21270

ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

РІНР і в мирний і у воєнний час проводяться: для порятунку людей надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи; локалізації аварій і усунення ушкоджень які заважають проведенню рятувальних робіт; локалізації аварій які загрожують життю людей на АЕС хімічно небезпечних об’єктах енергетичних і комунальних мережах нафтоі газопроводах та інших об’єктах і мережах; забезпечення життєдіяльності міст і об’єктів господарювання; створення необхідних умов проведення відбудовних робіт. До...

Украинкский

2013-08-02

146 KB

38 чел.

ТЕМА 7: ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР)

У результаті впливу стихійних сил природи, поки ще не підвладних людині, аварій, катастроф, а також застосування сучасних засобів ураження у воєнний час, можуть утворюватися численні вогнища ураження, які викликають екстремальні ситуації, що порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об’єктів та сприяють утворенню великих зон радіоактивного зараження, катастрофічного затоплення і виникнення масових пожеж. А це, у свою чергу, може завдати економіці країни і населенню величезних збитків, пов’язаних з руйнуванням будівель і споруд, знищення матеріальних цінностей, порушенням процесів виробництва, привести до масової загибелі людей і тварин. Для ліквідації наслідків, викликаних надзвичайними ситуаціями, передбачається проведення РІНР.

Проведення РІНР – одне з головних завдань Цивільної оборони. Воно повинно вирішуватися силами ЦО у взаємодії з військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил і спеціалізованими формуваннями інших міністерств та відомств.

Заходи щодо організації і проведенні РІНР у районах стихійних лих, а також у можливих вогнищах уражень від застосування сучасної зброї плануються і готуються у мирний час. У випадку факту лиха вони уточнюються і проводяться з урахуванням обстановки, що склалася.

Цілі і зміст РІНР

РІНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов’язково враховується, що кожному виду стихійних лих властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.

РІНР і в мирний, і у воєнний час проводяться:

  •  для порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;
  •  локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;
  •  локалізації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, хімічно небезпечних об’єктах, енергетичних і комунальних мережах, нафто-і газопроводах та інших об’єктах і мережах);
  •  забезпечення життєдіяльності міст і об’єктів господарювання;
  •  створення необхідних умов проведення відбудовних робіт.

До рятувальних робіт відносяться:

  •  відшукання потерпілих;
  •  розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та укриттів і діставання з них, а також з частково зруйнованих або палаючих будинків й інших споруд, людей;
  •  надання постраждалим першої медичної допомоги;
  •  винесення (вивезення) їх з вогнищ ураження до місця розміщення медичних формувань і установ;
  •  надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу.

У ході рятувальних робіт проводять:

  •  розвідку вогнищ ураження і маршрутів виступу формувань на ділянки (об’єкти) робіт;
  •  локалізацію і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу з них;
  •  подачу повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
  •  виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;
  •  санітарну обробку людей і знезаражування одягу, дезактивацію і дегазацію техніки, транспорту і засобів захисту, знезаражування території і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.

До невідкладних відносяться роботи, проведені для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт, забезпечення життєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат серед населення в результаті впливу вторинних факторів ураження; це локалізація аварій, які загрожують життю людей, відновленню діяльності найважливіших об’єктів господарювання. Функціонування інженерних і транспортних мереж, споруд міського господарства.

При проведенні таких робіт:

  •  прокладають колонні шляхи;
  •  влаштовують проїзди в завалах і на заражених ділянках;
  •  відновлюють пошкодженні мости і роблять переправи;
  •  локалізують аварії на енергетичних, газових, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;
  •  відновлюють окремі установки і мережі водопроводу, енергопостачання, лінії звязку;
  •  зміцнюють чи руйнують конструкції, які загрожують обвалом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних робіт;
  •  ремонтують і відновлюють пошкодженні захисні споруди для подальшого їх використання.

Для запобігання чи зменшення збитків від очікуваних стихійних лих передбачається проведення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, таких як будівництво берегозахисних і берегоукріплюючих споруд, обвалування і підсипання дамб, штучне зниження інтенсивності танення льодовиків і снігу тощо.

РІНР організовують у максимально короткі терміни і проводять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх завершення.

Сили і засоби, які залучаються для проведення РІНР

Основною ланкою, що організовує підготовку і приведення РІНР, є область. Тому в плані ЦО області, з урахуванням якого приймається рішення начальником ЦО як на мирний, так і на воєнний час, закладається основа угрупування сил ЦО області, визначається її чисельність для кожного категорійованого міста і міського району, намічаються заходи щодо організації рятувальних робіт і ставляться завдання підлеглим силам і ланкам управління. Аналогічно, але більш конкретно і детально планується створення угрупувань сил і можливий порядок їх дій на заздалегідь визначених ділянках, об’єктах в містах, міських і сільськогосподарських районах.

Угрупування сил ЦО на воєнний час повинне відповідати задуму майбутніх дій і забезпечувати:

  •  можливість швидкого приведення сил у повну готовність до виконання завдань у найскладніших умовах обстановки;
  •  своєчасне висування сил до місця проведення рятувальних робіт, швидкого їх розгортання і зосередження основних зусиль в інтересах вирішення головних завдань;
  •  можливість одночасного виконання робіт з максимальним використанням усіх сил і засобів у декількох вогнищах ураження для порятунку потерпілих у найкоротший термін;
  •  нарощування зусиль за рахунок наступних змін ешелонів і резервів, можливість здійснення маневру силами і засобами в ході робіт;
  •  захист особового складу;
  •  стійке управління силами і підтримка взаємодії між ними, а також всебічне забезпечення дій у ході проведення РІНР;

Ядром угрупувань сил ЦО є військові частини ЦО і невоєнізовані формування підвищеної готовності.

