21263

АУДИТ АКТИВІВ, ПАСИВІВ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Лекция

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

АУДИТ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Й ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 5. Таки комплекси виділяють відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку тобто дев’ять розділів та позабалансові рахунки; окремо бажано виділити Розрахунки з оплати праці. Запаси Аналітичний облік руху матеріальних цінностей на складах підприємства Документи по списанню матеріальних цінностей на витрати виробництва Документи по списанню нестач втрат та розкрадань матеріальних цінностей Облік МБП у запасі та експлуатації Зведений облік матеріальних цінностей Матеріали...

Украинкский

2013-08-02

213 KB

11 чел.

ТЕМА №5 «АУДИТ АКТИВІВ, ПАСИВІВ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ»

5.1. АУДИТ КАСОВИХ ТА РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

5.2. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

5.3. АУДИТ МАТЕРІАЛЬНО ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

5.4. АУДИТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

5.5. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ І ДЕРЖАВНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ФОНДАМИ

5.6. АУДИТ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Й ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

5.1. АУДИТ КАСОВИХ ТА РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Для раціональної організації аудиторської перевірки бажано виділити комплекси робіт, що підлягають аудиту. Таки комплекси виділяють відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку, тобто дев’ять розділів та позабалансові рахунки; окремо бажано виділити «Розрахунки з оплати праці». В окремі розділи можна також виділити засновницькі та загальні документи, облікову політики, бухгалтерську звітність.

Загальний перелік комплексних об'єктів перевірки при проведенні аудиту наведений в таблиці 1.

Таблиця 5.1.

Види робіт, що підлягають аудиту (предметна область аудиту)

№ з/п

Назва розділу або виду робіт

Коротка характеристика інформації та підрозділів, що підлягають аудиту

1

2

3

1

Засновницькі та інші загальні докуме6нти підприємства

Статут підприємства

Ліценція за видами діяльності

Структура підприємства

Накази, розпорядження, службові записки, протоколи засідань засновників тощо

Штатний розклад

Інші документи

2

Облікова політика підприємства

Робочі документи з методологічного, технічного та організаційного аспектів облікової політики підприємства

Наказ про облікову політику підприємства

3

Необоротні активи

Рахунки класу 1. Необоротні активи

Аналітичний та синтетичний облік основних засобів

Документи по нарахуванню зносу необоротних активів

Документи по переоцінці основних засобів

Документи по реалізації та вибуттю необоротних активів

Облік капітальних інвестицій

Облік віднесення витрат по ремонту основних засобів

Облік надходження та створення нематеріальних активів

Облік амортизації нематеріальних активів

Облік вибуття та реалізації нематеріальних активів

Розрахунки з оподаткування в операціях з необоротними активами

Облік довгострокових фінансових інвестицій

Облік довгострокової дебіторської заборгованості

4

Виробничі запаси

Рахунки класу 2. Запаси

Аналітичний облік руху матеріальних цінностей на складах підприємства

Документи по списанню матеріальних цінностей на витрати виробництва

Документи по списанню нестач, втрат та розкрадань матеріальних цінностей

Облік МБП (у запасі та експлуатації)

Зведений облік матеріальних цінностей

Матеріали аналізу використання матеріальних ресурсів

5

Розрахунки з оплати праці

Рахунки 66, 81

Аналіз обраного способу обліку затрат на оплату праці

Облік робочого часу працівників

Облік нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам

Аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Облік утримань із заробітної плати

Синтетичний облік витрат по рахунку 66

Розрахунки по нарахуванню платежів до бюджету та позабюджетних фондів від фонду заробітної плати

6

Витрати на виробництво

Рахунки 23, 24

Документи, що підтверджують прямі витрати

Облік витрат у виробництві

Облік незавершеного виробництва

Зведений облік витрат на виробництво

Калькулювання собівартості продукції

7

Готова продукція

Рахунки 26, 93

Облік випуску та руху готової продукції

Облік відвантаженої продукції та реалізації продукції

Облік комерційних витрат

8

Грошові кошти

Синтетичні рахунки 30-35

Облік касових операцій

Облік операцій на поточному рахунку

Облік операцій по валютному рахунку

Облік короткострокових фінансових інвестицій

Облік короткострокових векселів отриманих

Облік інших операцій по грошових коштах

9

Розрахунки та інші активи

Синтетичні рахунки 36-39, 63-65

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

Облік розрахунків з покупцями і замовниками

Облік розрахунків з бюджетом

Облік розрахунків з позабюджетними фондами

Облік розрахунків по соціальному страхуванню

Облік розрахунків з підзвітними особами

Облік розрахунків з персоналом по інших операціях

Облік розрахунків з різними дебіторами

Облік розрахунків по спільній діяльності

Облік резервів сумнівних боргів

Облік витрат майбутніх періодів

10

Доходи та результати діяльності

Синтетичні рахунки класу 7

«Доходи та результати діяльності»

Облік доходів від реалізації

Облік доходів від участі в капіталі

Облік інших фінансових прибутків

Облік незвичайних прибутків

11

Капітал та забезпечення зобов'язань

Синтетичні рахунки класу 4.

Власний капітал та забезпечення зобов'язань

Облік статутного капіталу

Облік пайового капіталу

Облік резервного капіталу

Облік додаткового капіталу

Облік прибутків та збитків нерозподілених

Облік вилученого капіталу

Облік неоплаченого капіталу

Облік забезпечення наступних витрат та платежів

Облік цільового фінансування та цільових надходжень

Облік асигнувань з бюджету

12

Зобов'язання

Синтетичні рахунки класу 5 «Довгострокові зобов'язання» та класу 6 «Поточні зобов'язання»

Облік кредитів банків

Облік позик

Облік цільового фінансування та надходжень

13

Облік по за балансових рахунках

Позабалансові рахунки 007-008

Облік товарів, прийнятих на комісію

Облік заборгованості неплатоспроможних дебіторів

Облік інших операцій на позабалансових рахунках

14

Бухгалтерська звітність і додатки

Баланс (ф№1)

Звіт про фінансові результати (Ф№»)

Звіт про рух грошових коштів (ф№3)

Звіт про власний капітал (ф№4)

Примітки (ф№5)

Розрахунки, декларації та інші форми обліку та оподаткування

Аудит касових операцій підприємства рекомендуется проводити в кілька етапів.

