2171

Системи підтримки прийняття рішень

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР). Архітектура СППР.

Украинкский

2013-01-06

47.61 KB

50 чел.

Лекція 2. Системи підтримки прийняття рішень

План.

1.  Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР).

2.  Архітектура СППР.

1. Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень(СППР)

СППР – це системи, розроблені для підтримки прийняття рішень менеджерами в складних і слабкоструктурованих ситуаціях, що пов'язані з розробкою та прийняттям рішень. СППР (DSSDecision Support System) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем. На їх розвиток істотний вплив справили такі досягнення в галузі інформаційних технологій як телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи.

Основними концепціями побудови СППР є такі:

1) інтерактивність СППР – людина і система обмінюються інформацією в діалоговому режимі у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною;

2) інтегрованість..СППР – забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень;

3) потужність СППР – спроможність системи відповідати на найістотніші запитання;

4) доступність СППР – здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача у потрібній формі та в необхідний час;

5)  гнучкість СППР  –  можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій;

6) надійність СППР – здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу;

7) робасність  (robustness) СППР – ступінь здатності системи відновлюватись в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження, тобто допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів;

8) керованість СППР – спроможність користувача контролювати дії системи та втручатись в хід розв'язування задачі.

Перше покоління СППР (з 1970 р. до 1980 р.) майже повністю повторювало функції звичайних управлінських систем щодо надання комп'ютеризованої допомоги в прийнятті рішень, а друге покоління почало свій розвиток з початку вісімдесятих років і продовжується зараз (рис. 1).

СППР другого покоління надає три види допомоги:

1) у розумінні розв'язуваної проблеми (структуризація проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв);

2) у розв'язанні задачі (генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення та видача результатів);

3) в аналізі розв'язків (пояснення ходу розв'язування, пошук та видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідки).

СППР набули широкого застосування в передових країн світу і в основному використовуються у таких галузях: виробничий сектор, гірничорудна справа, будівництво, транспорт, фінанси, урядова діяльність. СППР використовуються при стратегічному управлінні (розподіл капіталовкладень на різні терміни), операційному управлінні (маркетинг, науково-дослідні та конструкторські роботи, управління кадрами), операційно-інформаційне управління (виробництво, придбання та розподіл товарно-матеріальних запасів, бухгалтерський облік).

2. Архітектура СППР

Архітектура СППР складається з трьох основних підсистем

1) інтерфейс користувача, який дає змогу проводити діалог з системою, використовуючи різні програми вводу, формати та технології виводу;

2)  підсистема, яка призначена для зберігання, керування, вибору, відображення та аналізу даних;


Ознаки СППР

 

I покоління: велика кількість інформації, внутрішні та зов-нішні банки даних, обробка та оцінювання даних.

II покоління:необхідна та достатня кількість інформації про факти згідно зі сприйнят-тям користувача (приховані припущення, інтереси, якісні оцінки)

Управління

даними

I покоління:моделі, які роз-роблені спеціалістами в галу-зі інформатики для спеціаль-них проблем.

II покоління: гнучкі моделі, які відтворюють спосіб мислення користувача в проце-сі прийняття рішень.

Управління

обчисленнями

(моделювання)

     

I покоління:мови програмуван-ня, створені для великих ЕОМ, які використовуються виключно

Програмістами.

II покоління: “дружні” корис-тувачеві програмні засоби, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого користувача

Користувацький

інтерфейс

(мова спілкування)

Рис. 1. Ознаки СППР двох поколінь.

3) підсистема, яка містить набір моделей для забезпечення відповідей на множину запитів користувачів, для розв'язування задач, аналіз чутливості та інших аналітичних задач.

Інтерфейс користувач-система забезпечує зв'язок між особою, що приймає рішення, із СППР та її компонентами.

При проектуванні та розробці інтерфейсу необхідно враховувати три ключові аспекти:

1)  мова дій – що може робити користувач під час спілкування із СППР (охоплює операції від користування клавіатурою та джойстиком до усних команд звичайною мовою);

2) мова відображення – що бачить користувач в результаті роботи системи (використання принтерів, екранів, графічних засобів, кольору, плоттерів, звуку тощо);

3) база знань що необхідно знати користувачеві, щоб вести діалог із системою (власні знання користувача чи у вигляді паперового або електронного посібника).

