2171

Системи підтримки прийняття рішень

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР). Архітектура СППР.

Украинкский

2013-01-06

47.61 KB

50 чел.

Лекція 2. Системи підтримки прийняття рішень

План.

1.  Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР).

2.  Архітектура СППР.

1. Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень(СППР)

СППР – це системи, розроблені для підтримки прийняття рішень менеджерами в складних і слабкоструктурованих ситуаціях, що пов'язані з розробкою та прийняттям рішень. СППР (DSSDecision Support System) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем. На їх розвиток істотний вплив справили такі досягнення в галузі інформаційних технологій як телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи.

Основними концепціями побудови СППР є такі:

1) інтерактивність СППР – людина і система обмінюються інформацією в діалоговому режимі у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною;

2) інтегрованість..СППР – забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень;

3) потужність СППР – спроможність системи відповідати на найістотніші запитання;

4) доступність СППР – здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача у потрібній формі та в необхідний час;

5)  гнучкість СППР  –  можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій;

6) надійність СППР – здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу;

7) робасність  (robustness) СППР – ступінь здатності системи відновлюватись в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження, тобто допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів;

8) керованість СППР – спроможність користувача контролювати дії системи та втручатись в хід розв'язування задачі.

Перше покоління СППР (з 1970 р. до 1980 р.) майже повністю повторювало функції звичайних управлінських систем щодо надання комп'ютеризованої допомоги в прийнятті рішень, а друге покоління почало свій розвиток з початку вісімдесятих років і продовжується зараз (рис. 1).

СППР другого покоління надає три види допомоги:

1) у розумінні розв'язуваної проблеми (структуризація проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв);

2) у розв'язанні задачі (генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення та видача результатів);

3) в аналізі розв'язків (пояснення ходу розв'язування, пошук та видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідки).

СППР набули широкого застосування в передових країн світу і в основному використовуються у таких галузях: виробничий сектор, гірничорудна справа, будівництво, транспорт, фінанси, урядова діяльність. СППР використовуються при стратегічному управлінні (розподіл капіталовкладень на різні терміни), операційному управлінні (маркетинг, науково-дослідні та конструкторські роботи, управління кадрами), операційно-інформаційне управління (виробництво, придбання та розподіл товарно-матеріальних запасів, бухгалтерський облік).

2. Архітектура СППР

Архітектура СППР складається з трьох основних підсистем

1) інтерфейс користувача, який дає змогу проводити діалог з системою, використовуючи різні програми вводу, формати та технології виводу;

2)  підсистема, яка призначена для зберігання, керування, вибору, відображення та аналізу даних;


Ознаки СППР

 

I покоління: велика кількість інформації, внутрішні та зов-нішні банки даних, обробка та оцінювання даних.

II покоління:необхідна та достатня кількість інформації про факти згідно зі сприйнят-тям користувача (приховані припущення, інтереси, якісні оцінки)

Управління

даними

I покоління:моделі, які роз-роблені спеціалістами в галу-зі інформатики для спеціаль-них проблем.

II покоління: гнучкі моделі, які відтворюють спосіб мислення користувача в проце-сі прийняття рішень.

Управління

обчисленнями

(моделювання)

     

I покоління:мови програмуван-ня, створені для великих ЕОМ, які використовуються виключно

Програмістами.

II покоління: “дружні” корис-тувачеві програмні засоби, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого користувача

Користувацький

інтерфейс

(мова спілкування)

Рис. 1. Ознаки СППР двох поколінь.

3) підсистема, яка містить набір моделей для забезпечення відповідей на множину запитів користувачів, для розв'язування задач, аналіз чутливості та інших аналітичних задач.

Інтерфейс користувач-система забезпечує зв'язок між особою, що приймає рішення, із СППР та її компонентами.

При проектуванні та розробці інтерфейсу необхідно враховувати три ключові аспекти:

1)  мова дій – що може робити користувач під час спілкування із СППР (охоплює операції від користування клавіатурою та джойстиком до усних команд звичайною мовою);

2) мова відображення – що бачить користувач в результаті роботи системи (використання принтерів, екранів, графічних засобів, кольору, плоттерів, звуку тощо);

3) база знань що необхідно знати користувачеві, щоб вести діалог із системою (власні знання користувача чи у вигляді паперового або електронного посібника).