Для створення угрупувань сил використовуються:

  •  на ОГД – невоєнізовані формування об’єкта, а також територіальні формування міста /району/, формування сільського району та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО;
  •  у районі – угрупування сил об’єктів району, територіальні формування району, а також військові частини ЦО і Збройних Сил, відомчі, спеціалізовані формування і підрозділи,   формування прилеглих сільських районів,   та інші сили,   виділені за рішенням старшого начальника ЦО для виконання завдань на території даного району;

- у місті з районним поділом - угруповання сил міських районів і резерви міста;

- в області - угрупування сил категорійованих міст,   населених пунктів з категорійованими об'єктами господарювання,   угрупування сил сільських районів і резерви.

Кожне угрупування за своїм складом повинно забезпечувати виконання повного обсягу РІНР у заданому районі (на ділянці,   об'єкті).

Для забезпечення безупинного проведення РІНР до повного їх завершення,   для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт,   а також для заміни сил і засобів угрупування можуть складатись з одного чи двох ешелонів і резерву. Кожен ешелон може складатися з декількох змін.

При наявності двох ешелонів перший ешелон угрупування сил призначається для негайного розгортання рятувальних робіт і ведення їх у високому темпі. З цією метою в перший ешелон включаються найбільш мобільні,   добре підготовлені й оснащені сучасною технікою сили,   здатні в короткі терміни прибути до вогнища ураження і приступити до робіт. Такими силами є: військові частини і підрозділи ЦО; інші військові частини і підрозділи,   що виділяються військовим командуванням згідно з планами взаємодії; територіальні та невоєнізовані формування категорійованих міст; формування міських ОГ,   які продовжують виробничу діяльність,   і невоєнізовані формування підвищеної готовності ближніх некатегорійованих міст і сільських районів.

Другий ешелон призначається для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт в міру спадання рівня радіації,   а також для заміни підрозділів і формувань першого ешелону. До складу другого ешелону включаються сили ЦО міст і сільських районів,   що не ввійшли до складу першого ешелону,   частини і підрозділи Збройних Сил і МВС з пізнішими термінами розгортання і невоєнізовані формування ОГ,   які продовжують свою діяльність у заміській зоні.

Резерви призначаються для вирішення завдань,   що раптово виникають у ході проведення РІНР,   для нарощування зусиль на найважливіших ділянках і об'єктах з метою скорочення термінів завершення робіт,   для заміни чи перекидання сил і засобів на нові ділянки,   об’єкти робіт. До складу резервів включаються формування некатегорійованих міст та віддалених сільських районів,   військові частини і підрозділи,   що не ввійшли до складу ешелонів,   сили ЦО,   які виділяються сусідами згідно з планами взаємодії.

Важливе значення має підготовка загонів забезпечення   руху. Вони створюються по одному на кожен маршрут введення сил у вогнище ураження.

І,   крім того,   один-два резервних в залежності від кількості маршрутів та їх складності і на випадок повторних надзвичайних ситуацій. До складу загону включаються механізовані й інженерні підрозділи військових частин і формувань ЦО,   оснащені засобами механізації робіт з прокладання колонних шляхів і по улаштуванню проїздів у вогнищах ураження,   локалізації і гасінню пожеж,   обладнанню тимчасових переправ,   знезаражуванню ділянок маршрутів і виконанню інших робіт для забезпечення швидкого і безпечного введення основних сил ЦО у вогнище ураження.

Ешеловуння сил при раптовому нападі супротивника залежить насамперед від співвідношення в області населення категорійованих міст і сільських районів. Якщо жителі некатегорійованих міст,   сіл та селищ становлять більшу частину населення,   угрупування сил створюється з двох ешелонів і резервів; якщо більшість населення проживає у категорійованих містах,   воно може складатися з одного ешелону,   в останньому випадку і склад змін,   і резервів повинні бути більш потужними.

При підготовці до проведення РІНР повинні бути передбачені заходи щодо приведення сил ЦО в готовність: доукомплектування формувань особовим складом,   дооснащення їх технікою і майном; призначення формуванням і частинам ЦО районів розташування у заміській зоні,   де вони розташовуються,   як правило,   розосереджено,   але з урахуванням можливості швидшого і послідовного виходу розвідувальних підрозділів і формувань,   загонів забезпечення руху і ешелонів угрупування сил до об'єктів робіт без додаткового перешикування на маршрутах.

Райони розташування сил ЦО в заміській зоні повинні забезпечувати :

- розміщення формувань в їх організаційній цілісності;

- можливість швидкого збору і виступу в потрібному напрямку;

- сприятливі санітарно-епідемічні умови.

Одночасно зі створенням угрупувань сил організовуються передислокація в заміську зону і розгортання медичних установ лікарняних баз.

Висування сил ЦО із заміської зони в напрямках до об'єктів майбутніх рятувальних робіт необхідно здійснювати високими темпами. Першими розгортаються сили протипожежної служби,   потім військові частини ЦО і формування,   іноді може бути інший порядок висування сил; у кожному конкретному випадку це залежить від особливостей місцевих умов і обстановки,   що склалася. Якщо висування сил проходить у складних умовах наявності на маршрутах зон пожеж,   завалів,   заметів,   зруйнованих мостів та інших перешкод,   для забезпечення руху основних сил призначаються загони забезпечення руху.