На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві:

— інтенсивність касових операцій;

— основні напрямки касових надходжень і видатків;

— кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;

— наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність;

— забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;

— обладнання приміщення каси на підприємстві.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок.

Перший етап аудиту касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). При цьому слід скласти відомість інвентаризації каси та обов'язково зафіксувати результати раптової ревізії каси в робочих документах. Далі аудитор повинен вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства.

Інвентаризацію каси належить проводити не рідше одного разу на квартал, у строки, встановлені керівником підприємства. Раптові ревізії каси також необхідні і є важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни. Для цього вивчаються накази керівника підприємства про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, звіти інвентаризаційної комісії та інвентаризаційні відомості.

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Насамперед перевіряється правильність заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін. Прибуткові та видаткові касові ордери повинні бути належно оформлені. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом терміну зберігання документів.

Слід уважно перевірити використання бланків прибуткових касових ордерів, їх облік та зберігання. Аудитор перевіряє наявність та порядок ведення журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, обов'язково звіряє його дані з записами у касовій книзі. Перевіряючи порядок ведення касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі повинно бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються.

Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту.

Встановлюється, на які цілі підприємство отримувало і видавало готівку. Для цього вивчаються корінці чекової книжки на отримання готівки, виписки банку. Після того, як встановлена мета отримання готівки з розрахункового рахунку, перевіряється дотримання її підприємством шляхом вивчення касових документів (прибуткових та видаткових касових ордерів, касової книги) та бухгалтерських документів, які підтверджують використання готівки на зазначені цілі (авансові звіти, відомості на отримання заробітної плати, відомості на закупівлю сільськогосподарської продукції). Велику увагу необхідно приділити операціям видачі готівки для розрахунків з іншими підприємствами та з виплати заробітної плати з готівкової виручки або інших грошових надходжень підприємства. Насамперед це пов'язано з наявністю у підприємства податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку). При цьому залежно від терміну, за який проводиться аудит, слід враховувати зміни в порядку ведення касових операцій, які відбулися шляхом внесення змін і доповнень, Інструкцію "Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України", затверджену Постановою Правління Національного банку України № 21 від 2 лютого 1995 р.(з змінами та доповненнями).

Четвертий етап передбачає перевірку повноти оприбуткування готівки в касі підприємства. Необхідно визначити, чи повністю і своєчасно підприємство оприбутковує готівку, яка надходить з різних джерел:

— за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

— одержання грошей з розрахункового рахунку;

— невикористані підзвітні суми;

— депоновану заробітну плату тощо.

З цією метою аудитор звіряє дані прибуткових касових ордерів та касової книги з:

— даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних;

— корінцями грошової чекової книжки підприємства та банківськими виписками, журналом-ордером №1 та відомістю до нього;

  •  авансових звітів та журналу-ордера №7;
  •  відомостей на заробітну плату.

На п’ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Перевіряється повідомлення банку про встановлення ліміту залишку готівки в касі, касова книга на предмет виявлення перевищення встановленого ліміту. Слід враховувати зміни, що відбулися у порядку ведення касових операцій та введені в дію з 14 листопада 2003 р. Так, готівка, видана під звіт,але не витрачена і не повернута до каси підприємства протягом 1 робочого дня з дня видачі її під звіт (на відрядження – протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків заноситься до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Крім того, оскільки згідно із зазначеними змінами, кошти на виплати, пов’язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства незалежно від форм власності мають одержувати виключно з кас банку, у разі витрачання підприємством готівки з виручки на вказані цілі ці кошти також включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені такі виплати.

Останнім –шостим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.

За порушення підприємствами норм обігу готівки, що встановлюються Національним банком України, застосовуються фінансові санкції згідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12 червня 1995р. (з урахуванням змін та доповнень.) Методика проведення аудиту касових операцій наведена у табл. 5.1

Таблиця 5.2. 

Методика проведення аудиту касових операцій

Етап перевірки

Реєстр та первинні документи

Процедура аудиту

1

2

3

4

1

Раптова ревізія каси

Перевірка і перерахунок усіх грошей та цінностей , які знаходяться в касі

2

Перевірка правильності заповнення первинних касових документів та ведення касової книги

Прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери; касова книга; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів

Перевірка: правильності заповнення касових ордерів ( не допускаються виправлення , закреслювання і т.ін.);реєстрації касових ордерів у журналі реєстрації касових документів; наявності однієї касової книги на підприємстві; порядку її ведення

3

Перевірка встановленого ліміту каси та дотримання її підприємством

Повідомлення банків про встановлення ліміту каси, касова книга, журнал-ордер №; Головна книга; баланс (форма №1)

Перевірка: касової книги та інших регістрів обліку на предмет перевищення встановленого ліміту каси

4

Перевірка наявності проведення інвентаризації каси

Акти інвентаризації каси

Перевірка: актів інвентаризації каси; дотримання вимог нормативних документів, які регулюють порядок проведення інвентаризації

5

Перевірка правильності видачі готівки з каси

Корінці чеків; виписки банків; прибуткові та видаткові касові ордери; касова книга; авансові звіти; відомості на виплату заробітної плати, на закупівлю с/г продукції та продуктів її переробки; журнал-ордер №1; Головна книга, баланс (форма №1)

Перевірка: використання готівки на цілі, для яких вона одержана в установі банка; видачі готівки на поточні потреби підприємства в залежності від кількості працівників та її використання

