2192

Перевірно-конструктивний розрахунок топки і двох конвективних пучків

Курсовая

Производство и промышленные технологии

В даному курсовому проекті проведено перевірно-конструктивний розрахунок топки і двох конвективних пучків. В проекті розраховувались температури відхідних газів в характерних точках: на виході з топки - 545 , на виході з другого конвективного пучка температура відхідних газів склала 350 , а з першого 120 згідно із завданням.

Украинкский

2013-01-06

107.78 KB

3 чел.

1 Розрахунок топкової камери

1.1 Початкові данні

Паливо – природній газ

Склад газу : СН4 – 92,7%; С2Н6 – 0,4%; С3Н8 – 0,3%; N2 – 0,9%; СО2 – 5,4%; О2 – 0,3% .

Робочі параметри котла:

  1.  номінальна продуктивність Q = 8,3 Гкал/год (9,6 МВт/год);
  2.  температура холодного повітря tхп = 20 0С;
  3.  температура відхідних газів вг = 120 0С;
  4.  температура котлової води 150/70 0С;
  5.  коефіцієнт надлишку повітря в топці т = 1,05;
  6.  коефіцієнт надлишку повітря у відхідних газах вг = 1,2

1.2 Розрахунок об’ємів повітря та продуктів згорання

Теплота згорання палива, кДж/м3

Qнр = 108Н + 126СО + 234Н2S + 358СН4 + 591С2Н4 +

+ 638С2Н6 + 860С3Н6 + 913С3Н8 + 1135С4Н8 + 1187С4Н10 + 1461С5Н12 +

+ 1403С6Н6 = 1080 + 1260 + 2340 + 35892,7 + 5910 + 6380,4 + 8600 +

+ 9130,3 + 11350 + 11870 + 14610 + 14030 = 33715,7.

Теоретичний об’єм повітря, м33

V0 = 0,0476[0,5(Н + СО) + 1,5Н2S + (m + n/4)СmНn – О] =

= 0,0476[0,5(0 + 0) + 1,50 + (1+4/4)92,7 + (2 + 6/4)0,4 + (3 + 8/4)0,3 +

+ (4 + 10/4)0 + (5 + 12/4)0 – 0,3] = 8,95.

Теоретичний об’єм триатомних газів, м33

= 0,01[СО + Н2S + (mСmНn) + СО2] = 0,01[0 + 0 + 192,7 +

+ 20,4 + 30,3 + 40 + 50 + 5,4] = 0,998.

Теоретичний об’єм азоту, м33

= 0,01  N  + 0,79  V0 = 0,01  0,9 + 0,79  8,95 = 7,08.

Теоретичний об’єм водяної пари, м33

= 0,01[Н + Н2S + (n/2)СmНn + 0,124dг] =

= 0,01[0 + 0 + (4/2)92,7 + (6/2)0,4 + (8/2)0,3 + (10/2)0 + (12/2)0 +

+ 0,012410] = 1,88.

1.3 Присмоктування повітря в газоходах і коефіцієнт надлишку повітря на виході з газоходів

Таблиця 1.1 – Значення присмоктувань повітря в газоходах i коефіцієнта надлишку повітря на виході з газоходів

Ділянки газового тракту

Δαпр

α

Топка

0,05

1,1

II-й конвективний пучок

0,05

1,15

I-й конвективний пучок

0,05

1,2

1.4 Характеристики продуктів згорання в поверхнях нагріву

Таблиця 1.2 – Середні характеристики продуктів згорання в газоходах

Найменування величини

Розмір-

ність

Найменування газоходів

топка

I-й конв.

пучок

II-й конв.

пучок

Коефіцієнт надлишку повітря за газоходом

_

1,1

1,15

1,2

Продовження таблиці 1.2

Найменування величини

Розмірність

Найменування газоходів

топка

I-й  конвек-тивний пу-чок

II-й конвек-тивний пучок

Коефіцієнт надлишку повітря  середній ср

_

1,075

1,125

1,175

Об’єм водяної пари,

м33

1,891

1,898

1,905

Об’ємна частка триатомних газів,

         / Vг

_

0,094

0,09

0,086

Об’ємна частка водяної пари,    =  / Vг

_

0,178

0,171

0,165

Сумарна частка триатомних газів,

          rn = +

_

0,272

0,261

0,251

1.5 Ентальпії повітря і продуктів згорання

Таблиця 1.3 – Ентальпії повітря і продуктів згорання  (І –   таблиця)

