; індивідуальний характер кожного об'єкта будівництва; мають місце великі залишки незавершеного виробництва зза довгого робочого періоду й одночасного ведення робіт на великій кількості об'єктів; об’єкт будівництва знаходиться не за місцем розташування виконавця будівельномонтажних робіт БМР а на окремій...

Украинкский

2013-08-02

191.5 KB

14 чел.

12. Основи побудови обліку у будівельних підприємствах

12.1. Загальні принципи діяльності будівельних підприємств

Будівництво – одна з провідних галузей економіки України, яка найбільш швидко розвивається на сучасному етапі розвитку економіки країни та найпривабливіша галузь для вкладання коштів.

Згідно із Законом України від 20.04.2000 р. № 1699 "Про планування й забудову територій" зі змінами та доповненнями будівництво – це спорудження нового об’єкта, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, облаштування об'єктів містобудівництва, розширення й технічне переоснащення підприємств [23].

Особливості вивчення будівельного виробництва починаються з того, що під будівництвом розуміють різноманітність процесів від реставрації й спорудження нового об'єкта до технічного переоснащення підприємств.

На сьогодні будівельний комплекс – достатньо велика кількість самостійних господарюючих суб'єктів діяльності, які мають специфічні особливості й окремі системні цілі. Складності вивчення аспектів капітального будівництва полягають у різноманітності організаційних й господарських форм процесу будівельного виробництва, великій кількості учасників, а також від впливу природних факторів на процес будівництва. У процесі будівництва, як правило, приймають участь інвестори, замовники, проектувальники, генпідрядчики, субпідрядчики, а також виробники будівельних машин і механізмів, будівельних матеріалів.

З економічної точки зору для галузі будівництва можна виділити ряд особливостей, які вливають на організацію аналітичного й синтетичного обліку:

термін операційного циклу (період будівництва може продовжуватися декілька звітних періодів);

індивідуальний характер кожного об'єкта будівництва;

мають місце великі залишки незавершеного виробництва з-за довгого робочого періоду й одночасного ведення робіт на великій кількості об'єктів;

об’єкт будівництва знаходиться не за місцем розташування виконавця будівельно-монтажних робіт (БМР), а на окремій ділянці, зазначеній замовником;

здійснення робіт на відкритій місцевості, у різних природних умовах, вплив кліматичних факторів, рельєфу, геології місця будівництва, ґрунтових вод;

об'єкт будівництва після введення до експлуатації залишається на місці, а бригади робітників й будівельна техніка переходять на нові об'єкти;

узгодження кошторисної документації із замовником БМР;

замовник частіше за все здійснює періодичні платежі в межах загальної контрактної вартості БМР;

кінцевий продукт, як правило, має досить високу вартість, тому виникає необхідність здійснення значних витрат та залучення для цього кредитів та інших додаткових джерел фінансування.

Виділені особливості настільки суттєві, що для врахування їх в обліку прийнято галузевий стандарт з обліку – П(С)БО 18 "Будівельні контракти", затверджене Наказом  Міністерства фінансів України № 205 від 28.04.01 р. [236], яке набуло чинності з 01.01.02 р.

Метою даного стандарту є розкриття облікового підходу до доходів і витрат, пов'язаних з будівельними контрактами, бо початок будівництва й його закінчення здебільшого відносяться до різних звітних періодів.

Головна задача П(С)БО 18 "Будівельні контракти" полягає у формуванні підрядчиками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов’язані з виконанням будівельних контрактів, розкриття її в фінансовій звітності.

Згідно з П(С)БО 18 "Будівельні контракти", будівництво – це спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудування, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних робіт [236]. Наведене визначення з бухгалтерського нормативного акту співпадає з визначенням у законодавстві з будівництва.

Будівництво – вид діяльності, який підлягає ліцензуванню. Основним документом, що регулює питання ліцензування в Україні, є Закон "Про ліцензування", згідно якого  обов’язковому ліцензуванню підлягає будівельна діяльність, а саме:

вишукувальні та проектні роботи для будівництва;

зведення несучих та огорожуючих конструкцій;

будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж [16, ст. 9, п. 30)].

Організаційні, технологічні й кваліфікаційні вимоги до здійснення будівельної діяльності, а також перелік робіт, які підлягають ліцензуванню визнані Ліцензійними умовами [178]. До таких вимог відносять: наявність організаційно-функціональної структури підприємства з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності посадових осіб; укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками й робітниками необхідних професій та кваліфікацій; кваліфікаційні вимоги до працівників підприємств будівельної галузі (вища спеціальна освіта відповідного напряму підготовки, досвід роботи) – для керівника підприємства й провідних інженерів.

Отримати ліцензію на проведення будівельної діяльності можуть як будівельні підприємства, так і приватні підприємці (у разі, коли приватний підприємець має вищу освіту за спеціальністю "інженер-будівельник").

Видаються ліцензії на здійснення будівельної діяльності Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України. Якщо підприємство планує здійснювати свою діяльність на всій території України, то для видачі ліцензії необхідно звернутися до центрального органа, якщо на території конкретної області – до обласної адміністрації.

Для отримання ліцензії на здійснення будівельної діяльності згідно з п. 21 Переліку документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою КМУ від 04.07.01 р. № 756 та Переліку документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для господарської діяльності, затвердженому наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 155 від 30.07.01 р. [56; 219], необхідно подати такі документи:

заяву, де вказуються відомості про суб’єкт господарювання (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код – для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів – для фізичної особи; вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію; у разі наявності філій або інших відокремлених підрозділів, які проводитимуть господарську діяльність на підставі даної ліцензії – їх місцезнаходження;

копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

завірені в установленому порядку копії документів, які підтверджують рівень освіти та кваліфікації, необхідний для здійснення будівельних робіт;

відомості про систему контролю за якістю робіт відповідно до вимог державних будівельних норм і стандартів (за підписом керівника підприємства).