6

Правильність оприбуткування готівки

Корінці чеків виписки банків; прибуткові та видаткові касові ордери; касова книга; авансові звіти; відомості на виплату заробітної плати, на закупівлю с/г продукції та продуктів її переробки; журнал-ордер №1; Головна книга, баланс (форма №1), накладні; рахунки-фактури; відомості реалізації продукції

Перевірка: повного оприбуткування готівки від реалізації продукції за готівку; повного оприбуткування готівки у касі при отриманні готівки з розрахункового рахунка; повернення підзвітних сум, депонованої заробітної плати

7

Перевірка достовірності обліку касових операцій

Прибуткові та видаткові касові ордери, касова книга, журнал-ордер №1, Головна книга, баланс (форма №1)

Звірка даних первинних, аналітичних та синтетичних документів з даними звітності з метою визначення її повноти та достовірності

5.2. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

Нормативні акти, які регулюють розрахунки з оплати праці:

1. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 р.;

2. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/995-ВР, зі змінами і доповненнями

3. Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. №3356-ХІІ;

4. Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. №504/96-ВР

5. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. №889-ІV та ін.

Джерелами інформації є:

- накази про прийом на роботу, звільнення, переміщення, перевід, надання відпусток та ін;

- табель обліку робочого часу;

- наряди, рапорти, маршрутні листи;

- листки на доплату, рапорти про виробіток, акти на брак;

- особисті рахунки робітників;

- особисті картки робітників (відділ кадрів);

- разрахунково - платіжні відомості;

- зведені відомості розподілення заробітної платні;

- журнали-ордери, головна книга, баланс.

До основних задач по перевірці дотримання трудового законодавства відносяться:

- положення Кодексу законів про працю, стан внутрішнього контролю по трудовим відносинам;

- облік та контроль виробітки та нарахування заробітної платні робітникам;

- розрахунок стягнень із заробітної платні фізичних осіб;

- аналітичний облік по працівниках;

- зведені розрахунки по заробітній платі, розрахунок оподаткованої бази, облік розрахунків з бюджетом по податках.

На підприємстві насамперед перевіряється дотримання трудового законодавства. У зв'язку з цим аудитор повинен перевірити, як ведеться оформлення співробітників при прийомі на роботу та звільненні; облік робочого часу співробітників; як побудована система оплати праці та ін.

Правильність оформлення перевіряється по приказам, контрактам та трудовим угодам.

Аудитору слід оцінити:

- організацію системи розрахунків з персоналом;

- стан синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці;

- повноту відображення облікових операцій;

- дотримання податкового законодавства.

Аудит організації системи розрахунків по оплаті праці включає: вивчення категорій персоналу, систем та форм оплати праці, систем стимулювання труда; вивчення порядку обліку особистого складу та робочого часу та системи нормування на підприємстві. Для цього аудитору слід ознайомитися зі складом колективних угод, положень про оплату праці, преміювання робітників.

Аудит розрахунків з персоналом по оплаті праці проводиться шляхом тестування первинних документів, які свідчать про виплату доходів робітникам організації. Перевірка обліку нарахованих та невиплачених у термін (депонованих) ведеться окремо. Аудит аналітичного обліку за рахунком 66 «Розрахунки по оплаті праці» ведеться по кожному робітнику. У ході перевірки синтетичного обліку аудитор перевіряє порядок списання сум, виплачених робітникам на відповідні кореспондуючі рахунки витрат на виробництво; порядок нарахування доходів від участі у капіталі організації; порядок нарахування сум соціального страхування та ін.

Аудит аналітичного обліку розрахунків з персоналом – перевірка правильності та повноти оформлення первинних документів, достовірності розрахунків виплат персоналу, розрахунку страхових внесків у позабюджетні фонди, розрахунок середнього заробітку, перевірка правильності визначення сукупного доходу для цілей оподаткування фізичних осіб, перевірка своєчасності перерахування податків у бюджет; перевірка правильності створення, використання, коректування резервів на оплату відпусток, виплат за вислугу років; перевірка правомірності використання пільг для розрахування ПДФО та ін.

Аудит синтетичного обліку розрахунків з персоналом – перевірка правильності відображення облікових даних  на рахунках: 66 «Розрахунки по оплаті праці», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 64 «Розрахунки по податках та платежах», 65 «Розрахунки по страхуванню»: перевірка тотожності показників бухгалтерської, податкової звітності та регістрів бухгалтерського обліку; правомірність віднесення на собівартість продукції для цілей бухгалтерського обліку та цілей оподаткування нарахованих виплат.

Типові помилки та недоліки обліку, які часто зустрічаються у процесі аудиту цього розділу обліку:

Таблиця 5.3

Типові помилки та недоліки обліку розрахунків з оплати праці

Характер можливих порушень

Вплив порушень на достовірність обліку та звітності

Відсутність колективного договору, положень про оплату праці, преміювання робітників

Дані про виплати у первинних документах не відповідають даним в облікових регістрах

Відсутність документального підтвердження даних про фактичний робочий час при віднесенні на собівартість почасової заробітної платні

Не має реєстрації у відділеннях позабюджетних фондів

До складу сукупного доходу для визначення подохідного податку не включені: суми заробітної платні у натуральній формі, матеріальна допомога, дивіденди, добові більше норми

Несвоєчасне перерахування подохідного податку

Відсутність документів по оформленню отриманих робітником заємних засобів організації

Організація трудових відносин та бухгалтерського обліку потребує покращення

Викривлення відображення оборотів по рахунках . Викривлення строк балансу

Невиправданість нарахування заробітної платні як завишення собівартості та зменшення оподаткованого прибутку

Порушення законодавства, призначення штрафних санкцій

Зменшення сум подохідного податку, утриманого до бюджету. Викривлення відображення даних у формах звітності, неможливість підтвердження достовірності даних у строках балансу

Штрафні санкції

Викривлення розрахунків з бюджетів, викривлення відображення даних у формах звітності, неможливість підтвердження достовірності даних у строках балансу. Неправомірність здійснення даної господарської операції

5.3. АУДИТ МАТЕРІАЛЬНО ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Основними завданнями аудиту МВЗ є перевірка:

  1.  наявності та порядку зберігання МВЗ
  2.  правильного та своєчасного відображення в обліку всіх операцій руху МВЗ
  3.  додержання підприємством встановлених норм списання
  4.  відповідності аналітичних показників обліку МВЗ синтетичним
  5.  правильності відображення в обліку МВЗ
  6.  переоцінки та уцінки проведення індексації МВЗ
  7.  додержання підприємством вимог проведення інвентаризації МВЗ.