 , 0С

І0г  , кДж/м3

І0пов ,  кДж/м3

Ентальпії газів в газоходах, кДж/м3     

Iг = Iг0 + ( – 1)  I0пов

топка

т =1,1

I-й  конв. пучок =1,15

II-й конв. пучок

 =1,2

100

1459,9

1244,8

1708,86

200

2942,9

2508,4

3319,16

3444,58

300

4467,5

3800,3

5037,545

5227,56


Продовження таблиці 1.3

 , 0С

І0г  , кДж/м3

І0пов , кДж/м3

Ентальпії газів в газоходах, кДж/м3     

Iг = Iг0 + ( – 1)  I0пов

топка

т =1,1

I-й  конвек-

тивний пучок

  =1,15

II-й  конвек-тивний пучок

  =1,2

400

6034,0

5111,1

6800,665

7056,22

500

7637,1

6450,1

8282,11

8604,615

8927,12

600

9275,1

7826,9

10057,79

10449,135

10840,48

700

10955,9

9232,0

11879,1

12340,7

800

12695,1

10655,9

13760,69

14293,485

900

14462,8

12079,8

15670,78

16274,77

1000

16267,5

13541,5

17621,65

18298,725

1200

19890,8

16540,2

21544,82

1400

23663,9

19576,7

25621,57

1600

27475,1

22660,3

29741,13

1800

31362,4

25734,5

33935,85

2000

35299,5

28893,5

38188,85

2200

39281,1

32052,6

42486,36

1.6 Тепловий баланс і витрата палива

Таблиця 1.4 – Тепловий баланс і витрата палива

Величина

Розмір-ність

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Розрахункова формула, спосіб визначення

Наявна теплота палива

Qн

Qнр 

кДж/м3

33715,7

Втрати теплоти від хімічної не-повноти згорання

q3

Із режимної карти

%

0,04

Втрати теплоти від механічної не-повноти згорання

q4

Із режимної карти

%

0

Температура відхідних газів

υвг

Згідно із завданням

оС

120

Ентальпія відхідних газів

Iвг

Із І –  таблиці

кДж/м3

2056

Ентальпія повітря в котельні

І0хп

V0 · (ct)пов

кДж/м3

8,9526 = 232,67

Втрати теплоти з відхідними газами

q2

вгвг  І0хп)   (100 – q4) / Qн

%

(2056 – 1,2232,67)   (100 – 0) / 33715,7 = 5,27

Втрати теплоти через обмурівку котла

q5

Із режимної карти

%

2,07


Продовження таблиці 1.4

Величина

Розмір-ність

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Розрахункова формула, спосіб визначення

Сума теплових

втрат

q2 + q3 + q4 + q5

%

5,27 + 0,04 + 0 + 2,07 = 7,38

КК  ККД котлоагрега-ту

к

100 –

%

100 – 7,38 = 92,62

Коефіцієнт збере-ження теплоти

1 – q5 / (+  q5)

_

1 – 2,07/(92,62 + 2,07) = 0,978

Корисно вико-ристана теплота

Q

МВт

9,628

Продуктивність котлоагрегату

G

Q/Cp(t’’- t)

кг/с

9628/4,19(150-70) = 28,72

Повна витрата палива

В

Q/ (Qн  к)

кг/с

9628/(33715,7· 0,9262) = 0,308

Розрахункова вит-рата палива

Вр

В(100-q4)/100

м3

0,308· (100-0)/100 = 0,308

Перевірний розрахунок теплообміну в топці

Об’єм топкової камери Vт = 3,3 · 3,3 · 2,92 = 31,8 м3 .

 Теплова напруга об’єму топки

 qV  = Bр· Qн / Vт = 0,308 ·33715,7 / 31,8 = 326,55 кВт/м3 .