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви [16, ст. 11]. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії видається або надсилається заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення. Згідно зі ст. 14 Закону "Про ліцензування" орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії [16]. За видачу ліцензії згідно з Постановою КМУ від 29.11.2000 р. № 1755 "Про термін дії ліцензії на здійснення визначених видів господарської діяльності, розміри й порядок зарахування плати за її видачу" вноситься плата у розмірі 20 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян (340 грн.) – якщо ліцензію видає центральний орган виконавчої влади або 15 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян (255 грн.) – якщо місцевий [54].

Ліцензія є документом суворої звітності, вона має облікову серію та номер, строк її дії складає п'ять років [54, п. 1]. Плата за переоформлення ліцензії складає 5 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян (85 грн.)

Заявнику може бути відмовлено у видачі ліцензії у випадку виявлення невідповідності даних у документах, а також, якщо він не відповідає умовам ліцензування, які встановлені для виду господарської діяльності, вказаного в заяві.

Необхідно підкреслити, що ліцензується не підприємницька, а саме господарська діяльність, якою є будь-яка діяльність пов’язана з виробництвом продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт і т.ін. Це означає, що будівництво господарським способом (як діяльність з виконання робіт) є господарською діяльністю підприємства і, отже, підлягає ліцензуванню.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності [54, ст. 22].

За здійснення господарської діяльності без ліцензії передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Так, згідно зі ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення таке порушення тягне накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуємих мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 85 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції та сировини [5].

Якщо здійснення будівельної діяльності без наявності ліцензії призвели до отримання суб'єктом господарювання доходу у крупному розмірі (більш ніж 131 тис. грн.) згідно ст. 202 Кримінального кодексу України накладається штраф у розмірі від 100 до 250 неоподатковуємих мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 4250 грн.) або виправними роботами чи позбавленням волі до двох років).

Чинне законодавство ставить такі основні вимоги до забудови територій:

забудова земельних ділянок здійснюється після виникнення права власності або права користування земельною ділянкою та одержання дозволу на виконання будівельних робіт. У разі, якщо забудовник не є власником чи користувачем земельної ділянки, також необхідно отримати нотаріально засвідчену згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, – нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову [23];

особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів на земельних ділянках, що їм належать на правах власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об’єкта, який надається на підставі комплексного висновку органу з питань містобудування та архітектури і дає замовникам право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на будівництво об'єктів будівництва видається заявнику безкоштовно протягом двох місяців від дня подачі заяви;

особи, що отримали дозвіл на будівництво об’єкта, повинні отримати вихідні дані на проектування цього об’єкта. Згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 року № 687 вихідні дані, необхідні для розробки проекту об'єкта будівництва, складаються з архітектурно-планованого завдання й технічних умов з інженерного забезпечення об'єкта архітектури [7]. Архітектурно-планове завдання розробляється, затверджується й видається замовникові у місячний термін з моменту подачі заяви при умові представлення необхідних документів [47]. Технічні умови з інженерного забезпечення об'єкта архітектури, наведені в архітектурно-плановому завданні можна отримати в організаціях водо-, тепло-, енерго-, газооснащення у п'ятнадцятиденний термін з дати звернення;

проектна документація на будівництво об’єкта розробляється та затверджується замовником в установленому порядку. Її розробляє суб’єкт підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію. Взаємовідносини між замовником й проектувальником оформлюються договором (контрактом) на проектні роботи. Проект затверджується проектувальником з інженерно-експлуатаційними службами, органами санітарного і пожежного нагляду, екологічної безпеки та іншими, проходить комплексну державну експертизу і затверджується підприємством замовником. Затвердити проект без висновку зазначеної експертизи можна тільки щодо об’єктів, наведених у Переліку об’єктів, затвердження яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, затвердженому наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 18.08.99 р. № 197 [220]. Термін узгодження проекту будівництва займає до п'ятнадцяти днів. Після узгодження й затвердження проекту проектувальником розробляється робоча документація, на підставі якої підрядчик буде проводити будівельні роботи [7, ст. 8];

забудовнику та підрядчику за відповідним зверненням до державного архітектурно-будівельного контролю в термін один місяць надається дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує їх право на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта до інженерних мереж і споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Згідно зі ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" [23] дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації; документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування й документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду. Забудовник зобов'язаний у семиденний термін повідомити в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про початок будівельних робіт на об'єкті;

будівництво об’єкта здійснюється підрядним, господарським або змішаним способом суб’єктами, що мають відповідні ліцензії на проведення БМР, відповідно до законодавства, державних стандартів, норм та правил забудови, проектної та містобудівної документації;

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається КМУ [23].

У будівництві для визначення ціни на будівельну продукцію складається кошторисна документація, на підставі якої здійснюється розрахунок кошторисної вартості будівництва.

Склад кошторисної документації залежить від стадії розробки проектної документації та технічної складності об'єкта. Незалежно від того, хто складає кошторисну й технічну документацію – підрядчик чи замовник, така документація повинна бути узгоджена сторонами. Здебільшого будівельна кошторисна документація складається за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.

Склад та види кошторисної документації встановлені розділом 2 Державних будівельних норм України "Правила визначення вартості будівництва ДНБ Д.1.1-1-2000", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури й житлової політики України від 27.08. 2000 р. № 174 [104]. Кошторисна документація складається у визначеній послідовності, з поступовим переходом від дрібних до більш крупних елементів будівництва.

Основним первісним документом є локальний кошторис, який складається за робочими кресленнями на окремі види будівельних та монтажних робіт. Локальні кошториси складаються на підставі діючих цін на трудові й матеріальні ресурси, до них заповнюються відомості витрат ресурсів.