Нормативні документи для аудиту МВЗ:

1. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні» № 250 від 03.04.93

2. «Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні» №25 від 07.05.93

3. Інструкція «Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних ак5тивів, ТМЦ, коштів, документів та розрахунків» №69 від 11.08.94

4. Положення «Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей» №116 від 22.01.96

5. Наказ Мінстату України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» №193 від 21.06.96

6. Наказ Мінстату України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку МБП» №145 від 22.05.96 та інші.

МВЗ приймаються до обліку по фактичній собівартості, виходячи з фактичних витрат на придбання та виготовлення. У ході аудиту перевірці належати первинні документи по обліку МВЗ: прибуткові ордера, акти про прийом матеріалів, лімітно-заборні карти, вимоги-накладні, прибуткові накладні, рахунки-фактури, накладні на відпустку матеріалів, картки обліку матеріалів, акти про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбірці та демонтажі будівель та споруд, відомості обліку видання спецодягу, собівартості спецобуві, акти на списання МВЗ, специфікації, упаковачні ярлики, товарно-транспортні накладні та інше.

Підприємству надано право самостійно обирати способи обліку МВЗ. Існують два основних способи обліку МВЗ: постійний та періодичний.

Методи оцінки матеріалів: по середньозважений собівартості при постійній та періодичній системі обліку запасів періодичній системі обліку МВЗ, по собівартості перших у часі закупок (ФІФО), а також метод ідентифікованої собівартості. МВЗ в бухгалтерському балансі відображаються в оцінці за найменшою з двох можливих: фактичній собівартості придбання чи по ціні можливої реалізації (ринковій).

Аудит аналітичного обліку МВЗ полягає в тому, що аудитор повинен перевірити організацію складського обліку МВЗ, результати інвентаризації. При організації складського обліку сальдовим методом аудитор звіряє данні приходу та видачі матеріалів по сальдовим та прибутково-видатковим відомостям.

В умовах карточно-документаційного обліку аудитор звіряє данні оборотних відомостей по групам різних матеріалів з даними залишків у картках складського обліку, використовуючи вибіркову перевірку. При використанні ЕОМ в обліку МВЗ аудитор звіряє данні первинних документів, які поступають зі складу до бухгалтерії, та оборотних та інвентаризаційних відомостей, складених бухгалтером. Аудитор може використовувати контрольні перевірки ввозу та вивозу сировини, контрольні інвентаризації, перевірку розрахунків визначення потреби у матеріалах з нормами видатків.

Аудит синтетичного обліку МВЗ – перевірка правильності відображення та руху МВЗ на синтетичних рахунках згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку при оприбуткуванні, списанні, оподаткуванні.

Топічні помилки та недоліки обліку, які часто зустрічаються в процесі аудиту цього розділу обліку: відсутність прибутково-видаткових документів, супровідних , звітів матеріально відповідальних осіб; невірна оцінка при списанні цінностей на витрати виробництва; невідповідність даних аналітичного обліку та синтетичного обліку; відсутність організації закріплення матеріальної звітності за особами, які займають визначені посади; порушення договірної дисципліни та відшкодування штрафних санкцій порушниками; розходження даних, виявлених аудитором, по якості та кількості матеріальних цінностей; несвоєчасність подання претензій до постачальників та транспортних організацій; наявність підробних документів у випадках виявлення нестач та пересортиць; відсутність обумовленості списання сировини, матеріалів та відхилень їх вартості на виробництво; невірне відображення суттєвих умов договорів постачання в синтетичному обліку процесу придбання та заготовлення матеріалів.

5.4. АУДИТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Основні засоби є сукупністю засобів праці, які функціонують у натуральній формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів. У процесі експлуатації вони переносять свою вартість на собівартість продукції частинами (нарахуванням амортизації).

Основні засоби підприємств і організацій незалежно від форм власності відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їхню первісну вартість.

До основних засобів відносяться предмети вартістю понад 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з терміном експлуатації більше одного року. З 1 липня 2000 р. до основних засобів відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання та експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основними завданнями і метою аудиту є встановлення:

  1.  Правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття.
  2.  Перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів.

Контроль за витратами на капітальний ремонт.

  1.  Перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів.

Контроль за збереженням основних засобів.

  1.  Перевірка правильності проведення індексації основних засобів.

Джерелами інформації для аудиту основних засобів є:

  1.  Баланс (форма № 1).
  2.  Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2).
  3.  Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (форма № 3).

Синтетичні регістри обліку основних засобів (Головна книга, журнал-ордер № 13).

5. Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні
картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації,
відомості індексації балансової вартості основних засобів.

Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів, складається з таких законодавчих та нормативних документів.

1. Постанова КМУ "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996—1997 роках" від 16.05.96 р. №   523.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.97р. №334/94-ВР.

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджений Постановою Верховної Ради України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

. Бухгалтерський облік основних засобів

Аудитори повинні враховувати три періоди, коли відбувалися суттєві зміни в обліку основних засобів:

до 1 липня 1997 р.;

з липня 1997 р. до 1 липня 2000 р.;

з липня 2000 р.

Таблиця 5.4

Бухгалтерське відображення руху основних засобів на підприємствах державної і недержавної форм власності з 9.01.2000р.