Величина qV  не перевищує допустиму величину (qV = 350 -460 кВт/м3 )

1.7 Конструктивні характеристики топки

Таблиця 1.5 – Конструктивні характеристики топки

Найменування

Позначення

Розмірність

Стіни топки

Вихідне вікно

Двохсвітні екрани

Сумарна площа

Фронт + під

Бокова

Задня

Fст

м2

6,25+2,74 +9,64

19,086

7,48

2,28

57,26

104,736

Площа, яка зай-нята променесп-риймальною по-верхнею

Fпр

м2

6,25

19,086

-

-

57,26

82,596

Зовнішній діаметр екранних труб

d

мм

51

51

51

-

51

Крок екранних труб

s

мм

60

80

-

-

80

Відстань від осі екранних труб до кладки

Відношення

Відношення

е

s/d

e/d

мм

-

-

39,5

1,176

0,658

34,5

1,568

0,431

-

-

-

-

-

1,568

-

Кутовий коефі-

цієнт екранів

х

-

0,95

0,87

-

-

0,5

Площа променес-приймальної по-верхні

Нпр

м2

5,94

16,6

-

-

28,63

51,17


Продовження таблиці 1.5

Найменування

Позначення

Розмірність

Стіни топки

Вихідне вікно

Двохсвітні екрани

Сумарна площа

Фронт + під

Бокова

Задня

Коефіцієнт забруднення екранної поверхні

0,65

0,65

0,65

-

1.8 Тепловий розрахунок топки

Таблиця 1.6 – Тепловий розрахунок топки



Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Коефіцієнт надлишку повітря

Із таблиці 1.2

_

1,1

Присмоктування

повітря в топці

Із таблиці 1.2

_

0,05

Температура  гарячого повітря

tгп

За попереднім вибором

20

Ентальпія гарячого повітря

І0гп

Із таблиці 1.3

кДж/м3

232,67

Кількість теплоти, яка вноситься в топку з повітрям

Qпов

кДж/м3

(1,1– 0,05)232,67 + 0,05232,67= 255,937


Продовження таблиці 1.6



Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Корисне тепло-виділення в топці

Qт

кДж/м3

33715,7(100 – 0,04 – 0)/(100 – 0) +

+ 255,937= 33958,15

Адіабатна тем-пература горіння

а

Із І -  таблиці

К

1800

2073

Температура газів на виході з топки

Т’’

за попереднім вибором

550

Ентальпія газів на

виході з топки

Іт

Із І –   таблиці

кДж/м3

9169,95

Променисте теп-лосприймання

топки

кДж/м3

0,978  (33958,159169,95) = 24242,86

Середня сумарна теплоємність про-дуктів згорання

Vср

(33958,15-9169,95)/(1800-550) = 19,83

  Ефективна товщина випромінювального шару

s

3,6  Vт / Fст

м

3,6  7,84 / 104,736 = 0,27

 Ступінь екрануван-ня топки

т

Нпр / Fст

-

51,17/104,736 = 0,489

Коефіцієнт   тепло-вої ефективності

ср

пр  ) / Fст

-

(5,94· 0,65 + 16,6 · 0,65 + 28,63· 0,65)/104,736 = 0,318


Продовження таблиці 1.6



Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Сумарна об'ємна частка триатомних газів

rn

Із таблиці 1.2

-

0,272

Добуток

рrns

м  МПа

0,1   0,272 · 0,27 = 0,0073

 Об’ємна частка водяної пари

Із таблиці 1.2

-

0,178

Коефіцієнт ослаб-лення променів триатомними газа-ми

Кг

Кг0  rn ,  

Кг0 = 30 (за номограмою)

30  0,272 = 8,16

 Співвідношення вуглець-водень

Cрр

0,12  (m/nmНn

-

0,12  [(1/4)92,7 + (2/6)0,4 +

+ (3/8)0,3] = 2,81

Коефіцієнт ослаб-лення променів частинками сажі

Кс

1,2  (Срр)0,4  (1,6  10-3

(т + 273) – 0,5) /(1 + т2)

1,2  2,810,4  [1,610-3 (550 +

+ 273) – 0,5)]/(1 + 1,12) = 0,67

Коефіцієнт запов-нення топки

m

За попереднім вибором

-

0,1

Коефіцієнт ослаб-лення променів в топці

К

Кг + m  Кс

8,16 + 0,1  0,67 = 8,227


Продовження таблиці 1.6



Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Критерій Бугера

Bu

К  р  s

-

8,227  0,1  0,27 = 0,222

Відносна висота розташування па-льників до висоти топки

хп

Hп / Нт

-

0

Параметр М

М

 

-

0,36  (1 – 0,4  0)  (1,32)1/3 = 0,395

Ефективне зна-чення критерію Бугера

-

Температура газів на виході з топки

Т

545

Ентальпія газів на виході з топки

Іт

Із І –   таблиці

кДж/м3

9081,17

Променисте теп-лосприймання топки

кДж/м3

0,978  (33958,159081,17) = 24329,7

Середнє теплове навантаження променесприйма-льної поверхні

кВт/м2

0,308  24329,7 / 51,17 = 146

Продовження таблиці 1.6



Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Розбіжність про-менистого теп-лосприймання

(Т)

(ТТ) /Т

-

(550 545) / 550 = 0,0091 або 0,91 %

Оскільки розрахункова розбіжність менше 2 %, то перерахунку не пот-ребується, а температуру газів на виході з топки приймаємо Т = 545 0С.