Найбільш часто застосовують такі чотири види користувацького інтерфейса:

1) інтерфейс, що ґрунтується на меню;

2) адаптивний інтерфейс;

3) інтерфейс із застосуванням природної мови;

4) графічні засоби для вдосконалення діалогу користувач-система.

Інтерфейс, що ґрунтується на меню вибирати потрібне із списку варіантів (режимів, команд, відповідей), що виводяться на екран. Для цього використовують дисплеї та клавіатуру, а також дисплеї із сенсорним екраном чи зі світловим пером.

Адаптивний інтерфейс дозволяє створювати програмні засоби, які можуть пристосовуватися до умов функціонування не передбачених на етапі розробки системи. Користувач має можливість вносити до системи зміни, що зумовлені власним сприйняттям інформаційного середовища, враховуючи свій рівень знань, інтересів та самопочуття.

Інтерфейс на базі природної мови дозволяє працювати користувачам, які є спеціалістами в інших галузях, а в галузі інформатики мають низьку кваліфікацію. Природна мова не лише керує користувачем, але й може передбачати та надавати інформацію, яка потрібна користувачеві навіть у тому разі, коли у запиті не відбиті наміри користувачів.

Графічні засоби  для вдосконалення діалогу користувач-система досить поширені в інтерактивних інформаційних системах і постійно вдосконалюються за такими напрямами:

- вмонтоване моделювання процесів для контролю стану системи;

- графічні пояснювальні засоби на основі аналогії;

- графічні засоби переміщення по системі.

Будь-яка СППР містить підсистему даних, яка складається з двох основних частин: БД та СКБД. БД – це сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання та маніпулювання даними незалежно від прикладних програм. Зв'язок користувачів з БД відбувається за допомогою СКБД, яка є системою програмного забезпечення і містить засоби обробки мовами БД, забезпечує створення БД та її цілісність, підтримує її в актуальному стані, дає змогу маніпулювати даними та обробляти звернення до БД від прикладних програм та користувачів. До складу мов БД належать мова опису даних (МОД) та мова маніпулювання даними (ММД).

МОД призначена для визначення структури БД, де опис даних може виконуватись на кількох рівнях абстрагування. Найчастіше використовується три рівні: концептуальний, логічний та фізичний. На концептуальному рівні описуються взаємозв'язки між системами даних, що відповідають реально діючим залежностям між факторами та параметрами проблемного середовища. На логічному, рівні вибрані взаємозв'язки відбиваються в структурі записів БД. На фізичному рівні розв'язуються питання організації розміщення структури запису на фізичних носіях інформації.

ММД забезпечує доступ до даних і містить засоби для зберігання, пошуку, оновлення та стирання записів. ММД, які можуть використовуватись користувачами в діалоговому режимі, називають мовами запитів.

База моделей (БМ) СППР містить оптимізаційні та неоптимізаційні моделі. До оптимізаційних моделей належать такі:

1) моделі математичного програмування  – лінійного (розподіл ресурсів, оптимальне планування, сіткові графіки, транспортна задача); нелінійного; динамічного;

2) моделі обліку;

3) моделі аналізу цінних паперів для визначення інвестиційної стратегії;

4) моделі маркетингу.

До не оптимізаційних моделей належать такі:

1) статистичні моделі –  лінійний та нелінійний регресїйний аналіз;

2) методи прогнозування часового ряду;

3) альтернативні методи моделювання – машинна імітація.

