21490

Побудова і технологічне планування приміщень магазинів

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Торгові приміщення є основними в магазині. До таких приміщень відносяться: торгові зали магазинів; відділ замовлень; зал кафетерію; приміщення або площі додаткового обслуговування покупців (місця відпочинку покупців, приміщення для розкрою тканин і ін.).

Украинкский

2014-10-12

55.69 KB

12 чел.

Тема 2. Побудова і технологічне планування приміщень магазинів

Приміщення, що входять до складу магазина, підрозділяються на наступні основні групи:

1)торгові;
          2) для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу;
          3)підсобні;

4)адміністративно-побутові;

5)технічні.
          Торгові приміщення є основними в магазині. До таких приміщень відносяться: торгові зали магазинів; відділ замовлень; зал кафетерію; приміщення або площі додаткового обслуговування покупців (місця відпочинку покупців, приміщення для розкрою тканин і ін.).
Взаємне розташування основних груп приміщень магазина повинне бути таким, щоб між ними забезпечувався технологічний зв'язок, сприяючий переміщенню товарів найкоротшими шляхами, виключалися перетини руху потоків товарів і покупців.

Торговий зал – частина торгової площі, на якій здійснюється продаж товарів. Пристрій і планування торгового залу повинні розроблятися з урахуванням наступних вимог:

- забезпечення раціональної організації торгового процесу, рухи купівельних і товарних потоків;

- створення умов для механізації трудомістких процесів;- зручного для покупців розміщення входів, виходів, секцій (відділів), торгового устаткування;

- ефективного використання площі торгового залу при розміщенні торгового устаткування;

- забезпечення раціонального розміщення і максимальної видимості викладених товарів;- створення умов економічності і простоти санітарного і технічного обслуговування.

           Приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу.  До приміщень для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу відносять: приймальні, розвантажувальні приміщення, комори для зберігання товарів, охолоджувальні камери для зберігання швидкопсувних продуктів, приміщення для підготовки товарів до продажу, фасування, комплектування й експедиції. розвантажувальні рамппи. У продовольчих магазинах, крім того, можуть бути холодильні камери, приміщення для фасування, комплектування попередніх замовлень, експедиції для приймання товарів у нічний час.

         Підсобні приміщення використовуються для зберігання і ремонту тари, контейнерів, інвентарю. У них розміщують експедиції для доставки товарів покупцям додому. У цю групу також уходять приміщення для зберігання обладнання, інвентарю, пакувальних матеріалів, для приймання посуду, рекламно-оформлювальна майстерня тощо.

До адміністративно-побутових приміщень відносяться кабінет директора, конторські приміщення (бухгалтерія, плановий відділ, торговий відділ), кімната для приймання їжі і відпочинку, кімната особистої гігієни, туалети, душові, гардероб.

        Технічні приміщення включають котельну, машинне відділення холодильних установок, вентиляційну, калориферну, електрощитові, телефонний комутатор, радіовузол, камери кондиціонування повітря.

Склад і розміри приміщень магазинів та функціональний взаємозв'язок між ними залежить від типу підприємства, розміру його торговельного залу, ступеня підготовленості товарів до продажу, їх фізико-хімічних властивостей, термінів реалізації і методів продажу товарів.

         Розміщення приміщень магазину

Розміщення приміщень має визначатись їх функціональним призначенням і особливостями торгово-технологічного процесу магазину (рис. 1).

Рис. 1. Схема розміщення основних груп приміщень магазину

           Технологічне планування торгових приміщень магазину

Однією з важливих складових концепції магазина є технологічне планування, тобто сукупність всіх приміщень торгового підприємства в певному взаємозв'язку, що забезпечує найбільш раціональну організацію оперативних процесів. Вона є неодмінною умовою створення або реконструкції магазина, дозволяючи добиватися максимально ефективного використання наявних торгових площ. Раціональне використання площ торгового підприємства означає те, що кожен квадратний метр приміщення враховується в операційному процесі.

Улаштування і внутрішнє планування магазину мають відповідати товарному профілю магазину, забезпечувати можливість застосування прогресивних методів продажу, створювати умови для повного збереження товарно-матеріальних цінностей, високий рівень продуктивності праці працівників торговельного підприємства, упровадження механізації трудомістких процесів тощо.