 


2 Розрахунок конвективного пучка

2.1 Тепловий розрахунок другого конвективного пучка

Таблиця 2.1 – Тепловий розрахунок другого конвективного пучка


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Діаметр труб

d

за розмірами

м

0,028

Кількість труб в ря-ді

Z1

за розмірами

м

8

Кількість рядів труб

Z2

за розмірами

шт

18

Середній крок труб:

 поперечний,

  повздовжній

s1

s2

за розмірами

м

м

0,08

0,06

Відносний крок труб:

  поперечний,

 повздовжній

1

2

S1 / d

S2 / d

-

-

2,857

2,143

Середня довжина труби

L

за розмірами

м

3,06

Розташування труб у пучку

-

Те ж

-

Шахове

Площа живого пе-рерізу для проходу газів

Fг

Fг = Fгазоходу – Fтруб

м2

Fг = 3,06 · 0,54 – 8 · 0,028 · 3,06 = 0,967


Продовження таблиці 2.1


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Повна площа по-верхня нагріву

Н

 d  Z1  Z2  L

м2

3,14  0,028  8  18  3,06 = 38,74

Ефективна товщина випромінювального шару

S

м

0.9(4. 0.08. 0.06/(3.14· 0.0282)-1)0.028=0,171

Температура газів перед 2-м конвек-тивним пучком

кп1

Із розрахунків

топки

545

Ентальпія газів пе-ред 2-м конвектив-ним пучком

Ікп1

Те ж

кДж/кг

9081,17

Температура газів за 2-м конвективним пучком

кп1

Прийнято попередньо

350

Ентальпія газів за 2-м конвективним пуч-ком

Ікп1

Із І –   таблиці

кДж/кг

5919,105

Теплосприймання з боку газів

Qб

кп1–Ікп1+прсІ0хп)

кДж/кг

0,978(9081,17–5919,105+0,05  232,67) = 3103,88

Середня температура газів

ср

0,5  (кп1 + кп1)

0,5  (545 + 350) = 447,5


Продовження таблиці 2.1


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Середня швидкість газів

wг

BpVгсер+273)/

(F·273)

м/с

0,308  11,09

(447,5+273)/(273  0,967) =

= 9,32

Коефіцієнт тепловід-дачі конвекцією

к

Із номограми

н  сs  сz  cф

Вт/(м2К)

92  0,98  0,99  1,07 = 95,51

Коефіцієнт теплової ефективності

Із номограми

-

0,8

Коефіцієнт тепло-віддачі з боку газів

 1

Попередньо задаємо

Вт/(м2К)

98

Температура забруд-неної стінки

tз

tср + [(1/1)/ -

-1/1рQкп1 103 / Н

0С

110 + [(1/98)/0,8 – 1/98]  0,308  

3103,88  103/ 38,74 = 173

Сумарна поглина-льна здатність

рrns

м МПа

0,1  0,261  0,171 = 0,0045

Коефіцієнт ослаб-лення променів три-атомними газами

Кг

Кг0  rn ,  

Кг0 = 34 (із номограми)

1/(мМПа)

40  0,261 = 10,44

Коефіцієнт ослаб-лення променів в топці

К

Кг + m  Кс

10,44 + 0,1  0,51 = 10,49


Продовження таблиці 2.1


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Коефіцієнт ослаб-лення променів час-тинками сажі

Кс

1,2  (Срр)0,4  (1,6  10-3

(кп + 273) – 0,5) /(1 + кп2)

1,2  2,810,4  [1,610-3 (447,5 + 

+ 273) – 0,5)]/(1 + 1,152) = 0,51

Критерій Бугера

Bu

К  р  s

-

10,49  0,1  0,171 = 0,179

Міра чорноти випро-мінювального сере-довища

а

1 – е -Bu

-

1 – e -0,179 = 0,163

Коефіцієнт тепло-віддачі випроміню-ванням

пр

Із номограми

н  сг  а

Вт/(м2К)