Системи керування базами моделей (СКБМ) забезпечують широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ, оновлення та зміну бази моделей. Основними функціями СКБМ є такі: створення нових моделей; каталогізація та оцінка широкого діапазону моделей; зв'язування компонентів моделей в БМ; інтеграція складових елементів моделей; виконання набору загальних функцій управління СКБМ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25575. Основные направления в развитии психологии внутри естествознания 26 KB
  Важнейшей естественнонаучной основой психологии является физиология и поэтому прежде всего от ее состояния зависели судьбы психологии. Отдельные специальные области физиологии развились настолько что они вплотную подошли к экспериментальной разработке проблем издавна относящихся к ведению психологии: нервномышечная физиология физиология органов чувств анатомия и физиология ГМ Наряду с ними проникновению экспериментального метода в психологию способствовали астрономия физическая оптика и акустика биология психиатрия.
25576. Оформление психометрии как экспериментальной области измерения времени психических реакций 28.5 KB
  В результате установил что большее время занимают психофизиологические процессы на уровне высших отделов ЦНС тогда как в периферических частях скорость протекания нервных процессов подвержена меньшим изменениям под влиянием воздействующих факторов. В работах Экснера проблема личного уравнения всё более выступала как физиологическая поэтому он предложил заменить название на время реакции. Этот временной интервал носил предварительный и приблизительный характер точное время осталось не установленным. С помощью этого эксперимента он...
25577. Создание Фехнером психофизики 29.5 KB
  В центре его интересов оказался давно установленный рядом наблюдателей факт различий между ощущениями в зависимости от того какова первоначальная величина вызывающих их раздражителей. Занявшись изучением того как изменяются ощущения различных модальностей опыты ставились над ощущениями которые возникают при взвешивании предметов различной тяжести при восприятии предметов на расстоянии при вариациях в их освещенности и т.Вебер который ввел понятие об едва заметном различии между ощущениями. В тех случаях когда минимальный прирост...
25578. Гельмгольц: эмпирическая теория зрения и резонансная теория слуха 33.5 KB
  Экспериментальная психофизиология Гельмгольца. Гельмгольц: эмпирическая теория зрения и резонансная теория слуха. Гельмгольца занимали вопросы психофизиологии зрения и слуха. Гельмгольц приступает почти сразу же после своих известных опытов по измерению скорости проведения нервного возбуждения 1851.
25579. Вундт и его реформаторская роль в оформлении психологии как самостоятельной и экспериментальной науки 31 KB
  Первым вариантом психологии как самостоятельной науки явилась физиологическая психология В. Основания физиологической психологии Вундта явились началом психологии как самостоятельной науки. он создал психологическую лабораторию на базе которой через два года был создан Институт экспериментальной психологии с самого начала превратившийся в международный центр по подготовке психологов.
25580. Опыты Эббингауза по изучению памяти 27.5 KB
  для того чтобы изучать память через воспроизведение необходимо измерить результат заучивания а для этого необходимо иметь материал заучивания который можно было количественно измерить и он должен быть одинаковой трудности. Для изучения памяти разработал три разновидности метода заучивания: метод полного заучивания многократное повторение слогов до полного их безошибочного воспроизведения метод экономии позволял выяснить в какой мере каждое новое повторение способствует запоминанию ранее заученных слогов и метод поправок возможность...
25581. Экспериментальное изучение мышления в Вюрцбургской школе 34 KB
  Экспериментальное изучение мышления в Вюрцбургской школе. В опытах по изучению мышления роль экспериментатора сводилась к регистрации и редакции речевого отчёта испытуемого. Первые экспериментальные исследования в области мышления открывают опыты Марбе и Майера с Орта которые были посвящены изучению психологических особенностей суждения 1901. Поэтому Марбе отнёс мышления к логике.
25582. Сеченов и его роль в естественнонаучной перестройки психологии 33 KB
  Проект развития психологии как самостоятельной науки одновременно с Вундтом был предложен выдающимся отечественным физиологом И. Система взглядов Сеченова представляла собой оригинальную теоретическую программу естественнонаучной перестройки психологии на основе использования объективных методов исследования. Признание рефлекторной природы психического позволило Сеченову поновому посмотреть: на предмет психологии как науки; происхождение психических деятельностей исходный методологический принцип изучения психики; изучать психический...
25583. Вклад Бехтерева в развитие отечественной психологии 29.5 KB
  Вклад Бехтерева в развитие отечественной психологии. Бехтерева являлся разносторонний подход к изучению человека. Бехтерева психофизиологическая проблема и изучение материальной основы психического. По мнению Бехтерева психология должна изучать не только сознание что делает субъективная психология с помощью интроспекции но и бессознательную сферу а также внешние проявления организма так как они являются выражением психической жизни.