Зміст операції

Д-т

К-т

1

Надходження основних засобів на підприємствах недержавної форми власності:

1.1

Надходження основних засобів від постачальника (включаючи суму ПДВ)

152

63

1.2

Віднесення суми ПДВ на введені в експлуатацію основні виробничі засоби на розрахунки з бюджетом

641

63

1.3

Введення в експлуатацію основних засобів

10

152

1.4

Відображення джерела фінансування капітальних вкладень

10

15

2

Надходження основних засобів на державних підприємствах:

2.1

Надходження основних засобів від постачальника (включаючи суму ПДВ)

152

63

2.2

Віднесення суми ПДВ на введені в експлуатацію основні виробничі засоби на розрахунки з бюджетом

641

63

2.3

Введення в експлуатацію основних засобів

10

152

2.4

Створення джерела фінансування капітальних вкладень

10

152

2.5

Віднесення капітальних вкладень за рахунок джерела фінансування

3

Безкоштовне одержання основних засобів:

3.1

на державних підприємствах:

на первісну вартість основних засобів;

на суму нарахованого зносу

3.2

на недержавних підприємствах:

на первісну вартість основних засобів;

на суму нарахованого зносу

10

424

4

Надходження основних засобів власного виробництва:

4.1

Витрати, пов'язані з виробництвом основних засобів

205

63

4.2

Віднесення суми ПДВ за списані ТМЦ на виробництво основних засобів

641

63

4.3

Відшкодування з бюджету суми ПДВ при введенні в експлуатацію основних виробничих фондів

641

63

4.4

Введення в експлуатацію основних засобів

на підприємствах:

державних

недержавних

151

205

4.5

Відображення джерела фінансування капітальних вкладень

151

63

5

Надходження основних засобів як внесок до статутного фонду

46

40

6

Реалізація основних засобів на підприємствах недержавної форми власності:

6.1

Списання балансової вартості основних засобів

377

742

6.2

Списання нарахованого зносу

131

10

6.3

Витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів

23

972

6.4

Нарахування ПДВ

972

10

6.5

Відображення заборгованості покупця

6.6

Визначення фінансового результату:

збиток

прибуток

793

972

Бухгалтерський облік основних засобів після 1 липня 2000 р.      Методологічні засади формування бухгалтерського обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"

Згідно з пунктом 4 основними засобами визнаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або для виконання інших функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Право встановлювати вартісну ознаку основних засобів надається безпосередньо підприємствам.

Згідно з "Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 і "Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій", затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 основні засоби відображаються на однойменному синтетичному рахунку 10, що належить до класу 1 "Необоротні активи".

Рахунок 10 "Основні засоби" має дев'ять субрахунків:

101 "Земельні ділянки";

102 "Капітальні  ";

103 "Будинки та споруди";

104 "Машини та обладнання";

105 "Транспортні засоби";

106 "Інструменти, прилади та інвентар";

107 "Робоча і продуктивна худоба";

108'"Багаторічні насадження";

109 "Інші основні засоби".

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки:

— 111 "Бібліотечні фонди";

— 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"; -- 113 "Тимчасові споруди";

114 "Природні ресурси";

115 "Інвентарна тара"; -- 116 "Предмети прокату";

117 "Інші необоротні матеріальні активи".

Рахунок 13 "Знос необоротних активів" має певні субрахунки:

131 "Знос основних засобів";

132 "Знос інших необоротних матеріальних активів";

133 "Знос нематеріальних активів".

За дебетом рахунків 10, 11 відображається:

надходження, придбання, створення або безоплатне отримання необоротних активів за первісною вартістю;

сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція);

сума дооцінки вартості об’єкта.

За кредитом рахунків 10, 11 відображається:

вибуття необоротних активів унаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, у разі часткової ліквідації;

сума уцінки активів.

За дебетом рахунку 13 "Знос необоротних активів" відображається зменшення суми зносу, за кредитом — нарахування амортизації та індексації зносу необоротних активів.

Нормативні документи для аудита обліку випуску та реалізації готової продукції: Постанова  КМУ від 03.04.93 р. № 250 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні» із змінами та доповненнями, Закон України ««Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94 – ВР, Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), П(с)БУ 9 «Запаси», П(с)БУ 16 «Витрати», П(с)БУ 15 «Дохід» та інші.

Мета аудиту випуску та реалізації продукції – контроль за правильністю бухгалтерського обліку випуску та руху готової продукції, її реалізації.

Джерела інформації:

- Форма №1 «Баланс», форма № 2 «звіт про фінансові результати», Декларація про прибуток підприємства.

- Журнали-ордери 1, 2, 3, 4, 6, 11, 12 (при використанні журнально-ордерної форми ведення бухгалтерських записів).

- Первинні документи про відпуск готової продукції зі складу.

- Банківські виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку.

- Касові звіти з доданими прибутково-видатковими документами на оплату рахунків.

- платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції.

- Податкові накладні.

- Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та інші.

Аудит аналітичного обліку випуску та реалізації продукції заклечається у перевірці обліку готової продукції на складі, правильності оцінки готової та реалізованої продукції враховуючи формування цін, правильності формування собівартості продукції, розрахунку відхилень фактичної собівартості та планової (нормативної).

Аудит синтетичного обліку випуску та реалізації продукції – перевірка правильності використання Плану рахунків обліку реалізованої та готової продукції.

Для досягнення цих цілей аудитором можуть використовуватися наступні методи перевірки: сальдова, нормативно-правова, експертна, логічна, зустрічна, формальна.

При аудиті слід зазначити увагу на облік витрат, пов'язаних зі збутом продукції (рахунок 93 «Витрати на збут»), а саме на обґрунтованість включення витрат до складу витрат на збут, дотримання нормативних витрат, положень по обліку тари, правильність складання бухгалтерських проводок.

Для обліку підприємств доходів (виручки) від реалізації передбачено використовувати рахунок 70 «Доходи від реалізації». Суми витрат підприємств, пов'язаних з реалізацією готової продукції, відображаються на рахунку 90 «Собівартість реалізації»

Методика проведення аудиту реалізації готової продукції зазначена у таблиці.