Найбільш часто застосовують такі чотири види користувацького інтерфейса:

1) інтерфейс, що ґрунтується на меню;

2) адаптивний інтерфейс;

3) інтерфейс із застосуванням природної мови;

4) графічні засоби для вдосконалення діалогу користувач-система.

Інтерфейс, що ґрунтується на меню вибирати потрібне із списку варіантів (режимів, команд, відповідей), що виводяться на екран. Для цього використовують дисплеї та клавіатуру, а також дисплеї із сенсорним екраном чи зі світловим пером.

Адаптивний інтерфейс дозволяє створювати програмні засоби, які можуть пристосовуватися до умов функціонування не передбачених на етапі розробки системи. Користувач має можливість вносити до системи зміни, що зумовлені власним сприйняттям інформаційного середовища, враховуючи свій рівень знань, інтересів та самопочуття.

Інтерфейс на базі природної мови дозволяє працювати користувачам, які є спеціалістами в інших галузях, а в галузі інформатики мають низьку кваліфікацію. Природна мова не лише керує користувачем, але й може передбачати та надавати інформацію, яка потрібна користувачеві навіть у тому разі, коли у запиті не відбиті наміри користувачів.

Графічні засоби  для вдосконалення діалогу користувач-система досить поширені в інтерактивних інформаційних системах і постійно вдосконалюються за такими напрямами:

- вмонтоване моделювання процесів для контролю стану системи;

- графічні пояснювальні засоби на основі аналогії;

- графічні засоби переміщення по системі.

Будь-яка СППР містить підсистему даних, яка складається з двох основних частин: БД та СКБД. БД – це сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання та маніпулювання даними незалежно від прикладних програм. Зв'язок користувачів з БД відбувається за допомогою СКБД, яка є системою програмного забезпечення і містить засоби обробки мовами БД, забезпечує створення БД та її цілісність, підтримує її в актуальному стані, дає змогу маніпулювати даними та обробляти звернення до БД від прикладних програм та користувачів. До складу мов БД належать мова опису даних (МОД) та мова маніпулювання даними (ММД).

МОД призначена для визначення структури БД, де опис даних може виконуватись на кількох рівнях абстрагування. Найчастіше використовується три рівні: концептуальний, логічний та фізичний. На концептуальному рівні описуються взаємозв'язки між системами даних, що відповідають реально діючим залежностям між факторами та параметрами проблемного середовища. На логічному, рівні вибрані взаємозв'язки відбиваються в структурі записів БД. На фізичному рівні розв'язуються питання організації розміщення структури запису на фізичних носіях інформації.

ММД забезпечує доступ до даних і містить засоби для зберігання, пошуку, оновлення та стирання записів. ММД, які можуть використовуватись користувачами в діалоговому режимі, називають мовами запитів.

База моделей (БМ) СППР містить оптимізаційні та неоптимізаційні моделі. До оптимізаційних моделей належать такі:

1) моделі математичного програмування  – лінійного (розподіл ресурсів, оптимальне планування, сіткові графіки, транспортна задача); нелінійного; динамічного;

2) моделі обліку;

3) моделі аналізу цінних паперів для визначення інвестиційної стратегії;

4) моделі маркетингу.

До не оптимізаційних моделей належать такі:

1) статистичні моделі –  лінійний та нелінійний регресїйний аналіз;

2) методи прогнозування часового ряду;

3) альтернативні методи моделювання – машинна імітація.

