21363

Аппаратура АПОА: приемник контроля Р399А

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

В РПУ имеется гетеродин для приёма ТЛГ и ОПС сигналов работающий в следующих режимах: в режиме плавной перестройки с пределами изменения частоты 5000 Гц относительно средней частоты 215 кГц режим ТЛГ. Предусмотрена коррекция частоты гетеродина. Установка частоты и перестройка в ручном режиме обеспечивается: вручную с помощью клавиатуры УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ или ручки НАСТРОЙКА с дискретностью 1 при нажатой кнопке 1 переключателя ШАГ НАСТРОЙКИ и с дискретом 10 Гц при нажатой кнопке 10. Обеспечивается установка частоты по...

Русский

2013-08-02

17.93 KB

32 чел.

Тема 2 «Устройство и принцип работы АСП Р 325У и Р378А,Б»

Занятие № 5 «Аппаратура АПОА: приемник контроля Р399А»

Вопрос№1 Назначение, ТД.

    РПУ Р-399А при автономном использовании обеспечивает длительный приём АМ телеграфии, АМ телефонии и однополосных передач (ВБП; НБП) без дополнительных демодулирующих устройств. В составе АПОА станции помех РПУ предназначено для контроля за работой десяти подавляемых частот, записанных в ЗУПЧ  УУС.

          Технические данные

  Диапазон 1,0 – 31,999999 МГц.

  Чувствительность: в ТЛГ режиме и при приёме передач с ОБП- не более 0,6мкВ; в ТЛФ режиме (с АМ) – не более 2,5 мкВ.

  РПУ имеет систему АРУ, которая обеспечивает изменение напряжения на выходе не более 6дБ при увеличении входного сигнала не менее чем на 80дБ. Время задержки срабатывания имеет четыре градации: 0,05; 0,1; 1,0 и 5,0 сек.

  ВЧ тракт РПУ защищён от воздействия мощных сигналов и грозовых разрядов. Аттенюатор на входе обеспечивает ослабление сигнала с градациями 0, 10, 30 и 40 дБ.

  РПУ имеет ручную регулировку усиления по ПЧ и НЧ.

 Тракт ПЧ на частоте 215 кГц имеет шесть переключаемых полос пропускания: 0,3; 1; 3; 4; 6 и 10 кГц, Тракт НЧ имеет две переключаемые полосы пропускания: 3,4 и 8 кГц.

  В РПУ имеется гетеродин для приёма ТЛГ и ОПС сигналов, работающий в следующих режимах:

  1.  в режиме плавной перестройки с пределами изменения частоты ± 5000 Гц относительно средней частоты 215 кГц (режим ТЛГ). Предусмотрена коррекция частоты гетеродина.
  2.  в режиме фиксированной настройки, стабилизированный кварцевым резонатором на частоте 215 кГц (режим ТЛГФ).
  3.  в режиме фиксированных настроек для приёма передач с ОБП, стабилизированный кварцевыми  резонаторами на частотах 213,15 и 216,85 кГц (режимы ВБП и НБП).

  Установка частоты и перестройка в ручном режиме обеспечивается:

  1.  вручную с помощью клавиатуры УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ или ручки НАСТРОЙКА с дискретностью 1 при нажатой кнопке 1 переключателя ШАГ НАСТРОЙКИ, и с дискретом 10 Гц при нажатой кнопке 10.
  2.  автоматически со скоростью от 2 ± 1,0 до 48 ± 10 кГц / сек в положении клавиатуры АВТОМАТИЧЕСКАЯ ПЕРЕСТРОЙКА  <  или  > и шаге настройки 10 Гц.

  Обеспечивается  установка частоты по параллельному коду 1-2-4-8 от внешних устройств.

  В программном режиме обеспечивается:

  1.  набор и запоминание 60 фиксированных частот с возможностью ручного вызова из памяти любой запрограммированной частоты по её номеру;
  2.  последовательное сканирование по  записанным частотам с остановкой на каждой из них в течении времени 0,5 - 3 с и возможностью ручной остановки перестройки на любой из заданных частот.

Вопрос№2 Состав РПУ, назначение блоков и особенности устройства.

  Функционально в состав приёмника (блок ПБ10) входят следующие блоки:

    КБ11А - блок предварительной селекции;

    КБ12 - блок основной селекции и усиления;

    КБ13А - блок синтезатора частоты 1-го гетеродина;

    КБ14А - блок управления синтезатором и преселектором;

    КБ15А - панель управления.

  Блок КБ11А - предназначен для преселекции, усиления и аттенюации принимаемого ВЧ сигнала, а также защиты РПУ от мощного сигнала помехи. Преселекция сигналов осуществляется переключаемыми фильтрами (24 шт.). Для проверки чувствительности в блоке имеется генератор шума. Ослабление сигнала производится с помощью  аттенюатора. С выхода УВЧ сигнал поступает в блок КБ12.