Технологічне планування будь-якого приміщення повинне враховувати наступні вимоги: 

1. Торгові зали і допоміжні приміщення повинні бути ізольовані один від одного і мати оптимальне співвідношення.

2. Приміщення для зберігання і підготовки товару до продажу повинні бути технологічно пов'язані з торговим залом і забезпечувати найкоротший шлях доставки товару до зон викладення. 

3. Зони прийому товару повинні розміщуватися поблизу приміщень для їх зберігання. 

4. Комори і камери для зберігання товарів не повинні бути прохідними. Вони повинні мати достатню кількість стелажів і пристосувань для найбільш раціонального і зручного розміщення товарів і їх безперешкодного вивозу до місця передпродажної підготовки або в торговий зал.
           5. Планування приміщень магазина повинне забезпечувати мінімізацію часу, оптимізацію здійснення, зручність для користувачів і персоналу всіх торгово-технологічних операцій. 6. Планування повинне створювати покупцям можливість безперешкодного вибору товару в мінімально короткий термін.

7. Планування повинне забезпечувати максимальну осяжність асортименту товарів, їх споживчих властивостей, задіювання для цього всіх наявних засобів (освітлення, спеціальних методів продажу і ін.). Особливо актуальне виділення спеціальних зон і устаткування для презентації новинок (на Заході новинки асортименту приносять максимум прибули. Вони повинні звертати увагу покупців на новий товар, допомагати продавати дорогі і елітні речі.
           8. Планування магазина повинне забезпечити легкість і простоту здійснення покупок, свободу пересування по торговому залу, раціональне розміщення товарів, а також стимулювати здійснення імпульсних покупок.
При складанні технологічного планування торгового залу велике значення має раціональне використання площі магазина за рахунок правильного розміщення і застосування торгового устаткування. Залежно від розмірів і конфігурації торгового залу, асортименту товарів, що реалізовуються, і методів продажу застосовують лінійне, боксове, виставкове і змішане планування.

9. Торговельний зал зв'язують з приміщеннями для зберігання товарів і підготовки їх до продажу. Це забезпечує своєчасне поповнення товарних запасів у торговельному залі найкоротшими шляхами руху товарних потоків; вони повинні розміщуватися так, щоб їх можна було ізолювати від інших приміщень. При розміщенні продовольчого і непродовольчого магазинів у одній багатоповерховій будівлі торговельні зали продовольчого магазину слід розміщувати на першому поверсі, а непродовольчого — на вищих поверхах.

10. Приміщення для зберігання товарів розміщують відповідно до послідовності виконання торговельного-технологічного процесу, створюючи можливості максимальної механізації робіт з переміщення вантажів та забезпечуючи найкоротші шляхи до торговельного залу. З метою скорочення затрат праці з переміщення вантажів рекомендується приміщення для трудомістких і громіздких товарів розміщувати на перших поверхах магазинів. Для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей вони повинні бути непрохідними. Вхід у холодильні камери необхідно передбачати через тамбур або приміщення для підготовки товарів до продажу. Двері холодильних камер повинні відкриватися назовні.

11. Приміщення для розпакування, фасування, зберігання товарів мають розміщуватися згідно з послідовністю виконуваних операцій і зв'язуватися між собою і торговельним залом транспортними коридорами. їх розміщення в одну лінію дозволяє максимально механізувати роботи з переміщення вантажів.

12. Адміністративно-побутові і технічні приміщення треба розміщувати окремо від приміщень для підготовки товарів до продажу і зберігання, але вони повинні мати зручний зв'язок з іншими групами приміщень. Не допускається робити Проходи в ці групи приміщень через торговельні зали і приміщення для зберігання і підготовки товарів до продажу. Однотипні приміщення доцільно поєднувати в один блок.

            Торгові приміщення мають найважливіше значення в загальній сукупності приміщень магазину. До них належать торговельні зали, приміщення для прийому і видачі замовлень, зал кафетерію, зал демонстрації нових товарів, приміщення (зони) для надання додаткових послуг покупцям

(розкрій тканин, припасування одягу по фігурі покупця, кімната матері й

дитини та ін.). Усі ці приміщення несуть основне функціональне навантаження в магазині. Площі, форми і пропорції торгових приміщень

значною мірою обумовлюють рівень обслуговування покупців, впливають на

побудову торгово-технологічного процесу в магазині, на соціально-економічні показники його роботи.