Таблиця 5.5

Методика проведення аудиту реалізації готової продукції

Етап перевірки

Реєстр обліку

Процедура аудиту

1

Перевірка методу визначення виручки від реалізації

Наказ керівника; Головна книга

Встановлення наявності наказу керівника про метод визначення виручки від реалізації та відповідність йому бухгалтерських записів щодо реалізації

2

Перевірка розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції

Журнал-ордер №11,10,10/1; відомість №16; картки складського обліку; Головна книга; бухгалтерські довідки

Послідовна перевірка розрахунків фактичної собівартості: залишку готової продукції на складі; відвантаженої продукції; реалізованої продукції; звірка одержаних даних з фактично відображеними відомостями у регістрах синтетичного обліку та звітності

3

Перевірка витрат, пов'язаних з реалізацією продукції

Журнали-ордери №11,10,10/1; відомість №16; Головна книга

Перевірка складу та розподілу витрат згідно з законодавчими документами

4

Перевірка відповідності даних первинного, аналітичного та синтетичного обліку

Головна книга; журнал-ордер №11; відомість №16;накладні; рахунки-фактури; акти приймання-здачі виконаних робіт (послуг); картки складського обліку; виписки банку

Зіставлення даних первинних документів з даними, відображеними у регістрах аналітичного та синтетичного обліку

5

Перевірка визначення фінансового результату

Головна книга; журнали-ордери №11,15,8

Перерахунок визначення фінансового результату та звірка його з даними бухгалтерського обліку та звітності; належності та правильності включення до ціни реалізації обов'язкових податків, зборів, платежів

Типові помилки та недоліки обліку, які часто зустрічаються у процесі аудиту цього розділу обліку:

Таблиця 5.6

Типові помилки та недоліки обліку готової продукції та продажу товарів (робіт, послуг)

Характер можливих порушень

Вплив порушень на достовірність обліку та звітності

Використання різних методів оцінки майна у квартальних звітах за одними й тими же об'єктами

Відсутність затвердженої облікової політики

Відсутність пояснення причин відхилення від обраних в обліковій політиці способів обліку

У накладні включають незавершені у процесі технологічної обробки вироби

Включення до складу готової продукції частини незавершеного виробництва

Викривлення відображення даних у формах звітності, неможливість підтвердження достовірності даних у рядках балансу

Викривлення відображення даних у формах звітності

Викривлення відображення даних у формах звітності, неможливість підтвердження достовірності даних у рядках балансу

Викривлення відображення даних у формах звітності, неможливість підтвердження достовірності даних у рядках балансу

Викривлення відображення даних у формах звітності, неможливість підтвердження достовірності даних у рядках балансу

5.5. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ І ДЕРЖАВНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ФОНДАМИ

Законодавчою основою для аудита розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами є:

- Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 г. №283/ 97-ВР, зі змінами й доповненнями;

- Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 г. №168/ 97-ВР, зі змінами й доповненнями;

- Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 г № 8899ІV, зі  змінами й доповненнями;

- Закон України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 г. № 400/ 97-ВР;

- Закон України «Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, пов'язаними з народженням і похованням» від 26.06.97 г. № 402/ 97-ВР;

- Закон України «Про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 г. № 15333ІІІ;

- Закон України «Про плату за землю» від 19.09.96 г. №378/ 96-ВР;

- Декрет КМУ «Про акцизний збір» від 26.12.92 г. №18-92, зі змінами й доповненнями;

- інші нормативно-правові документи по оподатковуванню, а також:

- Закон України « Про аудиторську діяльність в Україні» від 22.04.93 г. № 3125, зі змінами й доповненнями;

- Міжнародні стандарти аудита.

Метою аудиту розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами є  висловлення аудитором думки про відповідність цих розрахунків по всіх видах податків і зборів, а також обов'язкових платежів, у всіх істотних аспектах, нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування й сплати в бюджети відповідного рівня.

Основним завданням аудита розрахунків з бюджетом є ретельна перевірка правильності нарахування й своєчасності сплати в бюджет податків і зборів і підтвердження перевіреної інформації аудиторським висновком.

При проведенні аудита слід керуватися Законами України й іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання оподатковування і які діяли під час нарахування й сплати податків і зборів.

Проведення аудита розрахунків з бюджетом ускладнюється наявними розбіжностями між бухгалтерським і податковим обліком. У першу чергу, це стосується податку на прибуток. Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподатковування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоректованого доходу  звітного періоду на:

- суму валових видатків платника податків, певних статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих у відповідності зі статтями 8 і 9 цього Закону.

Тому, при проведенні аудиту податку на прибуток необхідно перевірити правильність нарахування амортизації й облік балансової вартості основних коштів і звернути увагу на розбіжність між основними положеннями й вимогами П(З)БУ 7 «Основні кошти» і Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При перевірці податку на додану вартість слід пам'ятати про дату, яка вважається датою виникнення податкових зобов'язань. Це буде дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається кожне з подій, що відбувся раніше. У той же час необхідно звернути увагу на повноту й правильність  нарахування ПДВ при продажі товарів (робіт, послуг) без оплати, або із частковою оплатою їх вартості, на бартерні операції, а також на натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У цих випадках аудитор повинен переконатися, що база оподатковування визначалася виходячи з фактичної ціни, але не нижче від звичайної ціни й перевірити правильність нарахування ПДВ при здійсненні товарообмінних операцій. Згідно закону датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення таких операцій є кожне з подій, що відбувся раніше:

- дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг – дата оформлення документа, який свідчить про виконання робіт, наданні послуг;

- дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт, послуг – дата оформлення документів, які свідчать про одержання платником податку результатів праці.

При перевірці бази оподатковування акцизним збором слід ураховувати, що датою виникнення податкових зобов'язань уважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася подія, що настала раніше:

- зарахування коштів від покупця;

- відвантаження продукції (товарів).

При перевірці бази оподатковування іншими податками використовують аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, інформацію первинного й зведеного обліку, регістри оперативного й позабалансового обліку, інвентарні картки й т.п.