Системи керування базами моделей (СКБМ) забезпечують широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ, оновлення та зміну бази моделей. Основними функціями СКБМ є такі: створення нових моделей; каталогізація та оцінка широкого діапазону моделей; зв'язування компонентів моделей в БМ; інтеграція складових елементів моделей; виконання набору загальних функцій управління СКБМ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20677. Классический позитивизм и эмпириокритицизм в истории философии 100.5 KB
  Таким образом по мнению позитивистов право на истинность получает знание сообщаемое исключительно наукой а единственными методами познания выступают естественнонаучный инструментарий. Историю обществоведение по его мнению следует обогатить точными методами и экспериментами. По мере смены этих форм господства по мнению СенСимона происходит смена форм мировоззрения: для феодализма характерно религиозное для индустриализма – научное воззрение на мир. По его мнению научная социология или социальная физика должна стать единственным...
20678. Структурализм в философии 35.5 KB
  Так же известными представителями данного течения были ЛевиСтросс Альтюссер Фуко и Лакан выступившие против экзистенциализма идеалистического субъективизма персонализма историцизма и плоского эмпиризма. Клод ЛевиСтросс 1908 – французский философ социолог этнолог считается основателем структурной школы в этнологии и современного философского структурализма. Структуралистская концепция ЛевиСтросса отразила широкий диапазон накопленных знаний в естественных и гуманитарных науках. Так например ЛевиСтросс особое значение придал...
20679. Философская герменевтика 43.5 KB
  Гадамер. Ганс Георг Гадамер немецкий философ родился в 1900 умер в 2002 году. Главным герменевтическим сочинением Гадамера признана работа Истина и метод I960. Хайдеггер Диалектика Гегеля 1971 Путь Хайдеггера 1983 четырехтомник Малых работ 19671977 Гадамер в своих ранних произведениях анализирующих античную философскую культуру стремится использовать герменевтический метод преподнося концепцию понимания как интерпретацию а концепцию познания как поиска согласия в диалоге.
20680. Экзистенциальное учение в творчестве Мартина Хайдеггера 48.5 KB
  Основным его трудом признана работа Бытие и время 1927 в которой ставится акцент на необходимость в изучении онтологической проблематики первоначально понять кто вопрошает о смысле бытия и предлагается экзистенциальное раскрытие сути вопрошающего. Рассматривая творчество Хайдеггера через призму экзистенциального учения необходимо прежде всего обратиться к работе Бытие и время. По Хайдеггеру человек имеет определённую бытийную способность которая вынуждает нас искать нечто обозначаемое как здесь – бытие Dasein или наличное...
20681. «Философия существования» в произведениях Ж.-П. Сартра 46.5 KB
  Сартра. ЖанПоль Сартр 19051980 французский писатель и философ центральной проблемой творчества которого было отношение сущности и существования. Сартр считал основываясь на феноменологии что не возможно воспринять подлинную сущность объекта можно лишь фиксировать существование экзистенцию в том числе и существование человека. Сартр проявлял интерес к марксистскому учению.
20682. Философия науки в 20 веке (постпозитивистские течения) 72 KB
  Философия науки направление в философии которое предметом своих исследований избирает научное знание то есть стремится понять основные принципы лежащие в основе естественных наук как таковых. В этом разделе обсуждаются вопросы о сущности науки её отличия от мифов религии связи с социокультурным историческим уровнем развития общества. Затрагиваются проблемы ценности и этичности научного познания методологии и целей развития науки и т.
20683. Религиозная философия Соловьёва В.С. 53 KB
  Поэтому только с опорой на веру в действительность мира опыт может привести к объективному знанию которое приобретает научную форму посредством рационального мышления. Очень важной здесь является аналогия с исследованием естественного мира в творчестве Соловьёва по той причине что позволяет преодолеть ограниченность фейербаховской философской антропологии. На первое место выходит дуализм мира удалённого и горестного для человека. Под материей философ здесь подразумевает не вещество а говорит о присущей Абсолютному жажде бытия...
20684. Отделы сосудистой системы и роль каждого отдела 188 KB
  Кровеносная система состоит из сердца и системы сосудов, которые подразделяются на артерии (сосуды, несущие кровь от сердца), вены (сосуды, несущие кровь к сердцу) и сосуды микроциркуляторного русла. Обеспечивает непрерывное движение (циркуляцию) крови в организме животных.
20685. Аналіз механізмів компенсації вартості лікарських засобів різних країн 229 KB
  Чітке і правильне розуміння майбутнього механізму реімбурсації є важливим не лише для політиків і розробників відповідних законопроектів у сфері медичного страхування, а й для представників фармацевтичної галузі. Для останніх правильне і своєчасне бачення майбутніх регуляторних передумов для відшкодування вартості ліків