2138

Гігієнічна оцінка впливу кредитно-модульної системи навчання на функціональний стан студентів вищих медичних навчальних закладів

Научная статья

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Європейська кредитно-трансферна (ECTS) та традиційна (семестрово-залікова) освітні системи мають як схожість, так й принципову розбіжність за умовами та характером навчання, що безпосередньо впливає на життєдіяльність студентів Вищих медичних навчальних закладів. Особливості освітньої системи відбиваються на загальному та психологічному стані студентів.

Украинкский

2014-09-07

155 KB

0 чел.

УДК 613.865-057.875:378.661

Гігієнічна оцінка впливу кредитно-модульної системи навчання на функціональний стан студентів вищих медичних навчальних закладів

Коробчанський В. О., Резніченко О. Г.

Харківський національний медичний університет

Європейська кредитно-трансферна (ECTS) та традиційна (семестрово-залікова) освітні системи мають як схожість, так й принципову розбіжність за умовами та характером навчання, що безпосередньо впливає на життєдіяльність студентів Вищих медичних навчальних закладів. Особливості освітньої системи відбиваються на загальному та психологічному стані студентів. Важливим критерієм здоров’я студентів є розповсюдженість донозологічних психічних станів. Оптимізація процесу психофізіологічної адаптації студентів до системи ЕСТ потребує впровадження системи гігієнічних заходів із підвищення психологічної стійкості та корекції донозологічних станів.

Ключові слова: студенти, європейська кредитно-трансферна система, психогігієна, працездатність, донозологія, функціональний стан, умови життєдіяльності

Вступ

У 1999 році Європа почала реформування системи освіти для створення єдиного наукового й освітнього простору, та підвищення конкурентоспроможності європейської вищої школи.

У 2004 році Міністерство освіти України провело аналіз підготовки фахівців у вищій школі, який показав ряд недоліків існуючої системи вищої медичної освіти й актуальність впровадження європейської кредитно-модульної трансферної системи (ECTS), що на погляд розробників цієї освітньої інновації, спрямоване на досягнення стандартів високої якості підготовки лікарів і визнання їхньої кваліфікації в країнах ЄС [1].

Введення в освітній процес якісно нової інноваційної методології його організації обумовило необхідність проведення психогігієнічної експертизи, метою якої є визначення адекватності нової освітньої системи до функціональних можливостей студентів Вищих медичних навчальних закладів (ВМНЗ), шляхом визначення відповідності умов та характеру їхнього навчання гігієнічним вимогам, з урахуванням імовірного впливу на психофізіологічний стан, психічне та загальне здоров’я, формування донозологічних станів [6—8]. Що й стало предметом дослідження.

Матеріали та методи дослідження

Виходячи із завдань роботи нами була дана порівняльна психогігієнічна характеристика умов і характеру навчання студентів ВМНЗ при традиційніи і кредитно-модульніи системі навчання, вивчені показники розумової працездатності, психоемоційного стану й функціонального стану студентів, дана оцінка умов їх життєдіяльності.

Експериментальну групу склали студенти 3 курсу медичного факультету в кількості 312 чоловік, що навчаються за кредитно-модульною системою навчання. У групу порівняння ввійшли студенти 4 курсу медичного факультету в кількості 215 чоловік, що навчаються за семестрово-заліковою (традиційною) освітньою системою.

Дослідження показників функціонального стану організму студентів обох груп проводилося при стандартному розумовому навантаженні (на лекції та на практичному занятті) і при підвищеному психоемоційному навантаженні (під час підсумкового модульного контролю при системі ECTS й іспиту при семестрово-заліковій системі), що дозволило дати об’єктивну оцінку загальної та психологічної стійкості організму.

У роботі були використані наступні методи дослідження. Розумова працездатність вивчалася на підставі аналізу виконання коректурної проби з розрахунком коефіцієнтів точності, розумової працездатності та стійкості уваги [3].

Порівняльна характеристика факторів ризику в життєдіяльності й адаптаційні можливості організму студентів вивчалися за допомогою опитувальника «Спосіб життя» [5].

Далі був досліджений психоемоційний стан студентів за результатами виконання тесту «САН» [3].

Психічне здоров’я студентів оцінювалося за результатами гігієнічної донозологічної психодіагностики психічного стану з використанням «Психо-діагностичного опитувальника» [4].

Результати дослідження та їх обговорення

Як показали наші дослідження, до принципових відмінностей ECTS від традиційної, семестрово-залікової системи навчання, належать: зменшення аудиторних годин — з 8381 до 5500, та кількості дисциплін — з 90 предметів до 70; суттєве збільшення обсягу самостійної роботи студентів, майже до 40 % від загального бюджету часу; впровадження регулярного та повного за охопленням досліджуваного контингенту контролю знань; зміна в бік зменшення співвідношення «викладач: студент» (при системі ECTS 1:4 або 1:5, при семестрово-заліковій — 1:8); відсутність літньої виробничої практики та додипломної спеціалізації студентів; індивідуальний підхід до навчання та ін.

