2171

Системи підтримки прийняття рішень

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР). Архітектура СППР.

Украинкский

2013-01-06

47.61 KB

50 чел.

Лекція 2. Системи підтримки прийняття рішень

План.

1.  Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень (СППР).

2.  Архітектура СППР.

1. Концепції побудови та сфери застосування систем підтримки прийняття рішень(СППР)

СППР – це системи, розроблені для підтримки прийняття рішень менеджерами в складних і слабкоструктурованих ситуаціях, що пов'язані з розробкою та прийняттям рішень. СППР (DSSDecision Support System) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем. На їх розвиток істотний вплив справили такі досягнення в галузі інформаційних технологій як телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи.

Основними концепціями побудови СППР є такі:

1) інтерактивність СППР – людина і система обмінюються інформацією в діалоговому режимі у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною;

2) інтегрованість..СППР – забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень;

3) потужність СППР – спроможність системи відповідати на найістотніші запитання;

4) доступність СППР – здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача у потрібній формі та в необхідний час;

5)  гнучкість СППР  –  можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій;

6) надійність СППР – здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу;

7) робасність  (robustness) СППР – ступінь здатності системи відновлюватись в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження, тобто допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів;

8) керованість СППР – спроможність користувача контролювати дії системи та втручатись в хід розв'язування задачі.

Перше покоління СППР (з 1970 р. до 1980 р.) майже повністю повторювало функції звичайних управлінських систем щодо надання комп'ютеризованої допомоги в прийнятті рішень, а друге покоління почало свій розвиток з початку вісімдесятих років і продовжується зараз (рис. 1).

СППР другого покоління надає три види допомоги:

1) у розумінні розв'язуваної проблеми (структуризація проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв);

2) у розв'язанні задачі (генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення та видача результатів);

3) в аналізі розв'язків (пояснення ходу розв'язування, пошук та видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідки).

СППР набули широкого застосування в передових країн світу і в основному використовуються у таких галузях: виробничий сектор, гірничорудна справа, будівництво, транспорт, фінанси, урядова діяльність. СППР використовуються при стратегічному управлінні (розподіл капіталовкладень на різні терміни), операційному управлінні (маркетинг, науково-дослідні та конструкторські роботи, управління кадрами), операційно-інформаційне управління (виробництво, придбання та розподіл товарно-матеріальних запасів, бухгалтерський облік).

2. Архітектура СППР

Архітектура СППР складається з трьох основних підсистем

1) інтерфейс користувача, який дає змогу проводити діалог з системою, використовуючи різні програми вводу, формати та технології виводу;

2)  підсистема, яка призначена для зберігання, керування, вибору, відображення та аналізу даних;


Ознаки СППР

 

I покоління: велика кількість інформації, внутрішні та зов-нішні банки даних, обробка та оцінювання даних.

II покоління:необхідна та достатня кількість інформації про факти згідно зі сприйнят-тям користувача (приховані припущення, інтереси, якісні оцінки)

Управління

даними

I покоління:моделі, які роз-роблені спеціалістами в галу-зі інформатики для спеціаль-них проблем.

II покоління: гнучкі моделі, які відтворюють спосіб мислення користувача в проце-сі прийняття рішень.

Управління

обчисленнями

(моделювання)

     

I покоління:мови програмуван-ня, створені для великих ЕОМ, які використовуються виключно

Програмістами.

II покоління: “дружні” корис-тувачеві програмні засоби, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого користувача

Користувацький

інтерфейс

(мова спілкування)

Рис. 1. Ознаки СППР двох поколінь.

3) підсистема, яка містить набір моделей для забезпечення відповідей на множину запитів користувачів, для розв'язування задач, аналіз чутливості та інших аналітичних задач.

Інтерфейс користувач-система забезпечує зв'язок між особою, що приймає рішення, із СППР та її компонентами.