З метою перевірки своєчасності й повноти сплати розрахованих податків використовують інформацію аналітичних рахунків до рахунку 64 «Розрахунки з бюджетом» і відповідні первинні документи.

У ході аудиту обліку розрахунків по соціальнім страхуванню й забезпеченню аудитор перевіряє своєчасність відрахувань і сплати внесків у Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування: у зв'язку з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Аудит аналітичного обліку припускає перевірку розрахунків сум відрахувань і  їх оподатковувану базу, правомірність її формування з різних, що сплачуються працівникам сум. Аудит синтетичного обліку повинен проводиться при використанні інформації рахунку 65 «Розрахунки по страхуванню» і рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» у частині відрахувань від виплат, інших рахунків. Окремо аудитором повинні відслідковуватися руху на зазначених рахунках сум штрафних санкцій за несвоєчасні внески.

Таким чином, при проведенні аудита розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами необхідно:

- установити перелік податків і зборів, які сплачує підприємство;

- ретельно вивчити законодавчі й нормативно-правові документи, які регламентують порядок нарахування й сплати податків і зборів на данім підприємстві;

- установити предметну область досліджень;

- перевірити повноту й правильність відображення бази оподатковування по кожному податкові й збору;

- перевірити правильність застосування ставок податків і зборів, а також арифметичні розрахунки по нарахуванню податків;

- перевірити законність і обґрунтованість застосування пільг по податках і зборам;

- перевірити повноту й своєчасність сплати податків і зборів;

- перевірити правильність складання декларацій, розрахунків по платежах у бюджет і державні цільові фонди й своєчасність їх подачі  в контролюючі органі;

- перевірити правильність відображення розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами в системі бухгалтерського обліку й фінансової звітності;

- надати клієнтові інформацію про результати роботи з детальним викладом установлених помилок і фактів обману, рекомендації щодо їхнього усунення;

- складання аудиторського висновку і його узгодження з підприємством, що перевіряється.

5.6. АУДИТ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Й ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Законодавчою основою для аудиту стану бухгалтерського обліку й фінансової звітності є:

- Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні» від 22.04.93 г. № 3125, зі змінами й доповненнями;

- Закон України «Про господарчі товариства» від 19.09.91 г.;

- Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» від 16.07.99 г. № 9966ІV;

- Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активу, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»;

- національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

- Міжнародні стандарти аудита;

- Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємств;

- інші закони, які регулюють окремі галузі й види діяльності, а також внутрішньогосподарські документи.

Систему бухгалтерського обліку на підприємстві вважається надійної, якщо вона формує повну й достовірну інформацію про зроблені господарські операції й фінансових результатах діяльності. Ефективність системи бухгалтерського обліку в значній мірі визначається правильним визначенням облікової політики на підприємстві.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності» облікова політика – це сукупність принципів, методів, процедур, які використовуються підприємством для складання й надання фінансової звітності.

Метою аудита облікової політики є перевірка дотримання методики ведення бухгалтерського обліку, затвердженої наказом, і відповідність обраної облікової політики чинному законодавству України.

Основними завданнями аудита облікової політики підприємства є:

- перевірка наявності й утримування наказу про облікову політику на підприємстві;

- визначення відповідності обраної облікової політики чинному законодавству України й П(З)БУ;

- установлення правильності відображення об'єктів обліку відповідно до принципів і методами, які визначені в обліковій політиці;

- перевірка наявності затвердженого на підприємстві робочого плану рахунків, посадових інструкцій;

- перевірка обраної форми ведення бухгалтерського обліку, а також порядку проведення інвентаризації майна й зобов'язань;

- установлення концепцій, покладених в основу організації й методики ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

- визначення спрямованості облікової політики підприємства з погляду системи керування;

- перевірка відповідності концепцій облікової політики цілям, характеру й умовам діяльності підприємства;

- перевірка наявності змін в обліковій політиці протягом фінансового року;

- перевірка послідовності застосування облікової політики;

- перевірка дотримання обраної облікової політики на підприємстві.

При перевірці дотримання методики ведення обліку, затвердженої в наказі про облікову політику аудиторові необхідно:

- досліджувати відповідність рахунків, які відображають господарські операції, затвердженому плану рахунків на підприємстві;

- перевірити правильність дооцінки (уцінки) необоротних активів;

- перевірити правильність нарахування амортизації необоротних активів і відповідність обраного методу нарахування амортизації методу, зазначеному в наказі про облікову політику;

- перевірка відповідності застосування методу списання запасів на підприємстві;

- установлення відповідності методів нарахування резерву сумнівних боргів;

- установлення періодичності проведення інвентаризації на підприємстві і т.д.

Перевіряючи стан бухгалтерського обліку на підприємстві, необхідно звернути увагу на те, що оцінка в обліку має дуже істотне значення. Тому при перевірці фінансової звітності аудиторові необхідно звернути увагу на правильність оцінки основних коштів, нематеріальних активів, незавершеного проведення, запасів і т.п.

Щодо правильності оцінки деяких статей фінансової звітності (основні кошти, товарно-матеріальні цінності, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість), те її доцільніше встановлювати одночасно з перевіркою правильності інвентаризації.

Аудит фінансової звітності проводиться у відповідній послідовності. Кожний аудитор самостійно вибирає послідовність своїх дій виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору, але обов'язковою процедурою будь-якої аудиторської перевірки є аналіз системи внутрішнього контролю на підприємстві.

Основне завдання аудитора під час перевірки фінансової звітності укладається в контролі дотримання власниками основних вимог до неї – реальності, ясності, своєчасності і єдності методичних звітних показників.

Метою аудита фінансової звітності є встановлення реальності й вірогідності показників фінансової звітності, а також своєчасності і єдності методичних звітних показників.