Виходячи із завдань дослідження, нами був проведений аналіз особливостей умов життєдіяльності студентів, що займаються за системою ЕСТБ у порівнянні зі студентами, що навчаються за традиційною системою (табл. 1). Встановлено, що серед студентів, які навчаються за інноваційною системою, більша кількість осіб оцінювала психологічний мікроклімат у навчальному колективі, як середній — 27,56 ± 2,53 % (р < 0,01) і суттєво менша кількість, давала йому високу оцінку — 17,3 ± 2,14 % (р < 0,001). Самооцінка рухової активності показала близькі значення в обох досліджуваних групах. Серед студентів, що займаються за системою ЕСТБ вірогідно менше число осіб строго дотримувалися гігієнічно обґрунтованого режиму дня - 45,19 ± 2,81 % (р < 0,01). Крім того, студенти, що займалися за системою ЕСТБ демонстрували низькі показники відносно організації харчування, його якісних, кількісних характеристик і режиму — 13,46 ± 1,93 % (р < 0,05). Достовірних розбіжностей між порівнюваними групами студентів у відношенні дотримання правил особистої гігієни й додержання норм здорового способу життя не виявлено (р > 0,05). Студенти обох обстежених груп демонстрували високі показники за даними показниками.

Як довело порівняльне дослідження функціонального стану організму студентів, звичайне розумове навантаження, яке супроводжує відвідування

студентами лекцій та практичних занять, не викликає суттєвих змін показників їхньої розумової працездатності (р > 0,05).

Однак виміри розумової працездатності студентів під час підвищеного учбового навантаження, яке досліджувалося в умовах підсумкового контролю (модульний контроль — при системі ECTS, іспит — при традиційній системі), показали, що кращі показники коефіцієнтів точності (0,88 ± 0,01, р <001) й розумової працездатності (205,43 ± 6,31, р < 0,05) демонстрували студенти, що займаються по традиційній системі (табл. 2). Останнє свідчить про більш надійні механізми психофізіологічної стійкості в студентів групи порівняння. Крім того, встановлено, що при збільшенні коефіцієнта стійкості уваги в обох групах, у студентів, що займаються за системою ECTS, відзначається деяке зменшення коефіцієнта точності від 0,83 ± 0,01 до 0,79 ± 0,01 (р < 0,01) та зниження коефіцієнта розумової працездатності від 203,97 ± 3,15 до 180,35 ± 2,67 (р < 0,001). При традиційній системі дані показники декілька поліпшувалися. Коефіцієнт розумової працездатності збільшувався з 184,16 ± 1,03 до 205,43 ± 6,31 (р < 0,01).

Коефіцієнт стійкості уваги з 63,91 ± 6,43 до 82,25 ± 14,18 (р > 0,05). Хоча ці зміни в останньому випадку не мають достовірної відмінності.

Далі був досліджений психоемоційний стан студентів за результатами виконання тесту «САН» в умовах підвищеного навантаження, яке супроводжувало підсумковий контроль знань. Встановлені більш високі значення показників самопочуття 3,37 ± 0,12, активності 3,44 ± 0,05 й настрою 2,70 ± 0,06 (відповідно р < 0,01, р < 0,001, р < 0,001) у студентів, що займаються за системою ECTS (табл. 3). Подібні характеристики функціонального стану свідчать про більшу психоемоційну стійкість досліджуваної групи студентів, що навчалися за системою ECTS.

Психічне здоров’я студентів досліджувалося за результатами вивчення розповсюдженості серед досліджуваного контингенту донозологічних психічних станів. Було встановлено, що як при традиційній, та й при кредитно-модульній системі навчання, значна кількість осіб мали відхилення в стані психічного здоров’я, донозологічного характеру (42,95 ± 2,8 % й 27,38 ± 3,07 % відповідно) (табл. 4). Звертає насебе увагу, що серед студентів, які займаються за системою ECTS, більше ніж серед тих хто навчається при традиційній системі, зустрічається індивідуумів із відхиленнями в стані психічного здоров’я. Встановлено, що серед студентів, які навчаються за системою ECTS суттєво більше було осіб із провісниками депресивних (40,38 ± 2,77 % при р < 0,01) та іпохондричних станів (7,05 ± 1,44 % при р < 0,01).

Встановлена закономірність свідчить про складності в процесі психологічної адаптації, які зазнають студенти до умов та характеру навчання за системою ECTS.