З прибуттям у район стихійного лиха,   катастрофи формування зосереджуються у вказаних їм пунктах і одержують конкретні завдання.

Характер,   обсяг і способи ведення робіт залежать від виду,   причин виникнення,   масштабів і тривалості стихійних лих і аварій,   ступеня впливу їх наслідків на навколишнє середовище і населення,   а також від наявності і підготовленості сил ЦО,   від погоди,   часу доби,   пори року й інших факторів.

Ліквідація наслідків аварій,   і катастроф на об'єктах

господарювання

Для організації робіт з ліквідації наслідків аварій і катастроф на об'єкті господарювання створюється постійно діюча оперативна група під керівництвом головного інженера. У надзвичайних умовах вона працює під загальною координацією районної (міської) надзвичайної комісії.

На надзвичайну оперативну групу покладені такі завдання :

- приведення в готовність підлеглих сил і засобів і керівництво їх діями в надзвичайних умовах;

- вживання екстрених заходів по захисту населення від наслідків аварія;

Дії надзвичайної оперативної групи по керівництву РІНР організовується відповідно до плану ЦО об'єкта господарювання на мирний час.

Ліквідація наслідків аварій проводиться в 4 етапи:

1-й етап. Вживання екстрених заходів:

1.  оповіщення і збір надзвичайної оперативної групи;

2.   попередня оцінка обстановки;

3. вживання екстрених заходів по захисту робітників,   службовців,   населення;

4.  надання допомоги потерпілим;

5.  локалізація аварії та організація розвідки;

6. організація комендантської служби і підтримка громадського порядку в районі аварії.

2-й етап. Оперативне планування :

1. розвідка;

2. уточнення обстановки;

3. прогнозування обстановки;

4. розрахунок необхідних сил і засобів;

5. оцінка масштабів збитку;

6. вироблення рішення;

7. планування робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи).

3-й етап. РІНР. Рятувальні роботи:

1. розшук потерпілих;

2. витягування потерпілих з-під завалів,   з палаючих будинків;

3.евакуація людей із зони аварії (зони зараження);

4.надання першої медичної й інших видів допомоги постраждалим.

Інші невідкладні роботи:

1. локалізація аварії;

2. гасіння пожеж;

3. зміцнення конструкції споруд,   які загрожують обвалом,   їх розбирання;

4.відновлення енергетичних,   комунальних мереж,   ліній зв'язку,   споруд в інтересах рятувальних робіт;

5.проведення санітарної обробки людей,   дегазації,   дезактивації,   дезінфекції техніки,   споруд,   території.

4-й етап. Ліквідація наслідків.

Створення умов для забезпечення життєдіяльності населення в районі аварії (катастрофи),   відновлення функціонування ОГД:

1. короткострокове відновлення для забезпечення експлуатації об'єкта на короткий термін;

2. тимчасове відновлення для забезпечення роботи об'єкта на більш тривалий термін шляхом часткового відновлення пошкоджених споруд;

3. капітальне відновлення для забезпечення постійної експлуатації об'єкта з реконструкцією споруд.

Відновлювальні роботи Цивільна оборона не виконує,   їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади).

Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного,   регіонального,   місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби ЦО центрального,   регіонального,   місцевого або об'єктового підпорядкування.

Проведення РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних обєктах

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на радіаційно-небезпечних об'єктах (РНО) і транспортних засобах з ядерними енергетичними установками або які перевозять радіоактивні речовини.

Найбільш небезпечними є аварії на АЕС. При радіаційних аваріях викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у вигляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість,   утворюючи обширні зони радіоактивного забруднення,   які є небезпечними для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту,   метеорологічних умов і пори року в час аварії. Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у виконанні заходів,   до яких відносяться :

- оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

- використання засобів колективного і індивідуального захисту;

- організація дозиметричного контролю;

- проведення йодної профілактики населення,   що опинилося в зоні радіоактивного зараження;.

- введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

- здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи.

Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.

Проведення РІНР при аварії на хімічно небезпечному обєкті з викидом (виливом) СДОР

Нині понад сто типів сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) застосовують в народному господарстві,   у різних технологічних процесах; найчастіше використовуються аміак,   хлор,   сірчистий ангідрид,   окис вуглецю,   сірковуглець,   трихлористий фосфор,   фтористий водень та ін. СДОР здійснюють вражаючу дію на людей при потраплянні їхніх парів в атмосферу,   при розливанні цих речовин на місцевості й різних поверхнях,   з якими стикаються люди.

У випадку аварії або руйнування ємкостей зі СДОР вони в газо- або пароподібному стані перемішуються з повітрям і поширюються за напрямком приземного вітру,   утворюючи на своєму шляху зону хімічного зараження.

Зона зараження СДОР не має чітко виражених меж і залежить від глибини поширення парів,   площі розливу,   кількості речовини,   що розлилася,   а також від метеорологічних умов і рельєфу місцевості. Чим більша швидкість вітру,   тим більша глибина поширення парів СДОР.