Об'єктні кошториси складаються на підставі локальних кошторисів у цілому на об'єкт. У об'єктному кошторисі дані локальних кошторисів сумуються за відповідними графами: будівельні роботи, монтажні роботи, обладнання, меблі та інвентар, інші витрати.

У випадках, коли обсяг робіт та розмір витрат ще остаточно не визначені й повинні бути уточнені при розробці робочої документації або не можуть бути визначені при проектуванні й будуть уточнені у процесі будівництва, замість кошторисів складають локальні та об'єктні кошторисні розрахунки.

Основним документом у кошторисній документації є зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, який містить повну кошторисну вартість всіх об'єктів, визначених проектом. Зведений кошторисний розрахунок складається на окремі види робіт.

Кошторисна вартість будівництва – сума грошових коштів, необхідних для виконання всіх будівельних робіт, розрахована на підставі проекту й робочої документації та діючих кошторисних нормативів.

При визначенні кошторисної вартості будівництва застосування норм, затверджених Державними будівельними нормами України "Правила визначення вартості будівництва ДНБ Д.1.1-1-2000" обов'язково тільки для будівництва за рахунок бюджетних коштів. При фінансуванні будівництва з інших джерел застосування зазначених норм може носити рекомендований характер й повинно узгоджуватися у будівельному контракті.

Інвестування та фінансування будівництва житлового будівництва може здійснюватися виключено через фонди фінансування будівництва (ФФБ), фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені й діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

ФФБ – досить нова й перспективна форма організації житлового будівництва в Україні. Його діяльність регулює Закон України "Про фінансово-кредитні механізми й управління майном при будівництві житла й операціях з нерухомістю" від 19.06.03 р. № 978-ІV [34]. Цей закон визначає принципи, правові й організаційні основи залучення коштів фізичних та юридичних осіб в управління для фінансування масового будівництва житла.

Згідно із Законом України "Про фінансово-кредитні механізми й управління майном при будівництві житла й операціях з нерухомістю" суб'єктами такої системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла є як фінансова установа, яка здійснює управління грошовими коштами (управитель), так і ті фізичні або юридичні особи, які передали ці грошові кошти (довірники), а також забудовник – особа, які у законодавчому порядку отримало право на використання земельної ділянки для споруди об'єкта будівництва і заключило згоду з управителем [34]. Схематично систему фінансування будівництва житла наведено на рис. 12.1.

Рис. 12.1. Схема функціонування фондів фінансування будівництва

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми й управління майном при будівництві житла й операціях з нерухомістю" ФФБ – кошти, передані управителю фонду в управління, які використані або будуть використаними управителем в майбутньому на умовах Правил фонду або договорів про участь у ФФБ [34].

ФФБ можуть бути двох видів – А та Б. При ФФБ виду А ризик щодо недостатності залучених коштів на будівництва несе забудовник, а також визначає поточну ціну одиниці об'єкта будівництва, споживчі властивості об'єктів інвестування, коефіцієнти поверху та комфортності. При ФФБ виду Б – все відбувається навпаки, за все відповідає управитель. На сьогоднішній день на практиці майже всі створені ФФБ виду А.

За те, що управитель укладає від свого імені договір із забудовником, але в інтересах довірників, йому виплачують винагороду. При ФФБ виду А таку винагороду виплачує забудовник, при ФФБ виду Б – управитель утримує винагороду самостійно за рахунок коштів довірників.

Будівництво житла також може здійснюватися за рахунок випуску безпроцентних (цільових) облігацій. Забудовник або інша організація може випускати два види облігацій: "на квадратні метри" (облігації випускаються з номіналом, який дорівнює визначеній площі житла) або "на приміщення в цілому". Облігації "на квадратні метри" раціональні при великій різноманітності площ житла, а облігації "на приміщення в цілому" – при будівництві однотипного житла.

Фінансування будівництва житла може також здійснюватися на умовах опціону. Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту [18, С. 3]. При фінансуванні будівництва опціон є аналогом попереднього договору купівлі-продажу ще не побудованого житла. Забудовник може випускати опціони як "на квадратні метри", так і "на приміщення в цілому". Для покупця нерухомості його ціна буде складатися з вартості нерухомості (ціни виконання опціону) та премії опціону.

Також фінансувати будівництво житла можна на підставі договору про спільну діяльність між забудовником та замовником та договору підряду без залучення ФФБ, але ці договори погано підходять для будівництва багатоповерхових будинків. Також практикуються попередні договори купівлі-продажу ще не добудованого житла, а також укладання договору доручення, за яким оплата посередницьких послуг забудовника включає компенсацію витрат на будівництво.

12.2. Способи виконання будівельно-монтажних робіт та укладання договорів в будівництві

Організації або підприємства, які здійснюють капітальні інвестиції в будівництво, можуть виконувати БМР підрядним, господарським або змішаним способами.

Визначення поняття підрядних будівельних робіт розкривається Державними будівельними нормами, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 4 від 16.01.98 р. [105].

Підрядний спосіб будівництва регулюється Цивільним кодексом України (ЦКУ) (параграф 3 глави 61 "Підряд") [1] та Господарським кодексом України (ГКУ) (глава 33 "Капітальне будівництво") [2].

Згідно зі ст. 353, 355, 356 ЦКУ при такому способі замовник укладає Генеральний договір підряду на капітальне будівництво [1]. При цьому підрядчик зобов’язується своїми силами і засобами побудувати і здати замовнику передбачений об’єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в установлені терміни.

Замовник , в свою чергу, зобов’язується :

надати підрядчику будівельний майданчик;

передати затверджену проектно-кошторисну документацію;

забезпечити своєчасне фінансування будівництва.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю об’єму, вартості та якості виконуваних робіт проектам і кошторисам. Він має право контролювати хід і якість БМР, не втручаючись при цьому в господарську діяльність підрядчика.