Висновки

  1. Досліджувані освітні системи мають як схожість, так й принципову розбіжність за умовами та характером навчання, що безпосередньо впливає на життєдіяльність студентів ВМНЗ. Студенти обох досліджуваних груп демонструють високі й близькі за значеннями показники психологічного мікроклімату в навчальному колективі, дотримання правил особистої гігієни; середній рівень організації харчування, раціонального режиму дня, низки показників рухової активності. Для студенів, що займаються за системою ECTS, характерні гірші показники психологічного мікроклімату в навчальному колективі, дотримання раціональногорежиму дня й раціонального харчування.
  2. Особливості освітньої системи відбиваються на загальному та психологічному стані студентів. В умовах звичайного розумового та психоемоційного навантаження, на практичних заняттях та лекціях, при обох системах навчання (систе

Література

  1. ПидаевА. В.Болонский процессвЕвропе/ А. В. Пи-даев,В.Г.Передерий.- Одеса: Одес.гос.мед. ун-т,
    1. - 192 с.
      1. Поляченко Ю. В.Медицинское образованиев миреивУкраине/ Ю. В. Поляченко.- Х.: ИПП «Контраст», 2005 - 464 с.
      2. Коробчанський В. О. Гігієнічна психодіагностика донозологічних станів у підлітковому та юнацькому віці: Посібник для докторантів, аспірантів та лікарів / В. О. Коробчанський.- Харків: Контраст, 2005.- 192 с.
      3. Психодіагностичний опитувальник, як метод оцінки донозологічних психічних станів у підлітків.

ECTS та традиційна — семестрово-залікова), студенти ВМНЗ демонструють близькі показники функціонального стану організму. За умов підвищення загальних навантажень більшу психофізіологічну стійкість демонструють студенти, які навчаються за традиційною системою, а більшу психоемоційну сталість — студенти, які навчаються за системою ECTS.

  1. Важливим критерієм здоров’я студентів ВМНЗ є розповсюдженість донозологічних психічних станів. Як при традиційній, та й при системі ECTS, значна кількість осіб мають відхилення в стані психічного здоров’я, донозологічного характеру. Серед студентів, які навчаються за системою ECTS суттєво більше було осіб із провісниками депресивних та іпохондричних станів, що свідчить про складності в процесі психологічної адаптації, які зазнають студенти-медики до умов та характеру навчання за системою ECTS.
  2. Гігієнічна оптимізація умов навчання студентів ВМНЗ, що навчаються за системою ECTS, повинна будуватися на використанні більшої психоемоційної стійкості, притаманній студентам даної групи, та бути спрямована на підвищення їхньої психофізіологічної стійкості, корекцію донозологічних психічних станів, попередження негативної дії факторів ризику. Організаційно-методичною основою первинної профілактики психічних та соматичних порушень у студентів є система заходів, спрямована на збільшення рухової активності, раціоналізацію якісного складу та режиму харчування, оптимізацію психологічного мікроклімату в навчальному колективі.

Інформаційний лист / [Коробчанський В. О., Проску- ріна Т Ю. та ін.].- 2005.- № 209,

  1. Опитувальник «Спосіб життя» як метод оцінки факторів ризику у життєдіяльності підлітків. Інформаційний лист [Коробчанський В.О., Васильченко І. О. та ін.].- 2005.- № 210.
  2. Курило В. С. Болонський процес як інструмент створення зони європейської вищої освіти / Курило В. С. // Освіта Донбасу,- 2005.- № 3.- С. 12-14.
  3. Нечаєв В. Болонський процес: міфи, ілюзії, реалії / Валерій Нечаєв, Світлана Шаронова // Вища шк.-
    1. - № 1.- С. 56-65.
      1. Півняк Г. Стандарти вищої освіти у контексті Болонської декларації / Геннадій Півняк // Вища шк.- 2004.- № 5 - 6.- С. 70-73.Коробчанский В. А., Резниченко А. Г.

ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ НА ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ

Харьковский национальный медицинский университет

Европейская кредитно-трансферная (ECTS) и традиционная (семестрово-зачетная) образовательные системы имеют как сходства, так и принципиальные отличия условий и характера обучения, что непосредственно влияет на жизнедеятельность студентов Высших медицинских учебных заведений. Особенности образовательной системы отражаются на общем и психологическом состоянии студентов. Важным критерием здоровья студентов является распространенность донозологичных психических состояний. Оптимизация процесса психофизиологической адаптации студентов при системеECTS требует внедрения системы гигиенических мероприятий по повышению психологической устойчивости и коррекции донозологических состояний.

Ключевые слова: студенты, европейская кредитно-трансферная система (ECTS), психогигиена, работоспособность, донозология, функциональное состояние, условия жизнедеятельности

Korobchansldy V.А., Reznichenko A. G.