При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщаються робітники,   службовці та населення,   які опинилися в зоні зараження і в районах,   яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна,   хімічна і медична розвідка для уточнення місця,   часу,   типу і концентрації СДОР, визначення межі зони зараження,   осередку ураження та напрямку розповсюдження зараженого повітря. Готуються формування для проведення рятувальних робіт. На підставі даних,   отриманих від розвідки та інших джерел,   начальник ЦО об'єкта приймає рішення,   особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини,   зведені загони (команди,   групи),   команди (групи) знезараження,   формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини,   формування радіаційного і хімічного захисту,   охорони громадського порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту,   антидотами,   індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження,   перш за все,   надається допомога потерпілим,   (ураженим),   організовується евакуація їх в медичні установи. Осередок ураження оточується,   здійснюється знезараження місцевості,   транспорту,   споруд,   а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. В першу чергу надягаються протигази на уражених,   їм надається перша медична допомога,   вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи,   територію, споруди,   техніку,   чим забезпечують дії інших формувань,   а також виведення населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам’ятати,   що при проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах,   приміщеннях,   парках,   закритих дворах,   а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт формування направляються на пункти спеціальної обробки,   які розгортаються на незараженій території та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

Ліквідація наслідків застосування біологічних засобів

Характер заходів щодо ліквідації вогнища біологічного ураження (ВБУ) визначається такими його особливостями,   як можливість швидкого епідемічного поширення інфекційних хвороб,   наявність для кожної з них певного інкубаційного періоду,   труднощі індикації бактеріальних засобів і тривала їх збереженість у зовнішньому середовищі. На відміну від інших вогнищ ураження,   у яких небезпека для населення з часом безперервно зменшується,   небезпека захворювання людей у ВБУ зберігається аж до повної його ліквідації. У зв'язку з цим великого значення набувають,   разом з постійним медичним спостереженням,   заходи профілактичного і режимного характеру,   які попереджають виникнення вторинних вогнищ.

До основних заходів щодо ліквідації ВБУ належать :

-  біологічна розвідка і визначення виду застосованого збудника;

-  режимні ізоляційно-обмежувальні (карантин,   або обсервація);

- протиепідемічні,   протиепізоотичні і лікувально-профілактичні,   які передбачають постійний медичний нагляд за населенням і ветеринарно-санітарний контроль за сільськогосподарськими тваринами;

- застосування засобів індивідуального захисту;

- активне виявлення,   ізоляція і госпіталізація захворілих і підозрілих на інфекційне захворювання;

- екстрена і специфічна профілактика;

- санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням і водопостачанням;

- санітарна обробка населення і знезаражування території,   приміщень і техніки;

- ветеринарна обробка уражених сільськогосподарських тварин.

За даними біологічної розвідки установлюється факт застосування БЗ,   визначається вид застосованих біологічних засобів,   оцінюється епідемічна обстановка,   готуються пропозиції по використанню сил і засобів у вогнищі ураження і встановленню меж зон карантину чи обсервації.

Карантин являє собою систему режимно-обмежувальних,   протиепідемічних та інших профілактичних заходів,   спрямованих на повну ізоляцію ВБУ і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На території,   де оголошений карантин,   передбачають охорону (оточення) вогнища ураження,   заборона виходу (виведення) людей і тварин,   вивезення будь-якого майна,   продуктів харчування,   промислової і сільськогосподарської продукції,   припинення роботи навчальних закладів,   ринків і культурно-масових установ. Вхід (вїзд) на цю територію може бути дозволений лише спеціальним формуванням ЦО і медичному персоналу для надання допомоги по ліквідації наслідків застосування біологічних засобів.

Обєкти,   які опинилися в зоні карантину і продовжують свою виробничу діяльність,   переходять на особливий режим роботи із суворим виконанням протиепідемічних вимог. Робочі зміни розбиваються на окремі групи (по можливості - якнайменші за складом),   контакт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок робітників та службовців організовується групами у спеціально відведених для цього приміщеннях.

У тому випадку,   коли встановлений вид збудника не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних хвороб і немає загрози масових захворювань,   карантин заміняється обсервацією.

Під обсервацією розуміють проведення у вогнищі ураження ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів,   спрямованих на попередження поширення інфекційних захворювань. Режимні заходи в зоні обсервації,   :на відміну від карантину,   включають максимальне обмеження вїзду і виїзду,   а також вивезення з вогнища майна без попереднього знезаражування і дозволу епідеміологів; посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням; обмеження пересування по зараженій території і спілкування між окремими групами людей.

Контроль за дотриманням установлених правил у ВБУ покладається на комендантську службу. На магістральних шляхах організовуються контрольно-пропускні,   санітарно-контрольні,   ветеринарно-карантинні і приймально-передавальні пункти,   що працюють цілодобово.

Основні протиепідемічні заходи у ВБУ: виявлення заражених і хворих людей шляхом подвірних обходів,   їх ізоляція,   госпіталізація і лікування; дезінфекція одягу,   взуття,   споруд,   техніки,   транспорту,   приміщень,   і територій; установлення протиепідемічного режиму роботи медичних установ,   підприємств громадського харчування,   торгівлі,   транспорту; проведення посиленого ветеринарного нагляду за тваринами.

До визначення виду збудника хвороби у ВБУ проводиться загальна екстрена профілактика,   що включає в себе застосування антибіотиків широкого спектра дії. Після визначення виду збудника проводяться щеплення й екстрена спеціальна профілактика. із застосуванням сульфамідних препаратів і лікувально-профілактичних сироваток.

При ліквідації ВБУ здійснюються протиепідемічні заходи щодо знезаражування місцевості,   транспорту,   устаткування,   виробничих і житлових приміщень,   води,   продовольства і фуражу; обов'язковими є дезінфекція,   дезінсекція і дератизація.

Дезінфекція - знищення чи вилучення хвороботворних мікробів і токсинів на об'єктах зовнішнього середовища,   на шкірі й одязі.