При аудитові фінансової звітності необхідно здійснити наступні процедури:

- вивчити систему внутрішнього контролю на підприємстві;

- ознайомитися із принципами, прийманнями й методами бухгалтерського фінансового обліку й способами їх застосування;

- простежити, яким образом клієнт збирає інформацію для включення її у фінансовий звіт;

- упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;

- визначити, яка існує взаємозв'язок між сальдо рахунків, і який вплив на результати мають відхилення.

При перевірці фінансової звітності аудиторові особлива увага необхідно звернути на виявлення безнадійної дебіторської заборгованості, що супроводжується перевіркою контролю строків позовної давності, а також виявити несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити й позики, не погашені в строк; заборгованість перед бюджетом; за товари, роботи й послуги, не оплачені в строк і т.п.). При цьому кожна стаття балансу повинна підтверджуватися результатами інвентаризації й актами звірення, довідками й т.п.

Таким чином, аудит стану бухгалтерського обліку й фінансової звітності передбачає встановлення правильності оформлення господарських операцій і відповідність їх чинному законодавству, а також сприяє виявленню недоліків, визначенню перспектив розвитку проведення в умовах ринкової конкуренції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42142. Задачі лінійної оптимізації в системі Maple 213 KB
  Задачі оптимізації в Maple розв’язуються за допомогою вбудованих функцій minimize та maximize, що входять до пакету Simplex.Класична задача лінійного програмування записується у такому форматі:minimize (цільова функція, {обмеження}, NONNEGATIVE).Останній параметр вказує на невід’ємність змінних, що входять до математичної моделі задачі. Для геометричної інтерпретації задачі оптимізації необхідно підключити пакет plots і задати систему лінійних нерівностей задачі, використовуючи процедуру inequal.
42143. ПАРНАЯ РЕГРЕССИЯ 338.5 KB
  модель вида yi = 0 1 xi i где yi – значение зависимой переменной для наблюдения i xi – значение независимой переменной для наблюдения i 0 и 1 – коэффициенты регрессии εi – значение случайной ошибки для наблюдения i n – число наблюдений. Оценки коэффициентов парной линейной регрессии и определяются методом наименьших квадратов МНК. Оценки коэффициентов уравнения регрессии полученные МНК могут обладать следующими свойствами: несмещенность состоятельность эффективность. Содержание МНК свойств оценок полученных...
42144. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭЛЕКТРОДВИЖУЩЕЙ СИЛЫ МЕТОДОМ КОМПЕНСАЦИИ 51 KB
  Для существования стационарного тока в цепи необходим какой-нибудь источник энергии электродвижущей силы ЭДС который способен поддерживать электрическое поле. В источнике ЭДС перемещение носителей заряда производится с помощью запасенной энергии. Рассмотрим замкнутую цепь состоящую из источника ЭДС и нагрузки внешней цепи. Таким образом ЭДС это физическая величина численно равная работе сторонних сил по перемещению единичного положительного заряда по замкнутой цепи.
42145. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОПРОТИВЛЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МОСТА УИТСТОНА 81 KB
  Сопротивления R1 R2 R0 Rх называются плечами моста Rх  измеряемое неизвестное R0 – известное R1 R2 – регулировочные сопротивления. Сопротивления плеч моста измеряют и подбирают таким образом чтобы ток гальванометра был равен нулю. Для однородного проводника сопротивления отдельных его участков относятся как их длины.
42146. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕИЗВЕСТНОЙ ЕМКОСТИ КОНДЕНСАТОРА С ПОМОЩЬЮ МОСТА СОТТИ 80.5 KB
  В настоящей работе измерение электрической емкости осуществляется с помощью моста переменного тока  моста Сотти рис. Плечи моста плечо моста – это участок цепи включенный между двумя узлами включают конденсатор неизвестной емкости Сх конденсатор эталонной емкости Сэ и два резистора имеющих сопротивления R1 и R2. В диагональ СD моста включают источник переменного напряжения трансформатор.
42147. ОПРЕДЕЛЕНИЕ НЕИЗВЕСТНОЙ ИНДУКТИВНОСТИ С ПОМОЩЬЮ МОСТИКА МАКСВЕЛЛА 73.5 KB
  ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ В настоящей работе измерение индуктивности осуществляется с помощью моста переменного тока  моста Максвелла рис.Плечи моста состоят из эталонной индуктивности L0 неизвестной индуктивности Lх их сопротивлений R R двух резисторов имеющих сопротивления R1 и R2. Принцип измерения индуктивности катушки Lх при помощи мостика Максвелла основан на подборе такого значения отношения сопротивлений при котором ток через гальванометр отсутствует.
42148. ЭЛЕКТРОПРОВОДНОСТЬ МЕТАЛЛОВ 110 KB
  Экспериментальная проверка линейной зависимости тока от напряжения I = f U электросопротивления от длины цилиндрического проводника R = f  и расчет удельного сопротивления проводника. Если внутри проводника создано электрическое поле то каждый электрон ускоряется в течение времени свободного пробега . 5 Рассмотрим цилиндрический участок проводника постоянного сечения dS и длиной udt. Это векторная величина совпадающая по направлению со скоростью упорядоченного...
42149. ИЗУЧЕНИЕ ПРОЦЕССОВ ЗАРЯДА И РАЗРЯДА КОНДЕНСАТОРА 202.53 KB
  Изучение закономерностей заряда и разряда конденсатора.магазина сопротивлений МС магазин емкостей MEисточник питания ИП звуковой генератор ГЗ электронный осциллограф блок с конденсаторами. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ Принципиальная электрическая схема для наблюдения процессов заряда и разряда конденсатора изображена на рис.
42150. ИЗУЧЕНИЕ РАБОТЫ ЭЛЕКТРОННОГО ОСЦИЛЛОГРАФА 2.06 MB
  ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ Назначение электронного осциллографа. Универсальные измерительные приборы предназначенные для исследования электронных процессов с помощью графического их воспроизведения на экране электроннолучевой трубки называются электронными осциллографами. Высокая чувствительность осциллографа позволяет изучать очень слабые колебания напряжения а большое входное сопротивление исключает влияние осциллографа на режим цепей к которым он подключается.