Розміщення приміщень та їх планування повинні бути спрямовані на

забезпечення максимальних зручностей для покупців при виборі та придбанні товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного устаткування. Планування приміщень магазину повинно забезпечувати нормальні умови роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці. Будова і розміщення приміщень мають відповідати

вимогам збереження товарно-матеріальних цінностей у торговельних

підприємствах.

            Планування торгового залу. Основним торговим приміщенням є торговельний зал, що займає найбільшу частину загальної площі магазину. Він призначений для розміщення робочого і демонстраційного запасу товарів, тут відбувається вибір товарів покупцями, розрахункові операції за відібрані товари, надаються покупцям різні додаткові послуги.

У торговельному залі організовано робочі місця продавців, касирів, продавців-консультантів, касирів-контролерів та інших працівників магазину. Ось чому будова і планування торговельного залу повинні відповідати вимогам раціональної організації торгово-технологічних операцій. Найважливішими з цих вимог є: вільний рух потоку покупців, забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон зберігання і підготовки товарів до продажу, до місць  зберігання і підготовки товарів до продажу, до місць їхньої викладки і розміщення.

Раціональне вирішення планування торговельного залу найлегше

забезпечується при співвідношенні його сторін 1:1 при максимальному

кроці колон. Торговельний зал повинен мати якомога більший периметр

глухих стін і перегородок, що дуже важливо для розміщення торговельного

устаткування.

        Торговельний зал можна розділити на такі зони чи площі: 1) установча; 2) проходи для покупців; 3) робочі місця продавців; 4) розрахунковий вузол.

       Установча площа — це площа для устаткування і для великогабаритних

товарів (піаніно, холодильники, пральні машини та ін.), що

розташовуються на підлозі. Як правило, установча площа становить 30 %

площі торговельного залу.

         Ефективність використання площі торговельного залу можна визначити за допомогою коефіцієнта установчої площі за формулою:

де К - коефіцієнт установчої площі; Sv - установча площа, м2; ST з -

площа торговельного залу, м2.

         Проте ефективність використання площі торговельного залу визначається не лише ступенем використання її під устаткування. Важливо також те, щоб установча площа ефективно використовувалась під викладку товарів, що можна досягти при оснащенні торговельного залу устаткуванням з великою площею викладки. Площа викладки (демонстраційна площа) обчислюється як сума площ усіх лементів устаткування (полиць, кошиків, касет, щитів, панелей), на яких можна розмістити товари. До площі викладки також включають площу підлоги, зайняту великогабаритними товарами.

Для острівних і пристінних універсальних гірок демонстраційна площа визначається як сума площ усіх полиць устаткування; щитів із

кронштейнами — як добуток довжини кронштейна на його умовну ширину і на їх загальну кількість; подіумів, лотків, столів — як добуток довжини на

ширину; контейнерів — шляхом множення площі їхнього дна на кількість

полиць; для кошиків та інших товароносіїв, які мають круглий переріз,

демонстраційна площа розраховується як площа круга за середнім

діаметром.

        Ступінь використання площі торговельного залу під викладку товарів характеризує коефіцієнт, який визначається за формулою:

      де Kвикл — коефіцієнт використання площі торговельного залу під викладку товарів; Sвикл - площа викладення товарів, м2; ST з - площа

торговельного залу, м2.

        Цей показник не може безмежно збільшуватися, тому що від його завищення може постраждати раціональна організація технологічних процесів, погіршитися видимість товарів. Вважається, що найбільш прийнятним співвідношенням між площею викладки товарів і площею

торговельного залу в магазинах самообслуговування є 0,7-0,75 або 70-75

%. Значення цього показника залежить від типу устаткування, його висоти,

кількості полиць, кронштейнів та інших елементів, що використовуються

для демонстрації товарів.