Дезінсекція - винищування шкідливих комах і кліщів (переносників збудників інфекційних захворювань).

Дератизація - комплекс заходів для боротьби з гризунами - джерелами або переносниками збудників інфекційних хвороб.

Заходи щодо знезаражування ВБУ здійснюються службою санітарної обробки людей і знезаражування одягу та комунально-технічною службою у взаємодії з іншими службами ЦО.

Карантин і обсервація знімаються розпорядженням начальника ЦО,   який встановив їх,   але не раніше проходження максимального терміну інкубаційного періоду (відліченого від часу виявлення останнього захворілого даним видом хвороби) і завершення заключної дезінфекції у вогнищі.

Особливості проведення РІНР у вогнищі комбінованого ураження

Вогнищем (осередком) комбінованого ураження (ВКУ) вважається територія,   в межах якої в результаті впливу двох чи більше видів засобів масового ураження відбулися масові ураження людей,   сільськогосподарських тварин і рослин,   руйнування й пошкодження будинків і споруд.

Організувати і провести РІНР у ВКУ набагато складніше,   ніж в осередках радіаційного (ядерного),   хімічного або біологічного ураження. Це пояснюється складністю обстановки,   яка може виникнути внаслідок застосування противником ядерної,   хімічної і бактеріологічної зброї,   або при одночасному виникненні аварії на АЕС і хімічно небезпечному об'єкті.

З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбінованого ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. До визначення виду застосованих противником біологічних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані,   які поступають від розвідки,   негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів і проведення режимних заходів щодо ізоляції ВКУ від районів,   що його оточують. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань та уражених,   евакуйовують все населення із зон хімічного зараження на незаражену територію,   проводять дегазацію,   дезінфекцію,   а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації,   важливих ділянок території,   споруд і транспорту, організовують і проводять санітарну обробку усіх видів зараження .

Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу,   концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин,   радіоактивної хмари, способів застосування та встановлення збудників інфекційного захворювання,   меж зон радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

На основі аналізу даних розвідки начальник ЦО об'єкта уточнює своє рішення і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням,    в осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор та вживають негайних заходів щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії,  а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів в обстановці, яка склалася.

При організації проведення РІНР особовий склад формувань обов’язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених. Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. Тому виконання своїх завдань в ВКУ формування здійснюють з урахуванням цих особливостей.

Встановлюється жорсткий контроль за виконанням формуваннями робіт із знезараження маршрутів евакуації, території, майна,  техніки; проведення протиепідемічних,  спеціальних профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів; дотриманням заходів безпеки,  а також за своєчасною зміною формувань. Зміна формувань проводиться при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони,  призначені старшим начальником,  де проводять їх спеціальну обробку.

Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха

Стихійні дії сил природи наносять економіці держави та населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть руйнувати будинки та споруди,  нищити матеріальні цінності,  порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.

За характером своєї дії на обєкти, окремі явища природи можна прирівняти до дії деяких уражаючих факторів сучасних видів зброї.

Заходи безпеки при проведенні РІНР

Руйнування будівель, пожежі, пошкодження комунально-енергетичних мереж, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження вимагають суворого виконання заходів безпеки особовим складом формувань при проведенні РІНР.

Перед початком робіт в осередку ураження необхідно уважно оглянути зруйновані будівлі і споруди, встановити небезпечні і пошкоджені місця. Забороняється без потреби проникати в зруйновані будівлі і споруди, знаходитись поблизу тих, які загрожують обвалом. При необхідності підходити до таких споруд і будівель тільки з найменш небезпечної сторони, уважно прислуховуватись до характерного шарудіння і потріскування, які вказують на можливість завалення пошкоджених конструкцій. Будівлі, які загрожують заваленням, підлягають зруйнуванню або укріпленню.

При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати страхуючі засоби (рятувальні мотузки, карабіни). Такі дільниці з метою зменшення небезпеки слід загородити і позначити спеціальними знаками. Бійцям формувань по рятуванню людей із напівзруйнованих будівель і завалів необхідно організувати надійне страхування. Не допускати проведення робіт в завалах поодинці.

Для робіт на електромережах призначити підготовлених для цього людей. Ремонт електропроводки необхідно проводити після її відключення від джерел живлення. При ремонті електричних мереж обов’язково використовувати гумові рукавиці та інструмент з надійно ізольованими діелектриком ручками.

Особовий склад формувань при роботі на водопровідних, каналізаційних, газових мережах повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. На загальних ділянках дозволяється працювати в ізолюючих протигазах або фільтруючих протигазах з додатковим патроном і застосовувати інструмент з кольорового металу або покритий міддю. Наявність газу визначають тільки спеціальними приладами – газоаналізаторами. Поблизу загазованих ділянок забороняється запалювати сірники, курити і користуватися інструментом, який викликає виникнення іскор.

Слід суворо дотримуватись заходів пожежної безпеки. Не можна застосовувати воду для гасіння палаючих металів: натрію, магнію, а також матеріалів, які зберігаються з карбідом кальцію і негашеним вапном, палаючого електроустаткування, яке є під напругою, резервуарів з бензином, гасом та іншими горючими рідинами. Для їх гасіння слід використовувати тільки вогнегасники.

При проведенні РІНР в умовах поганої видимості та вночі налагоджується освітлення ділянок робіт і під’їзних шляхів, умовними світловими знаками позначаються місця викопування котлованів, зона можливих обвалів і інші ділянки, небезпечні для проходу і руху транспорту.