27  0,975  0,163 = 4,29

Коефіцієнт викорис-тання поверхні

За попереднім вибором

-

0,95

Коефіцієнт тепловід-дачі від газів

1

 (к + пр)

Вт/(м2К)

0,95  (95,64 + 4,29) = 94,93

   Коефіцієнт теплопе-редачі

К

 1

Вт/(м2К)

0,8  94,93 = 75,94

Різниця температур:

    більша

    менша

tб

tм

– tср

– tср

545 – 110 = 435

350 – 110 = 240


Продовження таблиці 2.1


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Температурний напір протитечії

tпрт

(tб – tм) / ln(tб / tм)

(435 – 240) / ln (435/240) = 328

Теплосприймання пучка з рівняння теп-лопередачі

Qт

К Н t  10-3 / Вр

кДж/кг

75,94  38,74  328  10-3 / 0,308 = 3132,95

Розбіжність в тепло-сприйманні

Q

(Qб – Qт)  100 / Qб

%

(3103,88 – 3132,95)  100 / 3103,88 = 0,94

 Розбіжність розрахунків з теплосприймання складає менше 2,5%, тому перерахунок не здійснюємо.


2.2 Тепловий розрахунок першого конвективного пучка

Таблиця 2.2 – Тепловий розрахунок першого конвективного пучка


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Діаметр труб

d

за розмірами

м

0,028

Кількість труб в ря-ді

Z1

за розмірами

м

8

Середній крок труб:

 поперечний,

  повздовжній

s1

s2

за розмірами

м

м

0,08

0,06

Відносний крок труб:

  поперечний,

 повздовжній

1

2

S1 / d

S2 / d

-

-

2,857

2,143

Середня довжина труби

L

за розмірами

м

3,06

Розташування труб у пучку

-

Те ж

-

Шахове

Площа живого пе-рерізу для проходу газів

Fг

Fг = Fгазоходу – Fтруб

м2

Fг = 3,06 · 0,54 – 8 · 0,028 · 3,06 = 0,967

Повна площа по-верхня нагріву

Н

Попередньо задаємося

м2

38,74


Продовження таблиці 2.2


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позна-чення

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Ефективна товщина випромінювального шару

S

м

0.9(4. 0.08. 0.06/(3.14· 0.0282)-1)0.028=0,171

Температура газів перед 1-м конвек-тивним пучком

кп1

Із розрахунків

топки

350

Ентальпія газів перед 1-м конвективним пучком

Ікп1

Те ж

кДж/кг

5919,105

Температура газів за 1-м конвективним пуч-ком

кп1

Прийнято попередньо

120

Ентальпія газів за 1-м конвективним пучком

Ікп1

Із І –   таблиці

кДж/кг

2056

Теплосприймання з боку газів

Qб

кп1–Ікп1+прсІ0хп)

кДж/кг

0,978(5919,105–2056 + 0,05  232,67) = 3789,5

Середня температура газів

ср

0,5  (кп1 + кп1)

0,5  (120 + 350) = 235

Температура води на виходы з пучка

tв’’ 

3789,5/(4,19· 28,72) + 70 = 101,5


Продовження таблиці 2.2


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Середня швидкість газів

wг

BpVгсер+273)/(F·273)

м/с

0,308  11,55

(273+235)/(273  0,967) =

= 6,85

Коефіцієнт тепловід-дачі конвекцією

к

Із номограми

н  сs  сz  cф

Вт/(м2К)

78  0,98  0,99  1,09 = 82,5

Коефіцієнт теплової ефективності

Із номограми

-

0,8

Коефіцієнт тепловід-дачі з боку газів

 1

Попередньо задаємо

Вт/(м2К)

95

Температура забруд-неної стінки

tз

tср + [(1/1)/

- 1/1рQкп1 103 / Н

0С

85,75 + [(1/95)/0,7 – 1/95]  0,308  

3789,7  103/ 38,74 = 165

Сумарна поглина-льна здатність

рrns

м МПа

0,1  0,251  0,171= 0,0043

Коефіцієнт ослаб-лення променів три-атомними газами

Кг

Кг0  rn ,  

Кг0 = 50 (із номограми)

1/(мМПа)

50  0,251 = 12,55

Продовження таблиці 2.2


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Коефіцієнт ослаб-лення променів в топці