  Блок КБ12 – предназначен для преобразования, основного усиления и селекции принимаемых сигналов ВЧ и их демодуляции; формирования колебаний второго гетеродина, приёма или формирования колебаний опорной частоты.

  Сигнальный тракт построен по схеме с двойным преобразованием частоты. Частота 1-го гетеродина находится в пределах от 35,785 до 66,785 МГц. В результате первого преобразования сигнала 1ПЧ имеет значение 34,785 МГц. Частота 2-го гетеродина составляет 35 МГц, а 2ПЧ после второго преобразования сигнала равна 215 кГц. Частоты гетеродинов формируются от высокостабильного опорного генератора 5 МГц.

  Основная селекция сигнала по 2ПЧ осуществляется переключаемыми фильтрами. В блоке формируется напряжение системы АРУ слухового тракта. Преобразование сигналов в низкочастотные (демодуляция) и предварительное усиление по НЧ осуществляется с помощью демодулятора ТЛГ и ТЛФ сигналов.

  Блок КБ13А -  предназначен для формирования колебаний 1-го гетеродина и представляет синтезатор частот косвенного метода синтеза колебаний на пяти кольцах ФАПЧ. Блок может работать в режимах ручной и автоматической перестройки (по внешнему коду частоты).

  Блок КБ14А – предназначен для управления частотной настройкой РПУ с дискретностью 1(10) Гц, а также для записи, хранения и оперативного извлечения из памяти кода 60 значений частот настройки с дискретностью 1 Гц. В состав входят устройство управления и  запоминающее устройство.

  Блок КБ15А – предназначен для управления работой и контроля функционирования изделия. Он состоит из передней панели, на которой установлены органы управления и контроля, платы индикации частоты, узел перестройки, платы реле дистанционного управления, платы управления автоматической перестройкой, платы контроля.

 

Система контроля РПУ

  

  В РПУ предусмотрена система встроенного контроля, которая обеспечивает проверку и контроль напряжений блока питания, выходного уровня ОГ, чувствительности РПУ, работоспособности термостата и синтезатора частоты.

  С помощью контрольного прибора производится контроль питающих напряжений и уровень выходного напряжения ОГ. Прибор также используется в качестве индикатора настройки РПУ и при контроле чувствительности.

 Контроль исправности термостата контролируется свечением светодиода ТЕРМ.

 Контроль исправности синтезатора контролируется свечением светодиода СИНХР. Для определения неисправности с точностью до узла в блоке установлено пять светодиодов. При выходе из строя одного из колец ФАПЧ соответствующий светодиод светится.

  Обобщённый контроль питающих напряжений отображается свечением светодиода ПИТАНИЕ.

Органы управления и контроля РПУ Р-399А

 - блок клавиатуры  УСТАНОВКА  ЧАСТОТЫ  -  для набора номиналов частот и номера ячейки памяти;

 - клавиши  ШАГ  НАСТРОЙКИ, Гц  -  для изменения шага настройки РПУ;

 - ручка  НАСТРОЙКА  -  для плавной ручной перестройки РПУ;   

 - клавиши  АВТОМАТИЧЕСКАЯ  ПЕРЕСТРОЙКА  -  для автоматической перестройки РПУ;

 -ручки  УСИЛЕНИЕ  ПЧ,   УСИЛЕНИЕ  НЧ  -  для регулировки усиления сигнала в тракте промежуточной и низкой частоты;

 - переключатель  ОСЛАБЛЕНИЕ, дБ  -  для включения ослабления сигнала или внутреннего генератора шума;

 - ручки  УСИЛЕНИЕ  ПЧ,   УСИЛЕНИЕ  НЧ  -  для регулировки усиления сигнала в тракте промежуточной и низкой частоты;

 - переключатель  ПОЛОСА  ПЧ, кГц  -  для изменения полосы пропускания в тракте ПЧ;

 - переключатель  ПОСТОЯННАЯ  АРУ, С  - для изменения задержки срабатывания АРУ и ее отключения;

 - переключатель  ПОЛОСА НЧ, кГц  -  для изменения полосы пропускания по низкой частоте;

 - переключатель РОД  РАБОТЫ  -  для выбора рода работы РПУ;

 - ручка  ТОН  БИЕНИЙ, кГц  -  для изменения тона ТЛГ сигнала;

 - ручка  УРОВЕНЬ  ШУМА  -  для регулировки напряжения ГШ при проверке работоспособности РПУ;

 - клавиши  ПРОГРАММНАЯ  НАСТРОЙКА  -  для установки режимов работы РПУ;

        - Р  -  ручной режим работы;

        - А  -  автоматический режим работы;