При виконанні робіт на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, необхідно дотримуватися встановленого режиму радіаційного захисту. Виконання всього комплексу заходів безпеки при проведенні РІНР дозволить уникнути втрати людей, зберегти працездатність особового складу формувань цивільної оборони.

7.2. Спеціальна обробка

Внаслідок аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин, аварій на хімічно небезпечному підприємстві з розливанням СДОР або застосуванням противником зброї масового ураження люди, будівлі, транспортні засоби, територія, вода, продовольчі товари, сільськогосподарські тварини можуть бути уражені радіоактивними речовинами, СДОР і біологічними засобами. Щоб не допустити ураження людей, які перебували на зараженій території і уникнути їх травм внаслідок контакту з зараженими обєктами, проводиться спеціальна обробка людей, а також знезараження одежі, засобів індивідуального захисту, місцевості, техніки, обладнання, будівель, споруд. В залежності від обстановки, яка склалася внаслідок конкретної надзвичайної ситуації, спеціальна обробка включає:

  •  санітарну  обробку особового складу ЦО і населення;
  •  дезактивацію – видалення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих рівнів зараження, безпечних для людини;
  •  дегазацію – знезараження (нейтралізація) або видалення отруйних і СДОР з заражених поверхонь;
  •  дезінфекцію – знищення збудників інфекційних хвороб та їх токсинів на об’єктах, які були заражені.

Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань.

В областях створюються для цього служби ЦО СОЛІОО – санітарної обробки людей і обеззараження одягу – на базі підприємств обласного управління побутового обслуговування  населення та комунально-технічна служба – на базі обласного управління комунального господарства.

Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування:

  •  збірні загони (команд, групи) радіаційно-хімічного захисту;
  •  команди, групи знезараження;
  •  санітарні обмивальні пункти (СОП) на базі лазні;
  •  станції знезараження одягу (СЗО) на базі пралень, фабрик хімчистки;
  •  станції обеззаражування транспорту (СОТ) на базі мийних станцій.

Часткова санітарна обробка

Вона проводиться відразу після зараження отруйними речовинами, а при зараженні радіоактивними речовинами – протягом першої години безпосередньо в зоні зараження. Часткова санобробка полягає в усуненні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одежі і засобів захисту вимиванням водою або вбиранням тампонами, а з одежі і ЗІЗ – витрушуванням; в знезараженні або усуненні отруйних речовин і біологічних засобів на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одежі і ЗІЗ з використанням індивідуальних протихімічних пакетів.

Особовий склад формувань, який діє в зонах радіоактивного зараження, з завчасно одягнутими ЗІЗ органів дихання і шкіри часткову санобробку не проводять до виходу із зони. Якщо люди знаходяться в зоні радіоактивного зараження без ЗІЗ, то необхідно провести часткову санобробку і потім одягти ЗІЗ. При цьому часткову санітарну обробку обличчя, шиї, рук проводять обмиванням водою. Радіоактивний пил з одежі удаляють обмітанням або витрушуванням.

При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:

  •  знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою або дезактивуючим розчином;
  •  не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу; коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;
  •  обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;
  •  знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;
  •  прополіскують рот і горло.

Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигазу протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги.

  •  при зараженні краплиннорідкими отруйними речовинами необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і  маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.
  •  при зараженні біологічними засобами часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням та обтрушуванням видаляють біологічні засоби, які осіли на одяг взуття, спорядження і ЗІЗ.

Коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають, старанно протирають підручними засобами, а потім витрушують. Знімати та одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють маску протигаза. При відсутності ІПП-8 для часткової обробки можна застосувати воду з фляги та мило.

Замість ІПП-8 можна також користуватися 3% розчином перекису водню, та 3% їдкого натрію (при відсутності їдкого натрію його можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості).

У жодному випадку не можна користуватися для часткової санітарної обробки шкіри розчинниками (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження (отруйна речовина розчиняється у розчинниках,  розподіляється на більшій площі, значно легше проходить крізь шкіру).

При одночасному зараженні радіоактивними, хімічними речовинами і біологічними засобами в першу чергу знезаражують отруйні речовини, які потрапили на шкірні покриви і одяг, а потім вживаються заходи, передбачені при зараженні радіоактивними речовинами і біологічними засобами. При відсутності пакету ІПП-8 для часткової санітарної обробки необхідно застосовувати воду і мило.

Часткова дезактивація, дегазація і дезінфекція техніки здійснюється усуненням радіоактивних речовин обмітанням всієї поверхні об'єкту,  що обробляється, знезаражуванням отруйних речовин і біологічних засобів з ділянок поверхні техніки, яких торкається особовий склад формувань при проведенні РІНР.

В автомобілях обробляють двері кабіни, вітрове скло, капот, облицювання радіатора, крила, підніжки, горловини баків для пального, внутрішню поверхню кабіни, важелі, педалі, кермо. На іншій техніці теж обробляються ті місця, яких торкається особовий склад при її обслуговуванні.

Повна санітарна обробка

Полягає в обмиванні всього тіла теплою водою з милом і мочалкою з обов’язковою заміною білизни і верхнього одягу. Вона проводиться на санітарно-обмивальних станціях, які створюються на базі лазень, санпропускників, душових павільйонів і на пунктах спеціальної обробки (ПСО). Вони розгортаються підрозділами ЦО, а також на обмивальних майданчиках, які обладнуються в польових умовах при допомозі дегазаційно-душових машин. Повну санобробку необхідно проводити не пізніше 2-3 годин після зараження. В зв'язку з цим санітарно-обмивальні пункти необхідно розгортати якомога ближче до місць виходу населення і формувань ЦО із зони масового ураження.