До Генерального договору підряду прикладаються річні договори підряду, додаткові узгодження, а також особливі умови. Якщо капітальне будівництво не виходить за рамки календарного року, в якому воно почалося, то наявність Генерального договору не потрібна, роботи ведуться на основі річного договору підряду.

Підрядний спосіб виконання БМР більш ефективний, бо в будівельно-монтажних організаціях працюють постійні кваліфіковані кадри, які в своєму розпорядженні мають необхідну будівельну техніку. Продуктивність праці в них значно вища, а собівартість робіт – більш низька.

При господарському способі будівництва роботи виконуються самими забудовниками, тобто своїми силами і засобами. Основним недоліком господарського способу будівництва є, частіше за все, його разовий характер, втрата набутого досвіду будівництва після його закінчення. Але в той же час, якщо це підприємство має достатньо коштів для постійного утримування кваліфікованих будівельних кадрів, придбання необхідної техніки, а також відчуває необхідність в будівництві нових об’єктів, таке будівництво буде ефективним.

При змішаному способі будівництва господарський спосіб поєднується із залученням підрядних будівельних, монтажних та спеціалізованих організацій для виконання частини робіт за прямими договорами.

Регламентування сфери ділових відносин та кінцевих розрахунків за виконані БМР й визначення основних їх сторін при підрядному способі будівництва наведено на рис. 12.2.

Рис. 12.2. Основні сторони взаємовідносин при виконанні будівельно-монтажних робіт при підрядному способі будівництва

Технологічний процес виробництва здійснюється під керівництвом провідної будівельної організації (генерального підрядчика). Генпідрядчик укладає договір із замовником на виконання всіх робіт, а потім для виконання окремих видів БМР заключає договори із спеціалізованими підрядними організаціями (субпідрядчиками). Тобто обов'язки з обслуговування процесу виробництва при спорудженні об'єктов будівництва, як правило, несуть генеральні підрядчики.

У процесі будівництва виникає складна система взаємовідносин між замовниками, генеральним підрядчиком та субпідрядчиками. Так, послуги різноманітного характеру надають як субпідрядчики генеральному підрядчику, так і генеральний підрядчик – субпідрядчикам.

Приблизний перелік генпідрядних послуг та порядок їх представлення субпідрядчикам наведено у розділі IV Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями [240]. Здебільшого генпідрядними послугами є забезпечення об'єкта будівництва енерго-, водо-, тепло- й газовідведенням, під'їзними шляхами, санітарно-гігієнічними спорудами, засобами охорони праці тощо. Облік таких ресурсів ведеться за фактичними витратами згідно з даними контрольно-вимірювальної апаратури [240, п. 25]. При відсутності лічильників показники розраховують за даними журналу обліку фактично відпрацьованого часу машинами та механізмами, на підставі чого складають акт використаних послуг.

Послуги сторожової охорони об'єкта будівництва і матеріальних цінностей, будівельних машин, механізмів, обладнання та іншого майна субпідрядчиків, які знаходяться на об'єкті, є характерними послугами генпідрядчика. Генеральний підрядчик несе відповідальність тільки за ті матеріальні цінності, які передаються йому за актом.

Відповідно по п. 31 Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями відшкодування витрат генерального підрядчика за послуги, надані субпідрядчику, проводиться субпідрядчиком щомісячно за актами в розмірі, визначеному контрактом [240].

Субпідрядчики, які приймають участь у будівництві об'єкта та використовують послуги генерального підрядчика, є замовниками й одночасно споживачами таких послуг.

Договір на виконання підрядних робіт є основним документом, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва.

Істотними умовами договору підряду є предмет договору, строки виконання робіт, обов'язки і відповідальність сторін, вартість робіт та порядок розрахунків із замовниками.

Предмет договору результат виконання підрядчиком умов договору. Строки виконання робіт і представлення кінцевого продукту визначення моменту початку робіт і моменту представлення їх результатів замовнику. Практикується встановлення проміжних термінів (поетапне виконання робіт) і, відповідно, створення проміжного продукту. Це дає можливість замовнику контролювати хід і якість виконуваних робіт, а також проводити ритмічне й обґрунтоване відображення витрат. Порядок оплати та приймання такого проміжного продукту має встановлюватись договором.

Основним документом, що регулює взаємовідносини між замовником і генеральним підрядчиком протягом всього періоду будівництва, є договір будівельного підряду, який складається у простій письмовій формі [1, ст. 208]. За бажанням однієї з сторін договір може бути засвідчено нотаріально [1, ст. 209].

Договір будівельного підряду – це угода, на підставі якої одна сторона (генеральний підрядчик) зобов'язується виконати за завданням іншої сторони певний комплекс БМР з її або своїх матеріалів, а інша сторона (замовник) зобов'язується забезпечити підрядчика обсягом робіт, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконану роботу.

Договори підряду є найбільш поширеними видами господарських договорів, що регулюють практично всі відносини в будівництві, виконання різних ремонтів.

Законодавством передбачено два види договорів підряду: звичайний підряд та підряд на капітальне будівництво.

Звичайний підряд в будівництві застосовується для виконання різних ремонтних, монтажних та інших подібних робіт. За звичайним договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або власних матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При виконанні підрядчиком робіт повністю або частково з матеріалів замовника, підрядчик зобов'язаний звітувати перед замовником про використання матеріалів та повернути їх залишок. Підрядчик також зобов'язаний вжити всі необхідні заходи для забезпечення збереження довіреного йому замовником майна. Він також несе відповідальність за будь-які події, що спричинили втрату або пошкодження цього майна.