HYGIENIC ESTIMATION OF THE EFFECT OF THE SYSTEM OF TRAINING ON THE FUNCTIONAL STATE OF MEDICAL STUDENTS

National Medical University, Kharkov

European credit transfer (ECTS) and traditional (semester-test) educational systems have both similarities and basic differences in conditions and character of training, which directly influences vital activity of medical students. The peculiarities of the educational system influence the general and psychological state of students. The prevalence of pre-nosologic mental states is an important criterion of health of medical students. The optimization of the process of psycho-physiological adaptation of students at ECTS system requires introduction of the system of hygienic actions for increasing psychological stability and correction of pre-nosological states.

Key words: medical students, European credit transfer system (ECTS) psycho-hygiene, working capacity, pre-nosology, functional condition, vital activity

Надійшла:10.02.10

Контактна особа:Коробчанський В.О.,Харківський національний медичний університет, вул. Леніна, б. 4, м. Харків, 61022.Тел.:(57) 705-07-03.

Таблиця 2

Характеристика розумової працездатності студентів ВМНЗ в умовах звичайногой підвищеного психоемоційного навантаження (М + т)

Показники

Кредитно-модульна система (п=312)

Традиційна система (п=215)

Лекція

Модуль

Р

Лекція

Іспит

Р

Коефіцієнт точності

0,859 ±0,01

0,810±0,01

<0,001

0,884 ± 0,004

0,88±0,008

>0,05

Коефіцієнт розумової працездатності

197,56 ± 1,76

191,50±3,15

>0,05

184,16 ± 1,03

205,43±6,31

<0,01

Коефіцієнт стійкості уваги

51,75 ±3,38

66,00±2,85

<0,01

63,91 ±6,43

82,25±14,18

>0,05

Таблиця 3

Порівняльна характеристика психоемоційного стану студентів ВМНЗ при різних формах підсумкового контролю знань (М + т)

Показник

Модульний контроль при системіЕСТ8(п=312)

Іспит при традиційній системі (п=215)

Р

Самопочуття

3,37±0,12

2,92±0,06

<0,01

Активність

3,44±0,05

3,26±0,06

<0,001

Настрій

2,70±0,06

2,41 ±0,06

<0,001

Таблиця 4

Порівняльна характеристика психічного здоров’я студентів ВМНЗ при кредитно-модульній і традиційній системах навчання (Р % + т %)

Показники психічного здоров'я

Форма навчання

Р

Кредитно-модульна

(п=312)

Традиційна

(п=215)

Без відхилень психічного здоров'я

57,05±2,80

71,62±3,07

<0,001

Донозологічіїі стани:

- астенічні прояви

11,21±1,78

6,51 ±1,68

>0,05

- депресивні розлади

40,38±2,77

27,44±3,04

<0,01

- іпохондричні прояви

7,05± 1,44

2,32±1,02

<0,01


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48920. Проектирование основания и фундамента 13 этажного жилого дома в городе Великий Устюг 6.71 MB
  Глубина заложения подошвы фундамента мелкого заложения равна: d = dв hs hcf hц = 22 03 02 06 = 21 м где dв= 22м размер от чистого пола подвала до пола 1го этажа hs =03м – величина заглубления подошвы фундамента от низа пола подвала hcf = 02 высота пола подвала hц = 06 – высота цокольной части здания 3. Великий Устюг нормативная глубина сезонного промерзания do= 03м для песка Kn = 06 жилое здание Вывод: Глубина залегания фундамента равна 21м т. Глава IV Определение размеров фундамента мелкого заложения на...
48921. Расчет асинхронного електродвигателя 1.01 MB
  Для проверки прочности рассчитывают пальцы на изгиб, а резину – по напряжениям смятия на поверхности соприкасания втулок с пальцами. При этом полагают, что все пальцы нагружены одинаково, а напряжения смятия распределены равномерно по длине втулки
48923. Перевезення вантажів у змішаному сполученні 2.63 MB
  Транспортна характеристика вантажу. Пакування вантажу. Розміщення і кріплення вантажу в контейнері визначення кількості вантажних місць ксті коробок в контейнері необхідної ксті контейнерів. Маркування вантажних місць. Технічні характеристики транспортних засобів що використовуються під час доставки...
48925. Створення приймача амплітудно модульованих сигналів 421.5 KB
  До радіоприймачів можуть висуватися вимоги не обумовлені у ГОСТі.1 Технічне завдання на проектування Загальні вимоги Проектування радіоприймального пристрою будьякого призначення здійснюється на основі технічного завдання яке повинно бути видане у вигляді вимог до технічних характеристик пристрою. Технічні вимоги на радіомовні приймачі складають у відповідності до вимог ГОСТ 565164 Технічні вимоги до спеціальної радіоприймальної апаратури визначаються технічними умовами узгодженими між замовником та постачальником. У...