Мета повної санітарної обробки – повне знезаражування від радіоактивних , отруйних речовин і бактеріальних засобів одягу, взуття, поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань,  робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).

При забрудненні краплиннорідинними отруйними речовинами необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: наступне обмивання теплої водою з милом не захищає від ураження ОР і необхідності в проведенні повної санітарної обробки немає. Заражений одяг повинен бути змінений у максимально короткий термін.

При зараженні біологічними засобами повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходився в районі дії біологічного засобу, незалежно від того чи використовувалися засоби індивідуального захисту та чи проводилася часткова санітарна обробка. Повна санітарна обробка в цьому випадку містить у собі знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям  людей теплою  водою з милом. Одночасно проводиться  дезінфекція забрудненого одягу чи його заміна.

Дезактивація

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами, підлягають дезактивації. Для визначення необхідності в дезактивації проводять дозиметричний контроль радіоактивного забруднення. Дезактивацію можна проводити часткову або повну. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовині з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

Повна дезактивація здійснюється наступними методами:

-  змивання радіоактивних речовин (РР) струменем  води під тиском;

- змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних комплектів;

-  знищення РР газокрапельним потоком;

- знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками;

-  змітання радіоактивного пилу віниками, щітками;

-  знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації,  таким чином,  полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищення їх з оброблених об'єктів.

Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітання мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття, може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

Дезактивація територій, які не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару ґрунту товщиною 5-10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8-10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в’яжучі рецептури, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.

Дезактивація води проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з криниць води і знищенням ґрунту з дна,  а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15-20 м, дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5-10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском.

Дезактивація продуктів харчування і харчової сировини проводиться: шляхом обробки або заміни тари. Продукти, які не було затарено, заражена готова їжа і хліб знищуються.

Для поліпшення дезактивації користуються дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У), а при їх відсутності пральними й миючими засобами.

Дезактивація одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту проводиться вибиванням і витрушуванням, миттям або протиранням (прогумованих і шкіряних виробів) водними розчинами миючих засобів або водою, а також прання з використанням речовин для дезактивації.

Дегазація

Це заходи, спрямовані на знезаражування або видалення отруйних і сильнодіючих отруйних речовин. Дегазація може проводитися хімічним,  фізичним і механічним способом.

При хімічному способі застосовують хімічні речовини, які при взаємодії з отруйними речовинами нейтралізують їх та утворюють нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або хлорним вапном. При відсутності штатних дегазаційних речовин можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії.

Фізичний спосіб дегазації заснований на випаровуванні отруйних речовин з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку, проводиться за допомогою теплових машин. При дегазації розчинниками отруйні речовини не знешкоджуються, а розчиняються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути - бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт.

Механічний спосіб дегазації застосовують для зняття зараженого шару ґрунту, снігу на глибину проникнення ОР і СДОР за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу до 20 см.

Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними отруйними речовинами, проводиться обробкою розчином хлорного вапна: заражену ділянку засипають хлорним вапном із розрахунку 1кг на 1м2 поверхні з наступним переорюванням цієї площі на глибину проникнення небезпечної хімічної речовини і потім знову засипають хлорним вапном.

Приміщення дегазують 10-20% хлорно-вапняним розчином. Замість хлорного вапна можна застосувати гіпохлорит кальцію або негашеного вапна. Якщо температура повітря нижче 5°С, застосовують хлористий сульфурил або 5-10% розчин їдкого натру.

Металеві предмети (відра, лопати та ін.) дегазують обпалюванням,  кипятінням протягом 2-х годин у воді з добавкою лугу (1-2%) або протиранням ганчірям, змоченим у гасі, бензині.

Деревяні предмети дегазують хлорновапняною кашкою або розчинами інших дегазуючих засобів з наступним промиванням водою через 1,5- 2 години.

Дегазація одягу, взуття та інших індивідуальних засобів захисту здійснюється кипятінням, пароаміачною сумішшю, пранням і провітрюванням.

Воду дегазують фільтруванням і хлоруванням. Із колодязя воду відливають або відкачують, а дно і стінки шахти обробляють хлорновапняною кашкою, із дна знімають шар 10 см. Після наповнення водою, її знову відливають і після нового наповнення перевіряють на наявність отруйних,  речовин.

Дезінфекція

Це заходи, спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб та їх токсинів. Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним та комбінованим способами.

Хімічний - основний спосіб дезінфекції - знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами.

Фізичний спосіб дезінфекції – кип’ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або снігу. Зрізання верхнього шару ґрунту здійснюється на глибину 3-4 см, шару рихлого снігу - до 20 см, щільного снігу - до 6 см.

Дезінфекція одягу, взуття, і індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або пароформаліновою сумішкою,  кипятінням, замочуванням в розчинах для дезінфекції (або протиранням  ними), стиркою.

Обробка пароповітряною сумішкою використовується для дезінфекції всіх видів одягу і індивідуальних засобів захисту, крім, шубно-хутрових, шкіряних і валяних виробів, які підлягають обробці пароформаліновою сумішкою в відповідності з інструкціями експлуатації ДДА - дезінфекційно-душових автомобілів і ДДП - дезінфекційно-душових причепів.