К

Кг + m  Кс

12,55 + 0,1  0,233 = 12,573

Коефіцієнт ослаб-лення променів час-тинками сажі

Кс

1,2  (Срр)0,4  (1,6  10-3

(кп + 273) – 0,5) /(1 + кп2)

1,2  2,810,4  [1,610-3 (235 + 

+ 273) – 0,5)]/(1 + 1,22) = 0,233

Критерій Бугера

Bu

К  р  s

-

12,573  0,1  0,171 = 0,215

Міра чорноти випро-мінювального сере-довища

а

1 – е -Bu

-

1 – e -0,215 = 0,192

Коефіцієнт тепло-віддачі випроміню-ванням

пр

Із номограми

н  сг  а

Вт/(м2К)

10  0,95  0,192 = 1,824

Коефіцієнт викорис-тання поверхні

За попереднім вибором

-

0,95

Коефіцієнт тепловід-дачі від газів

1

 (к + пр)

Вт/(м2К)

0,95  (82,5 + 1,824) = 80,1

   Коефіцієнт теплопе-редачі

К

 1

Вт/(м2К)

0,8  80,1 = 64,1


Продовження таблиці 2.2


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Різниця температур:

    більша

    менша

tб

tм

– tср

– tср

350 – 101,5 = 248,5

120 – 70 = 50

Температурний напір протитечії

tпрт

(tб – tм) / ln(tб / tм)

(248,5 – 50) / ln (248,5/50) = 124

Повна площа повер-хня нагріву

Н

Qт ·Вр·103/ К t

м2

3789,5·0,308·103/64,1·124 = 145

Кількість рядів труб

Z2

Н /(  d  Z1   L)

147/(3,14·0,028·8·3,06) = 66

До другого конвективного пучка додаємо 48 рядів труб, для того щоб ди-мові гази охолодилися до 120ºС.


 3 Розрахунки відхилів теплового балансу

Таблиця 3.1 – Відхил теплового балансу


Розрахункова величина

Розрахунок

Найменування

Позначен-ня

Формула або спосіб визначення

Розмір-ність

Сприйнята тепло-та

Q

Qпр +

Qкп1 + Qкп2 

кДж/кг

24329,7 + 3103,88 + 3789,5 =31223,08

(Q)

[Qнк – Q(1 – q4/100)]/Qн

-

[33715,70,9262–31223,08(1-0/100)]/33715,7=

= 0,013 %


Висновок

В даному курсовому проекті проведено перевірно-конструктивний  розрахунок топки і двох конвективних пучків. В проекті розраховувались температури відхідних газів в характерних точках: на виході з топки - 545, на виході з другого конвективного пучка температура відхідних газів склала 350, а з першого 120згідно із завданням. Отже була поставлена мета модернізувати котел, в даному випадку потрібно було збільшити кількість рядів труб в пучках. Для котла ТВГ–8М після розрахунків потрібної площі для теплосприймання з боку газів було прийнято, що другий конвективний пучок має містити 18 рядів труб, а перший 73 ряди труб, після проходу через які гази матимуть температуру 130.

Визначено також невязку теплового балансу даного котлоагрегата, яка становить 0,228%.