Замовник за договором підряду зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її, у разі виявлення допущених в роботі відхилень від проектно-кошторисної документації або інших недоліків одразу заявити про них підрядчику.

За договором підряду на капітальне будівництво підприємство-підрядчик зобов'язується власними силами та коштами побудувати і в установлений строк здати підприємству-замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язаний надати підрядчику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та провести оплату виконаних робіт [2, ст. 318].

Договір підряду на капітальне будівництво укладається замовником з одним будівельним підприємством – генеральним підрядчиком, який, в свою чергу, на основі договору субпідряду може доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим підприємствами (субпідрядчикам).

Основними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядчик. Учасниками підрядного контракту можуть бути і субпідрядчики, які виконують спеціальні та окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядчиком.

Функції замовника за рішенням інвестора можуть бути доручені посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому випадку повинні чітко розмежовуватись шляхом укладання між ними договору, угоди або іншого подібного документа. Інвестор може залишати за собою право вирішення основних питань будівництва об'єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію. При цьому майнову відповідальність перед підрядчиком, якщо інше не передбачено контрактом, за порушення прийнятих зобов'язань несе сам замовник. Тобто, замовник передає частину своїх функцій за контрактом іншій особі, яка діє від імені замовника і представляє його інтереси у взаємовідносинах з підрядчиком.

Підрядчиками можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому законодавством порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців, укладають з ними контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об'єктів в експлуатацію. При виконанні обов'язків підрядчика спеціальними посередницькими, управлінськими, консультаційними та іншими подібними структурами вони можуть відповідати за підготовку проектної документації, забезпечувати управління будівництвом об'єкта, координувати діяльність безпосередніх виконавців. Коло цих функцій може змінюватись залежно від домовленості сторін.

Сторони самостійно визначають спосіб укладання контракту, взаємні зобов'язання, право власності на об'єкт, особливості будівництва об'єкта, умови та організаційно-правову форму контракту.

Головними принципами укладання та виконання підрядних контрактів є:

врахування і дотримання вимог чинного законодавства;

економічна самостійність та незалежність учасників;

чітке розмежування у контракті прав і обов'язків сторін;

майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань;

розмежування ризиків між учасниками контракту, визначення обов'язкових для страхування ризиків;

надання гарантій виконання договірних зобов'язань;

зобов'язання сторін за узгодженим вирішенням суперечностей, що виникають в процесі укладання і виконання контракту.

Способи укладання контракту визначаються замовником з урахуванням складності, особливостей будівництва об'єкта, можливостей конкурсного відбору підрядчика, організаційно-правової форми контракту, інших подібних факторів.

Укладання контракту може здійснюватись шляхом прямих переговорів між сторонами або через тендерні торги (відкриті або закриті).

Прямі переговори, як правило, не передбачають конкурсного відбору підрядчика. В окремих випадках прямі переговори можуть проводитися з декількома претендентами для вибору підрядчика на більш сприйнятливих умовах. Учасниками прямих переговорів щодо уточнення умов контракту укладається передконтрактна угода (протокол намірів), відповідно до якої вони беруть зобов'язання укласти контракт у подальшому на умовах, що передбачені передконтрактною угодою (протоколом намірів).

Згідно з передконтрактною угодою учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладання контракту, підготовлюють необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні угоди з субпідрядчиками та постачальниками.

Передконтрактні угоди є обов'язковими для виконання. Поважними причинами, які дозволяють відмовитись від укладання контракту, є обставини непереборної сили, суттєва зміна умов контракту замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об'єкта, інші подібні обставини, відображені в передконтрактній угоді.

Укладання контрактів через тендерні торги створює умови для конкурсного відбору підрядчиків, конкуренції і змагання між ними. Такі контракти укладаються, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних інвестицій. Проведення торгів здійснюється замовником у порядку, передбаченому законодавством.

Умови контракту визначаються сторонами та обов'язково відображаються в будівельному контракті.

Згідно з гл. 33 ГКУ, гл. 61 ЦКУ, а також Загальним умовам укладання й виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.05 р. № 668 складові договору підряду на капітальне будівництво представлені у табл. 12.1 [1; 2; 36].

Таблиця 12.1

Основні умови договору підряду на капітальне будівництво

Складові контракту

Характеристика

1

2

Наймену-вання й реквізити сторін

Місце й дата укладання

Форма власності на об'єкт будів-ництва

Відповідно до змін у ст. 876 та 880 ЦКУ з 01.01.06 р. власником об'єкта будівництва є замовник, якщо інше не визначено договором

Предмет контракту

Визначаються роботи, результатом яких повинен стати побудований об'єкт; вказується назва об'єкта будівництва, його місцезнаходження, основні параметри, склад й обсяг робіт, зафіксовані у проектно-кошторисній документації

Ціна догово-ру, джерела й порядок фінансу-вання будів-ництва об'єкта

Зазначається договірна ціна, способи її визначення, можливість й умови її коригування. Здебільшого для оплати робіт будівельного характеру складають кошторис, за яким визначають ціну. Кошторис може бути приблизним й твердим. Зазначають джерела фінансування й план фінансування на весь термін будівництва за місяцями й роками


Продовження таблиці 12.1

1

2

Строки виконання робіт

Встановлюються шляхом визначення у контракті календарних дат початку робіт і здачі об'єкта в експлуатацію, а також календарний графік виконання робіт за всіма етапами й комплексами. Можливість дострокового закінчення будівництва повинна передбачатись контрактом або узгоджуватись в процесі його виконання. Якщо підрядчик не претендує на додаткову винагороду, він може достроково закінчити будівництво і без такого узгодження

Права й обов'язки сторін

Права та обов'язки сторін розглянуті у ГКУ, ЦКУ, а також Загальних умовах укладання й виконання договорів підряду у капітальному будівництві

Порядок матеріаль-но-технічного забезпе-чення будівництва

Сторони визначають порядок та взаємні зобов'язання щодо забезпечення робіт матеріально-технічними ресурсами (матеріалами, конструкціями, устаткуванням). Згідно з ЦКУ виконання робіт за договором підряду можливе з матеріалів як замовника, так і підрядчика. При цьому ризик випадкового псування матеріалів (за відсутності в цьому вини сторін або третіх осіб) несе сторона, яка надала матеріали.