Обробка кипятінням використовується для дезінфекції виробів з хлопчатопаперових тканин і індивідуальних засобів захисту, виготовлених з резини і прогумованих тканин. Дезінфекція кип'ятінням проводиться в бучильній установці БУ-4М, дезінфекційних бучильниках і в різних підручних засобах (баках, котлах, бочках і т.д.).

Дезінфекція замочуванням в розчинах. Дезінфекція одягу і індивідуальних засобів захисту, заражених вегетативними формами мікробів,  проводиться замочуванням в 5%-му водяному розчині фенолу, лізолу або нафтолізолу, 3%-му розчині монохлораміну або в 2,5%-му розчині формальдегіду протягом 1 години. При зараженні споровими формами мікробів замочування проводиться в 10%-му розчині формальдегіду протягом 2 годин.

Воду знезаражують розчином хлорного вапна, на кожний м3 води додають 0,5 л  цього розчину, а при споровій мікрофлорі - 4л, після чого воду перемішують і залишають на 10-12 годин, а потім відливають чи відкачують.

Найбільш доступний метод дезінфекції води – кипятіння. При зараженні споровидними формами мікробів воду кип'ятять не менше 2 годин.

PAGE  179


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44370. Покрытие пиковых нагрузок энергосистем 1.07 MB
  Электроэнергетика России имея общую мощность электростанций 210 млн. Так основные параметры и единичная мощность основного генерирующего оборудования и линий электропередач используемых в отрасли находятся на уровне развитых стран мира. кВтч а установленная мощность электростанций увеличится примерно на 50 процентов и достигнет 320млн. Первая на Енисее Красноярская ГЭС с бетонной плотиной длиной 1100м и высотой 120 м начала работать на полную мощность и теперь ее 12 гидроагрегатов вырабатывают в год в среднем 204 млрд.
44372. Анализ характеристик микромеханического гироскопа в режиме автоколебания 7.18 MB
  Перечень принятых обозначений и сокращений АД – амплитудный детектор АМ – амплитудная модуляция АФХ – амплитуднофазовая характеристика АХ – амплитудная характеристика АЦП – аналогоцифровой преобразователь ВМ – временная модуляция ДП – датчик положения ДПИ – датчик первичной информации ДС – датчик силы ИМ – инерционная масса К – компаратор Кл ключ КП – компенсирующий преобразователь МК микроконтроллер ММГ –...
44373. Аналіз діяльності ресторанного підприємства ТОВ Фантастік Інтернейшнл на прикладі Ресторану «Гімалаї» 143.67 KB
  Під час проходження практики я дізналася про різноманітні аспекти ресторанного господарства. Я отримала повну інформацію про правила здійснення торговельної діяльності, особливості національної кухні Індії, обслуговування населення в індійському стилі, порядок розрахунку зі споживачами. Загалом можу сказати, що робота в ресторані «Гімалаї» відображає сучасний рівень обслуговуваня населення в ресторанах України.
44374. Проектирование и разработка сайта интернет-представительства ООО «ХХХ» 1.98 MB
  Компании разрабатывают новые средства контакта со своими потенциальными потребителями и стараются размещать свои рекламные сообщения там где их аудитория проводит большую часть своего времени: на отраслевых развлекательных и новостных порталах в блогах и социальных сетях. Dremwever программный продукт от компании dobe. Кроме того разработчики компании dobe обновили движок WebKit улучшив поддержку видео и аудио На сегодняшний момент последней версией является Dremwever CS5. MySQL является собственностью компании Orcle Corportion...
44375. Особенности кредитной политики Сбербанка России по обслуживанию физических лиц 1.07 MB
  В связи с этим тщательный отбор заемщиков анализ условий выдачи кредита постоянный контроль за финансовым состоянием заемщика за способностью погасить кредит являются одной из основополагающих составляющих финансового благополучия банка. Первая часть работы посвящена теоретическим аспектам кредитования физических лиц в коммерческих банках а именно функциям роли сущности и видам кредита. В этой части дана общая характеристика экономической деятельности Сберегательного банка как старейшего и неоднократно подтвердившего репутацию самого...
44376. Обществознание. Процессы общественного строя 309.15 KB
  Природа – естественная среда обитания общества во всем бесконечном разнообразии своих проявлений, обладающая своими, не зависящими от воли и желаний человека, законами. Общество – обособившаяся от природы, но тесно связанная с ней часть материального мира, которая состоит из индивидуумов, обладающих волей и сознанием, и включает в себя способы взаимодействия людей и формы их объединения.
44377. ТЕОРІЯ АРХІТЕКТУРИ. Л.М. Бармашина 9.17 MB
  Викладено основні теоретичні аспекти архітектурної композиції. Розглянуто наступні групи питань: конструктивні системи несучих та інших конструкцій, зокрема стійково-балкова, склепінна, консольна та інші тектонічні системи, а також особливості тектоніки різних просторових конструкцій; теорія кольору в архітектурній композиції, просторові та психологічні властивості кольорів, колірна композиція, кольорове вирішення міської забудови, композиційні властивості архітектурного простору.
44378. Совершенствование механизма возмещения НДС по экспортным операциям на предприятии ООО «Яснополянская фабрика тары и упаковки» 664 KB
  На практике почти невозможно выделить добавленную стоимость в общей стоимости продукции (работ, услуг), поэтому для упрощения расчетов за объект обложения налогом на добавленную стоимость принимается не добавленная стоимость, а весь оборот по реализации, включая стоимость списанных на издержки производства и обращения материальных затрат (без учета уплаченного за них НДС)