        - ОП  -  обнуление памяти;

        - П  -  запись в память номинала частоты;

        - З  -  запись в память номера строки памяти;

        - Ч  -  извлечение из памяти номинала частоты

        - Н  -  извлечение из памяти номера строки;

- потенциометр КОРР.0 – для коррекции частоты третьего гетеродина в режиме ТЛГ;

- потенциометр КОРР. УСИЛ – для коррекции усиления в тракте ПЧ;

- потенциометр ПОРОГ  АРУ – для регулировки порогового уровня срабатывания системы АРУ;

- потенциометр  <  >  - для регулировки скорости автоматической перестройки по частотам;

 - измерительный прибор и переключатель  КОНТРОЛЬ - для проверки работоспособности;

- цифровой индикатор -  для индикации номинала частоты и номера ячейки памяти.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84538. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль. Показники насосної функції серця і методи їх дослідження 58.82 KB
  Показники насосної функції серця і методи їх дослідження. Його будова повністю пристосована для виконання функцій насоса: СЕРЦЕ насос ШЛУНОЧКИ ПЕРЕДСЕРДЯ КЛАПАНИ Резервуарна функція Забезпечення одностороннього току крові Насосна функція ХОК який є адекватним потребам організму Таким чином насосну функцію виконують перш за все шлуночки серця. Серце як насос працює циклічно мають місце ритмічне чергування систоли скорочення та діастоли розслаблення відділів серця. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна...
84539. Характеристика періодів і фаз СЦ 47.19 KB
  Починається скорочення передсердя з мязевих пучків які охоплюють гирла вен; це попереджує рух крові по градієнту тиску із передсердя в вени так як клапани тут відсутні. і внаслідок цього в шлуночок надходить остання порція крові яка складає від 8 до 30 від всього обєму крові що надходить в шлуночок при його діастолі. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів. В стані спокою в шлуночку знаходиться близько 150 мл крові.
84540. Показники насосної функції серця і методи іх дослідження 42.01 KB
  Цей показник можна визначити за допомогою ехокардіографії тетраполярної реографії не інвазивні методи за допомогою методу розведення барвника внутрішньовенно вводять певні барвники і по динаміці зміни її концентрації в крові розраховують ХОК а також за допомогою методу Фіка він заснований на визначенні хвилинного поглинання кисню організмом людини і на визначенні артеріовенозної різниці вмісту кисню; для визначення а в різниці необхідно провести зондування правого передсердя для отримання змішаної венозної крові; далі розрахунок...
84541. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, механізми їх походження ФКГ, її аналіз 42.92 KB
  Клапани розташовані при вході та при виході обох шлуночків серця. Мітральний та трьохстулковий клапани перешкоджають зворотньому закиду крові регургітації крові в передсердя під час систоли шлуночків. Перший систолічний тон виникає на початку систоли шлуночків. Його формують такі компоненти: закриття стулок передсердношлуночкового клапану; це основний компонент першого тону дає осциляції найбільшої висоти виникає на межі фаз ізометричного та асинхронного скорочень; міокардіальний компонент повязаний із напруженням та вібрацією...
84542. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз 43.09 KB
  При аналізі СФГ враховують перш за все стан стінок крупних артеріальних судин. Про це можна судити за конфігурацією СФГ вираженості окремих її хвиль. Розрахунок тривалості серцевого циклу проводять по полікардіограмі синхронно зареєстровані ЕКГ ФКГ СФГ.
84543. Регуляція діяльності серця. Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця 40.8 KB
  Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця. Баланс притоку та відтоку крові притік крові до серця по венозних судинах; відтік за рахунок активного вигнання крові шлуночками серця; 2. Рівний хвилинний обєм крові ХОК правого та лівого відділів серця; 3.
84544. Місцеві міогенні механізми регуляції серцевої діяльності 48.71 KB
  Залежність ССС від вихідної довжини КМЦ. Залежність ССС від опору вигнанню рівня артеріального тиску. Залежність ССС від ЧСС. Тому суть цього механізму можна викласти так: чим більше крові притікає до серця під час діастоли тим більша вихідна довжина КМЦ тим більша ССС СО.
84545. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.58 KB
  Характер впливів симпатичної нервової системи на серце: позитивний інотропний вплив посилює силу серцевих скорочень; позитивний хронотропний вплив посилює ЧСС; позитивний дромотропний вплив посилює швидкість проведення збудження по елементам провідної системи серця особливо по передсердношлуночковому вузлу структурам провідної системи шлуночків; позитивний батмотропний вплив збільшення збудливості. Медіатор норадреналін взаємодіє переважно з βадренорецепторами оскільки αадренорецепторів тут майже немає при цьому...
84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце повязаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = 60мВ; менше в КМЦ передсердь; найменше ...