2167

Виховна система

Доклад

Педагогика и дидактика

Педагогічний процес здійснюється в рамках певної виховної системи. Виховна система - це сукупність взаємопов'язаних цілей і принципів організації виховного процесу, методів і прийомів їх поетапної реалізації в межах певної соціальної структури.

Украинкский

2013-01-06

18.85 KB

32 чел.

Виховна система

Педагогічний процес здійснюється в рамках певної виховної системи. Виховна система - це сукупність взаємопов'язаних цілей і принципів організації виховного процесу, методів і прийомів їх поетапної реалізації в межах певної соціальної структури (сім'ї, школи, вузу, держави) в логіці виконання соціального замовлення. Людству відомі різноманітні виховні системи, найбільш відомі у світі спартанська і афінська виховні системи, системи виховання лицаря і джентльмена, система виховання людини в колективі і через колектив. Кожна виховна система несе на собі відбиток часу і соціально-політичного ладу, характеру суспільних відносин.

В основі ефективного функціонування виховної системи освітньої установи лежать наступні принципи:

• системності і планомірності діяльності;

• єдиного для освітнього закладу підходу до планування виховного процесу в цілому;

• співпраці куратора зі студентами в досягненні виховних результатів;

• орієнтації виховної роботи у вузі на інтереси, потреби і можливості кожного студента.

Виділяють наступні компоненти:

• цілі, виражені в вихідній концепції;

• діяльність, яка забезпечує її реалізацію;

• суб'єкт діяльності, її організуючий і той, що бере в ній участь; народжувані в діяльності та спілкуванні відносини, інтегруючі суб'єкт у якусь спільність; середовище системи, освоєна суб'єктом;

• управління, що забезпечує інтеграцію компонентів у цілісну систему, і розвиток цієї системи.

Таким чином, описати виховну систему означає: сформулювати мету і завдання виховання, які вирішуються педагогічним колективом; розкрити зміст виховання, охарактеризувати форми, методи та засоби досягнення поставленої мети, встановити характер взаємодії суб'єктів виховання; описати зовнішнє середовище (особливості міста, мікрорайону) та її вплив на характер виховної роботи в групі і на факультеті, простежити зовнішні зв'язки факультету, групи.

Нагадаємо, що мета виховання: у глобальному виразі - ідеал досконалого, з точки зору даного суспільства, людини, на реалізацію якого спрямоване виховання; в локальному плані - передбачуваний результат виховної діяльності.

Основними завданнями, на вирішення яких сконцентровані зусилля всіх соціальних інститутів виховання, є: виявлення і розвиток природних задатків і творчого потенціалу зростаючої людини в різних сферах соціально корисної та особистісно значущої діяльності; формування самосвідомості, почуття власної гідності, ціннісного ставлення до власного життя, здатності до самопізнання, самовизначення, самореалізації, саморегуляції, і об'єктивної самооцінки; формування моральної культури особистості, досвіду суспільного поводження, що відповідає гуманістичним моральним нормам; виховання громадянських почуттів і якостей, громадянської поведінки; естетичне виховання, прилучення особистості до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей і традицій; розумове виховання, формування досвіду пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок, здатності до творчості, потреби в безперервній освіті та самоосвіті; емоційне виховання, розвиток культури почуттів і досвіду міжособистісного спілкування; формування основ сімейно-побутової культури; екологічне виховання та освіта; розвиток потреби у здоровому способі життя, залучення до занять фізичною культурою і спортом; формування позитивного ставлення до праці, готовності до трудової діяльності.

Програма формування базової культури особистості відображає зміст виховання, що включає в себе культуру життєвого самовизначення, сімейних відносин, економічну культуру і культуру праці, політичну, правову, інтелектуальну, моральну, екологічну, мистецьку та фізичну культуру, культуру спілкування, гендерну культуру.