Матеріально-технічні ресурси, які постачає замовник, передаються підрядчику за актами (рахунками) в обумовлені строки.

При консервації об'єкта будівництва та розірванні контракту з вини замовника підрядчик має право на оплату замовлених та оплачених матеріально-технічних ресурсів, які він не може використати на інших будовах

Порядок проектного забезпечен-ня будівництва

Визначаються обов'язки сторін щодо забезпечення проектною документацією, її склад, порядок узгодження і передачі, кількість примірників, права сторін при зміні проектних рішень та інші питання

Зміни проектної документа-ції та обсягів робіт в процесі будівництва

Замовник має право вносити в процесі будівництва зміни, доповнення до проектної документації. Підрядчик зобов'язаний приймати до виконання ці зміни, якщо він може їх виконати, і вони були внесені в обумовлені контрактом строки до початку виконання робіт, до яких відносяться зміни (наприклад, за 20 днів). Якщо підрядчик доведе, що він неспроможний виконати додаткові роботи, вони можуть бути доручені замовником іншому виконавцю. Останній за участю замовника повинен узгодити з підрядчиком питання організації спільного виконання робіт.

У випадку, коли прийняття додаткової угоди або протоколу (акта) передбачає переробку чи демонтаж вже виконаних робіт, то компенсацію цих витрат здійснює замовник. Якщо зміни у роботах за рішенням замовника не призводять до зміни вартості та (або) строків будівництва, додаткова угода за взаємною згодою не укладається, а підставою для їх виконання може бути дозвіл замовника на кресленнях або в журналі виконання робіт


Продовження таблиці 12.1

1

2

Порядок залучення субпідряд-них під-приємств

Підрядчик може залучати для виконання спеціальних робіт, надання послуг спеціалізовані будівельні підприємства (субпідрядчиків), здійснюючи координацію їх діяльності на будівельному майданчику.

Відповідно до контракту між головним підрядчиком і субпідрядчиком підрядчик виконує функції замовника, а субпідрядчик – функції підрядчика.

Розрахунки за виконані роботи із субпідрядчиками здійснюються за сумою, зазначеною контрактом.

У договорі можна оговорити, що вибір субпідрядних організації підрядчик повинен погодити із замовником

Порядок контролю якості робіт й матеріалів

Підрядчик зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм та правил, графіків виконання робіт.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю будівництва, відповідністю виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій – державним стандартам і технічним умовам.

Підрядчик до здачі об'єкта в дію відповідає за охорону майна і виконаних робіт на будівельному майданчику, його освітлення та огорожу, виконання необхідних природоохоронних заходів та заходів щодо забезпечення пожежної безпеки

Порядок прийняття об'єкта (робіт)

Передача робіт підрядчиком й прийняття їх замовником оформлюється актом прийому-передачі. Про готовність передати виконані роботи підрядчик сповіщає замовника, який починає приймати роботи. Відмова однієї сторони від підписання акта фіксується у самому акті, який підписує інша сторона. Замовник має право відмовитися прийняти роботи, якщо знайде недоліки, які не дають змогу використовувати об'єкт для необхідних цілей або їх не може усунути підрядчик, замовник або третя особа

Порядок розрахунків за виконані роботи

Обсяги підрядних робіт та необхідні фінансові кошти розподіляються за роками відповідно до календарного плану будівництва і строками здачі об'єкта в експлуатацію. Можна домовитися про надання підрядчику передоплати. Замовник може разом з підрядчиком відкоригувати суму до сплати у разі виявлення, що роботи не відповідають умовам договору, перебільшені їх обсяг та ціни, які впливають на вартість виконаних робіт

Гарантійні терміни й порядок усунення дефектів

Якщо гарантійний термін не встановлено у договорі, вважається що він складає десять років з дня підписання об'єкта замовником. Виявлені протягом гарантійного терміну дефекти оформляються актом, для складання якого замовник запрошує підрядчика або незалежних експертів. Підрядчик повинен відшкодувати витрати щодо усунення виявленого недоліку та завдану шкоду. Підрядчик не несе відповідальності за дефекти, які виникли у результаті природного зношування об'єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильних інструкцій про його експлуатацію або у разі, коли ці дефекти були відомі замовнику під час приймання акту прийому-передачі.

Закінчення таблиці 12.1

1

2

Згідно зі ст. 322 ГКУ термін позикової давності для вимог, які виникають з-поміж неякісного виконання робіт складає: 1 рік – недоліки некапітальних конструкцій; якщо їх не можна виявити при звичайному способі прийняття робіт – 2 роки; 3 роки - недоліки капітальних конструкцій; якщо їх не можна виявити при звичайному способі прийняття робіт – 10 років; 30 років – відносно повернення шкоди, що спричинено протиправними діями підрядчика, які призвели до аварій та руйнувань

Страхува-ння ризиків

Замовник та підрядчик визначають ризики, страхування яких є обов'язковим при виконанні будівельних робіт. При невизнанні у договорі до прийняття об'єкта замовником за ризики випадкового руйнування та ушкодження об'єкта несе відповідальність підрядчик

Забезпечен-ня виконан-ня зобов'я-зань та відповідаль-ність сторін

Замовник та підрядчик визначають неустойки (штрафи, пені), завдатки, гарантії, поруку, заставу та утримання за неякісно виконану роботу