Список використаної літератури

  1.  Тепловой расчет котельных агрегатов. Нормативный метод. – М.: Энергия, 1973. – 296 с.
  2.  Тепловой расчет котлов (нормативный метод). – Изд. 3-е перераб. и доп. – СПб.: Изд. НПО ЦКТИ, 1998. – 256 с.
  3.  Тепловой расчет промышленных парогенераторов /Под ред.             В.Н. Частухина. – К.: Вища школа, 1980. – 182 с.
  4.  Стырикович М.А., Катковская К.Я., Серов Е. П. Парогенераторы электростанций. – М.: Энергия, 1966. – 383 с.
  5.  Чепурний М.М., Ткаченко С.Й. Джерела  енергії теплотехнології.         – Вінниця: ВДТУ, 1998. – 70 с.
  6.  Сидельковский Л.Н., Юренев В.Н. Парогенераторы промышленных предприятий. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 336 с.
  7.  Ковалев А.П., Лелеев Н.С., Виленский Т.В. Парогенераторы. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 372 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39110. Понятие, содержание и формы права собственности на природные ресурсы 55 KB
  В настоящее время формы собственности на природные ресурсы определяются Конституцией РФ. Согласно ч. 2 ст. 9 земля и другие природные ресурсы могут находиться в частной, государственной, муниципальной и иных формах собственности.
39111. Устойчивое лесопользование 27.73 KB
  Сегодня обстановка быстро меняется и все действующие лица устойчивого лесопользования: компании по переработке древесины государственные учреждения природоохранные и общественные организации все они принимают участие в поиске возможностей по ускорению реформ увеличению инвестиций в лесное дело и развитие общественных институтов благоприятствующих инвестициям и реформам. Если раньше леса ценились прежде всего как источник древесины теперь в них хотят видеть место обитания животных птиц растений источник биоразнообразия; ценятся...
39112. Природные кризисы в истории развития жизни на Земле 278.5 KB
  Важнейшие катастрофы26 Заключение39 Список используемой литературы43 Приложения. При рассмотрении вопроса природных и искусственных катастроф на Земле именно в этом контексте хотелось бы определиться со значимостью изучения этого вопроса для будущего человечества ибо именно катастрофы приводят к самым большим бедствиям и разрушениям имеют огромное влияние на дальнейшее развитие всего живого как и в конкретном регионе так и на всей планете. Часто это...
39113. Ноосферная концепция В.И. Вернадского 52.5 KB
  Осознавая огромную роль и значение человека в жизни и преобразовании планеты русский ученый употреблял понятие ноосфера в разных смыслах: 1.[2] Таким образом понятие ноосфера предстаёт в двух аспектах: 1. Ноосфера в стадии становления развивающаяся стихийно с момента появления человека; 2. Ноосфера развитая сознательно формируемая совместными усилиями людей в интересах всестороннего развития всего человечества и каждого отдельного человека.
39114. Устойчивое развитие и эколого – правовой режим охраны природных ресурсов и объектов 71.5 KB
  Человек всегда использовал окружающую среду в основном как источник ресурсов, однако в течение очень длительного времени его деятельность не оказывала заметного влияния на биосферу. Лишь в конце дошлого столетия изменения биосферы под влиянием хозяйственной деятельности обратили на себя внимание ученых. В первой половине нынешнего века эти изменения нарастали и в настоящее время лавиной обрушились на человеческую цивилизацию
39115. ИССЛЕДОВАНИЕ КОРОННОГО РАЗРЯДА 305.5 KB
  Если к двум электродам между которыми находится газовый промежуток приложить электрическое поле то при определенной разности потенциалов между электродами которую назовем критической и обозначим через U0 возникает коронный разряд. При прочих равных условиях вероятность появления свечения вокруг электрода а следовательно короны тем больше чем меньше радиус кривизны электродов. Свечение возникающее при коронном разряде около электрода связано с элементарными процессами происходящими на границе электрод воздух или в объеме...
39116. ИССЛЕДОВАНИЕ КОРОННОГО РАЗРЯДА. Отрицательный коронный разряд 85 KB
  Кроме того критические потенциалы коронного разряда и искрового пробоя Uп неодинаковы. Возникновение коронного разряда объясняется появлением вблизи коронирующего электрода резкой неоднородности электрического поля значительно превосходящей напряженность электрического поля на других участках воздушного промежутка между электродами. Для возникновения коронного разряда напряженность поля у электрода должна превосходить электрическую прочность воздуха.
39117. ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ И ТЕОРИИ, ОКАЗАВШИЕ ЗНАЧИТЕЛЬНОЕ ВЛИЯНИЕ НА РАЗВИТИЕ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПСИХОЛОГИИ 102.5 KB
  Основным фактором детерминирующим развитие и функционирование живых организмов а также отдельных физиологических систем в составе организма выступает не прошлое событие а подготовка к еще не наступившим событиям которая обеспечивается прогнозированием результатов предстоящих действий на основе опережающего отражения и механизмами целеполагания. Любой поведенческий акт живого организма обеспечивается рядом системных механизмов и процессов которые организуются в функциональную систему: механизм афферентного синтеза...
39118. АЛЬТЕРНАТИВНЫЕ ОБЩЕПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ И ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОБЪЯСНЕНИЮ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ 63.5 KB
  Строгий естественнонаучный подход к анализу и объяснению психических явлений в психологии поведения. В качестве одного из основателей объективной психологии поведения называют российского физиолога И. Вместе с тем это направление имеет множество научных достижений которые составляют золотой фонд мировой психологии: исследована эффективность различных типов подкрепления поощрения и наказания в процессах научения разработано множество тонких методов позволяющих регистрировать различные формы поведения животных установлено...