Форми виховання - це поняття, що використовується для визначення характеру виховної взаємодії обумовленого числа учасників (Махмутов М.І.). Виділяють фронтальну, групову та індивідуальну роботу. Не слід змішувати дане поняття з формами організації виховання. Організаційні форми виховання: масові (КТД; свята, вечори, ранки; конференції, збори, диспути; фестивалі, олімпіади; огляди художньої творчості; виставки, спортивні, військово-спортивні, трудові змагання та турніри; походи, експедиції); групові (трудові об'єднання; художньо-творчі об'єднання; клуби за інтересами, предметні гуртки; дитячі та юнацькі громадські об'єднання та організації; наукові товариства); індивідуальні (допомога в розробці та реалізації індивідуальної програми самовиховання; допомога в плануванні і виконанні організаторської діяльності, індивідуальна науково-пізнавальна, творча і трудова діяльність; громадські доручення).

Методи виховання - способи розв'язання виховних завдань і здійснення виховної взаємодії. Методичний прийом - складовий елемент методу, що входить в його структуру і підлеглий йому. Виділяють: методи формування свідомості особистості (переконання, бесіди, лекції, дискусії, приклад і т.д.); методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, привчання, вправа, доручення, створення виховуючих ситуацій); методи стимулювання поведінки і діяльності (змагання, заохочення, покарання, створення ситуації успіху).

Засоби виховання: слово ("живе" слово, аудіо записи, друковане слово); образ (ілюстрації, макети, відеопродукція, натуральні об'єкти); знаряддя і пристосування (будівлі, меблі, обладнання; ЕОМ, аудіо-, відеотехніка; лабораторно-технічне обладнання, матеріали та інструменти).

Суб'єкти виховання: студенти, викладачі, всі співробітники університету.

Завдання, передбачені програмою асистентської практики, спрямовані на формування психолого-педагогічних компетенцій магістрів як кураторів студентської групи.

Ми будемо вести мову переважно про студентську академічну групу, яка визначається як відносно постійна в межах навчального року сукупність студентів, що об’єднані завданням гуртової навчально-професійної діяльності та перебувають у безпосередньому контакті один із одним. Вона становить собою один із основних елементів навчально-виховної системи внщої школи.

Студентів у групі поєднує:

    спільна мета;

    спільна навчально-професійна діяльність;

    зв’язки ділового та особистісного характеру (активна участь кожного студента в житті групи – хороша школа надбання належного досвіду жити й працювати в будь-якому виробничому колективі);

    однорідність складу групи за віком;

    висока поінформованість один про одного (і про успіхи, і про особисте життя);

    високий рівень самоврядування;

    обмежений час існування.

У структурі студентської групи є дві підструктури:

1)офіційна: характеризується цільовим призначенням – професійна підготовка, сприяння становленню майбутнього фахівця, ґрунтується на відношенні поваги – авторитетності (ділова сфера). Є офіційний керівник – староста групи (профорг), який призначається деканатом або обирається групою. Він здійснює рольове управління, організує ділові стосунки між членами групи.

2)неофіційна: у групі виникають неофіційні угрупування на основі інтересів один до одного або симпатії – антипатії (емоційна сфера).

Варіанти соціально-психологічної структури студентської групи:

    відсутність структури взагалі (кожен сам собою або наявні лише попарні зв’язки («діади»);

    структура, що формується (є мікрогрупи з декількох членів, інші залишаються самі по собі);

    конкуруюча структура (наявність 2-3 конкуруючих між собою мікрогруп);

    взаємодіюча структура (наявність декількох мікрогруп, що активно взаємодіють при організації та здійсненні спільної діяльності).