При проектуванні та розробці інтерфейсу необхідно враховувати три ключові аспекти:

1)  мова дій – що може робити користувач під час спілкування із СППР (охоплює операції від користування клавіатурою та джойстиком до усних команд звичайною мовою);

2) мова відображення – що бачить користувач в результаті роботи системи (використання принтерів, екранів, графічних засобів, кольору, плоттерів, звуку тощо);

3) база знань що необхідно знати користувачеві, щоб вести діалог із системою (власні знання користувача чи у вигляді паперового або електронного посібника).

Найбільш часто застосовують такі чотири види користувацького інтерфейса:

1) інтерфейс, що ґрунтується на меню;

2) адаптивний інтерфейс;

3) інтерфейс із застосуванням природної мови;

4) графічні засоби для вдосконалення діалогу користувач-система.

Інтерфейс, що ґрунтується на меню вибирати потрібне із списку варіантів (режимів, команд, відповідей), що виводяться на екран. Для цього використовують дисплеї та клавіатуру, а також дисплеї із сенсорним екраном чи зі світловим пером.

Адаптивний інтерфейс дозволяє створювати програмні засоби, які можуть пристосовуватися до умов функціонування не передбачених на етапі розробки системи. Користувач має можливість вносити до системи зміни, що зумовлені власним сприйняттям інформаційного середовища, враховуючи свій рівень знань, інтересів та самопочуття.

Інтерфейс на базі природної мови дозволяє працювати користувачам, які є спеціалістами в інших галузях, а в галузі інформатики мають низьку кваліфікацію. Природна мова не лише керує користувачем, але й може передбачати та надавати інформацію, яка потрібна користувачеві навіть у тому разі, коли у запиті не відбиті наміри користувачів.

Графічні засоби  для вдосконалення діалогу користувач-система досить поширені в інтерактивних інформаційних системах і постійно вдосконалюються за такими напрямами:

- вмонтоване моделювання процесів для контролю стану системи;

- графічні пояснювальні засоби на основі аналогії;

- графічні засоби переміщення по системі.

Будь-яка СППР містить підсистему даних, яка складається з двох основних частин: БД та СКБД. БД – це сукупність елементів, організованих згідно з певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання та маніпулювання даними незалежно від прикладних програм. Зв'язок користувачів з БД відбувається за допомогою СКБД, яка є системою програмного забезпечення і містить засоби обробки мовами БД, забезпечує створення БД та її цілісність, підтримує її в актуальному стані, дає змогу маніпулювати даними та обробляти звернення до БД від прикладних програм та користувачів. До складу мов БД належать мова опису даних (МОД) та мова маніпулювання даними (ММД).

МОД призначена для визначення структури БД, де опис даних може виконуватись на кількох рівнях абстрагування. Найчастіше використовується три рівні: концептуальний, логічний та фізичний. На концептуальному рівні описуються взаємозв'язки між системами даних, що відповідають реально діючим залежностям між факторами та параметрами проблемного середовища. На логічному, рівні вибрані взаємозв'язки відбиваються в структурі записів БД. На фізичному рівні розв'язуються питання організації розміщення структури запису на фізичних носіях інформації.

ММД забезпечує доступ до даних і містить засоби для зберігання, пошуку, оновлення та стирання записів. ММД, які можуть використовуватись користувачами в діалоговому режимі, називають мовами запитів.

База моделей (БМ) СППР містить оптимізаційні та неоптимізаційні моделі. До оптимізаційних моделей належать такі:

1) моделі математичного програмування  – лінійного (розподіл ресурсів, оптимальне планування, сіткові графіки, транспортна задача); нелінійного; динамічного;

2) моделі обліку;

3) моделі аналізу цінних паперів для визначення інвестиційної стратегії;

4) моделі маркетингу.

До не оптимізаційних моделей належать такі:

1) статистичні моделі –  лінійний та нелінійний регресїйний аналіз;

2) методи прогнозування часового ряду;

3) альтернативні методи моделювання – машинна імітація.