Порядок регулюван-ня спорів

Замовник та підрядчик визначають способи регулювання спорів або в рамках виставлення претензії, а потім – позову до суду або тільки у судовому порядку. Згідно зі ст. 222 ГКУ існують вимоги до написання претензії, її розгляд може здійснюватися протягом місяця з дня отримання

Підстави та умови зміни та розірван-ня договору

Замовник та підрядчик визначають підстави для розірвання договору

Визначення термінів

Наводяться визначення основних термінів і понять, що використовуються в контракті з метою виключення в подальшому їх різного тлумачення сторонами і недопущення суперечок

Робоча сила

Інші умови договорів підряду визначаються за бажанням сторін і за характером конкретної господарської операції (цивільно-правового зобов'язання), за якою вони укладаються. У контракті обумовлюються також фінансові гарантії виконання робіт, матеріальна відповідальність сторін та інше

Фінансові гарантії

Матеріаль-на відпові-дальність

Розв’язання суперечнос-тей та арбітраж

Наведений перелік умов контракту є орієнтовним і уточнюється сторонами з урахуванням особливостей будівництва та взаємних домовленостей.

У контракті чітко визначається термін початку виконання робіт, який часто пов'язаний з конкретними і досить важливими для початку будівництва подіями. Це може бути передача будівельного майданчика, проектної документації, відкриття фінансування, перерахування авансу тощо. Про початок робіт складається двосторонній акт.

Перегляд строків виконання робіт може здійснюватись з незалежних від підрядчика обставин, якщо він терміново в письмовій формі повідомив про них замовника. Якщо підрядчик не зробив цього, він може розраховувати на перегляд строків лише за умови інформованості замовника про несприятливі обставини та їх наслідки, такі як:

обставини непереборної сили;

обставини, за які відповідає замовник (відсутність фінансування, затримка у виконанні зобов'язань, необхідність виконання додаткових робіт тощо);

зупинення робіт не за виною підрядчика;

страйки працівників, блокування ними будівельного майданчика та інші їх дії, що заважають нормальному виконанню робіт.

Вплив погодних умов на хід виконання робіт, якщо його не можна віднести до обставин непереборної сили, не розглядається як об'єктивна обставина для збільшення строків виконання робіт.

Підрядчик зобов'язаний зробити все, що від нього залежить, для усунення перешкод, що зумовлюють затримку робіт, і, як тільки вони зникнуть, приступити до виконання своїх обов'язків, попередивши про це замовника.

Рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин оформлюється додатковою угодою.

Відповідальність підрядчика за порушення строків завершення виконання робіт з його вини встановлена законодавством і представляє собою нарахування неустойки (пені), визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції і з розрахунку облікової ставки НБУ. Аналогічну відповідальність несе замовник, але вже за порушення з його вини строків перерахування авансів та платежів за виконані роботи. Якщо замовник не оплатив виконання робіт протягом 30-ти календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніше ніж через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більше ніж на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати будівельний контракт відповідно до його умов та вимагати сплати неустойки (пені) і відшкодування збитків в частині, не покритій неустойкою (пенею).

Спосіб розрахунків за БМР – суттєва умова контракту, оскільки спосіб розрахунків тісно пов'язаний з процесом утворення прибутку підрядчика та його безпосередньою зацікавленістю, орієнтованою на кінцеві результати роботи. Розрахунки за виконані роботи, порядок здійснення яких визначається договором підряду, можуть бути проведені повністю або частково шляхом проміжних платежів (за етапи, комплекси, конструктивні елементи, окремі види робіт і послуг, фактичні витрати підрядчика). Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше як 95 % загальної вартості будівництва за договірною ціною. Крім того, замовник може перерахувати підрядчику аванси, якщо це передбачено договором.

Договір вважається укладеним тільки за досягнення сторонами згоди за всіма суттєвими умовами. Більше того, сторони договору підряду (контракту) зобов'язані відшкодовувати у встановленому порядку неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань. Інакше сума неустойки (пені), яка не була стягнена у встановленому порядку з винної сторони, підлягає стягненню за рішенням арбітражного суду до державного бюджету з обох сторін договору.

Зупинення дії договору можливе за певних обставин, за яких як замовник, так і підрядчик мають право розірвати договір.

Так, підрядчику надається право одностороннього розірвання договору у випадку невиконання замовником своїх зобов'язань (наприклад, недотримання графіку поставки матеріалів), а також при відмові замовника задовольнити вимоги підрядчика про збільшення договірної ціни.

В свою чергу, замовник має право відмовитись від виконання договору у випадку, коли підрядчик своєчасно не приступає до виконання своїх обов'язків або приступив до роботи, але виконує її настільки повільно, що своєчасне завершення її стає явно неможливим.

Якщо під час здійснення робіт стане очевидним, що вони не будуть виконані належним чином, замовник може встановити підрядчику відповідний строк для усунення недоліків. Якщо після цього підрядчик у відведений строк не усуне недоліки в роботі, то замовник має право або відмовитися від договору, або без розірвання договору вимагати відшкодування збитків, доручивши виправлення робіт третій особі за рахунок підрядчика.

Наслідком розірвання договору через несвоєчасне виконання роботи або виконання її в строк з неякісним результатом є виникнення у підрядчика зобов'язань повернути надані замовником матеріали, обладнання та інше майно або передати їх особі, вказаній замовником, а у випадку неможливості здійснення перерахованих дій – відшкодувати вартість наданого замовником майна. При цьому необхідно пам'ятати, що при виконанні БМР з матеріалів замовника підрядчик відповідає лише за неправильне використання наданих замовником матеріалів, а відповідальність за якість вказаних матеріалів несе замовник.