Частина площі торговельного залу виділяється під зони для проходів

покупців. Ширина проходів регламентується будівельними нормами і

правилами. Однак при визначенні ширини проходів у кожному конкретному

магазині варто враховувати щільність потоку покупців, тобто число покупців, що припадає на одиницю площі. Для створення комфортних умов переміщення покупців необхідно в середньому від 4 до 10 м торговельної площі на одного покупця, який перебуває в магазині. Проходи для покупців поділяють на магістральні (основні) та бічні. Магістральні проходи зв'язують усі зони торговельного залу і простягаються уздовж стін. їхня ширина повинна забезпечувати безперешкодне переміщення основних потоків покупців.

У магазинах, де торгівля здійснюється через прилавок, виділяється площа для організації робочих місць продавців. її розмір визначається

множенням довжини фронту прилавка на глибину робочого місця. При цьому глибина робочого місця включає ширину прилавка, ширину проходу між прилавком і торговим устаткуванням для викладки і розміщення робочого запасу товарів і глибину цього устаткування. Площа зони розрахункового вузла включає площу, зайняту кабінами контролерів-касирів, площу проходів між кабінами і площу, необхідну для надання додаткових послуг покупцям у процесі розрахункових операцій.

        Розрізняють такі основні варіанти технологічного планування торговельного залу: лінійне, боксове і змішане. Вибір відповідного варіанта технологічного планування здійснюється з урахуванням розмірів і конфігурації торговельного залу, асортименту товарів і методів їхнього

продажу.

       Лінійне планування торговельного залу є найбільш раціональним для

продажу товарів методом самообслуговування. За таким плануванням зона

розміщення товарів і проходів для покупців спланована у вигляді

паралельних ліній торговельного устаткування, розташованих перпендикулярно лінії вузла розрахунку. Це дає можливість здійснювати

централізовані касові операції в єдиному вузлі розрахунку. Воно є зручним для покупців, оскільки дає їм можливість вільно пересуватися по торговельному залу і розраховуватися за відібрані товари в одному місці.

Лінійне планування створює сприятливі умови і для раціональної технології роботи магазину:

• найбільш оптимально використовується площа торговельного залу;

• є умови для створення однієї бригади матеріально відповідальних осіб і

взаємозамінності працівників магазину.

Лінійне планування може бути трьох варіантів: подовжнє, поперечне і змішане.

             При боксовому плануванні площу торговельного залу розбивають на

ізольовані один від одного бокси (відділи). Кожен бокс має самостійний

вузол розрахунку. Найчастіше боксове планування застосовується у великих

магазинах. Порівняно з лінійним плануванням воно менш зручне, оскільки

при комплексній покупці покупець змушений звертатися в різні відділи і

оплачувати відібрані товари в кількох вузлах розрахунку. Організація

окремих боксів є виправданою лише у разі продажу товарів, які потребують

спеціального вибору (жіночої білизни, прикрас та ін.).

           Змішане планування передбачає розміщення устаткування в торговельному залі з використанням комбінацій лінійного і боксового планування.

            Планування робочих місць продавців у магазинах, що застосовують традиційний метод обслуговування покупців (через прилавок), залежить від

асортименту товарів, типу магазину. Наприклад, у продовольчих магазинах

ширина фронту робочого місця продавця має бути не меншою як 2 м, а в

непродовольчих — не менш 3 м. Між пристінним устаткуванням і прилавком

треба зробити прохід шириною не меншою як 0,9 м. Залежно від ширини

прилавка і пристінного устаткування глибина робочого місця продавця може

бути різною.

Розробляючи схему технологічного планування для конкретного магазину, варто враховувати його тип, розмір торговельної площі, конфігурацію торговельного залу та ін. Технологічна схема повинна відповідати таким основним вимогам:

- створювати для покупців умови безперешкодного вибору товарів у

мінімально короткий час; забезпечувати застосування самообслуговування

при продажу більшості товарів; оптимально використовувати торговельні

площі; створювати необхідні умови працівникам магазину з метою

раціональної організації торгово-технологічного процесу.

- магазини повинні бути обладнані сучасними системами протипожежного

захисту та оповіщення, а також засобами автоматичного пожежогасіння,

аварійними виходами.