Варто підкреслили, що емоційні (неформальні) взаємини в студентській академічній групі формуються та проявляються у всій своїй повноті та глибині. Це пояснюється сенситивністю юнацького віку до інтимно-особистісних стосунків, бурхливим проявом потреби в емоційно-насиченому спілкуванні, у коханні та дружбі. Тривалість спільного проведення вільного часу в колі своїх ровесників найдовша саме в цьому віці.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38332. Морське право 368 KB
  Вони не встановлювали правовий режим морських просторів оскільки ще не склалися інститути відкритого моря внутрішніх і територіальних вод. Саме в цей період починає формуватися принцип свободи відкритого моря що остаточно сформувався до кінця XVII сторіччя: Його становлення прямо пов'язане з гострою боротьбою між феодальними державами Іспанією і Португалією і державами у котрих активно розвивався капіталістичний засіб виробництва Англією Францією а потім Голландією що виступили за свободу морів. У цей час були початі перші спроби...
38333. Міжнародне право 362.5 KB
  Версії виникнення міжнародного права. Уже в той час союзницькі звязки племен не зводилися лише до турботи про зовнішній захист а містили й безліч інших норм поведінки які закріплюючись із плином часу призвели до появи права у формі звичаю. Також існує дві концепції походження міжнародного права: 1 Позитивістське тлумачення походження міжнародного права Природно правова концепція була першою спробою пояснення походження і сутності міжнародного права. В її розвитку можна виділити послідовні етапи: від пояснення походження міжнародного...
38334. Международное сегментирование 28.06 KB
  Критерии сегментации мирового рынка. Целевой сегмент мирового рынка. Углубленное исследование рынка предполагает необходимость его рас смотрения как дифференцированной структуры в зависимости от групп потребителей и потребительских свойств товара что в широком смысле определяет понятие рыночной сегментации. Рыночная сегментация представляет собой с одной стороны метод для нахождения частей рынка и определения объектов на которые направлена международная маркетинговая деятельность предприятий.
38335. Міжнародне торгівельне право 293.5 KB
  ТНК як субєкт міжнародного торговельного права: поняття види міжнародноправова регламентація діяльності.Характеристика діяльність регіональних економічних комісій ЕКОСОР в сфері міжнародного торговельного права.Обєкти міжнародного торговельного права: види поняття особливості нормативноправового регулювання. Обєкти МТП будьяка продукція послуги роботиправа інтелектуальної власності призначені для продажу або оплачуваної передачі.
38336. Міжнародне приватне право 244.5 KB
  Поняття субєкт обєкт та джерела міжнародного приватного права. Субєкти МПрП це учасникицивільних правовідносин ускладнених іноземним елементом: 1 фізичні особи громадяни особи без громадянства апатриди; іноземні громадяни особи які мають подвійне громадянство біпатриди; 2 юридичні особи державні організації приватні фірми підприємства науководослідні та інші організації; 3 держави; 4 нації і народи які борються за свободу і незалежність і створення власної державності в особі своїх керівних органів до них...
38337. Критерии социальной стратификации, ее виды 14.93 KB
  В социологии выделяют три базовых вида социальной стратификации современного общества - экономическую, политическую и социально-профессиональную.
38338. Міжнародне публічне прво 309.5 KB
  Воно включає в себе такі компоненти як володіння природними ресурсами та їх експлуатація виробництво та розподіл товарів міжнародні угоди господарського чи фінансовог характеру кредити та фінанси та ін. Для маркировки невеливих товарів розроблений стандарт штрихкоду EN8 у тілі повідомлення якого кодується тільки 8 цифр замість 13. Показником лібералізму є свобода звичаєва категорія руху товарів послуг та капіталів економічні свободи. Особливістю розвитку світового експорту сировинних товарів є також нижчі темпи зростання торгівлі...
38340. Менеджмент. Сутність менеджменту 1.29 MB
  Планування в організації. В українському законодавстві організації які мають статус юридичної особи називають підприємствами товариствами асоціаціями обєднаннями тощо. За способом і метою утворення організації поділяють на формальні та неформальні. За кількістю цілей виділяють прості організації мають одну ціль і складні організації ставлять перед собою комплекс взаємоповязаних цілей яких в економіці переважна більшість.