Часто при виконанні будівельних робіт виникає необхідність внесення змін в проектно-кошторисну документацію, як з боку замовника, так і з боку підрядчика. Це обумовлено в Положенні про підрядні контракти в будівництві України, затвердженим Науково-технічною радою Міністерства України в справах будівництва і архітектури протоколом № 9 від 15.12.93 р. [241]. Тут же обумовлена відповідальність за забезпечення проектною документацією, яка в основному покладається на замовника.

Відповідно до ст. 878 ЦКУ замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором [1]. Підрядчик зобов’язаний приймати до виконання ці зміни, якщо він може їх виконати і вони були внесені в строки обумовлені контрактом.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядчика. У цьому разі підрядчик має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків [1, ст. 878].

З погляду бухгалтерського обліку такі зміни можна охарактеризувати як відхилення від ціни за будівельним контрактом. Згідно з п. 2 П(С)БО 18 "Будівельні контракти" відхилення від ціни за будівельним контрактом – зміна ціни будівельного контракту внаслідок змін попередньо погодженого обсягу робіт, конструктивно якісних характеристик і строків виконання будівельного контракту [236].

Згідно зі ст. 877 ЦКУ підрядчик, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядчик зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності [1].

Такі зміни в обліку можна характеризувати як претензію. Претензія за будівельним контрактом – сума майнової відповідальності замовника чи іншої сторони, яку вимагає відшкодувати підрядчик понад ціну контракту [236].

Зміни і доповнення оформляються в письмовій формі шляхом підписання додаткового узгодження до будівельного контракту.

У практиці будівельної роботи часто спочатку відбуваються фактичні зміни, які сторони будівельного контракту погоджують у неофіційному порядку, а потім оформлюються додаткові угоди або вносяться відповідні коригування до початкових договорів. Тому бухгалтер, зіткнувшись з такою ситуацією, коли витрати, пов'язані з виконанням робіт, не передбачених контрактом, фактично понесені, а зміни до договору ще не внесено, має такі варіанти дій:

списати ці витрати на собівартість контракту в періоді їх понесення, не очікуючи належного оформлення змін, без визнання будь-якого доходу. Цей варіант не узгоджується з принципом співвідношення витрат та відповідних доходів, але є найбільш консервативним;

списати витрати на собівартість та одночасно визнати дохід у тій самій сумі, сподіваючись, як мінімум, на відшкодування замовником прямих витрат підрядчика згідно з п. 7 П(С)БО 18 "Будівельні контракти";

капіталізувати вартість виконаних робіт у балансі як залишок незавершеного виробництва, що відноситься до доходів, які будуть визнані у майбутніх періодах. Ці витрати будуть списані у періоді підписання змін до контракту та відповідного визнання доходу. Цей варіант призводить до відображення у балансі понесених витрат як активу та до завищення прибутку в періоді понесення витрат, але дотримується принципу співвідношення витрат та доходів, спричинених такими витратами.


нерухомість (житло)

договір на будів-ництво житла

кошти

оговір управління коштами

кошти

Забудовник

Фінансова установа, яка здійснює управління грошовими коштами (управитель)

Фізичні або юридичні особи (довірники)

Субпідрядчик – це спеціалізована організація, яка виконує санітарно-технічні роботи, монтаж металоконструкцій на будівництві об’єкта на основі договору  укладеного із підрядчиком. Однак за узгодженням з підрядчиком такий договір може укладатися безпосередньо між замовником і субпідрядчиком.

Підрядчик – це юридична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовнику. Частина таких робіт виконується підрядчиком своїми силами, а спеціальні види робіт передаються іншим організаціям.

Замовник (забудовник) – це юридична (фізична) особа, якій належить рішення про видачу замовлення на будівництво об’єкту, укладання контракту, контроль за здійсненням будівництва, фінансування його та прийняття завершених робіт.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58465. Appearance. Вивчення граматичної структури This is та These are 54.5 KB
  Ви вже знаєте потрібні слова для опису зовнішність людини. Та він є неповним без опису її одягу. Одяг – це частина самовираження людини, її прикраса. Тож вам необхідно знати як називати предмети гардеробу англійською.
58466. The Environmental Protection 106 KB
  This is the season when fruit is sweet. This is the season when school friend meet. This is the season when mornings are dark. And birds do not sing in wood and the park. The summer is over, the trees are all bare, This is the mist in the garden and frost in the air.
58467. At the Post-Office 121.5 KB
  Today at the lesson you will learn from the text about the main functions of the post-office. This knowledge you can use in your everyday life. And also you will write a test work in listening comprehension.
58468. Тварини. Прикметники 3.05 MB
  It teaches subject/verb agreement for the most important verb in English, making plurals by adding -s, dropping the article a in the plural, and that adjectives are not inflected.
58469. Шкільне приладдя 2.29 MB
  There are two cats on the picture. There are two flowers on the picture. There are two dogs on the picture. There are two girls on the picture. There are two boys on the picture. There are two books on the picture.
58470. Sport. Повторить грамматический материал Do/Does 69.5 KB
  Sport is fun for girls and boys, It’s much better than toys. You can sledge and ski and skate And throw snowballs with Kate. You can swim and play football, Hockey, tennis, and basketball. You can jump and you can run, You can have a lot of fun.
58472. Listening 85.5 KB
  But before we start our theme let’s find and match antonyms here (в презентации появляются слова, которые облегчат обучающимся понять смысл текста, они должны их просто назвать и соединить вместе: sell, buy, fresh, stale, young, old, always, expensive, cheap, never, finish, begin.
58473. SCHOOLS IN BRITAIN 330.9 KB
  Listen to the dialogue about a typical day at American school and answer the questions. Alice. Ostap, would you like to school with me tomorrow? Ostap. Sure. I have never been in an American school, what is the typical day like at school? Alice. Well, first we go to our homeroom class.