Системи керування базами моделей (СКБМ) забезпечують широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ, оновлення та зміну бази моделей. Основними функціями СКБМ є такі: створення нових моделей; каталогізація та оцінка широкого діапазону моделей; зв'язування компонентів моделей в БМ; інтеграція складових елементів моделей; виконання набору загальних функцій управління СКБМ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39685. Проектирование технологических процессов 1.21 MB
  Задачами технологического проектирования являются определение условий изготовления изделий определение типа производства видов исходных заготовок проектирование технологического маршрута обработки выявление необходимых средств производства и порядка их применения определение себестоимости и трудоемкости изготовления изделий определение исходных данных для календарного планирования для организации технического контроля определение состава рабочей силы. Руководящая информация включает: стандарты устанавливающие требования к...
39686. ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В МАШИНОСТРОЕНИИ 70 KB
  Общие принципы технической подготовки производства Рациональная организация производственного процесса невозможна без проведения тщательной технической подготовки производства. Техническая подготовка производства включает в себя следующее. 1 Конструкторскую подготовку производства.
39687. Расчетный метод определения точности 465 KB
  Блоксхема факторов влияющих на качество обрабатываемой заготовки на настроенном станке в общем виде представлена на рис. К числу первичных погрешностей обработки относятся: погрешность установки заготовки; погрешность от упругих деформаций технологической системы; погрешность настройки станка; погрешность от износа режущего инструмента; погрешность изза геометрической неточности станка и изготовления режущего инструмента; погрешность изза температурных деформаций системы; погрешность изза остаточных напряжений в заготовке....
39688. Современные перспективные направления повышения точности 61 KB
  Все сказанное определяет виртуальный образ технологической системы. Следовательно технологическая система станка должна быть оснащена соответствующими вычислительными средствами возмещающими деятельность человека и соответствующую часть технологической системы. Вычислительная система станка кроме традиционных задач управления процессом обработки должна выполнять следующие задачи: оценку точностных возможностей технологической системы на основе информации полученной подсистемами диагностики состояния станка и инструмента; оценку...
39690. Поднастройка станков. Автоматическое управление точностью в процессе обработки 134 KB
  Автоматическое управление точностью в процессе обработки Для обеспечения требуемой точности обработки партии заготовок недостаточно правильно осуществить настройку станка. Под влиянием погрешностей в процессе обработки происходит смещение поля рассеивания размеров деталей к границе допуска. Задача состоит в том чтобы обеспечить необходимую точность обработки в пределах поля допуска и иметь наименьшее количество поднастроек. Для повышения точности и производительности обработки необходимо или уменьшать составляющие погрешности обработки т.
39691. Анализ точности методами математической статистики 149.5 KB
  Систематические постоянные погрешности могут быть выявлены измерением деталей после обработки и их влияние может быть уменьшено технологическими мерами. Кривые распределения и оценка точности на их основе Статистический метод оценки точности применяется в условиях производства большого количества деталей. Для его применения необходимо произвести выборку деталей из обрабатываемых на исследуемой операции. По результатам измерения деталей выборки строится опытная кривая распределения к которой по критерию согласия подбирается теоретический...
39692. Вибрации при механической обработке 55 KB
  Наибольшее влияние на процессы резания оказывают вынужденные колебания и автоколебания. В отличие от вынужденных колебаний автоколебания начинаются одновременно с началом процесса резания и прекращаются с его окончанием. Причиной возникновения автоколебаний является сам процесс резания Переменная сила поддерживающая колебания создается и управляется процессом резания и при его прекращении исчезает. Автоколебания возникают в связи с непостоянством сил резания вследствие изменения сил трения стружки по передней поверхности режущего...
39693. Особенности проектирования технологических процессов механической обработки для ГПС без использования ПР 39 KB
  Заготовки устанавливаются и закрепляются в приспособлениях которые в виде различных наладок монтируются на палетах. Наладчик комплектует наладку и устанавливает заготовки в соответствии со схемой установки транслируемой системой управления ГПС на экран терминала участка комплектации. Наиболее приемлемы три варианта обработки: сохранение на окончательно обработанной заготовке одной необработанной поверхности для базирования закрепления и обработки заготовок за один установ; предварительная обработка вне ГПС на участке подготовки баз...