           МЕРЧАНДАЙЗИНГ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45257. Антикризисная стратегия фирмы: этапы формирования и реализации 28 KB
  Антикризисная стратегия фирмы: этапы формирования и реализации Кризис это событие по вине которого компания попадает в центр не всегда доброжелательного внимания СМИ и других внешних целевых аудиторий в том числе акционеров политиков профсоюзных организации движений в защиту окружающей среды которые по той или иной причине вполне законно интересуются действиями организации. Реагирование на кризис: выявление сути проблемы идентификация источника выявление ключевых аудиторий расчет издержек информирование публичное заявление для СМИ...
45258. СМИ как ресурс реализации антикризисной программы фирмы 28 KB
  СМИ как ресурс реализации антикризисной программы фирмы. Кризис это событие по вине которого компания попадает в центр не всегда доброжелательного внимания СМИ и других внешних целевых аудиторий в том числе акционеров политиков профсоюзных организации движений в защиту окружающей среды которые по той или иной причине вполне законно интересуются действиями организации. Необходимо работать со СМИ они склонны искать и транслировать сенсации конфликты неоднозначные оценки слухи и т. Для СМИ важно кто первый обнародует сенсационный...
45259. Спонсоринг как разновидность PR-технологий: идеология, функции, приоритеты, мотивы, формы 29 KB
  В содержании программы должны быть представлены: Проблема вызывающая необходимость разработки программы. Цели конкретное представление о желаемом результате программы. Бюджет программы с конкретными статьями расходов.
45260. Попечительский совет как PR – ресурс фирмы: миссия, функции, этапы организации, приоритеты деятельности 30.5 KB
  Попечительский совет как PR – ресурс фирмы: миссия функции этапы организации приоритеты деятельности. Но существуют некоторые общие функции которые присущи попечительскому совету любой организации: 1. создание положительного образа организации ПР; 3. лоббирование интересов организации на различных уровнях; 4 контроль за финансовой деятельностью организации; 5.
45261. Партнерские отношения как PR-ресурс организации: алгоритм работы со спонсором, содержание спонсорского пакета 29 KB
  Спонсорство обязано быть выгодным как самому спонсору так и инициатору проекта. описание проекта и его идеи с акцентом на деталях наиболее важных для спонсора дается оценка значения проекта для города региона и нужных спонсору социальных групп. программу с информацией о месте и времени события сценарий графики перечисление авторов и участников проекта. указание о поддержке проекта государственными структурами авторитетными учреждениями культуры известными и уважаемыми людьми копии официальных решений рекомендательных писем обращений...
45262. Имидж фирмы: структура, этапы формирования и реализации 27 KB
  Имидж фирмы: структура этапы формирования и реализации. Имидж фирмы – целостное восприятие фирмы различными группами общественности формирующееся на основе известной им информации о различных сторонах деятельности фирмы. Структура: структуру имиджа фирмы составляют представления людей относительно фирмы которые условно можно разделить на группы: имидж товара или услуги – представления людей относительно уникальных характеристик которыми он обладает его отличительных свойств. внутренний имидж фирмы – представление сотрудников о фирме...
45263. Имидж ПР-специалиста: профессиональные составляющие и социально-личностные атрибуты 23.5 KB
  Блэку: наличие здравого смыла природное любопытство умение хорошо говорить и излагать вои мысли в письменной форме гибкость выносливость внимание к мелочам хорошее воспитание и образование целеустремленность умение знать и понимать людей чего они хотят. Профессиональная компетентность: психологическая компетентность умение разбираться в людях коммуникативная кть знание факторов эффективного делового общения видов коммуникации психологического воздействия аутопсихологическая кть самоконтроль самоээфективность...
45264. Самопрезентация специалиста как ПР-ресурс: специфика, формы, технологии 25.5 KB
  Самопрезентация специалиста как ПРресурс: специфика формы технологии. Самопрезентация является составной частью сложного процесса формирования профессионального имиджа специалиста. Самопрезентация может быть как начальным этапом какого-либо делового процесса так и отдельным самостоятельным элементом общения. В общем виде самопрезентация представляет собой управление производимым впечатлением умение представить себя и свое дело.
45265. GSM. Регистрация в сети 64 KB
  Регистрация в сети. При каждом включении телефона после выбора сети начинается процедура регистрации рис. Рассмотрим наиболее общий случай регистрацию не в домашней а в чужой так называемой гостевой сети будем предполагать что услуга роуминга абоненту разрешена. По номеру IMSI VLR гостевой сети определяет домашнюю сеть и запрашивает ее HLR.